CC BY
19
УДК 504.064.3:574:346.548 DOI: 10.22141/2224-0721.13.6.2017.112879
Кравченко B.I.1, Лузанчук I.A.1, Андрусишина 1.М.2, Голнько О.М.3, Голуб 1.О.2 1ДУ «1нститутэндокринологи та обмнуречовин ¡мен1 В.П. Комсаренка НАМН УкраТни», м. КиТв, Укра'Тна
2 ДУ «1нститутмедицини прац1 НАМН УкраТни», м. КиТв, Укра'Тна
3 Науковий центр превентивноТ токсикологи, харчовоТ тах/м/чно'Т безпеки ¡мен1 Л.1. Медведя МОЗ УкраТни, м. КиТв, Укра'Тна
Порушення макро- та мкроелементного забезпечення у хворих на вузлову патолопю
щитоподiбноT залози з репошв, постраждалих шсля ЧорнобильськоТ аварп
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:399-406. doi: 10.22141/2224-0721.13.6.2017.112879
Резюме. Мета досл'/дження — установити стан макро- та мкроелементного забезпечення хворих на вузлову патолопю щитопод1бноТ залози (ЩЗ) ¡з репошв, постраждалих псля ЧорнобильськоТ аварп. Матер'али та методи. Обстежен1 65 мешканц1в постраждалих пюля ЧорнобильськоТ аварп район1в Чер-шпвсько'Т област'г. 40 без тирео'Тдно'Т патолоп'Т — контрольна група та 25 — ¡з д1агностованим вузловим зобом. Результати. При досл'1дженн'1 екскрецп йоду з сечею показник мед':ани йодур'ТТстановив в контроль-нй груп 95,6 мкг/л, у дослщн1й груп1 — 89,3 мкг/л, що вказувало на наявнсть йодного деф1циту слабкого ступеня. Р1вень тиреоглобул1ну в кров'1 в осб контрольноТ групи дор1внював 9,26 ± 0,99 нг/мл та дослд-ноТ — 23,48 ± 4,83 нг/мл (р < 0,05), що також свдчило про наявнсть йодноТ недостатност серед обстеже-них досл'щно'Т групи. Результати ультразвукових досл1джень ЩЗ п'щтвердили наявнсть сталого йодного дефциту серед осб ¡з тиреоТдною патолопею. Середнй об'ем ЩЗ в осб контрольноТ групи дор1внював 10,1 ± 0,3 см3, у досл1днй — 18,6 ± 1,7 см3 (р < 0,001). Р1вень тиреотропного гормона понад 4,0 мМО/л мали 5 % обстежених контрольноТ групи та 8,9 % — досл'1дно'Т. В обстежених пац1ент1в ¡з вузловим зобом установлено знижений (р < 0,0001) рвень забезпечення макроелементами (кальцем — 67,26 ± 3,21 мг/л та магнем — 14,88 ± 0,35 мг/л), мкроелементами (цинком — 0,72 ± 0,04 мг/л (р < 0,0001) та зал1зом — 0,54 ± 0,06 мг/л (р < 0,05)) у сироватц кров'1 порвняно з досл1дженнями в контрольнй груп1. Висновки. В обстежених. контрольноТ та досл'1дно'Т груп спостер1гали в '1ропдно нижчий рвень селену. В1дносний ризик розвитку вузлового зоба при низькому вм'1ст'1 кальцю (критер':й х2 для чотирипльноТ таблиц': спряженост'1 з корекц ':ею за Ф1шером) становив ИИ = 2,24 (95% Д11,58-2,61), ризик розвитку вузлового зоба при низькому вм'1ст'1 магню — в'1дпов'1дно 2,56 (95% Д11,77-3,03).
Ключовi слова: йодний дефщит; щитопод1бна залоза; вузловий зоб; екскрец1я йоду ¡з сечею; макро- та мкроелементи
C2> ■ FJ ® Орипнальш досл^ження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Захворювання щитоподiбноI залози (ЩЗ) — одна з поширених ендокринних патологш у дггей 1 дорослих Укра!ни [1]. Чорнобильська аварш зроби-ла певний внесок у 1х виникнення. За впливом на стан здоров'я хворих, прогнозом та втратою праце-здатност суттеве мюце серед патологи ЩЗ посщае вузловий зоб. Частота i характер вузлово! тиреохдно! патологи визначаеться впливом багатьох екзо- та ендогенних факторiв.
У сучаснш лiтературi широко обговорюеться проблема механiзмiв стимуляцп пролiферацll тирео-ципв та формування вузлового зоба. Це захворювання бшьш поширене в йододефщитних районах. Тому часто нетоксичний зоб розглядають як насль док йодного дефщиту. Крiм того, в етюлогп нетоксичного зоба важливими факторами ризику е гой-трогени [2—4], куршня, наслщком чого е утворення тющонату. Етюлопчно важливими також е гендер-ний фактор [5, 6], вж та пщвищення шдексу маси
© <^жнародний ендокринолопчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Кравченко В.1., ДУ «1нститут ендокринологп та обмшу речовин iM. В.П. Комкаренка НАМН УкраТни», вул. Вишгород-ська, 69, м. КиТв, 04114, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: V.I. Kravchenko, State Institution "V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism NAMS of Ukraine", Vyshgorod-ska st., 69, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: [email protected]
тша [7]. Кр1м природного йодного дефщиту, роз-витку вузлового зоба сприяе також деф1цит 1нших м1кроелемент1в та порушення !х сшввщношення (м1кроелементози) природного походження [8—10]. Виникнення вузлового нетоксичного зоба може по-чинатися з гшерплази ЩЗ та порушення гормонального генезу [11]. Йодний дефщит п1двищуе мутагенез за двох причин: унаслщок зб1льшення продукци Н2О2 1 в1льних радикал1в або через прол1феращю та пщвищену к1льк1сть подшених тиреоцит1в. Як на-слщок, гшерплаз1я формуе клони зм1нених кл1тин. Деяю з них складають соматичн1 мутаци TSHR, яю призводять до виникнення автономно функцюную-чих тиреощних вузл1в або м1стять мутаци, що сприя-ють дедиференшаци, а пот1м виникненню холодних тиреощних вузл1в, або аденом [12].
Окрем1 автори вказують, що розвиток вузлового зоба вщбуваеться за наявносп соматичних (набутих) мутацш певних ген1в, як1 кодують р1зш етапи процесу гормоноутворення [9]. Безпосеред-ньо до них належать гени, причетш до утворен-ня проте!шв, визначальних за синтез тиреощних гормошв, та т1, як1 забезпечують транспорт йоду в тиреоцит. Гени тиреоглобулшу (TGgene), тиреощ-но! пероксидази (TPOgene), натр1ййодсимпортера (SLC5A5), синдрому Пендреда (SLC26A4), рецептора тиреотропного гормона (ТТГ) (TSHRgene), йодотирозиндейододинази (DEHALI) та тиреощ-оксидази-2 (ТНОХ2) визначають с1мейну юторш еутирео!дного зоба. Можливим е внесок вар1ант1в цих ген1в в етюлопю нетоксичного зоба у випадках менш виражених функц1ональних порушень, яю ще можуть бути компенсованими [13—17].
МутацИ гена ТТГ, що здшснюе регуляторш функци щодо ЩЗ, вважають основною причиною багатовузлового зоба. 1з соматичними мутац1ями цього гена пов'язують також розвиток автономних дшянок у ЩЗ, 1з яких формуються тиреотоксичш вузли.
Деяю автори дотримуються думки, що основну роль у стимуляцп прол1фераци тиреоцит1в вщгра-ють автокринн1 фактори росту, так1 як шсулшопо-д1бний фактор росту, еп1дермальний фактор росту та фактор росту ф1бробласпв. Щ б1окомпоненти е ф1з1олог1чними модуляторами прол1ферацп та апоптозу тиреоцит1в [18, 19]. Прол1ферац1я тирео-цит1в обернено залежить в1д ум1сту йоду в залоз1 Надходячи до тиреоцита, йод зв'язуеться не лише з тирозильними залишками тиреоглобулшу (ТГ), а 1 з лшщами, утворюючи йодолактони та йодоальде-пди. Останн1 1 е ф1зюлопчними блокаторами про-дукування автокринних фактор1в росту.
Таким чином, 1снуюч1 даш л1тератури однозначно св1дчать про роль йодно! недостатност1 та складно! взаемодИ ендогенних та численних екзогенних фактор1в у виникненн1 вузлового зоба. Тому ця па-толопя вважаеться багатофакторним захворюван-ням [9, 20].
Дослщження, як1 проводились нами рашше, виявили йодний деф1цит практично на всш тери-торп Укра!ни та сталу недостатн1сть йоду в хар-
4yBaHHi населения Швшчного регюну Украши [21—24]. Питания поедиаиого дисбалансу шших мiкроелемеитiв у пацieитiв i3 вузловим зобом нами висвiтлюeться вперше та е, на нашу думку, важливим для вивчення патогенетичних факторiв виникнення вузлового зоба i порушень гомеоста-зу макро- та мжроелеменпв у хворих iз вузловою патолопею ЩЗ.
Мета досЛдження — встановити стан макро- та мiкроелемеитиого забезпечення хворих на вузлову патологiю щитопод16но! залози з регiоиiв, постраж-далих пiсля Чорнобильсько! аварп.
Матерiали та методи
Обстежеш 65 мешкаицiв Чершпвсько! областi: 40 без тиреощно! патологи (15 чоловЫв та 25 жшок) вiком 36,62 ± 0,60 року та 25 пащенпв iз дiагиосто-ваним вузловим зобом (5 чоловтв i 20 ж1нок) вiком 37,0 ±1,0 року, iз пiдтверджеиими результатами тонкоголково! пункцшно! бюпсп.
Визначення вмюту йоду в сечi проводили церш-арсеиiтиим методом Sandell — Kolthoff в модифжа-цп Dunn [25]. Результати дослщження трактували згiдио з критер!ями ВООЗ [26]. Дослiджеиия йодурп проходять пост1йний зовн1шн1й контроль якост в CDC цеитрi, Атланта (США).
Ультразвуков! дослщження (УЗД) ЩЗ проводились сканером Terason 2000 з лшшним датчиком частотою 10 мГц. Розм1ри ЩЗ визначали в1дпов1дно до рекомендацш Brunn [27]. При ощнщ об'емiв ЩЗ у дорослих використовувались граиичиi нормативи (Цыб и соавт.): для ж1нок — 13 см2, для чоловЫв — 15 см2 [28].
Дослщження вм1сту макро- (макЕ) i мжроеле-меитiв (м1кЕ) у сироватщ кров1 проводилося п1сля мжрохвильово! мшералiзацп проб плазми кров1 та подальшого визначення 1х ум1сту методом атом-но-емюшно! спектрометрп з шдуктивно-зв'язаною плазмою на приладi Optima 2100 DV Ф1рми «Perkin Elmer» (США) за рекомендованою методикою в ла-бораторп аналггично! х1мп та мошторингу токсичних сполук ДУ «1нститут медицини працi НАМН Украши». Нижня та верхня межа норми вмюту елемеитiв у сироватцi кров1 становили для магиiю 17—28 мг/л, кальщю — 90—112 мг/л, цинку — 0,6—1,2 мг/л, за-лiза — 0,6—1,68 мг/л, мщ — 0,7—1,55 мг/л, селену — 0,046-0,14 мг/л [29, 30].
Функщональний стан ЩЗ дослщжували за р1в-нем гормошв (ТТГ, вшьного тироксину — вТ4) методом радiоiмyииого аиалiзy за допомогою стандартних иаборiв Ф1рми «Amersham» (Велика Британiя). Для дослiджеиия р1вн1в антитш до ТГ та тиреодно! пероксидази (ТПО) в сироватщ кро-в1 застосовували iмyиофермеитиий метод 1з вико-ристанням стандартних иаборiв Ф1рми «Medizim» (Нiмеччииа). Рефереитиi значення вщповщно до використаного набору реактивiв становили для вТ4 10,0-23,2 пмоль/л, ТТГ — 0,23-3,4 мкМО/мл, ан-тит1л до ТПО — 0-30 МО/мл.
Статистичну обробку даних проводили вщповщ-но до вимог доказово! медицини та бюстатистики,
застосовуючи пiдходи сучасно! нешфекцшно! em-демюлогп [31, 32]. При проведенш статистичного аналiзу використовували пакет програм SPSS 11.0. та MedStat [33].
Результати
Проведен1 досл1дження показали, що середн1й ум1ст йоду в сеч1 обстежених i3 Чершпвсько! облас-т1 контрольно! групи становив 102,12 ± 13,34 мкг/л. При цьому прийнятий для досл1джень йодурп по-казник мед1ани (МЕ) дор1внював 81,1 мкг/л. У до-слщнш груп1 серед пащента i3 вузловим зобом МЕ становила 95,6 мкг/л, середне значення — 106,38 ± 21,07 мкг/л. В!ропдних вiдмiнностeй по групах не спостериалося, показники мeдiани йодурп вказували на наявнiсть йодного дефщиту слаб-кого ступеня в мешканщв Чершпвсько! област (табл. 1).
У груп1 контролю 37,5 % результапв вказували на достатнш рiвeнь йодного забезпечення, у 7,5 % випадюв йодур1я була до 20 мкг/л — зона тяжкого йодного дефщиту. Серед пащенпв !з вузловим зобом 44 % результата вказували на достатнш рь
вень йодного забезпечення, проте близько чверт обстежених знаходилися в зош тяжкого йодного дефщиту. Даш пор1вняно з контролем не в1ропдш (р = 0,185).
Показник ТГ належить до критерпв бшьш стало-го йодного деф1циту. Значення мед1ани ТГ вщ 1019,9 мкг/л вказуе на легкий стутнь, 20-39,9 мкг/л — на середнш та понад 40 мкг/л — на тяжкий стутнь йодного дефщиту. У контрольнш груш середне значення ТГ становило 9,26 ± 0,99 мкг/л (медь ана — 8,4 мкг/л), у дослщнш — 23,48 ± 4,83 мкг/л (мед1ана — 18,7 мкг/л). Р1вень ТГ у груш з вузловим зобом був значно вищим пор1вняно з контролем (р = 0,00084).
За результатами УЗД ЩЗ середнш !! розм1р у груш з вузловим зобом становив 18,61 ± 1,72 см3, МЕ = 15,8, значно вищий (р < 0,001) за показник у контрольнш груш — 10,13 ± 0,35 см3, МЕ = 10,3. Тобто збшьшеш розм1ри ЩЗ також вказували на наявшсть сталого дефщиту йоду в харчуванш на-селення. Ц1 дан1 вказують на можливу роль сталого йодного деф1циту на виникнення дослщжувано! тиреощно! патологи.
Таблиця 1. Показники йодурп та тирео'щного статусу в обстежених Черн1пвсько)' област
Показник Контроль (n = 40) Вузловий зоб (n = 25)
M ± m ME Q [25-75] M ± m ME Q [25-75]
Йодурiя, мкг/л 102,12 ± 13,34 81,1 [45,6-117,2] 106,38 ± 21,07 95,6 [27,3-148,25]
ТГ, мкг/л 9,26 ± 0,99 8,4 [4,92-12,35] 23,48 ± 4,83# 18,7 [10,5-36]*
Об'ем ЩЗ, см3 10,03 ± 0,34 10,09 [8,1-11,6] 18,61 ± 1,72# 15,8 [11,72-27,3]*
ТТГ, мМО/л 1,71 ± 0,17 1,5 [1,0-2,15] 1,35 ± 0,19 1,1 [0,6-1,85]
вТ4, пмоль/л 16,00 ± 0,51 15,9 [15,0-17,05] 19,78 ± 2,83 18,4 [15,17-23,45]
Антитта до ТГ, МО/мл 14,04 ± 1,87 11,75 [5,5-19,4] 32,55 ± 11,10 16,5 [6,4-29,1]
Антитта до ТПО, МО/мл 15,47 ± 2,17 13,05 [6,0-23,82] 802,46 ± 367,84л 20,0 [12,0-69,5]**
Примтки: у квадратних дужках наведено 25-75-й квартилi; пор'/вняно з контролем за критер'1ем Стьюдента: * — p < 0,001; л — p < 0,05; пор1вняно з контролем за критер1ем Манна — Утш: * — p < 0,001; ** — p < 0,05.
Таблиця 2. Показники вмету макро- та мкроелеменлв у сироватц кровi (мг/л) обстежених
ЧернМвськоУ област
Елемент Контроль (n = 40) Вузловий зоб (n = 25)
M ± m ME Q [25-75] M ± m ME Q [25-75]
Ca 125,77 ± 12,60 106,41 [84,93-148,74] 67,26 ± 3,21# 64,8 [55,6-80,45]*
Mg 22,70 ± 1,47 19,69 [15,47-30,68] 14,88 ± 0,36# 14,71 [13,73-16,03]*
Zn 1,000 ± 0,047 0,995 [0,8325-1,11] 0,72 ± 0,04# 0,71 [0,61-0,79]*
Fe 0,79 ± 0,08 0,65 [0,43-1,04] 0,540 ± 0,057л 0,56 [0,335-0,725]**
Cu 0,950 ± 0,067 0,89 [0,71-1,07] 0,790 ± 0,040 0,81 [0,65-0,93]
Se 0,006 ± 0,001 0,003 [0,003-0,004] 0,005 ± 0,001 0,003 [0,003-0,0047]
Примтки: у квадратних дужках наведено 25-75-й квартилi; пор1вняно з контролем за критер'1ем Манна — УтнИ * — p < 0,0001; ** — p < 0,05; пор1вняно з групою контролю за критер1ем Стьюдента: * — p < 0,001; л — p < 0,05.
Рiвень ТТГ понад 4 мМО/л спостерiгався у 8,9 % обстежених у дослщнш та в 5 % — у контрольна групi. Вiдзначаeться активацiя iмунних процесiв у ЩЗ. У груш пащенпв iз вузловим зобом наявний високий рiвень титру антитш до ТПО — 802,46 ± 367,84 МО/мл, МЕ = 20 МО/мл, в контрольна груш — 15,47 ± 2,17 МО/мл порiвняно з контролем (р < 0,05).
Отримаш данi стосовно балансу макЕ та мiкЕ у сироватщ кровi обстежених були досить неоднородна тому для оцiнки !х значимостi нами проведено аналiз розподшу результатiв по кожному з дослщжу-ваних елементiв (табл. 2).
У бшьшосп рядiв отриманих нами даних установлено анормальний розподш результата вибiрки, проте в iснуючих публiкацiях, присвячених досль дженню вмiсту макЕ та мжЕ у бiологiчних середо-вищах органiзму людини, данi наводяться у вигляд1 М ± т [34, 35, 37]. Для порiвняння результатiв з ш-шими публiкацiями ми наводимо значення середнiх показниюв та медiани.
Середнiй показник вмюту кальцiю у сироват-цi кровi в контрольнiй групi обстежених становив 125,77 ± 12,6 мг/л, МЕ = 106,41 мг/л. Умют кальщю у групi з вузловим зобом був низьким та становив 67,26 ± 3,21 мг/л, МЕ = 64,8 мг/л, вш був вiроriд-но нижчим (р < 0,0001 за крш^ем Манна — У!т-нi) порiвняно з контрольною групою, 92 % проб плазми кровi були iз умiстом кальцiю, нижчим вщ оптимального рiвня. Серед пащенпв обстежених груп спостерiгалися гендернi вщмшносп за вмiстом кальцiю: у груш контролю та з вузловим зобом ви-щий рiвень кальцiю у жшок порiвняно з чоловiками (р < 0,05) (рис. 1).
Середнш умют магнiю в сироватцi контрольно! групи обстежених становив 22,70 ± 1,47 мг/л, МЕ 19,7 мг/л. Клькють проб плазми кровi зi вмiстом магнiю вище оптимального рiвня — 25,6 %, проб з1 вмiстом мiкроелемента, нижчим за норму, — 35,8 %. Умют магшю у сироватщ кровi пацieнтiв iз вузловим зобом був низьким та становив 14,88 ± 0,35 мг/л, МЕ = 14,7 мг/л, вш був вiрогiдно нижчим (р < 0,0001 за крш^ем Манна — У!тш) порiвняно з контрольною групою, 92 % проб плазми кровi були зi вмiстом магшю, нижчим вщ оптимального рiвня. Гендерних вiдмiнностей за вмiстом магнiю в кровi осiб рiзно'! статi не виявлено (рис. 2).
Середнiй вмют цинку в сироватцi контрольно! групи обстежених становив 1,000 ± 0,047 мг/л, ме-дiана 0,99 мг/л. Юлькють проб плазми кровi з умю-том цинку вище вщ оптимального рiвня становила 12,8 %, нижче за норму — 7,7 %. Умют цинку у сироватщ кровi групи пащенпв з вузловим зобом становив 0,72 ± 0,04 мг/л, медiана — 0,71 мг/л. Рiвнi цинку вiрогiдно нижчi (р < 0,0001 за крш^ем Манна — У!тш) порiвняно з контрольною групою, 20 % проб плазми кровi були зi вмiстом цинку, нижчим вщ оптимального рiвня. Гендерних вiдмiнностей за вмютом цинку не виявлено (рис. 3).
У сироватщ кровi обстежених контрольно! групи середнш умют залiза становив 0,79 ± 0,08 мг/л, медiана дорiвнювала 0,65 мг/л. Умют залiза, нижчий вiд 0,6 мг/л, виявлено у 43,59 % обстежених та вище вщ норми — у 10,2 %. Умют залiза в груш з вузловим зобом був зниженим та становив 0,54 ± 0,06 мг/л, медiана — 0,56 мг/л, вiрогiдно нижчi показники (р < 0,05 за крш^ем Манна — У!тш) порiвняно з контрольною групою, 56 % проб плазми кровi були зi вмiстом залiза, нижчим вiд оптимального рiвня. У групi контролю вмют залiза у чоловiкiв був вiрогiд-но вищим порiвняно з жшками (р = 0,008) (рис. 4).
Середнш умют мщ у сироватщ кровi обстежених контрольно! групи становив 0,95 ± 0,067 мг/л, медь ана — 0,89 мг/л. Нижчими вщ референтних значень були 20,5 % результапв, понад верхню границю — 10,2 %. Серед пащенпв iз вузловим зобом умiст мщ був дещо нижчим та становив 0,79 ± 0,04 мг/л, медь ана — 0,81 мг/л, вiрогiдно не вiдрiзнявся порiвняно з показником контрольно! групи. 28 % проб плазми кровi були зi вмютом мщ, нижчим вiд оптималь-
мг/л 160 -140 -120 -100 -80 -60 -40 -20 -0
Контроль
Вузловий зоб
Рисунок 1. Умст кальцю у сироватц кров/ пащенпв досл'!джуваних груп Примтка: * — р < 0,05 у жнок порiвняно з чоловками.
*
мг/л
25 -| 20 -15 -10 -5 -0
22,7
Контроль
14,88
IL
Жшки Чоловки □ Загалом
Вузловий зоб
Рисунок 2. Умст магшю у сироватц кровi пащенлв досл'щжуваних груп
мг/л 1,2 —
1 -
0,8 -
0,6 -
0,4 -
0,2 -0
1,0
Контроль
0,72
Жшки Чоловки □ Загалом
Вузловий зоб
Рисунок 3. Умст цинку у сироватц кров! пац '1ент1в досл'щжуваних груп
ного рiвня. У груш з вузловим зобом спостерпався вищий умiст мщ у жшок порiвняно з чоловiками (р < 0,05) (рис. 5).
Середнш показник умгсту селену у сироватцi кро -вi рiзних груп обстежених був низьким: у 95—100 % випадюв значения було нижче за 0,003 мг/л. Так, у контрольнш груш обстежених середнш показник становив 0,006 ± 0,001 мг/л, медiана — 0,003 мг/л. Кшьюсть проб плазми кровi зi вмiстом селену, ниж-чим вiд оптимального рiвня, — 100 %. Умiст селену в кровi серед пацieнтiв iз вузловим зобом також був низьким та становив 0,005 ± 0,001 мг/л, медiана — 0,003 мг/л, 100 % проб плазми кровi були зi вмiстом селену, нижчим вiд оптимального рiвия (0,046 мг/л).
Для ощнки поеднаного впливу одночасного дисбалансу важливих для людини елементiв в патоге-незi тиреощно! патологи дослiджували кореляцiю м1ж умютом рiзних елементiв м1ж собою по групах обстежених (табл. 3).
Виявлена вiрогiдна кореляцiя м1ж умiстом кальцiю та магшю у всiх групах. Так, кореляцiя мiж умiстом магнiю та кальшю в контрольнiй групi (0,768) з високою вiрогiднiстю (р = 0,0000), у груш з вузловим зобом (К = 0,472) — вiрогiдна (р = 0,017). Вiрогiдна кореляцiя встановлена м1ж умiстом кальщю та цинку в групi з вузловим зобом — 0,415 (р = 0,039). Вiрогiдна (р = 0,008) ко-реляцiя встановлена м1ж умiстом кальцiю та мщ, у групi контролю — 0,415. У груш з вузловим зобом також виявлена вiрогiдна (р = 0,001) кореляцiя (0,614) мiж умютом цих елементiв.
Для аналiзу тиреощного статусу та залежиостi по-казник1в функцiонувания ЩЗ вiд балансу дослщжу-ваних нами макро- та мжроелеменпв при тирео'щ нiй патологи дослщжували кореляцiю м1ж ними по групах обстежених. У контролi виявлений вiрогiд-ний (р = 0,009) корелятивний зв'язок м1ж йодурiею (К = 0,405), рiвнем антитiл до ТГ та вТ4 (К = 0,900,
мг/л
1,2 -|
1 -
0,8
0,6 -
0,4 -
0,2 -0
0,79
0,54
Контроль
Вузловий зоб
*
ЖЫки Чоловки □ Загалом
мг/л 1,2 —
1 -
0,8 -
0,6 -
0,4 -
0,2 -0
0,95
Контроль
Вузловий зоб
Рисунок 4. Умст зал'за у сироватц кров'1 пац '1ент1в досл'1джуваних груп Примтка: * — р < 0,05 у чоловтв порiвняно з жнками.
Рисунок 5. Умст м'щ! у сироватц кров1 пац'1ент1в досл'1джуваних груп Примтка: * — р < 0,05 у жнок порiвняно з чоловками.
Таблиця 3. Показники кореляцй'мiж умстом макро- та мкроелемен^в по групах обстежених
Кореляцшы зв'язки мiж MiKE Контроль (n = 39) Вузловий зоб (n = 25)
r 1 Spearman P r 1 Spearman P
Ca/Mg 0,768 0,000 0,472 0,017
Ca/Zn 0,260 0,105 0,415 0,039
Mg/Zn 0,385 0,015 0,438 0,028
Ca/Cu 0,415 0,008 0,614 0,001
Mg/Cu 0,508 0,0009 0,568 0,003
Zn/Cu 0,431 0,006 0,599 0,001
Fe/Cu 0,401 0,011 -0,131 0,533
Zn/Fe 0,356 0,025 0,001 0,996
Таблиця 4. Показники кореляцй м'ж показниками тирео'щного статусу та вмстом макро-
та мкроелеменлв по групах обстежених
Кореляцшж зв'язки мiж показниками Контроль (n = 39) Вузловий зоб (n = 25)
r 1 Spearman P r 1 Spearman p
I/AT-Tr 0,405 0,009 0,044 0,834
ТГ/об. ЩЗ 0,024 0,886 0,543 0,05
ТГ/ТТГ 0,310 0,052 0,147 0,484
ТТГ/АТПО -0,067 0,683 0,403 0,046
ATTG/BT4 0,900 0,037 -0,143 0,787
АТ-ТГ/ТПО 0,114 0,485 0,511 0,009
р = 0,037). У груш з вузловим зобом встановлеш корелятивнi зв'язки м1ж тирео!дним об'емом та ТГ (К = 0,543, р = 0,05), ТТГ та рiвнем антитiл до ТПО (К = 0,403, р = 0,046), рiвнем антитш до ТГ та анти-тш до ТПО (К = 0,511, р = 0,009) (табл. 4).
Для визначення впливу бюлопчно активних елеменпв на розвиток вузлового зоба було ощнено вщносний ризик розвитку цього захворювання в обстежених. Для ощнки вщносного ризику на розвиток вузлового зоба при дефщип або надлишку бiологiчно активного елемента користувалися кри-терiем х2 для чотиритльно! таблицi спряженостi з корекцiею за Фшером.
Вщносний ризик розвитку вузлового зоба при низькому вмюп кальщю порiвняно з контрольною групою становив RR = 2,24 (95% Д1 1,58—2,61), ризик розвитку вузлового зоба при низькому вмюп магнiю становив 2,56 (95% Д1 1,77—3,03) та при поеднаному зниженому !х вмюп — 3,29 (95% Д1 2,05-4,19).
Обговорення
Таким чином, установлено, що вузлова патоло-пя ЩЗ супроводжуеться порушенням вмiсту мжро-(I, Zn, Fe, Se) та макроелементiв (Mg, Са) в сироватщ кровi, що, можливо, е одним iз факторiв причинно-наслщкового зв'язку при виникненш ще! патологи.
Нашi дослiдження штегруються в сучасне коло iнтересiв науковщв з iнших кра!н. Дослiдження вмюту мiкроелементiв Se, Zn, Fe, Си, Мп при ба-гатовузловому зобi та порiвняння з контрольною групою проводилися в Туреччиш, установлений йодний дефщит, дефiцит селену, надлишок мщ та марганцю при цiй патологи [36].
Дослщження вмiсту мiкроелементiв у волоса при тиреощнш патологи проводилось у трьох районах Башкортостану. Установлено, що мжроелементи залiзо, селен, мщь мають патогенетичне значення в розвитку тиреопатш, особливостi мжроелементно-го тирео!дного профiлю мають зональний характер, обумовлений геолого-геоморфолопчними факторами мiсцевостi проживання [36].
Висновки
1. Установлено наявнють йодного дефiциту легкого ступеня у всiх мешканцiв Чершпвсько! обласп, медiана йодурГ! становила 81,1-95,6 мкг/л.
2. Значення ТГ у груш обстежених ¡з патолопею ЩЗ та збшьшеш розмГри ЩЗ також тдтверджують наявнiсть йодного дефiциту легкого ступеня та його можливу роль у виникненш тирео!дно! патологи. Рь вень ТГ у груш з вузловим зобом був значно вищим порГвняно з контролем (р = 0,00084).
3. У вск обстежених Чершпвсько! обласп се-реднш показник вмюту селену у сироватщ кровГ був суттево знижений: 95-100 % обстежених мали значення, нижчГ за 0,003 мг/л.
4. У пащенпв ¡з вузловим зобом спостерпався знижений (р < 0,001) умют цинку в сироватщ кров1 порГвняно з контрольною групою.
5. ПорГвняно з контрольною групою у пащенпв ¡з вузловим зобом виявлений знижений умют
кальцiю та магнiю. Вщносний ризик виникнення вузлового зоба в пацieнтiв мав Bipor^m значення (р < 0,001) при зниженому вмюп кальцiю в кpoвi RR = 2,24 (95% Д1 1,58-2,61), при низькому вмiстi магнго — 2,56 (95% Д1 1,77-3,03) та при поеднаному зниженому !х вмюп — 3,29 (95% Д1 2,05-4,19).
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлжту iнтеpесiв при пiдгoтoвцi дано! статп.
References
1. Oliynyk VA. Thyroid pathology in Ukraine (epidemiology and regional features. Zhurnal praktychnogo likarja.2001;2:5-7. (in Ukrainian).
2. Knudsen N1, Laurberg P, Perrild H, Bulow I, Ovesen L, Jorgensen T. Risk factors for goiter and thyroid nodules. Thyroid. 2002 Oct;12(10):879-88. doi: 10.1089/105072502761016502.
3. Pisarikova B, Herzig I, Riha J. Inorganic anions with a potential goitrogenic effect in drinking water supply for humans and animals. Vet Med (Praha). 1996 Feb;41(2):33-9. PMID: 8629316. (in Czech).
4. Scanelli G. Lithium thyrotoxicosis. Report of a case and review of the literature. Recenti Prog Med. 2002 Feb;93(2):100-3. PMID: 11887342. (in Italian).
5. Brix TH, Kyvik KO, Hegedus L. Major role of genes in the etiology of simple goiter in females: a population-based twin study. J Clin Endocrinol Metab. 1999 Sep;84(9):3071-5. doi: 10.1210/ jcem.84.9.5958.
6. Knudsen N1, Bulow I, Laurberg P, Ovesen L, PerrildH, Jorgensen T. Parity is associated with increased thyroid volume solely among smokers in an area with moderate to mild iodine deficiency. Eur J Endocrinol. 2002 Jan;146(1):39-43. PMID: 11751065.
7. Krohn K, Fuhrer D, Bayer Y, et al. Molecular pathogenesis of euthyroid and toxic multinodular goiter. Endocr Rev. 2005 Jun;26(4):504-24. doi: 10.1210/er.2004-0005.
8. Avcyn AP, Zhavoronkov AA, Rysh MA, et al. Human mi-croelementosis: etiology, classification. Moscow: Medgiz; 1991. 96 p. (in Russian).
9. Galkina NV, Mazurina NV, Trishina EA. Diffuse euthyroid goiter: epidemiology, etiology and pathogenesis, a role of genetic factors in its development, and treatment. Problems of Endocrinology. 2006;4(52):49-56. (in Russian).
10. Tliashinova AM, Rustambekova SA. The multicomponent system in the development of thyroid diseases (iodine and endo-ex-ogenous factors). Mezhdunarodnyi EndokrinologicheskiiZhurnal. 2006;2(4):71-4. (in Russian).
11. Veldanova MV. Role of some strumogenic environmental factors in the origin of goiter epidemic. Trace Elements in Medicine. 2000;1(1):17-25. (in Russian).
12. Paschke R. Molecular pathogenesis of nodular goiter. LangenbecksArch Surg. 2011 Dec;396(8):1127-36. doi: 10.1007/ s00423-011-0788-5.
13. Hansen PS, Brix TH, Bennedbaek FN, Bonnema SJ, Kyvik KO, Hegedus L. Genetic and environmental causes of individual differences in thyroid size: a study of healthy Danish twins. J Clin Endocrinol Metab. 2004 May;89(5):2071-7. doi: 10.1210/ jc.2003-031999.
14. Everett LA, Glaser B, Beck JC, et al. Pendredsyndrome is caused by mutations in a putative sulphate transporter gene (PDS). Nat Genet. 1997Dec;17(4):411-22. doi: 10.1038/ng1297-411.
15. Masmoudi S, Charfedine I, Hmani M. Pendred syndrome: phenotypic variability in two families carrying the same PDS missense mutation. Am J Med Genet. 2000 Jan 3;90(1):38-44. PMID: 10602116.
16. Fujiwara H, Tatsumi K, Miki K, et al. Recurrent T354P mutation of the Na+/I- symporter in patients with iodide transport defect. J Clin Endocrinol Metab. 1998 Aug;83(8):2940-3. doi: 10.1210/jcem.83.8.5029.
17. Matsuda A, Kosugi S. A homozygous missense mutation of the sodium /iodide symporter gene causing iodide transport defect. J Clin Endocrinol Metab. 1997 Dec;82(12):3966-71. doi: 10.1210/jcem.82.12.4425.
18. Gydee H1, O'Neill JT, Patel A, Bauer AJ, Tuttle RM, Francis GL. Differentiated thyroid carcinomas from children and adolescents express IGF-I and the IGF-I receptor (IGF-I-R). Cancers with the most intense IGF-I-R expression may be more aggressive. PediatrRes. 2004Apr;55(4):709-15. doi: 10.1203/01. PDR.0000111282.98401.93.
19. Yeh MW, Rougier JP, Park JW, et al. Differentiated thyroid cancer cell invasion is regulated through epidermal growth factor receptor-dependent activation of matrix metalloproteinase (MMP)-2/gelatinase. Endocr Relat Cancer. 2006 Dec; 13(4): 1173-83. doi: 10.1677/erc.1.01226.
20. Balabolkin MI. Solved and unsolved problems of endemic goiter and iodine deficiency states (lecture). Problems of endocrinology. 2005;4(51):31-7. (in Russian).
21. Tronko MD, Kravchenko VI, Bertolini R, et al. Iodine supplementation and goiter endemia among children in Northern Ukraine. ZhurnalNAMN Ukrai'ny. 2003;9(1):52-61. (in Ukrainian).
22. Kravchenko VI, Myroniuk NI, Turchyn VI, Luzanchuk IA, Tkachuk LA. The dynamics of iodine status in northern oblasts of Ukraine contaminated as a result of the Chornobyl accident. Endokrynologia. 2006; 11(1):124-33. (in Ukrainian).
23. Kravchenko VI, Luzanchuk IA. Problem of iodine deficiency in Zhytomyr region 20 years after the Chernobyl accident. Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2007;1(7):29-31. (in Ukrainian).
24. Tronko MD, Mabuchi K, Kravchenko VI, et al. Iodine status and thyroid exposure doses in victims of Chernobyl nuclear accident who are permanent residents of northern regions of Ukraine (Ukrainian-American cohort study). Zhurnal NAMN Ukrai'ny. 2013;19(3):355-64. (in Ukrainian).
25. Dunn JT, Grutchfield HE, Gutekunst RD, et al. Methods for measuring iodine in urine. Amsterdam, Netherlands: Interna-
tional Council for Control of Iodine Deficiency Disorders; 1993. 71 p.
26. World Health Organization, UNICEF, ICCIDD. Assessment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination: a guide for programme managers. 3rd ed. Geneva: WHO; 2007. 97p.
27. Brunn J, Block U, Ruf G, Bos I, Kunze WP, Scriba PC. Volumetric analysis of thyroid lobes by real-time ultrasound (author's transl). Dtsch Med Wochenschr. 1981 Oct 9;106(41):1338-40. doi: 10.1055/s-2008-1070506. (in German).
28. Tsyb AF, Parshin VS, Nestaiko GV, et al. Ultrasound diagnostic of thyroid diseases. Moscow: Meditsina; 1997. 332p. (in Russian).
29. Andrusyshyna IM, Lampeka OG, Golub IO. Comparative evaluation of spectral methods for the detection of macro and microelements in human biological samples. Aktual'ni problemy transportnoi'medycyny. 2009;18(4):75-83. (in Ukrainian).
30. Andrusyshyna IM, Lampeka OG, Golub IO, Lubjanova IP, Harchenko TD. Methodological recommendations 72.14 / 133.14. Evaluation of violations of mineral exchange in professional contingents by the method of atomic emission spectrometry with an inductively coupled plasma. Kyi'v: Avicena; 2014. 60 p. (in Ukrainian).
31. Vlasov VV. Introduction to evidential medicine. Moscow: Medya Sfera; 2001. 392p. (in Russian).
32. BiglkholR, Bonita R, K'el'strem T. Bases of epidemiology. Geneve: WHO; 1994. 259p. (in Russian).
33. Liakh IuE, Gur'ianov VG. Analysis of the results of medical-biological research and clinical trials in the specialized statistical package MEDSTAT. Vestnik gigieny i epidemiologii. 2004;8(1):155-67. (in Russian).
34. Koch W, Karim MR, Marzec Z, Miyataka H, Himeno S, Asakawa Y. Dietary intake of metals young adult population of Eastern Poland: Result from a market basket study. J Trace Elem Med Biol. 2016 May;35:36-42. doi: 10.1016/j.jtemb.2016.01.007.
35. Gietka-Czernel M, Dt-tbska M, Kretowicz P, et al. Iodine status of pregnant women from central Poland ten years after introduction of iodine prophylaxis programme. Endokrynol Pol. 2010 Nov-Dec;61(6):646-51. PMID: 21104637.
36. Giray B, Arnaud J, Sayek I, Favier A, Hincal F. Trace element status in multinodular goiter. J Trace Elem Med Biol. 2010 Apr;24(2):106-10. doi: 10.1016/j.jtemb.2009.11.003.
37. Farkhutdinova LM, Nikulicheva VI, Speranskii VV. Clinical and pathogenetic value of microelements in the development of thyroid pathology. Perm Medical Journal. 2006;18(2):6-13. (in Russian).
OTpuMaHO 26.09.2017 ■
Кравченко В.И.1, ЛузанчукИ.А.1, Андрусишина И.Н.2, Голинько О.М.3, Голуб И.О.2
1 ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ имени В.П. Комиссаренко НАМН Украины», г. Киев, Украина
2 ГУ «Институт медицины труда НАМН Украины», г. Киев, Украина
3 Научный центр превентивной токсикологии, пищевой и химической безопасности имени Л.И. Медведя МЗ Украины, г. Киев, Украина
Нарушение макро- и микроэлементного обеспечения у больных с узловой патологией щитовидной железы из регионов, пострадавших после Чернобыльской аварии
Резюме. Цель исследования — установить состояние макро- и микроэлементного обеспечения больных узловой патологией щитовидной железы (ЩЖ) из регионов, пострадавших после Чернобыльской аварии. Материалы и
методы. Обследованы 65 жителей Черниговской области: 40 — без тиреоидной патологии (15 мужчин и 25 женщин) в возрасте 36,62 ± 0,60 года и 25 (5 мужчин и 20 женщин) — с диагностированным узловым зобом. Результаты. Исследо-
вание экскреции йода выявило, что медиана в контрольной группе составляла 95,6 мкг/л, в группе исследования — 89,3 мкг/л. Это указывает на наличие йодного дефицита легкой степени. Уровень тиреоглобулина в крови пациентов контрольной группы 9,26 ± 0,99 мкг/л, в группе исследования — 23,03 ± 4,7 мкг/л. Уровень ТТГ выше 4 мМЕ/л был в 8,9 % наблюдений в группе исследования и в 5 % случаев в контрольной группе. По данным ультразвуковых исследований средний размер ЩЖ у пациентов контрольной группы 10,1 ± 0,3 см3, в группе исследования — 18,6 ± 1,7 см3. В группе пациентов с узловым зобом установлен сниженный (р < 0,0001) уровень макроэлементов в плазме крови
(кальций — 67,26 ± 3,21 мг/л и магний — 14,88 ± 0,35 мг/л) и микроэлементов (цинк — 0,72 ± 0,04 мг/л (р < 0,0001) и железо — 0,54 ± 0,06 мг/л (р < 0,05)) в сравнении с результатами в контрольной группе. Выводы. Относительный риск (критерий х2 для четырехпольной таблицы сопряженности с коррекцией по Фишеру) развития узлового зоба при низком содержании кальция составлял RR = 2,24 (95% ДИ 1,58-2,61), риск развития узлового зоба при низком содержании магния — 2,56 (95% ДИ 1,77-3,03). Ключевые слова: йодный дефицит; щитовидная железа; узловой зоб; экскреция йода с мочой; макро- и микроэлементы
V.l. Kravchenko1, I.A. Luzanchuk1, I.N. Andrusyshyna2, O.M. Golinko3, I.O. Golub2
1 State Institution "V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
2 SI "Institute of Occupational Medicine of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
3 L.I. Medved Research Centre of Preventive Toxicology, Food and Chemical Safety of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Violations of macro- and micronutrient support in patients with nodular thyroid pathology from regions injured after the Chornobyl accident
Abstract. Background. The purpose of our study was to determine the state of macro- and micronutrient support of patients with nodular thyroid pathology from the regions injured after the Chornobyl accident. Materials and methods. 65 habitants of the Chernihiv area were examined: 40 — without thyroid pathology (15 men and 25 women) aged 36.62 ± 0.60 years, and 25 (5 men and 20 women) — with the diagnosed nodular goiter. Results. Research of urinary iodine excretion showed that a median in the control group was 95.6 pg/l, among patients with nodular goiter — 89.3 pg/l, indicating the presence of moderate iodine deficiency. Blood thyroglobulin level in patients of control group was 9.26 ± 0.99 ng/l, among patients with nodular goiter — 23.03 ± 4.70 ng/l. Thyroid-stimulating hormone level higher than 4.0 mlU/l was in 8.9 % of patients with nodular goiter and in 5.0 % of persons from the control group. The data of ultrasonic researches demon-
strated that the average thyroid volume in patients of control group was 10.1 ± 0.3 cm3, among patients with nodular goiter — 18.6 ± 1.7 cm3. In the group of patients with nodular goiter, the decreased (p < 0.0001) level of macronutrients in blood plasma was detected: calcium was 67.26 ± 3.21 pg/l and magnesium — 14.88 ± 0.35 pg/l, as well as of microelements: zinc content was 0.72 ± 0.04 pg/l (p < 0.0001) and iron — 0.54 ± 0.06 pg/l (p < 0.05), in comparison with the results in the control group. conclusions. The relative risk (x2 criterion for the four-course table of connectivity with Fisher's correction) of nodular goiter development at subzero content of calcium was 2.24 (95% confidence interval (CI) 1.58-2.61), the risk of nodular goiter development at subzero levels of magnesium — 2.56 (95% CI 1.77-3.03).
Keywords: iodine deficiency; thyroid gland; nodular goiter; urinary iodine excretion; macro- and microelements
