Научная статья на тему 'Кон'юнктура прямих іноземних інвестицій на ринку міжнародних інвестиційних ресурсів'

Кон'юнктура прямих іноземних інвестицій на ринку міжнародних інвестиційних ресурсів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
44
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
інвестиції / світове господарство / регіон / ринок / капітал / investments / world economics / region / market / capital. Ukraine mast to optimize the structure of own national investment strategy components

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — С М. Макух

Розглянуто особливості структури механізму впливу на формування динаміки обсягів надходжень ПІІ в розрізі окремих регіонів та країн світу. Україні доцільно оптимізувати структуру компонентів власної національної інвестиційної стратегії.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Conjuncture of direct foreign investments at the market of international investment resources

Peculiarities of the mechanism structure influence at the formation of flows of DFI' dynamic in the direction of the world regions and countries are considered.

Текст научной работы на тему «Кон'юнктура прямих іноземних інвестицій на ринку міжнародних інвестиційних ресурсів»

УДК 339.31.17 Викл. С.М. Макух - Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка

КОН'ЮНКТУРА ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ ШВЕСТИЩЙ НА РИНКУ М1ЖНАРОДНИХ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В

Розглянуто особливостi структури механiзму впливу на формування динамжи обсягiв надходжень П11 в розрiзi окремих регiонiв та кра!н свiту. Укра!ш доцiльно оптимiзувати структуру компонентiв власно! нацюнально! швестицшно! стратеги.

Ключовг слова: швестици, св^ове господарство, регiон, ринок, капiтал.

Постановка проблеми. Для сучасного етапу св1тового розвитку [1, с. 80] характерна акгав1защя темтв штернацюнал1зацп катталу та штеграцп фшансових ринюв. Внаслщок цього вив1з портфельних швестицш 1 кредипв набувае двоякого впливу на свггове господарство: позитивного - зростання ефективносп мехатзму м1жнародних економ1чних зв'язюв; негативного - не-контрольоват переливи катталу зумовлюють порушення р1вноваги плапж-них баланшв кра!н 1 призводять до ютотних коливань валютних куршв. Од-нак саме обсяги П11, освоених кра!ною (чи регюном), розглядають як своерщ-ний !ндикатор стабшьносп у розвитку !! (його) економжи та р1вня статусу на св1товому (чи регюнальному) ринку.

Анал1з останн1х дослщжень. З кожним роком зростае кшьюсть змш, бшьш сприятливих за характером щодо ставлення закотв приймаючо! кра!ни до П11. Проте двояке значення [1-4] шоземного кашталу (адже його можна розглядати як у рол1 додатку до внутршшх швестицшних ресуршв кра!ни-ре-цитента, так 1 в рол1 !х конкурента) обумовлюе нагальшсть максимально! оп-тим1зацп напрям1в нацюнально! стратеги швестицшно! пол1тики.

Мета роботи. Виокремити фактори впливу на динам1защю обсяпв надходжень шоземного катталу в регюнальному аспекп.

Виклад основного матер1алу. Безперечно, каттал йде не туди, де його потребують, а туди, де створен комфортш умови для його функцюну-вання й подальшого нарощування. Кожна кра!на-рецитент намагаеться виро-бити ефективну стратепю залучення шоземного катталу й застосовуе широкий спектр шструменпв впливу (стимулятивного 1 протекцюнютського характеру) на штенсифжащю обсяпв його надходжень (як 1 м1шм1защю втрат тд час !х освоення). Однак деяю кра!ни з метою нацюнально! безпеки ! нада-л1 збер1гають в своему законодавст низку заход1в (подекуди нав1ть посилю-ючи !х) з контролю за сферами д1евост1 шоземного катталу (стосуеться вкла-день шоземних швестицш у стратепчш сектори певних галузей економжи), а також вивезення в1тчизняних швестицш.

Мотторинг сумарного залучення П11 у свггову економ1ку за минуле десятилтя показав, що у розвинених кра!нах було акумульовано 68,50 % П11 (вщ загального обсягу), у кра!нах Свропи - 46,49 %; частка кра!н Швтчно! Америки - 18,01 %; кра!н з економжами, що розвиваються - 28,68 %; кра!н Африки - 3,42 %; Швденно!, Схщно! ! Швденно-Схщно! Азп - 14,84 %; кра!н СНД - 2,39 % (зокрема Укра!ни - 0,32 %). Можна констатувати наявнють сталого взаемозв'язку м1ж окремими ТНК (взято до уваги мюце !хньо! лока-цп) та географ1чним вектором спрямованосп потоюв !хтх П11 (табл.).

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни

Табл. Спрямованкть потоков П11 у розрiзi крат св'ипу (2009-2011 рр.) [3]

Млсце акумуляцп

Млсце призначення

Швшчна Америка (Канада 1 США)

Китай, Об'еднане Королшство Великобританп, Росшська Федеращя, Шмеччина, Бразил1я, США

Свропа

США, Китай, 1нд1я, Бразил1я, Росшська Федеращя, Об'еднане Королшство Великобританп

Япошя

Китай, 1нд1я, Об'еднане Королшство Великобританп, Бра-зил1я, В'етнам, Шмеччина

Аз1я

Китай, США, !ндонезш, Австр1я, 1нд1я, В'етнам

Кра1ни вказано згщно з 1хшми позищями щодо обсяпв отриманого катталу вщ краши -донора.

Найгостр1ше потребу в швестицшних ресурсах вщчувають базов1 га-луз1 нацюнальних економж, оскшьки саме вони бшьшою м1рою виступають базисом мехашзму вщродження вщтворювальних процешв у крашах-реци-шентах 1 забезпечують стабшьшсть функцюнування 1хшх економж.

За даними ЮНКТАД, до перел1ку 15 найбшьш швестицшно приваб-ливих кра!н у 2009-2011 рр. [3, с. 57] входять: Китай, США, 1нд1я, Бразил1я, Росшська Федеращя, Об'еднане Корол1вство, Шмеччина, Австр1я, 1ндонез1я, Канада, В'етнам, Мексика, Польща, Франщя, Та1ланд. Серед внутршшх чин-ниюв у структур1 мехашзму (окремих кра!н) особливого сприяння ефектив-носп функцюнування шоземного кашталу потр1бно вщзначнтн вагомють 1 специф1ку таких:

• у США: нова податково-амортизацшна политика; вадсуттсть будь-яко! дис-кримшацн у сфер1 оподаткування; спещальш програми урядш штат1в (р1зш системи пшьгового кредитування та страхування шоземних швестицш (обу-мовлення розмщення тдприемств у певши тсцевосп, що пов'язано з потребою пропорцшного розвитку галузей економши в межах того чи шшого штату), надання земельних дшянок для промислового будшництва);

• у Великобританп: вщсутшстъ податкв на катталовкладення в обладнання [ НДДКР (!хне зниження на 70 % на швестици в буд1вництво споруд); державна конкурсна допомога для найважливших швестицшних проектш, вартють яких становить не менше 0,5 млн фунтш стерлшпв (максимальний розм1р допомоги - половина вартосп проекту); субсиди за "списком шновацшно! допомоги" (дотаци НДДКР тд час створення нових видш продукци [ розроб-лення технолог^ виробництва у високотехнолопчних галузях); надання мс-цевими урядовими органами кредипв, яю покривають до 90 % вартосп будшництва, знижки на вартасть земельних дшянок; часткове вулттткодування витрат, пов'язаних з необх1дшстю перемщення кадргв;

• у Нтеччит: право шоземних компанш на участь у приватизаци майна; низь-кий ргвень шфляцн; економ1чна [ полггична стабшьшсть

• у Францп: невисокий р1вень процентно! ставки за кредити; наявшсть потуж-ного розвиненого фшансового ринку; система заохочення [ власних, [ шозем-них швестицш, спрямованих на розвиток прюритетних й провщних галузей промисловосл (стимулювання буд1вництва промислових об'екпв за рахунок субсидш (до 25 % вартосп вах катталовкладень в обладнання та землю); довгостроков1 пшьгов1 кредити тд низью вщсотки; тдприемствам, що пра-цюють у зонах тдприемництва, гарантують преференцшшсть податкового режиму (звшьнення вщ податку на прибуток у перш1 10 роюв гснування зу-мовлюе втрату права на шш1 державн1 субсидИ);

292

Збiрник науково-технiчних праць

• у Китаг. зменшення BABi4i податку на прибуток; звшьнення вiд податку в ра-3i трансферту прибутку за межi Китаю, безмитний iMnopT основних та допо-мiжних матерiалiв; створення спецiальних економiчних зон, вiдкритих при-морських мiст; порiвняно дешеве користування землею, прийнятий рiвень розвитку виробничо! та сощально побутово! iнфраструктури в районах пшь-гового iнвестування (сшввщношення одного iнвестованого в крашу дол. США i прибутку - 1 до 6-8 (дол. США)); преференцшний мцрацшно-митний режим; сприятливе митне та валютне законодавство [4, с. 350-353]. Варто виокремити, на нашу думку, i зростаюче значення шфраструк-тури (особливо широту спектра функщонування и елементiв у структурi сектора послуг) у забезпеченнi вiдтворювальних функцш свiтового господарства та 11 шновацшну адаптацiю до становлення нового глобального подшу працi i регюнально! спецiалiзацil. Наявнi тенденцп до активiзацil процесу переливiв потокiв капiталу та реалiзацil його за кордоном, своею чергою, вирiшують проблему пiдвищення рiвня ефективност його залучення i максимiзацu прибутку. Загалом прогнозують, що на наступш три роки у полi зору защкавле-ностi iнвесторiв будуть знаходитися регiони Схвдно!, Швденно! i Швденно-Схщно! Азп (1ндш i Китай), Латинсько! Америки (Мексика, 4nni, Бразилiя, Перу посiдае друге мюце серед кра!н, що розвиваються), розвинеш кра!ни СС i Швшчно! Америки; кра!ни, що розвиваються Схщно! Свропи, СНД (Ро-сiйська Федерацiя, Укра!на), Африки.

Висновки. Iнтенсифiкацiя процесiв глобалiзацil свiтового господарства зумовила необхщнють застосування ширшого спектра чинникiв впливу на створення сприятливого для функщонування швестицш середовища у кра-1нах-рецитентах. Внаслiдок цього Укра1ш доцiльно, через призму свггового досвiду, оптимiзувати структуру компоненпв власно! нацюнально! швести-цшно! стратеги, що уможливить стiйкiсть 11 позицп на ринку мiжнародних ш-вестицiйних ресурсiв та дасть змогу зайняти на ньому свою шшу в аспектi встановлення довготривалих партнерських зв'язкiв з потенцiйними кра!нами-донорами катталу.

Л1тература

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения / Е.Ф. Авдокушин. - М. . ИВЦ "Маркетинг", 1999. - С. 80.

2. Максименко С. Заруб1жний досвщ стимулювання надходження 1ноземних швестицш до кра1ни-рещшента / С. Максименко // Фшанси Укра!ни . журнал. - 1997. - № 7. - С. 47-55.

3. World Investment Prospects Survey 2009-2011. United Nations Conference on Trade and Development. - New York and Geneva. - 2009. - 85 p.

4. Федоренко В.Г. 1нвестознавство . тдручник / В.Г. Федоренко. - К. . Вид-во МАУП, 2002. - 408 с.

Макух С.Н. Конъюнктура прямых иностранных инвестиций на рынке международных инвестиционных ресурсов

Исследованы особенности структуры механизма влияния на динамику объемов поступлений ПИИ в разрезе регионов и стран мира. Украине целесообразно оптимизировать структуру компонентов собственной национальной инвестиционной стратегии.

Ключевые слова: инвестиции, мировое хозяйство, регион, рынок, капитал.

Makukk S.M. Conjuncture of direct foreign investments at the market of international investment resources

Ha^0Ha.bHHH .icoTexHÎHHHH yHÎBepcHTeT YKpaÏHH

Peculiarities of the mechanism structure influence at the formation of flows of DFI' dynamic in the direction of the world regions and countries are considered.

Keywords: investments, world economics, region, market, capital. Ukraine mast to optimize the structure of own national investment strategy components.

y%K330.322:332.1 3doôyean H.O. Маргiта1 - Ум:городсbкиù Hy

ŒOPMyBAHHfl PEriOHA^bHOÏ nO^ITHKH PEry^roBAHHH 3A^YHEHHH nPHMHX IH03EMHHX IHBECTH^H y 3AKAPnATCbKIH OB^ACTI

Po3raaHyTo nHTaHHa $opMyBaHHa perioHaabHoro MexaHÎ3My peryaroBaHHa ÎHBec-th^hhoï giaabHocTÎ. BHgiaeHo ochobhî pucu ÎHBecTH^HHoro пpoцeсy y 3aKapnaTcbKÎH oôaacTÎ, Ha 0CH0Bi aKHx ci^opMyaboBaHo perioHaabHÎ iHBecTH^HHi npiopHTeTH.

Knwuoei cnoea: peryaroBaHHa ÎHBecTH^HHoï giaabHocTÎ, ÎHBecTH^HHHH пpoцeс, npaMi iH03eMHi iнвeстнцiï, npiopHTeTHÎ ci^epH ÎHBecra^HHoï giaabHocTÎ.

nocTaHOBKa npoô.eMH. HagxogxeHHa iH03eMHoro KanÎTaay Ha cynac-HOMy eTani po3BHTKy eKoHoMiKH yKpaïHH - nHTaHHa cTpaTerinHoro xapaKTepy, Big aKoro 3anexHTb He TÎnbKH mBHgKÎcTb Ta aKicTb npoBegeHHa eKoHoMÎnHHx pe-^opM, aae h peaaÎ3a^a ^neft cTpaTerinHoro xapaKTepy, TaKHX aK TexHÎnHe nepe-o36poeHHa eKoHoMiKH Ta cnpuaHHa cTanoMy eKoHoMÎnHoMy 3pocraHHK>.

36inbmeHHa o6cariB Ta onTHMÎ3a^a cTpyKTypu iHo3eMHoro ÎHBecTyBaHHa moxïïhbî aume 3a yMoB nigBH^eHHa npHBa6nHBocri ÎHBecTH^HHoro cepegoBH^a i cTBopeHHa, BÎgnoBÎgHo go phhkobhx 3acag, MexaHÎ3My B3aeMogiï iHo3eMHoro iHBecTopa h opraHÎB gepxaBHoï Bnagu, gepxaBHoro anapaTy [1, c. 52]. BaxnHBo perynroBaTH ÎHBecTH^HHHH npoцec TaK, ^o6 He no36aBHTH ÎHo3eMHHx ÎHBecTo-pÎB MoTHBa^HHoï 3a^KaBneHocri ^ogo BKaageHHa KanÎTaay, ogHonacHo cnpaMo-Byronu ïx giï Ha BupimeHHa cTpaTerinHHx 3aBgaHb y thx c^epax, ^o BH3HaneHÎ aK npiopHTeTHÎ. ,fl,na Toro, ^o B3aeMogia Mix ÎHBecTopoM Ta npufiMaronoro cTopo-Horo 6yna e^eKTHBHoro, Heo6xigHo po3po6uTH KoH^n^ro perynroBaHHa 3aay-neHHa ÎHo3eMHHx ÎHBecTH^ft.

AHa.i3 ocTaHHix gocig^eHb i nyô.iKa^H. nHTaHHa perynroBaHHa îh-BecTH^HHoï gianbHocTÎ aK Ha Ha^oHaabHoMy, TaK Î Ha perioHaabHoMy pÎBHax e npegMeToM HayKoBHx gocnigxeHb TaKHx BÎTHH3HaHHx HayKoB^B, aK B. Гeeцb, A. nepecaga, ^aauno, C. PeBepnyK, M. BygroK, B. MapTHHeHKo, I. MuxacroK, A. MenbHHK, M. KpynKa, B. MÎKaoBga, M. nÎTronuH, M. ^eHgea, B. Мapцнн Ta ÎHmi [1-9]. He3BaxaronH Ha цe, npo6neMH, noB'a3aHÎ 3 ^opMyBaHHaM e^eKTHBHo-ro MexaHÎ3My perynroBaHHa ÎHBecTH^HHoï gianbHocri Ha perioHanbHoMy pÎBHÎ, aKÎ He 3Hafimnu gocTaTHboro BHcBÎTaeHHa y HayKoBÎH nÎTepaTypi, 3aaumaroTbca BaxnHBHMH Ta aKTyaabHHMH.

Biik'.ia.i 0CH0BH0r0 MaTepia.y gocig^eHHH. Ha Ham noraag кoнцenцia perynroBaHHa ÎHBecTH^HHoï gianbHocri - цe npoцec cTBopeHHa TaKoï B3aeMogiï Ta B3aeMoBnnHBy mîx gepxaBoro (perioHaabHHMH opraHaMH Bnagu) Ta ÎHo3eMHHMH ÎHBecTopaMH, 3a aKoro gocaraeTbca MaKcHMaabHa eKoHoMÎnHa e^eKTHBHÎcTb ÎHBec-th^h. KoH^n^a perynroBaHHa ÎHBecTH^HHoï gianbHocri peaaÎ3yeTbca BHacnigoK:

1 HayK. KepÎBHHK: npo<^. B.n. MÎKaoBga, g-p eKoH. HayK, naeH-KopecnoHgeHT HAH yKpaïHH

294

36ipHHK HayKOBO-TexHÎHHHX пpaцb

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.