CC BY
13
• I1 - хapaктepизyeтьcя заданим poзпoдiлoм aпpiopних iмoвipнocтeй на eлeмeнтaх мнoжини 0 ^oCTara^ за oбcягoм iнфopмaцiя);
• I2 - хapaктepизyeтъcя заданим зaкoнoм poзпoдiлy ймoвipнocтi з тoчнicтю дo нeвiдoмих пapaмeтpiв (дocтaтня за oбcягoм iнфopмaцiя);
• I3 - хapaктepизyeтъcя зaдaнoю cиcтeмoю cmввiднoшeнъ на кoмпoнeнтaх ап-piopнoгo poзпoдiлy ймoвipнocтeй cтaнiв peiнжинipингoвих piшeнь (oбcяг ш-фopмaцiï нeдocтaтнiй);
• I4 - хapaктepизyeтьcя нeвiдoмим poзпoдiлoм ймoвipнocтeй на eлeмeнтaх мнoжини 0 (iнфopмaцiя вiдcyтня);
• I5 - хapaктepизyeтьcя aнтaгoнicтичними iнтepecaми peiнжинipингoвих pi-шeнь y пpoцeci пpийняття piшeнъ (oбcяг iнфopмaцiï дocтaтнiй);
• I6 - хapaктepизyeтъcя як пpoмiжнa мiж Пта 15 пpи вибopi cвoïх cтaнiв;
• I7 - хapaктepизyeтьcя нeчiткoю мнoжинoю cтaнiв eкoнoмiчнoгo cepeдoвищa. Нaвeдeнi iнфopмaцiйнi cитyaцiï е глсбалъними хapaктepиcтикaми ету-
пeня нeвизнaчeнocтi еташв peiнжинipингoвих piшeнъ з псгляду мeнeджepa. Для дocлiджeння cтaтиcтичних мoдeлeй пpийняття piшeнъ в yмoвaх ^визна-He^cri та зyмoвлeнoгo нeю pизикy вихсдятъ iз cхeми, шр пepeдбaчae наяв-нicтъ iдeнтифiкoвaнoгo eкoнoмiчнoгo cepeдoвищa, для яксго визнaчeнa мш-жина взаемсвиключаючих та взaeмoдoпoвнюючих cтaнiв 0je0,j = 1, ... , n.
Пpoтe в мoмeнт ^ийм^я piшeння мeнeджepy нeвiдoмo, в яшму cтaнi бyдe пepeбyвaти eкoнoмiчнe cepeдoвищe. У мeнeджepa маютъ 6ути мшжина взае-мавиключаючих piшeнъ xk e X, oднe з яких йoмy нeoбхiднo пpийняти, фyнкцiя ацшки F={ f (xk,Qj)}, хapaктepизye мвигpaшм чи "пpoгpaш" пpи вибopi pi-шeння xk e X, якщo eкoнoмiчнe cepeдoвищe пepeбyвae y cтaнi 0j e 0.
Отжe, вибip кoнкpeтнoгo piшeння xk e X зaлeжитъ вщ iнфopмaцiйнoï cитyaцiï на мнoжинi еташв ЕС та oбpaнoгo кpитepiю пpийняття piшeнъ.
Рoзглянeмo oпиc iмiтaцiйнoï мoдeлi yпpaвлiнcъкoï дiялънocтi на тд-пpиeмcтвi, якe мае мepeжy тopгoвих пiдпpиeмcтв. У зaгaлънoмy виглядi ïï cтpyктypy мoжнa пpeдcтaвити y виглядi тaкoï мaтeмaтичнoï зaлeжнocтi:
E = F(Xi, yk), (4)
дe: E - peзyльтaти пpийняття yпpaвлiнcъких piшeнъ; xi - пapaмeтpи i змiннi, як пorpaпляютъ дo кaтeгopiï фaктopiв prorny; yk - пapaмerpи та oбмeжeння, Щ0 нe пiдлягaютъ peгyлювaнню; F - функцюналъна зaлeжнicтъ мiж xi та yk, Щ0 визначае вeличинy E.
Пiд чac eкcпepимeнтyвaння на iмiтaцiйнiй мoдeлi (4) кoнкpeтизyютъcя пapaмerpи x,-:
• X] - вeличинa дocтpoкoвoï дocтaвки k-гo тoвapy вщ j-гo пocтaчaлъникa;
• x2 - вeличинa вiдмoви вiд зaмoвлeння за yгoдoю на даний пepioд k-m тoвapy вiд j-гo пocтaчaлъникa;
• x3 - вeличинa зaмiни k-гo тoвapy на i-ий вiд j-гo пocтaчaльникa;
• x4 - вeличинa вiдмoви ввд пocтaчaння k-гo тoвapy вiд j-ro пocтaчaлъникa бeз-пocepeдньo за минулий пepioд;
• x5 - вeличинa метав^ k-гo тoвapy вiд j-гo шетачальника чepeз нeдoпocтa-чання за минyлi пepioди;
• x6 - вeличинa вiдмoви вiд iнвecтицiй для poзвиткy пiдпpиeмcтвa;
• x7 - вeличинa надання iнвecтицiй на peiнжинipинг пiдпpиeмcтвa.
Перелiченi параметри е залежними один вщ одного i називаються ен-догенними змшними. Окрiм них модель може мати незалежш параметри, так зваш екзогеннi величини. Вони е незалежш вщ системи своши значеннями i до них можуть належати: коефщенти надiйностi постачальникiв i коефь щенти "прогнозу попиту" на тi чи iншi товари в розрiзi кварталiв визначеного року. Вони е випадковими величинами, що спричиняють прийняття ризико-вого управлiнського рiшення. Далi для побудови моделi вiзьмемо саме щ ко-ефiцiенти, якi визначаються як псевдовипадковi числа з дискретним роз-подiлом ймовiрностей за Паскалем, де функщя ймовiрностей мае вигляд:
'к + х -1
f(x)
vx J
pkqx, (5)
де: x - випадкова величина, що приймае значення 0, 1, 2, ....; k - цiле натура-льне число; р - ймовiрнiсть 0<р<1, q=1-p.
В шшому випадку коефiцiенти надiйностi постачальниюв i коефщен-ти "прогнозу попиту" визначаються на основi статистично! обробки даних за декшька попереднiх роюв. У цьому випадку коефiцiент надшноси пос-тачальника - КМ - визначаеться за формулою:
n-1
= n^, (6)
i
де: j=1,2,3,4 - квартали; V{ - об'ем фактично! поставки /-го товару у попере-дньому n-1 рощ у к-му кварталi; Ф{ - план поставки i-го товару у попере-дньому n-1-му рощ у к-му кварталi (вiдповiдно до угод).
Коефщент "прогнозу попиту" е умовною ймовiрнiстю Pjk змiни зна-чень квартальних об'емiв продажу товарiв у рiзних торгових пiдприемствах, де i - рiк, j - товар, к - квартал i-го року, р - ймовiрнiсть ре^заци. Vjk' - об'-еми продажу j-го товару у к-му кварталi i-го року конкретного торгового шд-приемства, n=1,2,3,....n+1 (n - кшьюсть базових рокiв, n+1 - поточний рж), j=1,2....m - кiлькiсть товарiв; к=1,2,3,4 - квартали.
Таблицю значень для Vjkl замшюемо таблицею вщповщних часток квартальних об'емiв продажу в рiчному об'емi:
Vk
j =j, (7)
k=1
Розглянемо чотиримiрний вектор
P(i) ={р1.р2 >«4 }. (8)
де: j = 1,2..m; i = 1,2..n.
Координати даного вектора мають певш властивостi, а саме:
р*>О Е Рк = 1.
(9)
к=1
Як видно, процес продажу товарiв за кварталами у конкретних тор-гових шдприемствах е дискретним ланцюгом Маркова:
Р(1 +1) = Р(1)[Р], (10)
де
[р]=
Р11Р12 Р13Р14 Р21Р22 Р23Р24 Р31Р32 Р33Р34 Р41Р42 Р43Р44
(11)
Дiагональнi елементи матрицi визначаються як вщношення Р, причо-
Р
I+1 ]к
му, якщо —— > 1, то Рпк=1. Оскiльки Е Рк = 1, то за Ркк=1 вс Рпк=1 (кфп).
Р]к к=1 Iншi ненульовi члени матрицi шукаемо за формулою:
Рпк ='
(1 - Рпк)(Р]к - Р]к)
Е(РЦ1-Рк)
(12)
де к шд знаком суми вщповщае тим значенням, за яких Р=1.
Матрицi умовного переходу для нашо! моделi будуються двiчi для кожних двох послщовних рокiв базису.
Складемо прогноз матрищ на поточний рж. Виходячи з властивостей
4
стрiчки матрицi, а саме: ЕРпк = 1, робимо це з елементами матрищ пострiч-
к=1
ково. У нашому випадку Рпк шукаемо як функщю вiд двох факторiв: обсягу у-о! товарно! групи, що може закупити роздрiбне пiдприемство у к-ому квар-талi поточного року - середньо! цiниу-о! товарно! групи у к-ому кварталi /-го року (на базу i у поточному рощ) - Ск.
Рпк = апкЫФк) + ЬпкФпк(ск) + Лпк , (13)
де апк, Ьпк, Лпк - параметри регреси, що визначаються методом множниюв Лаг-ранжа за обмежуючо! умови:
Е Рпк = 1, (14)
к=1
Шсля визначення екзогенних величин коефщент1в надiйностi тор-гових постачальниюв, "прогнозу попиту", обмежень на величину можливих закушвель, уцiнку, вiдмови вщ постачання непотрiбних товарiв i виявлення анал^ичних залежностей мiж екзогенними i ендогенними величинами iмiта-цiйна модель буде у виглядi наступних рiвнянь:
к
т = 1 т/ , (15)
дe: Т - piчний poздpiбний тoвapooбopoт тopгoвoгo пiдпpиeмcтвa; Тj - тoвapo-oбopoт j-гo квapтaлy пo i-му тoвapy; j=],2,3,4; i=],2,3,...
т/ =Z PV, (16)
дe: Pnk - вщпйвщний eлeмeнт poзpaхoвaнoï на ^точний piк мaтpицi aбo знaйдeнe зпднй з фopмyлoю (7) пceвдoвипaдкoвe чи^го; vV¡ - пpoпoнoвaний oбcяг для пpoдaжy i-гo тoвapy в j-йму квapтaлi пo v-oмy poздpiбнoмy шд^и-eмcтвy.
vVj = vZj + vRj, (17)
v r-7 j
дe: Zi - вeличинa зaпacy i-гo тoвapy v-гo тopгoвoгo пiдпpиeмcтвa в J-oмy ква-pтaлi; VR¡ - вeличинa тoвapнoгo ш^итта плану тoвapooбopoтy пo i-йму това-py v-гo тopгoвoгo пiдпpиeмcтвa в j-йму квapтaлi.
vZj = vZj+] - (P3 + QP]) ± P2, (1S)
дe: Q - кoeфiцieнт yцiнки i-гo тoвapy; Р] - oбcяг зaкyплeнoгo тoвapy; Р2 - o6-cяг yцiнки i-ro тoвapy; Р3 - oбcяг тoвapy, пepeмiщaeтъcя з oднoгo poздpiб-нoгo пiдпpиeмcтвa дo iншoгo.
vRj = ÁP]o){vn¡}, (19)
дe: vnj - вставка i-гo тoвapy на у^му тopгoвoмy пiдпpиeмcтвi в j-oмy raap-тaлi; f (p3) - цiльoвe piшeння eкcпepимeнтaтopiв за визнaчeнням:
nj =Z 'ПJ, (20)
v i
дe П/ - вeличинa тoвapнoгo ш^итм плану poздpiбнoгo тoвapooбopoтy за i-им тoвapoм v-гo poздpiбнoгo пiдпpиeмcтвa.
nj = К Ф/, (21)
дe - кoeфiцieнт нaдiйнocтi ^-го пocтaчaлъникa в j-oмy квapтaлi; - вe-личина зaкyпiвлi y пocтaчaльникa ^.
Нeoбхiднo вщзначити, щй нaвeдeнa cyкyпнicтъ piвнянъ те е пoвнicтю aдeквaтним вiдoбpaжeнням мoдeльoвaнoгo йб'екта, а тiлъки тieï дого чacтини, яка cтocyeтъcя пocтaчaння i пpoдaжy тoвapy. Тут вiдcyтнi iншi зaлeжнocтi, щй вiдoбpaжaли б мoжливicть iнвecтyвaння peiнжинipингoвих бiзнec-пpoцeciв.
З мeтoю визнaчeння дoцiлънocтi iнвecтyвaння нeoбхiднo визначити pяд пoкaзникiв чepeз вiдпoвiднi зaлeжнocтi. Пpи цъoмy в якocтi eндoгeнних вeличин звичaйнo виcтyпae oдин з ^rnepiiB eфeктивнocтi: чиcтa вapтicтъ ш-вecтицiйнoгo пopтфeлю на даний мoмeнт (NPV), внyтpiшня нopмa дoхiднocтi (IRR), iндeкc peнтaбeлънocтi пpoeктy (Р1).
Пpипycтимo, Щ0 викopиcтoвyвaним кpитepieм е чиста cyчacнa вap-тicтъ iнвecтицiйнoгo ^oe^y NPV:
n
NCFt
NPV = £--~f -10, (22)
ä(1 + г) 0
де: - величина чистого потоку платежiв у перiодi t; 10 - початковi швес-
тици; г - норма дисконту, г = 10 %.
При розв'язку конкретно! задачi значення норми дисконту i первюного обсягу iнвестицi!' вважаються постiйними протягом термiну реалiзацi!' швес-тицiйного проекту. У цшях спрощення будемо вважати, що генерований проектом потш платеж1в мае вигляд ануiтету. Тодi величина потоку платеж1в ИСГ для будь-якого перiоду 1 однакова i може бути визначена зi спiввiдношення:
МСГ = (б(Р - V) - ^ - А)(1 - Т) + А, (23)
де: Q - обсяг випуску; V - змшш витрати; Р - щна; ^ - постiйнi затрати; Т -податок на прибуток; А - амортизащя.
Наступний етап проведення аналiзу полягае у виборi закошв розподiлу ймовiрностей ключових змшних. Ключовими варiйованими параметрами е змшш витрати V, обсяг випуску Q i цiна Р. Будемо виходити з припущення, що всi ключовi змiннi мають рiвномiрний розподiл ймовiрностей.
У даному випадку можна виходити з припущення про незалежний i рiвномiрний розподiл ключових змiнних Q, V, Р. Проте, який розподш при цьому буде мати чиста вартють iнвестицiйного проекту на даний момент, зразу визначити неможливо. Один з можливих розв,язкiв цiе! проблеми - на-магатися апроксимувати невщомий розподiл будь-яким вiдомим. При цьому в якост наближення зручнiше використовувати нормальний розподiл.
Приведення випадково! величини Е до стандартно розподшено! вели-чини 2 здшснюеться з допомогою так звано! нормалiзацi!:
2 = Е -М(Е), (24)
ъ(Е)
де: Е - випадкова нормалiзована величина (чиста вартiсть швестицшного проекту); М(Е)=0 - математичне очжування випадково! величини; а(Е)=1 -стандартне вщхилення.
З цiе! формули слщуе, що величина 2 виражаеться у кшькосп стан-дартних вiдхилень. Для обрахування ймовiрностi за значенням нор-малiзовано! величини 2 використовуються спещальш статистичнi таблицi.
Важливим етапом аналiзу результатiв iмiтацiйного моделювання е до-слiдження залежностi мiж ключовими параметрами. У цшому варiацiя зна-чень вЫх трьох параметрiв мае випадковий характер, а отже шдтверджуеться рашше прийнята гiпотеза про !х незалежшсть. Мiж змiнними витратами, галькою i цiною iснуе сильна кореляцшна залежнiсть, близька до функщона-льно!.
Отже, iмiтацiйне моделювання дозволяе врахувати максимально мож-ливу кiлькiсть факторiв зовнiшнього середовища для пiдтримки прийняття управлшського рiшення i е найбшьш потужним засобом аналiзу решжишрин-гових ризиюв. Необхiднiсть застосування його у вггчизнянш управлiнськiй практицi обумовлена особливостями укра!нського ринку, який характеризу-еться суб,ективiзмом, залежнiстю вiд зовнiшньоекономiчних факторiв i висо-ким ступенем невизначеность Результати iмiтацi! можуть бути доповнеш ймовiрнiсним i статистичним аналiзом i в цiлому забезпечують менеджера
найбшьш повною шформащею про ступiнь впливу ключових факторiв на очiкуванi результати i можливi сценари розвитку подш.
На даний час машинна iмiтацiя е основою для створення нових перспе-ктивних технологiй управлiння i прийняття рiшень в умовах перехщно! еко-номiки, а розвиток обчислювально! технiки i програмного забезпечення ро-бить цей метод бiльш доступним для широкого кола спещашспв-практиюв. Дуже часто iмiтацiйне моделювання використовуеться з метою застосування активних методiв навчання керiвного персоналу. Зокрема iмiтацiйнi моделi розробляють для оргашзаци дiлових ^ор, як необхiднi для проведення тренш-гiв майбутнiм менеджерам з метою вироблення в них аналггичного мислення.
Лггература
1. Белей О.1. Причини виникнення ризику в процес решжишрингу тдприемства. -Видавництво ЛКА: Вюник ЛКА, сер1я економ1чна, 2001. - ст. 145-150.
2. Вендров А.М. Один из подходов к выбору средств проектирования баз данных и приложений. - М: "СУБД", 1995 - № 3.
3. Лукасевич И.Я. Анализ финансовых операций. - М.: Финансы, 1998.
4. Олексюк О.С. Системи пщтримки прийняття швестицшних р1шень на макрор1вш. - К.: Наук. думка, 1998.
5. Ойхман Е.Г., Попов Э.В. Реинжиниринг бизнеса: реинжинирг организаций и информационные технологии. - М.: Финансы и статистика, 1997.
УДК 330.342: 303.725.2 Докторант Б.В. Кульчицький, канд. екон. наук -
Львiвський НУ M. 1вана Франка
ПОР1ВНЯННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ У КОНТЕКСТ УТВЕРДЖЕННЯ ГУМАН1СТИЧНО1 ПАРАДИГМИ СВГГОВО1
ЕВОЛЮЦП
Дослщжуються методолопчш основи nopiB^Hra сучасних економiчних систем суспшьства. На 0№0Bi всебiчнoгo аналiзу прюритетних пiдхoдiв у заpубiжнiй eKOHOMi4Hrn науцi, виявлення сильних i слабких сторш вiдпoвiдних кoнцепцiй автор обгрунтовуе власну наукову пoзицiю щодо ще'1 важливо'1' методолопчно'1' проблеми.
Ключов1 слова: екoнoмiчнi системи суспiльства, метoдoлoгiчнi проблеми, ме-тоди, системна тpансфopмацiя, типолопзащя екoнoмiчних систем суспiльства, пopiв-няння екoнoмiчних систем, свiтoва екoнoмiчна еволющя, цивiлiзацiйна стpатегiя.
Doctorant B.V. Kul'chyts'kyi - Ivan Franko LNU
Comparison of economic systems in humanistic assertion context of
paradigm of world evolution
Investigate the methodological comparison bases of contemporary economic society systems. On base comprehensively of analysis of priority-driven approaches in foreign economic science, exposure of strong and weak sides of suitable conceptions author substantiate own scientific position as for this important methodological problem.
Keywords: economic systems of society, methodological approaches, methods, systematic transformation, typology of economic society systems, contemporary economic society systems, world economic evolution, civilization strategy.
Методолопчна проблема пор1вняння економ1чних систем набула осо-бливoi актуальност у середиш минулого стол1ття, коли тсля Дpугoi свiтoвoi
вiйни, внаслщок утворення низки соцiалiстичних кра!н склалися новi полгги-ко-економiчнi реали сшвюнування, протистояння, змагання i насамперед по-рiвняння полярних суспiльних систем. Першу спробу порiвняльного аналiзу рiзних економiчних систем суспiльства зробили на початку 50-х рр. В. Голуб-ничий та А. Оксенфельдт у книзi "Економiчш системи у ди: Сполучеш Шта-ти, Радянський Союз i Францiя", яка була опублiкована у 1952 р., а вщтак пе-ревидавалася у 1957 i у 1965 рр., що свщчить про и популярнiсть [5]. До реч^ В. Голубничий, уродженець Харкiвщини, опинившись у час вiйни у Сврош, емiгрував до США, де й став вщомим ученим-економiстом, засновником тео-ри порiвняльних економiчних систем [1]. У зазначенш працi автори виходять з того, що економiчна теорiя, яка оперуе "чистими" економiчними системами (наприклад, "чистий капiталiзм", "чистий соцiалiзм" i т.д.), заходить у супе-речнiсть з реальною дiйснiстю, в якш iдеальних систем не юнуе [5, с. 2-3]. Тобто конкретний тип економiчно! системи мiстить елементи системи шшого типу, а отже, потрiбно окремо говорити про змшаш суспiльнi економiчнi системи. Ефектившсть економiчних систем показано на прикладi аналiзу США, СРСР та Франци.
Огляд вiдповiдних праць сучасних захщноевропейських та американ-ських учених св^ить, що переважна бiльшiсть авторiв не мають обгрун-товано! методологи порiвняння економiчних систем. Як правило, вони тяжь ють до порiвняння систем за допомогою велико! кiлькостi статистичних по-казникiв за вiдсутностi ч^ко! логiки та виявлення справдi ключових парамет-рiв, на основi яких й можна максимально повно i об'ективно спiвставити рiзнi типи систем. Так, вщомий американський учений, фахiвець з порiвняльного аналiзу економiчних систем М. Шнщер, намагаеться запропонувати власний шдхщ до порiвняння систем. Проте критичний аналiз його основно! пращ (Шнщер М. Порiвняння економiчних систем. - К.: Основи, 1997. - 519 с.) доводить певну непослщовшсть методолопчно! позищ! автора, деяку еклектич-нiсть побудови самого економiчного дослiдження суспiльства. Як ми уже говорили вище, цей автор у першому роздiлi свое! пращ зазначае, що йдеться про порiвняння, зокрема, кашталютичних систем [2, с. 23]. Проте через кшь-ка сторшок вiн пiдкреслюе, що "... подшяе капiталiстичнi системи на три рiз-новиди" [2, с. 25].
Отже, М. Шнщер, насамперед, обгрунтовуе фактично типолопзащю суспiльних економiчних систем. При цьому вш, як i усi iншi зарубiжнi та ук-ра!нськi автори, на жаль, зовЫм не простежуе як вiдмiнностей, так i теоретичного i методолопчного зв'язку мiж типологiзацiею i порiвнянням систем. Звiдси - вiдсутнiсть ч^кого трактування i розмежування критерi!в типолоп-зацi! i критерi!в порiвняння економiчних систем.
Тим не менш американський учений пропонуе щкавий пiдхiд, суть якого полягае у тому, що "... три рiзновиди каппашзму - 1) вщносно вiльна ринкова система США; 2) сощально-ринковий капiталiзм Свропи; 3) держав-но-керований капiталiзм Япони та iн. кра!н Схiдно! Ази. - Б.К.) можна порiв-нювати, враховуючи ступiнь участi держави в економщ" [2, с. 27]. На думку М. Шнщера, два способи порiвняння цiе! участi грунтуються на аналiзi вели-
чини вщношень суспшьних витрат до ВНП та податюв до ВНП. Величина вщношення витрат до ВНП показуе, якою мiрою вщбуваеться переведення ресуршв з приватного у суспiльне використання. Ц витрати включають зас-тосування цшьових державних виплат як шструменту перерозподiлу доходу вiд одше! групи до шшо!. До них насамперед належать пшьги родинам, пшь-ги по старост^ допомога безробiтним, а також широкий спектр шших потреб, наприклад, дороги.
Водночас величина вщношення податюв до ВНП показуе, як вважае учений, якою мiрою держава контролюе економiчнi ресурси i наскшьки видатки на суспiльнi потреби покриваються платниками державних податюв [2, с. 27].
М. Шнщер слушно наголошуе, що уряди розвинутих кра1н свггу, де мають мiсце найефективнiшi суспшьт економiчнi системи, стали вiдiгравати важливу роль у досягненнi таких економiчних цiлей як зайнятiсть, ста-бшьтсть цiн та зростання економiки. Часи невтручання з 1хньою iдеею об-меженого управлiння вже минули. Ниш держави е потужним визначальним чинником продуктивност працi завдяки безпосереднiй участ у формуваннi капiталу. Державнi видатки, що спрямовуються на охорону здоров'я, освiту й навчання робочо! сили також впливають на продуктивнiсть пращ. Як пише далi американський економют, уряди використовують оподаткування прибу-тюв i цiльовi виплати для формування бшьш справедливого розподiлу прибу-тюв. Багато урядiв займаються регулюванням i контролем бiзнесу за допомо-гою антимонопольного законодавства, що розробляеться для запоб^ання та-кiй практицi неконкурентного бiзнесу, як завищення цiн. Нарешт^ вони займаються соцiальним регулюванням, що включае безпеку працi, охорону до-вкiлля та iн. [2, с. 29].
Таким чином, шдсумовуючи характеристику шдходу М. Шнщера до порiвняння економiчних систем суспшьства, можемо зробити висновок про те, що автор фактично спираеться на два ключовi показники-критери, яю доз-воляють спiвставити рiзновиди сучасних систем: аналiз величини вiдношень суспiльних витрат до ВНП та податюв до ВНП. При всш привабливостi i зна-чущостi у забезпеченнi функщонування економiчних систем вказаних показ-ниюв очевидно, що порiвняння систем лише за цими двома критерiями, не-хай i важливими, явно не може охопити i розкрити зазначену проблему. К^м того, як ми шдкреслювали вище, у цього автора не спостер^аемо нi вщмш-ностей, ш теоретичного зв'язку мiж типолопзащею i порiвнянням систем як науковими дефшщями та як вiдповiдними методолопчними пiдходами.
Поряд iз М. Шнщером, незаперечним авторитетом з проблеми порiв-няння економiчних систем у свгговш науцi вважають М. Борнстейна. Розгля-немо основнi положення методолопчно! концепци цього вiдомого американ-ського економюта. Так, на його думку, визначальними показниками, що до-цiльно застосовувати для порiвняння економiчних систем е: 1) рiвень еконо-мiчного розвитку; 2) сощальш i культурнi чинники; 3) навколишне середо-вище [4, с. 5]. Зокрема, рiвень економiчного розвитку характеризуеться низкою макроекономiчних показникiв, а саме: рiвнем доходу на душу населення, нормою зростання доходу на душу населення, часткою швестицш у ВНП, рь
внем безробптя населення та ïh. Неабиякий вплив на eKOHOMi4Hy систему мають, як вважае М. Борнстейн, соцiальнi та культурш чинники, якi вщоб-ражають особливостi, що грунтуються на раЫ, релiгiï, зайнятостi, рiвнi дохо-дiв, рiвнi охорони здоров'я, традицiях, нащональних цiнностях. Нарештi, нав-колишне середовище економiчноï системи характеризуеться такими важ-ливими показниками, як по-перше, величина (площа i населення), по-друге, мюцерозташування (топографiя, клiмат, вихiд до морiв), по-трете, природно-ресурсне забезпечення економжи [4, с. 5-8].
Як бачимо, в цшому методологiчний пiдхiд М. Борнстейна вщзнача-еться системнiстю i, що важливо з нашоï точки зору, не обмежуеться виключ-но економiчними показниками порiвнюваних систем, а ютотно доповнюеться соцiальними, культурними та еколопчними. Так, можна погодитися з автором, що економiчне зростання змшюе розмiр i структуру економжи, а цi змiни призводять до змш самоï економiчноï системи. Лопчним продовжен-ням соцiальних та культурних чинниюв е вiдповiдна iдеологiя, яка активно впливае на суспшьну економiчну систему. Зокрема, саме iдеологiя визначае, як цiлi та засоби е прюритетними у конкретних iсторичних обставинах, вона зумовлюе iнсгрументи та шституци, методи ix застосування. I хоча щеолопя прямо не породжуе конкретну економiчну систему, проте iстотно впливае на економiчну полiтику та сукупН економiчнi результати.
Щодо довкiлля з уЫма його складовими елементами, то загалом також можна погодитися з американським ученим у тому, що воно безпосередньо впливае на економiчну систему, а також опосередковано й на культуру. 1н-ший аспект впливу довкшля на економiчну систему - це контакт з шшими економiчними системами, якi е джерелом передавання щеологи та шформаци про альтернативш системи та ï^hî результати. Економiчна система справдi ю-нуе у довкшш, яке iстотно впливае на ïï функцiонування.
На нашу думку, проаналiзована методологiчна концепцiя М. Борнстейна заслуговуе на пильну увагу. Водночас деяк ïï положення видаються дискусшними, особливо з урахуванням об'ективних тенденцiй кiнця ХХ -початку XXI ст. Так, серед показниюв навколишнього середовища економiч-но1" системи американський учений видiляе площу, населення i природно-ресурсне забезпечення економжи [4, с. 5]. Проте, на наш погляд, площа краь ни (нацiональноï економiчноï системи) у сучасному свт не е тим ключовим iндикатором-показником, що свiдчить про переваги (iснуючi чи перспектив-Hi), вищу ефективнiсть даноï суспiльноï економiчноï системи порiвняно з ïh-шими. Навiть не вдаючись до статистики, зрозумшо, що однi з найпередовь ших держав свiту - Япошя i Нiмеччина - значно поступаються розмiром сво-еï територiï багатьом крашам, посiдаючи водночас першi позици за економiч-ними i сощальними показниками розвитку. Те саме можна сказати й про кь льюсть населення. Звичайно, бiльший трудовий потенщал створюе об,ективнi передумови для забезпечення економiчного зростання. Однак й тут ми не можемо констатувати однозначно прямоï залежность Вiдповiдно, порiвняння рiзниx економiчниx систем за критерiями плошд i населення не мае ниш пе-реконливих аргументiв.
Аналопчно можна поставити пiд сумшв i такий критерiй-показник, що його пропонуе М. Борнстейн, як природно-ресурсне забезпечення еконо-мiки. Звичайно, забезпечешсть ресурсами, особливо енергетичними, сиро-винними, ютотно сприяе ефективному функцiонуванню економiчноï системи суспiльства i, вiдповiдно, може враховуватися при порiвняннi рiзних систем. Але зростання вщкритост економiчних систем, активний розвиток м1жнарод-ноï торпвл1, новi демократичнi полiтичнi реалiï, посилення штеграцшних i глобалiзацiйних тенденцiй у сучасному свт усувають гостроту проблеми природно-ресурсного потенщалу. Адже придбати, скажiмо, нафту чи нафтоп-родукти ниш не завдае особливих трудношдв на свгговому ринку. Це наочно шдтверджуе досвiд успiшного функцiонування багатьох економiчних систем краïн, вiдносно бiдних на власш природнi ресурси (згадувана нами Япошя, Естонiя та iн. постсощалютичш краïни Свропи). Зокрема, Японiя мае незадо-вiльне власне ресурсне забезпечення. Вона iмпортуе 86 % потрiбноï енергiï та 92 % потрiбноï сировини. Водночас за обсягом промислового виробництва краша посiдае друге мюце у свiтi пiсля США [3].
Проведений нами критичний аналiз прюритетних концепцiй пор1внян-ня економiчних систем зарубiжних учених-економiстiв свiдчить про наяв-нiсть багатьох дискусiйних методолопчних питань у цiй царинi теоретично1' економiки. Такий висновок зайвий раз шдтверджуе особливу значушдсть i ак-туальнiсть окреслено1' проблеми як для сучасного парадигмального теоретичного дискурсу, так i для подальшо1' системно:' трансформаци суспiльства.
Л1тература
1. Злупко С.М. Економ1чна думка Украши: Навч. поаб. - Льв1в: Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка, 2000. - С. 428-432.
2. Шнщер М. Пор1вняння економ1чних систем. - К.: Основи,1997. - 519 с.
3. Юркчвський В.М. Краши свггу: Довщник. - К.: Либщь,1999. - С. 183.
4. Comparative Economic Systems: Models and Cases/ Ed. by M. Bornstein. - 6th ed. -Homewood, Boston: Irwin,1989. - 499 p.
5. Oxenfeldt A., Holubnychy V. Economic Systems in Action: The United States, The Soviet Union and France. - 3rd ed. - N.Y. etc. : Holt, Rinehart & Winston,1965. - 264 p.
УДК 339.18 Здобувач О. С. Качан - ЛКА
ВПЛИВ ПРОЦЕС1В СПЕЩАЛ1ЗАЦП ТА ТИШЗАЦП НА РОЗВИТОК P03APffiH0Ï ТОРГОВЕЛЬНОÏ МЕРЕЖ1
Розглянуто основш напрями розвитку процеав спецiалiзацiï i титзацл в мере-жi роздрiбних торговельних пiдприемств у сучасних умовах. Проаналiзовано вплив цих процесiв на кшьюсний i якiсний розвиток в^чизняно1 роздрiбноï торгiвлi.
Ключов1 слова: роздрiбна торговельна мережа, роздрiбнi торговцi, спецiалiза-щя роздрiбних торговцiв, види i типи роздрiбних торговельних пiдприемств.
