CC BY
24
Mishenin Ye. V., G.A. Mishenina, Yarova I. Ye. Conceptual and methodological foundations of development of entrepreneurship in forestry on the ecological - economic bases
This article is devoted to the essentially informative foundation of the entrepreneurship development on the ecological and economic bases and its typical forms such as: environmentally oriented, environmental and ecosystem through the functions which characterize entrepreneurship as an activity and a special type of economic behavior. Organizational and economic principles to create conditions for formation and development of forest ecological entrepreneurship have been considered in this article.
Keywords: forestry, ecologization, environmentally oriented entrepreneurship, environmental entrepreneurship, ecosystem entrepreneurship, ecological and economic foundations.
УДК 502.1 Доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ПОЛ1ТИЧНИЙ КУРС " ЗЕЛЕНО1 ЕКОНОМ1КИ" У КОНТЕКСТ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ТА ШПЛЕМЕНТАЦП 1ДЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Розглянуто глобальш еколопчш виклики стосовно вщповщальност людства в епоху антропоцену. Викладено сутшсть i тенденци формування глобального "зеленого" курсу економжи. Проаналiзовано мiжнародний досвщ впровадження шновацш "зелено! економжи", розглянуто ii переваги як засобу досягнення сталого розвитку.
Ключовг слова: антропоцен, "зелена економжа", новий "зелений" курс, сталий розвиток.
Вступ. На думку окремих дослщниюв, яю вивчають глобальш пробле-ми розвитку людства, сьогодш ми живемо в перюд1 антропоцену, тобто в но-вш геолопчнш епош, яка в1др1зняеться тим, що формуегься шд впливом дь яльносп людства. Тобто Людина стала дом1нуючим руш1ем еколопчних змш на планеть Термш "антропоцен" - за аналопею з загальноприйнятим термь ном "голоцен" (епоха, що тривае останш 11 тис. роюв) запровадив еколог Ю. Стормер i широко популяризував фах1вець у галуз1 х1м1! атмосфери, Но-бел1вський лауреат П. Крутцен. У 2008 р. пропозищю про антропоцен як оди-ницю геохронолопчно1 шкали було подано на розгляд М1жнародно! ком1сп з стратиграфп. Таке бачення вщображае i той факт, що людська цивЫзащя пе-ревищила допустиме навантаження на природш системи Землi й таким чином ii подальший розвиток може бути принципово несталим [6, 9]. Сьогодш експонентне зростання населення, споживання енергп, виробництво i пове-дiнка споживачiв перевищують ресурси стшкосп Землi в 2-4 рази. Досль дження Stockholm Resilience Centre засвщчили, що людство перейшло при-наймi три з дев'яти, визначених цим центром, основних планетарних меж -критичш рiвнi зниження бiорiзноманiття, змiни клiмату та збалансованостi азотного циклу геохiмiчних потокiв [9, 10]. Звщси, необхiднiсть е у вщповь дальному господарюванню, що базуеться на на^дуванш природи та не переходить за науково обгрунтоваш критичш межi процесiв екосистем Землi.
Проте скептики вважають, що "виробнича система людства виходить за межi природних кордонiв уже впродовж тисячолпъ." i що взагалi "лсторто
людсько! цивЫзацп можна охарактеризувати як iсторiю порушення природ-них меж i процвиання" [7]. Тому, на !хню думку, "творення майбутнього бу-де означати вихщ за рамки страхiв у порушенш природних меж та носталь-гiчних надiй на повернення до епохи щеатзовано! незаймано1 природи", звщ-си висновок, що "ми повинш розглядати антропоцен не як кризу, а як початок дозрiвання ново1 геолопчно! епохи - епохи можливостей, як визнача-ються людиною" [7]. Однак, незважаючи на щ принциповi розбiжностi, i пер-шi й другi погоджуються, що Земля, яку ми успадкували вiд наших предюв, тепер - предмет нашо1 спшьно! вiдповiдальностi.
Ознакою часткового усвщомлення суспiльством глобальних викликiв сучасностi е спроби провiдних мiжнародних органiзацiй та низки кра1н засад-ничо переглянули чинш стратепчш пiдходи до розвитку економiки.
Сутн1сть i тенденци формування "зеленого" курсу економши. Обгрунтування доцшьносп побудови "зелено1 економiки" пропонували ще понад чверть столiття тому. Однак необхщнють переходу на "зеленi рейки" набула особливо! актуальносп саме сьогодш. Про це йдеться у доповщях ЮНЕП "Глобальний "зелений" новий курс" (2009) та "Назустрiч зеленiй еко-номiцi: шляхи до сталого розвитку та викоршення бiдностi" (2011). Поштов-хом для цього були кризи економiчноl системи за останнi роки.
По-перше, у 2008-2009 рр. глобальна фiнансово-економiчною криза спровокувала найпотужнiшу рецеию з часiв Велико! депресп 1930-х роюв. Зниження темпiв економiчного зростання означае, що рiвень добробуту мшьйошв людей опускаеться нижче вiд межi бiдностi, зростае соцiальна не-рiвнiсть як у межах нацiональних економж, так i мiж кра!нами. По-друге, до наростаючих криз, наслiдки яких можуть мати загрозливий для людства характер, належить змiна ктмату. Рiвень концентрацп CO2 в атмосферi досяг екологiчного порогу i може його перевищити, якщо в найближчому майбутньому не будуть прийнятi вщповщш заходи. По-трете, наростае заг-роза свггово! паливно! кризи. Зокрема, щна на нафту вже досягала позначки 150 дол. США за барель. Незважаючи на те, що рецеия, спровокована фшан-сово-економiчною кризою, призвела до 11 зниження (менше 40 дол. США за барель), зпдно з прогнозами Мiжнародного енергетичного агентства (МЕА), щни на нафту до 2030 р. досягнуть 200 дол. США за барель унаслщок зростання попиту та обмеженосп обсяпв поставок. За такого рiвня щн бiднiшi кра!ни не зможуть iмпортувати нафту. По-четверте, дедалi чiткiше проявля-ються ознаки продовольчо! кризи. У 2007 р. рiзке зростання щн на продо-вольче зерно для кра!н, що розвиваються, коштувало 234 млрд дол. США, що втричi перевищуе обсяг допомоги, яка 1м надаеться. Забезпечення продоволь-ством постшно зростаючого свiтового населення зажадае зростання обсяпв виробництва продовольства вдвiчi до 2050 р. Водночас попршення якост земель, наростаючi проблеми водопостачання становлять загрозу для продовольчо! безпеки. По-п'яте, важливе значення для забезпечення сталого розвитку мае виршення проблем кризи водних ресурив. Сьогодш 20 % жителiв кра!н, що розвиваються, позбавлеш доступу до чисто! води, майже 50 % (2,6 млрд ошб) - не мають базових саштарних умов [3]. Водночас попит на
воду продовжуе зростати внаслiдок збiльшення потреб конкурентних видiв водокористування. Проблема недостатнього доступу до водних pecypciB буде посилюватись внаслiдок клiматичних змiн (змiни в сезонному розподЫ ат-мосферних опадiв, танення льодовиюв, посухи).
Основною причиною прояву зазначених криз у рамках чинноï еконо-мiчноï системи е нерацiональне використання грошових коштiв. Адже протя-гом останнiх десятилiть швестування здшснювалося, переважно, в "коричнева сектори економiки. Внаслщок, незважаючи на те, що в останш 20 роюв спостерiгалося зростання свiтового ВВП в чотири рази, яюсть 60 % основних свиових товарiв i послуг, пов'язаних iз фyнкцiонyванням екосистем, ютотно знизилася. Економiчне зростання досягалося головним чином за рахунок вит-рачання природних ресyрсiв деградацiï екосистем.
Однак, дефщит екологiчних ресyрсiв ютотно впливае на всi сектори економжи, зокрема, i на тi сектори, що вдаграють основну роль у постачанш людству продовольства i е найважлившим джерелом засобiв до юнування. Дедалi вираженiшими стають такi взаемопов'язаш проблеми, як перенаселен-ня, забруднення i погане надання послуг, яю впливають на продyктивнiсть працi та здоров'я населення.
Без запровадження принципово нових пiдходiв до формування страте-гiй сyспiльного розвитку неможливо запропонувати вихiд iз нинiшньоï ситу-ацп комплексноï кризи на глобальному рiвнi - небезпечного поеднання па-ливно-продовольчо^ фiнансовоï та клiматичноï криз. У сукупносп глобальнi кризи поглиблюють нагальш соцiально-економiчнi проблеми, що стосуються скорочення робочих мюць, соцiальноï незахищеностi та бщносп. Збереження "забрyднюючоï" економiки з ïï традицiйною залежнiстю вiд невщновлюваних джерел енергiï, нерацiональним використанням матерiальних ресyрсiв, висо-ким рiвнем ктматичних ризикiв та iнвестyвання у нестабшьш сектори еконо-мiки вiдтворюватиме ri самi диспропорцiï та зробить постшними тi глобальнi кризи, якi долае людство сьогодш. Перехщ до "зеленоï економiки" i скорочення обсяпв вкладень iнвестицiйних коштiв у викопш види палива та iншi "забруднюкш" сектори пiд час одночасного збшьшення iнвестицiй в понов-люванi джерела енергп, енергозбереження, громадський транспорт, стале сшьське господарство, охорону та рацюнальне використання земельних i водних ресуршв дасть змогу забезпечити вирiшення зазначених проблем.
1снуе низка причин, що зумовлюють необхщнють розробки та реалiза-цiï програми переходу економiки на "зелеш рейки" саме тепер. По-перше, зазначеш вище кризи створюють пол^ично сприятливу ситyацiю для ухва-лення та iмплементацiï програм глобального "зеленого" курсу. Значно поши-рена думка про те, що чинна система недостатньо ефективна, тому збшьшить ймовiрнiсть того, що новi iдеï про "зелений" напрям розвитку будуть почут^ Значнi кошти, що спрямовуються на цЫ "озеленення" можуть бути викорис-танi для досягнення "критичноï маси" iнвестицiй i зайнятостi, якi зможуть да-ти стартовий поштовх "зеленш" моделi розвитку. Прийняття та реалiзацiя планiв екологiзацiï основних секторiв економжи в умовах фiнансового оздо-ровлення тсля свiтовоï фiнансово-економiчноï кризи дасть змогу одночасно
координувати зусилля в обох напрямах i скоротити можливi структурнi вит-рати. Сьогодш iснуe унiкальна iсторична можливiсть закласти основи для ново! "зелено!" економжи, яка здатна набагато ефектившше використовувати природний i фiнансовий каттал iз метою сталого розвитку. По-друге, "зеле-нi" форми економiчно! дiяльностi, такi як переобладнання будiвель та вщнов-лювальна енерпя, можуть стати важливим чинником пожвавлення свiтово! економжи у посткризовий перюд, вирiшуючи еколопчш проблеми i забезпе-чуючи бшьшу вiддачу вiд катталу, порiвняно з моделлю "забруднюючого розвитку" або моделлю зростання споживчих витрат. Збереження i створення нових робочих мюць, тдтримка i збiльшення рiвня доходiв за рахунок вкла-день в "зелеш" сектори е дуже важливими як для забезпечення сощально! стабшьносп, так i для вiдновлення сукупного попиту з метою сталого розвитку економжи.
Структура та переваги "зеленоТ" економши. "Зелена" економжа, згiдно з визначенням ЮНЕП, це - економжа, яка покращуе добробут людей, забезпечуе соцiальну справедливiсть, одночасно iстотно знижуючи ризики для довкiлля i виснаження природних ресуршв. 1ншими словами, в зеленш економiцi вiдбуваеться iнтерналiзацiя витрат, пов'язаних iз деградацiею дов-кшля, а екологiчно чистi та ефективш технологi! i стале сiльське господар-ство е основними чинниками високих темтв економiчного зростання, створення робочих мюць i скорочення масштабiв бiдностi. "Зелений" розвиток сприяе скороченню рiвня викидiв парникових газiв, уповшьненню темпiв змiн клiмату та збереженню екологiчно! рiвноваги. Позитивний ефект "зелено! економжи" у сферi змши клiмату i попередження втрати послуг екосис-тем доповнюеться iншим, який полягае в тому, що довготермшовий еконо-мiчне зростання в "зеленому" сценарп розвитку не буде стримуватися зроста-ючим дефiцитом природних ресуршв.
Згiдно з оцiнками, сценарiй глобального "зеленого" розвитку вже через 5-10 роюв забезпечить вищi рiчнi темпи економiчного зростання, порiв-няно з дточим "коричневим" сценарiем, i збiльшить при цьому запаси понов-люваних ресурсiв, необхiдних для розвитку свиово! економiки.
"Зелена" економiка передбачае необхщшсть "озеленення" за такими напрямами: а) розвиток вщновлюваних джерел енергп (сонячна, вiтрова, геотермальна енерпя, бюгаз); б) "озеленення" сектору ЖКГ" ("зеленi" будiвлi з ефективним енерго- та водопостачанням, використання "зелених" матерiалiв у будiвництвi та ш.); в) розвиток "чистого" транспорту (планування та роз-ширення громадського транспорту, г) застосування альтернативних видiв па-лива, широке використання електромобiлiв та шших "чистих" транспортних засобiв, розроблення i реалiзацiя спецiальних програм iз почергового використання автомобЫв); г) удосконалення управлшня вiдходами (рециклiнг, переробка мунщипальних твердих вiдходiв, вiдновлення дiлянок з покинути-ми об'ектами промислово! забудови, використання "еколопчно чистих" паку-вальних матерiалiв); д) "озеленення" у сферi управлiння водними ресурсами (очищення води, система повторного використання води, система викорис-тання дощово! води); е) "озеленення" у сферi управлiння земельними ресур-
сами (напр. "еколопчно чисте" сiльське господарство, люовщновлення та лi-сорозведення).
У зазначених вище доповiдях ЮНЕП як ключовi трактуються таю сектори, як сшьське господарство, житлово-комунальне господарство, енер-гетика, рибальство, люове господарство, промисловють, туризм, транспорт, переробка вiдходiв i управлтня водними ресурсами. Глобальний "зеле-ний" новий курс мае три головш цЫ. У короткотермтовш перспективi вш повинен зробити основний внесок у вщродження свiтовоï економiки, зберша-ючи юнукш робочi мiсця i створюючи нов^ вiдстоюючи при цьому штереси найменш захищених груп населення. У середньотермiновiй перспективi вiн повинен забезпечити стшке i всебiчне економiчне зростання i досягнення "Цшей розвитку тисячолтя", придiляючи особливу увагу тому, щоб до 2015 р. подолати крайш вияви бiдностi. У середньотермтовш перспективi вiн також повинен зменшити вуглецеву залежнють економiки та запобiгти руйнуванню екосистем. Про те, що курс "зеленоГ економiки спрямований на збереження та примноження природного катталу свщчить пропозицiя скеру-вати чверть "зелених" iнвестицiй (0,5 % ВВП, або 325 млн дол.) у сектори, найбшьш залежш вiд забезпеченостi природним катталом - у лiсове, сшьське, водне та рибне господарство. Додана вартють у люовому секторi мае збiльшитися приблизно на 20 % до 2050 р., порiвняно зi сценарiем звичайно-го розвитку. Внаслщок переходу до "зеленоï" економ^ буде створено стшь-ки нових робочих мюць, що з часом це компенсуе скорочення робочих мюць у сферi так званоï "коричневоГ економжи. Особливо це стосуеться сшьсько-го та житлово-комунального господарства, енергетики, люового сектору i транспорту.
М1жнародний досв1д впровадження 1нновац1й "зеленоУ" економ1-
ки. Стратегiя переходу до "зеленоГ економiки повинна бути розроблена для кожноï окремоï краïни, виходячи iз специфiки природного та людського катталу краши i вiдносного рiвня ïï розвитку. I чимало краш уже розробили такi стратегiï.
Серйозною спробою кардинально трансформувати парадигми зрос-тання краши вщ "кiлькiсного зростання" до "яюсного зростання" е Нацi-ональна стратегiя i п'ятирiчний план "зеленого" зростання Республжи Кореï [8]. Президент краш оприлюднив у 2008 р. програмний документ "Нацюналь-не бачення зеленого зростання" ("Green Growth National Vision"), а у 2009 р. схвалено стратепю нащонального нового "зеленого" курсу ("Green New Deal"), створено спещальний 1нститут "зеленого" зростання економжи.
Зелена стратегiя зростання мютить фiнансовi стимули для заохочення полггичних цiлей i цiльовi показники у сферi боротьби зi змiною кшмату, пiд-вищення енергетичноï безпеки, створення так званих "нових двигушв зростання" за рахунок швестицш в еколопчно зорiентованi сектори, а також роз-робку екологiчноï iнфрастрyктyри. Зобов'язання витратити 2 % валового внутршнього продукту (ВВП) протягом наступних п'яти роюв для швестицш в таких сферах, як еколопчно ефективш та чисп технологи, ресурси i матерь али, вщновлюваш джерела енергiï, розвитку сталого транспорту, зелеш бу-
дiвлi, i вiдновлення екосистем, е прикладом зусиль з nepeopieHTa^ï швести-цiй в охорону довкiлля. Республiка Корея вщповша на eKOHOMi4Hy кризу пакетом стимулювальних швестицш, який мiстив значну частину та званих "зе-лених витрат". "Зелений компонент" фiскального стимулювання антикризо-вого оздоровлення економiки е доволi iстотним. Це - 28-36 млрд дол. екош-вестицш, 700 000 робочих мюць у "зелених" секторах з 1 млн усх створених робочих мiсць. Здiйснено очищення чотирьох основних рiчок краши, розши-рено лiсовiдновлення та екобyдiвницто. Зазначимо, що реалiзацiя "зеленого курсу" в окремих випадках е об'ектом критики. Так деяк вчеш називають контроверсшним проект очищення рiчок, оскiльки побудова дамб та поглиб-лення основних рiчок призвело до зникнення бютошв орштофауни, тобто зу-мовило збщнення бiорiзноманiття.
Мiнiстр охорони навколишнього середовища Францiï Жан-Лyï Борлоо у липш 2009 р. представив нову нацюнальну стратегiю сталого розвитку на перюд 2010-2013 рр. Нова стратегiя визначила дев'ять стратепчних завдань для досягнення "зеленоï та справедливоï економiки". Документ е коротким оновленим варiантом законопроекту про "зелений" розвиток Grenelle де l'Environnement, в якому викладено низку зобов'язань i цшей екологiчноï полии-ки [5]. Задля досягнення сталого виробництва та споживання, уряд плануе дь яти узгоджено зi споживачами та виробниками, якi мають посилити вщповь дальнiсть за зм^ поведiнки у сферi виробництва, торгiвлi та придбань, щоб забезпечити сталють життевого циклу продyктiв i послуг. Стратепя передба-чае пiдтримкy i компанш в ïхнiх зусиллях щодо екомаркування екодизайну.
Китай видiлив 468 млрд дол. США на наступш п'ять роюв на такi "зе-ленi" галyзi промисловостi, як: вщновш джерела енергiï, екологiчно чистi технологи та yтилiзацiя вiдходiв. Ця цифра бшьш нiж yдвiчi перевищуе суму, витрачену на цi галyзi за останш п'ять рокiв [5]. У мiрy просування до "зеле-roï економiки" дiяльнiсть екологiчних пiдприемцiв, яю формують прибуток iз розробки нетрадицшних способiв вiдповiдального використання ресyрсiв планети буде ставатиме дедалi масштабнiшою. Моделi мiжнародних компа-нiй, якi передбачають iнновацiï у напрямi до сталого розвитку, можуть перейти до краш, в яких цi компанп працюють [11]. Екологiчно зорiентованi тдприемства стануть бiзнес-iнкyбаторами "зеленого" зростання, перетворю-ючи цю концепцiю у реальнють.
Зазначимо, що цi стратегiï, незважаючи на ту ïхню спiльнy щншсно-свiтогляднy спрямованiсть (iдеологiю), можуть мютити iстотнi вiдмiнностi. Адже окремi краши вже досягли високих рiвнiв розвитку людського потенцi-алу, в деяких випадках за рахунок ïхнiх багатих природних ресурив, чи за-гальнопланетарних ресyрсiв, а отже, якостi довкшля i зростання викидiв пар-никових газiв. Перед цими краïнами стопъ завдання зменшення впливу на довкшля, що припадае на одну особу, без зниження якосп життя (термш "яюсть життя" не зводиться до суто матерiального добробуту, а охоплюе всi його аспекти). Для шших краïни як i ранiше, характерним е вщносно невеликий вплив на довкшля в розрахунку на одну особу, але перед ними стопъ завдання тдвищити яюсть надаваних послуг i матерiальний добробут своïх гро-мадян. I вони мусять зробити це без значного збшьшення впливу на довкiлля.
Позитивний ефект вщ розвитку "зеленого" сценарiю пов'язаний з низкою чинниюв:
1. Перехщ до "зеленоï" економiки призведе до вщновлення i розширення природного катталу, зменшення викидiв вуглецю i забезпечить сприят-ливi умови для життя i дiяльностi людей в довготермшовш перспективi. Природнi активи (люи, озера, заболоченi територiï i басейни рiчок) -важливi складовi природного катталу на рiвнi екосистеми. Вони життево необхiднi для забезпечення стабшьносл крyгообiгy води в при-родi та його корисних властивостей для сшьського господарства i домо-господарств, кругообт вуглецю i його ролi в пом'якшеннi клiматy, тдви-щення родючост rрyнтiв i його значення для рослинництва, мiсцевий мiкроклiмат, що створюють безпечне середовище проживання людей, рибальства як джерела бшюв. Природний каттал робить внесок у добро-бут людей i надае економжам цтт ресурси на рiвнях, бюлопчних видiв i екосистем.
2. "Озеленення" економiки створюе можливостi для нових робочих мюць, вщповщного зростання добробуту населення (особливо малозабезпече-них верств населення) i досягнення соцiальноï справедливости Перехiд до "зеленоï" економiки створить щонайменше стiльки ж робочих мюць, скшьки i "коричнева" економiка. Зокрема, в сценарiях "зелених" швестицш зайнятiсть у сiльськомy господарствi, житлово-комунальному госпо-дарствi, лiсовiй промисловостi та в системi транспорту зросте до 2050 р. швидше, нiж за "коричневой економiки. Свiтова зайнятiсть у сшьському господарствi могла б перевищити прогнозовану зайнятiсть за "коричневого" сценарго на 4 %. 1нвестування у збереження та вiдновлення л^в могло б забезпечити додаткову офщшну зайнятiсть в 20 %. Пщвищення ефективностi використання енергiï у вшх видах транспорту i перехiд вщ приватного транспорту до громадського або неавтомобшьного транспорту додатково тдвищили б зайнятiсть приблизно на 10 % [3].
3. "Зелена" економжа буде сприяти ослабленню залежностi економiчного зростання вiд наявностi природних ресуршв i забезпечить перехiд до ре-сyрсоефективноï сталоï економiки. Сьогоднi чгтко виявляються ознаки стримування темпiв економiчного зростання внаслiдок виснаження природних ресуршв i його впливу на навколишне середовище (наприклад, нестача сировини, тдвищення цiн на сировиннi ресурси). Тому основ-ним завданням для забезпечення сталого довготермтового зростання е максимальне скорочення залежностi економiчного зростання вщ спожи-вання матерiалiв та енергоресуршв. Вiд сценарiю "зеленоï економжи" очiкyють, що: 1) "зелена" економжа сприятиме пiдвищенню ефективностi використання ресурив у виробництвi; 2) "озеленення" сшьського господарства та харчовоï промисловоста забезпечить пiдвищення ефективностi використання ресурив у цих секторах i стане важливим чинником забезпечення свiтовоï продовольчоï безпеки; 3) перехiд до "зеленоГ економiки усуне пряму залежнють кшькоста вiдходiв вiд економiчного зростання i, як наслвдок, сприятиме переходу до ресyрсоефективноï економiки. Екологiзацiя окремих секторiв економiки сприятиме пiдвищенню
ефективносп економiки загалом. Важливе значення мае також можливий си-нергетичний ефект переходу на "зелет рейки" ключових секторiв, що стиму-
лю^^ме довготеpмiнове зpостaння, яке дaсть змогу в^шити пpоблемy де-фiцитy pесypсiв. Адже полiтикa, оpieнтовaнa лише нa окpемi сектоpи, не дae змоги викоpистовyвaти взaeмозв'язки мiж ними. Скоpочення енеpгоспожи-вaння i викидiв пapникових гaзiв - пеpеконливий пpиклaд того, як збшьшен-ня викоpистaння енеpгiï з в^твлЕ^них джеpел спpияe зaходaм щодо тдви-щення енеpгоефективностi в тaких ключових гaлyзях, як бyдiвництво i кому-нaльне господapство, тpaнспоpт i виpобництво. Збiльшення площi лiсiв може спpиятливо познaчитися нa сiльськогосподapськомy виpобництвi тa якостi життя в сшьськш мiсцевостi зaвдяки полiпшенню якостi rpyнтiв тa покpaщен-ню мiкpоклiмaтy. Поeднaння yтилiзaцiï вiдходiв тa виpобництвa пpодyкцiï з втоpинноï сиpовини може скоpотити потpебy в нових потужностях для утиль зaцiï i цим сaмим дaсть змогу скеpyвaти iнвестицiï в цей сектоp, нaпp., нa ви-pоблення електpоенеpгiï з вiдходiв.
Зaгaлом, нaведенi вище оцiнки свiдчaть ^о обrpyнтовaнiсть необхад-ностi пеpеходy до "зеленоГ економiки, оскiльки y световому мaсштaбi "зеленi" iнвестицiï зможуть домогтися вищих темпiв pозвиткy, збiльшyючи водночaс зaпaси поновлювaних pесypсiв, необхiдних для pозвиткy свiтовоï економiки.
"Зeлeнa eKOHOMÍKa" як зaсiб досягнeння Mexn стaлого pозвитку. Iдеï "зеленоï економiки" дуже нaгaдyють методологiчнi пiдходи стaлого pоз-витку, якi впpодовж чвеpтi столтя були "вiфлеeмською зipкою" для сустль-ствa i стaли не пpосто iнтелектyaльним нaдбaнням людствa, a тим, що фpaн-цузи нaзивaють "succis d'estime", тобто досягли "кpитичного yспiхy" в пеpеос-мисленi вих сфеp людськоï дiяльностi. Зaклик обмежити економiчнy дiяль-нiсть paмкaми, визтаченими в межaх екосистеми Землi, i ^идтяти ^rop^ тетну yвaгy соцiaльнiй iнтегpaцiï тa боpотьбi з бщшстю, який сьогоднi лyнae з тpибyн ООН тa мiжнapодних фоpyмiв, добpе знaйомий нaм, оскiльки ^оз-вyчaв ще в доповiдi Комiсiï Бpyндтлaндт (1987). Великi очiкyвaння пов'язaнi з конфеpенцieю ООН зi стaлого pозвиткy "Рiо+2G", якa буде зосеpедженою та двох темaх: "зеленa економiкa" в контекст стaлого pозвиткy i подолaння бщ-ностi тa iнститyцiйнi основи для стaлого pозвиткy. Успiшне в^шення цих пpоблеми неможливе без ^ийняття глобaльного пpaвового aктa - Еколопч-ноï Конститyцiï Землi, як зaсобy подолaння пpоблем фpaгментaцiï мiжнapод-ного еколопчного пpaвового поля, збеpеження спiльноï спaдщини людствa тa його стaлого pозвиткy [2]. Потpiбно домaгaтись pозглядy цього пpaвового ax-тa та Конфеpенцiï "Рiо+2G", що дaсть змогу змщнити новий кypс нa ствоpен-ня бiльш безпечного i спpaведливого свiтy.
То чи не було б спpaведливим скaзaти, що "зелета економiкa" e нiчим iншим як повтоpенням iдей стaлого pозвиткy? У певному сенсi це тaк. Отже, концепщя стaлого pозвиткy випpaвдaлa дaлеко не всi сyспiльнi очiкyвaння, ^оте немae пiдстaв говоpити, що вота дискpедитовaнa. Адже ця концепцiя внеслa коpективи чи не y вш сфеpи життя: виpобництво, полiтикy, освиу, та-уку, тоpгiвлю. У бaгaтьох кpaïнaх pеaлiзyються стpaтегiï стaлого pозвиткy. Пiд егiдою Економiчноï комiсiï ООН для €вpопи впpовaджyються пiдходи "освгти для стaлого pозвиткy". Шиpоко зaстосовyються iнновaцiйнi пiдходи,
Iнституцiйнe зaбeзпeчeння стaлого pозвитку
2G3
що випливають з концепцп сталого розвитку: оцшювання сталостi розвитку за допомогою критерпв та iндикаторiв, системи екологiчного менеджменту, стале промислове виробництво i бшьш чисте виробництво, стале сiльське господарство, стале люокористування, стале землекористування, стале спо-живання, сталi громади, ринки послуг екосистем. 1снування широко1 мережi мiжнародних органiзацiй (напр. Всесвiтня рада тдприемщв зi сталого розвитку (WBCSD) - коалщя зi 150 компанiй) створюе вщповщш iнституцiйнi передумови.
Впродовж усього свого юнування концепцiя сталого розвитку передба-чала певний плюралiзм i серед ll прихильникiв розходились думки стосовно того, якш iз трьох основ (економiчнiй, соцiальнiй чи екологiчнiй) потрiбно придшити найбiльшу увагу. Немае сумнiвiв, що традицшна економiка зайшла у кризову ситуащю саме тому, що вона тноруе iншi двi опори розвитку. Таким чином, "зелена економжа" - це той вимiр суспшьно! дiяльностi, який веде нас у напрямi до сталого розвитку. Що ж нового? Можливо, найбiльш ютотна вiдмiннiсть полягае саме у визнанш того факту, що ефективне функцюнуван-ня економiки е необхiдною передумовою для забезпечення двох iнших опор сталосп. "Зелена економiка", як форма оргашзацп економiчноl дiяльностi людства, мае закласти фундамент для вирiшення проблем сощально! марпна-лiзацil i руйнування довкiлля. Водночас у "зеленiй економщГ' до, вжитi для досягнення економiчних цiлей, також заздалегiдь соцiально й еколопчно спрямоваш, так само, як i ди, вжитi для виршення соцiальних i екологiчних проблем, спрямоваш на те, щоб змiцнювати i розвивати економiку.
Л1тература
1. Велз С. Поави Пандори: Непередбачена цша цившзацп / Спенсер Велз : пер. з англ. та наук. ред. Т. Цимбал. - К. : Вид-во " Нка-Центр", 2011. - 240 с.
2. Еколопчна Конститущя Землг Методолопчш засади / за ред. акад. НАН Укра!ни, д-ра екон. наук, проф. Ю.Ю. Туницг - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни, 2011. - 440 с.
3. Концептуальные подходы к формированию Green Economy в Узбекистане. Центр экономических исследований (ЦЭИ), Программа развития Организации Объединенных Наций (ПРООН). - Ташкент, 2011. - 64 с.
4. Best Ideas of 2011: Green Economy and Green Growth. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nextbillion.net/blog/the-best-ideas-of-2011-green-economy-and-green-growth.
5. Grenelle dе l'Environnement. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.legrenel-le-environnement.fr/-Version-anglaise-.html? rubrique33.
6. Ellis, Erle C. 2008. "Putting people in the map: anthropogenic biomes of the world / Erle C. Ellis, and N. Ramankutty // Frontiers in Ecology and the Environment. - Vol. 6(8). - P. 439-447.
7. Ellis, Erle C., The planet of not return. Breakthrough Journal. - No. 2 / fall 2011.
8. Оverview of the Republic of Korea's national strategy for green growth. Prepared by the United Nations Environment Programme as part of its Green Economy Initiative. April 2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unep.org/PDF/PressReleases/201004_unep_nati-onal_strategy.pdf.
9. Rockstrom, Johan, et al. 2009. A safe operating space for humanity. Nature. 461(7263). - P. 472-475.
10. Steffen, Will. The Anthropocene: From Global Change to Planetary Stewardship, AMBIO (2011) 40. - P. 739-761.
11. Barreiro, Virginia, M. Hussels, B. Richards. On the Frontiers of Finance: Scaling up Investment in Sustainable Small and Medium Enterprises in Developing Countries, August 2009. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.wri.org/publication/frontiers-of-finance.
Соловий И.П. Политический курс "зеленой экономики" в контексте переосмысления и реализации идей устойчивого развития
Рассмотрены глобальные экологические вызовы с точки зрения ответственности человечества в эпоху антропоцена. Изложена сущность и тенденции формирования глобального "зеленого" курса экономики. Проанализирован международный опыт внедрения инноваций "зеленой экономики", рассмотрены ее преимущества как средства достижения устойчивого развития.
Ключевые слова: антропоцен, "зеленая экономика", новый "зеленый" курс, устойчивое развитие.
Soloviy I.P. Political course of the green economy in the context of re-imagining and implementing the ideas of sustainable development
The global environmental challenges analyzed through the prism of human responsibility in the age of Antropocen. The core principles and tendencies of new green course of economy are presented. International experience of the green economy innovations implementation and advantages of its realization as sustainable development tools have been analyzed.
Keywords: Antropocen, green economy, new green course, sustainable development.
УДК 338.24 Доц. О.Б. Ватченко, канд. екон. наук; ст. викл. В.М. Ыьченко -
Днтропетровська державна фтансова академш
МЕХАН1ЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Розглянуто шдходи сучасних науковщв до формування мехашзму сощально-економiчного розвитку регюшв, а також етапи реалiзацi! стратеги, яга сприяють !х сталому розвитку. Запропоновано власне бачення мехашзму забезпечення сталого розвитку регюшв.
Ключовг слова: соцiально-економiчний розвиток, сталий розвиток, регюн, ме-хашзми розвитку, стратепя сталого розвитку, складовi мехашзму сталого розвитку регюну.
Вступ. 1снуе думка, що в найближче десятилггтя станеться нова на-укова револющя, яка буде характеризуватися "зрушенням вщ "шдивщуалю-тично!" неокласики до "колективютсько!" концепцп шституцюнал1зму та еко-ном1чно! глобалютики" [1].
У провщних економ1чних державах спостер1гаеться поступова тран-сформащя традицшних шдивщуалютичних цшностей, виходячи з концепцп сталого розвитку суспшьства, яка об'еднуе економ1чну, сощальну 1 еколопч-ну складовi. У суспшьств! формуеться новий шдхщ до виршення соцiальних проблем, вiдбуваеться посилення державного та м!ждержавного планування, 1з залученням до процесу прийняття рiшень все бшьшо! кшькосп защкавле-них сторш для гармонiзацi! iнтересiв р1зних сощальних верств.
Для розбудови в Укра!ш демократичного суспiльства та соцiально ор!ентовано! ринково! економiки особливого значення набувае мехашзм впровадження сучасно! моделi сталого розвитку, що створюе передумови на-буття Укра!ною повноправного членства в Свропейському Союз!
Метою досл1дження е удосконалення механiзму забезпечення сталого розвитку регюшв Укра!ни.
