CC BY
12
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
На наш погляд, екоцентристський тип екологiчноi свщомост - це система цшшсних уявлень про свiт, для яко! характернi прiоритет екологiчноi доцiльностi, прагнення до рiвноправноi взаемоди суспiльства з природою i визнання самоцiнностi природного свгту.
Водночас хочемо наголосити, що екоцентристська система цiнностей не е такою, що вiдразу й беззаперечно сприймаеться широким загалом. Тому першим кроком на шляху встановлення нових принцишв взаемоди сус-пiльства з природою мае бути усвщомлення необхщност !х щонайменше на-уковою громадсьюстю, розробка теоретичних пiдвалин i засад взаемоди сус-пiльства з природою. У подальшому цi напрацювання мають пропагуватися i втiлюватися у суспшьну свiдомiсть через активнi iдеологiчнi, виховш, роз'яс-нювальнi заходи тощо. Проблема полягае у тому, що часу на послщовне роз-гортання тако! дiяльностi практично нема, оскiльки, як вже зазначалося, нинi iснують об'ективш передумови для перетворення екологiчноi кризи на катастрофу. Як слушно зауважуе М. Мо1сеев, "людству для того, щоб забезпе-чити свое майбутне, належить змiнити моральнi принципи настшьки гли-боко, як це вщбулося на зорi становлення суспшьства, коли норми поведiнки серед неоантротв замiнила людська мораль" [8].
На наш погляд, вищим щаблем еволюци сучасних еколого-економiч-них систем е екогомолопчш. При цьому ми повшстю подiляемо точку зору С. Злупка, котрий вбачае И роль у "... створенш передумов розвитку на-щонально1 економiки, яку персонiфiкуе людина. Мiж екогомологiею i на-цюнальною економiкою спiльне те, що вони враховують еднiсть економiчноi та еколопчно1 безпеки" [5]. Так само аргументованою й переконливою ви-даеться ще одна iдея цього ж дослщника, який зазначае, що "нацiональнi екогомолопчш системи, очевидно, потрiбно розглядати у контекст теори порiв-няльних систем, бшя витокiв яко! були й украшсью економiсти, зокрема, Всеволод Голубничий..." [6].
Загалом у ру^ окресленого методолопчного дискурсу важливою пе-редумовою сучасного соцiального прогресу е забезпечення людством природного прогресу, а напрямком цившзацшного розвитку е фiлософiя еко-лопчно! альтернативи, що грунтуеться на новiй еколопчнш парадигмi, тiсно пов,язанiй з бюцентричним i холiстичним пiдходами [3, ст. 19]. При цьому, як слушно зазначае вщомий сучасний учений Ю. Туниця, "едина щеолопя, яка юнуватиме до того часу, допоки юнуватиме життя на Землi - щеолопя екологiчного iмперативу ..." [11].
Лггература
1. Андрущенко В.П., Михальченко М.1. Сучасна сощальна ф1лософ1я. В 2-х т. - К.: Генеза, 1993. - Т. 1. - С. 135.
2. Вебер М. Протестантська етика 1 дух катташзму: Пер. з тм. - К.: Основи, 1994. - 261 с.
3. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теори. - Льв1в: Льв1в-ський НУ 1м. I. Франка, 2001. - 240 с.
4. Деребо С., Ясвин В. Две модели экологии// Человек. - 1998, № 1. - С. 34-40.
5. Злупко С. Екогомолопя 1 становлення нацюнальноi економши Украши// Наук. зб1рник Украшського Вшьного Унiверситету. - 1995. - Т. 17. - С. 332.
192
Збiрник науково-техшчних праць
^укрвий вкник, 2003, вип. 13.4
6. Злупко С. Основи екогомологп: Текст лекцш i програмно-методичне забезпечен-ня. - Львiв: Вид. центр Львiвського НУ iM. I. Франка, 2003. - С. 41.
7. Кочергин А., Марков Ю., Васильев Н. Экологическое знание и сознание. - Новосибирск, 1987. - С. 130.
8. Моисеев Н. Человек и биосфера. - М.: Молодая гвардия, 1990. - С. 257.
9. Основи сощоекологп: Навч. поаб./ За ред. Г. Бачинського. - К.: Вища школа, 1995. - С. 31.
10. Синякевич I. Концепщя щодо формування системи шструменпв нащонально!' еколопчно!' пол^ики// Економiка Украши. - 2002, № 7. - С. 70-73.
11. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конституцiя Землi. 1дея. Концепщя. Проблеми. - Л^в: Вид. центр Л^вського НУ iм. I. Франка, 2002. - С. 7.
12. Фшософ1я. Курс лекщй/ За ред. Г. Горак. - К.: Либщь, 1993. - 342 с.
13. Яницкий О. Энвайронментальная социология вчера и сегодня// Общественные науки и современность. - 1993, № 2. - С. 76.
УДК: 338.242+339.37:334.5 Асист. О.1. Белей -ЛКА
РОЗРОБКА irPOBOÏ МОДЕЛ1 УПРАВЛ1ННЯ РИЗИКОВИМИ ПРОЦЕСАМИ В УМОВАХ РЕ1НЖИН1РИНГУ ТОРГОВОГО
шдпРИемствА
Розглянуто ризики 6Í3Hec-npo^cÍB та швестицшш ризики в умовах решжи-нiрингу. Побудовано модель та здшснено ïï аналiз на ochobí методiв машинно'1 ímí-тацп з використанням ^рових моделей.
Assist. O.I. Beley - Commercial Academy of Lviv
Development of game model of management by risky processes in conditions of reengineering of trade enterprise
In the articles is considered the risk of business-processes and the investment's risks in the conditions of reengineering. The model is constructed and the analysis is carried on basis of simulation methods with use of the game models.
Основною метою господарсько-економiчноï д1яльносп шдприемства е отримання прибутку за будь-яких економiчних i сощально-пол^ичних умов. Для украшських шдприемств, робота яких рашше регулювалася командно-адмшютративними методами, досягнення ще1* мети стало неможливим без "перебудови" та пристосування до нових умов ринковоï економжи. Одним з найефектившших шляхiв докорiнноï "перебудови" пiдприeмства е бiзнес-процес реiнжинiрингу [1].
При решжишрингу для успiшноï дiяльностi шдприемства змшюються базовi принципи органiзацiï i переходу до орieнтацiï не на функци, а - на самi процеси. Конструювання бiзнесу перетворюеться в шженерну дiяльнiсть зав-дяки найновшим досягненням в областi iнформацiйних технологш.
Реiнжинiрингу, як i будь-якому бiзнес-процесу, притаманний ризик. Серед спецiалiстiв та науковщв по реiнжинiрингу пануе думка [2], що 80 % невдач при проведенш реiнжинiрингу викликано мотиващею, обов'язковою участю керiвництва, необхiднiстю експертного управлшня. Для успiшноï ре-алiзацiï бiзнес-процесу реiнжинiрингу необхiдно його формалiзувати.
З погляду ризику реiнжинiринг подiбний до гри в шахи, а не до гри в рулетку, тобто учасники решжишрингу, як i гравщ в шахмати у мiру сво1'х
4. Егашмжа, планування i управлiння в лiсoвирoбничoму кoмплeксi
193
Украшський дсржкавмии лiсотeхнiчний унiвeрситeт
знань та вмiнь мoжyть впливати на peзyльтaт [5]. Мoжнa видiлити нacтyпнi Tpym pизикiв бiзнec-пpoцeciв:
• pизик нeвipнoгo викoнaння peiнжинipингy бiзнec-пpoцeciв;
• prom нecпoдiвaнoгo пepepивaння peiнжинipингy бiзнec-пpoцeciв;
• кopпopaтивнo-yпpaвлiнcький pизик peiнжинipингy;
• Bpoe^rai pизики;
• pизики, пoв'язaнi iз пepeшкoдaми peiнжинipингy.
Рeiнжинipинг e дyжe дopoгим, тoмy пiдпpиeмcтвo нe завжди мoжe здiйcнити йoгo peaлiзaцiю на ^акти^ cвoïми cилaми. З щею мeтoю для пpaктичнoгo впpoвaджeння peiнжинipингoвиx бiзнec-пpoцeciв в "життя" те-oбxiднi пeвнi iнвecтицiï, яким пpитaмaннa нeвизнaчeнicть та pизик.
Пiд iнвecтицiйним pизикoм в yмoвax peiнжинipингy бyдeмo poзyмiти нeбeзпeкy втpaти iнвecтицiйниx pecypciв, яка зyмoвлeнa кoнфлiктнicтю од-тyaцiï пpийняття piшeнь, нeвизнaчeнicтю цiлeй i наошдюв дiй, вiдcyтнicтю пoвнoï i oб,eктивнoï iнфopмaцiï щoдo пpoцeciв, якi вiдбyвaютьcя тeпep чи вщ-бyвaтимyтьcя в мaйбyтньoмy. Мoжнa видiлити тaкi ^упи iнвecтицiйниx p^ зикiв бiзнec-пpoцecy peiнжинipингy [3, 4]:
• pизик втpaчeнoï вигoди - цe pизик нeпpямoï фiнaнcoвoï втpaти як peзyльтaтy нeздiйcнeння пeвниx видiв poбiт;
• prom знижeння дoxiднocтi, який мoжe виникнути внacлiдoк змeншeння poзмipy пpoцeнтiв i дивдендав за пopтфeльними iнвecтицiями, вкладами i кpeдитaми;
• пpoцeнтнi pизики, дo якиx нaлeжить нeбeзпeкa втрат для кoмepцiйниx баншв, кpeдитнo-фiнaнcoвиx opгaнiзaцiй, iнвecтицiйниx iнcтитyтiв, ceлiнгoвиx шм-панш пicля зpocтaння пpoцeнтниx cтaвoк вадшвадш дo нaдaниx кpeдитiв;
• кpeдитний pизик - нeбeзпeкa нecплaти пoзичaльникoм ocнoвнoгo бopгy i пpoцeнтiв, як нaлeжaть кpeдитopy;
• pизики ^ям^ фiнaнcoвиx втpaт:
• бipжoвi pизики, щo пoв'язaнi з нeбeзпeкoю втpaт вiд бipжoвиx oпepaцiй;
• ceлeктивнi pизики -pизики нeвipнoгo вибopy виду кaпiтaлoвклaдeнь, виду цiнниx пaпepiв для iнвecтyвaння пopiвнянo з iншими видами ц^нж пaпepiв пiд чac фopмyвaння iнвecтицiйнoгo пopтфeля;
• pизики бaнкpyтcтвa - нeбeзпeкa нeвipнoгo вибopy кaпiтaлoвклaдeнь, говгог втpaти пiдпpиeмcтвoм влacнoгo катталу i йoгo нeплaтocпpoмoжнocтi. Сyкyпнo ^ed^mm pизики та pизики бiзнec-пpoцeciв мoжнa oб,eд-
нати в гpyпy peiнжинipингoвиx pизикiв. Визнaчeння peiнжинipингoвoгo p^ зику здiйcнюeтьcя пiд чac фopмyлювaння пpoблeми пpийняття у^авл^ь^-гo piшeння щoдo peiнжинipингy пiдпpиeмcтвa та вивчeння crnya^ï, шв'яза-нoï з ним, i звoдитьcя дo:
• виявлeння ^ичин i фaктopiв, як збiльшyють чи змeншyють кoнкpeтний тип iнвecтицiйнoгo prorny;
• пpoвeдeння aнaлiзy та ^em^iRaun виявлeниx пpичин i чиннишв;
• вид^н^ eтaпiв i poбiт, тд чac якиx мoжyть виникати пepeдyмoви iraecra-цiйнoгo pизикy.
Пpoцec визнaчeння peiнжинipингoвoгo pизикy пoвинeн зaвepшитиcя ^ш^фшащею вcix мoжливиx pизикiв i пoтeнцiйниx ceгмeнтiв бiзнec-пpoцeciв, дe вoни мoжyть бути виявлeнi aбo впливатимуть на у^авл^ью piшeння.
Нaйбiльш дoцiльнo й eфeктивнo викopиcтoвyвaти мeтoдoлoгiю ма-шиннoï iмiтaцiï для мoдeлювaння pизикoвиx одтуацт, пoв,язaниx з peiнжи-
194
Збiрник мауково-тeхмiчмих праць
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.4
шрингом. У машиннiй iмiтацil застосовують комп'ютерш технологй. Ви-користання в цш галузi комп,ютерiв стае дуже важливим, оскiльки iстотну i обгрунтовану шформащю з iмiтацiйноl моделi можна отримати тшьки пiсля проведення розрахункiв для рiзних випадкових чисел. Якщо виникае защкав-ленiсть у наявностi стацюнарного стану моделi, то необхiдно розрахувати за тривалий перiод модельовану змшу часу i таким чином отримати середне значення вщповщних статистичних характеристик. Якщо ж модельований перюд надто малий, то на середне значення змшних можуть мати вплив по-чатковi коливання.
Машинна iмiтацiя дае користувачевi змогу експериментувати з юнуючи-ми i створюваними системами тод^ коли на реальному об'ект робити цього не можна. Така методика набувае сьогодш особливого значення як шструмент вдо-сконалення управлiння тдприемством i ризиковими ситуацiями.
У процес машинно! iмiтацil на ЕОМ з певною достовiрнiстю вщтво-рюються реальш ситуацй. Iнодi ситуацй "програються", тобто реально 1м1-туються дослiджуванi дй. Iмiтацiйнi моделi вiдображають випадковий характер подiй реально1 системи. Ендогенш параметри моделi при вщповщ-них вхщних чинниках мають бути шформативними, тобто давати вiрогiднi повiдомлення про систему.
Ситуащя прийняття рiшення в умовах невизначеност та породже-ного нею ризику передбачае наявшсть трьох елементiв:
• концептуально: моделц
• щентифгкованох шформащйнох ситуацп;
• критерш (чи системи критерпв) прийняття ршення.
Одним з шдход1в до проведення 1мггацй е концепщя на баз1 засто-сування теоретико-йрово1 модель Конфлштш ситуацй характеризуються на-явнютю кшькох суб'екпв, що мають р1зн1 цш. Цш необов'язково повинш бути антагонютичними. Кр1м того, в решжишрингу частше зустр1чаються реальш ризиков1 ситуацй, в яких штереси сторш частково збйаються, ^ як наслщок, вони защкавлеш у спшьних чи скоординованих д1ях.
Найбiльше заслуговуе уваги з практично1 точки зору змшана прова модель. У цш модел! множина управлiнських стратегiй X е дискретною ! !й може присвоюватись певна множина варiантiв, а множина ризикових ситуацш в уп-равлшня реiнжинiрингом 0 е неперервною. У цьому випадку ситуацiя прийняття ршень характеризуеться сукупнютю функцш:
р = {/(хк'в)=/к(*Ьке х;к = 0 е 0}= (0>-/т(0)}; (1)
х = {х1 ;...;хт}; (2)
0 = {01;...; 9„}. (3)
Яюсть рiшення, яке приймаеться, а також методика його прийняття, за-лежать вщ ступеня шформованосп управлiнця. Пщ iнформацiйною ситуацiею з погляду менеджера, будемо розумгти певний стушнь градацй невизначеност ви-бору середовищем сво1х станiв у момент прийняття ршення.
Iнформацiйнi ситуацй, як пов,язанi з невизначенiстю управлiнських рь шень щодо реiнжинiрингу, можна класифшувати наступним чином:
4. Економпка, планування i управлiння в лiсовиробничому комплекм
195
Украшський .ie|)>kaBiiiiii л^отсх^чний умiвeрситeт
• I1 - xapaктepизyeтьcя заданим poзпoдiлoм aпpiopниx iмoвipнocтeй на eлeмeнтax мнoжини 0 ^oCTara^ за oбcягoм iнфopмaцiя);
• I2 - xapaктepизyeтьcя заданим зaкoнoм poзпoдiлy ймoвipнocтi з тoчнicтю дo нeвiдoмиx пapaмeтpiв (дocтaтня за oбcягoм iнфopмaцiя);
• I3 - xapaктepизyeтьcя зaдaнoю cиcтeмoю cпiввiднoшeнь на кoмпoнeнтax ап-piopнoгo poзпoдiлy ймoвipнocтeй cтaнiв peiнжинipингoвиx piшeнь (oбcяг ш-фopмaцiï нeдocтaтнiй);
• I4 - xapaктepизyeтьcя нeвiдoмим poзпoдiлoм ймoвipнocтeй на eлeмeнтax мнoжини 0 (iнфopмaцiя вiдcyтня);
• I5 - xapaктepизyeтьcя aнтaгoнicтичними iнтepecaми peiнжинipингoвиx pi-шeнь y пpoцeci ^ийняття piшeнь (oбcяг iнфopмaцiï дocтaтнiй);
• I6 - xapaктepизyeтьcя як пpoмiжнa мiж Пта I5 пpи вибopi cвoïx cтaнiв;
• I7 - xapaктepизyeтьcя нeчiткoю мнoжинoю cтaнiв eкoнoмiчнoгo cepeдoвищa. Нaвeдeнi iнфopмaцiйнi cитyaцiï е глoбaльними xapaктepиcтикaми ету-
пeня нeвизнaчeнocтi еташв peiнжинipингoвиx piшeнь з пoглядy мeнeджepa. Для дocлiджeння cтaтиcтичниx мoдeлeй пpийняття piшeнь в yмoвax ^визна-чeнocтi та зyмoвлeнoгo нeю pизикy виxoдять iз cxeми, щo пepeдбaчae наяв-нicть iдeнтифiкoвaнoгo eкoнoмiчнoгo cepeдoвищa, для ягаго визнaчeнa мш-жина взaeмoвиключaючиx та взaeмoдoпoвнюючиx cтaнiв 0je0,j = 1, ... , n. Пpoтe в мoмeнт ^ийняття piшeння мeнeджepy нeвiдoмo, в яшму cтaнi бyдe пepeбyвaти eкoнoмiчнe cepeдoвищe. У мeнeджepa мають бути мшжина взае-мoвиключaючиx piшeнь xk e X, oднe з якж йoмy нeoбxiднo пpийняти, фyнкцiя oцiнки F={ f (xk,Qj)}, шр xapaктepизye мвигpaшм чи "пpoгpaш" пpи вибopi pi-шeння xk e X, якшo eкoнoмiчнe cepeдoвишe пepeбyвae y cтaнi 0j e 0.
Отжe, вибip кoнкpeтнoгo piшeння xk e X затежить вiд iнфopмaцiйнoï cитyaцiï на мшжиш cтaнiв ЕС та oбpaнoгo ^rnep^ пpийняття piшeнь.
Рoзглянeмo oпиc iмiтaцiйнoï мoдeлi yпpaвлiнcькoï дiяльнocтi на тд-пpиeмcтвi, якe мае мepeжy тopгoвиx пiдпpиeмcтв. У зaгaльнoмy виглядi ïï cтpyктypy мoжнa пpeдcтaвити y виглядi тaкoï мaтeмaтичнoï зaлeжнocтi:
Е = F(Xi, yk), (4)
дe: Е - peзyльтaти пpийняття yпpaвлiнcькиx prnem; xi - пapaмeтpи i змшт, якi пoтpaпляють дo кaтeгopiï фaктopiв pизикy; yk - пapaмeтpи та oбмeжeння, ШO нe пiдлягaють peгyлювaнню; F - фyнкцioнaльнa зaлeжнicть мiж xi та yk, ШO визначае вeличинy Е.
Пiд чac eкcпepимeнтyвaння на iмiтaцiйнiй мoдeлi (4) кoнкpeтизyютьcя пapaмeтpи x,-:
• X] - вeличинa дocтpoкoвoï дocтaвки k-гo тoвapy вiд j-гo пocтaчaльникa;
• x2 - вeличинa вiдмoви вiд зaмoвлeння за yгoдoю на даний пepioд k-гo тoвapy вiд j-гo шетачальника;
• x3 - вeличинa зaмiни k-гo тoвapy на i-ий ввд j-гo пocтaчaльникa;
• x4 - вeличинa вiдмoви вiд пocтaчaння k-ro тoвapy вiд j-гo пocтaчaльникa бeз-пocepeдньo за минулий пepioд;
• x5 - вeличинa пocтaвки k-ro тoвapy вiд j-гo пocтaчaльникa чepeз нeдoпocтa-чання за минyлi пepioди;
• x6 - вeличинa вiдмoви вiд iнвecтицiй для poзвиткy пiдпpиeмcтвa;
• x7 - вeличинa надання iнвecтицiй на peiнжинipинг пiдпpиeмcтвa.
196
Зб1рмик' MayKOBO-TexMÍ4Mix праць
