CC BY
14
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
10. Макарова М.В. Дистанцiйна зайнятiсть в умовах розвитку мережно! економiки / М.В. Макарова // Економжа i держава. - 2006. - № 1. - С. 81-84.
Лех ГА. Международный опыт развития семейного бизнеса
Рассмотрен опыт стран Центральной, Восточной Европы, Африки и Америки по вопросам, касающимся развития семейной занятости и предпринимательской деятельности. Проведен анализ и разъяснения сущности, проблемы, перспективы и правовая основа для функционирования семейного бизнеса, четко определены группы факторов, влияющих на процесс формирования, развития и стабилизации семейного бизнеса.
Ключевые слова: семейное хозяйство, семейный бизнес, семейная компания, самозанятость, надомный бизнес.
Lech G.A. World experience for family business
The experience of Central and Eastern Europe, Africa and America on the direction of family employment and entrepreneurship is considered. The nature, problems, prospects and legal framework for the functioning of family businesses are analyzed and elucidated as well as groups of factors that affect the formation, development and stabilization of the family business are defined.
Keywords: family farms, family businesses, family companies, self-employment, ho-meworkers business.
УДК 339.31. Викл. С.М. Макух - Дрогобицький ДПУ М. 1вана Франка
СУЧАСН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СВ1ТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА IX РОЛЬ У ФОРМУВАНН1 М1ЖНАРОДНИХ ПОТОК1В КАП1ТАЛУ
Дослщжено особливосп акумуляцп та розпод^ св^ових потогав мiжнародних швестицшних ресуршв у розрiзi репошв та кра!н свпу на сучасному еташ розвитку глобально! фшансово-економiчноi кризи.
Ключовг слова: прямi шоземш швестици, фiнансово-економiчна криза, свгтове господарство, ринок швестицшних ресуршв, регюн, нащональна економжа.
Постановка проблеми. Грош1 завжди вдагравали головну роль у розвитку будь-яко! економ1чно! системи. Меркантил1ст Бекон характеризував !х як "життя комерцп", "насущний дух торпвлГ' 1 вважав, що вони "як гнш - по-гаш лише поки лежать без дша" [1, с. 41]. Столптями каттал використовува-ли як одну з найбшьш досконалих форм м1жнародно! експлуатацп й понево-лення шших кра!н 1 народ1в, розглядали як додаток до зовшшньо! торпвль
Зумовлеш швидкими темпами росту обсяпв залученого катталу, значш яюсш змши в нацюнальних економжах кра!н свпу призвели до зрос-тання вагомосп його рол1 та розгляду шоземного катталу як могутнього фактора впливу на поглиблення штеграцшних процешв. Постшний пошук бшьш високих прибутюв сприяе м1жнароднш м1грацп катталу. Це викликае потребу дослщження сучасних тенденцш розвитку св1тоцивтзацшних про-цешв, !х впливу на формування центр1в акумуляцп швестицшних ресуршв та вектор1в розподшу в розр1з1 регюшв та кра!н св1ту.
Аналiз останнiх досл1джень, у яких започатковано вир1шеммя проблеми. Свгтове господарство завжди мало статус прюритету в наукових дослщженнях як заруб1жних, так 1 в1тчизняних учених [2-4]. Проте сучасний
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2011. - Вип. 21.12
етап його функцюнування характеризуегься докорiнною перебудовою систе-ми мiжнародних зв'язюв, розвитком нових форм виробничо1 й швестицшно1 дiяльностi й транснацiонального спiвробiтництва. Окрiм цього, багатогран-нiсть проявiв фшансово-економiчноl кризи i 11 дieвiсть значно змшили геог-рафiчну локацiю донорiв катталу й мотивацiйну спрямованiсть його потоюв.
Мета дослiдження. Дослщити особливостi розвитку свiтового господар-ства та 1х вплив на розподiл iноземного катталу в розрiзi регiонiв та кра1н свiту.
Виклад основного матер1алу. В мiру посилення тенденцiй до штер-нащоналiзащl виробництва та економiчноl ттеграцп з кожним роком дедалi бшьше нацiональних економiк включаються у свггове виробництво, що сприяе розвитку мiжнародного ринку капiталiв i значно впливае на вектор ге-ографiчноl спрямованосп 1хтх потокiв. Становлення свiтового ринку твес-тицiй вiдбуваегься пiд впливом змти форм мiжнародного подiлу пращ й зростаючо! диференщацп виробництва, що прямо залежт вiд рiвня розвитку НТП та структури економж кра1н, якi входять у систему свиового ринку. Ступiнь включення кра1н у нього е рiзною, що ютотно впливае на формуван-ня 1х позицп як кра1ни - рецитента чи донора.
Останнi десятилiття характеризуются значним падiнням рiвня внут-рштх заощаджень юридичних i фiзичних ошб у багатьох кра1нах (у США -майже в 3 рази, Великобританп - 2, Имеччит - 1,8; в Японп - на 25 %) [2]. Переважання цих тенденцш i призвели до падшня загалом обсягу iнвестицiй порiвняно зi свiтовим нацiональним продуктом, до збшьшення реальних вщ-соткових ставок банювського кредиту (1х збiльшення на 1 % уповшьнюе тем-пи соцiально-економiчного зростання кра1н, що розвиваються, на 0,2 %).
1ноземний капiтал - (табл.) починае виступати у ролi каталiзатора т-вестицшно1 дiяльностi в багатьох нащональних економiках.
Табл. Свiтовi запаси П11 у розрiзi регютв та окремих крат свiту
у 1990-2008 рр., (млн дол. США)
PerioH Внутрiшнi запаси П11 Зовншш запаси П11
1990 р. 2000 р. 2008 р 1990 р. 2000 р. 2008 р.
CBÎT 1942207 5757360 14909289 1785584 6069882 16205663
Розвиненi краши 1412605 3960321 10212893 1640405 5186178 13623626
Свропа 808943 2281563 6932525 887519 3250775 8997437
Свропейський Союз 761897 2163354 6431893 810472 2983925 8086804
niBHi4Ha Америка 507754 1469583 2691160 515328 1553886 3682420
Економжи, що розвиваються 529593 1736167 4275982 145179 862358 2356649
Африка 60635 154244 510511 19826 44155 97958
Пiвденна, схдаа i твденно-схдаа Азш 311744 1008463 2212443 58926 597192 1564401
СНД 9 55206 354988 - 20504 221213
Меморандум
Bci економiки, що розвиваються, зокрема Китай 508903 1542819 3897899 140724 834590 2208701
Економжи, що розвиваються i трансформации економжи 529602 1797039 4696396 145179 883703 2582037
Найменш розвиненi краши 11579 39061 136167 952 3172 10284
*gœepe^o: World Investment Report 2009 (UNCTAD) Transnational Corporations Agricultural Production and Development, Annex table B.2, p.251-254 [4].
4. Економжа, планування та управлшня в галузях
223
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
Найбiльшi обсяги свiтових запасiв П11 акумульовано у 1990-2008 рр. економшами розвинених кра!н та кра!н Свропи. Структура ж розподшу П11 за цей перюд е наступною: в 1970-1980 рр. домывали кра!ни, що розвиваються (частка надходжень до них - близько 34,8 % вщ загального обсягу). Поява на ринку iнвестицiйних ресуршв у 1981-2000 рр. нових краш-рецишенпв й пос-тупова втрата пашвних позицiй ранiше потужними кра!нами-донорами суп-роводжувалися перерозподiлом припливiв П11 на регюнальному рiвнi (частка кра!н, що розвиваються - 17,79 %; краш з трансформацшною економiкою -0,037 %; 82,16 % - краш з розвиненою економжою; кра!н, що розвиваються, Африки - 1,39 % й 10,51 % - Азп) [3]. 1нтенсифжащя розвитку окремих еко-номж сприяла створенню передумов для акумуляцп внутршшх фiнансових ресурсiв в обсягах, достатшх для здiйснення зовшшшх iнвестицiй. США, Гонконг, Об'еднане Королiвство Великобританп i Швшчно! 1рландп, Китай, Шмеччина, Iспанiя, Iталiя сформували шмку лiдерiв краш-донорiв. Посилен-ня засад глобалiзацп в 2001-2009 рр. супроводжуеться незначними, хоча i сталими з року в рш, темпами приросту свггових запасiв П11. Продовжуеться диференщащя обсягiв i змiщення географiчних векгорiв розподiлу потокiв П11 у свиовому просторi (частка кра1н, що розвиваються -29,02 %; 66,94 % -кра1н з розвинутою економжою; кра1н з трансформацiйною економiкою -4,03 %; кра1н Африки, що розвиваються - 2,72 % i 19,86 % - Азп).
Простежуеться стшкий взаемозв'язок мiж припливами iнвестицiйних ресуршв i темпами активiзацil ринкових процеив. Загалом запаси внутрiшнiх свiтових потоюв П11 за минулi два десятилптя зросли в 7,67 раза. Змшюеться структура накопичених свiтових запасiв П11, скорочуються обсяги надходжень швестицш до кра1н з рiзними рiвнями економiчного розвитку. Фшан-сово-економiчна криза (серед основних причин зародження яко1 виокремлю-ють передусiм вагомiсть сповшьнення темпiв економiчного розвитку розвинених кра1н свiту й вiдповiдно зменшення у вартiсному виразi об'емiв тран-скордонних поглинань i об'еднань) значно звузила перелж можливих джерел акумуляцп катталу за репональною ознакою. На думку науковщв, свiтова криза сповшьнила темпи iнтернацiоналiзацil великих ТНК. Бшьшють з них зменшили сво1 операцшш витрати, проводять галузеву реструктуризацiю й скорочують непрофiльну дiяльнiсть.
Висновки. У мiру посилення тенденцiй взаемодп нацюнальних еконо-мiк на базi сучасних шформацшних технологiй розвиток свиово! економжи супроводжуеться зростанням попиту на велик за об'емами фiнансовi ресур-си. Проте 1х мобiлiзацiя у перспективi передусiм залежатиме вiд зростання чисельносп кра1н, що тiльки-но набувають статусу донора i обсягiв аку-мульованого капiталу, який вони зможуть запропонувати.
Л1тература
1. Юхименко П.1., Леоненко П.М. 1стор1я економ1чних учень. - К. : Вид-во "Знання Прес". 2001. - 415 с.
2. Федоренко В.Г. 1нвестознавство : тдручник. - К. : Вид-во МАУП, 2002. - 408 с.
3. Макух С.М. Глобашзащя м1жнародного руху катталу в умовах поглиблення штеграцшних процес1в / Актуальш питання розвитку сучасно! економ1ки : монограф1я. - Ч. I. / ред. кол. О.О. Непочатенко, Ю.О. Нестерчук. - Умань : Видавець "Сочшський". - 2011. - С. 28-31.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.12
4. World Investment Report 2009 (UNCTAD): Transnational Corporations Agricultural Production and Development, New York and Geneva. 2009. - P. 218-265.
Макух С.Н. Современные аспекты развития мирового хозяйства и их роль в формировании международных потоков капитала
Исследованы особенности накопления и распределения мировых потоков инвестиционных ресурсов в разрезе регионов и стран мира на современном этапе развития глобального финансово-экономического кризиса.
Ключевые слова: инвестиции, мировое хозяйство, регион, рынок, капитал.
Makukh S.M. Present-day aspects of the world economics' development and their role in the formation of international flows of capital
The peculiarities of accumulation and distribution of the world' flows of international investment resources in the direction of the world' regions and countries at the modern stage of development the global finance-economics crises are considered in the article.
Keywords: direct foreign investments, finance-economics crisis world economics, market of the investment resources, region, national economics.
УДК338.45 (477.83) Доц. 1.В. Прокопович-Павлюк, канд. екон. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПВДПРИеМСТВ ЗА ВИДАМИ ПРОМИСЛОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Проведено аналiз ефективност промисловост у Львiвськiй области Дослщже-но вплив на рiвень рентабельност таких показнигав: продуктившсть пращ; швести-ци в основний каштал; коефщент зносу основних засобiв; операцшш витрати на гривню реалiзованоi продукци.
Ключовг слова: промисловють, ефектившсть дiяльностi, продуктившсть пращ, шновацшна дiяльнiсть, рентабельшсть.
Постановка проблеми. Промисловють - провщна галузь нацюналь-ноi економжи, яка тюно пов'язана з науково-техшчним прогресом 1 мае вирь шальний вплив на р1вень розвитку економжи краiни та ii регюшв. Промисло-вють е пашвною галуззю 1 в економщ Львiвськоi область Так, якщо у 2001 р. найбшьшу питому вагу (21,7 %) у доданiй вартостi економiки Львiвщини по-сiдало сiльське господарство, мисливство, люове господарство (секцiя "А" Класифжацп Видiв Економiчноi Дiяльностi (КВЕД)) при частщ промисловос-тi майже 21 %>, то у наступних роках основним видом дiяльностi стае саме промисловють. Частка ii у валовш доданiй вартостi змiнюеться в межах 20,523,2 %, причому найбшьша частка була у 2007 р. (23,2 %), та ii зменшення у кризовий 2008 р. до 21,2 %.
Метою роботи е визначення причин зменшення ролi промисловост в економiцi Львiвськоi областi, дослщження ефективностi функцiонування промислових пiдприемств, визначення проблемних дшянок розвитку та по-тенцiйних шляхiв покращення ситуацii.
Виклад основного матерiалу. Показниками, що оцшюють ефектив-нiсть дiяльностi пiдприемств i потребують детального аналiзу, е: рiвень рен-табельностi; частка прибуткових тдприемств; продуктивнiсть працi; се-
4. Економжа, планування та управлiння в галузях
225
