CC BY
21
УДК 330.322
Коробка C.B., к.е.н., ст. викладач ® Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З.Тжицъкого
ПРОБЛЕМА 1НВЕСТУВАННЯ ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
У cmammi розкрито результаты проведения ощнки необхгдностг iнвестування сучасног економжи Украши, запропоновано ri ствробтництво з м1жнародними фтансово-кредитними оргатзацгями та шляхи тдеищення iнвестуваннярегютв.
Ключое1 слова: iнвестування, тоземт irnecmopu, реструктуризащя, приватне тдприемництво, ефективтстъ.
Постановка проблеми. Економжа сучасно! Украши розвиваеться в умовах, коли гостро вщчуваеться недолж внутршнього фшансування власно! економжи. За таких умов привернення шоземного катталу у вигляд1швестицш та кредит1в е просто необхщним. KpiM того, св1товий досвщ доводить, що краши з перехщною економжою не здатш вийти з економ1чно1 кризи без залучення й ефективного використання шоземних швестицш. Отже, шоземне швестування повинно займати особливе мюце в структур! зовшшньоеконом1чних прюритет1в розвитку украшсько1 економжи.
Анал1з останшх дослщжень. Ця проблема не нова для сучасно! Украши, ïï вже розглядали науковщ нашо! та шших краш, так1 як Соболева О.П., Черно1ванова О.М., Вей Хей Ши та mmi. Однак, зосталося не з'ясованим питания, з якими фшансово-кредитними оргашзащями буде вигщно сшвроб1тничати украшським пщприемствам i чому деяк1 perioHH приваблив1 для шоземних ÎHBecTopiB, a iHmi - Hi.
Метою дослвдження е: вивчення особливостей швестування економши Украши на сучасному eTani.
Виклад основного матер1алу. Потенцшно, Украша е швестицшно привабливою крашою. 1ноземш швестори визначають там риси, як: hobî ринки збуту продукци; дешева квал1ф1кована робоча сила; наявшсть численних природних pecypciB; менш cyBopi природоохоронш правила. Але, незважаючи на це, обсяг шоземних швестицш в економжу Украши залишаеться на низькому
piBHi.
Одна з найгострших проблем, яку необхщно розв'язати Украш1 сьогодш - знаходження кошт1в для свого подальшого усшшного розвитку та ефективне ïx застосування по регюнах.
3 перших кроюв залучення м1жнародного катталу виявилося, що, з одного боку, без його залучення неможливо в реальш строки подолати кризовий
® Коробка C.B., 2011
330
стан в економщ, з шшого - таке залучення ускладнюеться економ1чною \ пол1тичною ситуащею.
Прогресивне перетворення у структур! форм власност1 часом призводило до захоплення власност1, бо не передбачали змши правового середовища функцюнування вс1х суб'ект1в пол1тичних \ економ1чних вщносин. Стабшзащя теж проходила пщ великим питаниям. Насправд1, шфляцш тшьки змшила форму, ставши прихованою, а стабшьшсть цш забезпечувалась шляхом адмшктративного обмеження кшькост1 грошей в об1гу.
Результати л1берал1заци теж викликають неоднозначну оцшку експерт1в, бо валютна пол1тика Украши не сприяла залученню прямих шоземних швестицш, а призвела не тшьки до панування шоземних нелквдав на внутршньому ринку I вщповщного скорочення реального ВНП, а й до розширення впливу на нацюнальну економшу подш та явищ, що вщбувалися на вщдалених вщ нашо! краши ринках.
У 2010 р. в економжу Украши шоземними швесторами вкладено 5986,0 млн.дол. США прямих швестицш: ¿з кра!н £С надшшло 4605,8 млн.дол. (76,9% загального обсягу), ¿з кра!н СНД - 849,2 млн.дол. (14,2%), з шших кра!н свпу - 531,0 млн.дол. (8,9%). У той же час каштал нерезидент зменшився на 809,7 млн.дол. 1нвестування здшснювалось переважно у вигляд1 грошових внесюв, яю становили 5684,8 млн.дол. (95,0% вкладеного обсягу). Прир1ст сукупного обсягу шоземного катталу в економщ краши, з урахуванням його переоцшки, утрат, курсово! р1знищ тощо, за 2010р. становив 4655,0 млн.дол. Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, унесених в Украшу, на 1 с1чня 2011р. склав 44708,0 млн.дол., що на 11,6% бшьше обсяпв швестицш напочаток 2010р., та в розрахунку на одну особу становив 978,5 дол.
1нвестици надшшли з1 125 кра!н свпу. До десятки основних кра!н-швестор1в, на яю припадае бшьше 82% загального обсягу прямих швестицш, входять: Кшр - 9914,6 млн.дол., Шмеччина - 7076,9 млн.дол., Нщерланди -4707,8 млн.дол., Росшська Федеращя - 3402,8 млн.дол., Австр1я -2658,2 млн.дол., Франщя - 2367,1 млн.дол., Сполучене Корол1вство -2298,8 млн.дол., Швещя - 1729,9 млн.дол., В1ргшськ1 Острови, Британсью -1460,8 млн.дол. та Сполучеш Штати Америки - 1192,4 млн.дол. Зросли обсяги катталу з Кшру на 909,3 млн.дол., Росшсько! Федерацп - на 836,4 млн.дол., Нщерланд1в - на 753,3 млн.дол., Францп - на 736,3 млн.дол., Имеччини - на 475,0 млн.дол. I Швеци - на 454,1 млн.дол. Зазначеш краши забезпечили майже 90% приросту шоземного катталу в Украшг За рахунок продажу катталу нерезидентам шших кра!н I вилучення швестицш зменшились обсяги катталу швестор1в з1 Сполучених Штат1в Америки на 116,7 млн.дол. та 1зра!лю - на 12,8 млн.дол., каштал швестор1в з Норвегп та 1сланди зменшився на 71,3 млн.дол. та на 29,3 млн.дол. вщповщно за рахунок продажу катталу нерезидентам шших кра1н.
На сучасному етат розвитку економжи Украши шоземш швестицп займають таке положения по регюнах пор1вняно з сукупною кшькютю (табл.1).
331
Згщно з даними таблиц! 1., найбшьшу питому вагу в структур! прямих шоземних швестицш займае Центрально-Полюький регюн (53,2%) до складу якого входять Житомирська, Кшвська та Чершпвська облает^ найменшу Цеитральиий регюш - 0,8% (Юровоградська та Черкасью област1). До осиовиих причин швестування в регюни можна вщнести наступи!: вигщне географ1чне положения, доступ до ринк1в Схщно! Свропи та шших регюшв, р1зномаштш корисш копалини та родючий грунт, розвинута промисловкть на власнш баз1 \ провщне положения регюну в Украшг
Таблиця 1
Обсяг прямих шоземних швестицш у регшни Укра'ши_
Регюн 2009 р. 2010 р.
усього у % до загального пщсумку усього у % до загального пщсумку
Украша 40053 100 44708 100
Центрально-Полкький 21077,5 52,6 23803,9 53,2
Придншровський 7970,2 19,9 8426,6 18,8
Швшчно-Схщний 2777,1 6,9 3594,5 8,0
Донецький 2273,9 5,7 2692,3 6,0
Причорноморська 2279,3 5,7 2487,3 5,6
Карпатський 2259,2 5,6 2241,3 5,0
Захщно-Полкький 640 1,6 648,5 1,5
Подшьський 470,7 1,2 461,1 1,0
Центральна 305,1 0,8 352,5 0,8
Якщо ми розглянемо галузеву структуру швестицшних проекта, то дютанемо таке становище по Укра!ш (рис.1).
10,7%
■ Стьське господарство, мисливство, О Промислов1сть
□ Будшницгво
О Торгтвля; ремонгавтомобивв, побутэвихвироб]в та предметов особистого вжипсу
■ Ф]нансова ддяльтсть
О Операццз нерухомим майвом, оренда, 1нжин1рингта надання послуг п1дприемизм
□ Надання комунальнихта 1ндив1дуальнихпослуг; ддяльтсть у сфер1 культури та спорту
Рис.1. Реашзащя швестицшних проектов на територй' Укра'ши станом на
01.01.2011р.
332
1,9%
3 даних рисунку видно, що значна кшьккть швестицшних проект1в реал1зуеться у фшансов1 й сфер1 (33,7%), промисловосп (31,4%), торпвл1 (10,7%) та операци з нерухомютю (10,6%). 1нвестицшно непривабливими залишаються сшьське господарство(1,9%) та надання комунальних послуг у сфер1 культури та спорту (1,3%). Це ще раз пщтверджуе слабку систему социального захисту вказаних галузей економжи.
Серед зовшшшх фшансових джерел для Украши найбшьш привабливими е так1 м1жнародш фшансово-кредитш шститути, як Мжнародний валютний фонд, Св1товий банк \ Свропейський банк реконструкци та розвитку, завдяки пшьгам, пор1вняно низькш вартост1 запозичень, як1 вони надають, а також авторитетное^ !хшх оцшок та дш для шших потенцшних кредитор1в та швестор1в.
В свою чергу СБРР зосереджуеться насамперед на кредитуванш приватного сектора та об'екив ключово! шфраструктури. Банк пщкреслюе, що перспективи економ1чного розвитку в крашах СНД взагал1 та в Укра!ш зокрема, залежать вщ пщвищення продуктивное^ та утримання економ1чно! активное^ в умовах подорожчання нацюнальних валют. В сучасний момент СБРР реал1зуе в Укра!ш 59 проект1в на суму бия 1,4 млрд. евро, будучи одним з найкрупшших кредитор1в та швестор1в краши.
Св1товий банк розробив новий пщхвд до надання кредит1в для проведения економ1чних реформ, створивши два нових типи кредит1в: програмну позику на структурну перебудову економжи (Р8АЬ) { адаптовану програмну позику (АРЬ). Обидва види фшансування е поетапними.
Под1бне поетапне фшансування робить програму реформ гнучкшою - И можна змшювати в процес1 реал1зацп з метою ефектившшого розвитку. Нова концепцш надання позик базуеться на реформуванш державних \ приватних шститупв.
1ноземш швестицп повинш виршувати так1 проблеми украшських пщприемств:
- залучення кошт1в в прюритетш галуз1 виробництва для створення нових робочих мкць I працевлаштування роб1тниюв, вившьнюваних у зв'язку з закриттям пщприемств;
- впровадження нових технологш, модершзащя дшчих виробництв;
- розвиток зовшшньоеконом1чних зв'язюв;
- актив1защя пщприемницько! д1яльност1 для збшьшення експорту товар1в 1 послуг;
- збшьшення поставок на внутршнш ринок високояюсних товар1в I
послуг;
- створення сучасно! виробничо! та ринково! шфраструктури;
- ефективне використання природних ресурав.
3 шшого боку, дослщження процесу надходжень прямих шоземних швестицш в економ1ку Украши показуе, що ¿мпорт прямих шоземних швестицш в крашу здшснюеться при досягненш певних страхових умов. До них належать:
333
- поворот до ринково-ор1ентовано1 економжи, що припускае И л1берал1зацш;
- пол1тична стшкють, яка гарантуе безпечшсть катталовкладень, 3ano6irae можлив1 втрати вщ нацюнал1зацп та змши шституцшних режим1в швестування;
- надшний правовий захист приватного власника, у тому числ1 i пщприемця;
- господарча стабшзащя, яка припускае певш шляхи економ1чного
росту.
Висновки. Анал1з основних проблем швестування в економ1ку Украши дозволяе зробити висновки, що швестицп сприяють пщвищенню ефективност1 та конкурентоспроможност1 украшських пщприемств. Проте мало швестицшно-привабливими залишаються сшьське господарство та транспорт. Для покращення ситуацп в даних галузях необхщно утвердити в економщ максимально сприятливе швестицшне середовище шляхом:
1.Реашзацп цшсно! системи заход1в, спрямованих на посилення д1ездатност1 держави, поглиблення адмшктративно! реформи.
2.Поглиблення макроеконом1чно! стабшзаци та шфляцшно! безпеки.
3.Вжиття радикальних економ1чних, правових, оргашзацшних та силових заход1в щодо ршучого обмеження корупци та тшьово! економ1чно! д1яльностг
4.3апровадження мехашзм1в стимулювання внутршнього ринку, швестицшного процесу, активно! регюнально! пол1тики.
5.Усунення деформацп попереднього перюду у сфер1 економ1чних вщносин та утвердження ефективно! критично! маси ринкових перетворень.
Л1тература
1. Держкомстат Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Иноземцев В.Л. Инвестиции и производительность в постиндустриальной ситуации / В. Л. Иноземцев // Воспроизводство и экономическийрост, 2001. - 205-218 с.
3. Пахомова 1.Г. Передумови створення сприятливого швестицшного середовища в економщ Украши / 1.Г. Пахомов/ Економжа: проблеми Teopii' та практики. - Дшпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 749-758.
4. Пересада А.А. 1нвестицшш процеси в Укра!ш / А.А. Пересада - К.: "Л1бра", 1998. - 395с.
5. Салига К.С. Ефектившсть реальних швестицш : Монограф1я / К.С. Салига - Запор1жжя: ГУ "ЗЩМУ", 2008. - 284с.
Summary Korobka S. V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskij PROBLEM OF INVESTING OF ECONOMY OF UKRAINE IS ON THE
MODERN STAGE
334
HayKoeuu eicnuK flHYBMBT imeni C.3. f^uцbкoгo Tom 13 № 1(47) Hacmuna 1, 2011
The results of leadthrough of estimation of necessity of investing of modern economy of Ukraine are exposed in the article, its collaboration with international finansovo-kreditnimi organizations and ways of increase of investing is offered on regions.
Cmammx nadiumna do pedaKU,ii 14.04.2011 p.
335
