CC BY
60
культурних пам'яток, а також врахувати стшккть природних комплексов до рекреацiйних навантажень, стушнь окультуреностi та доступностi територiï, наявнкть рiзноманiтних видш рослинностi та щнних ландшафтов, а також мiсць, де спостертаються руйнiвнi стихiйнi процеси (зсуви, повеш, снiговi лавини).
Використання прських лiсiв для потреб рекреацiйноï дыльносп треба ставити у вiдповiднiсть з природоохоронними заходами, яш сприяють збере-женню та вiдновленню лiсових екосистем. Важливою е не тiльки охорона ок-ремих компонентов природного комплексу, але й оздоровления всього ландшафту.
Науково обфунтована оргашзапдя рекреацiйноï дiяльностi у Скибових Горганах без спецiальних значних капiталовкладень у лiсове господарство зможе в майбутньому принести економщ значний ефект, не завдаючи при цьому значно' шкоди гiрським лiсам i дасть змогу дещо зменшити антропо-генний вплив на Чорногiрський та Свидовецький хребти.
Лггература
1. A^pieHKo Т.Л. Болота Горган// Украшський боташчний журнал. - 1968, № 3. -
С. 42-44.
2. Природа 1вано-Франювсько'1 област/ Пiд ред. К.1. Геренчука.- Львш: Вища школа, 1973. - 160 с.
3. Рекреационное использование лесов / С.А. ГенСрук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. -К.: Урожай, 1987. - 245 с.
4. Трибун П. C™i греготи Горган// Зелеш Карпати. - Рахш: КБЗ, 1994, - № 3-4. -
С. 22-25.
5. Шевченко С.В. Типы горных лесов Горган// Научн. зап. Львов. лесотехн. ин-та. -Т.3. - 1957. - С. 144-147.
УДК 330.342:330.151 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА СИСТЕМА ЯК КАТЕГОР1Я СУЧАС-НО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 ТЕОР11
Дослiджуeться еколого-економiчна система як наукова категорiя. Аналiзуються прiоритетнi концепцн украшських учених щодо ii трактування. Автором запропоно-ване та обгрунтоване визначення еколого-економiчноi системи.
Doc. Yaroslav Kul'chyts'kyi - USUFWT The ecological-economic system as category of modern economic theory
In article is investigated an ecological-economic system as scientific category. There are analyzed the superior conceptions of the Ukrainian scientists as for its interpretation. There are offered and substantiated original determination of ecological-economic system.
Категор1я "еколого-економ1чна система" широко використовуеться у сучаснш економ1чнш наущ, однак у ii трактуванш ввдсутня едшсть поглядш. Це, на нашу думку, пояснюеться багатьма причинами, серед яких пом1тну роль ввдграють недоощнка рол1 еколого-економ1чно!' системи у загальносус-шльному постуш, вщсутнкть науково! "акуратносп" деяких автор1в при зас-
тосувант цieí та iнших дефшщш, яка породжена надшрним "економiчним прагматизмом" i нехтуванням проблемами методологií економiчноí теорп. Крш того, можна назвати елементи полиизацп, надмiрноí iдеологiзацií при вивчент еколого-економiчних систем, що заважають усебiчному íх вивчен-ню, а також застосування рiзними авторами рiзних концештв при 1х дослвд-женнi, що фактично переводить науковий дискурс у рiзнi площини. Залежно вiд масштабу розгляду, вихiдного методологiчного концепту, що кладеться в основу економiчного дискурсу ми маемо абсолютно рiзш види еколого-еко-номiчних систем, якi мiж собою часто перебувають залежно за схемою "система" - "тдсистема" - "шдшдсистема" - i т. д. А зввдси випливае, що автори, вкладаючи свiй змiст у поняття еколого-економiчноí системи, часто-густо ве-дуть мову чи порiвнюють, типолопзують дуже вiдмiннi мiж собою теоретич-нi дефiнiцií i вiдповiднi ш реальнi процеси та явища економiчноí практики.
Вiдсутнiсть едностi поглядiв на категорда "еколого-економiчна система" зумовлена й тим, що поняття, яке розглядаеться, е складним системним утворенням з багатомаштними характеристиками, кожна з яких, хоч i вщоб-ражае суттевi сторони еколого-економiчноí системи, не е повною. Саме тому в науковш лiтературi еколого-економiчна система визначаеться як економжа, спосiб виробництва й розподшу, тип господарства, сукупнiсть економiчних вщносин i видiв господарсько!' дiяльностi i т. д. Цi поняття iнколи ототож-нюються, хоча, будучи й близькими за змiстом, вони мають вiдмiнностi, часом навiть серйозш. Таким чином, еколого-економiчну систему можна оха-рактеризувати лише як складну систему. Складовими компонентами еколого-економiчноí системи, як i будь-яко1 складно1 системи взагалi, е оргашчна еднiсть як сукупностi елеменлв, так i зв'язкiв мiж ними. Тшьки у такому ви-падку система мае ознаки цшсносп, оргашзованосп, iнтегративнi властивос-тi та вiдносну автономнiсть.
Методологiчна проблема пошуку оптимально1 дефiнiцií " еколого-еко-номiчна система" постшно перебувае у полi зору украшських учених-еконо-мiстiв. Проте часто погляди рiзняться i термiнологiчно, i за змiстом. Тому на-самперед хочемо проаналiзувати концепцхю класика теорп економiчних систем сусп1льства Б. Гаврилишина. У сво1й фундаментальнiй пращ - "Дорогов-кази в майбутне: до ефектившших суспiльств. Доповiдь Римському клубовi" (К.: Основи, 1993. - 238 с.) - учений на академiчному рiвнi розробляе теорiю економiчних, у т. ч. еколого-економiчних систем. При цьому вiн пропонуе настшьки глибоке й всеохопне визначення еколого-економiчноí системи, що ми вважаемо за потрiбне максимально повно навести й проаналiзувати вiдпо-вiднi думки цього вщомого дослiдника.
Еколого-економiчну систему Б. Гаврилишин розглядае у контекстi ар-хiтектури сусп1льного ладу. На його думку, сусшльний лад, як певна система, мктить такi важливi компоненти, як:
• цшноси - переконання, що впливають на стосунки мiж iндивiдами або гру-
пами, на вщносини всерединi суспiльства;
• полiтичне правлiння - сукупнiсть полiтичних шституцш та процедур;
• власне економiчну (у т. ч. екологопчну) систему - спосiб органiзацií вироб-ництва i розподiлу створеного у суспшьстш багатства [1, ст. 12-15]. При цьому вчений-економкт вважае, що iснуe кiлька прототишв ценностей, форм правлшня та економiчних систем, кожен з яких мае сво1' переваги й недолiки: одш з них привабливiшi з гуманктично!' точки зору, iншi - з полиично!', фiлософськоí або соцiальноí, ще iншi зумовлюють кращi еконо-мiчнi досягнення [1, ст. 12].
В iншому роздiлi свое! працi Б. Гаврилишин говорить про роль еколо-го-економiчноí системи у розвитку всього сустльства та уточнюе 11 прюри-тетнi функцií. Зокрема, вiн зазначае: "... компонентою будь-якого сусшльного ладу i важливою детермiнантою ефективностi будь-якого суспiльства е еко-номiчна система. Й функцп - виробництво i розподiл багатства. Основнi питания, що 1'х розв'язуе кожна економiчна система, такi: що i як виробляти, де розмiщувати, як розподшяти й обмiиювати, кого i як винагороджувати за ви-робничу дiяльнiсть? Природа будь-яко! економiчноí системи залежить вiд того, яким чином розв'язуються зазначенi питання" [1, ст. 151].
Аналiзуючи вищенаведенi мiркувания Б. Гаврилишина, можемо зро-бити деяк висновки та узагальнення. Насамперед необидно вiдзначити, що цей автор розглядае не просто економiчний механiзм, iзольовано вiд соцю-еколого-культурно-полiтичних реалiй i процесiв. Навпаки, вiн правомiрно доводить, що економiчна система е оргашчною складовою "суспiльного ладу", причому настшьки важливою, що зумовлюе, визначае й iншi його складовi. Отже, аналiз еколого-економiчноí системи не може здшснюватися поза со-цiо-культурним i полiтичним контекстом. Крш того, мабуть, вперше у теорц економiчних систем пашвним цiнностям вiдводиться прiоритетна роль у функщонуванш i системнiй трансформацп сусшльства.
Окремо хочемо видшити лопчний ланцюжок, що випливае з роздумiв Б. Гаврилишина про змiст i роль еколого-економiчноí системи в кнуванш суспiльства та його динамiцi: система пашвних у суспiльствi цiнностей визначае форму полггичного правлiния, а разом вони зумовлюють тип еколого-економiчноí системи, ефективнiсть яко1 безпосередньо залежить вщ вiдповiд-ностi i взаемодп мiж собою усiх трьох компонентiв суспiльного ладу.
Новаторськi шдходи Б. Гаврилишина продовжив i творчо розвинув вь домий сучасний вичизняний учений I. Грабинський. У сво1'х статтях, науко-вiй монографп i навчальному посiбнику [2-4] вiн, спираючись на методоло-пю Б. Гаврилишина, намагаеться уточнити категорда еколого-економiчних систем i привнести новi моменти до трактування ще!' важливо! як у теоретичному, так i у практичному планi дефшщп. Насамперед I. Грабинський тлума-чить економiчну систему сусшльства виключно як еколого-економiчну. З цього приводу вш пише, що "... якими б не були шдходи до характеристики економiчних систем та 1'х функцiй, усi б вони залишились мертвою теорiею без еколопчно!' системи. Адже жодне iз матерiальних благ не може бути створене шакше як iз сировини, вилучено! iз навколишнього середовища. Як-що ширше поглянути на цю проблему, то можна сказати, що економiчна система виникла, розвиваеться i функцiоиуе в екологiчнiй системГ [2, ст. 36].
З цього випливае, що нi економiчна, нi екологiчна системи не кнують окремо одна вiд одно', а навпаки, 1хшй розвиток взаемопов'язаний i взаемозу-мовлений. I. Грабинський справедливо шдкреслюе, що взаемозалежнiсть у функщонувант економiчноi та екологiчноi систем i спiльний !'х вплив на ефективнкть нацiональноi економiки свiдчить про потребу 'хнього спiльного аналiзу [4].
Крш екологiчноi компоненти, економiчна система сустльства, на думку вченого, включае систему щнностей. Але, якщо Б. Гаврилишин розу-мiе цiнностi у широкому сена i саме у такш подачi вони е складовою архггек-тури суспiльного ладу, то I. Грабинський наголошуе на системi нащональних цiнностей та iхнiй ролi у структурi i функцiонуваннi еколого-економiчноi системи. У щлому цей учений пропонуе таке визначення еколого-економiч-но1 системи як науково1 категорii: "... економiчна система е результатом роз-витку нащональних господарських форм, яка мае на собi вiдбиток системи нащональних щнностей та навколишнього природного середовища. 1ншими словами, ментальнiсть та навколишне середовище формують характер взаемовiдносин мiж урядовими iнституцiями, пiдприемцями та робиниками, якi, фактично, i становлять економiчну систему" [3, ст. 23].
Як бачимо, автор пiдкреслюе, що еколого-економiчна система е нас-лiдком розвитку нащональних господарських форм. Такий методолопчний шдхвд мае, на наш погляд, об'ективне iсторичне шдгрунтя, адже традицп, зви-ча1, нацiональна економiчна ментальнкть, нарештi, iсторична пам'ять знач-ною мiрою впливають на полiтико-економiчну сввдомкть i свiтогляд грома-дян сусшльства. Серед сучасних украшських учених подабну наукову пози-цiю обстоюе вщомий дослiдник економiчноi украiнiки С. Злупко [6].
На нашу думку, наведене й проаналiзоване визначення змiсту й струк-тури еколого-економiчноi системи випдно вiдрiзняеться логiкою, чiткiстю, послiдовнiстю, вiдносним лаконiзмом, системним пiдходом i всебiчною аргу-ментованiстю. Повнiстю подiляючи розглянуту теоретичну концепщю I. Гра-бинського, хочемо зазначити, що цьому автору, на наше переконання, вдало-ся творчо розвинути методологiю Б. Гаврилишина у сучасних умовах ут-вердження екологiчноi парадигми новiтньоi економiчноi науки, а також важ-ливостi врахування системи нацiональних цiнностей при розбудовi i трансформацii нацiональних економiчних систем, незважаючи на посилення глобалiзацiйних тенденщй у свiтовiй економiцi. Як справедливо пишуть у цьому контекстi Дж. Сакс i О. Пивоварський, "вражае той факт, що навiть коли Япошя використовуе те ж економiчне законодавство, що й Сполучеш Штати або европейськi кра!ни, результати його конкретного застосування можуть ктотно вiдрiзнятися вiд американських чи европейських, i це пояс-нюеться глибоко закоршеними традицiйними моделями поведiнки" [8].
Зважаючи на вiдсутнiсть одностайносп у тлумаченнi термiна " еколо-го-економiчна система", ми вважали за необхiдне запропонувати свiй погляд на цю складну i важливу методологiчну проблему. На нашу думку, найкорот-ше змiст цiеi категорц можна розкрити так: еколого-економiчна система - це система мехашзмш та шститущй, що забезпечують органiзацiю виробництва
й розподшу створених у суспiльствi матерiальних i духовних благ. При цьому, що особливо важливо у сучасних умовах, повинен бути дотриманий необхiдний ршень еколопчно! безпеки. Як справедливо зазначають С. Доро-гунцов та А. Федорищева, система управлшня екологiчною безпекою (вклю-чаючи державний, регiональний та мкцевий рiвнi) розглядаеться як складна крархнчна структура, котра повинна бути спрямована на вирiшения перспек-тивних, довгострокових завдань, формування цiльових настанов i стратегiй управлiния ризиком, а також створення законодавчо! та нормативно-правово! баз в iнтересах забезпечення високого ршня життя людини [5].
У цьому визначенш наголошуеться на серцевиш будь-яко! еколого-економiчноí системи - оргашзацц виробництва й розподiлу створених не тшьки матерiальних, але й духовних благ, роль яких зростае разом з розвит-ком само! еколого-економiчноí системи i до виробництва яких залучаеться все бшьше працюючих. Водночас процес тако! оргашзацп залежить вiд к-нуючо! системи мехашзмш та рiзного роду iнституцiй. При цьому ми спи-раемося на точку зору ввдомого ученого, лауреата Нобелшсько! преми Д. Норта, зпдно з якою "шституцп - це правила гри в суспiльствi або, точш-ше, придуманi людьми обмеження, якi спрямовують людську взаемодiю в певне рiчище. I як наслвдок вони структурують стимули в процес людського обмiну - полiтичного, сощального чи економiчного. Iнституцiйна змiна виз-начае шлях, яким суспiльства розвиваються в часi, i тому е ключем до розу-мiния кторично! змши... вiдмiннiсть у функцiонуваннi економш протягом часу передуем викликана тим, як еволюцiонують iнституцií" [7]. Нарешп, у нашому трактуваннi еколого-економiчноí системи ставиться наголос на й еколопчному вимiрi, коли йдеться про забезпечення належного р1вня еколо-гiчноí безпеки.
Щоб повнiше збагнути змiст еколого-економiчноí системи, необхiдно, на наш погляд, виявити й' елементну структуру. У зв'язку з цим ми вважаемо, що еколого-економiчна система, будучи складним системним утворенням, що пронизуе уа сфери життедiяльностi сусп1льства (адже с^зь присутня людська праця i виробництво життевих благ), мае таю основш складовi еле-менти:
• панiвнi цшноси (нацiональнi, релiгiйнi переконання, буденна свщомють, що мае соцiальне та репональне забарвлення, ринковi чи iншого роду цшноси i т. д., яю сукупно впливають на стосунки всередит суспiльства);
• полiтичний лад (урядовi iнституцií та процедури, якi поряд з системою щн-ностей визначають панiвнi форми власностi на ресурси ^ вiдповiдно, ре-зультати виробництва);
• правова система (як у широкому розумшт, так i у вузькому - розробка i прийняття вiдповiдних законiв i нормативних докуменпв, якi регулюють еколого-економiчну дiяльнiсть у вих сферах суспiльства);
• еколопчна компонента (екологiчна свiдомiсть, екологiчна культура, ут-вердження екологiчноí вiдповiдальностi, еколопчна безпека);
• сустльний механiзм управлшня (характеризуется ступенем i формами втру-чання держави в економiку, принципами "вертикалГ' влади: наприклад, домi-нування унiтарних чи регiональних принципiв управлшня i т. д.);
• власне економiчний механiзм, що опосередковуе i забезпечуе виробництво, а
також розподш i споживання створених матерiальних i духовних благ (фь
нансова система, у т. ч. податкова, фюкальна i бюджетна полiтика, грошова
система, мотивацiйний механiзм i т. д.).
Лггература
1. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: до ефектившших сусшльств. Доповщь Римському клубов^ Пер. з англ. - К.: Основи, 1993. - 238 с.
2. Грабинський 1.М. Сучасш економ1чш системи: Навчальний поабник. -Львш: 1н-тереко, 1997. - 176 с.
3. Грабинський 1.М. Еколого-економ1чна система Украши: пор1внядьний анал1з. -Львш: НТШ, 1997. - 240 с.
4. Грабинський 1.М. Формування еколопчно! парадигми сучасно! економ1чно! науки// Формування ново! парадигми економ1чно! освгги в Укршш (до 150-р1ччя вщ дня нар. С.Подолинського. - Матер1али м1жнар. наук.-метод. конф. - Львш: ЛНУ, 2000. - С. 11.
5. Дорогунцов С., Федорищева А. Державне регулювання техногенно-еколопчно! безпеки в регюнах Украши// Економжа Украши. - 2002, № 4. - С. 71.
6. Злупко С.М. Економ1чна думка Украши: Навч. поибник. - Львш: ЛНУ ¡м. 1вана Франка, 2000. - 496 с.
7. Норт Д. 1нституцй, шституцшна змша та функцюнування економши/ Пер. з англ. -К.: Основи, 2000. - С. 11.
8. Сакс Дж., Пивоварський О. Економжа переходного перюду: Уроки для Украши/ Пер. з англ. - К.: Основи, 1996. - С. 29.
УДК 630 *5S7.3:630 *5S7.5 М.1. Швець, канд. с.-г. наук -
ВО "Укрдрежлкпроект"
РОЛЬ ГЕО1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ В УПРАВЛ1НН1 Л1СО-ВИМИ РЕСУРСАМИ
Анaлiзyються змют, су^сний стш, недолiки i можливост викоpистaння геош-фоpмaдiйниx систем i дистaнцшниx методiв зондyвaння люових теpитоpiй Укpaïни. Дaються пpопозицiï щодо шдaльшого pозвиткy новiтнix теxнологiй в люовш гaлyзi i лiсовпоpядкyв aннi.
Ключовi слова: теxнологiï геоiнфоpмaцiйниx систем (ПС-теxнологiï), дистш-цiйне зондyвaння Землi, aеpо- i космiчнi методи, aеpофотозйомкa, комп'ютеpизaдiя, моделювaння, aтpибyтивнa i кapтогpaфiчнa бaзи дaниx, безпеpеpвне лiсовпоpядкy-вaння.
M.I. Shvets, the Candidate Degree of Agriculture Industrial association "The Ukrainian Government Department of Forest Designing"
The Purpose of Geology Information Systems In a Forrest Resources Management
The analyzes, contents, a contemporary condition, a possibility and a weakness of Geology Information Systems utilization, and distant methods of a forest territory sensing of Ukraine are examined in the article. The propositions upon further development of the modern technologies of Forestry and Forest Regulation are discussed in the work.
Key words: technologies of Geology Information Systems, distant surface sensing, aero and space methods, aero survey map, computerization, modeling, attributive and cartographic data bank, ceaseless Forest Regulation.
