CC BY
18
УДК 614.7 : 612.44: 613.27
https://doi.org/10.32402/dovkil2019.03.061
INFLUENCE OF NATURAL AND MAN-MADE FACTORS ON THE FUNCTION OF THYROID GLAND (LITERATURE REVIEW)
Korzun V.N., Vorontsova T.O.
ВПЛИВ ПРИРОДНИХ I ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИК1В НА ФУНКЦ1Ю ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
1КОРЗУН В.Н., 2ВОРОНЦОВА Т.О.
1ДУ «1нститут гiгieни та медичноТ екологií iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», м. КиТв 2Терноп1пысыкий державний медичний унiверситет iM. 1.Я. Горбачевсыкого МОЗ УкраТни, м. ТернопТпы Ключовi слова: щитоподiбна залоза, йододефщитш захворювання, струмогеннi фактори, дефiцит мiкроелементiв.
начення природних та техно-генних еколопчних факторiв середовища полягае у тому, що багато хiмiчних елемен^в, особливо мiкроелементiв (МЕ), мiстятыся у бюлопчно актив-них сполуках (ферментах, гормонах, в^амшах тощо) або беруты участь в Тх синтезк Тому нормалыний обмiн речо-вин в органiзмi спостер^аеты-ся лише за вщповщного вмiсту та стввщношення хiмiчних елементiв у середовищi. Над-лишок, нестача чи незболан-сованюты хiмiчних елементiв обумовлюе змЫу бiогеохiмiч-них харчових ланцюжкiв i через них дie на обмш речовин в органiзмах. За критичноТ концентрацií хiмiчних елемен-тiв змша тканинного обмiну мае патологiчний характер, з яким компенсаторы системи оргашзму не можуты впорати-
ся, вщбуваетыся зрив функцiй, у резулытатi виникаюты енде-мiчнi хвороби [2, 3, 15].
Порушення бiологiчних ств-вщношены нутрieнтiв призво-диты до блокування синтезу ферменлв, гормонiв, специ-фiчних антитiл, бiлкiв i окремих структур оргашв i тканин оргашзму [2, 17].
Особливостями УкраТни е складна еколопчна та еконо-мiчна ситуацiя, що викликана малоконтролыованим викори-станням пестицидiв i мше-ралыних добрив у сiлысыкому господарствi, забрудненням довктля промисловими i транспортними викидами, бщнютю фунлв бiлышостi територiй на вс есенцiалынi мiкроелементи, економiчна криза i, як наслiдок - низыка купiвелына спроможнiсты бты-шостi громадян, традицшно
ВЛИЯНИЕ ПРИРОДНЫХ И ТЕХНОГЕННЫХ ФАКТОРОВ НА ФУНКЦИЮ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ (обзор литературы) 1 Корзун В.Н., 2Воронцова Т. О.
1 ГУ «Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев 2Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского МОЗ Украины, г. Тернополь
Анализ научных публикаций подтвердил существенное влияние медико-социальных, гигиенических и эколого-гигиенических факторов окружающей среды на эпидемиологию йододефи-цитных заболеваний, а также отсутствие прямой зависимости распространения тиреоидной патологии от степени йодной недостаточности. Экологические факторы (загрязнение воздуха, воды и почвы тяжелыми металлами, пестицидами, удобрениями, радиоактивными изотопами) значительно влияют на возникновение и распространенность заболеваний щитовидной железы. Длительное воздействие факторов, проявляющих струмогенное действие, усиливает йододефицитное состояние, существенно влияет на йодно-тиреоидное состояние и функционирование щитовидной железы, приводит к росту уровня заболеваемости тиреоидной патологией, особенно в эндемичных по зобу районах. Однако рост заболеваемости в неэндемичных по йододефициту районах Украины свиде-
тельствует о том, что дефицит йода в генезисе диффузного нетоксического зоба не является приоритетным, а причина нарушений - в численном дисбалансе микроэлементов. Установлено, что на возникновение и течение заболевания щитовидной железы влияют природные и антропогенные факторы окружающей среды, ни один из них не является изолированным. Они действуют в комплексе, наслаиваясь на социальные и наследственные факторы. Возникновение и распространенность зоба -результат сложного взаимодействия эндогенных и многочисленных экзогенных факторов, в том числе связанных с деятельностью человека. Зоб является многофакторным заболеванием и может быть индикатором экологического неблагополучия населенных мест. Врачи и ученые для понимания проблемы йодного дефицита и для разработки более эффективных подходов к лечению пациентов с йодным дефицитом должны проводить систематический анализ взаимосвязей между метаболизмом йода, функцией щитовидной железы и некоторыми микроэлементами на основе данных физиологии, биохимии, молекулярной биологии, фармакологии, гигиены питания и доказательной медицины.
Ключевые слова: щитовидная железа, йодо-дефицитные заболевания, струмогенные факторы, дефицит микроэлементов.
© Корзун В. Н., Воронцова Т. О. СТАТТЯ, 2019.
61 Environment & Health № 3 2019
обмежене споживання насе-ленням морепродуктiв. Пос-тiйний психоемоцмний стрес i несприятлива екологiчна си-туацiя пiдвищують потребу органiзму у втамшах та мкро-елементах i поглиблюють дефiцит Ух [1, 3, 14].
У механiзмi формування зобноУ ендемii важливу етюпа-тогенетичну роль в^грають спiльнi дii струмогенних фак-торiв рiзного генезу: природ-ний йододефщит, техногенна хiмiчна загрузка, мкроеле-ментний дисбаланс, iмуннi порушення, малi дози радiацii тощо.
Прiоритетними забрудню-вачами атмосферного пов^ря на бiльшостi територм насе-лених мiсць е зважен речови-ни: дiоксиди азоту, окиси вуг-лецю, формальдегiд, свинець, оксид арки, вуглеводень тощо [6, 13, 19].
Прийнято вважати, що не-токсичний зоб поширений у районах з низьким споживан-ням йоду.
Бюлопчне значення йоду полягае у тому, що вш е скла-довою частиною гормонiв щитоподiбноi залози (ЩЗ) -тироксину i трийодтиронiну. Нинi доведено, що основний активний гормон - трийодти-ронш, а тироксин е його попе-редником - прогормоном. Фiзiологiчнi ефекти тиреоУд-них гормошв у периферiйних тканинах здмснюються пере-важно за рахунок Т3, який про-никае через кштинну мембрану, зв'язуеться з ядерним рецептором та регулюе транс-крипцiю генiв. Синтез i секре-цiя цих гормонiв регулюеться тиреотропним гормоном ппо-фiза (ТТГ), звтьнення якого, у свою чергу, контролюеться тиреотропiн-рилiзинг-гормо-ном. Трийодтиронiн впливае
на виробку ТТГ за мехашзмом зворотного зв'язку.
Тироксину синтезуеться у 10-20 разiв бтьше, нiж три-йодтироншу, тому у перифе-рiйних тканинах (переважно у печшц^ нирках та м'язах) Т4 декодуеться у Т3. Порушення синтезу цих гормонiв сприяе розвитку низки захворювань ЩЗ (дифузного, вузлового зобу, юсти, тиреоУди^в, пух-лин) та спричиняе серйозш змiни обмiну, якi ведуть до порушення репродуктивноУ функцii (безплщдя, невиношу-вання вагiтностi, абортiв, мертвонароджень, передчас-них пологiв, вроджених ано-малiй), високоУ перинатальноУ смертностi, вроджених вад розвитку, вродженого зобу, високоУ смертност немовлят, вщставання у фiзичному i пси-хiчному розвитку (зниження пам'ят^ низькоУ успiшностi у школ^ iнтелектуальноi мляво-стi тощо), кретишзму, юве-нiльного гiпотиреозу, анемiй тощо. Тому 1983 року термш «ендемiчний зоб» було зами нено на «йододефщитш за-хворювання» (ЙДЗ) [5, 12, 14, 16, 17].
Роль дефщиту йоду у генезi вказаних захворювань е за-гальновизнаною, а мехашзми розвитку добре вiдомi та дослiдженi [11, 14, 18]. Однак у багатьох публка^ях е Ыфор-мацiя про суттевий вплив медико-со^альних, гiгiенiчних та екологiчних факторiв дов-кiлля на епiдемiологiю вище-згаданих захворювань, а також про вщсутнють прямоУ залежностi поширення тирео-УдноУ патологii вiд ступеня йод-ноУ недостатностi. Екологiчнi фактори (забруднення пов^-ря, води та Грунту важкими металами, пестицидами, доб-ривами, радюактивними iзо-топами) значно впливають на виникнення та поширенють захворювань щитоподiбноi залози.
На думку деяких авторiв [8, 9, 11], тривалий вплив вказа-них факторiв, що проявляють струмогенну дю, посилюе йододефiцитний стан, суттево впливае на йодно-тиреоУдний стан та функцюнування щито-подiбноi залози, призводить до пщвищення рiвня захворю-
ваност на тирео1дну патоло-гiю, особливо в ендемiчних за зниженим вмютом йоду районах [1-3, 6].
Однак останшм часом вщ-значаеться рют захворювано-стi i у неендемiчних за йодо-дефiцитом районах краУни. На думку деяких науков^в, йо-додефiцит у генезi дифузного нетоксичного зобу не е прю-ритетним, а причина пору-шень - у чисельному дисбаланс мкроелеменлв [9, 21, 22].
Опщ зазначити, що нинi багато науков^в вважають, що дефiцит йоду - не едина причина виникнення захворю-вання ЩЗ. Проведет в останш роки дослщження наводять переконливi докази того, що на виникнення i перебiг захво-рювання ЩЗ впливають як природш, так i антропогеннi фактори довюлля, та жоден з них ^зичний, хiмiчний, бюло-гiчний) не е iзольованим. Вони дiють у комплексу нашаровую-чись на соцiальнi i спадковi фактори [3, 6, 8].
Тобто взаемодiя йоду з шши-ми макро- i мiкроелементами (МЕ) в^грае важливу роль в етюлогп зоба. Встановлено, що недостатня забезпеченють органiзму такими елемента-ми, як Se, Со, Fe, Zn, Си та надлишок Мп, Нд, Са, Вг, F, РЬ, Ni можуть негативно впливати на функцiонування ЩЗ.
Рiзке збiльшення захворю-ваностi на зоб частково пов'язане з негативними зми нами забезпеченост населен-ня шшими есенцiальними МЕ i збтьшенням викидiв у довкт-ля деяких токсичних елемен^в [12, 19].
^м того, багато iнших ре-човин, що юнують у природi або мають антропогенне по-ходження, теж е потенцшною небезпекою у виникненш захворювань ЩЗ [5, 6, 15, 20, 21]. При цьому вони можуть дiяти безпосередньо на зало-зу та впливати на мехашзми, що регулюють УУ функцюну-вання.
Для рiзнобiчного розумiння практичними лкарями (та нау-ковцями) проблеми йодного дефщиту та для розробки бтьш ефективних пiдходiв до лiкування па^ен^в з йодним
№ 3 2019 Еоттошит & Нелмн 62
INFLUENCE OF NATURAL AND MAN-MADE FACTORS ON THE FUNCTION OF THYROID GLAND (LITERATURE REVIEW) 1Korzun V.N., 1Vorontsova T.O.
1 State Institution «O.M. Marsieiev Institute for Public Health, National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
21. Ya. Horbachevskyi Ternopil State Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Ternopil
Analysis of the scientific publications confirmed a significant influence of medico-social, hygienic, and environmental factors on the epidemiology of iodine deficiency diseases and as well as an absence of the direct dependence of thyroid pathology on the degree of iodine deficiency. Ecological factors (pollution of air, water, and soil with heavy metals, pesticides, fertilizers, radioactive isotopes) significantly affect the occurence and prevalence of thyroid gland diseases. The long-term effect of the factors, exhibiting the goitrogenic effect, increases the iodine deficiency, significantly affects the iodine-thyroid state and functioning of thyroid gland, and leads to an increase in the incidence of thyroid pathology, especially in goiter endemic areas.
However, the growth of morbidity in the iodine deficiency non-endemic regions of Ukraine shows that
iodine deficiency is not a prior factor in the genesis of diffuse nontoxic goiter, and the cause of the disorders is in a numerical imbalance of microelements.
Both natural and anthropogenic environmental factors were established to affect the occurence and course of thyroid disease, but none of these factors is isolated, they operate in a complex, accumulating on the social and hereditary factors. The occurrence and prevalence of goiter is a result of the complex interaction of endogenous and numerous exogenous factors, including those related to human activity. Goiter is a multifactorial disease and can be an indicator of the environmental disadvantage of the settlements.
To understand the problem of iodine deficiency and to develop more effective approaches to the treatment of the patients with iodine deficiency, the doctors and the scientists should conduct a systematic analysis of the relationships between iodine metabolism, thyroid function and some microelements on the basis of the data of physiology, biochemistry, molecular biology, pharmacology, food hygiene, and evidence-based medicine.
Keywords: Thyroid gland, iodine deficiency diseases, goitrogenic factors, deficiency of microelements.
ge^i^ToM geaKi HayKoB^ (i aBTopu ^ei po6otm) peKOMeH-gyraTb npoBoguTM cucTeMaTMH-HMfi aHani3 B3aeMo3B'a3KiB Mix
MeTa6o.ni3MOM fiogy, ^yHK^era LU3 Ta geaKMMM MiKpoeneMeH-TaMM (ce.eHOM, 3ani3oM, Ko6a.bTOM, Miggra, ^hkom, MO.i6geHOM, MapraH^M to^o) Ha ocHOBi gaHux $i3ionorii, 6io-xiMii, MoneKynapHoi 6ionorii, ^apMaKonorii, ririeHM xapHy-BaHHa Ta goKa3OBoi Megu^HM
[7, 8, 17].
OTxe, reorpa^iHHa Mo3aiH-HicTb BMicTy fiogy y fpyHTax Big-noBigae iHTeHcuBHocTi nomM-peHHa eHgeMiHHoro 3o6y. OgHaK 6yno noMiHeHo, ^o He 3aBxgM cnocTepiraeTbca Bigno-BigHicTb Mix HM3bKMM piBHeM fiogy y cepegoBM^i i Hanpyrora 3o6hoi eHgeMii. BcTaHoBneHo, ^o eHgeMiHHMfi 3o6 3ycTpina-eTbca i y Mic^x, 3a6e3neHeHux fiogoM. KpiM Toro, xBopo6a HiKo.M He BMHMKae ogHonacHo b ycix nragefi, aKi npoxuBaraTb b eHgeMiHHMx BorHM^ax. Hapem-Ti, fiogHa Tepania 3MeHmye nacToTy 3axBopraBaHHa, ane He niKBigye ii ^.kobmto. CTano oneBMgHMM, ^o BM3HaHHa npo-BigHoi poni fiogHoi HecTaHi y BMHMKHeHHi eHgeMiHHoro 36inb-meHHa l_U3 He BMKnraHae HaaBHocTi fi iHmux eKonoriHHux ^aKTopiB (HMHHMKiB): Hefipory-Mopa.bHMx, caHiTapHo-ririeHiH-
hmx, co^anbHo-no6yToBux, Kni-MaTMHHMx, ToKcMKo-iH^eK^fi-hmx, reHeTMHHMx, xapHoBMx, cTpyMoreHHMx, aKi MoxyTb npaMo a6o onocepegKoBaHo Bn.MBaTM Ha ^yHK^ra LU3 a6o ii perynaTopHy cMcTeMy [1, 3, 11, 12, 18, 21].
TaK, 3rigHo 3 gaHMMM, oTpu-MaHMMM nig Hac BMBHeHa oco6-nMBocTi eHgeMii y 6araTbox perioHax YKpaiHu, Binopycii Ta Pocii, y ToMy HMcni Ha TepMTopii npMMop'a, piBeHb TMpeoigHoi 3axBopraBaHocTi, acoцifioвaнoi 3 flfl, He 3aBxgM Kopenrae 3 BMi-ctom fiogy b o6'eKTax goBKinna. TaKMx caMe BMcHoBKiB gifimnu fi iHmi gocnigHMKM. Hayкoвцi BMaBnaraTb BMcoKy nomupe-HicTb 3o6a y HaceneHHa 6ioreo-xiMiHHMx npoвiнцifi, 6araTMx Ha fiog, oco6nMBicTra aKMx e ge$i-цмт iHmMx eceнцianbнмx ME (^HKy, 3ani3a, Ko6anbTy, cene-Hy, мapгaнцra) i nigBM^eHMfi piBeHb tokcmhhmx ME (HiKenra, cTpoH^ra, xpoMy, Mum'aKy, cвмнцra, KagMira).
Цe go3Bonae npMnycTMTM, ^o 3axBopraBaHHa l_U3, noB'a3aHi 3 fiogHora HegocTaTHicTra, po3-BMBaraTbca BHacnigoK cninbHo-ro gMc6anaHcy tokcmhhmx fi eceH^anbHMx ME, a ge^i^T fiogy y reHe3i TMpeoigHoi naTo-norii y HaceneHHa ^x TepuTo-pifi He e npiopMTeTHMM [5-8, 12, 13, 15].
TaK, B.M. BoeB, B.B. YTeHiHa BBaxaraTb, ^o gu$y3HMfi He-ToKcMHHMfi 3o6 po3BMBaeTbca BHacnigoK mhoxmhhoto guc-6anaHcy ME, a ge^i^T fiogy y reHe3i 3o6a He e npiopuTeT-HMM, aK BBaxanoca paHime. To6to Ha Tni BigHocHoi fiogHoi HecTaHi a6o HaBiTb HopManb-Horo fiogHoro 3a6e3neHeHHa Mae Mi^e guc6anaHc Zn, Fe, Co, Mn 3 nigBM^eHHaM koh-^HTpa^fi tokcmhhmx ME (Ni, Sr, Cr) y HaBKonumHboMy ce-pegoBM^i [8, 9].
BcTaHoBneHo, ^o npaKTMHHo KoxHa nraguHa Big 3 1-2-piHHo-ro BiKy i npoTaroM ycboro xuTTa BigHyBae ge^i^T ce.neHy. npu ^oMy pu3MK BMHMKHeHHa rino-MiKpoeneMeHTo3y Se gocuTb BucoKMfi - 93,2-96,2%. Y kox-Horo gpyroro yкpaiнцa, He3a-nexHo Big BiKy, icHye pM3MK rinoMiKpoeneMeHTo3y fiogy, y KoxHoro gpyroro-TpeTboro -rinoeneMeHTo3y Zn.
TaKMM hmhom, HayKoBo o6-TpyHTOBaHo Heo6xigHicTb po3-BMBaTM вмpo6нмцтвo npo-gyKTiB xapHyBaHHa MacoBoro BxMTKy, 36araHeHux Se Ta I, i MoxnuBicTb вмpo6нмцтвa npo-gyKTiB ceкцianbнoгo niKyBanb-Ho-npo^inaKTMHHoro npM3Ha-HeHHa, 36araHeHux Zn i Cu [1, 12, 19].
Oco6nuBa yBara y niTepaTypi npMginaeTbca icHyBaHHra npM-
63 Environment & Health № 3 2019
родних речовин, яю, подiбно до дефiциту йоду, можуть викликати збiльшення щито-подiбноi залози i тому отрима-ли назву зобогешв, гойтроге-нiв або струмогешв. Разом з тим, роль цих стимуляторiв оцiнюеться як менш значуща, осктьки реалiзацiя Ухнього ефекту вважаеться можливою лише за наявностi дефщиту йоду [6, 25].
Так, виявлено вплив дефщи-ту залiза на поширенють зоба на йододефiцитних територiях та за умов достатнього рiвня йоду. Навiть здiйснення йодноУ профтактики е малоефектив-ним, якщо юнуе дефiцит зали за, оскiльки залiзо бере участь у перетвореннi L-фенiлаланiну на L-тирозин.
Позитивний вплив при йодо-дефiцитних станах справляе втамЫ А. Його недостатнiсть, навпаки, проявляе струмоген-ну дiю у зв'язку з порушенням структури тиреоглобулшу ^ вiдповiдно, синтезу тиреогор-мону. Ризик розвитку зоба пщ-вищуе незбалансоване харчу-вання з недостатнiстю бтюв, вiтамiнiв (у тому числi втамшу А), залiза, кальцiю, фтору, селену та Ыших компонентiв та порушенням Ух стввщно-шення [11, 21].
Дисбаланс низки мкроеле-ментiв, наприклад цинку, селену, кобальту, марганцю, мд ртутi, кадмiю та ш., може мати потенцiйний вплив на дефщит йоду або перешкод-жати його засвоенню щитопо-дiбною залозою навiть за умов його нормального споживан-ня. Отже, дефщит есен^аль-них МЕ (йоду, мд селену, кобальту, залiза тощо) та над-лишок токсичних (ртутi, свин-цю, хрому, нiкелю, стронцiю тощо) призводять до форму-вання зоба.
До зовшшшх чинниюв нале-жить одноманiтне харчування з недостатшм вмiстом неза-мшних амiнокислот та висо-ким вмютом харчових струмо-генiв, таких як гойтерогени, що мютяться у сирм капустi та в усiх видах хрестоцв^них -редисцi, рiпi, брукв^ а також у кукурудзi, проа, соУ, бобах, у гiрчичних олiях, органiчних шт-ритах [3, 11, 22].
Ниш вiдомi й iншi причини розвитку зоба: медикаментоз-ш струмогеннi ефекти, курн ня, генетичш фактори, вапт-нiсть. Однак найбтьш частим струмогенним фактором е дефщит йоду [3, 7, 20, 21, 25].
Ниш збтьшення поширено-стi ЙДЗ вiдбуваеться на ™ збiльшення вмiсту у довкiллi «неспецифiчних» струмоге-нiв. До них належать багато хiмiчних сполук, що мютяться у промислових вщходах, пестициди, деяю лiкарськi препарати, бактерiальне за-бруднення води, а також дисбаланс макро- та мкроеле-мен^в [2, 7, 20].
Хiмiчнi чинники е найчислен-нiшою групою факторiв ризику патологи ЩЗ i подiляються на речовини природного та антропогенного (техногенного) генезу.
До хiмiчних антропогенних чинниюв належать
□ важк метали (свинець, кадмм, ртуть тощо);
□ стмю хлорорганiчнi за-бруднювачi (полiхпорованi бiфенiли /ПХБ/, полiхлорованi дибензо-п-дiоксини /ПХДД/, полiхлорованi дибензофурани /ПХДФ/ та шшО;
□ медичнi препарати (суль-фонамщи, антиретровiруснi препарати, гепарин, фенобар-б^ал, амiодарон, пропрано-лол, iнтерферон тощо);
□ пестициди (триазоли, пи разолкарбоксамщи, сульфо-нiлсечовини та iншi).
Ус цi фактори так чи Ыакше порушують процеси продуку-вання та секрецп тиреоУдних гормонiв, що призводить до збтьшення Щ3 з формуван-ням ендемiчного чи спорадичного зобу [1, 3, 10].
Виявлена закономiрнiсть стала пщставою для висновку, що зоб е екозалежним захво-рюванням i може бути шдика-
тором екологiчного неблаго-получчя населених мюць.
Аналогiчноï точки зору до-тримуеться О.Ф. Безруков, Грунтуючись на результатах особистих дослщжень у Крим-ському регiонi [7].
За останш 20 рокiв на Кримському пiвостровi попр-шилась екологiчна ситуацiя, що пов'язано з рiзким збть-шенням автомобiльного парку. Це призвело до того, що найбтьш поширеним токсикантом у Криму е надлишок свин-цю. Адже вщомо, що свинець, потрапляючи до тирео'Удно'У паренхiми i зв'язуючись з бт-ками, викликае iмунну реак-цю.
Отже, до 1990-х рокiв, коли еколопчна ситуацiя була кра-щою, патоморфолопчш змiни у щитоподiбнiй залоз^ харак-тернi для аутоiмунних проце-сiв, спостерiгалися значно рiдше.
Бурхлива штенсифка^я сiльського господарства не ттьки порушуе кругообiг речовин у сучасних агросистемах, а й за широкого використання хiмiчних добрив призводить до незворотного забруднення культивованих земель. 1з Грунту разом з врожаем людина забирае значну ктькють хiмiч-них елементiв, необхiдних для росту рослин (азот, фосфор, калш, арку, магнш, кальцiй тощо). Нестача елемен^в ком-пенсуеться внесенням Ух у Грунт у виглядi штра^в алюми нiю, кальцiю, суперфосфатiв, калмних добрив.
Цi добрива, як правило, не контролюються на вмiст токсичних речовин, не очищають-ся вщ них, тому разом з ними у Грунт потрапляють токсичш елементи та Ухнi сполуки (Ag, Cd, Pb, Ni, Cr, Co тощо). Акумулюючись у Грунту ток-сичнi речовини передаються харчовими ланцюгами бюге-оценозу, згубно впливаючи на усе живе [10,16, 17].
У результат аналiзу еколо-пчного стану i його ствстав-лення з тиреопатолопею серед населення (вузловим зобом, А1Т, гiпотиреозом тиреотоксикозом) встановлено ïï нерiвномiрний розподiл та вплив забруднень довктля на рiвень цих захворювань.
Максимальнi рiвнi тиреопато-логii, зокрема вузлового зоба, вщзначено на найбiльш за-бруднених територiях, що характеризуються великою кiлькiстю забруднюючих об'ек-лв, у тому числi автотранспорту. Отримаш данi були пщфун-тям для розгляду захворювань ЩЗ, зокрема зоба, маркерами для оцшки еколопчного стану довкiлля. Автори вказують, що несприятливi антропогеннi фактори на тл геобiохiмiчноi ситуацii (рiзних рiвнiв природного йододефщиту) стали провiдними у розвитку тирео-патологii [2, 6, 7, 13].
1ошзуюче випромiнювання теж може впливати на функ-цюнування щитоподiбноi за-лози рiзними шляхами залеж-но вiд виду опромшення та призводити до розвитку ппо-функцii, вузлового зоба та раку. У разi безпосереднього опромiнення щитоподiбноi залози з лiкувальною метою у 47% експонованих па^енлв спостерiгали зниження рiвня тиреоУдних гормонiв.
Найбiльший негативний вплив справляе зовшшне та внутршне опромiнення пiд час радiацiйних аварм та у разi забруднення довктля радю-нуклiдами йоду-131 та цезю-137 (Хiросiма та Нагасакi, Чорнобиль, Фукуама та iншi) [4, 16, 24].
Опромшення щитоподiбноi залози у результат аварii на Чорнобильськiй АЕС вщбуло-ся через суттевий викид радiоактивного йоду. Доми нуючу роль в опромшенш ЩЗ вщкрав харчовий ланцюжок: пасовище - корова - молоко, оскiльки радiоактивний йод оЫв на траву на пасовищ^ де випасалася худоба, а полм зконцентрувався в УУ молоцi, згодом використане д^ьми. Другим компонентом було споживання населенням городньоУ зеленi, переважно щавлю.
Важк метали здатнi шдуку-вати молекулярнi та бiохiмiчнi змiни, якi лежать в основi порушення рiзних етатв синтезу, метаболiзму та циркуля-цii тиреогормонiв, що може спричинити зниження рiвня тиреогормонiв, розвиток ппо-тиреозу з наступною активаци
ею пролiферацii та розвитком вузлових захворювань (ппер-плазii, зоба, аутоiмунного тиреоУдиту) [18, 19, 26].
Аналiз сптьно'У дii факторiв довкiлля (йододефiциту i флюорозу) показав, що основною причиною збiльшення ЩЗ у д^ей е надмiрне надходжен-ня фтору до оргашзму. Обсяг надходження йоду за умов надмiрного надходження фтору не може бути дiевим профи лактичним заходом, спрямо-ваним на лiквiдацiю йододефи цитних сташв.
Вiдомо, що кобальт пригш-чуе зв'язування йоду ЩЗ. Мехашзм даного явища до кiнця не виявлено. Але вщомо, що нестача кобальту призво-дить до зниження активной 5Г-монодейодинази печiнки I типу та зниження рiвня Т3, а його надлишок - до розвитку зоба та зниження продукцп тиреоУдних гормошв [6].
Механiзми, через як реали зуеться токсичний вплив юшв мiкроелементiв - важких ме-талiв на щитоподiбну залозу -рiзноманiтнi. Мiшенями для токсичних впливiв у тиреоцитi е ферменти синтезу гормошв i антиоксидантноУ системи, бт-ки цитоплазми i гормональних рецепторiв, нукпеiновi кисло-ти. Кпiнiчно токсичний вплив юшв важких металiв про-являеться iхнiми струмоген-ним i канцерогенним ефекта-ми, порушенням функцюналь-ного стану ЩЗ, блокуванням юнетики й елiмiнацii тиреоУдних гормошв [10].
Iснуючi методи терапii не враховують впливу токсичних металiв на перебк хвороби та iмунiтет у разi глобального забруднення довкiлля. Зокрема, свинець викликае зниження рiвня тиреоУдних гормошв - тироксину i три-йодтиронiну, пiдвищення ак-тивносл ТТГ гiпофiза i впли-вае на обмш життево не-обхщних елементiв, важли-вих для iмунiтету.
Так, за надмiрного надходження свинцю до оргашзму людини (особливо у разi хро-нiчноi свинцевоУ iнтоксикацii) виявлено вiдхилення вiд норми вмюту фосфору, сiрки, мiдi, цинку у плазмi та цiльноi крови, що свщчить про пору-
шення Ух обмшу в органiзмi [14, 24].
Отже, ^м природних причин, що визначають патологю щитоподiбноi залози (природного йододефiциту, гене-тичних причин, мiкроелемен-тозiв, обумовлених природ-ними факторами), усе бтьшу роль вiдiграють компоненти промислових вiдходiв, добрив, пестицидiв, об'еднаних в одне поняття - техногенш полютанти.
ЩЗ тонко реагуе на вплив рiзного роду несприятливих факторiв зовшшнього сере-довища, пов'язаних з дiяльнi-стю людини. Результатом цих дм може бути УУ збiльшення з формуванням зоба, що може супроводжуватися пщвище-ною секрецiею тиреоУдних гормошв i розвитком Ух дефи циту [1, 23, 25].
Вщомо, що деяю види ви-робництва е джерелом орга-нiчних речовин, яю володiють струмогенною дiею. Насам-перед, це вугледобувна i сланцева промисловють.
Кам'яне вугiлля е джерелом безлiчi зобогенних сполук: фенолiв, дигiдроксифенолiв (резорцину), тiоцiанатiв, ди-сульфiдiв, тридишв i полiцик-лiчних ароматичних гщрокар-бонатiв [18].
Нинi до сполук з притаман-ними тиреоiдруйнiвними вла-стивостями належать полi-хлорованi бiфенiли (ПХБ), полiбромованi дифенiлефiри (ПБДЕ), перфтороваш сполу-ки, фталати, бiсфенол-А, пер-хлорати (ПХ), а також пести-циди [20].
Мiж показниками забруднення атмосферного пов^ря мiст приоритетними концеро-генами (хромом, формальде-гщом, бенз/а/пiреном, кадмi-ем) i захворюванютю насе-
65 & Нмтш № 3 2019
лeння нa paк ЩЗ icнye CTa™-cтичнo дocтoвipний cильний кopeляцiйний зв'язoк (Р<0,05) [24].
Hapaзi iдeнтифiкoвaнo бли-зькo 800 peчoвин, якi нaлe-жaть дo «eндoкpинниx pyйнiв-ниюв». Дeякi xiмiчнi peчoвини, щo pyйнyють eндoкpиннy cиcтeмy (XPPEC), мaють пpи-poднe пoxoджeння, aлe пepe-вaжнa бiльшicть з них e cинтe-тичними piзнoвидaми, cтвo-peними людинoю. Вoни мo-жуть визнaчaтиcя y пecтици-дax, eлeктpoнниx пpиcтpoяx, пpeдмeтax i виpoбax для oco-биcтoï гiгieни тa кocмeтики тoщo. Цi peчoвини мoжyть бути пpиcyтнiми тaкoж як дoбaв-ки aбo зaбpyднювaчi у xapчo-вих пpoдyктax.
Ha piвнi гiпoтaлaмo-гiпoфi-зapнoï cиcтeми дeякi лiкapcькi peчoвини здaтнi пpигнiчyвaти ceкpeцiю TTr - гoлoвнoгo pe-гyлятopa фyнкцioнaльнoгo cтaнy ЩЗ. Гaльмyвaти виpoб-лeння TTr мoжyть тaкi пpeпa-pa™, як дoпaмiн, coмaтocтa-тин i глюкoкopтикoïди. Вoни iнгiбyють фepмeнт aдeнiлaт-циклaзy, щo пpизвoдить дo збiльшeння кoнцeнтpaцiï TTr у кpoви. 1хнш cтpyмoгeнний eфeкт тpимaeтьcя дyжe rapo^ кий чac, a тpивaлий пpийoм зaвдяки кoмпeнcaтopним мe-xaнiзмaм нe cyпpoвoджyeтьcя гiпoтиpeoзoм. Пiд чac лiкyвaн-ня xвopиx нa T-клiтиннi capra-ми зacтocoвyeтьcя пpeпapaт Бeкcapoтeн (aнтaгoнicт pe™-нoïднoгo Х-peцeптopa). Вiн блoкye гeн, вiдпoвiдaльний зa cинтeз бшдових cyбoдиниць TTr. Зa тpивaлoгo пpийoмy пpeпapaтy мoжe poзвивaтиcя гiпoтиpeoз цeнтpaльнoгo xa-paктepy [25].
Ha piвнi бeзпocepeдньo ЩЗ лiкapcькi пpeпapaти здaтнi пopyшyвaти yci лaнки cинтeзy i
ce^e^ï гopмoнiв ЩЗ. Сepцeвi глiкoзиди мaють здaтнicть блoкyвaти Na+/K-АTФaзy. ^ пopyшye тpaнcмeмбpaннe пe-peнeceння йoдy чepeз мeм-бpaнy тиpoцитiв пpoти гpaдi-eнтy кoнцeнтpaцiï. Йoд, щo пoглинyвcя iз cиcтeмнoгo ^o-вoтoкy, мae oкиcлитиcя з I дo I+ зa дoпoмoгoю oкиcлювaль-нoгo фepмeнтy. Oкиcлeний йoд здaтeн дo opгaнiфiкaцiï -йoдyвaння тиpoзинy пщ впли-вoм тиpeoïднoï пepoкcидaзи ^a yчacтi циcтeïнy, acкopбiнo-вoï ^ono™ тa глyтaтioнy). Пpигнiчyвaти cпeцифiчний фepмeнт мoжe дoвгocтpoкo-вий пpийoм пpeпapaтiв з вeли-ким вмicтoм йoдy (нaпpикnaд, aмioдapoн).
Амioдapoн шиpoкo зacтoco-вyeтьcя як eфeктивний пpo-тиapитмiчний зaciб, aлe вiн мoжe виклигати змiни мeтaбo-лiзмy тиpeoïдниx гopмoнiв i пaтoлoгiю щитoпoдiбнoï зaлo-зи. Taблeткa aмioдapoнy мю-тить 75 мг йoдy.
Лiкapcькi пpeпapaти мoжyть нe тiльки впливaти нa пpoцecи cинтeзy гopмoнiв, aлe й ток-cичнo дiяти бeзпocepeдньo нa ™peo^™. Taк, пpизнaчeння iнтepфepoнiв мoжe ^y^a™ aпoптoз кniтин ЩЗ, cпpияти виpoблeнню aнтитiл i пpизвe-cти дo poзвиткy ayтoiмyннoï пaтoлoгiï [20].
Ви^га чacтoтa зaxвopювaнь ЩЗ, пoв'язaниx з пopyшeнням ïï фyнкцiï, зaлeжить вiд бaгa-тьox пpичин, дo яких нaлeжить нeдocтaтнe нaдxoджeння мк-poeлeмeнтiв дo opгaнiзмy i тexнoгeннe зaбpyднeння дoв-кiлля [11, 18].
npo^^ мeтaбoлiзмy в opгaнiзмax вiдбyвaютьcя зa yчacтi бaгaтьox мeтaлoфep-мeнтiв, якi вoлoдiють мiкpo-eлeмeнтними кoopдинaцiйни-ми цeнтpaми (Mn, Cu, Zn, Co, Mo, Fe, Se), i мeтaлoфepмeнт-них кoмплeкciв, щo мютять тaкoж piзнoмaнiтнi мeтaли (Mn, Co, Zn, Ni, Fe, Ba, Cu, Cd, Hg тa шш^. Meтaли, щo пoгли-нaютьcя opгaнiзмaми тa мicтятьcя у ткaнинax i тганин-них piдинax, мoжyть бути a^^ вaтopaми дiï фepмeнтiв (Zn, Mn, Fe, Cd, Co, I, Hg, Re, Cs, Li, Al) aбo iнгiбiтopaми (Be, Sr, Ba, Cd, Hg, Ni, Fe, Pb). Уа Ц xiмiчнi eлeмeнти cпpaвляють вeликий
вплив нa життя opгaнiзмiв, вcтyпaючи у зв'язoк з opгaнiч-ними peчoвинaми, ^нто-зуючими у живих клiтинax. Вoни впливaють нa зaплiднeн-ня, poзвитoк, picт, життeздaт-нють opгaнiзмy, йoгo iмyнo-бioлoгiчнi влacтивocтi, диxaль-ну фyнкцiю гeмoглoбyлiнy, фoтocинтeтичнy дiяльнicть xnopoфiлy, нa фiкcaцiю мiкpo-opгaнiзмaми aтмocфepнoгo aзoтy тa iншi вaжливi фyнкцiï [2, 6].
to6to нa пoшиpeння йoдoдe-фiцитниx зaxвopювaнь впли-вaють нe лишe дeфiцит I, a й iншi eкoлoгo-гeoxiмiчнi чинни-ки, a тaкoж кoнцeнтpaцiя peчo-вин-cтpyмoгeнiв, якi пepe-шкoджaють нaдxoджeнню йoдy дo opгaнiзмy i ЩЗ, ycкnaдню-ють cинтeз гopмoнiв aбo пopy-шують тиpeoïднy peгyляцiю. Спeцифiчними ME, пiдвищeн-ня aбo знижeння яких здaтнe викnикaти втopинний йoдний дeфiцит, e Mn, Co, Cu, Zn, Fe, F. Пщ дieю нecпpиятливиx чинни-кiв зoвнiшньoгo cepeдoвищa вiдбyвaeтьcя зpив мexaнiзмiв aдaптaцiï, який пpoявляeтьcя у
пaтoлoгiï ЩЗ [6, 11].
Пiдcyмoвyючи дaнi лiтepaтy-p^ мoжнa cтвepджyвaти, щo oкpiм зaгaльнoвiдoмиx чинни-кiв, тaкиx як paдiaцiйнe oпpo-мiнeння тa йoдoдeфiцит, нa poзвитoк, фyнкцiювaння тa фopмyвaння oнкoлoгiчнoï пa-тoлoгiï у Щ3 впливae знaчнa кiлькicть iншиx кaнцepoгeнo-нeбeзпeчниx фaктopiв, у тoмy чиcлi xiмiчниx cпoлyк piзниx кnaciв. Рiзнoмaнiтним e i мexa-нiзм ïxньoгo впливу, який дoнинi зaлишaeтьcя нeви-знaчeним.
Вoднoчac мoжнa вiдзнaчити шиpoкий ^e^p cпiльниx 6ío-лoгiчниx eфeктiв ïxньoï дiï нa гopмoнaльнy, eндoкpиннy тa iмyннy cиcтeми.
Taким чинoм, нaвeдeнi дaнi лiтepaтypи oднoзнaчнo cвiд-чaть, щo xoчa йoдoдeфiцит визнaeтьcя пpoвiдним фaктo-poм виникнeння зoбa, a йoгo пoшиpeнicть e peзyльтaтoм cкnaднoï взaeмoдiï eндoгeнниx тa чиcлeнниx eкзoгeнниx фaк-тopiв, y тoмy чиаш пoв'язaниx з дiяльнicтю людини, тому зoб ввaжaeтьcя бaгaтoфaктopним зaxвopювaнням [3, 6, 8, 12, 18].
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрамова Н.А., Фадеев В.В., Герасимов Г.А., Мельниченко Г.А. Зобогенные вещества и факторы. Клин. и эксп. тиреоидол. 2006. № 1. С.21-32.
2. Агаджанян Н.А., Скальный А.В. Химические элементы в среде обитания и экологический портрет человека. М. : Изд-во КМК, 2001. 83 с.
3. Антоненко А.М., Коршун М.М. Фактори навколишнього середовища як чинники ризику патологи щитоподiбноi залози (перше повщомлення). Довклля та здоров 'я. 2016. № 3. С. 77-79.
4. Афанасьев Д.6., Самойлов О.О., Белшгю Т.О. Територiально-екологiчнi особливост структури тирео-|'дно'| патолои у д^ей, як зазнали впливу наслщюв ава-ри на Чорнобильськiй АЕС. Кл1н1чна ендокринолопя та ендокринна х1рург1я. 2004.
№ 2 (7). С. 59-62.
5. Баканов Б.К., Макарова И.И., Жмакин И.А., Галкин В.Т., Заикина Е.О. Йодный дефицит и окружающая среда. Социально-медицинские аспекты экологического состояния Центрального экономического района России: матер. Всерос. научн. конф. Тверь, Россия, 2007.
С. 255-258.
6. Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Пельо Г.М. Еколопчна ситуа^я та рiвень загально)' захворюваност населення Укра'ши на хвороби щитоподiбноi залози. Проблеми медицини. 1998. № 2. С. 34-37.
7. Безруков О.П. Ппешчш аспекти формування захво-рювань щитоподiбноi залози у Кримському регюни автореф. дис. ... доктора мед. наук. Кшв, 2010. 26 с.
8. Боев В.М. Среда обитания и экологически обусловленный дисбаланс микроэлементов у населения урбанизированных и сельских территорий. Гиг. и сан. 2002. № 5. С. 3-8.
9. Боев В.М., Утенина В.В. Дисбаланс микроэлементов
как фактор экологически обусловленных заболеваний. Гиг. и сан. 2001. № 5. С. 68.
10. Вашкулат Н.П., Пальгов В.И., Спектор Д.Р. и др. Установление уровня содержания тяжелых металлов в почвах Украины. Довклля та здоров'я. 2002. № 2 (21). С. 44-46.
11. Велданова М.В. Роль некоторых струмогенных факторов внешней среды в возникновении зобной эндемии. Микроэлементы в медицине. 2000. Т. 1.
С. 17-25.
12. Горленко О.М., Александров О.Ю. Еколопчно зумовлеш дефщитш стани у д^ей в умовах ендемiчноi зони та шляхи |'х корекци. Современная педиатрия. 2009. № 5 (27).
С. 129-133.
13. Гульчм М.В., Цимбалюк С.Н., Черниченко 1.О., Корзун В.Н., Баглм 6.А. До питання сто-совно впливу канцерогеноне-безпечних факторiв довктля на розвиток раку щитоподiб-но'|' залози. Актуальнi питання г1г1ени та еколопчно]' безпеки Укра]ни (VIII марзеевсью читання) : зб. тез до. наук.-практ. конф. Кшв, 2012. Вип. 12. С. 217-218.
14. Зуб С.Т. Токсиколого-ппешчна оцшка впливу свин-цю на фон йододефщиту i ефективнють йодопрофтак-тики : автореф. дис. ... канд. мед. наук. Кшв, 2009. 20 с.
15. Ковальский В.В. Геохимическая среда и жизнь. М. : Наука, 2009. 357 с.
16. Корзун В.Н., Болохно-ва Т.В., Нестер Т.И.,
Парац А.Н. Проблема микро-элементозов у населения, подвергшегося сочетанному действию радиационного и эндемического факторов. Здоровье и окружающая среда: сб. научн. тр. Минск, 2008. Вып. 12. С. 149-156.
17. Корзун В.Н., Парац А.М., Колесников М.К., Глинка З.1. Йододефщитш захворювання: новi погляди на етюлогю, патологю та профтактику. Довклля та здоров 'я: матер. мiжнарод. наук.-практ. конф.
Ужгород : Говерла, 2008. С. 115-120.
18. Поздняк А.О. Роль некоторых факторов окружающей среды в развитии эндемического зоба (обзор). Гиг. и сан. 2002. № 4. С. 13-15.
19. Рустамбекова С.А., Барабашкина Т.А. Роль микроэлементов в дисфункции щитовидной железы. Актуальные проблемы экологии и природопользования: матер. Всероссийской науч. конф. М., 2004.
С. 11-14.
20. Сусликов В.Л. Геохимическая экология болезней. Т.1. Диалектика биосферы и ноосферы. М. : Гелиос АРВ, 1999. 410 с.
21. Сусликов В.Л. Геохимическая экология болезней. М. : Гелиос АРВ, 2000. Т. 2. 672 с.
22. Тлиашинова А.М., Рустамбекова С.А. Многокомпонентная система в развитии заболеваний щитовидной железы. М'жнародний ендокринолопч-ний журнал. 2006. № 2 (4).
С.71-74.
23. Утенина В.В., Плиги-на Е.В., Утенин В.В. и др. Дисбаланс микроэлементов в организме детей с экологоза-висимой патологией. Гиг. и сан. 2002. № 5.
С. 57-59.
24. Фабрi А.З., Фера О.В. Медико-со^альш особливост розповсюдження захворю-вань ЩЗ у Закарпаттк Буковинський мед. в1сник. 2004. № 3-4.
С. 248-253.
25. Цимбалюк С.М., Черниченко 1.О., Литви-ченко О.М., Гульчм М.В., Баленко Н.В., Федорен-ко З.П., Волощук О.В. Захворюванють на рак щито-подiбноi залози в Украши територiальнi особливостк Довклля та здоров 'я. 2017. № 1. С. 11-14.
26. K ohrle J. Flavonoids as a Risk Factor for Goiter and Hypothyroidism. The Thyroid and Environment: Proceedings of the Merck European Thyroid Symposium (Ре ter F., Wiersin-ga W.M., Hostalek U., eds.). Stuttgart-New York : Schattauer, 2000. P. 41-63.
67 Environment & Health № 3 2019
REFERENCES
1. Abramova N.A., Fadeev V.V., Gerasimov G.A. and Melnichenko G.A. Klinicheskaya i eksperimental-naya tireoidologiya. 2006 ; 1 : 21-32 (in Russian).
2. Agadzhanian N.A. and Skalnyi A.V. Khimicheskie elementy v srede obitaniya i ekologicheskiy portret cheloveka [Chemical Elements in the Habitat and Ecological Portrait of the Human]. Moscow ; 2001 : 83 p.
(in Russian).
3. Antonenko A.M. and Korshun M.M. Dovkillia ta zdorovia. 2016 ; 3 : 77-79 (in Ukrainian).
4. Afanasiev D.Ye., Samoi-lov O.O. and Belingio T.O. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2004 ; 2 (7) : 59-62 (in Ukrainian).
5. Bakanov B.K., Makarova 1.1., Zhmakin I.A., Galkin V.T. and Zaikina E.O. Yodnyi defitsit i okruzhayushchaya sreda [Iodine Deficiency and Environment]. In : Sotsialno-meditsinskie aspekty eko-logicheskogo sostoyaniya Tsentralnogo ekonomichesko-go rayona Rossii [Socio-Medical Aspects of the Ecological State of the Central Economic Region of Russia: Mater. All-Russian Scientific Conf.]. Tver (Russia) ; 2007 : 255-258
(in Russian).
6. Bardov V.H., Omelchuk S.T., Pelo H.M. Problemy medytsyny. 1998 ; 2 : 34-37 (in Ukrainian).
7. Bezrukov O.P. Hihienichni aspecty formuvannia zakhvoriu-van shchytopodibnoi zalozy v Krymskomu rehioni : avtoref. dys. ... doktora med. nauk [Hygienic Aspects of the Formation of Thyroid Gland Diseases in the Crimean Region: Author's Abs. Dis. Dr. Med. Sciences]. Kyiv ; 2010 : 26 p. (in Ukrainian)
8. Boev V. M. Gigiena i sanitaria. 2002 ; 5 : 3-8 (in Russian).
9. Boev V.M. and Utenina V.V. Gigiena i sanitaria. 2001 ; 5 : 68 (in Russian).
10. Vashkulat N.P., Palgov V.l., Spektor D.R. et al. Dovkillia ta zdorovia. 2002 ; 2 (21) : 44-46 (in Russian).
11. Veldanova M.V. Mikroelementy v meditsine. 2000 ; 1 : 17-25 (in Russian).
12. Horlenko O.M. and Aleksandrov O.Yu. Sovremennaiya pediatriya. 2009 ; 5 (27) : 129-133 (in Ukrainian).
13. Hulchii M.V., Tsymbaliuk S.N., Chernychenko I.O., Korzun V.N. and Bahlii Ye.A. Do pytannia stosovno vplyvu kantsero-henonebezpechnykh faktoriv dovkillia na rozvytok raku shchytopodibnoi zalozy [On the Issue of the Influence of Carcinogenic Factors on the Development of Thyroid Cancer]. In : Aktualni pytannia hihiieny ta ekolohich-noi bezpeky Ukrainy (vosmi marzieievski chytannia) [Actual Issues of Hygiene and Ecological Safety of Ukraine
(the Eighth Marzieiev's Readings)]. Kyiv ; 2012 ; 12 : 217-218 (in Ukrainian).
14. Zub S.T. Toksykoloho-hihi-ienichna otsinka vplyvu svyntsiu na foni yoddefitsytu i efektyvnist yodoprofilaktyky : avtoref. dys. ... kand. med. nauk [Toxicologic-and-Hygienic Assessment of the Influence of Lead on the Background of Iodine Deficiency and the Effectiveness of Iodine Prophylaxis: Author's Abs. Dis. Candidate Med. Sciences]. Kyiv ; 2009 : 20 p. (in Ukrainian).
15. Kovalskiy V.V. Geokhimicheskaya sreda i zhizn [Geochemical environment and life]. Moscow : Nauka ; 2009 : 357 p. (in Russian).
16. Korzun V.N., Bolokhnova T.V., Nester T.I. and Parats A.N. Problema mikroele-mentozov u naseleniya, pod-vergshegosya sochetannomu deystviyu radiatsionnogo i endemicheskogo faktorov [The Problem of Microelementoses in the Population Exposed to the Joined Effect of Radiation and Endemic Factors]. In : Zdorovie i okruzhayushchaya sreda: sb. nauch. trudov [Health and Environment: Coll. Sci. Papers]. Minsk ; 2008 ; 12 :149-156 (in Russian).
17. Korzun V.N., Parats A.M., Kolesnikov M.K. and Hlynka Z.I. Yoddefitsytni zakhvoriuvannia: novi pohliady na etiolohiiu, patolohiiu ta profilaktyku [Iodine
Deficiency Diseases: New Standpoint Towards Etiology, Pathology, and Prophylaxis]. In : Dovkillia i zdorovia : mater. konf. [Environment and Health : Mater. Conf.]. Uzhhorod : Hoverla ; 2008 : 115-120 (in Ukrainian).
18. Pozdniak A.O. Gigiena i sanitariia. 2002 ; 4 : 13-15 (in Russian).
19. Rustambekova S.A. and Barabashkina T.A. Rol mikroele-mentov v disfunktsii shchitovid-noy zhelezy [The Role of Microelements in Thyroid Dysfunction]. In : Aktualnye problemy ekologii i prirodopol-zovaniya : mater. Konf. [Actual Problems of Ecology and Environmental Management: Mater. All-Russian Sci. Conf.]. Moscow ; 2004 : 11-14 (in Russian).
20. Suslikov V.L. Geokhimicheskaya ekologiya bolezney [Geochemical Ecology of Diseases]. T.1. Dialektika biosfery i noosfery [Vol. 1. Dialectics of Biosphere and Noosphere]. Moscow : Gelios ARV; 1999 : 410 p. (in Russian).
21. Suslikov V.L. Geokhimicheskaya ekologiya bolezney. Moscow : Gelios ARV; 2000 ; Vol. 2 : 672 p. (in Russian).
22. Tliashinova A.M. and Rustambekova S.A. Mizhnarodnyi endokrynolohich-nyi zhurnal. 2006 ; 2 (4) : 71 -74 (in Russian).
23. Utenina V.V., Pligina E.V., Utenin V.V., Barysheva E.S., Gorlov A.V. and Karpov A.I. Gigiena i sanitaria. 2002 ; 5 : 57-59 (in Russian).
24. Fabri A.Z. and Fera O.V. Bukovinian Medical Herald. 2004 ; 3-4 : 248-253 (in Ukrainian).
25. Tsymbaliuk S.M., Chernychenko I.O., Lytvychenko O.M., Hulchii M.V., Balenko N.V., Fedorenko Z.P. and Voloshchuk O.V. Dovkillia ta zdorovia. 2017 ; 1 : 11-14 (in Ukrainian).
26. Ko hrle J. Flavonoids as a Risk Factor for Goiter and Hypothyroidism. The Thyroid and Environment : Proceedings of the Merck European Thyroid Symposium. Stuttgart-New-York : Schattauer; 2000 : 41-63.
Hagi^wna go pega^i! 21.05.2019
