CC BY
13УДК 612.12-008:616-08-039.71:616-005.6 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1230274
А. В. Ляхоцька, В. З. Нетяженко, В. С. Мельник, О. М. Пленова
ВПЛИВ РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ДО АНТИТРОМБОЦИТАРНО1 ТЕРАПП НА ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ТРОМБОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ З 1ШЕМ1ЧНОЮ
ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ
Нацюнальний медичний унiверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Кшв
Summary. Liakhotska A. V., Netiazhenko V. Z., Melnyk V. S., Plenova O. N. INFLUENCE OF ANTIPLATELET THERAPY RESISTANCE ON PROGNOSIS OF THROMBOTIC COMPLICATIONS IN PATIENTS WITH CORONARY HEART DISEASE. - Bogomolets National Medical University. - e-mail: a. liakhotska@gmail.com. In recent years, the incidence of acute cardiovascular events associated with thrombosis in patients with coronary heart disease (CHD) has increased in Ukraine. According to the current international recommendations for prevention, the antithrombotic agents (prophylaxis of platelet aggregation and benign thrombotic formation): acetylsalicylicacid (ASA), thienopyridines (clopidogrel, ticagrelor, ticlopidine), etc., are widely used to influence the main pathogenesis of various forms of CHD. As a result of annual prospective monitoring, the role of antiplatelet resistance in the development of thrombotic complications in patients with st able and unstable forms of coronary heart disease and associated hypertension was determined, depending on genetic fact or sand thrombosis. The study included 167 patients with an average age of 67,09+9.08 years. Duration of observation is 1 year. The combine dend point included cases of non-fatal thrombotic complications: ischemic stroke, acute coronary syndrome and pulmonary embolism. Determination of antiplateletres istance was carried out with Aggredynetest, modern laser lights cattering technique that detects platelet aggregation induced by the arachidonic acidagon istandadenosinediphosphate when the whole blood is added to the test cartridge-AA / ADP. The resultis recorded by the platelet activity index (PAI). The prevalence and influence on the prediction of the mutation and polymorphism of gene ITGA2 C807T, also known as GPIa. It was found that the total frequency of thrombotic complications was 10.2%. The highest risk of thrombotic complications was observed in patients with varying degrees of non-sensitivity to antiplatelet therapy (OR 3.8; 95% CI 1.1 to 12). The effect on the prediction of genetic variants of ITGA2 T/CT was manifested in the presence of concomitantanti platelet resistance, which was observed in 82.3% of the examined patients with complications. According to this conclusions detection of resistance to antiplatelet therapy, as well as an accompanying determination of carriers of genotype T ITGA2, may be recommended to patients with CHD in order to clarify the risk of adverse cardiovascular events.
Key words: coronary heart disease, angina pectoris, antiplatelet therapy, resistance, prognosis
Реферат. Ляхоцкая А. В., Нетяженко В. З., Мельник В. С., Пленова О. М. ВЛИЯНИЕ РЕЗИСТЕНТНОСТИ К АНТИТРОМБОЦИТАРНОЙ ТЕРАПИИ НА ПРОГНОЗ РАЗВИТИЯ ТРОМБОТИЧЕСКИХ ОСЛОНЕНИЙ С ПАЦИЕНТОВ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА. За последние годы в Украине увеличилось частота возникновения острых сердечно-сосудистых событий, связанных с артериальным тромбозом у больных с ишемической болезнью сердца (ИБС). Согласно современным международным рекомендациям с целью профилактики необходимо воздействовать на основные звенья патогенеза различных форм ИБС (профилактика агрегации тромбоцитов и пристеночного тромбообразования) путем применения антитромбоцитарных средств: ацетилсалициловой кислоты (АСК), тиенопиридинов (клоп идогрел, тикагрелор, тиклопидин) и др. В результате проведения годичного проспективного наблюдения были
© Ляхоцька А. В., Нетяженко В. З., Мельник В. С., Пленова О. М.
определены роль резистентности к антитромбоцитарной терапии в развитии тромботических осложнений у больных со стабильными и не стабильными формами ИБС и сопутствующей гипертонической болезнью (ГБ) в зависимости от генетических факторов тромбообразования. Суммарная частота тромботических осложнений составила 10,2%. Самый высокий риск развития тромботических осложнений наблюдался у больных, имевших различную ступень не чувствительности к антитромбоцитарному лечению (ОШ 3,8; 95% ДИ 1,1 - 12). Влияние на прогноз генетических вариантов ITGA2 T / CT проявлялся при сопутствующей резистентности к антитромбоцитарной терапии, наблюдалось у 82,3% обследованных больных с осложнениями.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, стенокардия, антитромбоцитарная терапия, резистентность, прогноз
Реферат. Ляхоцька А. В., Нетяженко В. З., Мельник В. С., Пленова О. М. ВПЛИВ РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ДО АНТИТРОМБОЦИТАРНО! ТЕРАП11 НА ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ТРОМБОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ З 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ. За останш роки в Укра!ш збтшилась частота виникнення гострих серцево-судинних подш пов'язаних iз артерiальним тромбозом у хворих з iшемiчно! хворобою серця (1ХС). Згiдно сучасних мiжнародних рекомендацiй для профiлактики, впливаючи на основш ланки патогенезу рiзних форм 1ХС широко застосовують антитромбоцитарнi засоби (профшактика агрегацп тромбоцитiв i пристшкового тромбоутворення): ацетилсалiцилову кислоту (АСК), пеношридини (клопiдогрель, тiкагрелор, тиклопiдин) та ш. Внаслiдокрiчного проспективного спостереження було визначено роль резистентносп до антитромбоцитарно! терапи у розвитку тромботичних ускладнень у хворих зi стабiльними та не стаб№ними формами 1ХС та супутньою гiпертонiчною хворобою (ГХ) в залежносп ввд генетичних факторiв до тромбоутворення. Було виявлено, що сумарна частота тромботичних ускладнень становила 10,2%. Найвищий ризик розвитку тромботичних ускладнень спостертався у хворих, яш мали рiзну ступiнь не чутливостi до антитромбоцитарного лiкування (ВШ 3,8; 95% Д1 1,1 - 12). Вплив на прогноз генетичних варiантiв ITGA2 T/CT проявлявся за умови супутньо! резистентносп до антитромбоцитарно! терапи, яка спостер^алась у 82,3% обстежених хворих з ускладненнями.
Kro40Bi слова: iшемiчна хвороба серця, стенокардiя, антитромбоцитарна терапiя, резистентнiсть, прогноз
Вступ. Серцево-судинш захворювання (ССЗ), обумовлеш атеротромбозом, перш за все iшемiчна хвороба серця (1ХС) та цереброваскулярне захворювання (ЦВЗ), е провiдною причиною смертносп та швалщизацп населения розвинених кра!н. Укра!на вiдноситься до одше! з кра!н дуже високого ризику смертносп ввд ССЗ(смертнiсть > 450/100 000 для чоловшв та> 350/100 000 для жшок) [ 1].
Зпдно офщшно! статистики МОЗ Укра!ни в 2016 роцi зареестровано 7 794 938 оаб з iшемiчною хворобою серця (1ХС) [ 2 ].
Незважаючи на широке впровадження у практику iнтервенцiйних реваскуляризацiйних методiв, основою лiкування хворих на 1ХС залишаеться фармакотерапiя [3]. З огляду на провiдну роль тромбоцитарно! ланки гемостазу у розвитку атеротромбозу, важливе значення в лiкуваннi рiзних форм 1ХС належить антиагрегантнiй терапи [4].
Основна мета антитромбоцитарно! терапи, що визначена клшчними рекомендацiями Свропейського кардiологiчного товариства, полягае в досягненш максимального ефекту в запобiганнi атеротромбозу при мшмальному ризику кровотеч [5].
Стандартш шкали (SCORE, PROCAM, PRIME та ш.) як1 враховують, як правило, тшьки клiнiчнi показники, не дозволяють повнiстю охарактеризувати ступiнь ризику серцево-судинних ускладнень та виявити уах осiб, як1 потребують активно! профшактики [1]. Визначення генетичних полiморфiзмiв, яш могли б бути пов'язанi з виникненням атеротромбозу, безумовно, виявиться корисним для оцшки iндивiдуального ризику цього захворювання. В даний час активно вивчаеться прогностична значимють полiморфiзму
гешв, як кодують рiзнi класи бiлкiв, що приймають участь у патогенезi атеросклерозу (аполшопроте!ни, к1незини, iнтегрини, фактори запалення та iн.) [6,7]
До числа гешв-кандидапв, наявнiсть яких у генотит пов'язана з ускладненим перебиюм 1ХС, входить ген ITGA2, що забезпечуе синтез iнтегринових рецепторiв тромбоципв при незворотнiй !х активацп [8].
Мета дослщження. На основi результатiв рiчного проспективного спостереження визначити роль резистентносп до антитромбоцитарно! терапп у розвитку тромботичних ускладнень у хворих зi стабiльними та нестаб№ними формами iшемiчно! хвороби серця (1ХС) та супутньою гiпертонiчною хворобою (ГХ) в залежносп вiд полiморфiзму С807Т гену ITGA2.
Матерiали i методи:
В дослвдження були включенi 167 пацiентiв, яш знаходилися на лiкуваннi у вщдшенш гостро! коронарно! патологи Клiнiчно! Шкарт «Феофашя» та у вiддiленнi кардюлоги Ки!всько! клiнiчно! лiкарнi на залiзничному транспортi №2: 90 ж1нок (53,9%) та 77 чоловшв (46,1%), у вщ вiд 37 до 87 рошв(середнш вж67,09+9,08 рокiв).Тривалiсть спостереження 1 рш. Комбiнована к1нцева точка включала випадки нефатальних тромботичних ускладнень: iшемiчного iнсульту, гострого коронарного синдрому (ГКС) та тромбоемболл легенево! артерп (ТЕЛА).
Уа хворi отримували антитромбоцитарне лшування. АСК в дозi 75-100 мг приймали 76 пацiентiв (45,5%), 36 пащенпв (21,6%) застосовуваликлощдогрель (див. таблицю 2) в дозi 75 мг, 55 оаб отримували подвiйну антитромбоцитарну терапiю АСК та клопiдогрелем (32,9%). При обстеженш хворих використовувалась алгоршшзована стандартна тематична карта, яка включала роздiли анамнезу, загального клiнiчного, шструментального та лабораторного дослiдження.
Вивчення гемостатичних параметрiв у венознiй кровi проводилось одразу при надходженнi хворого у вщдшення. Вивчення функцiонально! активностi тромбоципв здiйснювалось на лазерному агрегометрi BiolaAggregationAnalyser з компютеризованим аналiзом кривих свгглопропускання та особливостей агрегатiв тромбоцитiв. При цьому вивчали наявнiсть спонтанно! агрегаци тромбоцитiв та стимульовану агрегацш з шдукторами: арахiдонова кислота (АК), аденозиндифосфат (АДФ), колаген, адреналiн. Концентрацi! iндукторiв обирались згiдно рекомендованих стандартiв, при цьому застосовувались найменшi ефективнi концентраций, як1 викликали агрегацiю, що тдвищувало чутливiсть даного методу у визначенш функцiонально! активностi тромбоцитiв.
Особливостi змш функцiонально! активностi тромбоцитiв пвдтверджували за допомогою Aggredyne-тесту, що е сучасною методикою вивчення розсшвання лазерного свила, яка детектуе рiвень агрегацi! тромбоципв, iндуковану агонiстом арахiдоново! кислоти та аденозином дифосфатом при додаваннi цшьно! кровi в тест-картридж-АЛ/ADP. Результат фжсуеться тромбоцитарним iндексом активностi (PAI).
Для молекулярно-генетичного аналiзу використовували зразки ДНК пащенпв, видшеш з венозно! кровi сорбентним методом. Полiморфiзм C807T гена ITGA2 визначали методом полiмеразно! ланцюгово! реакцi! (ПЛР) з використанням двопраймерно! системи.
На основi результатiв агрегацшно! здатностi, чутливостi до антитромбоцитарно! терапи, генотипування та вiдповiдно до мети обстеження всi хворi були розподшеш на двi групи: I група-особи iз рiзним ступенем не чутливосп до антитромбоцитарних препаратiв (92 пащент), II група - чутливi до л^вання (75 осiб). У кожнш групi аналiзувався полiморфiзм гену ITGA2 та особливосп функцiонально! активностi тромбоципв залежно вiд генотипу.
Групу контролю склали 30 практично здорових оаб, спiвставних за вiком та статтю iз досл1джуваними хворими.
Для виршення поставлених задач при виконаннi роботи застосовувались загальноклшчне та iнструментальне обстеження хворих з наступною статистичною обробкою одержаних результатiв. Статистичне оброблення даних виконане за допомогою методiв варiацiйно! статистики, реалiзованих у програмi IBM SPSS StatisticsBase v.22.З метою аналiзу вiдсоткових спiввiдношень використовували критерiй х1-квадрат Шрсона (Х2). При порiвняннi середшх величин двох пов'язаних вибiрок використовували парний критерш Ст'юдента. Порiвняння мiж рiзними групами виконувались за аналiзом ANOVA i
багатофакторним аналiзом. Для визначення вiрогiдностi несприятливих наслiдкiв використовували метод вiдношення шанав (odds ratio).
Результати дослiдження та Тх обговорення. Ступiнь спонтанно! агрегацп тромбоцитiв вiрогiдно вiдрiзнявся мiж вама групами дослiдження: найвищi показники агрегацп зареестроваш у хворих з нестабшьними формами 1ХС (1,96+0,10%), у хворих 3i стабiльними формами 1ХС - був дещо нижчим (1,77+0,19%), а хворi контрольно! групи очiкувано продемонстрували найнижчi показники (0,88+0,05%) F=5,954; p=0,003.
Ступiнь АДФ агрегацi! вiрогiдно вiдрiзнявся м1ж всiма групами дослiдження: найвищi показники агрегацп зареестрованi у хворих з нестаб№ними формами 1ХС (35,58+0,69%), у хворих контрольно! групи цей показник був дещо нижчим(34,75+0,95%), ау хворих зi стабiльними формами 1ХС цей показник склав 30,09+1,4%, F=6,411; p=0,002.
Ступiнь АКмндуковано! агрегацп також мав вiрогiдну рiзницю мiж вама групами: найвищi показники агрегацi! зареестроваш в контрольнш групi, оск1льки вони не отримували лiкування ацетилсалiциловою кислотою (28,82+0,88%), у хворих з нестабшьними формами 1ХС були зареестрованi майже рiвнi з контрольною групою показники (28,61+0,77%), а у хворих зi стабiльними формами 1ХС цей показник становив 19,24 +1,05 %, F=31,085; p=0,0001.
Водночас ступiнь колаген-iндуковано!' агрегацп не виявив статистично значущих вщмшностей мiж групами дослвдження, хоча й наближався до достовiрних показник1в, а рiзниця м1ж ступенем адреналiн-iндуковано! агрегацп вщмшностей не мала.
Таблиця 1
Функщональна активн1сть тромбоцит1в в обстежених хворих
M SD 95% Д1 Р
Нижня межа Верхня межа
Стутнь спонтанно! агрегацп, % стабтт форми 1ХС 1,77 0,19 1,37 2,16 0,003
нестабшьт форми 1ХС 1,96 0,10 1,74 2,18
контрольна група 0,88 0,05 0,77 1,00
Стутнь АДФ тдуковано! агрегацп, % стабтш форми 1ХС 30,09 1,4 27,30 32,87 0,002
нестабiльнi форми 1ХС 35,58 0,69 34,20 36,96
контрольна група 34,75 0,95 32,80 36,71
Стутнь АК тдуковано! агрегацп, % стабiльнi форми 1ХС 19,24 1,05 17,15 21,33 0,0001
нестабiльнi форми 1ХС 28,61 0,77 27,06 30,16
контрольна група 28,82 0,88 27,00 30,64
Стутнь колаген тдуковано! агрегацп, % стабтт форми 1ХС 24,77 1,32 22,13 27,41 0,061
нестабiльнi форми 1ХС 26,51 1,12 24,26 28,76
контрольна група 20,94 0,85 19,19 22,69
Стутнь адреналт стабiльнi форми 1ХС 18,99 1,03 16,94 21,05 0,916
тдуковано! агрегацп, % нестабiльнi форми 1ХС 19,20 0,73 17,73 20,67
контрольна група 18,41 1,66 15,01 21,81
Осшльки у значно! частини пащенпв в основному з нестабшьними формами 1ХС показники АДФ та АК iндуковано! агрегацi! тромбоцитiв не зважаючи на отримане лiкування практично не в^^знялись вiд контрольно! групи нами було зроблено висновок про недостатнш ефект застосованих антитромботичних засобiв. Для шдтвердження цього факту було проведено визначення резистентносп тромбоцитiв до антитромбоцитарних препаратiв за допомогою Aggredyne-тесту. Вiдповiдний тест-картридж пiдбирали, враховуючи мехашзм дi!' препарату: у хворих, що приймали АСК, чутливiсть оцiнювали iз застосуванням АА-картридж1в (оск1льки дiя АСК реалiзуеться через вплив на метаболiзм арахiдоново!' кислоти), у хворих, що л^валися клопiдогрелем - за допомогою ADP-картридж1в (зважаючи на вплив препарату на АДФ-рецептори тромбоцитарно! мембрани). На рiзну ступiнь резистентностi до л^вання при застосуваннi методу вказували значення тромбоцитарного iндексу вище 5 (табл. 2).
Таблиця 2
Результати визначення чутливост до антитромбоцитарного лжування за допомогою
Aggredyne-Tecry
Отримане лщування Результат Aggredyne-тесту
1-5 >5
АСК (n=76) 47,4% 52,6%
Клопвдогрель (n=36) 63,9% 36,1%
Подвiйна терапiя (n=55) 29,1% 70,9%
Виходячи з результатiв, кiлькiсть пащенпв, тромбоцити яких виявились недостатньо чутливими до лiкування (тромбоцитарний iндекс >5), становила 92 особи (55,1%); адекватно ввдповши на лiкування 75 оаб. Даний результат можна вважати частковим поясненням щодо вiдсутностi очiкуваних змш тромбоцитарно! активностi серед лiкованих хворих.
Враховуючи отримаш данi, було сформовано двi групи дослiджуваних: до I увшшло 92 пацieнти, активнiсть тромбоцитарного гемостазу яких сввдчила про недостатню ввдповвдь на антитромбоцитарну терашю (так зваш "неввдповвдачГ), до II було вщнесено 75 пацieнтiв, у яких стутнь зниження тромбоцитарно! активностi сввдчив про ефектившсть лiкування ("ввдповщачГ').
У вказаних групах було проведено подальший аналiз функцiонально! активностi тромбоцитiв та визначено полiморфiзм гену ITGA 2.
Осшльки ген ITGA 2 вiдiграe важливу роль у синтезi ряду рецепторiв родини iнтегринiв, що забезпечують реалiзацiю функцп тромбоцитiв при !х незворотнш активацi!, було вирiшено вивчити наявнють впливу полiморфiзму цього гену на адекватшсть вiдповiдi пацieнта на антитромбоцитарне лiкування.
У кожнiй iз видшених груп дослвджено розповсюдження можливих полiморфiзмiв гену ITGA 2 та отримано наступнi данi (табл. 3).
Таблиця 3
Розподш гeнотипiв ITGA 2 у групах хворих «нeвiдповiдачiв» та «вiдповiдачiв» на
антитромбоцитарне лiкyвання
Генотип С\С С\Т Т\Т Всього
Невщповвдач^ n(%) 15 (16,3) 31 (33,7) 46 (50) 92
Вiдповiдачi, n(%) 34 (45,3) 30 (40) 11 (14,7) 75
Всього 49 61 57 167
При аналiзi отриманих результатiв звертало на себе увагу абсолютне переважання генотипу Т/Т серед хворих-«невiдповiдачiв», у той час як переважна бiльшiсть хворих, тромбоцити яких вщреагували на л^вання, мала С/С генотип. Наявнiсть Т-алелю в генотипi пацieнтiв I групи спостерталась у 83,7% осiб, отже ймовiрнiсть його впливу на чутливють до антитромбоцитарного лiкування була досить високою.
Перюд подальшого спостереження за хворими становив 1 рiк, на пришнщ якого аналiзувалась частота випадшв виникнення не фатальних тромботичних ускладнень. Проведений аналiз показав, що 3i 167 хворих з 1ХС тромботичш ускладнення були зареeстрованi у 17 оаб та були представленi у виглядi ГКС - 58,8% (10 оаб), iнсульту -35,3% (6 оаб) та ТЕЛА - 5,9% (1 особа).
Проводячи аналiз поширеносп тромботичних ускладненьв залежностi вiд полiморфiзму гену С807Т ITGA2 було встановлено, що у хворих з С/С генотипом ускладнень протягом року не спостерталось, С/Т генотипом - у 7 оаб, Т/Т генотипом - у 10 (рис.1).
С/Т генотип С/Т
□ Ысупьт ШГКС □1нсульт ШГКС ШТЕЛА
Рис.1. Поширенiсть тромботичних ускладнень в залежностi вiд генотипу
Проводячи аналiз поширеностi тромботичних ускладнень в залежносп ввд ступеня чутливосп до антитромбоцитарного лiкування було встановлено, що з 17 осiб 14 виявились "невщповвдачами" (у 5 хворих виник шсульт протягом року, 8 - ГКС, 1 - ТЕЛА) та 3 "вщповщачами" (1 - шсульт, 2 - ГКС). Слад вщмтити, що у пащенпвспостерталась тенденщя до превалювання ГКС (табл.4).
Таблиця 4
Поширешсть тромботичних ускладнень в залежност вщ чутливостi до антитромбоцитарного лiкування
Ускладнення Невiдповiдачi Вiдповiдачi
iнсульт 5 1
ГКС 8 2
ТЕЛА 1 -
Всього 14 3
Нами було проведено визначення ввдношення шанав розвитку тромботичних ускладнень у хворих з 1ХС та супутньою ГХ з урахування полiморфiзму гену C807T ITGA2. Було встановлено, що генотип С/С вiрогiдно асоцшеться зi зниженням ризику розвитку тромботичних ускладнень - ввдношення шансiв (ВШ) 0,856 (95% С1 0,795-0,922; х2 =7,859; р=0,002). Наявнiсть Т-алелю асоцшвалась з тдвищенням ризику тромботичних ускладнень, а хворi з гомозиготним варiантом - Т/Т мали вiрогiдновтричi вищий ризик розвитку тромбозiв - ВШ 3,131 (95% С1 1,123 - 8,731; х2 =5,133; р= 0,025) рис.2
Щд час аналiзу тромботичних ускладнень серед хворих вiдповiдачiв та невiдповiдачiв на антитромбоцитарне лiкування було встановлено: серед 92 пащенпв з рiзним ступенем не чутливостi до антитромбоцитарного л^ваннятромботичшускладення зустрiчались вiрогiдно частiше (у 15,2%), в той час як у вiдповiдачiв цей показник складав 3 % (%2=5,686; р=0,017). Вадносний ризик розвитку тромботичних ускладнень у не вiдповiдачiв становив 3,8 (95% С1 1,1 - 12,7), а у вiдповiдачiв - 0,9 (95% С1 0,8 - 0,9) (рис.3)
Рис.2. Ввдношення шaнсiв розвитку тромботичних ускладнень з yрaхyвaнням полiморфiзмy
генy С807Т
Рис. 3. Ввдношення шaнсiв розвитку тромботичних yсклaднень з yрaхyвaнням резистентностi до aнтитромбодитaрного лiкyвaння
Висновки
1. Серед пaдieнтiв, як1 отримують aнтитромбодитaрне лiкyвaння недостaтня
чyтливiсть до нього спостертаеться у 55,1% обстежyвaних, що пiдтвеpджyeться pезyльтaтaми визнaчення функцюгально! здaтностi тpомбодитiв.
2. Недостатня ввдповщь тромбоципв на л1кування асоцшеться i3 наявнютю Т алелю гену ITGA2, як у виглядi моно (Т/Т) так i гетерозигот (С/Т) виявлення якого призводило до зниження чутливостi у 83,7% обстежуваних.
3. Розвиток нефатальних тромботичних ускладнень протягом однорiчного перiоду спостереження частше рееструеться у пацieнтiв i3 лабораторно тдтвердженим зниженням чутливостi до антитромбоцитарного лiкування,при цьому найчастiше у ще! категорй' хворих виникали випадки ГКС та шсульту, ввдносний ризик розвитку яких становив 3,8 (95% С1 1,1 - 12,7)
4. Наявшсть Т алелю гену ITGA2 у хворихна 1ХС призводить до збшьшення ризику розвитку тромботичних ускладнень в 3,13 разiв (95% С1 1,123 - 8,731; х2 =5,133; р= 0,025).
Виявлення резистентностi до антитромбоцитарно! терапи, а також супутне визначення носiйства генотипу Т ITGA2 можуть бути рекомендованi хворим з 1ХС з метою уточнения ризику розвитку несприятливих серцево-судинних подiй.
Лiтературa:
1. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice // Europ Heart J. - 2016. - Vol. 37 ( Iss 29). - Р. 2315-2381, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw106
2. Показники здоров'я населення та використання ресурав охорони здоров'я в УкраМ за 2016 р. - Мшстерство охорони здоров'я Укра!ни, ДЗ «Центр медично! статистики».
3. Boden W.E., O'Rourke R.A., Teo K.K., Hartigan P.M., Maron D.J., Kostuk W.J., Knudtson M., Dada M., Casperson P., Harris C.L., Chaitman B.R., Shaw L., Gosselin G., Nawaz S., Title L.M., Gau G., Blaustein A.S., Booth D.C., Bates E.R., Spertus J.A., Berman D.S., Mancini G.B., Weintraub W.S.; COURAGE Trial Research Group. Optimal medical therapy with or without PCI for stable coronary disease // N Engl J Med. - 2007( Apr 12). Vol. 356(15). - P. 1503-16. Epub 2007 Mar 26.
4. Мщенко О. Я. Антиагрегантна терап1я iшемiчноi хвороби cерця //Современная фармация. - http://modern-pharmacy.com.ua/antiagregantna-terapiya-ishemichnoyi-hvorobi-sertsya
5. Expert Consensus Document on the Use of Antiplatelet Agents. The Task Force on the Use of Antiplatelet Agents in Patients with Atherosclerotic Cardiovascular Disease of the European Society of Cardiology / C. Patrono, F. Bachmann, C. Baigentetal // Europ Heart J. — 2004. — Vol. 25. — P. 166-181
6. Lotta L.A. Peyvandi F. Addresing the complexity of cardiovascular disease by design // Lancet. -2011.- Vol. 377. - P. 356-358
7. Watson SP, Auger JM, McCarty OJ, Pearce AC. GPVI andintregr in aIIbß3 signaling in platelets// J Thromb Haemost. - 2005. - Vol. 3. - P. 1752-62
8. Овсянникова А. Н. Анализ полиморфизма генов системы гемостаза в развитии острой ишемии мозга у пациентов молодого и среднего возраста / Овсянникова А.Н., Машин В.В., Белова Л.А., Саенко Ю.В., Васицкий Н.Р., Абрамова В.В. // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - № 5. - C. 11-14
References
1. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice // Europ Heart J. - 2016. - Vol. 37 ( Iss. 29).- P. 2315-2381, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw106
2. Health indicators of population and use of health care resources in Ukraine, 2016. - Ukrainian Ministry of Health Care, SI "Centerofmedicalstatistics"
3. Boden W.E., O'Rourke R.A., Teo K.K., Hartigan P.M., Maron D.J., Kostuk W.J., Knudtson M., Dada M., Casperson P., Harris C.L., Chaitman B.R., Shaw L., Gosselin G., Nawaz S., Title L.M., Gau G., Blaustein A.S., Booth D.C., Bates E.R., Spertus J.A., Berman D.S., Mancini G.B., Weintraub W.S.; COURAGE Trial Research Group. Optimal medical therapy with or without PCI for stable coronary disease // N Engl J Med. -2007 ( Apr 12). - Vol.356(15). - P. 1503-16. Epub 2007 Mar 26.
4. Mischenko O.Y. Anti-aggregate therapy of ischemic heart disease / Modern pharmacy/. - http://modern-pharmacy.com.ua/antiagregantna-terapiya-ishemichnoyi-hvorobi-sertsya
5. Expert Consensus Document on the Use of Antiplatelet Agents. The Task Force on the Use of Antiplatelet Agents in Patients with Atherosclerotic Cardiovascular Disease of the European Society of Cardiology / C. Patrono, F. Bachmann, C. Baigentetal. // Europ Heart J. — 2004. — Vol. 25. — P. 166-181
6. Lotta L.A. Peyvandi F. Addresing the complexity of cardiovascular disease by design // Lancet. - 2011. - Vol. 377. - P. 356-358
7. Watson SP, Auger JM, McCarty OJ, Pearce AC. GPVI andintregrin aIIbp3 signalinginplatelets // J Thromb Haemost. - 2005. - Vol. 3. - P. 1752-62
8. Ovsyannikova A.N. Analysis of gene polymorphism of hemostasis system in the development of acute cerebral ischemiain patients of young and middle age / Ovsyannikova A.N., Mashin V.V., Belova L.A., Saenko Y.V., Vasitsky N.R., Abramova V.V. // Modern problems of science and education. - 2014. - No. 5. - P. 11-14
Работа поступила в редакцию 18.01.2018 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.37-002: 616.391
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1240487
'Н. А. Шевченко, 'Л. М. Бобрик, 'Р. E. Бурмака, 2А. И. Кульчицкая
ВОЗРАСТНЫЕ АСПЕКТЫ МИНЕРАЛЬНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ПАНКРЕАТИТОМ
1 Одесский национальный медицинский университет, Украина;
2 Военно - медицинский клинический центр Южного региона, г. Одесса, Украина
Summary. Shevchenko N. A., Bobrik L. M., Burmaka R. Ye., Kulchitskaya A. I. AGE-RELATED ASPECTS OF MINERAL INSUFFICIENCY AT CHRONIC PANCREATITIS PATIENTS. Mineral insufficiency of 218 chronic pancreatitis (CP) patients depending on their biological age has been analyzed. The data obtained prove that in all age-related groups CP is a predictor of a reliable decline of calcium, phosphorus, magnesium, potassium, copper, zinc, iron in blood serum. The decline of the microelement said is especially promoted in the group of the patients over 60 y. o. It has been proved that with the increase of age a tendency to the increase of toxic minerals (lead and cadmium) took place. The data obtained testify that age of CP patients is the predictor of disbalance of mineral exchange and accumulation of toxic minerals that must be taken into account at holiatry schemes forming.
Key words: mineral exchange, microelement, chronic pancreatitis, age-related aspect
Реферат. Шевченко Н. А., Бобрик Л. М., Бурмака Р. Е., Кульчицкая А. И. ВОЗРАСТНЫЕ АСПЕКТЫ МИНЕРАЛЬНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ПАНКРЕАТИТОМ. Представлен анализ обследования минеральной недостсточности у 218 больных хроническим панкреатитом в зависимости от их биологического возраста. Полученные данные свидетельствуют о том, что возраст больных хроническим панкреатитом является предиктором минеральной недостатности и накопления токсических минералов, что необходимо учитывать при формировании комплексного лечения данной категории пациентов.
© Шевченко Н. А., Бобрик Л. М., Бурмака Р. Е., Кульчицкая А. И.
