CC BY
19
системi життя сусшльства. Ефективнiсть функцiонування eK0H0Mi4H0'i си-
стеми. Економiчний вибiр i альтернативи функцiонування eKOHOMi4HOi сис-теми. Приватш i суспiльнi eKOHOMi4Hi продукти. Показники ефективностi.
3. Економiчний розвиток. EKOHOMi4He зростання i розвиток. Детер-мшанти eK0H0Mi4H0r0 розвитку. CTpyKTypHi змини. Лопстика eKOHOMi4-ного розвитку. Iсторичнi типи економiчних систем як етапи становления розширеного порядку економiчноí взаeмодií. Традицшна екомомiка. Дер-жавмо-традицiйма екомомiка. Римкова економжа. Екомомiчмi системи ХХ ст. Становлення глобально! екомомiки.
Обгрунтоване нами широке i вузьке розумiния суп штегративного по-няття "екомомiчма система" у ix взаемозв'язку е, на наш погляд, парадигма-льною основою перебудови всього категорiального апарату економiчноí науки на основi гуманктичного синтезу сучасних економiчниx доктрин (неокла-сично!, кейнсiанськоí, iнституцiональноí, соцiалiстичноí), штеграцц li в су-часну систему наук на системно-синергетичних принципах глобалiзацil та унiверсумiзацil.
Лiтература
1. Тарасевич В. До стратеги ушверсу]шзащ1 екожишчних перетворень. "Економь ка Украши". № 11, 2000. - С. 47-55.
2. Грабинський I. Еколого-екожмчна система Украши. Львш. НТШ, 1997. - 240 с.
3. Павлишенко М. Екож^чна система чи спосiб виробництва? "Економiка Украши", № 3, 2000. - С. 64-72.
4. Маркс К., Енгельс Ф. Сочинения, т. 46, ч. 1. - 675 с.
5. Ерохина Е. Теория економического развития: системно-синергетический подход. http://ek-lit.agava.ru/eroh/1-2.html.
6. Башнянин Г.1., Копич I.M., Шевчик Б. М. Екож^чш системи: проблеми структуризаци i типолопзацп. Львiв. "Коопосвiта", 1999.- 220с.
7. Башнянин Г.1., Копич I.M., Чупик I.O. Мiкроекономiчнi ринковi системи. Львiв: ЛКА, 2001.
8. Cameron R.A concise economic history of the world. - N.Y.: Oxford university press, 1993-454 р
9. Etzioni A. The moral dimension: toward a new economics. N.Y., FP, 1988. P. 1. -
314 р.
УДК 330. 342 Асист. Б.М. Шевчик*, канд. екон. наук;
здобувач Н.1. Римарська1 - Львiвська КА
ВИТОКИ УКРА1НСЬКО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ I СТАНОВЛЕННЯ НОВО1 НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Розглядаються шституцшш сощальш цшносп, що зумовлюють типологiзацiю сучасних екожмчних систем. Дано характеристику групово-кооперативних цшнос-тей на основi украшського iсторичного матерiалу.
Ключовi слова: економiчна система, iндивiдуалiстсько-конкуренцiйнi цшнос-тi, групово-кооперативш цiнностi, економiчна культура.
* кафедра економ1чно1 теорп, Львгвська КА (department of economic theory Commercial Academy of Lviv)
Assistant B.M. Shevchuk; N.I. Rymarskya - Commercial Academy of Lviv
Offspring's of Ukrainian economic culture and establishment of new national economic system of Ukraine
Institutional social values, which cause typologization of contemporary economic systems are being viewed. Group-cooperative values on the ground of Ukrainian historical material are being characterized.
Key words: economic system, individual-competitive values, group-cooperative values, economic culture.
Загальновщомо, що eKOHOMi4Ha теория як наука вивчае одну з фунда-ментальних проблем людського кнування - взаемоузгодженкть ресурав i потреб. Особливiсть розмiщення обмежених виробничих ресурсiв, що мають альтернативне застосування, для задоволення широких i постшно зростаю-чих потреб сустльства залежить вiд способу органiзацií нацiонального гос-подарства, який у сучаснiй економiчнiй теорií вiдомий пiд термiном " еконо-мiчна система". В економiчнiй лiтературi визначення поняття "економiчна система" подають у широкому [2, ст. 5] i вузькому [2, ст. 6] контекстах. По-ширеним напрямом наукових дослiджень в економiчнiй теорп стае порiвнян-ня економiчних систем, що вимагае класифiкацií останнiх. Р. Барр видшяе щонайменше шiсть основних моделей економiчних систем: систему замкнутого докатталктичного господарства, систему ремкничого простого кашта-лiстичного господарства, систему кашталктично!' економiки, систему колек-тивно!' економiки, систему кооперативно!' економiки i змiшанi економiчнi си-стеми [1, ст. 170-174]. М. Шнщер подае таку класифшацда: ринковий кашта-лiзм США, соцiально-ринковий капiталiзм, державно-керований капiталiзм [11, ст. 26-27]. П'ять тишв економiчних систем розрiзняе Б. Гаврилишин: вь льне пiдприемництво, узгоджене вшьне пiдприемництво, розподiльний сощ-алiзм, ринковий соцiалiзм та адмiнiстративно-командна система [4]. Близь-кий до Гаврилишина i I. Грабинський, у якого зазначимо: ринковий кашта-лiзм, змiшаний капиатзм, соцiальна ринкова економiка, плановий соцiалiзм та ринковий соцiалiзм [5]. Проблемам структуризацц i типологiзацií економь чних систем присвячена монографiя Г. Башнянина [2].
У сучаснiй захiднiй економiчнiй науцi, внаслiдок краху центрально керованих систем соцiалiзму, актуальним стало поршняння капiталiстичних систем, де видiляють: капиагом iндивiдуалiстичний та капiталiзм комунiта-рний [11, ст. 24], кожен з яких мае сво! iнституцiйнi вщмшност! У доповiдi Римському клубовi Б. Гаврилишин стверджуе, що основш прототипи еконо-мiчних систем визначаються формами полггичного правлiння, але, основопо-ложними е цiнностi сусп1льства [4]. !ндивщуалктсько-конкуренщйш цiннос-тi породжують економiчну систему вшьного пiдприемництва, групово-кооперативнi цшносп формують систему узгодженого вiльного шдприемни-цтва, а егалiтарно-колективiстськi - адмшктративно-командну систему. 1н-дивiдуалiстсько-конкуренцiйнi цiнностi виплекав у собi англосаксонський етнос завдяки пуританськiй моралi епохи Реформацií. Протестантська етика сформувала i утвердила кашталктичний дух англосакс1в [3, ст. 335]. У пев-
них iнварiантах "англосаксонський варiант капiталiзму панував упродовж останнiх двох сторiч: Велика Бриташя домiнувала у дев'ятнадцятому, а США - у двадцятому" [11, ст. 24]. Протестантська мораль англшщв "...вбачала у прагненнi до багатства як самоцш вершину порочностi, тодi як у багатств^ надбаному внаслiдок професшно! дiяльностi - Боже благословения" [8, ст. 370]. "Моральна здержливкть", на думку англшанського священика Томаса Малтуса [8, ст. 86] та "активна аскеза" Макса Вебера [3, ст. 371] обмежували споживання нажитого багатства, трансформуючи його в швестицшний каш-тал. Пуританський свiтогляд був чи не найважливтим чинником становлен-ня буржуазного сусшльного ладу, "пуританiзм стояв бшя колиски сучасно! "економiчноí людини" [3, ст. 372]. У США протестантська етика Старо!' Анг-ли була виткнена соцiальним дарвiнiзмом, що пропагував iдею ствердження iндивiдуальноí свободи через горнило конкурентно!' боротьби. Американське "прагнення до збагачення, позбавлене свого релшйно-етичного змiсту, набу-вае характеру нестримного азарту, часом близького до спортивного" [3, ст. 379]. Iндивiдуалiзм i конкуренцiя - двi iнституцiйнi щнносп економiчноí си-стеми вiльного шдприемництва органiчно поедналися з американським авантюризмом покорителiв заходу, перетворивши життя на низку виклиюв долi, де перемагае сильшший. 1де! соцiального дарвЫзму е складовими економiч-но! культури американського суспшьства.
Сучаснi прогнози щодо ефективносп функцiонувания економiчноí си-стеми, зокрема щодо домiнування того чи шшого способу органiзацií госпо-дарства у ХХ1 ст., то деяю економiсти (П. Туроу [11, ст. 24] вважають, що пануватиме европейський комуштарний капiталiзм. За Б. Гаврилишиним, економiчна система узгодженого вiльного шдприемництва базуеться на коле-гiально-полiтичнiй системi правлiния, а в основi свош мае групово-кооперативнi цiнностi сусшльства [4]. Дана система цiнностей властива ев-ропейським народам i Гаврилишин пiдкреслюе, що "...основу украшсько! ме-нтальностi становлять групово-кооперативнi цiнностi", а "створення еконо-мiчноí системи узгодженого вшьного пiдприемництва е не тшьки придатним для Украши, а й общяе бути високоефективним" [4].
Украшсьш вченi обгрунтовують необхiднiсть створення в УкраЫ со-цiально оркнтовано! ринково! економiки змiшаного типу, до яко! повинна прямувати сучасна постсощалктична перехiдна квазiкримiнальна економiчна система Украши. Украíнцi, безумовно, повиннi перейняти традицп свiтового досвiду "...оптимально ефективнi, близью нащональнш специфiцi господа-рювання - наголошуе Г. Башнянин, - ращональш за своею формою i змк-том" [2, ст. 195]. Але, разом з тим, на думку С. Злупка: "принципове значення мае розумшня генетично! природи економiчного розвитку" [6, ст. 5]. Б. Гаврилишин пише, що ментальнiсть визначае форму полиичного правлiння, а остання, у свою чергу, - тип економiчноí системи [4].
С. Злупко помнив одну, на перший погляд несуттеву, а насправдi стратепчно визначальну особливiсть - виданi за рубежем лггературш джере-ла з економiчноí теорií хоча й використовують загальноекономiчнi категорií i поняття, оперують критерiями функцiонувания, в першу чергу, сво!х нащо-
нaльниx економiчниx систем, пpопaгyючи iнститyцiйнi цшносп своïx сус-пiльств. Тaк, '^^о^ведомий пiдpyчник П.А. Сaмyельсонa i В.Д. Hоpдгayзa "Maкpоекономiкa" мaйже повнiстю побyдовaний нa мaтеpiaлi США i досль дженняx пеpевaжно aнгломовниx економiстiв" [7, ст. 517]. В. Ойкнен опти-мaльнiсть " фоpм економiчного поpядкy" [9] iлюстpye нa шмецькому мaтеpia-лi, a, скaжiмо, Р. Бapp - нa фpaнцyзькомy. Отже, можемо пpипyстити думку, що економiчнa теоpiя деякою мipою e пpовiсником нaцiонaльноï iдеï, що не тiльки мaлюe мpiю пpо мaйбyтню велич нaцiï, a, чеpез aпpобaцiб iнфоpмaцiï ^о господapський досвiд вкaзye конкpетнi шляxи пpо пpимноження шцю-нaльного бaгaтствa.
Укpaïнцi мaють глибокi тpaдицiï оpгaнiзaцiï господapського життя. Пеpшa в kTOpn людствa xлiбоpобськa цивiлiзaцiя постaлa m теpенax Укpaï-ни. Ha стшьки ж глибокою e й економiчнa кyльтypa як склaдовa сyспiльниx цшностей, ментaлiтетy нaцiï, сyкyпностi досвiдy i зшнь нapодy, ствоpеного i збеpеженого ним нa пpотязi його ^TOpii'. M. Жулинський зaзнaчae: "Ми, y^a-ïнцi, виpобили в склaдниx yмовax етичного pозчленyвaння i бaгaтовiкового поневолення paцiонaльнy оpгaнiзaцiю сеpедовищa життeдiяльностi й зaбез-печення дyxовниx зaпитiв людини... Haш гpомaдянський обов'язок - зaдiяти цей потенцiaл y деpжaвотвоpеннi, y фоpмyвaннi нaцiонaльноï сшосвадомосп гpомaдян ново!' Укpaïни" [10].
Зaвдaнням нaцiонaльноï економiчноï нayки e обгpyнтyвaння концепцiï фyнкцiонaльноï моделi нaцiонaльноï економiчноï системи Укpaïни, a pозви-ток системи зaлежить вiд pозбyдови iнститyцiонaльноï стpyктypи сусшльст-вa, оскiльки сше особливостi iнститyтiв пеpсонiфiкyють нaцiонaльнi еконо-мiки. Пiд iнститyтaми pозyмiють способи мислення людей, зyмовленi шстин-ктши, звичкaми, тpaдицiями, якi пaнyють y сусшльств^ щодо ощнок œ^a-льнж цiнностей i фоpмyються в пpоцесi iндивiдyaльноï aдaптaцiï до всieï су-кyпностi сyспiльниx дiй. Пpоцес iндивiдyaльноï aдaптaцiï в yмовax пеpеxiд-ного ropw^y в Укpaïнi мae pяд глибокиx ^облем., пеpш 3a все, - це невщпо-вiднiсть y^aS-tob^ro ментaлiтетy до системи iндивiдyaлiстсько-конкypенцiй-нж цiнностей aнглосaкського сyспiльствa, що ототожнюeться i3 aбстpaговa-ним поняттям "pинковоï економiки". Тaкi соцiaльнi iнститyцiï стону^т ^о-тестaнтською тpyдовою етикою як сильний iндивiдyaлiзм, соцiaльний дapвi-шзм aбо pинковa конкypенцiя, мотивaцiя до ^ибутку, сyвеpенiтет споживa-чa, економiчнa свободa i пpивaтнa влaснiсть m тлi yкpaïнського тpaдицiйного економiчного свиогляду нaбyвaють iншого зaбapвлення. Скaжiмо, yкpaïнцям як i aмеpикaнцям влaстивий сильний iндивiдyaлiзм: "де двa yкpaïнцi, тш тpи гетьмaни". Але yкpaïнський iндивiдyaлiзм, xоч i мae фyндaментом пpивaтнy влaснiсть, не ствеpджyeться i не еволюцiонye y пpотистaвленнi з iнтеpесaми iншиx iндивiдiв, a pеaлiзyeться в межax гpомaди, в ш'я iнтеpесiв гpомaди, чa-сткою якоï iндивiд себе ввaжae. Це зумовлено, очевидно, тiсним pодинним yстpоeм життя. Тpaдицiонaлiзм випливae i3 пpиpодноï сxильностi до консеp-вaтизмy, a не aвaнтюpизмy, тому в yкpaïнцiв вaжливе знaчення мaють нapод-нi звичaï. Склaднiсть aдaптaцiï до pинковиx шституцш сaме i полягae в тому, що y^arnnj в нapоднiй пш'яп вже мaють сфоpмовaнi iнститyти нaцiонaльноï
економiчноí культури. Тому завданням вiтчизияноí економiчноí науки е тео-ретичне обгрунтування i актуалiзацiя до вимог часу цих глибинних народних знань (менталiтету), що становлять iнституцiйну базу нацiональноí економД-чно! системи на вiдповiдному еташ 11 розвитку щодо конкретних умов житте-дiяльностi суспiльства i завдань, пов'язаних з розробкою i реалiзацiею меха-нiзмiв досягнення мети життезабезпечення громадян Украши.
Дiя економiчних закошв, безумовно, носить унiверсальний характер i протидiя людини цим законам шчого доброго ш не несе. Однак, варто згада-ти яких згубних впливiв завдало УкраЫ штучне впровадження Росiею системи егалiтарно-колективiстських цшностей, вдосконалених комунiстичним режимом - наслДдками стали голодомори i економiчна криза перших рокДв незалежностi.
Аби хоч частково збагнути " дух катталДзму" украшщв необхiдно про-стежити кторичш витоки нацiональноí економiчноí культури. Б.Гаврилишин припускае, що притаманнi украшцям групово-кооперативш цiнностi беруть свiй початок, очевидно, вДд християнства [4]. Насправдi, хлДборобська культура Украши мае дохристиянське корiния. Стародавня Украша була тДсно ш-тегрована у культурний та економiчний простори середземноморськоí цивш-зацц. СкДфи-землероби, а, особливо, скiфи-орачi, за Геродотом, торгували з Елладою. 1снуе одна принципова риса в економiчнiй свiдомостi давнiх украшщв i представникДв античноí цившзацц - це ставлення до працi. Греки i рим-ляни вважали себе вДльними тому, що були позбавленi необхщностД працюва-ти, оскДльки праця - прокляття раба. Увесь гуманiзм антично! фшософц на цьому рубежi зупиняеться: раби - знаряддя, що говорять. Ставлення давнiх слов'ян-украшщв до прайд виражене рядками "Велесовоí книги" у дощечщ 3 а:
"...як i всяк день, молитвою змiцнивши тшо, по!вши, йдемо до полiв наших трудитися, як боги велiли кожному чоловшов^ що повинен трудитися на хтб свш. Даждьбожi внуки ви, улюбленЦ божесью, I боги мало не десниц тримають на ралах ваших".
ЕкономДчнД iдеí християнства, зокрема, ставлення до пращ, сконцент-роване у гаслД апостола Павла: "Хто не працюе, хай Д не ють", тшьки Днтер-претувалися у вдосконалювану вшами хлДборобську свДтоглядну парадигму украшського народу. Праця на землД, як видно Дз наведеноí вище цитати, не тДльки була божественним велДнням, але й слугувала мехашзмом поеднання людини з божеством. ЗгДдно Дз прадавньою легендою, царем скДфДв стае один з трьох братДв, що оволодДв фахом землероба - посланим Дз неба золотим плугом. Колективно-приватна форма власностД була визначальною рисою традицiйноí економiчноí системи Украши, ставши з часом шституцшною шдвалиною економiчноí свДдомостД украшського народу, певним чином мо-дифДкувавшись в бДк шдивДдуалДзацп, що було пов'язано Дз об'ективними про-цесами трансформацп родово-племшного ладу у нащональний етнос у межах Ктвсь^ держави.
Економiчна культура украшщв, маючи хлiборобсько-духовну ктори-чну основу, природно-еволюцiйним шляхом формуе сучасну iнституцiйну базу становления ново!' национально!' економiчноí системи Укра'ни, змагаю-чись водночас iз чужими !й социально-дарвiнiстичними парадигмами Заходу та уштарно-колективктською ментальнiстю Роси.
Лiтература
1. Барр Раймон. Политическая экономия. М.: Междунар. отношения, 1995. -
608с.
2. Башнянин Г.1., Копич 1.М., Шевчик Б.М. Економiчнi системи: проблеми структуризаци i типолопзаци. - Львш: Коопосвгга, 1999. - 218 с.
3. Вебер Макс. Соцюлогш. Загальноюторичт аналiзи. Полiтика. - К.: Основи, 1998. - 534с.
4. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: До ефектившших суспiльств. Допо-вiдь Римському клубов^ - К.: Основи, 1993. - 238с.
5. Грабинський 1.М. Сучасш економiчнi системи: Навчальний посiбник. - Львш: 1нтереко, 1997. - 176 с.
6. Злупко С. Основи iсторil екож^чно! теори. - Львiв, 2001. - 616 с.
7. Злупко С. Вщ археологГ! економши, регiонiки, кiбернетики i екогомологи. Ви-бранi дослiдження. - Львiв, 2001. - 568 с.
8. Малтус Томас Роберт. Дослщження закону народонаселения. - К.: Основи, 1998. - 535 с.
9. Ойкен Вальтер. Основные принципы экономической политики. - М.: Прогресс, 1995. - 496 с.
10. Украшське народознавство. - Львiв: Вид. центр "Фешкс", 1994. - 603 с.
11. Шшцер Мартш. Порiвняння екож^чних систем. - К.: Основи, 1998. - 519 с.
УДК 330.163.11 Доц. Л.Г. Лтич, канд. екон. наук - Луцький ДТУ
ОБРАЗ ТА СТИЛЬ ПОВЕД1НКИ СПОЖИВАЧА
На поведшку людини в якост споживача впливае сощальна група, до яко! вона належить. Сукупнiсть стiйких характеристик споживчо! поведiнки групи, що зумов-люють ii мiсце в raCTeMi суспiльного виробництва це образ споживання. Свобода споживання вiдображаеться в категори "стиль споживання".
Ключовi слова: сощальна група, сощальна сегментащя ринку споживачiв, ма-ркетингова стратeгiя, група "в собГ, група "для себе", "силове поле", образ споживання, стиль споживання.
Doc. L.G. Lipych - STUof Luc'k Image and behavior style of a consumer
On man's conduct a role of a consumer a great impact has a social group to which he belongs. The totality of stable and captors of consumerist behavior of a group that stimulate its place in one system of social production - is a mode of consumption. Freedom of consumption is reflected in "the style of consumption" category.
Важливим чинником поведшки людини в якосп споживача е прина-лежнкть споживача до Tiei чи шшо! сощально! групи. Група виробляе свою субкультуру, що характерна для шдиввдв.
Метою ситуацшного аналiзу, що використовуеться в розробц марке-тингово! стратеги фiрми е розумшня середовища, в якому дану стратегда не-
