CC BY
16
УДК 330.342:303.725.2 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
Ц1ННОСТ1 У КОНТЕКСТ ПР1ОРИТЕТНИХ КРИТЕРПВ ПОР1ВНЯННЯ СУЧАСНИХ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ
СИСТЕМ
Дослiджуються змют i роль панiвних суспiльних цiнностей та шституцш у функцiонуваннi еколого-економiчних систем. Автором обгрунтовуеться точка зору, зпдно з якою цiнностi е прюритетним критерiем порiвняння сучасних еколого-еко-TOMi4HHx систем.
Doc. Ya.V. Kul'chyts'kyi- USUFWT
Valuables in context of priority-driven criterions comparison of contemporary ecological-economic systems
In article investigate maintenance and role of ruling social valuables and institutes in functioning of ecological-economic systems. By Author substantiate point of view, in obedience to which the valuables are by priority-driven comparison criterion of contemporary ecological-economic systems.
Key words: the ecological-economic system, scientific category, systematic approach, complicated system, ruling social valuables and institutes, priority-driven comparison criterions, contemporary ecological-economic systems.
Дороговказом наукових дослщжень, присвячених методолопчним проблемам пор1вняння еколого-економ1чних систем, упродовж останшх двох десятил1ть i по нитшнш час була i залишаеться актуальною концепщя видат-ного укра!нського ученого свггового р1вня Б. Гаврилишина. Незважаючи на кардинальш змши у процес св1тово! економ1чно! еволюци, глибок суспшьш трансформаци переважна бшьшють його шдход1в, на наше глибоке переко-нання, не втратила свое! актуальност i науково! конструктивность Практика економ1чних i суспiльних трансформацiй у рiзних регiонах свiту наприкiнцi ХХ - початку ХХ1 ст. пiдтвердила правильшсть концепци Б. Гаврилишина та його прогнозiв щодо конкретних типiв еколого-економiчних систем. Сам автор, перюдично виступаючи з науковими статтями, штерв'ю, продовжуе вщ-стоювати власну методологда при внесеннi незначних доповнень [1]. Ц нашi оцiнки i висновки зумовили потребу окремо зупинитися на концепци Б. Гаврилишина i зробити спробу дещо розвинути деяк ще! ученого з урахуванням реалш ХХ1 ст.
Еколого-економiчну систему Б. Гаврилишин розглядае у контекстi ар-хiтектури суспiльного ладу. На його думку, суспшьний лад, як певна система, мютить такi важливi компоненти, як: цшносп - переконання, що впливають на стосунки мiж шдивщами або групами, на вiдносини всередиш суспшь-ства; полiтичне правлiння - сукупшсть полiтичних iнституцiй та процедур; власне економiчну систему - споЫб оргашзаци виробництва i розподiлу ство-реного у суспiльствi багатства [2, ст. 12-15].
У трактуванш змюту еколого-економiчноl системи Б. Гаврилишин ключову роль вщводить панiвним суспiльним цшностям. При цьому вчений-економiст вважае, що юнуе кiлька прототипiв цшностей, а вiдповiдно й форм правлшня та еколого-економiчних систем, кожен з яких мае сво! переваги й
недолжи: однi з них привабливiшi з гумашстично! точки зору, iншi - з поль тично!, фшософсько! або сощально!, ще iншi зумовлюють крашд економiчнi досягнення [2, ст. 12].
Б. Гаврилишин пропонуе своерщний споЫб типолопзаци цiнностей для порiвняльного аналiзу суспiльних ладiв та еколого-економiчних систем рiзних нацiй-держав, що пов'язаний з тим ступенем значущост у свiтоглядi особис-тостi, який вона приписуе самш собi, iншим особам або громадi в цiлому [2, ст. 124]. Так, ус цiнностi вш подiляе на три основнi види: шдив^алютсько-конкуренцiйнi; групово-кооперативнi; егалiтарно-колективiстськi.
Суть шдив^алютсько-конкуренцшно! парадигми цiнностей полягае у тому, що кожний iндивiдуум являе собою ушкум. Отже, кожну людину турбують власнi потреби i прагнення, i змiстом И життя е пошук власних шляхiв самоутвердження та самовираження. У найбшьш чистому виглядi дана парадигма сформувалася у США та Канадь Iндивiдуалiзм належить до низки засадничих, "класичних" шститущйних цiнностей, що притаманнi ка-ппашзму. Вiн е тiсно пов'язаний з шститутом приватно! власностi. Володiння приватною власшстю, по-перше, стимулюе особисту шщативу, мета яко! -досягнення усшху через конкуренцiю i важку працю, по-друге, надае певну гарантiю захисту прав особи вщ втручання з боку держави. Це означае, що необхщним ре^зитом iндивiдуалiзму е обмежена роль держави.
Проте щея суворого iндивiдуалiзму назавжди залишилася перебшьше-но-романтизованою рисою характеру пiдкорювачiв Америки. Поступово шди-вiдуалiзм у Захiдних крашах, на думку американського економiста М. Шнще-ра, був до певно! мiри замiшений iдеею рiвноправностi. Занепад iндивiдуалiз-му пов'язуеться переважно з умовами мюького iндустрiалiзованого життя [5, ст. 60].
У межах шдивщуалютсько-конкуренщйно! парадигми щнностей вва-жаеться, що суспшьне благо е побiчним продуктом прагнення особистост до самореалiзацil. Суспшьство, побудоване на сприяннi устремлiнням iндивiду-ума, служiнню його iнтересам, "приречене" жити заможно [2, ст. 124-126].
Групово-кооперативна парадигма щнностей розглядае шдивщуума тшьки як частину Всесвiту загалом i як частину суспiльного ладу зокрема. Основш принципи ще! парадигми грунтуються на постулатi, що людина - це тiльки частинка св^обудови, яка сенс свого призначення й юнування шукае у суспiльствi. Кожний шдивщуум мусить добровiльно знайти свое мюце у структурi суспiльства, щоб вона могла надшно функцiонувати. Достошства людини оцiнюються 11 бажанням жити вщповщно до сподiвань iнших i не де-монструвати сво! переваги. Таю погляди на доброчесшсть формують пове-дiнку, яка е бшьшою мiрою груповою, нiж iндивiдуально-орiентованою, бшьш узгодженою, нiж конкуренцiйною. Стосунки мiж iндивiдуумами базу-ються скорiше на зобов'язаннях i прихильностi, нiж на перевагах i договiрних угодах [2, ст. 127-131].
Егалтарно-колективютська парадигма щнностей (вщ французького "еgаlitе" - рiвнiсть) розглядае людину як члена громади, невщдшьного вiд сус-пiльства, як частину, складовий елемент колективно! сукупносп. Основу егаль
4. Економпка, планування i управлiння в лiсовиробничому комплекм
171
тарно-колективiстських цшностей становлять колективiстськi ще1 та щеали, якi походять вiд певних етичних мотивiв, релiгiйних вiрувань, але найч^юше вони окресленi у марксистськш полiтико-економiчнiй теорн [2, ст. 131-136].
Таким чином, на думку Б. Гаврилишина, перелiченi види, парадигми суспшьних цшностей та форми поличного правлiння визначають основш прототипи еколого-економiчних систем.
Розглянута вище концепцiя грунтуеться на характеристик еколого-економiчних систем за такими п'ятьма ознаками: головний мотив i/або крите-рiй дiяльностi (максимiзацiя приросту, прибутку чи виробництва, життездат-шсть); характер власностi (приватна, державна чи колективна); характер ринку (вшьний, керований чи контрольований); роль уряду в економiчнiй систе-мi; першопричина i головна мета (економiчна, сощальна чи полiтична) [2, ст. 151-152].
Формалiзовано "прагматична модель" Б. Гаврилишина матиме такий
вигляд:
ЕЕС = f(K, В, Р, У, М) , де: ЕЕС - тип еколого-економiчноl системи; К - головний мотив i (або) кри-терш дiяльностi; В - характер власностц Р - характер ринку; У - роль уряду; М - першопричина i головна мета.
Продовжуючи розгляд теоретично1 концепци порiвняння еколого-еко-номiчних систем Б. Гаврилишина, необхiдно зазначити, що спираючись на положення про визначальний вплив цiнностей як структурного компоненту суспшьного ладу на форму поличного правлiння i власне тип еколого-еко-номiчноl системи, учений виводить з трьох основних парадигм цшностей вщ-повiднi !м рiзновиди шших компонентiв суспiльного ладу. До реч^ що сто-суеться полiтичного правлшня, Б. Гаврилишин аргументовано доводить його важливу роль у забезпеченнi сталого розвитку еколого-економiчноl системи: "Тимчасового економiчного прогресу можна досягти за рiзних форм полiтич-ного правлiння, але тривалший перiод економiка функцiонуватиме ефектив-но тiльки тодi, коли пол^ичний лад та його iнституцil будуть прийнятш для широких верств населення i за умови iснування сощально1 справедливостi, а також миру у суспшьствГ' [2, ст. 219].
Характеризуючи еколого-економiчну систему нинiшньоl Об'еднано1 Свропи, Б. Гаврилишин вважае, що там застосовують змшану модель, взявши якусь частину вщ однiеl теорil й ще щось - вiд шшо1: "ввропейський Союз, може, себе ще чiтко й не визначив, але таю реч^ як соцiальне партнерство (ствпраця мiж профспiлками та урядами), як шдтримання певного рiвня сощ-ального забезпечення громадян у ньому враховують значно бiльше, нiж у Спо-лучених Штатах Америки. Там, за океаном, я б сказав, пануе прим^ивний ка-пiталiзм, в якому сощальш аспекти стоять на другому плат... справжне досяг-нення GC - соцiальна справедливють i соцiальне забезпечення" [1].
М. Шнщер при порiвняннi еколого-економiчних систем наголошуе на iснуваннi рiзницi мiж кра1нами з капiталiстичним укладом i його аналiз зага-лом шдтверджуе тезу про неповторнiсть нацiональних парадигм цшностей,
навггь при однакових типах еколого-економiчних систем: "Сьогодш у свiтi iснуе кшька форм капiталiзму. Згiдно з одним тдходом до розрiзнення цих форм порiвнюються iндивiдуалiстичний рiзновид капiталiзму (США, Канада i Велика Британiя) з комунiтарним капiталiзмом (Свропа, Японiя). 1ндивщу-алiстичний капiталiзм е конкурентною системою, де окремi особи i компани борються за успiх i де присутнш елемент фшософи соцiального дарвшзму. Комунiтарний капiталiзм е системою, де у центрi уваги знаходиться група людей i де особа чи компанiя досягають успiху як члени команди. За шшим пiдходом до розрiзнення форм капiталiзму постулюються три його рiзновиди - iндивiдуальний (США), сощально-ринковий (Нiмеччина, Захiдна Свропа), державно-керований (Япошя)" [5, ст. 40].
Проведений аналiз концепци порiвняння еколого-економiчних систем, запропоновано! Б. Гаврилишиним, свiдчить про те, що поняття панiвних сус-пiльних цiнностей справдi е визначальним як щодо видiв полiтичного прав-лiння, так i щодо конкретних тишв еколого-економiчних систем. У пращ "Дороговкази в майбутне: до ефектившших суспiльств" учений постiйно на-голошуе, що "... задоволення потреб бшьшосл людей залежить вiд функщ-онування економiчноl системи, полiтичного правлiння i взаемодп мiж ними, причому та економiчна система, i полiтичне правлшня визначаються мораль-ними цiнностями суспшьства" [2, ст. 211]. У цьому контекст хочемо дещо ширше торкнутися проблеми щнностей.
Зарубiжна й украшська економiчна наука протягом ХХ ст. i по нишш-нiй день аргументовано обстоюють щею про неекономiчнi чинники еконо-мiчного розвитку. При цьому ключовими категорiями виступають поняття "шституци" та "цiнностi". Зокрема, американський учений В. Гамшьтон писав: 'Чнституци - це словесний символ для кращого опису суспшьних звича-!в. Вони означають домiнуючий i постiйний спосiб ди, що став звичкою для якоьнебудь сощально! групи чи традицiею для наци" [7]. На щй пiдставi можна зробити висновок про те, що господарська дiяльнiсть людей регу-люеться, насамперед, звичаями i традицiями, етичними нормами поведшки, нацiональною психологiею тощо [3, ст. 41].
Сучасний дослщник Д. Норт шдкреслюе вагому роль шститущй у сус-пiльному розвитку та еволюци еколого-економiчних систем: "Головна !х роль у суспiльствi полягае у тому, щоб зменшити невизначенiсть шляхом встанов-лення постiйноl (але не обов'язково ефективно!) структури людсько! взаемо-дД1. Однак стабiльнiсть iнституцiй у жодному разi не суперечить тому факто-вi, що вони змшюються. Всi iнституцil - вiд звича!'в, кодексiв i норм поведiн-ки до статутного i загального права та контраклв мiж iндивiдами - поступово змшюються, а тому вщбуваються безперервш змiни доступних нам варiантiв вибору" [4].
Таким чином, кожнш нацil притаманнi сво! цiнностi, яю з плином часу зазнають певних змш: "перехiднi" цiнностi характеризують перехщш системи [6]. У щлому, як аргументовано зазначають львiвськi учет О. Ковалюк, Г. Лех, С. Реверчук, "сталють i мiнливiсть щнностей пояснюеться юнуванням трiади суспiльних шститу^в: сiм'я, церква, школа. Безумовно, на щннос^ та-
4. Екч)мом1ка, пламуваммя i управлiммя в лiсовиробмичому комплекм
173
кож впливають уряди i засоби масово1 шформаци. Внутрiшнi цiнностi люди-ни формуються пiд впливом ïï власно1 життево1 позици, освiти, а також пред-ставникiв ïï поколiнням [3, ст. 42].
Пщсумовуючи, хочемо наголосити, що, на наше переконання, голов-ним, фундаментальним, загальним об'ективним критерiем порiвняння сучас-них еколого-економiчних систем, що визначае вектор ïx стратегiчноï тран-сформацiï на порозi ХХ1 ст., е патвт суспiльнi цiнностi. Такий методолопч-ний пiдxiд випливае з трактування нами змюту еколого-економiчноï системи як науково1' категори i розумшня мiсця у ньому саме системи пашвних у сус-пiльствi цшностей. При цьому шд цiнностями ми розумiемо ставлення до природи, людсько1', економiчноï дiяльностi та ïï результата, форм власностi, способiв органiзацiï виробництва i розподшу, майновоï нерiвностi, розумшня iдеï соцiальноï справедливостi, що фшсуеться на рiвнi суспiльноï, зокрема, економiчноï, полiтичноï, екологiчноï свiдомостi та у цш формi визначае за-гальну, економiчну та екологiчну культуру.
Глибинною основою будь-якоï еколого-економiчноï системи, що ха-рактеризуе ïï "обличчя", е домiнуючi цiнностi. При цьому, на нашу думку, йдеться про цшност у найширшому розумiннi, а не тшьки про власне еколо-пчш, економiчнi чи, зокрема, ринковi цшносп. Так, нацiональнi, релiгiйнi переконання, буденна свщомють, що мае сощальне та регiональне забарвлення, а також ринков^ полiтичнi цiнностi i т.п. сукупно впливають на стосунки все-редиш суспiльства, його еколого-економiчноï системи. Адже кожен iндивiду-ум е ноЫем цiлого спектру поглядiв, мае своï економiчнi та iн. штереси, що зумовлено прiоритетними цiннiсними критерiями та орiентирами. Звичайно, на рiвнi суспiльства у кожний конкретний момент його юторичного розвитку та внутршшх i зовнiшнix обставин iснуе якийсь середнш, домiнуючий мзрiзм цiнностей, що у кшцевому пiдсумку активно впливае на функцюнування та еволюцiю еколого-економiчноï системи. Таким чином, парадигма цшностей з iсторичноï перспективи е виявом ментальност^ сукупнiстю звичаевих ознак сусшльного ладу, а у широкому розумшш - це база для прояву певного типу еколого-економiчноï iдеологiï.
Лггература
1. Гаврилишин Б. Св1т заговорить про украшське диво!// Експрес. - 2001. - 30 сер-пня - 6 вересня. - С. 17.
2. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: до ефективтших суспшьств. Доповщь Римському клубовк Пер. з англ. - К.: Основи, 1993. - 238 с.
3. Ковалюк О.М., Лех Г.А., Реверчук С.К. С1мейш господарства Украши: принци-пи, мехашзми, перспективи: Навч. поаб./ За ред. - С. Реверчука. - К.: Атша, 2002. - 176 с.
4. Норт Д. 1нституцп, шституцшна змша та функцюнування економши: Пер. з англ. -К.: Основи, 2000. - С. 16.
5. Шнщер М. Пор1вняння економ1чних систем. - К.: Основи, 1997. - 519 с.
6. Энжел Дж. Поведение потребителей. - СПб.: Питер Ком., 1999. - С. 768.
7. Hamilton W. Institution// Encyclopedia of the Social Sciences. - N.Y., 1932. - V. 8. - Р. 84.
