CC BY
17
УДК 339.31.17 Викл. С.М. Макух - Дрогобицький державний педагогiчний
утверситет м. 1вана Франка
ВПЛИВ ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ1Й НА ФОРМУВАННЯ РЕГ1ОНАЛЬНО1 ДИФЕРЕНЦ1АЦ11 ДОХОД1В I ВИТРАТ НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ
Дослiджено особливостi впливу залучених в нацюнальну економшу прямих iноземних iнвестицiй (в процес здiйснення ринкових перетворень в Укра'1'ш) на ди-ференцiацiю доходiв i витрат населення за регюнами краши.
Ключов1 слова: прямi шоземш швестицп, доходи, витрати, нацiональна еконо-мiка, регiон.
Teacher S.M. Makukh - Drogobych state pedagogical university
named after Ivan Franko
Influence of the direct foreign investments on the regional differentiation of incomes and expenses the population of Ukraine
The peculiarities of influence the enlisted direct foreign investments into the national economics (during the realization of the process of market transformation in Ukraine) on the differentiation of the population's incomes and expenses for the regions of the country are considered in the article.
Keywords: direct foreign investments, incomes, expenses, national economics, region.
Постановка проблеми. Кожен регюн Украши як своерщна сощаль-но-економ1чна система в територ1альному подш пращ вщграе тшьки йому властиву роль. Саме цей фактор зумовлюе на сучасному етат функцюнуван-ня свiтовоi економiчноi системи наявшсть вар1ативност1 спектру показниюв розвитку ii окремих територ1альних одиниць, що в шдсумку спричиняе й прискорення темшв соцiальноi стратифiкацii суспшьства.
Протягом столiть регюни краши були тiсно зв'язанi мiж собою i фор-мували единий оргашчний господарський комплекс держави. Проте, 1'хня не-однорiднiсть i деякою мiрою певна вiдмiннiсть в юторичному, полiтичномy, економiчномy, соцiальномy, екологiчномy i демографiчномy розвитку; геог-рафiчномy розташуванш i забезпеченостi природними ресурсами, на думку науковщв, зумовили рiзнi, i певною мiрою своерiднi, стартовi умови для здшснення ринкових реформ. Поряд з тим, формування економiчного потен-цiалy регiонiв, враховуючи вiдповiдно вплив на них зазначених вище чинни-кiв, сприяло не тiльки певнш диференцiацii ix за рiвнем розвитку, але й спри-чинило ix подiл на проблемш, депресивш та перспективш (з точки зору ефек-тивностi ix розвитку та першочерговост щодо долучення в свiтовi госпо-дарськi процеси).
Отже, виведення в сферу приоритету вирiвнювання територiальниx рiвней розвитку своix регiонiв (умов життя i працi, доxодiв i кyпiвельноi спроможностi населення, наявностi послуг та ix достyпностi (кiлькiснi i яюс-нi аспекти з врахуванням ix специфiчниx особливостей)) е нагальною проблемою, i для ii розв'язання необхщно створити свою державну регюнальну со-
Науковий тсник, 2008, вип. 18.8
цiально-економiчну полiтику, основою для яко! можуть слугувати здобутки бшьшосп розвинених краш свiту [6].
Аналiз останшх дослiджень, у яких започатковано вир1шення про-блеми. Актуальнiсть питання щодо розроблення стратегiчних планiв розвит-ку та напрямiв пiдвищення (системних методiв стимулювання) конкурентних позицiй кожного репону краши, зокрема [5, с.87] в умовах штенсифжаци глобалiзацiйних процесiв, не викликае сумнiву.
Важливiсть нагальностi виршення ще! проблеми пiдтверджуе прий-няття Концепци державно! репонально! полiтики, затверджено! Указом Президента Украши вщ 25 травня 2001 р., в якш передбачено Heo6xidnicmb подо-лання mepumopimbuo'i диференщаци, оскшьки трансформацiйнi процеси в економщ Украши не тшьки li посилили, але й вплинули на структуру дохо-дiв i витрат населення та його розшарування за рiвнем споживання матерiаль-них благ та послуг. При цьому варто зауважити, що за висновком Дж. Кейнса - саме рiвень доходiв i буде основоположним чинником економiчноi активностi населення [7]. Загалом у працях вiтчизняних науковщв дослщже-но низку наявних внутршшх важелiв впливу на iнтенсифiкацiю економiчних процесiв у регiонах краши [1-4], проте швидк темпи розвитку свггогоспо-дарсько!' системи й мiжнародних вщносин зумовили можливiсть зародження нових зовшшшх чинникiв впливу на формування проявiв як позитивних, так i негативних тенденцш у функцiонуваннi народногосподарського комплексу репону. Одним з них е залучення рiзних форм iноземного кашталу, на який покладаються великi надп стосовно виведення економiки регiонiв iз кризи.
Мета статтi. Дослiдити сутшсть регiональноi структури iноземного капiталу й визначити спектр впливу його форм на диференщацш доходiв i витрат населення Укра'ни.
Виклад основного матерiалу. Iнвестицiям в Украiнi [1] вщводять роль базису у створеннi умов для ефективного i динамiчного економiчного зростання в середньо- та довгостроковш перспективi. Та доцiльно врахувати i вагомiсть 1'х впливу на можливють зародження та формування мсукупностi умов i факторiв, що створюють небезпеку штересам громадян, суспiльства i держави, а також нащональним цiнностям i нацiональному способу життя".
Рiзка змша форми власностi державними пiдприемствами не сприяла на початковому етапi трансформацшного перiоду вiтчизняноi економiки створен-ню конкурентного середовища, а, навпаки, призвела до попршення якостi тех-нолопчного способу виробництва; його призупинення (хоча слщ згадати i про одночасне зародження й прискорення темпiв розвитку тшьово!' економiки), а подекуди i до руйнацii у великих масштабах, що в шдсумку призупинило про-цес вiдтворення основного капiталу й сприяло деiндустрiалiзацii економiки крахни, й ще бiльшому розшаруванню верств населення на "багатих i бiднихм.
Поширення неофiцiйноi ("тмьово!") сфери економiки в УкраНш (по-казник досягае 50-80 % ВВП) е одним з основних внутршшх дестабiлiзiвних процесiв народного господарства краши. Такi масштаби неофштно: еконо-
мiчноl дiяльностi, як зазначено в мПрiорiтетах бюджетно! полiтики та еконо-мiчне зростання в Укршт" [1, с.88], не пiд силу жоднiй цивiлiзованiй держа-вi. Вiдбувався прихований перерозподiл доходiв мiж соцiальними групами, що сприяло поглибленню нерiвностi та соцiально-економiчних диспропор-цiй. Цi фактори сформували сприятливе середовище для зародження проявiв загроз i для демографiчноl ситуацп в кршт (рiзке зростання показника смер-тностi з одночасним зменшенням кшькоси народжених дiтей; старiння населення та зменшення частки економiчно активно! його частини; зростання показника захворюваност та скорочення чисельност населення), тобто призве-ли до втрат людського капiталу.
Протягом останнiх десятирiч значно посилилася диференцiацiя не тшьки доходiв, але й рiвня життя населення. Причому цi тенденци постшно вiдтворюються i поглиблюються i надаль Практично, в УкраАт бiльша части-на сiмейних господарств споживала майже вс сво! доходи (не маючи змоги заощадити), що призводило до певного економiчного застою.
Особливо помггною була диференцiацiя доходiв регiонiв на основi розрахунку за перiод з 1997 р. до 2000 р.: середньодушовi доходи в Днтро-петровсъкш, ДонецъкШ, Запорiзькiй, Хартвськш областях, у м. Севастополi та м. Киeвi значно перевищували загалъний середнъодушовий доход в УкраАт (майже в 2,5 раза - в 1997 р., у 3,5 раза - у 2000 р.). У 2002-2007 рр. за наяв-ними доходами у розрахунку на 1 особу населення (в т.ч. приростом фшансо-вих активiв) у лщерах регюни: м. Кшв, Донецъка й Днтропетровсъка область У 2004-2007 рр. спостершаеться певне зростання показника сшввщношення сукупних витрат 20 % найбшьш та 20 % найменш забезпеченого населення загалом по кра1т (з 4,4 до 4,6 разiв вЫх домогосподарств; з 4,4 до 4,7 раз у мютц й з 4,0 до 4,2 - у сел^. Що супроводжуеться, проте, одночасним зменшенням частки населення iз середньодушовими сукупними витратами нижче прожиткового мшмуму. Загалом, низька кушвельна спроможшсть населення не дае змоги акумулювати кошти домашшм господарствам, й тим самим сти-мулювати внутршню швестицшну актившсть регюшв в УкраАт.
Традицiйно виняткову роль у розв'язанш комплексу завдань для подо-лання депресивного характеру економжи регiонiв вiдводять iноземним швес-тищям. Проте, беручи до уваги певш диспропорци в природно-ресурсних по-тенщалах i рiвнях економiчного розвитку регюшв, слщ пам'ятати про те, що масштабш iноземнi швестицп можуть або поглинути 1х, або нiвелювати у здшсненш вщповщноА цшеспрямованоА швестицшно1 полггики [3].
Процес залучення iноземного кашталу в регiони Украши теж мае сво! особливостi - найефективнiшою формою сшвпращ виявилося залучення пря-мих шоземних iнвестицiй (П11) та створення спшьних пiдприемств (СП). Вра-ховуючи подiл Украши на шiсть соцiально-економiчних регiонiв, зауважуемо нерiвномiрнiсть розподiлу припливiв П11 як до кожного з них, так i зокрема
Науковий iticiiiiK, 2008, вип. 18.8
до областей, що входять до ix складу. Традицшно позици лiдера утримуе Центральний СЕР, частка надходжень П11 до якого (не зважаючи на уповшь-нення темшв приросту в 1,18 раза у 2006 р. пор!вняно з до 1997 р.) у загально-му обсязi надходжень е найбiльшою i становить 42,6 %. Зросла в 1,54 раза i частка надходжень до Центрально - Схгдного СЕР, який позицюнуеться на 2 мющ. До тршки лiдepiв належать П1вденний СЕР та Зах1дний СЕР, для яких характеры майже однаковi обсяги пpипливiв П11, що зумовили i майже тотож-нi показники ix частки (12,5 % i 12 %) у загальному обсязi надходжень П11 до Украши. Сх1дному СЕР й Швн1чно-Сх1дному СЕР (беручи до уваги i под-воення обсягiв надходжень до нього) не вдалося, проте залучити в eкономiку сво1х регюшв П11 в обсягах, достатнix для виршення сво1х внутршньогоспо-дарських проблем. Проте, левова частка уЫх П11 в Укpаiнi припадала на м. Кшв i Килвську область (у 1999 р. - 39,93 %, у 2000 р. - 42,69 %, у 2001 р. -42,51 %, у 2002 р. - 42,49 %), а на 1.01.2004 р.- 37,9 %, а на 1.01.2005 р. -38,2 % (хоча ii параметри i зменшилися з 42,69 %, до 25,7 % (2007 р.)).;
У складi семи областей - лiдepiв з високим показником паpамeтpiв об-сягiв надходжень е також - Донецька, Днтропетровська, 3anopi3bKa, Одесь-ка, Львiвська. За результатами дослщжень з цих регюшв видшяеться група, яка складаеться з найбшьш привабливих для шоземного iнвeстоpа областей Укpаiни (ix 5- Кшвська, 3anopi3bKa, Одеська, Днтропетровська) i м. Киева, з сумарним обсягом надходжень П11 65,38 % вщ загального обсягу надходжень по Украш (варто зауважити, що глибок диспропорци у pозподiлi iнвeстицiй юнують i серед peгiонiв - лiдepiв).
Висновки. Аналiз обсягiв надходжень П11 в eкономiку кpаiни не може не викликати занепокоення (через поглиблення наявних диспророрцш в р!в-нях соцiально-eкономiчного розвитку ii peгiонiв), адже:
• високий р1вень щдустр1ал1заци певних регюшв (Днтропетровська, Донецька, Кигвська, Одеська, Львiвська, Черкаська област i м. Кшв) зумовив не тшьки 1х виокремлення за р1внем економ1чно1 ефективност (дом1нування у галузе-вш структур! галузей, на виробництво товар1в i послуг яких припадае бшьше 50 % у загальнш валовш доданш вартосп регюну) у загальному устрою краши, але й защкавлення швестор1в до сшвпращ з ними (що вщповщно сприяло створенню нових робочих м1сць, зростанню зайнятост1 населення, тдвищен-ня р1вня його матер1ально1 забезпеченост та добробубуту);
• найменш1 за обсягами поступлення П11 спостериалися в регюнах аграрно-ш-дустр1ального типу (обласп: Закарпатська, Житомирська, Черкаська, Хер-сонська, Чершвецька, Рiвненська, Чернтвська), що характеризуются пере-важанням частки (у 1х галузевш структур^ виробництва продукци сшьського господарства i надання послуг обслуговуючих галузей у !х загальнш валовш доданш вартост (як наслвдок: низька кутвельна спроможшсть населення регюшв, шнування сощально! напруженост в сустльствц висок показники старшня, смертности мкраци та ем1граци населення).
Л1тература
1. Бюджетна полггика у контекст сощально-економ1чного розвитку Укра!ни у 6 т.:/ Ред.кол.: М.Я. Азаров (голова) та ш - К.: НДФ1. - 2004, т.1 Прюритети бюджетно! пол1тики та економ1чне зростання в Укрш'ш/ М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, В.М. Геець (кер.авт. кол.) та 1н. - 2004. - 640 с.
2. Братута О. Удосконалення мехашзму управлшня депресивними регионами// Економка Украши. - 2002, № 10. - С. 43-48.
3. Губський Б.В. 1нвестицшш процеси в глобальному середовищь - К., Наукова думка. - 1998. - 390 с.
4. Мазник Л. Територ1альна диференщащя споживчого ринку// Економша Украши. -2003. № 2. - С. 37.
5. Макух С.М. Региональна складова мошторингу швестицш но! д1яльносп в Украш1.// Молодь 1 ринок. Науково - педагопчний та економ1чний журнал. - Дрогобич: ДДПУ 1м. I. Франка, 2005, № 4 (14). - 98 с., С. 87-95.
6. Макух С.М. Региональная структура инвестиционных потоков иностранного капитала как фактор воздействия на состояние экономической безопасности Украины// Экономическая безопасность государства: территориальный аспект: Монография// Под ред. М.М. Бабяка, И.В. Недина. - Дрогобич: КОЛО, 2006. - 312 с. - С. 119-122.
7. Татаренко Н.О., Поручник А.М. Теори швестицш. - К. 2000. - 160 с.
