CC BY
31Колесник Т.В.
Пронько Л.М.
Самборська О.Ю.
Втницький нацгональний аграрний утверситет, м. Втниця, Украша
DOI: 10.24411/2520-6990-2020-12097 ВПЛИВ РЕСТРУКТУРИЗАЦП НА ЕФЕКТИВШСТЪ РОБОТИ АГРАРНИХ ИВДИРИСМСТВ В
УМОВАХ ПЕРЕХ1ДНО1 ЕКОНОМ1КИ
Kolesnik T. V.
Pronko L.M.
Samborska O. Y.
Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
THE INFLUENCE OF RESTRUCTURING ON THE EFFICIENCY OF AGRICULTURAL ENTERPRISES IN A TRANSITIONAL ECONOMY
Анотац1я
У статт1 придшяеться увага розгляду актуальних питаннь по формуванню та удосконаленню вико-ристання ефективного управлгнського тструментарт проведення реструктуризацИ аграрних тдпри-емств на основi механгзмгв 1нновацтно'1 полтики для пгдвищеннг конкурентоспроможностг аграрних тд-приемств, регiонiв та кра'ти в цшому. Придыеться особлива увага складовим системи механiзмiв реструктуризации включаючи так як органiзацiйно-економiчнi, nравовi, технiчнi заходи, ят сnрямованi на змшу структури тдприемства, його управлшня, форми власност з метою фтансового оздоровлення тдприемства, збтьшення обсягiв випуску конкурентоспроможно'1 продукцИ та niдвищення ефективностi виробництва.
Abstract
The article focuses on topical issues of forming and improving the use of effective management tools for restructuring agricultural enterprises based on the mechanisms of innovation policy to increase the competitiveness of agricultural enterprises, regions and the country as a whole. Particular attention is paid to the components of the system of restructuring mechanisms, including such as organizational and economic, legal, technical measures aimed at changing the structure of the enterprise, its management, ownership for the financial recovery of the enterprise, increase competitive output and increase production efficiency.
Ключов1 слова: реструктуризащя, аграрт тдприемства, iнновацiйна полтика, реорганiзацiя, пла-тоспроможтсть, банкрутство, nерехiдна економiка.
Key words: restructuring, agricultural enterprises, innovation policy, reorganization, solvency, bankruptcy, transition economy.
Сучасний стан економiки Украши на макро- i мiкрорiвнi характеризуеться деформованою структурою виробництва. Для ефективного розвитку ви-робничого потенщалу потрiбна його структурна пе-ребудова, И можна здшснювати за допомогою здшснення полггаки реструктуризаци та фшансо-вого оздоровлення потенцшно конкурентоспро-можних тдприемств або через лшшдацш тих, що е збитковими i неперспективними.
Сьогодш в агропромисловому комплекс Укра1ни полггика управлшня спрямована на здшснення масштабних перетворень стосовно роз-ширення економiчного вщтворення на шновацшнш основ^ сучасна практика показуе, що наявш ме-хашзми управлшня, яш спрямоваш на змшами в агропромисловому комплека не можуть подолати таю негативш тенденцп господарювання, як, зо-крема, ввдсутшсть iнновацiйних i насамперед ре-сурсозберiгаючих технологiй, повiльнi темпи онов-лення засобiв виробництва, подальше виробництво
продовольчо! продукцй' з низьким piBHeM додано! BapTOCTi, погipшeння стану навколишнього середо-вища За таких умов виникае нeобхiднiсть здiйснeння системних наукових дослщжень, як1 стосуються обгрунтування сутносп i змiсту ме-хaнiзмiв в систeмi АПК на усiх його iеpapхiчних piвнях[1].
Одним i3 зaсобiв фiнaнсового оздоpовлeння пiдпpиемств е peстpуктуpизaцiя.
Рeстpуктуpизaцiя пiдпpиемств (Restructuring of enterprises) - це здшснення оpгaнiзaцiйно-eко-номiчних, пpaвових, тeхнiчних зaходiв, с^ямова-них на змшу стpуктуpи пiдпpиемствa, його у^ав-лiння, фоpми влaсностi, оpгaнiзaцiйно-пpaвовоl фоpми, з метою фiнaнсового оздоpовлeння пiдпpиемствa, збiльшeння обсягiв випуску конку-peнтоспpоможноl пpодукцil, шдвищення ефектив-носп виpобництвa.
Система мехашз]шв сприяння реструктуризацп тдприемств АПК
Господарський механiзм
Мехашзм ринкового саморегулювання
Оргашзащйно-управлiнський механiзм
Економiчний мехашзм
Нормативно -правовий ме-ханiзм
1нформацш-ний механiзм
Фiнансовий механiзм
Рис. 1. Система механiзмiв реструктуризацп агарних тдприемств[6]
Як видно з рисунку, основу системи складае господарський мехашзм, виступаючи як сукупшсть метод1в 1 важел1в вико- ристання ди об'ективних економ1чних закошв, виршення суперечностей су-сшльного способу виробництва та реал1заци влас-носп [2]. При цьому акцент робиться на двох осно-вних способах реал1зацИ ди економ1чних закошв: а) через ринковий стихшний мехашзм; б) через свь доме 1 планом1рне створення сприятливих умов для використання прогресивних тенденцш у ди цих закошв. Зважаючи на сутшсть господарського меха-шзму як форми реал1зацИ дп економ1чних закошв, можна визначити основш !з них, а саме закон рин-кового саморегулювання; закон економп часу; закон подшу управлшсько! пращ, що стосуеться закону реал1заци форм власносп, то його вважають дом1нуючим в регулюванш агарних ввдносин в су-часних умовах господарювання.
Ефектившсть реструктуризацп забезпечуеться заходами, як1 покладеш в основу плану реструктуризацп 1 спрямоваш на вдосконалення оргашзаци та управлшня виробничо-господарською д!яльш-стю, полшшення фшансового стану шдприемства. У плаш слад вщбити переваги обраних оргашзацш-них форм 1 метод1в реструктуризации У раз! реор-гашзацп сл!д показати, яш переваги д1стане шдприемство в результат! змши оргашзацшно-пра-вово! форми, вщокремлення окремих структурних шдроздшв чи приеднання шших тдприемств [9].
У раз! реоргашзаци шдприемства слад врахо-вувати законодавч1 передумови та вимоги:
1) порядок державно! реестрацп (перереестра-ци) та л!кв!даци суб'екпв господарювання;
2) вимоги антимонопольного законодавства;
3) вимоги антимонопольного законодавства;
4) порядок емюи акцш (у раз! реоргашзацп ак-цюнерного товариства);
5) можлив1 еколопчш, демограф!чш та шш1 наслщки локального масштабу.
У результат! реоргашзацп шдприемства постае потреба скасувати державну реестрацш одних суб'екпв господарювання 1 зарееструвати або пере-рееструвати шших. Перереестровувати шдприем-ство потр1бно в тому раз!, якщо його реоргашзащя спричинюеться до змш: [6].
- оргашзацшно-правово! форми;
- форми власносп;
- назви юридично! особи.
Зпдно з Положенням про державну реестрацш суб'екпв шдприемницько! дгяльносп юридичш
особи перереестровуються в тому самому порядку, що й рееструються. У мюячний термш з моменту настання зазначених змш до оргашв державно! реестраци слщ подати документи для перереестра-ци з шдтвердженням того факту, що оголошення про вщповщш змши опублжоване у друкованих за-собах масово! шформацп.
Антимонопольним законодавством Укра!ни передбачено, що в окремих випадках, аби запоб1гти монопол1зацИ риншв, така санацшна реоргашзащя, як злиття, поглинання або приеднання, можлива лише тод1, коли на це е згода Антимонопольного комггеу, тому до складу робочих груп з питань реоргашзацп можуть входити також представники Антимонопольного комитету Укра!ни.
Зпдно Закону Укра!ни «Про захист економ1ч-но! конкуренци « ввд 11 ачня 2001 року, N 2210-111 монопол1зашя - це досягнення суб'ектом господарювання монопольного (домшуючого) становища на ринку товару, тдтримання або посилення цього становища. Суб'ект господарювання займае моно-польне (домшуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немае жодного конкурента; не зазнае значно! конкуренци внаслвдок обмеженосп можливостей доступу шших суб'екпв господарювання щодо закушвл1 сировини, ма-тер1ал1в та збуту товар1в, наявносп бар'ер1в для доступу на ринок шших суб'екпв господарювання, наявносп пшьг чи шших обставин [1].
Монопольним (домшуючим) вважаеться становище суб'екта господарювання, частка якого на ринку товару перевищуе 35 %, якщо вш не доведе, що зазнае значно! конкуренци, або якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше в!д-сотк1в, але вш не зазнае значно! конкуренци, зо-крема внаслщок пор!вняно невеликого розм!ру ча-сток ринку, як! належать конкурентам.
Монопольним (домшуючим) вважаеться також становище кожного з шлькох суб'екпв господарювання, якщо стосовно них виконуються так! умови: [6]
- сукупна частка не б!льше н!ж трьох суб'екпв господарювання, яким на одному ринку належать найб!льш! частки на ринку, перевищуе 50 %;
- сукупна частка не бшьше шж п'яти суб'екпв господарювання, яким на одному ринку належать найб!льш! частки на ринку, перевищуе 70 % .
З метою запобпання монопол!заци товарних ринк!в, зловживання монопольним (дом!нуючим)
становищем, обмеження конкуренци органи Антимонопольного комитету Укра!ни здiйснюють дер-жавний контроль за концентращею суб'ектiв госпо-дарювання.
Концентращею визнаеться:
1) злиття суб'екпв господарювання або приед-нання одного суб'екта господарювання до шшого;
2) набуття безпосередньо або через шших осiб контролю одним або шлькома суб'ектами господарювання над одним або шлькома суб'ектами господарювання чи частинами суб'екпв господарювання, зокрема, шляхом:
а) безпосереднього або опосередкованого при-дбання, набуття у власшсть iншим способом ак-тивiв у виглядi цшсного майнового комплексу або структурного шдроздшу суб'екта господарювання, одержання в управлшня, оренду, лiзинг, концесiю чи набуття в шший спосiб права користування активами у виглядi цшсного майнового комплексу або структурного шдроздшу суб'екта господарювання, в тому числ придбання активiв суб'екта господарювання, що лiквiдуеться;
б) призначення або обрання на посаду ^рГв-ника, заступника керiвника спостережно! ради, правлшня, iншого наглядового чи виконавчого органу суб'екта господарювання особи, яка вже обш-мае одну чи калька з перелiчених посад в шших суб'ектах господарювання, або створення ситуацн, при як1й бiльше половини посад членiв спостережно! ради, правлшня, шших наглядових чи виконав-чих органiв двох чи бшше суб'ектiв господарювання обiймають одш й тi самi особи;
в) створення суб'екта господарювання двома i бшьше суб'ектами господарювання, який тривалий перiод буде самостiйно здiйснювати господарську дiяльнiсть, i при цьому зазначене створення не приводить до координацн конкурентно! поведшки м1ж суб'ектами господарювання, що створили цей суб'ект господарювання, або мiж ними та новоство-реним суб'ектом господарювання;
3) безпосередне або опосередковане придбання, набуття у власшсть шшим способом чи одержання в управлшня часток (акцш, па!в), що за-безпечуе досягнення чи перевищення 25 або 50 вщ-сотшв голосiв у вищому органi управлшня вщповвдного суб'екта господарювання.
Учасниками концентраци визнаються:
- суб'екти господарювання, стосовно яких здiйснюеться або мае здшснитися злиття, приедна-ння;
- суб'екти господарювання, як набувають або мають намiр набути контроль над суб'ектом госпо-дарювання, чи суб'екти господарювання, щодо яких набуваеться або мае набутися контроль;
- суб'екти господарювання, активи (майно), частки (акцi!, па!) яких набуваються у власнiсть, пе-реходять в управлiння (користування), оренду, лiзинг, концесiю або мають набутися, та !х покупцi (одержувачi), набувачi;
- суб'екти господарювання, що е або мають нашр стати засновниками (учасниками) новоство-рюваного суб'екта господарювання [10].
Концентрашя може бути здшснена лише за умови попереднього отримання дозволу Антимонопольного комггету Укра!ни чи адмiнiстративно! ко-легi! Антимонопольного комiтету Укра!ни: коли су-купна вартiсть активiв або сукупний обсяг ре-алiзацi! товарiв учасник1в концентрацi!, з урахуванням ввдносин контролю, за останнiй фiнансовий рщ у тому числi за кордоном, переви-щуе суму, еквiвалентну 12 мшьйонам евро, визна-чену за курсом Нацюнального банку Укра!ни, що дiяв в останнiй день фшансового року, i при цьому: вартють (сукупна вартiсть) активiв або обсяг (сукупний обсяг) реалiзацi! товарiв, у тому числi за кордоном, не менш як у двох учаснишв концентра-цi!, з урахуванням вщносин контролю, перевищуе суму, е^валентну 1 мiльйону евро, визначену за курсом Нацюнального банку Укра!ни, що дiяв в останнiй день фшансового року у кожного, та вартють (сукупна вартють) активiв або обсяг (сукупний обсяг) реалiзацi! товарiв в Укра!нi хоча б одного учасника концентраци, з урахуванням ввдносин контролю, перевищуе суму, екивалентну 1 мшйону евро, визначену за курсом Нацюнального банку Укра!ни, що дiяв в останнiй день фшансового року [5].
Щд час розрахунку обсягiв реалiзацi! товарiв учаснишв концентраци використовуеться сума доходу (виручки) вщ реалiзацi! продукцi! (товарiв, ро-бiт, послуг) за вирахуванням суми податку на до-дану вартють, акцизного збору, шших податшв або зборiв, базою для оподаткування в яких е оборот, за останнш фiнансовий звiтний рiк. Кошти, отриманi ввд реалiзацi! товарiв у межах одше! групи суб'ектiв господарювання, пов'язаних ввдносинами контролю, якщо такий облiк ведеться, не врахову-ються.
Якщо учасниками концентрацi! виступають комерцшш банки, для розрахунку вартостi активiв та обсягiв реалiзацi! використовуеться десята ча-стина вартостi активiв комерцшного банку. У випадках, коли учасниками концентраци е страховики, для розрахунку вартосп активiв страховика використовуеться сума неттоактивiв, а для розрахунку обсяпв реалiзацi! товарiв - сума доходiв в1д страхово! дiяльностi, визначених вiдповiдно до законодавства Укра!ни про страхову дiяльнiсть [2].
Концентрашя, яка може бути здшснена лише за умови попереднього отримання дозволу Антимонопольного комггету Укра!ни чи адмшютративно! колегi! Антимонопольного комГтету Укра!ни забо-роняеться до надання дозволу на !! здiйснення. До надання такого дозволу учасники концентрацП зо-бов'язанi утримуватися вГд дГй, яш можуть призве-сти до обмеження конкуренци та неможливостi в1дновлення початкового стану.
ЩЩдставою для надання дозволу Антимоно-польним комiтетом Укра!ни чи адмшютративною колегiею Антимонопольного комiтету Укра!ни на концентрацiю суб'ектiв господарювання е те, що вона не призводитиме до монополТзаци чи сут-тевого обмеження конкуренци на всьому ринку чи в значнш його частиш Кабiнет МГнГстрГв Укра!ни може дозволити концентрацiю, на здiйснення яко!
Антимонопольний комггет Украши не надав доз-волу , якщо позитивний ефект для суспшьних ште-рес1в зазначено! концентрацп переважае негативш наслщки обмеження конкуренцп. Але дозвш не може бути наданий, якщо обмеження конкуренцп, зумовлеш концентращею, не е необх1дними для до-сягнення мети концентрацп та становлять загрозу систем1 ринково! економ1ки [4].
Розгляд заяв та справ про надання дозволу на концентрацш суб'екпв господарювання , розгляд справ про порушення законодавства про захист економ1чно! конкуренцп та вщповщальшсть за по-рушення законодавства про захист економ1чно! конкуренцп регламентовано роздшами V-VII Закону Укра1ни «Про захист економ1чно! конкуренцп « в1д 11 счня 2001 року.
Шдприемства, як1 мають кредиторську забор-говашсть, можуть бути реоргашзоваш з додержан-ням вимог щодо переведення боргу: [6]
а) переведення (перерахування) боржником свого боргу на шшу особу допускаеться лише за згодою кредитора;
б) новий боржник вправ висувати проти ви-моги кредитора ва заперечення, як1 грунтуються на вщносинах м1ж кредитором 1 перв1сним боржни-ком;
в) порука та застава з боку третьо! особи при-пиняються з переведенням (перерахуванням) боргу, якщо поручитель або заставодавець не ви-явив згоди вщповщати за нового боржника;
г) поступлення вимоги та переведення боргу, що грунтуються на угод1, укладенш у письмовш форм1, мають бути здшснеш також у письмовш форм1.
Державна ком1ая з щнних папер1в та фондового ринку затвердила Положення про порядок реестрацп випуску акцш 1 шформацп про !х емюш при реоргашзацп акцюнерного товариства. Воно регламентуе послщовшсть дш господарського товариства в раз1 реоргашзацп, що вщбуваеться за участю хоча б одного акцюнерного товариства або хоча б одне акцюнерне товариство створюеться в результат реоргашзацп.
Вщкрип акцюнерш товариства, яш створю-ються в результат реоргашзацп злиттям, подшом, виокремленням та перетворенням, а також товариства, до яких здшснюеться приеднання, зобов'я-заш зарееструвати шформацш про емюш акцш.
1нформаця про емюш акцш акцюнерш товариства, як1 створеш у процеа реоргашзацп, рееструеться до державно! реестраци зазначених товариств як суб'екпв шдприемницько! д1яльносп.
Реоргашзащя шдприемства, яка може призве-сти до еколопчних, демограф1чних та шших нега-тивних наслщшв, що торкаються штерес1в насе-лення певно! територп, мае бути погоджена з вщповщною радою народних депуталв [5].
Реструктуризащя шдприемства покликана розв'язати два основних завдання: забезпечити ви-живання шдприемства та вщновити його конкурен-тоспроможнють на ринку.
При оперативнш реструктуризацп шдприем-ство розв'язуе дв1 основш проблеми: забезпечення
лшвщносп та полшшення результапв д1яльност1. Перюд оперативно! реструктуризацп зазвичай три-вае три-чотири мюяц i охоплюе заходи зниження вах видiв витрат (без одержання будь-яких шве-стицiй) i швидкого збiльшення обсягу збуту про-дукцп та обороту капталу.
Стратегiчна реструктуризацiя пщприемства за-безпечуе його довготермiнову конкурентоспро-можнють. Тому спочатку аналiзуеться i ощнюеться стан пiдприемства, потiм визначаеться його стра-тегiчна мета, розробляеться стратепчна концепцiя розвитку, а також напрями li реалiзацil.
Часткова реструктуризацiя здшснюеться для досягнення встановлених значень окремих показ-нишв (переоформлення боргiв, додаткова емгая цiнних паперiв, переоцiнка активiв, зниження дебггорсько! заборгованостi тощо).
Якщо проблеми шдприемства суттевiшi, то воно потребуе комплексно! реструктуризацп, насамперед фшансово!, а також змiни трудово!, техшчно! та технологiчноi полiтики, менеджменту тощо.
Управлшська реструктуризацiя пов'язана з шдготовкою та перепiдготовкою персоналу пiдприемства з орiентацiею на конкурентоспро-можне його функцюнування, змiну оргашзацшно! структури, менеджменту, шновацшно! та марке-тингово! политики.
Технiчна реструктуризацiя спрямована на до-сягнення високого рiвня виробничого потенщалу, технологи, застосування ноу-хау, технiчних шно-вацiй, що дае змогу шдприемству вийти на ринок з конкурентоспроможною продукцiею [8].
Економiчна реструктуризащя пiдприемства спрямована на пщвищення рiвня його рентабель-ностi, що залежить вщ його капiтальних та поточ-них витрат (собiвартостi) на виробництво про-дукцп, обсягiв продажу, а також ефективно1 цiновоi полiтики [12].
Шсля фiнансовоi реструктуризацп шдприем-ство матиме таку структуру балансу, за яко! показ-ники лiквiдностi й платоспроможносп задоволь-нять вимоги ринку, позбудеться проблем з випла-тою кредитiв, вщсотшв на них тощо.
Органiзацiйно-правова реструктуризашя ха-рактеризуеться процесами корпоратизацп, змши органiзацiйноi структури та власника.
Можливi так1 варiанти виконання реструктуризацп: [14]
- об'еднання (злиття) шдприемств з утворен-ням ново! юридично! особи;
- перепрофiлювання пiдприемства;
- виокремлення певних структурних пiдроздiлiв з метою подальшо! дiяльностi;
- виокремлення певних структурних шдроздшв з утворенням нових юридичних осiб;
- передання виокремлених структурних пiдроздiлiв у сферу управлшня iншого органу управлшня;
- створення холдингово! компанй' з дочiрнiми пiдприемствами.
Форми i методи реоргашзацп структурних шдроздшв шдприемства визначають на основi
аналГзу умов !х функцiонування. Особливу увагу при цьому звертають на збереження шдроздшв, як1 беруть участь у забезпеченш найважливiших дер-жавних потреб або соцiально-економiчних потреб регiону. Остаточно вибирають варiант реструкту-ризаци в результата оцшки реальних ринкових мож-ливостей структурних шдроздшв пiдприемства.
Залежно вгд характеру застосовуваних заходiв розрГзняють форми реструктуризации [6]
1) реструктуризащя виробництва;
2) реструктуризацiя активiв;
3) фшаисова реструктуризашя;
4) корпоративна реструктуризащя (реор-ганiзацiя).
1) Реструктуризацiя виробництва передбачае внесения змш до оргашзацшно! та у виробничо-господарську сферу пгдприемства з метою шдви-щення його рентабельносп та конкурентоспромож-носп.
2) Реструктуризацiя активiв передбачае заходи: продаж частини основних фондГв; продаж зайвого обладнання, запасiв сировини та матерiалiв тощо; продаж окремих шдроздшв пiдприемства; зворотний лГзинг; реалiзацiя окремих видГв фшан-сових вкладень; рефiнансуваиня дебiторсько! за-боргованостi.
3) Фшансова реструктуризащя пов'язана зГ змшою структури й розмГрГв власного та позичко-вого кашталу, а також зГ змшами в швестицшнш д1яльносл тдприемства. Отже, це так1 заходи: реструктуризащя заборгованосп перед кредиторами; одержання додаткових кредитив; збшьшения статутного фонду; заморожування швестицшних вкладень.
Фшансова реструктуризащя обов'язково мае супроводжуватися реструктуризащею виробництва, шакше лГкшдаци пгдприемства шзшше уникнути не вдасться.
4) Найскладшшим видом реструктуризаци е корпоративна реструктуризашя. Остання передбачае реоргашзацш тдприемства, що мае на мет змшити власника статутного фонду, створення но-вих юридичних оСб Г (або) нову оргашзацшно-пра-вову форму д1яльносп. У межах тако! реструктуризаци виконують: часткову або повну приватизацш; подш великих тдприемств на частини; виокрем-лення з великих тдприемств тих чи шших щдроздшв, зокрема об'екпв соцкультпобуту та ш-ших непрофшьних шдроздшв; приеднання до ш-ших чи злиття з шшими, потужшшими тдприем-ствами.
Проведення заходГв Гз реструктуризаци для кожного суб'екта господарювання потребуе шдивщуальних способГв розв'язання завдань щодо виходу з кризового стану [2].
Реструктуризащя пгдприемств (оргашзацш) здшснюеться тсля занесения !х до Реестру непла-тоспроможних тдприемств та оргашзацш Г прове-дення поглибленого аналГзу фшансово-господарсько! д1яльносп спещалютами, як1 роблять висновки щодо способГв оздоровления та пропонують кон-цепцш господарсько! дГяльностГ тдприемства.
Концепцш розвитку тдприемства розробля-ють залежно вгд умов його господарсько! д1яль-носп за такими проблемами: оргашзацшш, вироб-ничГ, швестицшш, економГчш, зовшшньоекономГч-но! дГяльносп, управлiния персоналом, сощальш та еколопчш.
Розробка концепци мае грунтуватися на чгтко визначенш Г сформульоваиш метГ реструктуризаци тдприемства Г включати так питания:
- аналГз зовшшшх Г внутрГшшх факторГв впливу на господарську д1яльшсть пгдприемства;
- вибГр варГанта (виду) реструктуризаци тдприемства;
- обгрунтування стратепчного розвитку тдприемства;
- оцшка можливосл подолання труднощГв у перюд реструктуризации
- розробка бГзнес-плану для реструктуризова-ного тдприемства.
ВибГр варГаита або виду реструктуризаци тдприемства полягае у виборГ саме того з шлькох поданих варГантш, який повшстю вгдповГдатиме ви-могам Г прюритетам розвитку тдприемства, ви-сок1й технолопчносп виробництва та конкурентос-проможносл продукци [11].
Отже, концепщя розвитку тдприемств дае вгдповГдь на питания про те, як саме буде проведено реструктуризащю: об'еднання, злиття, розподш, видшення зГ складу об'еднання, реоргашзащя тощо.
Форми та методи реоргашзаци структурних шдроздшв у складГ пгдприемства визначаються на шдстаи аиалГзу умов !хнього функщонування.
Вибираючи форми та методи реоргашзаци, особливу увагу необхвдно звертати на збереження шдроздшв, як беруть участь у забезпеченш най-важливших державних потреб або сощально-еко-номГчних потреб репону.
ВибГр варГаита реструктуризацп здшснюеться на шдстаы критерш оцшки реальних ринкових можливостей структурних щдроздшв тдприем-ства, а саме: [6]
а) стушнь освоения нових риншв, що вГдобра-жае, насшльки швидко пГдроздГл може змшити структуру збуту продукцП та подолати бар'ери вступу до нових риншв.
Проте треба враховувати, що оли-опольш ринки та ринки з високим ступенем вкладення капГталу в продукцГю освоюються дуже повГльно;
б) рГвень специфГчних виробничих знань Г тех-нологГй, що характеризуе рГвень застосувания спе-цифГчних науково-технГчних знань у виробничГй дГяльносп пГдроздГлу, який мае вгдмовитись вгд усього асортименту продукцЦ, що виготовлялася рашше.
СпецифГчнГ виробниш знания й технологи включають науково-технГчнГ знания як у так званому чистому виглядГ (технологи «ноу-хау», па-тенти), так Г у виглядГ специфГчних систематизова-них знань, набутих у процеС роботи на даному ви-робництвГ (загальний рГвень технГчно! освгга робГтник1в, ГнновацГйнГ процеси). Що вищим е рГвень знань, як1 можуть бути переданГ, то легше
nigpo3gig ocBowBaTHMe HOBi TexHogoril Ta Bugu npo-gyKqiL
3a цнмн KpurepiaMH nigpo3gigu BigHoeaTb go ogmel 3 Kareropin nignpueMCTB, mo peopraHi3ywTbca a6o giKBigywTbca. npoeKT ngaHy pecTpyKTyproaml Mae BroHawra: [3].
- eKOHOMinHe o6rpyHTyBaHHa ii npoBegeHHa;
- npono3Hml mogo $opM i MeTogiB pecrpyKTypH-
-enoeo6u po3B'a3aHHa ^rnaHcoBux, eomagbHux Ta rnmux npo6geM, noB'a3aHux i3 pecTpyKTyproamew;
Ha CborogHi b yKpaiHi HaginyeTbca BeguKa Kigb-KicTb npoMuegoBux nignpueMCTB, aKi noTpe6ywTb 3HanHHx CTpyKTypHHx 3MiH, mo npu3BegyTb go nigBH-meHHa KoHKypeHTOcnpoMo^Hocri ragy3en npoMuego-Boro KoMngeKcy, nigBumeHHa iHBecTHmäHoro npu-BaöguBocTi i noKpameHHa po3BHTKy Ko®Horo oKpe-Moro perioHy. ^Kmo ® po3rgagaru Ko®eH perioH oKpeMo, to Mo®Ha BH3HaHHTH noro oeo6gHBocri $yH-KqioHyBaHHH Ta po3BHTKy. TaK aK BiH Mae cboi npio-puTeTH, cboi cgaÖKi cropoHH aKi xapaKTeproywTbca HaaBHicrw npoMHcgoBo-BHpo6HHHux KoMngeKciB, oeo6gHBicrw npupogHo - reorpa^iHHoro po3Tamy-BaHHa, mo BHMarae 3acTocyBaHHa hobhx nigxogiB yn-paBgiHHa gga nogagbmoro CTpareriHHoro po3BHTKy [1].
y CHTyami' спeцн$iннol KoM6iHaml 3oBHimHix 3arpo3 i BHyTpimHix ega6KocTen onuHuguea npoMHC-goBi nignpueMCTBa y nepiogu CBiToBoi ^iHaHcoBoi Kpu3H. Cnpo6a nogagbmoro HopMagbHoro $yH^io-
HyBaHHa i KoHKypeH^l aK Ha BHyTpimHboMy, TaK i CBi-
tobhx puHKax 3HaHHux no3HTHBHux pe3ygbTaTiB noKH mo He gaga. ToMy Heo6xigHo 3acrocoByBaTH HoBi Me-Togu Ta MexaHi3MH ynpaBgiHHa npoMuegoBHM noTeH-magoM aK Ha piBHi nignpueMCTB TaK i HamoHagbHol eKoHoMiKH b mgoMy.
OgHHM i3 ochobhhx hhhhhkib yenimHol giagbHo-CTi 6ygb-aKux npoMucgoBux mgnpueMCTB e HayKoBo-TexHinHHH nporpec, to6to 3gaTHicTb npucTocoByBa-THCb go MiHguBoro puHKoBoro eepegoBuma b o6Me®e-HoMy nacoBoMy nepiogi. Рeстpyктypнзaцia e thm KgMnoBHM egeMeHToM, mo 3a6e3nenye KoHKypeHTHi nepeBaru y cborogHimHboMy bhcoko -KoHKypeHTHoMy 6i3HecoBoMy cepegoBumi i enpoMo®HocTi bhkophcto-ByBaTH HamoHagbHHH CTpareriHHHH пoтeнцiag 3agga 36epe®eHHa нaцioнagbнoro внpo6ннцтвa.
PecTpyKTyproamw Mo®Ha BH3HaHHTH aK пpoцeс agam^u BiTHH3HaHHx mgnpueMCTB go MiHgHBHx pu-hkobhx yMoB roenogapwBaHHa, пpoцeс npucToey-BaHHa go guHaMiHHux 3MiH xaparcrepHux puHKoBin eкoнoмiцi. ToMy pecTpyKTyproamw po3rgagawTb me aK KoMngeKC 3axogiB Hag3BHHaHHoro xapaKTepy, cnpaMoBaHux Ha BH®HBaHHa mgnpueMCTB b yMoBax KpH3H.
BaraTo aBTopiB BBa®awTb, mo пpoцeсaм pecrpy-KTypH3aqü' niggarawTb cga6Ki, HengaTOcnpoMo®Hi nignpueMCTBa, mo 3HaxogaTbca Ha Me®i 6aHKpyTCTBa. Age, aK CBigHHTb 3apy6i®HHH gocBig, ycnimHi KoMna-hu, aKi nparHyTb HapomyBaTH o6earu bhcoko KoHKy-peHTHol npogy^il i TaKHM hhhom nigBumyBaru npu-6yTKoBicTb KoMnaHil, 36igbmyBaru n BapTicTb TaKo® 3gaTHi go npoBegeHHa peopraHi3amäHHx 3MiH [5].
MeTow npoBegeHHa pecTpyKTyproaml e ctbo-peHHa cy6'eKTiB mgnpueMHuurBa, 3gaTHux e^eKTH-bho ^yHKqioHyBaTH b yMoBax nogagbmoro CTaHoB-geHHa phhkoboi eKoHoMiKH Ta Bupo6gaTH KoHKypeHT-HocnpoMo®Hy пpogyкцiro, aKa BignoBigaga 6
BHMoraM CBiToBHX pHHKiB.
npoeKT pecTpyKTypH3aqil Mae BH3HanaTu: [4]
• eKoHoMinHe o6rpyHTyBaHHa goцigbнoстi npoBegeHHa peстpyктypнзaцii nignpueMCTB;
• $opMH Ta MeTogu npoBegeHHa pecTpyKTyproa-
цil;
• BH3HaneHHa Heo6xigHol KigbKocTi ^iHaHcoBux pecypciB Ha npoBegeHHa pecTpyKTyproaml Ta g®epeg $iHaHcyBaHHa;
• o6rpyHTyBaHHa 3axogiB Ha peagiзaцiм npoeKTy peстpyктypнзaцil.
Ha CborogHi Man^e yci нaцioнagbнi nignpueMC-TBa BgawTbca y Tin hh iHmin Mipi go npoBegeHHa pe-opraHi3aqiHHHx 3MiH, mo npoaBgawTbca y nomyKax HaÖKpamux yMoB rocnogapwBaHHa. Haö6igbm nomu-peHimow e npaKTHKa HagaHHa 6igbmol caMocTiÖHocTi oKpeMHM nigpo3gigaM nignpueMCTBa, caMocTiÖHHH nomyK 3aMoBgeHb CTpyKTypHHMH nigpo3gigaMH, bh-po6ннцтвo hobhx BugiB пpogyкцii, 3gana b opeHgy aK MaÜHa TaK i npuMimeHb, i giквigaцia HH3bKo giKBig-Horo MaÜHa nignpueMCTBa. Age цe Bee 3giöcHroeTbca Ha iHTylTHBHiH ocHoBi, a He Ha nporHo3oBaHux pe-3ygbTaTax. To® nignpueMCTBa BgawTbca go thx 3axo-giB, aKi 3a6e3nenaTb nignpueMCTBy Hagxog®eHHa go-gaTKoBux rpomoBux noTOKiB y Han6gu®HoMy Man6y-THboMy gga 3a6e3neneHHa noro o6opoTHHMH KomTaMH [7].
B toh ®e Hae Heo6xigHo po3yMiTH, mo eguHol Mogegi, eguHoro MexaHi3My npoBegeHHa pecTpyKTy-pH3aqil He icHye, TaK aK Ko®He nignpueMCTBo Mae cboi oeo6guBocTi ^yHKqioHyBaHHa, cbow BeguHHHy, CBin piBeHb nepeoHagy, TexHogoriw внpo6ннцтвa, piBeHb кoнкypeнцil, i cboi npo6geMH. Bee цe nigTBepg®ye, mo Ko®eH peстpyктypнзaцiнннн пpoцeс BHMarae iH-guBigyagbHux nigxogiB go nignpueMCTBa, g®epeg $i-HaHcyBaHHa Ta CTpaTeriHHol MeTH po3BHTKy [12].
^ogo ragy3eBux npo6geM peстpyктypнзaцil, to bohh TaKo® MawTb cboi oeo6guBocTi. no-nepme, b yMoBax CborogeHHa нaцioнagbнi npoMuegoBi nignpu-eMCTBa e eKcnopToopieHToBaHow chpobhhhow 6a3ow, mo HeraTHBHo Big3HanaeTbca Ha HaqioHagbHin eKoHo-мiцi. no-gpyre, He3gaTHicTb KoHKypyBaTH Ha CBiTo-bhx puHKax 3Mymye nignpueMCTBa npauwBaTH 3 He-noBHow 3aBaHTa®eHicTW, to6to yTBopeHHaM 6e3po-6irra. HaragbHicTb BupimeHHa npo6geM nopog®ye 3gincHeHHa o6гpyнтoвaнoi CTpyKTypHol nogiTHKH aK Ha perioHagbHoMy, TaK i нaцioнagbнoмy piBHax [5].
XapaKTepHHM npuKgagoM yenimHol pecTpyKTy-proaml e pe^opMyBaHHa тpagнцiнннx ragy3en npo-MucgoBocTi b AHrgil, Ha nonaTKy 80-x poKiB ypag ni-moB Ha paguKagbHy npuBaTH3aqiw eHepreTHKH, Ha$-toboi, ra3oBol, aBToMo6igbHol, CTagengaBugbHol, eygHo6ygiBHol, aвiaцiннol npoMuegoBocTi, ygBini 3MeHmuBmu nuTOMy Bary gep®aBHoro eeKTopa b eKo-нoмiцi.
Рeстpyктypнзaцia внpo6ннцтвa y ©paHm! npo-BegeHa Ha nonaTKy 90-x poKiB i 6yga 3yMoBgeHa npu-вaтнзaцiew hh3kh ragy3en i HeBeguKux nignpueMCTB,
нацюналГзованих у 80-п роки урядом спещалюпв. З приватизащею рашше нацюналГзованого майна пов'язат також заходи з реструктуризаци виробни-цтва у 70 - 80-п роки у Португали та Чш [2].
Щодо реструктуризаци в Укра!ш, то вона тор-каеться бГльшосп великих та середшх тдприемств виробничого промислового комплексу, але мае сво! особливосп, що характеризуються ввдсутнютю державного фшансування та державних замовлень. Даш обмеження унеможливлюють тдприемства нарощувати обсяги виробництва та здшснювати ви-хвд на новГ свгговГ ринки, Г здатнють генерувати ви-соку шновацшну активнють. У свою чергу шнова-цшт змши в економщ створюють умови для переходу на новий рГвень управлшня, що забезпечить промисловому тдприемству зростання рГвня його конкурентоспроможносп Г покращення рГвня роз-витку як регюну, так Г нацюнально! економГки в щ-лому [4].
Зокрема, конкурентоспроможнють нацюналь-но! економГки, визначаеться конкурентними перевагами якосп шновацшних систем, як основного фактора економши знань, де виникають Г комерща-лГзуються кластери. Впровадження нововведень, пгдвищення рГвня технологи, удосконалення шсти-туцшного середовища покращують шновацшну дь яльнють Г створюють можливосп для тдвищения конкурентоспроможносп Г прийнятп заходГв щодо проведения реоргатзацшних змш промислового пгдприемства Г тдвищення рГвия нацюнального го-сподарства.
1нновацшна полтика повинна реалГзовуватися через формуваиия Нацюнально! шновацшно! сис-теми, що орГентоваиа на тдвищення конкурентоспроможносп нацюнальних промислових пгдпри-емств, регюшв та кра!ни в цшому. 1нновацшна ж система буде ефективною пльки в тому випадку, коли кожиий елемент шновацшно! структури вщ-повщае своему призначенню, а поетапний перехщ здшснюеться з мшГмальними витратами.
Виробництво шновацшно! продукци може здшснюватися як великими корпоращями, так Г невеликими тдприемствами, а також - у штеграци промислових тдприемств. А отже, шновацшт си-стеми повинт забезпечити взаемовгдносини промислових тдприемств рГзного масштабу та рГзних рГвшв управлшня [6].
ПромисловГ тдприемства функцюнують на мезорГвш, мегарГвт та макрорГвнГ МезорГвень ха-рактеризуеться функцюнуваниям траиснацюналь-них корпорацш, науково-техтчних комплекСв та нацюнальних компанш МегарГвень характеризу-еться регюнальним розвитком Гз притамаиними йому регюнальними системами, а макрорГвень -держави з шновацшними системами.
1нновацшт системи повинш базуватися на но-вих методах управлшня та новому системному тд-ходГ Г мати стратепчну мету та шляхи реалГзаци. Проте основна мета нацюнально! системи повинна полягати у постшному оновлент виробничо! про-дукци за рахунок проведения модершзаци пгдпри-емств, змш технологи виробництва на основГ впро-ваджения радикальних шновацш [4].
Одним Гз основних факторГв досягнения кон-курентних переваг та швестицшно! привабливосп е ефективне використаиия нацюнальних ресурСв. Сучасна траисформашя промислових тдприемств повинна бути нацшена на ефективне використаиия
нацюнальних ресурСв, на створення нових вироб-ничих технологш, завантажения виробничих поту-жиостей та тдвищення швестицшно! привабливосп.
ГлобалГзащя шновацшно! д1яльносп та штег-рашя свпово! економГки забезпечать зростания шо-земного фшаисувания регюну, сприятливого для шоземного швестора, Г дадуть можливють створю-вати конкурента переваги у спорщнених, тдтри-муючих галузях Г призведуть до виникиення нових галузей промислового комплексу.
ДинамГчний розвиток промислового виробни-чого комплексу потребуе адекватних дш щодо при-стосування можливостей тдприемств до юнуючих реалш суспшьства та стратеги розвитку. Для ство-рения сприятливих умов реструктуризаци тдприемств потрГбно розробити стратег1ю проведения змши структури кожного промислового пГдприемства, та створити для цього вадповадну нормативно-правову базу [6].
Нормативно-правова база проведения реструк-туризацГйних змГн потребуе постшного удоскона-ления у вгдповгдностГ з реал1ями сьогодення. Практика зарубГжиих кра!н та !х нормативно-правове за-безпечения не повною мГрою вадповдають нацГональним пГдприемствам, тому у рамках кож-но! кра!ни потрГбно розробляти властивГ лише !й нормативно-правовГ акти, яш б орГентували дГ! уСх структурних органГв задГяних при проведенш рест-руктуризацП промислових пГдприемств Г покра-щения стану нацГонально! економГки.
Метою проведения реструктуризацЦ е ство-рения таких господарюючих суб'ектГв, яш здатнГ виготовляти конкурентноспроможиу продукцГю, бути техшчно забезпеченими Г фГнаисово-дГездат-ними. Реструктуризащя на рГвнГ пГдприемства сто-суеться перебудови всГх сфер його д1яльносп, по-чинаючи вГд виробничо -техшчних та органГзацГй-них систем Г завершаючи фГнаисовими аспектами Г проблемами власносп [7].
Результата реструктуризаци ощнюються такими показниками: як прибутковютю, досягненням вГдповГдного рГвия прибутковостГ е однГею з цшей реструктуризаци Г водночас показником !! успГш-ностГ, наявнГстю позитивних, грошових потоков вГд основно! д1яльностГ, зростаииям грошових потоков, яке дае можливють повертати борги та Гнвестувати кошти в оновлення Г зростання виробництва, що сввдчить про усшшнють реструктуризации зростан-ням продуктивностГ працГ , скороченням обсягГв продажу на традицшних ринках пГдприемства по-виннГ знаходити новГ ринки збуту або скорочувати чисельнГсть свого персоналу, де оцшкою успГш-ностГ цих дГй використовуеться динамша зростания продуктивностГ працГ, зростаниям продуктивностГ всГх видГв ресурсГв, де ощнюеться успГшнГсть дГй через показники рентабельностГ та !х динамГку, зростаииям обсяпв експорту та орГенташя на зовнГшнГ ринки, яка вимагае використаиия новГтнГх марке-тингових технологш, пГдвищения якостГ продукцГ! та !! конкурентоспроможностГ [10].
Практична реструктуризац1я тдприемств АПК здшснюеться за вГдомим алгоритмом Г вклю-чае в себе ряд взаемопов'язаних етатв. На першому етапГ слГд досягти стабГлГзацй агарного розвитку за прю- ритетними напрямами, такими як вироб- ниц-тво продовольчо! та тваринницько! продукцП' вщ-
«с©Ук©®УаУт-^©Угмак»#2И73),2©2© а economic sciences
повадно до потреб промисловосп; шщшвання по-дальшого розви- тку само! переробно! промисловосп АПК за такими шдгалузями, як хл1бопекар-ська, боршнокруп'яна, спиртова, цукрова, мукоме-льна, власне продовольча. На цш стади слад забез-печити безумовне впрова- дження шновацшних те-хнологш за уама стад1ями виробничо-господар-ського про- цесу. Забезпечення результативносп цього етапу реструктуризацшних дш досягаеться за рахунок використання засоб1в оргашзацшного, еко-ном1чного, адмшютративного та нормативно-право- вого мехашзм1в.
На другому етат реструктуризаци сл1д дося-гти переваги шфраструктурного забезпечення тд-приемств АПК над виробництвом продовольчо! продукци. Це стосу- еться перш за все буд1вництва оптових продовольчих рин- к1в, елеватор1в, логю-тичних центрш, транспортно! мереж1 тощо. На цей перюд припадае максимальне впровадження нау-ково-техтчного процесу, а саме швестицш, шнова-цш, технологш вирощування 1 переробки сшьсько-госпо- дарсько! продукци, актив1зацИ малого б1з-несу АПК, що сумарно дае змогу вийти на модель рацюнал1зацп агарно! сфери виробництва. Першо-черговими засобами реал1зацИ завдань стануть складов! економ1чного та тформацшного мехатз-м1в агарно! реструктуризаци [8].
Третш перюд реструктуризаци тдприемств АПК пов'язуеться 1з завершениям переходу агарно! економ1ки до постшдустр1ально1 господарсько! си-стеми, в якш домь нуватиме максимальне використання економ1чного потен- щалу агарно! галуз1, по-вне забезпечення потреб регюну в продовольчш продукци 1 послугах та використання в управлшш сучасних шформацшних систем [6].
Висновки
Отже,можна зробити висновок,що реструкту-ризащя тдприемств - це здшснення оргатзацшно-економ1чних, правових, техтчних заход1в, спрямо-ваних на зм1ну структури тдприемства, його уп-равлшня, форми власносп, оргатзацшно-правово! форми, з метою фшансового оздоровлення тдпри-емства, зб1льшення обсяпв випуску конкуренто-спроможно! продукци, тдвищення ефективносп виробництва, тому шляхи розвитку агропромисло-вого сектору Укра1ни передбачають збалансоват та взаемозв'язат структурт перебудови уах його галузей, максимальне впровадження у виробництво найважливших досягнень науково-техтчного про-гресу, свпового досвщу, найбшьш прогресивних форм економ1ки 1 оргатзаци виробництва на основ1 першочергового розв'язання актуальних проблем: перерозподш земл та майна, включаючи поглиб-лення ввдносин власносп на землю та запрова-дження механ1зм1в реал1зацИ права на власнють; приватизатя переробних тдприемств; реструкту-ризатя тдприемств та форм господарювання; роз-виток коопераци; впровадження ринкових метод1в господарювання - менеджменту та маркетингу; державне регулювання аграрно! економши шляхом ефективтшого використання цшових важел1в, фь нансово-кредитно! 1 податково! систем; розвиток ринк1в альськогосподарсько! продукци, матер1а-льно-техтчних ресурав та послуг; штенсифжатя 1 диверсифжатя зовн1шньоеконом1чно! д1яльносп тощо.
73
Список лiтератури
1. Гончарук I.B. Роль ciльcькогоcподaрcькиx коопeрaтивiв у зaбeзпeчeннi сталого розвитку сшь-ськж тeриторiй вiнницькоï облacтi. Економiкa. Фь нанси. Мeнeджмeнт. №8.2017. 56-67 с.
2. Кaлeтнiк Г.М. Cучacнi тeндeнцiï розвитку xaрчовоï промиcловоcтi та ïï мicцe в eкономiцi дeр-жави. Економжа, фiнaнcи, мeнeджмeнт: aктуaльнi питания науки та практики. №8. 2018 C. 7-26.
3. Логоша Р.В., Колecник Т.В. Кон^п^а-льш вiдобрaжeння eволюцiï ринку та цивiлiзaцiï як eдиного процecу. East European Scientific Journal №3(55), 2020. Р. 23-33.
4. Колecник Т.В. Рeгiонaльнe програмування як дieвий iнcтрумeнт сталого розвитку с^ськ^ тe-риторiй// Вceукрaïнcький Науково-практичний журнал «Економжа, фiнaнcи, мeнeджмeнт» ВHAУ. № 3. 2019. 44-61с.
5. Колecник Т.В., Мазур C.A. Проблeми ста-новлeння та розвитку ринку зeмлi в аграрий eraro-мiцi. Мiжиaродний науковий журнал "Iнтeрнaукa". Ceрiя: "Економiчнi науки". №7(15). 2018. 99-107 с.
6. Колecник Т.В., Мазур A.r. Мexaнiзми рe-структуризацй' aгрaрниx пiдприeмcтв в умовax транзитивно1' eкономiки. Науковий вюник Ужго-родського нaцiонaльного унiвeрcитeту. Ceрiя: Мiжнaроднi eкономiчнi ввдносини та cвiтовe госпо-дарство. Вип. 12(1). 2017. 159-163 с.
7. Луцяк В.В., Пронько Л.М., Колecник Т.В. Мар^тит-овий мeнeджмeнт: навчальний поciбник. Вiнниця: ТОВ «ТВOРИ», 2019. 231 с.
8. Мазур A.r. Економiчнa cутнicть та змют рecтруктуризaцiï aгрaрниx пiдприeмcтв в умовax транзитивно1' eкономiки. Економiкa, фшанси, мe-нeджмeнт: aктуaльнi питання науки i практики. № 2. 2015. 3-12 с.
9. Мягкова OB. Удоcконaлeння сисгеми упрaвлiния в зaвдaнняx рecтруктуризaцiï cиcтeми упрaвлiния. Дeржaвa та рeгiони. Ceрiя: Економiкa та пiдприeмництво. 2008. № 5. 112-116 с.
10. Правдюк Н.Л., Корпанюк Т.М. Фшансово-eкономiчнa дiaгноcтикa ciльcькогоcподaрcькиx тд-приeмcтв: моногрaфiя. Вiнниця: Видавництво «ТД «Едeльвeйc» i К». 2014. 200 с.
11. Рecтруктуризaцiя та фiнaнcовe оздоров-лeния ciльcькогоcподaрcькиx пiдприeмcтв : [поаб-ник] [В.М. Бобiк, МЮ. Дзюба, Т.A. Жeрiбкa та ш.]. К. : Ер. Ес. Компaиi, 2005. 480 с.
12. Kolesnyk, T., Samborska, O., Talavyria, M., Nikolenko, L. Problems and Perspectives in Management.Ensuring the sustainable development of the Ukrainian agrarian sector in conditions of globalization. Problems and Perspectives in Management. Volume 16.Issue 3. 2018. P. 245-25 c.
13. Pronko L., Kolesnik T., Samborska O. Activities of united territorial communities as a body of local government in the conditions of power decentralization in Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies. Volume 4, Number 2. Riga: Pablishing House "Bultija Publishing, Volume 4. No.2. 2018. P. 184-190 .
14. Samborska, O. Strategy of Government of Menedgement State Land: Foreiign Experience. Web of Scholar, Multidisciplinary Scientific Journal. 4 (22), Vol. 3, April 2018
