CC BY
22
УДК 339.31.17 Викл. С.М. Макух - Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка
КОН'ЮНКТУРА ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ ШВЕСТИЩЙ НА РИНКУ М1ЖНАРОДНИХ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В
Розглянуто особливостi структури механiзму впливу на формування динамжи обсягiв надходжень П11 в розрiзi окремих регiонiв та кра!н свiту. Укра!ш доцiльно оптимiзувати структуру компонентiв власно! нацюнально! швестицшно! стратеги.
Ключовг слова: швестици, св^ове господарство, регiон, ринок, капiтал.
Постановка проблеми. Для сучасного етапу св1тового розвитку [1, с. 80] характерна акгав1защя темтв штернацюнал1зацп катталу та штеграцп фшансових ринюв. Внаслщок цього вив1з портфельних швестицш 1 кредипв набувае двоякого впливу на свггове господарство: позитивного - зростання ефективносп мехатзму м1жнародних економ1чних зв'язюв; негативного - не-контрольоват переливи катталу зумовлюють порушення р1вноваги плапж-них баланшв кра!н 1 призводять до ютотних коливань валютних куршв. Од-нак саме обсяги П11, освоених кра!ною (чи регюном), розглядають як своерщ-ний !ндикатор стабшьносп у розвитку !! (його) економжи та р1вня статусу на св1товому (чи регюнальному) ринку.
Анал1з останн1х дослщжень. З кожним роком зростае кшьюсть змш, бшьш сприятливих за характером щодо ставлення закотв приймаючо! кра!ни до П11. Проте двояке значення [1-4] шоземного кашталу (адже його можна розглядати як у рол1 додатку до внутршшх швестицшних ресуршв кра!ни-ре-цитента, так 1 в рол1 !х конкурента) обумовлюе нагальшсть максимально! оп-тим1зацп напрям1в нацюнально! стратеги швестицшно! пол1тики.
Мета роботи. Виокремити фактори впливу на динам1защю обсяпв надходжень шоземного катталу в регюнальному аспекп.
Виклад основного матер1алу. Безперечно, каттал йде не туди, де його потребують, а туди, де створен комфортш умови для його функцюну-вання й подальшого нарощування. Кожна кра!на-рецитент намагаеться виро-бити ефективну стратепю залучення шоземного катталу й застосовуе широкий спектр шструменпв впливу (стимулятивного 1 протекцюнютського характеру) на штенсифжащю обсяпв його надходжень (як 1 м1шм1защю втрат тд час !х освоення). Однак деяю кра!ни з метою нацюнально! безпеки ! нада-л1 збер1гають в своему законодавст низку заход1в (подекуди нав1ть посилю-ючи !х) з контролю за сферами д1евост1 шоземного катталу (стосуеться вкла-день шоземних швестицш у стратепчш сектори певних галузей економжи), а також вивезення в1тчизняних швестицш.
Мотторинг сумарного залучення П11 у свггову економ1ку за минуле десятилтя показав, що у розвинених кра!нах було акумульовано 68,50 % П11 (вщ загального обсягу), у кра!нах Свропи - 46,49 %; частка кра!н Швтчно! Америки - 18,01 %; кра!н з економжами, що розвиваються - 28,68 %; кра!н Африки - 3,42 %; Швденно!, Схщно! ! Швденно-Схщно! Азп - 14,84 %; кра!н СНД - 2,39 % (зокрема Укра!ни - 0,32 %). Можна констатувати наявнють сталого взаемозв'язку м1ж окремими ТНК (взято до уваги мюце !хньо! лока-цп) та географ1чним вектором спрямованосп потоюв !хтх П11 (табл.).
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Табл. Спрямованкть потоков П11 у розрiзi крат св'ипу (2009-2011 рр.) [3]
Млсце акумуляцп
Млсце призначення
Швшчна Америка (Канада 1 США)
Китай, Об'еднане Королшство Великобританп, Росшська Федеращя, Шмеччина, Бразил1я, США
Свропа
США, Китай, 1нд1я, Бразил1я, Росшська Федеращя, Об'еднане Королшство Великобританп
Япошя
Китай, 1нд1я, Об'еднане Королшство Великобританп, Бра-зил1я, В'етнам, Шмеччина
Аз1я
Китай, США, !ндонезш, Австр1я, 1нд1я, В'етнам
Кра1ни вказано згщно з 1хшми позищями щодо обсяпв отриманого катталу вщ краши -донора.
Найгостр1ше потребу в швестицшних ресурсах вщчувають базов1 га-луз1 нацюнальних економж, оскшьки саме вони бшьшою м1рою виступають базисом мехашзму вщродження вщтворювальних процешв у крашах-реци-шентах 1 забезпечують стабшьшсть функцюнування 1хшх економж.
За даними ЮНКТАД, до перел1ку 15 найбшьш швестицшно приваб-ливих кра!н у 2009-2011 рр. [3, с. 57] входять: Китай, США, 1нд1я, Бразил1я, Росшська Федеращя, Об'еднане Корол1вство, Шмеччина, Австр1я, 1ндонез1я, Канада, В'етнам, Мексика, Польща, Франщя, Та1ланд. Серед внутршшх чин-ниюв у структур1 мехашзму (окремих кра!н) особливого сприяння ефектив-носп функцюнування шоземного кашталу потр1бно вщзначнтн вагомють 1 специф1ку таких:
• у США: нова податково-амортизацшна политика; вадсуттсть будь-яко! дис-кримшацн у сфер1 оподаткування; спещальш програми урядш штат1в (р1зш системи пшьгового кредитування та страхування шоземних швестицш (обу-мовлення розмщення тдприемств у певши тсцевосп, що пов'язано з потребою пропорцшного розвитку галузей економши в межах того чи шшого штату), надання земельних дшянок для промислового будшництва);
• у Великобританп: вщсутшстъ податкв на катталовкладення в обладнання [ НДДКР (!хне зниження на 70 % на швестици в буд1вництво споруд); державна конкурсна допомога для найважливших швестицшних проектш, вартють яких становить не менше 0,5 млн фунтш стерлшпв (максимальний розм1р допомоги - половина вартосп проекту); субсиди за "списком шновацшно! допомоги" (дотаци НДДКР тд час створення нових видш продукци [ розроб-лення технолог^ виробництва у високотехнолопчних галузях); надання мс-цевими урядовими органами кредипв, яю покривають до 90 % вартосп будшництва, знижки на вартасть земельних дшянок; часткове вулттткодування витрат, пов'язаних з необх1дшстю перемщення кадргв;
• у Нтеччит: право шоземних компанш на участь у приватизаци майна; низь-кий ргвень шфляцн; економ1чна [ полггична стабшьшсть
• у Францп: невисокий р1вень процентно! ставки за кредити; наявшсть потуж-ного розвиненого фшансового ринку; система заохочення [ власних, [ шозем-них швестицш, спрямованих на розвиток прюритетних й провщних галузей промисловосл (стимулювання буд1вництва промислових об'екпв за рахунок субсидш (до 25 % вартосп вах катталовкладень в обладнання та землю); довгостроков1 пшьгов1 кредити тд низью вщсотки; тдприемствам, що пра-цюють у зонах тдприемництва, гарантують преференцшшсть податкового режиму (звшьнення вщ податку на прибуток у перш1 10 роюв гснування зу-мовлюе втрату права на шш1 державн1 субсидИ);
292
Збiрник науково-технiчних праць
• у Китаг. зменшення BABi4i податку на прибуток; звшьнення вiд податку в ра-3i трансферту прибутку за межi Китаю, безмитний iMnopT основних та допо-мiжних матерiалiв; створення спецiальних економiчних зон, вiдкритих при-морських мiст; порiвняно дешеве користування землею, прийнятий рiвень розвитку виробничо! та сощально побутово! iнфраструктури в районах пшь-гового iнвестування (сшввщношення одного iнвестованого в крашу дол. США i прибутку - 1 до 6-8 (дол. США)); преференцшний мцрацшно-митний режим; сприятливе митне та валютне законодавство [4, с. 350-353]. Варто виокремити, на нашу думку, i зростаюче значення шфраструк-тури (особливо широту спектра функщонування и елементiв у структурi сектора послуг) у забезпеченнi вiдтворювальних функцш свiтового господарства та 11 шновацшну адаптацiю до становлення нового глобального подшу працi i регюнально! спецiалiзацil. Наявнi тенденцп до активiзацil процесу переливiв потокiв капiталу та реалiзацil його за кордоном, своею чергою, вирiшують проблему пiдвищення рiвня ефективност його залучення i максимiзацu прибутку. Загалом прогнозують, що на наступш три роки у полi зору защкавле-ностi iнвесторiв будуть знаходитися регiони Схвдно!, Швденно! i Швденно-Схщно! Азп (1ндш i Китай), Латинсько! Америки (Мексика, 4nni, Бразилiя, Перу посiдае друге мюце серед кра!н, що розвиваються), розвинеш кра!ни СС i Швшчно! Америки; кра!ни, що розвиваються Схщно! Свропи, СНД (Ро-сiйська Федерацiя, Укра!на), Африки.
Висновки. Iнтенсифiкацiя процесiв глобалiзацil свiтового господарства зумовила необхщнють застосування ширшого спектра чинникiв впливу на створення сприятливого для функщонування швестицш середовища у кра-1нах-рецитентах. Внаслiдок цього Укра1ш доцiльно, через призму свггового досвiду, оптимiзувати структуру компоненпв власно! нацюнально! швести-цшно! стратеги, що уможливить стiйкiсть 11 позицп на ринку мiжнародних ш-вестицiйних ресурсiв та дасть змогу зайняти на ньому свою шшу в аспектi встановлення довготривалих партнерських зв'язкiв з потенцiйними кра!нами-донорами катталу.
Л1тература
1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения / Е.Ф. Авдокушин. - М. . ИВЦ "Маркетинг", 1999. - С. 80.
2. Максименко С. Заруб1жний досвщ стимулювання надходження 1ноземних швестицш до кра1ни-рещшента / С. Максименко // Фшанси Укра!ни . журнал. - 1997. - № 7. - С. 47-55.
3. World Investment Prospects Survey 2009-2011. United Nations Conference on Trade and Development. - New York and Geneva. - 2009. - 85 p.
4. Федоренко В.Г. 1нвестознавство . тдручник / В.Г. Федоренко. - К. . Вид-во МАУП, 2002. - 408 с.
Макух С.Н. Конъюнктура прямых иностранных инвестиций на рынке международных инвестиционных ресурсов
Исследованы особенности структуры механизма влияния на динамику объемов поступлений ПИИ в разрезе регионов и стран мира. Украине целесообразно оптимизировать структуру компонентов собственной национальной инвестиционной стратегии.
Ключевые слова: инвестиции, мировое хозяйство, регион, рынок, капитал.
Makukk S.M. Conjuncture of direct foreign investments at the market of international investment resources
Ha^0Ha.bHHH .icoTexHÎHHHH yHÎBepcHTeT YKpaÏHH
Peculiarities of the mechanism structure influence at the formation of flows of DFI' dynamic in the direction of the world regions and countries are considered.
Keywords: investments, world economics, region, market, capital. Ukraine mast to optimize the structure of own national investment strategy components.
y%K330.322:332.1 3doôyean H.O. Маргiта1 - Ум:городсbкиù Hy
ŒOPMyBAHHfl PEriOHA^bHOÏ nO^ITHKH PEry^roBAHHH 3A^YHEHHH nPHMHX IH03EMHHX IHBECTH^H y 3AKAPnATCbKIH OB^ACTI
Po3raaHyTo nHTaHHa $opMyBaHHa perioHaabHoro MexaHÎ3My peryaroBaHHa ÎHBec-th^hhoï giaabHocTÎ. BHgiaeHo ochobhî pucu ÎHBecTH^HHoro пpoцeсy y 3aKapnaTcbKÎH oôaacTÎ, Ha 0CH0Bi aKHx ci^opMyaboBaHo perioHaabHÎ iHBecTH^HHi npiopHTeTH.
Knwuoei cnoea: peryaroBaHHa ÎHBecTH^HHoï giaabHocTÎ, ÎHBecTH^HHHH пpoцeс, npaMi iH03eMHi iнвeстнцiï, npiopHTeTHÎ ci^epH ÎHBecra^HHoï giaabHocTÎ.
nocTaHOBKa npoô.eMH. HagxogxeHHa iH03eMHoro KanÎTaay Ha cynac-HOMy eTani po3BHTKy eKoHoMiKH yKpaïHH - nHTaHHa cTpaTerinHoro xapaKTepy, Big aKoro 3anexHTb He TÎnbKH mBHgKÎcTb Ta aKicTb npoBegeHHa eKoHoMÎnHHx pe-^opM, aae h peaaÎ3a^a ^neft cTpaTerinHoro xapaKTepy, TaKHX aK TexHÎnHe nepe-o36poeHHa eKoHoMiKH Ta cnpuaHHa cTanoMy eKoHoMÎnHoMy 3pocraHHK>.
36inbmeHHa o6cariB Ta onTHMÎ3a^a cTpyKTypu iHo3eMHoro ÎHBecTyBaHHa moxïïhbî aume 3a yMoB nigBH^eHHa npHBa6nHBocri ÎHBecTH^HHoro cepegoBH^a i cTBopeHHa, BÎgnoBÎgHo go phhkobhx 3acag, MexaHÎ3My B3aeMogiï iHo3eMHoro iHBecTopa h opraHÎB gepxaBHoï Bnagu, gepxaBHoro anapaTy [1, c. 52]. BaxnHBo perynroBaTH ÎHBecTH^HHHH npoцec TaK, ^o6 He no36aBHTH ÎHo3eMHHx ÎHBecTo-pÎB MoTHBa^HHoï 3a^KaBneHocri ^ogo BKaageHHa KanÎTaay, ogHonacHo cnpaMo-Byronu ïx giï Ha BupimeHHa cTpaTerinHHx 3aBgaHb y thx c^epax, ^o BH3HaneHÎ aK npiopHTeTHÎ. ,fl,na Toro, ^o B3aeMogia Mix ÎHBecTopoM Ta npufiMaronoro cTopo-Horo 6yna e^eKTHBHoro, Heo6xigHo po3po6uTH KoH^n^ro perynroBaHHa 3aay-neHHa ÎHo3eMHHx ÎHBecTH^ft.
AHa.i3 ocTaHHix gocig^eHb i nyô.iKa^H. nHTaHHa perynroBaHHa îh-BecTH^HHoï gianbHocTÎ aK Ha Ha^oHaabHoMy, TaK Î Ha perioHaabHoMy pÎBHax e npegMeToM HayKoBHx gocnigxeHb TaKHx BÎTHH3HaHHx HayKoB^B, aK B. Гeeцb, A. nepecaga, ^aauno, C. PeBepnyK, M. BygroK, B. MapTHHeHKo, I. MuxacroK, A. MenbHHK, M. KpynKa, B. MÎKaoBga, M. nÎTronuH, M. ^eHgea, B. Мapцнн Ta ÎHmi [1-9]. He3BaxaronH Ha цe, npo6neMH, noB'a3aHÎ 3 ^opMyBaHHaM e^eKTHBHo-ro MexaHÎ3My perynroBaHHa ÎHBecTH^HHoï gianbHocri Ha perioHanbHoMy pÎBHÎ, aKÎ He 3Hafimnu gocTaTHboro BHcBÎTaeHHa y HayKoBÎH nÎTepaTypi, 3aaumaroTbca BaxnHBHMH Ta aKTyaabHHMH.
Biik'.ia.i 0CH0BH0r0 MaTepia.y gocig^eHHH. Ha Ham noraag кoнцenцia perynroBaHHa ÎHBecTH^HHoï gianbHocri - цe npoцec cTBopeHHa TaKoï B3aeMogiï Ta B3aeMoBnnHBy mîx gepxaBoro (perioHaabHHMH opraHaMH Bnagu) Ta ÎHo3eMHHMH ÎHBecTopaMH, 3a aKoro gocaraeTbca MaKcHMaabHa eKoHoMÎnHa e^eKTHBHÎcTb ÎHBec-th^h. KoH^n^a perynroBaHHa ÎHBecTH^HHoï gianbHocri peaaÎ3yeTbca BHacnigoK:
1 HayK. KepÎBHHK: npo<^. B.n. MÎKaoBga, g-p eKoH. HayK, naeH-KopecnoHgeHT HAH yKpaïHH
294
36ipHHK HayKOBO-TexHÎHHHX пpaцb
