Научная статья на тему 'Інституційні засади трактування економічних систем в умовах посилення їх екологізації та глобалізації'

Інституційні засади трактування економічних систем в умовах посилення їх екологізації та глобалізації Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
65
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
сучасні економічні системи / методологія / інституційний підхід / екологізація / глобалізація / інформаційне суспільство / суспільство знань / постіндустріальна парадигма / современные экономические системы / методология / институциональный подход / экологизация / глобализация / информационное общество / общество знаний / постиндустриальная парадигма

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Я. В. Кульчицький, Б. В. Кульчицький, М. В. Маліновська, Н. В. Джигора

Проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи вітчизняних та зарубіжних учених до трактування економічних систем в умовах посилення їх екологізації та глобалізації з позицій інституціоналізму. Автори цієї наукової розвідки намагаються з'ясувати, які витоки і причини зумовили еволюцію підходів до розуміння змісту економічних систем та на які саме інституційні засади спираються дослідники у своїх висновках. Критично оцінюючи погляди вітчизняних та зарубіжних учених, обгрунтовано власний концептуальний підхід до трактування економічних систем в умовах їх екологізації, глобалізації та становлення інформаційного суспільства.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Институциональные основы трактовки экономических систем в условиях усиления их экологизации и глобализации

Проанализированы основные теоретико-методологические подходы отечественных и зарубежных ученых к трактовке экономических систем в условиях усиления экологизации и глобализации с позиций институционализма. Авторы этой научной разведки пытаются выяснить, какие истоки и причины обусловили эволюцию подходов к пониманию содержания экономических систем и на какие именно теоретические основы опираются исследователи в своих выводах. Критически оценивая взгляды отечественных и зарубежных ученых, обоснован собственный концептуальный подход к трактовке экономических систем в условиях их экологизации, глобализации и становления информационного общества.

Текст научной работы на тему «Інституційні засади трактування економічних систем в умовах посилення їх екологізації та глобалізації»

1. ЕКОЛОГ1ЧНА ЕКОНОМ1КА I СТАЛИН РОЗВИТОК

УДК 330.342:303.725.2

1НСТИТУЦ1ЙН1 ЗАСАДИ ТРАКТУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ IX ЕКОЛОПЗАЦН ТА ГЛОБАЛ1ЗАЦН

Я.В. Кульчицький1, Б.В. Кульчицький2, М.В. Малiновська3, Н.В. Джигора4

Проаншпзовшо основш теоретико-методолопчш пiдходи вiтчизняних та зарубiжних учених до трактування економiчних систем в умовах посилення !х еколопзаци та гло-бшпзаци з позицiй шституцюншпзму. Автори ще! науково! розвiдки намагаються з'ясу-вати, якi витоки i причини зумовили еволюцiю пiдходiв до розумшня змiсту екож^ч-них систем та на яю саме шституцшш засади спираються дослiдники у сво!х виснов-ках. Критично оцшюючи погляди втизняних та зарубiжних учених, обгрунтовано власний концептуальний пiдхiд до трактування економiчних систем в умовах !х еколо-пзаци, глобалiзацil та становления шформацшного суспшьства.

Ключовi слова: сучасш економiчнi системи, методологiя, шституцшний тдхщ, еко-логiзацiя, глобалiзацiя, iиформацiйне сусшльство, суспiльство знань, постiндустрiальна парадигма.

Вступ. Обгрунтування iнституцiйних засад трактування i пор1вняльного аналiзу сучасних економiчних систем в умовах посилення 1х еколопзацц, глоба-лiзацií та становления шформацшного суспшьства передбачае вивчення кну-ючих як у зарубiжнiй, так i украíнськiй економiчнiй науцi пiдходiв до розумiння закономiрностей 1х еволюцií, з'ясування структурних елементiв та перспектив розвитку. При цьому теория порiвияльних економiчних систем мае справу з над-звичайно динамiчиим та мiиливим об'ектом дослщження, оскiльки невпинний розвиток людсько1 дiяльностi та 11 модифiкацiя, штелекту^защя на порозi ХХ1 ст. призвели до стршких економiчних та шших змiн i, вiдповiдно, породжують ниш сшвкнування рiзних типiв економiчних систем, яю усi без винятку перебу-вають у станi постiйноí трансформаций Така палiтра iсиуючих навiть в умовах ■па само!' епохи економiчних систем об'ективно спричинила появу значно1 кшь-костi вiдмiииих мiж собою теоретико-методолопчних пiдходiв до трактування змкту економiчноí системи як категорií сучасно!' полiтичноí економií [2-4].

Мета роботи - спроба об'ективно висвiтлити погляди украшських та зару-бiжних учених до тлумачення змiсту економiчних систем в умовах посилення 1х еколопзацп та глобалiзацií з позицiй iнституцiйноí теорií, яку вважаемо виз-начальною i сьогоднi для розумiния цившзацшних соцiально-економiчних змiн та сучасного парадигмального дискурсу. Вiдповiдно на такiй теоретико-методо-логiчнiй основi зробимо спробу обгрунтувати власний концептуальний пiдхiд

1 проф. Я.В. Кульчицький, д-р екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;

2 проф. Б.В. Кульчицький, д-р екон. наук - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка;

3 асист. М.В. Малшовська - НЛТУ Украши, м. Льв1в;

4 здобувач Н.В. Джигора - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка

до з'ясування природи й змiсту економiчних систем, 1х трактування в умовах значного посилення екологiзацií, глобалiзацií та становления шформацшного, "знанневого" суспiльства.

Методи дослщження - далектичний, iсторичний, логiчний, системний, по-ршняльного аиалiзу, сценарного ан^зу, мiждисциплiиарний, синергетичний та iн.

Стушнь розроблення проблеми та огляд лггератури. Варто наголосити, що незважаючи на значну актуальнiсть проблеми дослiдження природи i трактування сучасних економiчних систем в умовах значного посилення 1х екологь зацií, глобалiзацií, епохального переходу людства до iнформацiйного (постш-дустрiального за iсторичною суттю) сусшльства, у науковщв рiзних краш е свое бачення цiеí проблеми [1-12]. Тому намагатимемось проаналiзувати основнi шдходи до 11 вирiшения у вггчизняшй та зарубiжнiй науцi, а також обфунтува-ти власну наукову концепцда.

Сучасна економiчна теор1я (полiтична економш), намагаючись проникнути у природу економiчних систем, висувае чимало пiдходiв до !х трактування, яких об'еднуе насамперед те, що економiчне життя сусшльства, його економiч-на дiяльнiсть усввдомлюються власне як "система", навiть "складна система", з уама логiчними висновками, якi випливають iз системно!' методологи. Як слушно зазначають у цьому контекстi вiдомi ктвсьт дослiдники П. Леоненко i О. Черепнiна, у сучасшй економiчнiй лiтературi категорда "економiчна система" найчастiше трактують так: 1) сукупнкть вiдносин мiж людьми, що склада-ються з приводу виробництва, розподшу, обмiну i споживання економiчних благ; 2) сукупнiсть людей, об'еднаних стльними економiчними штересами; 3) кторично визначений спосiб виробництва; 4) особливим чином упорядкована система зв'язюв мiж виробниками та споживачами матерiальних та нематерь альних благ; 5) сукупнкть усiх економiчних процесiв, що функцюнують у сус-пiльствi на основi притаманних йому вiдносин власносп та оргашзацшно-ира-вових норм тощо [4, с. 69].

Як бачимо, згаданi економiсти вказують на рiзноманiтнi, а iнодi й кардинально протилежш теоретичнi пiдходи до тлумачення змiсту економiчних систем. Спльним, на думку П. Леоненка i О. Черепнiноí, у трактуваннi економiч-ноí системи е визнання загальноí причини iснувания економiчноí системи - уш-версального закону вiдносноí обмеженосп (рiдкiсностi) ресурсш, в основi дц якого е двi обставини: постшне якiсне i кiлькiсне зростання людських потреб та обмеженiсть матерiальних благ i послуг, потрiбних для íх задоволення. Сшль-ним е також усввдомлення того, що для виртення цих проблем суспiльство мо-же використовувати множиннiсть iнституцiйних структур i координацiйних ме-ханiзмiв. Проте, переконаш вiтчизиянi дослiдники, змiстовне наповнення кате-горц "економiчна система", конкретний набiр и елементiв, взаемод1я та взаемо-вiдношения мiж ними е рiзними, що й призводить до рiзних трактувань еконо-мiчноí системи [4, с. 69-70].

На основi аналiзу теоретичних пiдходiв iнституцiоналiстiв, П. Леоненко i О. Черепнiна доходять висновку, що економiчна система - це не просто сукупнкть шституцш, визначених певним чином, а ввдповщно структурована та су-бординована за певними ршнями сукупнiсть соцiально-економiчних шститутш, що мають рiзну "вагу" i вiдiграють кожен свою роль [4, с. 73].

На наш погляд, трактування економiчних систем з позицш iнституцiоналiз-му у контекста постiндустрiалiзму набувае поширення й у зарубiжнiй економiч-нiй теорií. Так, на думку сучасного американського дослдаика С. Роузфiлда, "економiчнi системи - це сукупносп саморегулiвних та регульованих культурою видав дiяльностi, спрямованих на досягнення корисностi, що 1х здiйснюють шляхом добровiльного обмiну, взаемних чи одностороннiх обов'язк1в або дору-чень за умов обмеженостi ресурсш" [7, с. 6]. Окр1м цього, вважае учений, важ-ливу роль у функщонуванш економiчних систем ввдграють етичнi норми, поль тика та культура сусшльства. 1деолопя також може впливати на характеристики економiчних систем, але, на переконання цього автора, "... зазвичай вона е другорядним чинником" [7, с. 6].

Водночас, на нашу думку, наведене трактування економiчноí' системи мае певш критичнi зауваження. По-перше, дискусiйним вважаемо зведення змiсту економiчноí' системи до "видiв дiяльностi". По-друге, погоджуючись з автором у тому, що дiяльнiсть регулюеться культурою, не зовсш зрозумшо, що маеться на увазi шд саморегульованими видами дiяльностi i чи у принцип може кнува-ти даяльнкть, яка прямо чи опосередковано не визначаеться культурою. Потрете, розглянуте трактування економiчноí' системи не окреслюе й просторових меж. По-четверте, впадае у вiчi суперечнiсть в аналiзованому пiдходi, коли, з одного боку, слушно стверджуеться, що важливу роль у функщонуванш еконо-мiчних систем вiдiграють етичнi норми, поливка та культура суспшьства i водночас, з iншого боку, наголошуеться, що iдеологiя е другорядним чинником щодо економiчних систем.

Укра1нський до^дник з дiаспори I. Полулях вважае, що " економiчна система - це науковим методом створена модель, або ввдзеркалення економiчноí' чи економшо-полиично! дiйсностi" [6, с. 42]. Розмiрковуючи над динамiкою економiчних систем як розкриттям 1'хньо1' сутi, учений звертае увагу на наяв-нкть своерiдного парадоксу: "Аналiзуючи розвиток економiчних систем, кон-статуемо певний парадокс. Духовш змiни людини призвели до розвитку шдивь дуалiзму, що спонукав активнiсть певних економiчних сил. Одночасно виникае абсолютистична нацiональна держава, яка силою свое! авторитарно! позицц в рiзний спосiб впливае на поведшку iндивiда. Державна влада створюе еконо-мiчнi оргашзацц i встановлюе меж^ в яких повинен д1яти шдиввд. Отже, виникае керована державою економжа з економiчно-полiтичними планами та прог-рамами. Прикладна економiчна полггика виявляе, з одного боку, безлiч держав-них iнiцiатив, а з iншого, створюе комплекс iнiцiатив та сприянь, якi започатко-вують або шдтримують iндивiдуальну економiчну дiяльнiсть. У такий споаб виникла дуалiстична система, в якш тiсно взаемопов'язанi сусшльне та шдивь дуальне господарство" [6, с. 43-44].

Як бачимо, запропоноване трактування економiчноí' системи мае два р1в-нi - теоретичний i практичний, неначе складаеться iз двох частин, де друга час-тина ввдзначаеться мiсткiстю i мае чику практичну спрямованiсть з ймовiрним подальшим аналiзом полiтико-економiчноí' дiйсностi. Сдине, чого, на жаль, чи-ко не уточнюе згаданий автор: чи "економжо-полгтачна дiйснiсть" i е практич-ним втшенням "створено! моделi", чи ця дiйснiсть насправда е значно "шир-шою", бiльш розма1тою або "вужчою", але у всякому разi шшою, нiж модель.

Сучасний польський дослщник Т. Ковалiк пропонуе трактування економiч-но1 системи, виходячи iз власного розумiння 11 складових частин. Такими скла-довими частинами вш вважае учасникiв господарського життя, взаемозалеж-ностi мiж ними, засади, стимули, вказiвки та обмеження. Учасниками господарського життя е господарсью оргашзацп чи пiдприемства та íхнi зв'язки, сь мейнi та одноосiбнi господарства. На думку вченого, "економiчна система - це об'еднання, комплекс оргашзацш, сшейних та одноосiбних господарств, ят здiйснюють дiяльнiсть на основi певних засад, стимушв, вказ1вок та обмежень у сферах виробництва, розподалу, обмiну i споживання благ та послуг" [11, с. 12]. При цьому автор зазначае, що середовище, у якому функщонуе економiка, не е частиною системи. Водночас ознакою системи е полиика визначення правових та оргашзащйних рамок для господарсько1 даяльноста [11, с. 11-12].

На наш погляд, розглянуте визначення змiсту економiчноí системи, запро-поноване з позищй iнституцiоналiзму, вигiдно вирiзняеться конструктивнiстю. Проте дискусшним вважаемо твердження, що середовище, у якому функщонуе економжа, не е частиною економiчноí системи.

1нший сучасний польський економiст Т. Качмарек, аналiзуючи рiзнi шдхо-ди до трактування змкту економiчних систем, зазначае, що "економiчна система певно1 краши е частиною цiлiсноí шституцшно!' системи краши. Поняття економiчноí системи охоплюе реально iснуючi види господарювання, якi орга-нiзованi на основi визначених критерiiB. Водночас господарка е тальки частиною цiлоí системи i тому потрiбно простежити зв'язки економши з iншими системами, зокрема, з полггичною, суспiльною та культурною системами певно! краши" [10, с. 19].

Як бачимо, згаданий автор чико подiляе iнституцiйний шдхщ i правильно наголошуе на необхвдноста аналiзу взаемозв'язкiв власне економiки з шшими системами суспiльства. Проте, на нашу думку, не зовам зрозумшо, чому "сус-шльна" система стойъ у перелiку мiж "полiтичною" i "культурною". Окрiм цього, зовсш не згадуються у цьому контекстi таю важливi складовi компонен-ти сусшльства, як правова та екологiчна системи, роль i вага яких зростае у су-часних умовах посилення глобалiзацil.

Ще один сучасний польський дослвдник Б. Вiнярський вважае, що еконо-мiчна система е "... набором загальнообов'язкових правових норм i концептуаль-них засад, що регулюють поступ вах учасникiв господарського процесу" [12, с. 28]. Економiчна система визначае: 1) якi блага потрiбно виробляти i у яких кшь-костях; 2) яким чином виробництво продукт1в мае координуватися у контекста задоволення рiзних сусп1льних потреб; 3) яким чином повинен ввдбуватися по-д1л сукупного сусп1льного продукту мiж громадянами суспiльства [12, с. 28].

На наш погляд, учений слушно наголошуе на важливоста iнституцiйно-правового забезпечення господарського процесу в краЫ. Проте, на жаль, вiн не розвивае цю конструктивну iдею, а стереотипно повторюе трiаду фундамен-тальних економiчних проблем в iнгерпретацil американських економiстiв. "За лаштунками" залишаються важливi проблеми власностi, довк1лля, взаемодil економiчноl системи з iншими суспiльними системами i т. iн.

Висновки. Проведений аналiз теоретико-методологiчних пiдходiв сучас-них зарубiжних i вiтчизняних учених до визначення категорп "eKOHOMi4Ha система" засвдаив складнкть, суперечливiсть i тривалкть цього процесу й сьогод-ш, на зламi тисячолиь [2, 3]. Власне зважаючи на вiдсутнiсть одностайноста у тлумаченнi термiна "економiчна система", вважали за потрiбне обгрунтувати свш концептуальний пiдхiд до розумiння природи й змкту економiчних систем в умовах значного посилення !х еколопзацп, глобалiзацií та становления шфор-мацшного, "знанневого" суспiльства i, вiдповiдно, запропонувати трактування економiчноí' системи як науково! категорй' сучасно! економiчноí' теорй' (полиич-но! економп).

На наше переконання, конструктивним на порозi третього тисячолитя е ш-ституцiйний пiдxiд, побудований на необxiдностi врахування панiвниx сусшль-них цiнностей, неформальних та вiдповiдниx формальних iнституцiй (за Д. Нортом [5]), вагомоста екологiчниx обставин, зростаючо! ново! ролi держави у формуванш та функцiонуваннi економiчноí' системи у нишшшх умовах посилення еколопзацп систем та глобалiзацп. При цьому, на нашу думку, сучасне дослвдження економiчниx систем мае являти собою комплексний аналiз еконо-мiчноí' системи у широкому сена, виходячи з нерозривно!, оргашчно! едностi панiвниx щнностей, вiдповiдниx iнституцiй, полиико-правово! системи координат, природного довюлля та власне економiчного меxанiзму. 1ншими словами, сучасна методолопя дослiджения економiчниx систем та ix порiвняльного ана-лiзу передбачае всебiчний, глибокий аналiз постайно! взаемодп на рiзниx ршнях та у рiзниx площинах економiчноí', сощально!, еколопчно!, полгтично!, правовой культурно!, етшчно! та iн. сфер життедiяльностi сусшльства у системнш едностi, з чиким усвiдомлениям особливо!, все зростаючо! ролi людини-творчо! ("homo creator") як головного чинника суспiльно-економiчного прогресу i тран-сформацп економiчниx систем у контекста !х екологiчного вектора та виклитв глобалiзацií' ХХ1 ст.

Водночас, на наш погляд, у нишшшх умовах посилення еколопзацп та глобалiзацií' економiчниx систем об'ективно зростае роль полиичних рiшень та держави у забезпеченш функцiонувания економiчноí' системи та И стайкого роз-витку. Свого часу Ф. Бродель писав, що "теор1я автономно! економши в умовах розвинутого капiталiзму виявляеться простим шюльним припущенням" i, вщпо-вiдно, дослiджуючи кторда економiки, "... не можна безкарно вщдавати перевагу серй' так званих економiчниx фактш" [1, с. 8-9, 485]. З цього приводу Й. Шумпетер наголошував, що "економiчна ктор1я не може бути суто еконо-мiчною" [8, с. 64].

У цьому ж контекста вщомий економкт - Нобелiвський лауреат Д. Норт слушно - наголошуе: "Намагаючись зрозумгги функцiонувания економiки, нат-рапляемо на ткний зв'язок мiж державним ладом та економiчною системою, а тому мусимо розвивати правильну полiтичну економда... Сучасна макроеконо-мiчна теор1я школи не розв'яже сво!х проблем, якщо И користувачi не визнають, що полггичш рiшения кардинально впливають на функцюнування економiки. Хоча на даний момент ми почали це визнавати, потрiбне набагато ткшше поеднання поливки з економiкою" [5, с. 143]. Заслуговуе на увагу точка зору вь

домого американського политолога Ф. Фукуями, що головна мета глобально!' полиики не буде зводитися до обмеження державностi, а навпаки до ц розбудо-ви: "Для конкретних суспшьств i для глобально!' сшльноти вiдмирання держави не е прелюдieю до утопи, а х1ба до катастрофи" [9, c. 137].

Отже, на наше переконання, в умовах значного посилення еколопзацп еко-номiчних систем, глобалiзацií та становления у планетарному масштабi шфор-мацiйного, "знанневого" суспiльства можна запропонувати таке трактування су-часних економiчних систем: економiчна система - це складне бю-сощо-еконо-мiчне утворення, яке присутне у всiх галузях дiяльностi сусшльства i, поедну-ючи чинники виробництва за безпосередньо! участi наявних неформальних i формальних iнституцiй у певних екологiчних та глобальних обставинах, забез-печуе виробництво матерiальних i духовних благ, надання послуг, еколопчну р1вновагу та стiйкий розвиток сусшльства в умовах ощадливого використання ввдносно обмежених традицiйних ресурсiв та необмеженосп iнформацií i знан-ня [2, 3].

Економiчна система сприяе задоволенню зростаючих потреб та гармошза-цц економiчних iнтересiв громадян, забезпеченню !хшх прав i свобод, принципу сощально! справедливостi, змiцненню держави у контекста посилення глоба-лiзацiйних процеав. Дуже важливим сьогоднi i для теорп, i для суспшьно-еко-номiчноí практики е глибоке усвiдомления того, що сучасна економiчна система повинна бути однозначно спрямована на формування iнформацiйного (пос-тiидустрiального) сусшльства та сусшльства, заснованого на знаннях. Проте врештьрешт, i хочемо на цьому особливо наголосити, взаемодя економiчноí та екологiчноí систем повинна у кшцевому пiдсумку привести до становлення екологiчно збалансовано!, " зелено!" економжи як передумови стiйкого i по суп безмежного розвитку iнформацiйного, "знанневого" сусшльства, уае! людсько! цивiлiзацií.

Лггература

1. Бродель Ф. Матерiальна цившзащя, економша i капп^зм ХУ-ХУШ ст. : пер. з фр. Г. Фшпчук / Фернан Бродель. - У 3-х т. - К. : Вид-во "Основи". - 1998. - Т. 3: Час свпу. - 631 с.

2. Кульчицький Б.В. Фшософш eкономiчних систем (розвиток методологи i'x поршняльного aнaлiзу в умовах еколопзацп, iнтeлeктуaлiзaцн та глобшпзаци) : моногрaфiя / Б.В. Кульчицький, Я.В. Кульчицький. - Львш : Вид-во "Лга-Прес", 2015. - 710 с.

3. Кульчицький Я.В. Сучасш eкономiчнi системи в умовах еколопзацп та глоб^зацп (тeорeтико-мeтодологiчнi засади поршняння) : моногрaфiя / Я.В. Кульчицький. - Львш : Вид-во "Лга-Прес", 2011. - 687 с.

4. Леоненко П.М. Сучасш екожмчш системи : навч. пойб. / П.М. Леоненко,

0.1. Черепшна. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 429 с. - (Вища освгга ХХ1 столiття).

5. Норт Д. 1нституцл, шституцшна змша та функцюнування економши : пер. з англ.

1. Дзюб / Дуглас Норт. - К. : Вид-во "Основи", 2000. - 198 с.

6. Полулях I. Екожмчна политика в рамках социального ринкового ладу Нмеччини / I. Полулях. - Кшв-Львш-Мюнхен : Вид-во ВМС, 2003. - 160 с.

7. Роузфшд С. Порiвнюeмо eкономiчнi системи : пер. з англ. В. Вишенська / Стшен Роузфшд. - К. : Вид-во "К.1.С.", 2005. - Харюв, 370 с.

8. Шумпетер И. Теория экономического развития: (Исслед. предпринимат. прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) : пер. с англ. / Иозеф Шумпетер. - М. : Изд-во "Прогресс", 1982. - 455 с.

9. Fukuyama F. Budowanie panstwa: Wladza i lad miedzynarodowy w XXI wieku / Francis Fukuyama. - Poznan : Wydawnictwo Dom wydawniczy Rebis, 2005. - 156 s.

10. Kaczmarek T. lad ekonomiczny w demokratycznym panstwie / Tadeusz Teofil Kaczmarek. -Warszawa : Wydawnictwo Difin, 2007. - 200 s.

11. Kowalik T. Wspolczesne systemy ekonomiczne: Powstawanie, ewolucja, kryzys / Tadeusz Kowalik. - Warszawa : Wydawnictwo WSPiZ im. L. Kozminskiego, 2000. - 355 s.

12. Polityka gospodarcza / red. B. Winiarski. - Warszawa : Wydawnictwo PWN, 2006. - 584 s.

Надтшла до редакцп 31.05.2016р.

Кульчицкий Я.В., Кульчицкий Б.В., Малиновская М.В., Джигора Н.В. Институциональные основы трактовки экономических систем в условиях усиления их экологизации и глобализации

Проанализированы основные теоретико-методологические подходы отечественных и зарубежных ученых к трактовке экономических систем в условиях усиления экологизации и глобализации с позиций институционализма. Авторы этой научной разведки пытаются выяснить, какие истоки и причины обусловили эволюцию подходов к пониманию содержания экономических систем и на какие именно теоретические основы опираются исследователи в своих выводах. Критически оценивая взгляды отечественных и зарубежных ученых, обоснован собственный концептуальный подход к трактовке экономических систем в условиях их экологизации, глобализации и становления информационного общества.

Ключевые слова: современные экономические системы, методология, институциональный подход, экологизация, глобализация, информационное общество, общество знаний, постиндустриальная парадигма.

Kul'chyts'kyj Ya. V., Kul'chyts'kyj B.V., Malinovs'ka M.V., Dgygora N.V. Institutional Bases of Interpretation of the Economic Systems in the Conditions of Strengthening of their Environmentally Sustainable Development and Globalization

Some basic theory-methodological approaches of home and foreign scientists to interpretation of the economic systems in the conditions of environmentally sustainable development and strengthening of globalization in the context of institutional approach and modern paradigm discourse are analysed. The authors of this scientific secret service try to learn what sources and reasons stipulated evolution of approaches to understanding of maintenance of the economic systems and what exactly theoretical bases researchers lean on their conclusions. Critically estimating looks of home and foreign scientists, authors substantiate own conceptual approach to interpretation of the economic systems in the conditions of becoming informative, society of knowledges.

Keywords: modern economic systems, methodology, institutional approach, environmentally sustainable development, globalization, informative society, society of knowledges, post-industrial paradigm.

УДК 504:33

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ТА ПРАКТИЧН1 ЗАСАДИ ТРАНСКОРДОННО1 ЕКОЛОПЗАЦН ЕКОНОМ1КИ В еВРО1НТЕГРАЦ1ЙНОМУ ПРОЦЕС1 УКРАШИ

1.А. Дубовiч1

Проаналiзовано сучасш еколого-економiчнi проблеми транскордонного сшвроби-ництва Украши та суидшх держав СС. Обгрунтовано потребу розроблення теоретико-методолопчно! основи, спрямовано! на забезпечення практично! реалiзацii еколопзаци

1 доц. I.A. Дубовiч, канд. геогр. наук - НЛТУ Украши, м. Львш.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.