CC BY
3
УДК 330.341.46:332.12 DOI: https://doLorg/10.37405/1729-7206.202L2(41).58-61
Алла OAeKcaHdpieHa Дв^ун
д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-0168-8682
e-mail: dvigun.alla@gmail.com,
Нацюнальний тститут cmpameeiHHux до^джень, м. Кшв
ВПЛИВ РЕФОРМИ М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ТЕРИТОР1АЛЬНО1 ОРГАШЗАЦП ВЛАДИ НА РЕГЮНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
Постановка проблеми. Реформа децентр^зацп — одна з небагатьох реформ в Укра!ш, яка мае свш план, стратепю, чггку концепщю. II особливютю е те, що в контекстi децентр^зацп одночасно проводиться де-кшька реформ у сферi державного управлiння: терито-рiальноI органiзацiI влади; мiсцевого самоврядування; регюнально! полiтики.
В Метi та стратепчних цшях Державно! стратеги регюнального розвитку на 2021-2027 роки зроблено акцент на тому, що розвиток та едшсть, орiентованi на людину, повиннi бути реалiзованi в децентралiзова-нiй Украгш з ефективним багаторiвневим врядуван-ням.
Кожен мешканець села чи мюта мае право отри-мувати сучасш медичнi та освiтянськi послуги, доступы та якiснi адмшстративш, комунальнi, соцiальнi послуги, гарнi дороги, чист й освiтленi вулицi. Але люди можуть впливати на яюсть цих послуг лише тодi, коли вщповщальш за !х надання знаходяться близько. Для цього в Укра!ш вщбуваеться децентралiзацiя — передача повноважень та фшанав вiд державно! влади — органам мюцевого самоврядування (ближче до людей). На цьому спираеться державна полггака Укра!ни у сферi мiсцевого самоврядування. В основу ще! полiтики закладено положення бвропейсько! хар-тП мiсцевого самоврядування та найкращi свiтовi стандарти суспшьних вiдносин у цш сферi.
Добровшьне об'еднання мюцевих органiв влади дозволило новоствореним громадам сконцентрувати та оптимiзувати власш повноваження та ресурси, яю до реформи належали мютам обласного значення. Зараз штереси громадян, яю проживають в громадi, представляють обраний голова, депутатський корпус та виконавчi органи, яю забезпечують здiйснення за-конних повноважень в iнтересах територiальноI гро-мади. У населених пунктах, що входять до об'еднано! громади, штереси жителiв представляють обранi старости. Вщповщно до укра!нського законодавства за реформою децентралiзацiI, органи мюцевого самоврядування були трансформованi у органи влади терито-рiальних громад, що утворювалися на основi добро-вшьного об'еднання населення.
Громади отримують додатаода ресурси, додатковi повноваження, можливосп та самостiйнiсть у ство-ренш нових органiв управлiння. Це мае посилити мюцеве самоврядування, зробити систему управлшня в громадах людиноорiентованою та демократичною та створити стшке пщГрунтя для наступних кроюв реформи мюцевого самоврядування.
Вплив процесiв децентралiзацiI на розвиток ре-гiонiв та громад в Укра!ш на новому етат впро-вадження реформи адмiнiстративно-територiального устрою мае як позитивнi зрушення, так i певнi ризики
щодо спроможностi у виконаннi завдань децентралiза-цП та характеризуеться диспропорцiйнiстю.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Питанням дослщжень децентралiзацiI як чинника змщнення те-риторiального розвитку, присвячено чимало праць вь домих вчених: Б. Данилишина [2], I. Заблодсько! [5], Я. Жалша [7], В. Кравщва [9, 18], I. Сторонянсько! [18], К. Моргана [12], А. Харбергера [11].
Мета статп — дослщити особливостi другого етапу реформи адмiнiстративно-територiального устрою в Укра!ш та визначити И вплив на змщнення те-риторiального розвитку.
Виклад основного матерiалу. З 1 сiчня 2021 р. в Укра!ш розпочався юторичний етап — усi громади пе-рейшли на прямi мiжбюджетнi вщносини i стали р!в-ними за статусом. I тепер велике значення мае, на-скльки ефективно вони працюватимуть. Головним завданням в процеа децентралiзацiI завжди було та е зараз формування спроможних громад.
Оцшка ресурсоспроможностi громад, перш за все характеризуеться демографiчними показниками. За даними Держстату, на 01.01.2021 р.: бшьшють громад в Укра!ш — це громади з населеннями вщ 5 до 25 тис. оаб — 66,2%, маленьк громади, з населенням менше 3 тис. оаб займають частку 1,5%, велик! — бшьше 50 тис. оаб — 7,1%. При цьому за останш 20 роив прирют населення в громадах мае вщ'емну динамiку (-16%) в середньому по Укра!ш, а в 36% громад цей показник вище 1 за середнш по Укра!ш (вщ 20 до 50% скорочення населення). Позитивна динамжа щодо приросту населення спостер^аеться лише в 9,4% громадах, з яких у 9,1% громад збшьшення було дуже не-значним. Населення старше працездатного в1ку в громадах складае 23,4% вщ загально! кшькосп, що практично спiвпадае з показником по Укра!ш в цшому. Проте у третинi громад, цей показник вище, i складае до 30% вщ загально! юлькость Населення працездатного в1ку в середньому по громадах складае 58,9% вщ загально! юлькоси (що незначно менше загального показника по Укра!ш), при цьому у бшьшосп громад (68,7%) цей показник коливаеться в межах 55-60% [13].
1нфраструктурний розвиток громад мае пози-тивну динамiку, але значна частина територш мае вкрай нерозвинену шфраструктуру. У переважнiй бшьшосп громад розташовано вщ 2 до 10 закладiв загально! середньо! освгга, закладiв дошюльно! освгти, у 63% та 68% громад, вщповщно. Ситуащя з наявшстю медичних закладiв, що надають первинну медичну до-помогу, характеризуеться тим, що у половин! громад, кшьюсть таких закладiв складае лише вщ 1 до 5 закла-д!в; в 20 громадах вони зовам вщсутш. В третиш громад налiчуеться лише вщ 1 до 5 будинюв культури, так
само й бiблiотек. У 44% громад розташована тшьки 1 мистецька школа, а 44% громад не мають жодно! мистецько! школи. Практично така ж диспропорцшна ситуацiя з наявнiстю музе!в в громадах: 27% громад мають 1 музей, 41,4% — жодного [13].
Щодо фшансово! спроможносп: на тл ситуацп дотацiйностi мiсцевих бюджетiв, яка вже склалася в Укра!ш (лише 207 громад з 1469 не е дотацшними), фiнансова спроможнiсть громад практично за уама показниками (за виключенням частки мiсцевих по-датюв) у 2021 р. (за даними I пiврiччя) ще значно по-гiршилася:
— загальний фонд надходжень мiсцевого бюджету у 2020 р. у бшьшоси громад коливався в межах 2050 млн грн та +50-100 млн грн, 31,4% та 27,9% громад вщповщно. У 2021 р. пор^ спроможноси громад за цим показником знизився та впав до 10 млн грн, а також до категорп громад з надходженнями 10-100 млн грн увшшло 70% громад. Також попршився показник кшькоси неспроможних громад: у 2020 р., громад з надходженнями до 20 млн грн було 74 (5,1%), у 2021 р. кшьюсть громад з надходженнями до 10 млн грн склала 275, або 19,1% вщ загально! кшькоси громад. Середне значення показника загального фонду надходжень мюцевого бюджету мае значну вщ'емну динамо — вiдбулося його зменшення майже у 2 рази;
— податкоспроможшсть характеризуе стан над-ходження податюв до бюджету громади в розрахунку на одного мешканця вщносно такого ж показника в середньому по Укра!ш. Зазначимо, якщо шдекс по-даткоспроможностi по громадi менше одиницi, вона неспроможна забезпечити сво! видатковi повнова-ження самостiйно. У 2020 р. неспроможних громад за цим показником було майже 75%, а в 11% громад значення цього шдексу було менше 0,3. Бездотацшш бюджети у 2020 р. були у 11% громад, шструмент ре-версно! дотацш було використано для 14% громад.
— середне значення показника надходження акцизу на 1 жителя у 2020 р. склало 272,2 грн, проте майже у 40% громад цей показник був нижче у 3 рази. За результатами I пiврiччя 2021 р. ситуащя ще попр-шилася: вщ'емна динамiка середнього значення цього показника склала 200%; надходження акцизу на 1 жителя менше 50 грн склали у 38% громад та ще у 21% громад щ надходження не перевищували 100 грн;
— позитивний стан за показником надходження единого податку грн/на 1 жителя у 2020 р., коли майже 72% громад мали перевищення цього показника за середшм по громадах (738,3 грн), дуже змшився за I пiврiччя 2021 р. Середне значення цього показника зменшилося бшьш н1ж у 5 разiв, а збшьшення юлько-стi громад, в яких надходження були у розмiрi меньше 200 грн/на 1 жителя склало 600%. Така ж невтшна ситуащя е й за динамжою показника надходження плати за землю грн/на 1 жителя: середне значення показ-ника зменшилося за цей перюд у 2,1 раза, а кшьюсть громад, що мають надходження менше 200 грн/на 1 жителя, збшьшилася у 4,1 раза.
На нашу думку проблемами, що стримують про-цеси формування спроможних громад е таю.
1. Недосконалють системи бюджетного вирiвню-вання та вщсутшсть механiзмiв стимулювання шнова-цiйного розвитку територiальних громад.
2. Невщповщшсть сучасним реалiям порядку розподшу ПДФО та екологiчного податку, вщсутшсть шституцшного механiзму сплати ПДФО за мюцем проживання.
3. Занепад сшьських територш, частка яких у за-гальнш кiлькостi територiальних громад складае 72,2%. На сшьську мiсцевiсть припадае лише 5,3% ль карiв та 11,5% пращвниюв молодшого та середнього медичного персоналу, частка зайнятого населення у сшьському господарствi за 2000-2018 рр. скоротилася на 32,6%; темпи скорочення сшьського населення за 20 роюв склали 24,1%, проти 15,8% мюького.
4. Певний вакуум влади в населених пунктах те-риторiальних громад: проте що створено шститут старост в Укра!ш, один старостинський округ включае до 9 населених пункпв, що негативно позначаеться на ефективносп роботи старости.
5. Вiдсутнiсть дiевих механiзмiв синхронностi секторально! децентралiзацi!, вщсутшсть розмежу-вання повноважень м1ж органами виконавчо! влади та органами мюцевого самоврядування; не визначено пе-релж сфер, в як1 на мюцях заборонено втручатися, бо це виключна компетенцiя держави.
6. Вiдсутнiсть деяких базових законiв для про-довження децентралiзацil в Украlнi, що стримуе подальше просування реформи. Це прийняття змш до КонституцГ! Укра!ни, Закону Укра!ни «Про засади ад-мiнустрою Укра!ни», ново! редакцГ! закону «Про мю-цеве самоврядування», Закону Укра!ни «Про мiсцевi державнi адмшстрацп», Закону Укра!ни «Про службу в органах мюцевого самоврядування».
6. Вщсутшсть належно пiдготованих робочих кадрiв в органах мюцевого самоврядування.
7. Вщсутшсть ефективних механiзмiв контролю за дiяльнiстю органiв мiсцевого самоврядування та системно! взаемодп органiв мiсцевого самоврядування з шшими структурами.
8. Низький рiвень контролю власних фiнансових ресурсiв мюцевих бюджетiв.
Дослiдження експертiв доводять, що розвиток ре-гiонiв в умовах децентралiзацil характеризуеться пев-ними тенденщями щодо змiцнення !х ресурсного по-тенцiалу та б^льш ефективного використання видатюв: зростання власних доходiв, покращення структури трансфертiв iз державного бюджету в напрямi сутте-вого зменшення у нш частки дотацiй та зростання частки субвенцш; прискорення динамiки iнвестицiй-но! дiяльностi; зростання частки коштав мiсцевих бюджетiв у структурi капiтальних iнвестицiй; зростання видатюв на економiчну дiяльнiсть та зростання стввщношення м1ж iндексом росту видатюв на еко-номiчну дiяльнiсть та шдексом росту видаткав (без трансферов); зб^льшення частки видатк^в на еконо-мiчну дiяльнiсть у структурi видатюв у середньому в Укра!ш [7, с. 87-103]. Проте найбшьш суттева проблема регiональних диспропорцiй залишаеться та по-глиблюеться. Значнi диспропорций в дохiднiй базi ре-гiонiв-донорiв та збиткових регiонiв за юнуючо! системи м1жбюджетних вiдносин стримують регюнальний розвиток. Вiдбуваеться вiдплив фшансових ресурсiв з промислових регiонiв до центру iз подальшим пере-розподшом м1ж регiонами Укра!ни. Окрiм стимулiв, втрачаеться здатнiсть до самовiдновлення виробничих потужностей промислових регiонiв та защкавлешсть i вiдповiдальнiсть збиткових регiонiв, яю перебувають у станi очiкування на трансфертну допомогу. Спосте-рiгаеться поглиблення процеетв асиметричностi iнвес-тування в регюнах — найбiльшi обсяги каттальних iн-вестицiй у останнi роки здшснюються в м. Ки!в, Днш-
||р 2021/№2
59
ропетровську, Донецьку, Ки!вську та Полтавську об-ласта (протягом 2020 р.— 32,4%, 12,5%, 6,0%, 5,5%, 5,2% вщповщно), а за обсягами залучення прямих шо-земних швестицш на одну особу регюни Укра!ни вщ-стають вщ столиц! в десятки i сотш разiв (у 2019 р. до м. Киева було залучено 3,6 млн дол. США, а в ус! области, сумарно — 2,4 млн дол. США). Також спостерь гаеться поглиблення фшансово-економ!чно! диферен-щацп у р!внях розвитку територiй. За пщсумками пер-шого етапу реал!зацп реформи бюджетна децентраль зацiя вплинула на поглиблення внутршньо! регю-нально! диференщацп за доходами, позаяк перерозпо-д!л загальнодержавних податюв та закрiплення за мю-цевим самоврядуванням перелiку власних доход!в з правом самостiйного встановлення !х розм!р!в спри-яли мобЫзацп надходжень на територiях з потужним фiнансово-економiчним потенцiалом [8].
Негативнi наслщки для формування фшансово-економiчного потенщалу громад та регiонiв, обумов-леш децентралiзацiею, вбачаються також у недоскона-лому прогнозуваннi (вибор! стратегiчних/тактичних цшей) власного розвитку, що вiдображаеться у не-ефективностi реал!зацп механiзмiв залучення фшансо-вих ресурсiв. Мiсцевi стратеги не враховують загаль-нонацiональнi прюритети, Послання Президента, !м бракуе визначення мюця регiону в системi мжгерито-рiального i м1жнародного подолу пращ, водночас сек-торальнi стратеги не мають локал!зацп. Також вщсутня взаемоузгоджешсть стратегiй громад та стратегiй ре-гiонального р!вня.
Отже, розширення адмшстративних можливос-тей органiв мiсцевого самоврядування у сферi пошуку джерел наповнення бюджепв сприятиме вир!вню-ванню регюнальних невiдповiдностей. Тобто для по-силення спроможносп регiонiв та прискорення !х розвитку, з одного боку, необхщне удосконалення ме-ханiзмiв децентрал!зацп, а з шшого — оптимiзацiя структури регюнально! економiки за критерiями ефективносп.
Висновки. Реалiзацiя завдань забезпечення на-лежно! якосп життя громадян потребуе створення спроможних, згуртованих територ!альних громад як базових елеменпв громадянського суспшьства на основ! збалансованих стратегш сощально-економ!чного розвитку. Вщтак, головним у забезпеченш сталого розвитку територ!альних громад мае стати ефективне та шклюзивне управлшня !з залученням для вико-нання стратегш вск защкавлених сторш та швестицш. Головним критер!ем ефективносп такого управлшня мае стати забезпечення р!вних можливостей для жите-л!в територ!ально! громади впливати на вироблення й ухвалення ршень та контролювати !х виконання. Громади мають генерувати спроможшсть до самороз-витку, переходити вщ устшного адмшстрування централ!зованих кошпв до актив!зацп пщприемниць-ко! д1яльноси, створювати умови для покращення ш-вестицшно! складово! розвитку територш тощо, вщ-шукувати та мобМзувати мюцев! фшансов! ресурси.
Водночас регюни та громади мають використову-вати нов! можливосп щодо комплексного викорис-тання ресурав для розробки та реал!зацп секторальних стратегш розвитку на р1вш регюшв ! громад. Так! стратеги стануть ефективними, якщо !х спшьна д!я буде ор!ентована на досягнення загальнодержавних цшей розвитку.
Список використаних джерел
1. Державна стратепя репонального розвитку на 2021-2027 роки: Постанова КМУ вщ 5 серпня 2020 р. № 695. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#n11.
2. Данилишин Б. Як децентралiзувати управлiння в Украшь 2019. URL: http://www. epravda. com. ua.
3. Децентралiзацiя в Укра!т: Досягнення, надп i побоювання. InternationalAlert/Украшський незалеж-ний центр полiтичних дослiджень. 2017. 32 с. URL: https://www.international-alert.org/sites/default/files/ Ukraine_Decentralisation_ UK_2017.pdf.
4. Деяю заходи щодо прискорення реформ у сферi земельних вщносин: Постанова Кабiнету Mi-нiстрiв Укра'1ни вiд 16.11.2020 № 1113. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF# Text (дата звернення: 23.01.21).
5. Устименко В. А., Заблодська I. В., Бурбело С. О., Саенко П. О. 1дентифжащя та позицiонування об'ед-наних територiальних громад: методичний шструмен-тарш. Економка та право. СерЯ "Економжа". 2019. №52 С. 44-50. DOI: https://doi.org/10.15407/econlaw. 2019.01.044.
6. Загальна шформащя / «Децентралiзащя»: вебсайт. URL: https://decentralization.gov.ua/about.
7. Жалшо Я. А., Дв^ун А. О., Шевченко О. В. та ш. Децентралiзацiя влади: порядок денний на серед-ньострокову перспективу: аналгтична доповiдь / за ред. Я. А. Жалша. Киш: Н1СД, 2019. 192 с.
8. Захщна О. Р., Жовтяк К. В. Бюджетна децент-ралiзацiя в Укра!ш: ll особливостi та сучасний стан. Науковий погляд: економжа та управлшня. 2019. №4. C. 111-118. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666X/ 2019-66-15.
9. Кравщв В. С., Сторонянська I. З., Жук П. В. Реформування територiальноl основи мюцевого самоврядування в контексп його фшансово! спроможностi. Економка Украши. 2017. № 1. С. 41—51.
10. Малиновський В. Я. Мюта в децентралiзацiй-нiй реформа проблеми i перспективи. Влада та управлтня: зб. наук. праць. Вип. 6. Чершвщ: «Букрек», 2019. C. 12-21. URL: https://www.academia.edu/41005962/.
11. Harberger A. C. Taxation and welfare. Michigan: Little, Brown, 1974. 304 р.
12. Morgan K. (2006). Devolution and development: Territorial justice and the north-south divide. Publius. Vol. 36/1. Р. 189-206. URL: http://www.jstor.org/stable/ 20184949.
13. Портал спроможносп громад. Спроможшсть громад 2021.URL: arcgis.com.
14. Про добровшьне об'еднання територiальних громад: Закон Украши вщ 5.02.2015 р. №157-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text.
15. Про деяю заходи щодо прискорення реформ у сферi земельних вщносин: Указ Президента Украши вщ 15.10.2020 р. № 449/2020. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/449/2020#Text.
16. Про внесення змш до Методики формування спроможних теритс^альних громад: Постанова КМУ вщ 24 мчня 2020 р. № 34. URL: https://www.kmu.gov. ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-metodiki-formuvannya-spromozhnih-teritorialnih-gromad-i240120-34.
17. Теритс^альш громади (2020): перелж та ос-новш дань Децентралiзацiя: веб-сайт. URL: https://decentralization. gov.ua/newgromada.
18. TepHTopianbHi rpoMagu B yMOBax ge^HTpani3a-цiï: pH3HKH Ta Mexam3MH po3BHTKy: MOHorpa^ifl / 3a peg. Кpaвцiвa B. C., QropoHflHCbKo'i I. 3. ^ÈBÎB: fly «IHCTH-TyT perioHanbHHX gocnigxeHb iMem M. I. flommHboro HAH yKpaÏHH, 2020. 531 c.
References
1. Derzhavna stratehiia rehionalnoho rozvytku na 2021-2027 roky: Postanova KMU vid 5 serpnia 2020 r. № 695 [State Strategy for Regional Development for 20212027: Resolution of the Cabinet of Ministers of August 5, 2020 № 695]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/695-2020-%D0%BF#n11 [in Ukrainian].
2. Danylyshyn, B. (2019). Yak detsentralizuvaty up-ravlinnia v Ukraini [How to decentralize management in Ukraine]. Retrieved from http://www. epravda. com. ua [in Ukrainian].
3. Detsentralizatsiia v Ukraini: Dosiahnennia, nadii i poboiuvannia [Decentralization in Ukraine: Achievements, hopes and fears]. (2017). 32 p. international-alert.org. Retrieved from https://www.international-alert.org/sites/ default/files/Ukraine_Decentralisation_UK_2017.pdf [in Ukrainian].
4. Deiaki zakhody shchodo pryskorennia reform u sferi zemelnykh vidnosyn: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 16.11.2020 № 1113 [Some measures to accelerate reforms in the field of land relations: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 16.11.2020 № 1113]. Retrieved from https: //zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1113-2020-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
5. Ustymenko, V. A., Zablodska, I. V., Burbelo, S. O., Saienko, P. O. (2019). Identyfikatsiia ta pozytsionuvannia obiednanykh terytorialnykh hromad: metodychnyi instru-mentarii [Identification and positioning of united territorial communities: methodical tools]. Ekonomika tapravo. Seriia "Ekonomika" — Economics and law. "Economics" series, 52, pp. 44-50. DOI: https://doi.org/10.15407/ econlaw.2019. 01.044 [in Ukrainian].
6. Zahalna informatsiia [General information]. (n.d.). decentralization.gov.ua. Retrieved from https://decentraliza tion.gov.ua/about [in Ukrainian].
7. Zhalilo, Ya. A., Dvihun, A. O., Shevchenko, O. V. et al. (2019). Detsentralizatsiia vlady: poriadok dennyi na serednostrokovu perspektyvu [Decentralization of power: the agenda for the medium term]. Kyiv, NISS. 192 p. [in Ukrainian].
8. Zakhidna, O. R., Zhovtiak, K. V. (2019). Biudzhetna detsentralizatsiia v Ukraini: yii osoblyvosti ta suchasnyi stan [Budget decentralization in Ukraine: its features and current state]. Naukovyipohliad: ekonomika ta upravlinnia — Scientific view: economics and management, 4, pp. 111-118. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666x/ 2019-66-15 [in Ukrainian].
9. Kravtsiv, V. S. et al. (2017). Reformuvannia terytorialnoi osnovy mistsevoho samovriaduvannia v konteksti yoho finansovoi spromozhnosti [Reforming the territorial basis of local self-government in the context of its financial capacity]. Ekonomika Ukrainy — Economy of Ukraine, 1, pp. 41—51 [in Ukrainian].
10. Malynovskyi, V. Ya. (2019). Mista v detsentra-lizatsiinii reformi: problemy i perspektyvy [Cities in decentralization reform: problems and prospects]. Vlada ta upravlinnia — Power and management, Issue 6, pp. 1221. Chernivtsi, Bukrek. Retrieved from https: //www.academia.edu/41005962/ [in Ukrainian].
11. Harberger, A. C. (1974). Taxation and welfare. Michigan, Little, Brown. 304 p.
12. Morgan, K. (2006). Devolution and development: Territorial justice and the north-south divide. Publius, Vol. 36/1, pp. 189—206. Retrieved from http: //www.jstor.org/stable/20184949.
13. Spromozhnist hromad [Community Capacity] (2021). Retrieved from arcgis.com [in Ukrainian].
14. Pro dobrovilne obiednannia terytorialnykh hromad: Zakon Ukrainy vid 5.02.2015 r. № 157-VIII [On voluntary association of territorial communities: Law of Ukraine of February 5, 2015 №157-VIII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text [in Ukrainian].
15. Pro deiaki zakhody shchodo pryskorennia reform u sferi zemelnykh vidnosyn: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 15.10.2020 r. № 449/2020 [On some measures to accelerate reforms in the field of land relations: Decree of the President of Ukraine of 15.10.2020 № 449/2020]. Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/449/ 2020#Text [in Ukrainian].
16. Pro vnesennia zmin do Metodyky formuvannia spromozhnykh terytorialnykh hromad: Postanova KMU vid 24 sichnia 2020 r. № 34 [On Amendments to the Methodology of Formation of Able Territorial Communities: Resolution of the Cabinet of Ministers of January 24, 2020 № 34]. Retrieved from https://www.kmu.gov. ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-metodiki-formuvannya-spromozhnih-teritorialnih-gromad-i240120-34 [in Ukrainian].
17. Terytorialni hromady (2020): perelik ta osnovni dani [Territorial communities (2020): list and basic data]. decentralization.gov.ua. Retrieved from https://decentraliza tion.gov.ua/newgromada [in Ukrainian].
18. Kravtsiv, V. S., Storonianska, I. Z. (Eds.). (2020). Terytorialni hromady v umovakh detsentralizatsii: ryzyky ta mekhanizmy rozvytku [Territorial communities in terms of decentralization: risks and mechanisms of development]. Lviv, Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine. 531 p.
Crarra Hagmmna go pega^iï 09.11.2021
Формат цитування:
Дв^ун А. О. Вплив реформи мюцевого самоврядування та Tepm-opianbHoI оргашзацп влади на регюнальний розвиток. BicHUK економтног науки Украти. 2021. № 2 (41). С. 58-61. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).58-61
Dvigun A. О. (2021). The Impact of Local Government Reform and Territorial Organization of Power on Regional Development. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 58-61. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).58-61
|Sp 2021/№2
61
