CC BY
17
краш. noTpi6Ho прищеплювати школярам TaKi якостi як вщповщальтсть, громадський обов'язок, самостшшсть, готовтсть до ризику, мужнiсть i справедливкть;
• проведення "полiтики мiттельштaнду". Ця полiтикa не повинна бути яки-мось пiдроздiлом економiчноï полiтики, якою займаеться окремий вщдш десь в мiнiстерствi економiки. Вона повинна бути самостшною полiтикою i кожен законопроект в будь-якш гaлузi мае бути перевiрений на його вплив на "мительштанд", бо в кiнцевому результата все вщбиваеться на ньому. "Дорогу продуктивной! Менше держави! Бiльше приватно!' Ыщати-ви! Бiльше ввдповвдальносп!", - так коротко можна визначити девiз шмець-кого "мiттельштанду" сьогоднi.
Отже, Львшщиш вкрай необхвдна послiдовна полиика пiдтримки малого бiзнесу. Повинен бути розроблений повний комплекс програм з yeix пи-тань розвитку малих i середнix пiдприeмств - вщ допомоги i всiлякомy спри-янню у ïx створенш, через кредитну, ^естицшну, шформацшну, консульта-цшну та iншy шдтримку, аж до цшьових програм пiдтримки пiдприeмств прюритетних галузей економши, сприяння створенню об'еднань, сшлок, ор-ганiзацiй самодопомоги. Баварiя в цьому вiдношеннi може слугувати прикладом для Львiвськоï обласп та й для всieï Украши, а, крш того, може надати квалiфiкованy пiдтримкy i консyльтацiю з ydx питань розвитку i сприяння малому бiзнесy.
Лiтература
1. Аналггичш матерiали надано Львiвським управлiнням статистики.
2. Mittelständische Unternehmen - Säulen der bayerischen Wirtschaft. - Bayerisches Staatsministerium für Wirtschaft, Verkehr und Technologie, München, Juli 1995. - 62 S.
3. Eckpunkte der Wirtschafts- und Sozialpolitik: 10 Forderungen des Mittelstands für die 14. Legislaturperiode des Deutschen Bundestages. - Mittelstands- und Wirtschaftsvereinigung der CDU/CSU, 1998. - S.10.
УДК 330.342 Докторант Б.В. Кульчицький, канд. екон. наук -
Львiвський НУiM. 1в. Франка
ЕКОНОМ1ЧНА СИСТЕМА СУСП1ЛЬСТВА ЯК НАУКОВА
КАТЕГОР1Я: ОСОБЛИВОСТ1 ДИСКУРСУ У ЗАРУБ1ЖН1Й ЕКОНОМ1ЧН1Й ТЕОР11
Дослщжуеться еконо)шчна система сусшльства як наукова категорш. Аншшу-ються прюритетш концещп зарубiжних учених щодо и трактування.
Ключовi слова: економiчна система суспiльства, наукова категорiя, системний шдхвд.
Assoc. Prof. Dr. B. V. Kul'chyts'kyi - Ivan Franko NUof Lviv
Economic system of society as a scientific category: peculiarities of discourse in foreign economic theory
This article considers the economic system of society and analyses the main conceptions of foreign scientists as to its treatment.
Key words: economic system of society, scientific category, system approach, complex system.
Категор1я "економ1чна система сустльства" широко використовуеться у сучасшй економ1чнш наущ та шших науках про сустльство. Проте у ц трактуванш ввдсутня едшсть погляд1в. Як справедливо наголошуе ввдомий укра'нський учений, засновник львшсько! школи економ1чних систем Г. Баш-нянин, значний внесок до виршення ще! важливо! методолопчно! проблеми зробили чимало ввдомих заруб1жних дослвдниюв [2]. Так, видатний еконо-мкт ХХ ст. Дж. Гелбрейт зазначав, що економ1чною системою е система, "... яка виробляе продукти харчування, переробляе, упаковуе i розподаляе !х, виробляе тканину i виготовляе одяг, будуе будинки, обставляе !х меблями, надае послуги в галуз1 освгги та медицини, забезпечуе законнкть i порядок, оргашзовуе нацюнальну оборону." [3].
Сучасш економкти П. Грегор1 та Р. Стюарт, намагаючись ввдповкти на питания про змкт економ1чно1 системи сусшльства, пишуть: "Економ1чна система е набором мехашзм1в та шстигуцш для прийняття та виконання рь шень стосовно виробництва, доход1в i споживання на дашй територц" [12]. Як бачимо, у такому шдход1 наголошуеться на необхвдносп певних шститу-цш для виконання вщповвдних економ1чних р1шень, а також додаеться тери-тор1альна ознака, щоправда, як слушно зауважуе I. Грабинський, без потр1б-ного уточнення [4].
Економ1чна система мае, як ми зазначали вище, значний вплив на сус-шльство. При цьому, на думку М. Мендози i В. Напол1, цей вплив настшьки ктотний, що нав1ть визначае структуру i значущкть 1ншпх його тдсистем. З цього випливае, що результати трансформацп власне економ1чно1 системи всеб1чно позначаються на сусшльнш трансформацп i подальшому функцю-нуванш сусшльства [15]. В1д себе додамо, що ця концепщя вщводить еконо-м1чнш систем1 роль сустльно! " шдсистеми".
Будь-яке сусшльство об'ективно наштовхуеться на проблему шдтрим-ки життедаяльносп у середовишд свого кнування. При цьому основною проблемою, як вщомо, е обмеженкть ресурйв щодо людських потреб. Тому ко-жне сусшльство повинно вир1шувати, як залучити, розмктити ресурси так, щоб максимально задовольнити щ потреби i водночас, як створити таку еко-ном1чну структуру, яка б виконувала щ функцп. Шркуючи за такою лопч-ною схемою, П. Семюелсон i В. Нордгауз виводять свою наукову дефшцда: "Економ1чна система це своервдний мехашзм, за допомогою якого вир1шу-ються основш проблеми, пов'язаш 1з задоволенням людських потреб в умо-вах обмеженосп ресурйв: що виробляти? як? для кого?" [7].
Щкаве i досить конструктивне, на наш погляд, визначення економ1ч-но! системи сусшльства пропонуе Ф. Прайор. Вш вважае, що " економ1чна система складаеться з тих частин пол1тичних, сощальних та економ1чних шсти-туцш, оргашзацш, закошв, норм, правил i переконань, що взаемоддать без-посередньо чи опосередковано, впливаючи на споживання, розподш, обмш i виробництво (що виробляти, скшьки виробляти i як виробляти)" [16]. Як випливае з цих сл1в, автор трактуе економ1чну систему сусшльства значно ши-
рше, шж власне економiчний механiзм. Бiльше того, спостертаемо розумiння економiчноí системи як системного утворення, змiст i функцц якого розкри-ваються у процес взаемозв'язку та взаемодií його складових елементав. Вод-ночас пiдкреслюеться взаемозалежшсть полiтичних, соцiальних та економiч-них iнституцiй, а також норм i переконань, що склалися у суспiльствi i впли-вають на функцюнування та взаемодiю вищевказаних iнституцiй.
Приблизно у тому ж русл^ але бiльш стисло, без виокремлення поль тичних i соцiальних iнституцiй та кнуючих переконань, розмiрковують про змкт економiчноí системи сустльства Д. Камершен, Р. МакКензi i К. Нарда-неллi. Вони пишуть: "Економiчна система ... е системою шституцш, пов'яза-них з пiдняттям та реатзащею економiчних завдань" [14].
1нший зарубiжний дослiдник економiчних систем суспiльства К. Гай-танi так обгрунтовуе цю наукову категорда: "Економiчна система е комплексом оргашзащйних моделей iндивiдуумiв та груп, зайнятих дiяльнiстю для задоволення людських матерiальних потреб" [13]. На нашу думку, привабли-вим у цьому визначеннi е словосполучення "комплекс органiзацiйних моделей шдивщуумш та груп". Водночас запропонований пiдхiд видаеться дещо звуженим, оскшьки суспiльство, а тим бшьше сучасне, не обмежуеться задо-воленням тальки матерiальних потреб. Бiльше того, як ввдомо, загальною те-нденцiею подальшого розвитку i удосконалення економiчних систем е змен-шення частки працюючих у сферi матерiального виробництва при одночас-ному 11 збiльшеннi у сферах послуг та виробництва нематерiальних, сощаль-них i духовних благ.
Деят зарубiжнi ученi, не пропонуючи якогось цiлiсного визначення економiчноí системи сустльства, все ж роблять спробу розкрити 11 змiст через основш ознаки. Так, К. МакКоннелл i С. Брю пiд такими ознаками розу-мiють форму власноста на засоби виробництва i метод узгодження та управ-лiння економiчною дiяльнiстю [6]. Безперечно, форма власноста е дуже важ-ливою характеристикою будь-яко1 економiчноí системи, проте сама форма чи форми е наслдаом певних iсторичних, полiтичних i культурних процесiв та обставин. Останш зумовлюють також вiдповiднi методи узгодження та управлшня економiчною дiяльнiстю. Отже, на наш погляд, за лакошзмом i влучнiстю запропоноване розумiння економiчноí системи сустльства може претендувати на еталонне. Водночас воно мае вади, оскшьки не розкривае змiсту економiчноí системи в усiй 11 повнота, а тiльки фокусуе увагу на "вер-хiвцi айсберга".
На думку М. Борнстейна, важливими характеристиками економiчноí системи е мiсце i роль "... влади i сусшльних верств у виробництвi, розподiлi та споживанш товарш i послуг", а також те, як "... сусшльство визначае:
• що буде вироблено
• як це буде вироблено, включаючи (а) шституцп та iнструменти, якi будуть використаш i (б) способи залучення ресурив;
• як утворюватимуться особистi доходи [, якi будуть вимоги до розподiлу то-варiв та послуг ^ перерозподiлу) мiж членами сусшльства" [10].
Як бачимо, це розумiння економiчноí системи сусшльства мiстить чи-мало ознак, що íх висловлювали попередньо проаналiзованi автори: тут йдеться i про владш iнституцií, i про так зваш три фундаментальнi економiч-ш проблеми. Тобто маемо своeрiдний синтез вище викладених методолопч-них шдходш.
Нарешт!, Дж. Говдi, враховуючи посилення екологiчного вектора су-часних економiчних систем суспiльства i утвердження еколопчно!' парадигми економiчноí теорií, обгрунтовуе щею, за якою "економiчна система е части-ною бiофiзичного свiту", в якому "економiка, суспiльство та навколишне се-редовище поеднанi сьогоднi коеволюцшними вiдносинами" [11]. Вiддаючи належне еколопчному та коеволюцшному концептам такого шдходу, мусимо зазначити, що в щлому вiн не дае повно!' ввдповвд на питания про генезис, змкт i основне покликання економiчноí системи сусшльства.
Суть економiчних систем сусшльства намагаються збагнути й ученi пострадянських держав, наших ближчих чи дальших сусiдiв. Так, сучасна ро-сшська дослiдниця Т. Юр'ева тлумачить економiчну систему як "... цiлiсну едшсть виробникiв i споживачiв, якi перебувають мiж собою у взаемному зв'язку та взаемодц". При цьому зазначаеться, що "... визначальними елемен-тами будь-яко1 економiчноí системи е таи сфери д1яльносп як виробництво, розподал, обмiн i споживання" [9]. На нашу думку, таке визначення е далеко неповним i не зовсш коректним. По-перше, еднiсть виробниюв i споживачiв, яка справд присутня в економiчному життi, не е характерною ознакою еко-номiчноí системи. Тим бшьше важко сказати, що саме розумiе автор пiд фразою "цшсна еднiсть"? По-друге, навряд чи визначальними елементами еко-номiчноí системи можна вважати виробництво, розподш, обмiн i споживан-ня, яю, як вiдомо, становлять послiдовнi стадп процесу суспiльного ввдтво-рення у вах без винятку економiчних системах суспшьства.
У росiйському пiдручнику за редакщею I. Нiколаевоí стверджуеться, що "сукупнкть виробничих вiдносин становить певну економiчну систему i у шй основними е вiдносини власностi" [8]. На наш погляд, запропонований шдхвд не розкривае змiсту економiчноí системи суспшьства i не вiдповiдае духовi сучасно1 економiчноí науки. Можна погодитися з авторами, що вiдно-сини власностi справд вiдiграють дуже важливу роль у функцiонуваннi еко-номiчних систем. Проте зовсiм неправомiрно ототожнювати економiчну систему i "сукупнкть виробничих вiдносин". По-перше, тим самим надто зву-жено окреслюються межi системи; по-друге, не вiддзеркалюеться 11 глибин-ний змiст та шституцшш, культурологiчнi параметри i, по-трете, вживання марксистськоí дефiнiцií "сукупнiсть виробничих вщносин" е явним пережитком минулого, догматичним моментом i - це у той час, коли свиова економь чна наука i прогресивш ученi-економiсти незалежних держав пострадянсько-го простору вже давно вiдмовилися вщ вiджилих теоретичних концептiв.
Не витримуе критики ще одна точка зору росшських дослiдникiв, що викладена у "Великому економiчному словнику" (1998 р.), зпдно з якою еко-номiчна система визначаеться як "... система сусшльного виробництва, тобто сукупнiсть продуктивних сил i виробничих вiдносин" [1]. Як бачимо, тут на-
явний ортодоксальний марксистський шдхвд, який абсолютно не розкривае змкту явища, не кажучи про те, що вже давно канув у Лету.
Сучасний казахський економiст Р. Слемесов виводить розумшня змк-ту економiчних систем сустльства з системи бiологiчних i сощально зумов-лених потреб, задовольнити, яш можна тiльки вiдповiдним чином оргаш-зованою дiяльнiстю. Учений, зокрема, пише: "Ми намагаемося придбати 1жу, одяг, житло, багато товарiв i послуг, якi асощюються з належним чи високим рiвнем життя. Ми також надшеш певними здiбностями i оточеш великою кь лькiстю матерiальних благ - природних i створених. Тому щлком природно використати наявнi природш i матерiальнi ресурси - робочу силу i управлш-сьш здiбностi, iнстрyменти i машини, землю i мiнеральнi багатства - для ви-робництва товарш i послуг, ят задовольняють нашi матерiальнi потреби. Са-ме таку дiяльнiсть, що здшснюеться у рамках органiзацiйного механiзмy, ми називаемо економiчною системою" [5]. Наведене визначення, на наше пере-конання, не може бути прийнятним. Це, скорте, трактування спонукальних мотивiв, змкту i кiнцевоí мети власне економiчноí дiяльностi. Сдиний натяк на те, що прийнято називати економiчною системою сусшльства, мктить словосполучення "у рамках оргашзащйного механiзмy", але без належного уточнения цi слова позбавленi необхщно!' логiки та смислово! наповненост!
Шдсумовуючи проведений аналiз р!зних методологiчних шдход!в до розумшня економiчноí системи та п визначення як науково! категорц, хочемо наголосити, що, сильними сторонами дефшщш американських i захвдноевро-пейських авторiв е, на нашу думку, вдея про трiадy фундаментальних еконо-м!чних проблем, а також акцентування уваги на пашвних принципах розпо-дшу й перерозподшу створеного продукту, як! справд^ ктотно характеризу-ють ту чи шшу економ!чну систему. Водночас методолопчш пошуки щодо трактування економ!чних систем сусшльства продовжуються i не втрачають свое! актуальносп й на початку третього тисячолтя.
Лггература
1. Большой экономический словарь/ Под ред. А.Н. Азрилияна. 3-е изд. - М.: Институт новой экономики, 1998. - С. 623.
2. Ващишин А.М. Наукова дшльшсть професора Г.1. Башнянина. - Львiв: Каменяр, 2001. - С. 173-174.
3. Гелбрейт Дж. К. Экономические теории и цели общества/ Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1976. - С. 27.
4. Грабинський 1.М. Еколого-економiчна система Украши: щ^вияльний аналiз. - Львш: НТШ, 1997. - С. 21.
5. Елемесов Р. Е. "Смешанная экономика" и проблемы классификации и трансформации экономических систем// Вестник КазГУ. Серия экономическая. - Алматы: изд-во КазГУ, 1998, № 11. - С. 37.
6. Макконнелл К.Р., Брю С. Л. Макроекономша/ Пер. з англ. - Львiв: Просвиа,
1997. - С. 47.
7. Семюелсон П.А., Нордгаус В.Д. Макроекономша/ Пер. з англ. - К.: Основи, 1995. - С. 12.
8. Экономическая теория: Учебник/ Под ред. И.П. Николаевой. - М.: Проспект,
1998. - С. 10.
9. Юрьева Т.В. Социальная рыночная экономика. Учебник для вузов. - М.: Русская деловая литература, 1999. - С. 30.
10. Bornstein M. The Comparison of Economic Systems// Comparative Economic Systems: Models and Cases/ Ed. by M. Bornstein. - 6th ed. - Homewood, Boston: Irwin, 1989. -P. 4.
11. Gowdy J.M. Coevolutionary Economics: The Economy, Society and the Environment. - Boston ets.: Kluwer, 1994. - P. 1-2.
12. Gregory P.R., Stuart R.C. Comparative Economic Systems. - 2nd ed. - Boston ets.: Houghton Mifflin, 1985. - P. 12.
13. Haitani K. Comparative Economic Systems: Organizational and Managerial Perspectives. - Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1986. - P. 4.
14. Kamerschen D.R., McKenzie R.B., Nardinelli C. Ekonomia. - Gdan'sk: NSZZ "Solidarnosc", 1991. - S. 939.
15. Mendoza M. G., Napoli V. Systems of Society. An Introduction to Social Science. - Lexington, Massachusetts, Toronto: Health, 1990. - P. 217.
16. Pryor F. L. A Guidebook to the Comparative Study of Economic Systems. -Englewood Cliffs, N. J.: Prentice-Hall, 1985. - P. 15.
УДК 338.43 Проф. В.I. Павлов2, д-р екон. наук;
В.М. Заремба3 - Луцький ДТУ
ОСОБЛИВОСТ1 CTPyKTyPHOÏ ПЕРЕБУДОВИ ArPAPHOÏ СФЕРИ РЕГ1ОНУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦП НАЦЮНАЛЬНОÏ ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто проблеми розвитку аграрно'1 сфери регюну. Автором охарактеризовано необхщшсть структурно'1 перебудови агропромислового комплексу. Акценту-еться увага на створенш виробничих кооперативов як перехщно!' форми до створення приватних шдприемств.
Ключовi слова: аграрна сфера, кредит, структурна перебудова, виробничий кооператив.
Prof. Dr. V.I. Pavlov, V.M. Zaremba - STUof Luc'k
The pecularies of the structure rebuilding of the region agrarian sphere under the conditions of transformation of national economy
The problems of the development of the region agrarian sphere have been examined in this paper. The author characterizes the necessity of structure rebuilding of agroindus-trial complex. The attention is paid on the creation the production cooperative as a crossing from the creation the private enterprises.
Key words: agrarian sphere, credit, structure rebuilding, production cooperative.
В сучасних умовах господарювання основними завданнями агро про-мислового комплексу регюну е стабшьне нарощування виробництва продук-цп сшьського господарства та харчово!' промисловосп, створення умов для ефективного формування конкурентного середовища, шдвищення рiвня за-йнятосп населения та рiвня оплати пращ, а також полiпшення умов життя сшьського населення.
Аграрна сфера регюну зггкнулась з такими проблемами як зниження продуктивной сшьськогосподарського виробництва, неефективне викорис-
2 завiдувач кафедри економки та пiдприeмнидтва
3 перший заступник голови, Волинська облдержадмiнiстрадiя
