CC BY
143
УДК 65.014.1: 003.13
ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧН1 ОСНОВИ РЕ1НЖИН1РИНГУ Б1ЗНЕС-ПРОЦЕС1В
O.I. Продiус, к.е.н., доцент
Одеський нацюнальний полтехтчний унгверситет, Одеса, Украша
ПроЫус О.1. Теоретично-методичт основи ретжит-рингу б1знес-процес1в
В статт розкрито теоретичну суть решжишрингу, як комплексу заход1в щодо удосконалення управлшня, шдвищення р1вня конкурентоспроможносп продукцп, зростання продуктивносп пращ, зниження витрат виробництва, полшшення фшансово-економшчних результата д1яльност1 пщприемства. Проанал1зовано особливосп, переваги та недолжи решжишрингу б1знес-процешв, наслщки вщ впровадження решжишрингу для шдприемств. Виявлено фактори, що впливають на ефектившсть впровадження решжишрингу б1знес-процес1в. ¡дентифжовано та обгрунтовано принципи удосконалення решжишрингу б1знес-процес1в, як основного методу шдвищення ефективност д1яльност1 пщприемства в сучасних умовах господарювання.
Ключовi слова: процесне управлшня, б1знес-процеси, решжишринг, процесний шдхщ, шформацшш технологи, оргашзацшний розвиток, оптим1защя
Продиус О.И. Теоретически-методические основы реинжиниринга бизнес-процессов.
В статье раскрыта теоретическая суть реинжиниринга, как комплекса мероприятий по совершенствованию управления, повышению уровня конкурентоспособности продукции, росту производительности труда, снижению издержек производства, улучшению финансово-экономических результатов деятельности предприятия. Проанализированы особенности, преимущества и недостатки реинжиниринга бизнес-процессов, последствия от внедрения реинжиниринга для предприятий. Виявлены факторы, влияющие на эффективность внедрения реинжиниринга бизнес-процессов. Идентифицированы и обоснованы принципы совершенствования реинжиниринга бизнес-процессов, как основного метода повышения эффективности деятельности предприятия в современных условиях хозяйствования.
Ключевые слова: процессное управление, бизнес-процессы, реинжиниринг, процессный подход, информационные технологии, организационное развитие, оптимизация
Prodius O.I. Theoretically-methodological basis of reengineering of business-processes of enterprises.
The article reveals the theoretical essence of re-engineering as the complex of measures on improvement of management, the competitiveness of products, increase productivity, reduce production costs, improve economic and financial results of the company. The article analyses the peculiarities, advantages and disadvantages of reengineering of business processes, the consequences of the introduction of reengineering for enterprises. Identified and justified principles for the improvement of reengineering of business processes as the basic means of increase of efficiency of activity of the enterprise in modern conditions of managing.
Keywords: process management, business process reengineering, process approach, information technology, organizational development, optimization
Aктивiзацiя глобатзацшних процеав у свгговш еконо]шчнш систе!Ш стала визначальною ознакою розвитку сучасно1 еконо]шки Украши, що характеризуемся зростаючою еконо]шчною взаемозалежшстю з шшими крашами, виникненням нових форм оргашзаци й управлшня з одночасним загостренням конкуренцп на зовшшшх i внутршшх ринках. В сучасних умовах розвиток свишо1 економiчноï системи обумовлено шновацшними процесами, яш пов'язанi iз створенням i впровадженням у виробництво передових досягнень науки i техшки. Тому сфера шновацшно1 дiяльностi перетворилася в найголовшший ресурс держави, ефективнiсть використання яко1 визначае динамiку та прогресившсть розвитку нацiонального господарства.
Глобалiзацiя економiки та конкуренщя на внутрiшньому i свишому ринках приводить до необхiдностi використання технологш отримання конкурентних переваг. Безперервш змiни в промислових технологiях, ринках збуту та потреби ктенпв безпосередньо впливають на дiяльнiсть господарюючих суб'екпв i ïï результати. Одним з найбшьш ефективних iнструментiв управлiння змшами е процесний пiдхiд, або управлшня на основi бiзнес-процесiв пiдприемства [1, 3].
Анaлiз останшх дослiджень та публжацш
Важливiсть Засновником теорiï реiнжинiрингу вважаеться М. Хаммер, який випустив у спiвавторствi з Дж. Чамт книгу «Реiнжинiринг корпорацiï: манiфест для революцп в бiзнесi». Визначення реiнжинiрингу виникло у 1990 роцi у статтях, опублiкованих Хаммером i Давенпортом та Шортом, як1 визначали реiнжинiринг як фундаментальне переосмислення i радикальнее перепроектування дiлових процесiв для досягнення полiпшень показник1в дiяльностi шдприемств, таких як варлсть, як1сть, сервю i темпи. З того часу рiзнi аспекти проблеми реалiзацiï реiнжинiрингу бiзнес-процесiв дослiджували соцiологи, фiлософи, менеджери, економiсти, та iншi вченi. Фундаментальш основи теорiï реiнжинiрингу були закладеш роботами М. Хаммера, Дж. Чамт, Д. Росса, Т. Давенпорта, М. Робсона, Ф. Уллаха i А.В. Шера. Так, дослщженню проблематицi управлшня бiзнес-
Teopiя i ^anma eкoнoмiки тa yпpaвлiння пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвaми
пpoцecaми пiдпpиeмcтв пpиcвячeннi пpaцi М.Д. Aicтoвoï, C.B. Bornra, O.A. Гaвpишa, B.r. Гepacимчyкa, B.B. Дepгaчoвoï, Л.£. Дoвгaнь, O.O. ^ьчуга, I.M. Кpeйдич, A.B. Кoзaчeнкo, n.B. Кyтeлeвa, I.I. Ma3ypa, B.M. Mapчeнкo, Г.Г. Caвiнoï, Д.М. Cтeчeнкa, B^. Шaпipa.
Пpoблeмaми peiнжинipингy бiзнec-пpoцeciв зaймaлиcя вiтчизнянi xa зapyбiжнi вчeнi Б. Aндepceн, Д.О. Бaюpa, Дж. Бpeндoн, n.B. Бpiнь, O.B. Biнoгpaдoвa, Г. ^oxaœo^ B.r. eлифepoв, B.B. Iвaтa, M. Клeйн, P. Maнгaнeлi, П. Moppic, P. Пaтюpeль, Л.М. Tapaнюк, Л.I. Фeдyлoвa, Д. Хappiнгтoн, М.Д. Шaпoт. Пpи цьoмy cyчacний cтaн пpoблeми здiйcнeння peiнжинipингy бiзнec-пpoцeciв вимaгae бiльш дexaльнoгo вивчeння ^oro пиxaння, якicнoгo aнaлiзy чиcлeнниx мeтo-дик peiнжинipингy xa вдocкoнaлeння юнуючж мexaнiзмiв в p^rax aдaпxaцiï для пoдaльшoгo зacxocyвaння вixчизняними пiдпpиeмcxвaми.
Метою cmammi e пopiвняння piзнoмaнixниx мexaнiзмiв i мexoдик пpoвeдeння peiнжинipингy бiзнec-пpoцeciв пiдпpиeмcxвa 3a дoпoмoгoю aнaлiзy дocвiдy пepeдoвиx кoмпaнiй, дocлiджeння peiнжинipингy як iнcтpyмeнтy пiдвищeння кoнкypeнxocпpoмoжнocxi пiдпpиeмcxвa.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження
З мeтoю зaлyчeння дoдaxкoвиx iнвecxицiй пiдпpиeмcxвa, щo фyнкцioнyюxь y piзниx гaлyзяx eкoнoмiки, пpaгнyли пepeйxи вiд фyнкцioнaльнoгo yпpaвлiння дo пpoцecнo-opieнxoвaнoгo. Бaгaxo в чoмy цe пoяcнювaлocя тим, щo ^и opieнxaцiï yпpaвлiння нa викoнaння oкpeмиx фyнкцiй 6e3 нaлeжнoï yвaги кepiвництвa зaлишaлиcя cпoживaчi, щo нeпpипycxимo в yмoвax кoнкypeнxнoï бopoxьби. Biдпoвiднo дo пpoцecнoгo пiдxoдy дo yпpaвлiння caмe cпoживaчи xa йoгo пoxpeби - ocнoвнa мexa, xoбxo дiяльнicxь кoмпaнiï являе coбoю cyкyпнicxь piзниx пpoцeciв пo пepepoбцi pecypciв i3 мeтoю зaдoвoлeння пoxpeб клieнxiв. Пpи фyнкцioнaльнoмy пiдxoдi пpaцiвники зaцiкaвлeнi в eфeктивнoмy викoнaннi oкpeмиx фyнкцiй, a ж вcьoгo пpoцecy, щo пpизвoдиxь дo виникнeння пpoxиpiч в poбoxi oкpeмиx cxpyкxypниx пiдpoздiлiв, знижeння
ефективностi дiяльностi органiзацiï i швидкостi ïï реакцп на змiни зовнiшнього середовища. Зосередження уваги не на окремих функщях, а на бiзнес-процесах, яш виконуються багатьма структурними пiдроздiлами спiльно, дозволить тдвищити ефективнiсть дiяльностi пiдприeмства. ^iM того, процесний пiдхiд до управлшня мае бiльшу ефективнiсть в умовах глобалiзацiï економiки унаслiдок широкого застосування iнформацiйних технологiй.
Слiд зазначити, що у свiтовiй практицi менеджменту процесний шдхщ до управлiння вже давно застосовуеться керiвництвом рiзних компанiй i шдкршлений вiдповiдними теоретичними розробками. В Украш це вiдносно новий напрямок у менеджментi, заснований на застосуванш останнiх досягнень науки i техшки, постiйному оновленнi бiзнесу, iнновацiях, що так актуально для розвитку вiтчизняноï економiки.
Концепцiя вдосконалення бiзнес-процесiв (Business Process Improvement) грунтуеться на чотирьох пiдходах, спрямованих на пiдвищення продуктивносп, ефективностi та адаптованостi бiзнес-процесiв: методика швидкого аналiзу рiшень (FAST-Fast Analysis Solution Technology); бенчмаршнг; перепроектування (концентроване покращення); реiнжинiринг бiзнес-процесiв (Business-process Reengineering) [4].
Проведения реiнжинiрингу бiзнес-процесiв -трудомюткий i складний процес, що вимагае повно1' вiддачi i розумшня того, що вiдбуваеться вiд його iнiцiаторiв та виконавцiв. У разi успiшного його проведення, пiдприемство отримуе масу переваг перед конкурентами, змщнюе сво1' позицiï на ринку, тдвищуе показники економiчноï ефективностi.
Так, дослщженням питань реiнжинiрингу бiзнес-процесiв присвячено роботи багатьох зарубiжних та вiтчизняних вчених, кожен iз яких розглядае поняття реiнжинiрингу вiдповiдно до прiоритетного для нього напрямку та в залежносп вiд застосування в окремих сферах еконо-мiки (табл. 1).
Aвтop noняття
1 2
O.B. Bинoгpaдoвa Peiнжинipинг бiзнec-пpoцeciв - цe нayкoвo-пpaктичний п^дад дo здiйcнeння кapдинaльниx змш 6Í3Kec-пpoцeciв пiдпpиeмcтвa з мeтoю знaчнoгo пiдвищeння piвня йoгo кoнкypeнтocпpoмoжнocтi.
Л.B. Шeйн Peiнжинipинг бiзнec-пpoцeciв oзнaчae, пo cyтi, prayHy, cтpiмкy i глибoкy «пpopивнy» пepeбyдoвy ocнoв внyтpiшньoфipмoвoï opгaнiзaцiï тa yпpaвлiння.
Л.С Лaдoнькo Peiнжинipинг визнaчae paдикaльнy пepeбyдoвy бiзнec-пpoцeciв, яю пoвиннi зaдoвoльнити cвoïx кшент^в тa пpaктичнo дoвoдить дo aвтoмaтизмy взaeмoвiднocини з пocтaчaльникaми, клieнтaми тa шшими пapтнepaми пo 6Í3Kecy, пpизвoдячи дo пiдвищeння eфeктивнocтi пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв, фiнaнcoвиx ycтaнoв тa opгaнiзaцiй cфepи пocлyг.
О.О. Щeгeльcькa Peiнжинipинг бiзнec-пpoцeciв - oдин з нaйcклaднiшиx eтaпiв y пiдвищeннi кoнкypeнтocпpoмoжнocтi кoмпaнiï, дoвeдeннi ïï дo piвня caмopeгyльoвaнoï opгaнiзaцiï в yмoвax динaмiчнoгo pинкy.
C.I. Якoвeнкo Peiнжинipинг бiзнec-пpoцeciв е iнcтpyмeнтoм, cпeцiaльнo cтвopeним для здiйcнeння мacштaбниx змш в yпpaвлiннi пpoцecaми, як Me мoжyть бути зaбeзпeчeнi вiдoмими мeтoдaми yдocкoнaлeння.
T.B. nyлiнa Peiнжинipинг бiзнec-пpoцeciв - цe aнaлiз i rapide пepeпpoeктyвaння icнyючиx бiзнec-пpoцeciв з мeтoю вдocкoнaлeння poбoти opгaнiзaцiï в ц^му, впpoвaджeння нaйбiльш пpoгpecивниx мeтoдик yпpaвлiння opгaнiзaцieю y peзyльтaтi чoгo cyттeвo зpocтae eфeктивнicть ïï дiяльнocтi.
Taблиця 1. Пiдxoди вчeниx дo тpaктyвaння пoняxxя «peiнжинipинг бiзнec-пpoцeciв»
Продовження таблицi 1.
1 2
М. Хаммер, Дж. Чамш Решжишринг б1знес-процеав - це фундаментальне переосмислення i радикальна перебудова чи змша б1знес-процес1в у розр1з1 яких шдприемство здшснюе свою д1яльшсть, щоб викликати значш критичш полшшення показниюв продуктивносп, таких як вартгсть, яюстъ, сервк i швидюсть.
Т. Давенпорт, Дж. Шорт Решжишринг б1знес-процеав - це наб1р лопчно взаемопов'язаних завдань та функцш для шдвищення прибутковосп шдприемств.
Р. Манганел1, М. Клейн Решжишринг б1знес-процеав - це швидке i радикальне перепроектування визначально! стратег!! шдприемства б1знес-процес1в i систем та шдтримуючих щ б1знес-процеси оргашзацшних структур з метою оптим1заци робочих потоюв i шдвищення продуктивности
Р. Патюрель Решжишринг б1знес-процеав - це швидке та радикальне реконструювання стратепчних та виробничих процедур з метою оптим1заци робочих потоюв i шдвищення !х продуктивносп.
М. Робсон, Ф. Уллах Решжишринг б1знес-процес1в - це створення досконало нових i бшьш ефективних б1знес-процеав, не враховуючи того, що було рашше.
П. Моррк Решжишринг б1знес-процесу це процес, який визначае д1яльшсть шдприемства та шдвищуе 11 р1вень ефективносп шляхом виконання сери еташв для досягнення запланованих результатов.
Джерело: Складено автором за MamepianaMU [5-10]
Отже, розглянувши визначення реiнжинiрингу б!знес-процейв зарубiжними та вичизняними авторами, пропонуемо, уточнене, на наш погляд, визначення. Реiнжинiринг бiзнес-процесiв це радикальне оновлення бiзнес-процесiв у контекст прискорення реакцп пiдприемства на змши у вимогах споживачiв при багаторазовому зниженш витрат усiх видiв, що вiдбуваеться за умов злагоджено! роботи команди висококвал!фжова-них, ефективно мотивованих фахiвцiв, як1 розробляють та вплюють у дiяльнiсть пiдприемства iнновацiйнi та креативш ще! щодо пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi, оптим!зацл робочих потоков, зростання продуктивностi та якостi продукцп i послуг, пiдвищення задоволення клiентiв.
Серед найбшьш поширених завдань ре!нжиш-рингу можна видiлити: створення мереж! зв'язшв, використовувано! при надзвичайних обставинах (розвивае горизонталью управлiнськi зв'язки); створення оргашзацшних передумов з метою централ!заци шформацшних потоков (сприяе отриманню шформацп, класифжовано! по конкре-тних процесiв); подш функцш вищого управлшсь-кого ланки компанп i створення мереж1 оператив-них груп (дозволяе застосувати для цих цшей тех-нолопю роботи процесних команд); створення мотивацп для творчого мислення, аналiзу ситуацп та колективно! роботи (щ принципи зм!нюють характер роботи i дп пращвнишв при реал!заци ре!нжишрингу); устшна координащя стратег!! з центру i децентрал!зованого виконання ршень (ре!нжишринг спираеться на змшаш процеси i матричш структури управлшня); створення оргашзацшних умов для реструктуризацп компанп [11].
Вид!ляють два основних фактори виникнення помилок i труднощ!в у процеа ре!нжишрингу: кадровий та оргашзацшний. До помилок i труднощ!в, як1 виникають тд час проведения ре!нжишрингу тд впливом кадрового складу тдприемства можна вщнести: некомпетентшсть лщера проекту; недооцшка рол! мотивацп виконавтв ре!нжишрингу; вщступ у зв'язку з опором сшвробггнишв; перешкоди з боку корпоративно! культури; спроба не зачепити
шчи!х iнтересiв; iгнорування цшностей i переконань персоналу.
До помилок, пов'язаних з оргашзащею реiижи-шрингу бiзнес-процесiв можно вiднести: слабке зосередження на бiзнес-процесах; занадто вузьке окреслення задачi; спроби скорегувати процес, а не розробити його с самого початку; недосконале ресурсне забезпечення реiнжинiрингу; проведения реформування «знизу», а не «зверху»; передчасне завершення процесу реiижинiрингу; штучне розтягуваггя проведення реформування; неефек-тивне розподшення ресурсiв мiж багатьма проектами реiижинiрингу.
Таким чином, пiдсумовуючи аналiз сучасного вiтчизияного та iноземного досвiду проведення реiнжинiрингу бiзнес-процесiв можно виявити типовi помилки:
— Компанiя намагаеться модершзувати юнуючий процес замiсть того, щоб перепроектувати його заново. Фахiвцi починають застосовувати рiзнi нерацiональнi методики, коли усвщомлюють, що не досягли бажаних результапв. Основна помилка компанiй в даному випадку -прагнення до часткових полшшень замiсть реалiзацi! одше! радикально! перебудови процесiв.
— Невiрна оцiнка корпоративно! культури компанi!. Персонал повинен мати мотивацш виконувати перепроектування процесiв. Iнодi юнуюча корпоративна структура i усталенi принципи можуть стати перешкодою навиъ для початку реiнжинiрингу бiзнес-процесiв.
— Непослiдовнiсть освоення новацп. Ця помилка полягае у несвоечасному завершенш реiижинi-рингу, а також обмеженою постановки задача Досить часто практика показуе, що частина компанiй готовi вiдмовитися вiд реiижинiрингу при перших же труднощах.
— Нерацюнальний розподiл завдань з освоення шновацп. Здiйснения реiижинiрингу знизу вгору, а не зверху вниз, неодмшно призведе до несприятливих наслiдкiв, так як менеджери нижчого i середнього рiвнiв самостiйно не впораються з уйма поставленими завданнями. Такому результату е пояснення: по-перше, спiвробiтники цих рiвнiв не мають достатньо
Teopia i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBniHHa npoMucnoBHMH mgnpHeMcTBaMH
mupoKoro 6aneHHa, aKe Heo6xigHo gna peÍH®u-HÍpHHry; no-gpyre, 6iзнeс-пpoцeсн 3aB®gu nepeTHHaroTb opraHÍ3a^HHÍ Me®i KoMnaHiï i nomuprowTbca Ha geKinbKa nigpo3ginÍB.
— HegocraTHe pecypcHe 3a6e3neneHHa. PeÍH®HHÍ-puHr Mae 3grncHMBaTHca rpyHToBHo, a He napanenbHo 3 ÍHmuMH nporpaMaMH i 3axogaMH. TaKo® He peKoMeHgyeTbca ogHonacHo 3gincHMBaTH peÍH®HHÍpHHr BenHKoï KÍnbKocTÍ npoцeciв, ToMy ^o ynpaBnrncbKHH anapaT He 3Mo®e npuginHTH gocraTHM KinbKicTb nacy Ko^HoMy npoцecy, a npu 3gmcHeHHÍ peiH^HHipHHry BKpan Ba®nuBo yTpHMyBaTH yBary MeHeg^epiB KepiBHoï naHKH Ha KoHKpeTHoMy npoeKTi.
— Oco6hctíchí npo6neMH oHoBneHHa. npoBecTH peiH^HHipHHr, He y^eMHBmu hîhhïx npaB, HeMo®nuBo. EaraTo cnÍBpo6ÍTHHKH 6ygyTb 3MymeHi 3míhhth xapaKTep po6oTH a6o ® BTpaTaTb ïï 3obcím, iHmi ® 6ygyTb npocro BignyBaTH ce6e HeKoM^oprao [2, 3]. PeiH^HHipHHr 6iзнec-npoцeciв noKnHKaHHH,
HacaMnepeg, ctbophth KoHKypeHTHi nepeBaru gna KoMnaHiï, cHCTeMaTHHHo o^hmmhh npoцecн, BHaBnaMHH nocTÍHHo MÍHnHBÍ norpe6u noTeH^HHHx i gironux KmemÍB. B xogi peÍH®HHÍpHHry npoBoguTbca aHanÍ3 3giñcHeHHa npoцecy Ha noTonHHH MoMeHT nacy i po3po6Ka ygocKoHaneHoï Mogeni BHKoHaHHa, MaKcHManbHo Ha6nu®eHoï go onTHManbHoï. HeBig'eMHoM nacruHoro e po3po6Ka nnaHy nepexogy Big noTOHHoï go MogepHÎ3oBaHoï Mogeni ynpaBniHHa. Eiзнec-npoцecн nignpueMcTB nacro íctotho BÍgpÍ3HaroTbca oguH Big ogHoro, ogHaK icHye pag 3aranbHHx BHMor, aKHM Ko®eH 3 hhx noBHHeH BÍgnoBÍgaTH. B npoцeci npoBegeHHa peiH^HHipuHry, Mo^Ha BuginuTH ochobhí npннцнnн opram3a^ï 6iзнec-npoцeciв:
— iHTerpyBaHHa 6iзнec-npoцeciв. CKnagHÍ TpygoBi ^yH^iï BHMarawTb rnmin opraHÎ3a^ï, hhm 6inbm npocTi. npupogHo, b peanbHocri oguH cniBpo6iTHHK He 3aB®gu Mo®e BHKoHaTH Bci eTanu po6oTH cboïmh cunaMH. y TaKoMy BunagKy cTBopweTbca KoMaHga, BignoBiganbHa 3a gaHHH npoцec.
— ropu3oHTanbHe cTucHeHHa 6Í3Hec-npo^cÍB. nopiBHanbHi oцiнкн, ^o HagawTbca KoMnaHiaMH, aKi B®e peani3yBanu peÍH®HHÍpHHr 6Í3Hec-npoцeciв, noKa3ywTb, ^o nepexig Big Tpagu^HHoï opгaнiзaцiï npoцecy go BHKoHaHHa ogrnero nrogHHoro 3gaTHHH 3hh3hth KinbKicTb nepcoHany i 3MeHmHTH nacoBHH цнкn BHKoHaHHa npoцecy npu6nu3Ho b 10 pa3iB. KinbKicTb BHTpaT i noMunoK íctotho 3HH®yeTbca, ^o go3Bonae He TpuMaTH b mTaTi ^axÍB^B, aKÍ BupimywTb TaKÍ npo6neMH. 3MeHmyroHH HucenbHicrb nepcoHany i hítko po3noginaMHH o6oB'a3KH, KepyBaTH npoцecaмн cTae Ha6araTo npocrime.
— ,3,e^HTpanÍ3a^a BÍgnoBÍganbHocTÍ (BepTHKanbHe cTHcHeHHa 6iзнec-npoцeciв). Po3mupeHo pag pimeHb, aKÍ внкoнaвцi neBHHx po6ÍT Mo®yTb
npuHMaTH caMocTÍHHo, He 3BepTaronHcb go KepiBHHnrBa KoMnaHiï.
— HorÍKa peaniзaцiï 6Í3Hec-npo^cÍB. ,3,na eKoHoMiï nacy, ^o nacro pÍ3HÍ 3aBgaHHa BHKoHywTbca napanenbHo, TaKHM hhhom nigBH^yronu e^eKTHBHÍcTb Big BHKoHaHoï po6oTH.
— ,3,HBepcH$ÍKa^a 6iзнec-npoцeciв. npo^cu BHKoHaHHa Mo®yTb 6yTH pi3Horo Tuny. HanpuKnag, rpagH^HHHH npoцec, cnpaMoBaHHH Ha BHpo6HH^rBo MacoBoï npogyкцiï. nepeg6anaeTbca, ^o bíh noBHHeH 6yTH BHKoHaHHH ogHoMaHÍTHo gna bcíx BxogÍB i npuBecTH go y3rog®eHHx BHxogÍB. .3k npaBHno, rpagH^HHi npoцecн gocurb cKnagHÍ, 3aHagTo geTanÍ3oBaHÍ i 6inbmow MÍpow po3paxoBaHÍ Ha BHKnMHeHHa i npuBaTHÍ BHnagKH.
— Po3po6Ka pÍ3HHx BapiaHTÍB 6Í3Hec-npo^cÍB. B cynacHHx yMoBax Ba®nuBo po3po6naTH npoцecн, aKÍ 6ygyTb e^eKTHBHÍ npu pÍ3HÍH, nocTÍHHo MÍHnHBÍH koh ' WHKTypi pHHKy. Heo6xigHo ctbophth KomponbHHH eTan gna Toro, ^o6 Ha nonaTKy npoцecy, Mo®Ha 6yno nepeBÍpuTH, aKHH BapiaHT e Han6inbm BganHM gna noro 3gincHeHHa. TaKHM hhhom, hobí npoцecн cTaHyTb 6inbm 3po3yMÍnHMH, ToMy ^o 6ygyTb peanÍ3oByBaTuca 3rigHo MaKcHManbHo BÍgnoBÍgHoro BapiaHTy.
— Pa^oHanÍ3a^a ropu3oHTanbHHx 3B'a3KÍB. CTBopeHHa nÍHÍHHHx ^yHK^oHanbHHx nigpo3ginÍB, po6oTy BHKoHywTb tí nigpo3ginu, aKÍ e gna Heï Han6inbm nigxoga^HMH. B npoцeci peÍH^HHHpÍHry cTBoproroTbca ropu3oHTanbHÍ ynpaBnÍHcbKÍ 3B'a3KH mí® BÍgginaMH, ^o go3Bonae yHHKHyTH 3aHBoï iHrerpa^ï.
— Рaцioнaniзaцia ynpaBnÍHcbKoro BnnHBy. y цнx цinax BnnHB ynpaBniHcbKoï naHKH peKoMeHgyeTbca TinbKH B THx BHnagKax, KonH boho BKpan Heo6xigHo i Mo®e BÍg6uTHca Ha MaTepianbHÍ pe3ynbTaTH [6, 7].
TaKHM hhhom, 3a gonoMorow peÍH®HHÍpHHry 6iзнec-npoцeciв BÍg6yBaeTbca cKoponeHHa HHcenbHocri nepcoHany KoMnaHiï, npu цbOмy o6caru BHgo6yTKy 3anumaroTbca Ha KonumHboMy pÍBHÍ; 3HH®eHHa BapTocTÍ, 36epiraronH KonumHÍ o6caru i aKÍcTb npogyKqiï; cKoponeHHa KÍnbKocri ynpaBnÍH-cbKux pÍBHÍB; nigBH^eHHa BapTocTÍ 6Í3Hecy, ^o npuBa6nwe ÍHBecTopÍB; nigBH^eHHa BapTocTÍ 6Í3Hecy b rany3Í; 3pocraHHa peHTa6enbHocTÍ nignpHeMcTBa.
KpÍM BH^eBHKnageHHx ^aKTopÍB, aKi BnnHBawTb Ha ycnix peÍH®HHÍpHHry 6i3Hec-npo^ciB, BapTo gogaTKoBo no3HanHTH Ba®nuBy ponb KepiBHoï naHKH i cnÍBpo6ÍTHHKÍB KoMnaHiï, a TaKo® мoтнвaцiм, кoмyнiкaцiï. TaK, mothb 3giñcHeHHa npoeKTy peÍH®HHÍpHHry noBHHeH hítko BH3HanaTHca i ^ÍKcyBaTuca. Ba®nuBo, ^o6 кepiвннцтвo
ycBÍgoMnwBano, ^o caMe цeн mnax go3BonHTb íctotho nigBH^HTH KoHKypeHTocnpoMo®HÍcTb nignpHeMcTBa, MogepHi3yBaTH 3acTapini cHcTeMH po6oTH Ta B3aeMogiï BcepeguHÍ opraнiзaцiï.
KepiBHHK, mo OHonroe процес npoBegeHHa peiH®HHipHHry 6iзнес-прoцесiв noBHHeH KopucryBaTHca He3anepeHHHM aBTopHTeTOM y 6inbmocri cniBpo6iTHHKiB nignpHeMcrBa, TaK aK caMe BiH 6yge MOTHByBaTH KO®Horo 3 hhx 3MiHroBaTuca pa3OM 3 KOMnaHiero, po3muproBaTH cneKTp cboi'x HaBHHOK. KepiBHHKy gomnbHO 6yTH rOTOBHM go TOrO, mo KoneKTHB 3BHKca 3 ycraneHoro cucreMoro po6oth i nOBHHeH HiTKO ycBigoMnroBaTH,
aK npOTHCTOSTH MO®nHBOMy THCKy 3 6OKy cniBpO6iTHHKiB i O6cTaBHH.
Heo6xigHO ctbophth KOMaHgy, aKa b cyKynHOCTi 6yge BonogiTH BciMa Heo6xigHHMH KOMneTeHmaMH gna npoBegeHHa peiH®HHipHHry 6i3Hec-npo^ciB, a TaKO® 6yge 3gaTHa ctbophth aTMoc^epy B3aeMogii. CniBpO6iTHHKH nOBHHHi ycBigoMnroBaTH, HOMy peiH®HHipHHr TaK Heo6xigHHH KOMnaHii' Ha gaHOMy eTani icHyBaHHa. nO cyTi, Bci пpaцiвннкн nOBHHHi OBonogiTH hobhmh HaBHHKaMH i geMOHCTpyBaTH hobhh Ha6ip 3pa3KiB noBegiHKH. MiTKO c^opMynbOBarn 3aBgaHHa nOBHHHi gOnOMOrTH cniBpO6iTHHKaM 3pO3yMiTH, aK caMe 6ygyrb BHHHKaTH HOBi пpoцecн i mo nOTpi6HO Big KO®Horo gna ix 3gincHeHHa [9, 11].
Cnig 3a3HaHHTH, mo Ha pe3ynbraT peiH®HHipHHry BnnHBae e^eKTHBHicTb 3anyHeHHa iH^opMamHHHx TexHonorin (IT), mo go3BonaroTb crBoproBaTH iH^opMamnm CHCTeMH, 3gaTHi oxonnroBaTH gianbHicTb He TinbKH OgHOrO nignpHeMcTBa, ane i gianbHicTb Bcix noro noTeHmnHHx nocraHanbHHKiB i пoкyпцiв. IT noTpi6HO po3rnagaTH aK ^yHgaMeHTanbHe nepeocMHcneHHa cnoco6iB, skhmh po6oTa BHKOHyeTbca, a He b aKOCTi TunoBoi aBTOMaTH3ami a6o Mexam3ami. y CBoro Hepry, 6i3Hec-onepami nOBHHHi po3rnagaTHca 3 no3umi пpoцeciв gna MaKcuMi3ami e^eKTHBHocri, a He b aKOCTi KOMnneKTy a6o OKpeMHx ^yHKqioHanbHHx 3aBgaHb. IT Ta peiH®HHipHHr 6iзнec-пpoцeciв B3aeMonoB'a3aHi: iH^opMamnm TexHonorii BnpoBag®yroTbca gna nigrpuMKH 6iзнec-пpoцeciв, a caMi 6iзнec-пpoцecн nOBHHHi BHKOHyBaTHca b yMOBax, aKi 3gaTHi 3a6e3neHHTH iH^opMamnm TexHonorii.
^eBeHnopT fflopT po3rnagaroTb B3aeMO3B'a3OK IT i peiH®HHipHHr 6iзнec-пpoцeciв aK hobhh npoMHcnoBHH iH®HHipHHr. CnuparoHHcb Ha igei' ^aBeHnopTa, BuginaroTb rpu Tunu KaTeropin, mo 3a6e3neHyroTb BHKopucTaHHa IT. 3mMh, aKi BxogaTb B nepmy KaTerOpiro, cnpaMOBaHi Ha nOKpameHHa HacoBHx xapaKTepucTHK npo^cy 6e3 Mogu^iKami noro 3MicTy. TaKi 3MiHH, go3BonaroTb icTOTHO noninmHTH npo^c, xoHa i He e peBonromnHUMu: Big6yBaeTbca aBTOMaTH3ama po6oTH i cKopoHeHHa pyHHOl npam; gaHi aHani3yroTbca hobhmh MeTogaMH, aKi HeMO®nHBO 3acTocyBaTH BpyHHy. ,3,o gpyroi KaTeropil BigHocaTb BunagKH peopraнiзaцii HeproBocri gin gna peaniзaцii 3aBgaHb y 6i3Hec-пpoцeci. TaKa peopraнiзaцii 3gincHroeTbca gna icTOTHoro noninmeHHa пpoцeciв o6po6KH 3 gonoMororo: ogHOHacHOi peaniзaцii pi3HHx po6iT 3 gonoMororo 6a3 gaHHx i Mepe®; po3nogineHoi opraнiзaцii gaHHx, 3a gonoMororo aKoi MO®Ha
iH^opMamro 3 pi3HHx мicцb; BHHeceHHa geaKux пpoцeciв 3a Me®i gianbHocTi KOMnaHii, a TaKO® HagaHHa MO®nHBocri gocTyny go iH^opMamHHHx gaHHx gna KniemiB i nocTaHanbHHKiB; KOopgHHyBaHHa gin 3a paxyHOK HagaHHa mBHgKoro gocTyny go BHyrpimHix gaHHx KOMnaHii; BHKopHcTaHHa eKcnepTHHx cHcTeM, aKi 3gaTHi 3anyHHTH cepegHbOKBani^iKOBaHHx cniBpo6iTHHKiB go BHKOHaHHa cKnagHHx po6iT i 3a6e3neHaTb gna цboro Heo6xigHoro rn^opMamnHoro 6a3oro. 3MiHH, aKi Hane®aTb go TpeTboi KaTeropii, go3BonaroTb KOHTponroBaTH KO®eH KOHKpeTHHH eK3eMnnap
пpoцecy i BH3HaHaTH, ge BiH cTHKaeTbca 3 TpygHomaMH. ogHH cnoci6 BHKopHcraHHa TaKoi m^opMamnHoi nigTpHMKH nonarae y BHMiproBaHHi napaMeTpiB ^yHKqioHyBaHHa пpoцeciв gna BHaBneHHa «By3bKux Mic^». y toh Hac aK 6araTO KopucHi i ycnimHi пpoцecн BgocKOHaneHHa MO®yrb 6yTH gocarHyTi i 6e3 3acTocyBaHHa TexHonoriHHHx iHHOBamn a6o BgocKOHaneHHa iH^opMamHHHx cHcTeM, peanbHi i cnpaBgi pagHKanbHi cnpo6H peiH®HHipHHry He3MiHHo 3ane®aTb Big cTyneHa OBonogiHHa i BHKopHcraHHa MO®nHBocreft iH^opMamHHHx TexHonorin. 3a BH3HaHeHHaM, icHyroHa TexHonoriHHa nnaT^opMa nigrpuMye icHyroHi 6iзнec-пpoцecн. ^Kmo MO®nHBO npHnycTHTH, mo icHyroHi TexHonoriHHi Mo®nHBocTi He noBHicTro nigTpuMyroTb BHMoru пpoцeciв, to me 3 6inbmoro HMOBipHicTro MO®Ha npunycrHTH, mo icHyroHa TexHonoria 3acTapina gna ygocKoHaneHHa пpoцeciв. y цbOмy BunagKy icHyroHa TexHonoria aBnae co6oro 6ap'ep gna ygocKOHaneHHa Ta, aK i iHmi opraHi3amftHi 6ap'epu gna opraHi3amftHHx 3MiH noBHHHa 6yTH BuganeHa. Einbm Toro, cyHacHi TexHonorii po3BHBaroTbca 6e3nepepBHo i gy®e mBHgKO - Ti npaBHna 6i3Hecy, aKi 3garoTbca HenoxHTHHMH cborogHi, Mo®yTb 3acTapiTH me go MOMeHTy ix noBHoro BnpoBag®eHHa. Ha nigcraBi BHmeBHKnageHoro cTae 3po3yMino, mo ponb IT B npoBegeHHi peiH®HHipuHry 6iзнec-пpoцeciв Ba®KO nepeomHHTH, ogHaK noMHnKOBO TaKO® gyMaTH, mo IT - egHHHH icroTHHH eneMeHT peiH®HHipuHry. HaM cnig 3ayBa®HTH, mo IT caMi no co6i He 3a6e3neHyroTb KapgHHanbHe oHoBneHHa, aKe noKnHKaHe npoBecTH peiH®HHipuHr. OHeBHgHO, mo peiH®HHipuHr 6iзнec-пpoцeciв, aK i 6ygb-aKHH HanpaM opraHi3amftHoro po3BHTKy, nepeg6aHae BHKopucTaHHa cucreMHoro nigxogy npu noro BnpoBag®eHHi. ToMy TexHonoria B3arani Ta iH^opMamnm TexHonorii 3OKpeMa nOBHHHi po3rnagaTHca nHme aK HacTHHa 6i3Hec-cHcTeMH, go cKnagy aKoi nopag 3 TexHonoriaMH i MeTogaMH BHKOHaHHa po6iT BxogaTb TaKO® i opraHi3amftHa cTpyKTypa, chctcmh KOHTponro Ta ynpaBniHHa, KopnopaTHBHa KynbTypa. PeiH®HHipuHr 6i3Hec-пpoцeciв 3aHinae a6conroTHO Bci KOMnoHeHTH opraнiзaцiннoi cucTeMH, ocKinbKH bohh TicHo B3aeMonoB'a3aHi, i BHMarae ix noBHoi a6o HacTKOBoi nepe6ygoBH. PeiH®HHipuHr nepeg6aHae KopiHHi 3MiHH, a He TinbKH ygocKOHaneHHa a6o OHOBneHHa npoцeciв. B pe3ynbTaTi TaKux 3MiH gianbHicTb 6ygb-aKoi opraнiзaцii 3gincHroeTbca Ha aKicHO iHmoMy i
Теорiя i практика економжи та управлшня промисловими пiдприeмствами
бшьш високому piBHi. Застосування IT вимагае не тшьки дедуктивного, але iндуктивного мислення. Необхшно шукати новi piшення, не тшьки з позицп того, як технолопя може полiпшити те, що е, але i з позицп того, що щ технологи можуть дати бiзнесу [3, 5, 6].
Як показуе досвш мiжнаpодних компанiй, pеiнжинipинг бiзнес-пpоцесiв використовуеться при наступних обов'язкових умовах: мшмальна к1льк1сть спiвpобiтникiв компанп - 20 осiб (в т.ч. не менше 4 осiб займають упpавлiнськi посади); у компанiï активно тдтримуються iнновацiйнi проекти i нововведення; у компанп е досить сильна технолопчна шфраструктура. Найчастiше мiжнаpоднi компанп вдавалися до pеiнжинipингу
своеï дiяльностi у таких випадках: висок1 операцшш витрати; як1сть надаваних послуг не задовольняла споживачiв; низька pезультативнiсть дiяльностi менеджеpiв сеpедньоï ланки; неpацiональний розподш pесуpсiв i обов'язк1в з метою досягнення максимально ефективноï дiяльностi. В цшому, досвiд захiдних компанiй показуе, що сам pеiнжинipинг бiзнес-пpоцесiв не вимагае великих тимчасових витрат. Тривалють кожного проекту ваpiюеться вiд 6 до 10 мюящв. Пеpiод залежить вiд типу i структури бiзнесу та цiлей, як1 кеpiвництво ставить перед pеiнжинipингом бiзнес-пpоцесiв. Бiльш того, це залежить вш методологiï, яку використовуе конкретна консалтингова компашя (таблиця 2).
Таблиця 2. Проведення pеiнжинipингу бiзнес-пpоцесiв на пpикладi вiдомих компанш
KoMnama Особливост решжишрингу 6i3Hec-npo^ciB
Siemens Nixdorf Service Найважливiшими змiнами в процес реiнжинiрингу виявилися змiни схеми обробки запиту ^ента. У результатi проведених змш переважна бiльшiсть проблем почала виршуватися пiсля першого дзвiнка ^ента. Команда реiнжинiрингу зменшила число ступешв в iерархil Siemens Nixdorf Service на дв^ створила централiзовану структуру управлшня регюнальними центрами i ввела посаду головного техшка в кожному з регюнальних центрiв. Такi змши торкнулися адмшютраци, яка була скорочена з 1600 чоловж до 800 з перерозподшом спiвробiтникiв в регюнальш центри. Змiни торкнулися i системи матерiального стимулювання: акцент був змщений на заохочення бiльш уважного ставлення до ктенпв i швидкого виршення 1'х проблем. Необхiдною частиною змш була, звичайно, i програма шформування як працiвникiв, так i ^ен^в компанп про цiлi i завдання змш. Загальне число сшвробггниюв було скорочено на 20% при 20% збшьшенш ефективност дiяльностi компанп.
IBM Credit Сутшсть реiнжинiрингових заходiв компанп полягала у зам™ сво'х фахiвцiв (з перевiрки платоспроможностi, калькуляцп цiн i т.д.) на пращвнигав широкого профiлю. Тобто замють того, щоб пересилати замовлення з одного вщдшу до шшого, було найнято одного спiвробiтника координатора операцп (deal structurer), що оформляв замовлення вщ початку до кшця без шяко!' поетапно!' пересилки. Результатом змши бiзнес-процесу стало забезпечення приросту продуктивной працi бiльше, нiж на 90%.
Ford Motors Спочатку був проведений глибокий аналiз наявних бiзнес-процесiв. Найбiльш очевидним шляхом удосконалення описаного бiзнес-процесу могло б стати полшшення iнформацiйного сервюу для працiвникiв вiддiлу по робот з постачальниками, що сприяло б прискоренню обробки випадкiв невiдповiдностi даних у документах. Але щоб викликати радикальш змши, знадобилося ршення розробити систему, в якш такi розбiжностi були б нетиповими. Тут керiвництво впровадило поняття «робота з постачальниками без виставлення рахунюв» ("invoiceless processing"). Таким чином, керiвництво компанп "Ford Motors" не оптимiзувало роботу пщроздшу по роботi з постачальниками; повшстю був переглянутий весь алгоритм операцш по обробцi даних, що дозволило добитися не 20%, а 75% скорочення числа сшвробггниюв, зайнятих розрахунками з постачальниками.
Kodak Здшснили решжишринг процесу розроблення фототехшки через iнновацiйне використання технологи, що зараз мае назву «комп'ютерне проектування i виробництво» (КАД/КАМ). Щодня до штегровано!' бази даних надходили результати роботи окремих iнженерiв i 1'хш iндивiдуальнi напрацювання об'еднувалися в одне цше. Усi проблеми з'ясовувалися i розв'язувалися колегiально, тобто практично негайно. Абсолютно шновацшна технолопя колективного проектування дала можливють шженерам-виробничникам усього через 10 тижшв пiсля визначення приблизних контурiв принципово нового фотоапарата вже приступити до розроблення шструмента та обладнання, необхщного для виробництва цього апарата. Завдяки фундаментальному переосмисленню та радикальнш змж порядку виконання продуктових проектiв решжишринг робить можливим досягнення максимально: результативной визначальних чинниюв комерцiйного успiху товарное' шновацп: випереджання в часi, скорочення виробничих витрат, високо1 оперативностi.
Duke Power У компанп Duke Power решжишринг не тшьки впровадив поняття процешв, але i покращив 1'х схеми, формалiзував i стандартизував всi дп, змшивши хаос на порядок. В цш компанп найбiльш важкi i складш елементи реiнжинiрингу пов'занi з людськими, а не технiчними питаннями. Процеси тсля реiнжинiрингу оптимiзованi, робота проводиться обдумано i передбачувано, майже вщсутш менеджери, що контролюють ail сшвроб^ниюв. Зайнятi в цих процесах сшвроб^ники повиннi мати повноваження, автономiю i розумiння бiзнесу в цiлому, щоб самостшно приймати рiшення, а не б^и за ними до начальника. Саме для цього Duke Power вклав значш кошти в програму навчання, i результат вартий зусиль. Самий яскравий аспект досвщу Duke Power в тому, що сам процес перебудови компанп - лише одна частина решжишрингу. 1нша рiвнозначна частина - наслщки: новий вид оргашзацп пращ. Спочатку компашя провела реоргашзащю навколо майбутшх процесiв, а потм розробила i впровадила 1'х новi схеми. Цей варiант не обов'язково шдшде всiм, але для Duke Power вш принiс величезш вигоди: компанiя домоглася високого задоволення клiентiв при низьких витратах. Оргашзащя, побудована навколо процесiв, - i кiнець, i початок шляху решжишрингу. Вона шдтримуе i забезпечуе функцюнування процесiв, якi зазнали реiнжинiрингу. Тепер вимiрювання i перетворення 1'х схем вже не е надзвичайною подiею, а стають частиною повсякденно!' роботи, що стае суттевою конкурентною перевагою пщприемства.
Джерело: Складено автором за MamepianaMU [5-10]
HaBegeHi npuKnagu inrocTpyroTb o6oB'a3KoBi xapaKTepucTHKH peÍH®HHÍpHHry 6iзнeс-процeсiв: opiemama Ha процeс, to6to gocarHeHHa noninmeHb He BHKOHaHHHM By3bKHx 3aBgaHb i He po6oToro BcepeguHÍ 3yMoBneHux oprarn3amHHHx Me®, a mnaxoM po3rnagy mnoro пpoцeсy - hh to KpegmyBaHHa, nocTanaHHa a6o po3po6Ka npogyKmi,
- 3khh BuxoguB 3a paMKH OKpeMux nigpo3ginÍB; bhcokí mni, 60 bcí KOMnaHil 6a®anu gocarra npopuBy; nopymeHHa npaBun, K0®Ha 3 цнх KOMnaHin nopBana 3i crapuMH TpagumaMH, CBig0M0 BigMOBHBmucb Big HegoBegeHux npunymeHb npo cnemanÍ3amK>, nocnigoBHocTb i TepMÍHu; TBopne BHKopucTaHHa ÍH^opMamñHHx TexHonorin CaMe cynacm iH^opMamHHi TexHonorii gonoMornu цнм KoMnaHiaM nopymnra CTapi npaBuna i ctbophth hobíthí Mogeni 6iзнec-пpoцecy Ta paguKanbHo hobí cnoco6u po6oTH.
BlICIIOBK'll
TaKHM hhhom, cпeцн$iннi oco6nuBocTÍ cynacHol eKoHoMiKH 3yMoBunu cKnagHe KoHKypeHTHe cepego-Bume, mo 3Mymye nignpueMCTBa perynapHo BgaBaTuca go HoBoBBegeHb, a nacro i go noBHoro nepeocMucneHHa cBoei gianbHocri Ta nepe6ygoBH 6iзнec-пpoцeciв. TaK, 3aBugHa peпyтaцia, e^eKTHB-hhh ^iHaHcoBHH Komponb i BigcyTHicTb 6opriB B®e He rapaHTyroTb ycnixy nignpueMCTBa: gna moro noTpi6Hi cunbHÍ nigepu-KepiBHHKH, 3ocepeg®eHicTb Ha noTpe6ax KniemÍB, gocKoHana cxeMa 6i3Hec-пpoцecy Ta noro rpaMoTHe BTÍneHHa. PeÍH®HHÍpHHr
- oguH 3 iHcipyMeHTiB, aKHMu noBHHHÍ bmíth
po3nopag®aTuca ycnimHi KoMnaHÍi Ta He rapaHTye HapiBHux nepeTBopeHb - npocrax, mBugKux i 6e36onicHux. HaBnaKH, bíh npunycKae cKnagHy, Hanpy®eHy po6oTy. KepÍBHHKu i cnÍBpo6ÍTHHKH KoMnamñ noBHHHi noMÍHaTH cBoe MucneHHa i MeTogu po6oTH, a KoMnaHii - 3aMÍHHTH cTapi npuñoMH a6conrorao hobhmh. y кiнцeвoмy nigcyMKy, nicna peiH®HHipuHry ycnix Mo®nuBHH TinbKH b oprarn3ami, ge Bce no6ygoBaHo HaBKono пpoцeciв: ge KepÍBHHKu пpoцeciв - He THMHacoBi MeHeg®epu npoeKTiB, a kmhobí KepÍBHHKH, 3a6e3-nenyMTb rapHHH cTaH пpoцeciв Ha goBrun TepMiH; ge cucTeMH BHMÍproBaHb 3ocepeg®yroTbca He Ha ^yHKmoHanbHm, a Ha 3aranbHÍH e^eKTHBHocri npo-цecy, i 3 hhm noB'a3aHo BHHaropogy cmBpo6ÍTHHKÍB; i ge bcí npamBHHKH po3yMÍMTb npo^cu KoMnaHii' i cbíh oco6hcthh BHecoK b 3giñcHeHHa ii mneñ. Bhco-KBani^ÍKoBaHHH MeHeg®MeHT 6inbmocri ycnimHux nignpueMcTB cnonaray npoBogaTb peiH®HHipHHr 6iзнec-пpoцeciв, ÍHTerpyroTb Burogu noKpameHoi e^eKTHBHocTÍ, a noTÍM Bu6ygoByroTb HaBKono hhx opraHÍ3amro. Be3nÍH ginoBux пpoцegyp, mo peani-3yroTbca b пpoцeci npoBegeHHa peiH®HHipHHry yTBoproe 6iзнec-пpoцec, aKHH 3a gonoMororo Bnpo-Bag®eHHa hobhx ^yHKmñ Ta omuMÍ3ami KonumHÍx Mogenen, cnpuae ohob^hhm 6Í3Hec-cucTeMH, noKnuKaHoi nigBHmuTH KoHKypeHTocnpoMo®HÍcTb nignpueMcTBa Ta craTH BaroMHM noMÍHHHKoM y BupimeHHÍ anraKprooBHx 3aBgaHb b HarnopoTmi TepMÍHH, 3acHoBaHux Ha BnpoBag®eHHÍ hobíthíx TexHonorin ynpaBnÍHHa.
Abstract
The globalization of the economy and competition in domestic and world markets leads to the necessity of using technology to gain competitive advantage. Continuous changes in industrial technologies, markets and customer needs directly affect the activities of businesses and its results. One of the most effective change management tools process approach, or management based on the business processes of an enterprise. Modern market economy has led to a complex competitive environment forces enterprises to resort to regular innovation, and often to a complete rethinking of its activities, and restructuring of business processes. In this case, of course, re-engineering is the best tool to provide serious effect in the solution of crisis problems in the shortest possible time, as it implies a fundamental, revolutionary transformation in the management of the enterprise based on the introduction of new control technologies on the basis of optimization of business processes.
The purpose of the article is the comparison of different mechanisms and techniques for reengineering the business processes of enterprises through the analysis of the experiences of these companies, the study of reengineering as a tool of increase of competitiveness of the enterprise.
Thus, enviable reputation, good financial control and a lack of debt is no guarantee of success: it requires strong leaders-executives, focus on customer needs, a proper design process and its proper implementation. Reengineering is one of the tools that should be able to manage a successful company. Reengineering does not promise magical transformations - simple, quick and painless. On the contrary, it involves a complex, hard work. Managers and employees must change their thinking and methods of work, and company - to replace the old methods completely new. In the end, after reengineering success is possible only in an organization where everything is built around processes where the leaders of the process - not a temporary project managers and key managers, providing a good process for the long term; where the system of measurement focused on functional and overall efficiency of the process, and it is related remuneration of employees; and where all employees understand the company's processes and its contribution to the implementation of its objectives. Most companies spend first reengineer, integrate the benefits of their improved efficiency, and then build around them organization.
Modern market economy has led to a complex competitive environment forces enterprises to resort to regular innovation, and often to a complete rethinking of its activities, and restructuring of business processes. In this case, of course, re-engineering is the best tool to provide serious effect in the solution of crisis problems in the
Теор1я i практика економжи та управлшня промисловими шдприемствами
shortest possible time, as it implies a fundamental, revolutionary transformation in the management of the enterprise based on the introduction of new control technologies on the basis of optimization of business processes.
JEL Classification: 029, 033.
Список л^ератури:
1. Пономаренко В.С. Tеоpiя та практика моделювання бiзнес-пpоцесiв: моногpафiя /
B.С. Пономаренко, С.В. Мшухш, С.В. Знахур. - Х.: Вид. ХНЕУ, 2013. - 244 с
2. Майкл Хаммер, Джеймс Чампи. Реинжиниринг корпорации. Манифест революции в бизнесе. Издательство: «Манн, Иванов и Фербер», - 2011. - 350 с.
3. Майкл Хаммер, Лиза Хершман. Быстрее, лучше, дешевле. Девять методов реинжиниринга бизнес-процессов. Издательство: «Альпина Паблишер», - 2015. - 270 с.
4. Гончарова О.М. Реiнжинipинг бiзнес-пpоцесiв як метод процесного управлшня / О.М. Гончарова // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. - 2013. - №10 (151). -
C. 78-82.
5. Кривоконь М.О. Основш положення pеiнжинipингу та концентрацп виробництва як шструменпв антикризового управлшня/ М.О. Кривоконь // Глобальш та нацюнальш проблеми економши. - 2014. - № 2. - С. 583-587.
6. Ковальов A.I. Шдвищення ефективносп антикризового упpавлiння в корпоративному ^^ropi на основi pеiнжинipингу бiзнес-пpоцесiв / A.I. Ковальов // Вюник соцiально-економiчних дослiджень. - 2014. - № 3(54). - С. 124-130.
7. 1пполггова 1.Я. Ефектившсть здiйснення pеiнжинipингу бiзнес-пpоцесiв на шдприемсга / 1.Я. Iпполiтова // Глобальш та нацюнальш проблеми економ^. - 2016. - №13. - С. 264-270.
8. Бабак О.А. Реiнжинipинг як сучасний шструмент шновацшно1' дiяльностi пiдпpиемств / О.А. Бабак // Економiчний вiсник Переяслав-Хмельницького ДПУ. - 2011. - № 17/1. - С. 55-60.
9. Сохнич А.Я., Виноградова О.В. Аспекти pеiнжинipингу шдприемства в умовах сучасно1' економiки. - Львiв: ПП «Арал», 2015. - 56 с.
10. Степаненко Т.О. Методичш засади проектування та управлшня яшстю бiзнес-пpоцесiв / Т.О. Степаненко // Вюник ОНУ iменi I.I. Мечникова. - 2015. - Т. 20. Вип. 3. - С. 146-150.
11. Реинжиниринг бизнес-процессов на предприятии: мировая и российская практика: [Електронный ресурс] - Режим доступа: http://finuni.ru/reinzhiniring-biznes-processov-na-predpriyatii.
12. Управлшня процесом прийняття швестицшних ршень на шдприемствах виробничо1' сфери: дис. доктора екон. наук: 08.00.04 / Балан Олександр Сергшович. - Одеса, 2015. - 496 с.
13. Балан О.С. Сценарне управлшня процесом прийняття швестицшних ршень: [Електронний ресурс] / О.С. Балан // Економша: реали часу. - 2014. - № 5 (15). - С. 128-132. - Режим доступу: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n5.html.
References:
1. Ponomarenko, S.V., Minuhin, S.V., & Znakhur, V.S. (2013). Teoria ta praktika modeluvannja bisnes-prozesiv [Theory and practice of modeling business processes]. KH.: Vyd. KHNEU [in Ukraine].
2. Michael Hammer, & James Ciampi (2011). Reingeniring korporacii. Manifest revolucii v bisnese [Reengineering the Corporation. A Manifesto revolution in business]. Moskva: Mann, Ivanov and Ferber [in Russian].
3. Hammer, M., & Hersman, L. (2015). Bustree, lutsce, deschevle. Deviat metodov reinzhiniringa bisnes-prozesiv [Faster, better, cheaper. Nine methods of reengineering of business processes]. Moskva: Alpina Publisher [in Russian].
4. Goncharova, A.M. (2013). Reinzhiniring bisnes-prozesiv metod prozesnogo upravlinnia [Reengineering of business processes as a method of process management]. Visnul kuivskogo universitetu imeni Tarasa Shevchenko - Bulletin of Kiev national University named Taras Shevchenko, Vol. 10 (151), 78-82 [in Ukraine].
5. Krivokon, N. (2014). Osnowni polozhenia reingeniringu ta konzentrazia vurobnutztwa iak instrumentiv antukrusovogo upravlinnia [The main provisions of the reengineering and concentration of production as instruments of crisis management]. Globalni ta nachionalni problem ekonomiku - Global and national problems of Economics, 2, 583-587 [in Ukraine].
6. Kovalev, A.I. (2014). Pidwuchennia efektuwnosti antukrusovogo upravlinia w korporatuwnomu sektori na osnovi business-prozesiv [Improving the efficiency of crisis management in the corporate sector on
the basis of reengineering of business processes]. Wisnuk socialno-ekonomachnuh doslidgen - Bulletin of socio-economic research, 3(54), 124 -130 [in Ukraine].
7. Ippolitova, I.Ya. (2016) Efektuwnist zdisnennia reinzhiniringu bisnes-prozesiv na pidpruemstwi [Effectiveness of the implementation of reengineering business processes at the enterprise]. Globalni ta nachionalni problem ekonomiku - Global and national problems of Economics, 13, 264-270 [in Ukraine].
8. Babak, O.A. (2011). Reinzhiniring iak sucasni instrument innovatinoi diialnosti pidpruemstwa [Reengineering as a modern tool of innovation activities of enterprises]. Ekonomichniu visnuk Perejaslav Chmelnuzkogo universutetu - Economicheskij byleten Pereyaslav-Khmelnitsky universitet -Economic Bulletin of Pereyaslav-Khmelnitsky GPU, 17/1, 55-60 [in Ukraine].
9. Sochnic, A.Ya., Vinogradova, A.V. (2015). Aspektu reingeniringu pidpruemstwa u umowach suchasnji ekonomiku [Aspects of the reengineering of the enterprise in today's economy]. Lviv. Aral [in Ukraine].
10. Stepanenko, T.A. (2015). Metoduchni zasadu proektuvania ta upravlinia iakistu bisnes-prozesiv [Methodological fundamentals of design and quality management business processes]. Wisnuk ONU imeni I.I. Mechnukowa - Bulletin of ONU I.I. Mechnikov, 3, 146-150 [in Ukraine].
11. Reingeniring bisnes-prozesiv na pidpruemstwi: mirowaia y rosiyskaia praktika [Reengineering of business processes in the enterprise: international and Russian practice]. Retrieved from http: // finuni.ru/reinzhiniring-biznes-processov-na-predpriyatii [in Russian].
12. Balan, O.S. (2015). Upravlinnya protsesom pryynyattya investytsiynykh rishen na pidpryyemstvakh vyrobnychoyi sfery [Managing investment decisions in enterprises of industrial sphere]. Doctor's thesis. Odessa [in Ukrainian].
13. Balan, O.S. (2014). Stsenarne upravlinnya protsesom pryynyattya investytsiynykh rishen [The scenario process control investment decisions]. Ekonomika: realiyi chasu. Naukovyy zhurnal - Economics: time realities. Scientific journal, 5 (15), 128-132. Retrieved from http://economics.opu.ua/files/archive/ 2014/n5.html [in Ukrainian].
Надано до редакцшно! колегп 17.11.2016
Продiус Оксана 1вашвна / Oksana I. Prodius
oksana_prodius@mail. ua
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Теоретично-методичю основи ретжитрингу 6i3Hec-npoqecie [Електронний ресурс] / О. I. ПроЫус // Економта: реалй часу. Науковий журнал. - 2016. - № 6 (28). - С. 79-87. - Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2016/n6.html
