CC BY
11
Bipor^Ha (р<0,05). У контрольнш rpyni показник 4. Встановлений ктшчний ефект засто-
середньо1 кiлькoстi леикоципв залишився не-змiнним.
3. Пщвищилась середня кiлькiсть лiмфoцитiв пеpифеpiйнo1 KpoBi з 31,5% до 38,3% та моноци-тiв з 8,9% до 10,4% у хворих дoслiднo1 групи. В контрольнш rpyni щ показники змшилися не-
сування пpoбioтикy «А-бактерин» у кoмплекснiй теpaпi1 ТБЛ дозволяе рекомендувати його для використання у фтизiaтpичнiй пpaктицi, а уточ-нення дози та курсу е предметом подальших дoслiджень.
значно.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Андреева И.В. Потенциальные возможности применения пробиотиков в клинической практике // Клинич. микробиология антимикробной химиотерапии. - 2006. - № 8. - С. 151-172.
2. Белоусова Е.А. Всемирный конгресс по гастроэнтерологии (Монреаль, 2005) // Фарматека. -2006. - № 1. - С. 17-21.
3. Кожушко М.Ю., Риженко С.А. Антитоксична д1я А-бактерина у хворих на туберкульоз легень // Медичш перспективи. - 2003. - № 2. - С. 69-71.
4. Краткое руководство по туберкулезу для работников первичной медико-санитарной помощи. -2004. Всемирная организация здравоохранения Европейское региональное бюро. [Електронний ресурс]. http: //portal.arm.synisys.com/ eh/ resources/mdlDoc/760-r.pdf
5. Кременчуцкий Г.Н., Рыженко С.А., Валь-чук С.И. Роль микроэкологии организма человека и принципы ее коррекции. - Днепропетровск: Пороги, 2003. - 230с.
6. Лабораторные методы исследования в клинике / Под ред. В.В. Меньшикова. - М.: Медицина, 1987. - 365 с.
7. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: 1990. - 352с.
8. План «Остановить туберкулез» для 18 приоритетных стран европейского региона ВОЗ 20072015 гг. - 2008. Всемирная организация здравоохранения Европейское региональное бюро. [Еле-
ктронний ресурс]. http://www.euro.who.int/ Document/ E91049R.pdf?language=Russian
9. Про затвердження 1нструкцш щодо надання допомоги хворим на туберкульоз: Наказ МОЗ Укра1ни ввд 09.06.2006 № 385.
10. Риженко С.А. Ппешчна оцшка аерокошв у мшробюценозах оргашзму людини в умовах антропогенного забруднення навколишнього середовища: Автореф. дис. ... д-ра. мед. наук. - К., 2005. - 34с.
11. Рыженко С.А. Влияние А-бактерина на гомео-стаз организма человека при различных патологических состояниях // Сб. материалов междунар. науч.-практ. конф. памяти Г.И. Гончаровой «Пробиоти-ческие микроорганизмы - современное состояние вопроса и перспективы использования» / Под ред. В.А. Алешкина. - М., 2002. - С. 41-42.
12. Хельсинская декларация Всемирной медицинской ассоциации (новая редакция). Этические принципы медицинских исследований, проводимых на людях // Фарматека. - 2001. - № 6. - С. 58-62.
13. Anti-tuberculosis drug resistance in the world. Fourth global report. - 2008. World Health Organization. [Електронний ресурс]. http://www.who.int/entity/tb/publications/2008/drs_report 4_26feb08.pdf
14. Potential Uses of Probiotics in Clinical Practice / Reid G., Jass J., Sebulsky M. T., McCormick J. K. // Clin. Microbiol. Rev. - 2003. - N 16. - P. 658 - 672.
♦
УДК 616-071.4:615.22:612.887:612.821.1/.3-053.6
B.I. Стсар, О.€. Варун, Г. С. Канюка
ВПЛИВ ПРЕМЕДИКАЦН И АНЕСТЕЗН НА ВИЩ1 ПСИХ1ЧН1 ФУНКЦП И ПСИХОЛОГ1ЧНИЙ СТАН Д1ТЕЙ П1ДЛ1ТКОВОГО В1КУ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра анестезiологii, iнтенсивноi терапп, медицини невiдкладних станiв ПО (зав. - д. мед. наук, проф. О.М. Кл^ненко) Обласна дитяча клiнiчна лкарня (директор - О. Л. Хитрик)
Ключовi слова: дитина, бшь, психологгчт функцП й стан Key words: child, pain, psychological functions and a state
Резюме. У 20 детей в возрасте от 12 до 16 лет, которые поступили в больницу для оперативного лечения по поводу аппендэктомии, изучалось влияние боли на психические функции и психологическое состояние детей подросткового возраста в периоперационном периоде. Боли оценивалась по 10-бальной аналого-визуальной шкале (ВАШ), а психологи-
ческое обследование проводилось по следующим методикам: 1) метод цветовых выборов М. Люшера; 2) тест цветовых отношений - ЦТО; 3) прогрессивные матрицы Равенна. Их выбор был обусловлен тем, что они в полной мере могут оценить психологическое состояние. Полученные результаты свидетельствовали в пользу отсутствия выраженных негативных переживаний у детей до и после оперативного лечения под общей анестезией, о качестве и адекватности обезболивания до операции и после нее. Единственным неприятным моментом оставались болевые ощущения при проведении премедикации, но у детей старшей возрастной группы с этим можно достаточно легко справиться путем объяснения необходимости последней. Один из важных аргументов в пользу применения эндоскопической методики операции - это значительное снижение болевых ощущений в послеоперационном периоде, что дает возможность более быстрого восстановления физической активности пациента.
Summary. The influence of premedication and anesthesia on mental functions and psychological status in the perioperative period in 20 children 12-16 years aged admitted to the hospital for operative treatment of an acute appendicitis was investigated. Pain was estimated by 10-score analogue-visual scale (VAS), and psychological inspection was carried out by following procedures: 1) method of color choices by M.Lyusher; 2) test of color attitudes (CA); 3) Raven Progressive Matrices. Their choice was caused by the fact that these procedures can estimate psychological state in full. The results obtained testified in favor of absence of expressed negative experiences in children before and after operative treatment under general anesthesia, to quality and adequacy of anesthesia before and after operation. One and only unpleasant moment was painful sensations at premedication, but in children of elder age it can be easily coped with explaining the necessity of last. One of the important arguments in favor of endoscopic procedure application is an appreciable decrease of painful sensations in the postoperative term; this gives the chance for a faster restoration of physical activity of the patient.
Для будь-яко1 дитини, навт наибшьш хо- страхи. Наибшьш часто залишаються спогади робро1, перебування в лшарш - непросте випро- про травми рiзного ступеня тяжкосп, а також бування. Уже сам по ra6i факт госппатзаци про хiрургiчне лшування [4]. Тому одним i3 може нанести 1и псж!чну травму, послужити важливих завдань у захисп дтеи вщ формування причиною нервово-психiчних порушень не тшь- патолопчних реакцш, пов'язаних i3 болем, е ки тд час хвороби, але й на наступних вшових адекватне ii лшування [1, 10, 14]. етапах. У стащонарах, де тривалий час працюють i3
Для того, щоб допомогти хворш дитиш пе- дтми, лiкарi и медичш сестри виробляють режити госпiталiзацiю и етапи хiрургiчного навт свш до них шдхщ. Це дае позитивш ре-лшування, дуже важливо знати ii iндивiдуально- зультати. Однак вибiр психолопчно! тдготовки, психолопчш особливосп, яю визначають реак- ii етапнiсть, особливо в сполученш з меди-цiю на бшь, механiзми захисту и стратеги ств- каментозною пiдготовкою, наичаспше прово-володшня, якi дiти використовують, щоб упо- дяться штуггивно. У цей час е мало дослщжень, у ратися з негативними переживаннями. У рiзному яких було б зазначено, на що и на якому еташ вiцi дiти по-рiзному реагують на хворобу и передоперацiйноl пiдготовки необхщно акцен-переживають етапи ii лшування, але складнiсть тувати увагу [6, 13]. Не знаидено так само вщ-цiеl проблеми iснуе для вшх дiтей i пiдлiткiв при повщеи i на такi питання: яка и для якого вшу госппатзаци в лiкарню, особливо в першии раз. пацiента необхiдна шформащя? Якi види Одним iз головних i безперечних факторiв, премедикацil и анестезil, а також якi способи !х що впливають на психiчний стан пацiента, а введення переважшше для того або iншого вшу? особливо дитини, е бшь. Як правило, доро^ Якии вплив надають препарати для наркозу на пам'ятають про хвороби дошкiльного и молод- когштивш функцil в дiтей у шсляоперацшному шого шкiльного вiку. Саме пам'ять про пережш! перiодi? Все це и визначило мету наших болючi вiдчугтя в наслiдку наичаспше формуе дослiджень.
08/ Том XIII/ 4
43
Метою нашо! роботи е вивчення впливу медикаментозно! премедикаци, анестези при лапароскопiчних операцiях на вищi психiчнi функци й психологiчний стан дггей пiдлiткового вiку.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
При вивченнi даного питання ми фiксували наступнi вихщш данi пацiента: гемодинамiчнi показники, даш лабораторних дослiджень, по-казники штраоперацшного монiторингу й ре-зультати психолопчного тестування.
У нашому дослiдженнi було обстежено 20 дггей у вщ вiд 12 до 16 роюв, середнiй вiк складав 14,2 ± 0,3 року. Серед обстежених було 16 дiвчинок й 4 хлопчики, яю надiйшли в стацiонар iз дiагнозом гострий апендицит. За 3040 хвилин до початку операци пацiентам дано! групи внутрiшньом'язово проводилася меди-каментозна премедикацiя iз включенням атро-пiну 0,1% - 0,02-0,04 мг\кг (але не бiльше 1 мг), сибазону 0,5% - 0,2-0,3 мг\кг i фентанiлу 0,005% - 0,5 - 1,0 мкг/кг. Вшм дгтям була виконана апендектомiя лапароскотчним методом пiд за-гальною тотальною внутршньовенною анесте-зiею (пропофол, фентанш) з штучною венти-ляцiею легень. Мюплепя досягалася антиде-поляризуючим мюрелаксантом - норкурон. Три-валiсть операци в середньому не перевищувала одше! години. Ступiнь операцiйного ризику становив за ASA II. У перюперацшному перiодi проводився монiторинг основних показниюв стану органiзму - частоти серцевих скорочень, ар-терiального тиску, частоти дихання, сатураци кровi та кислотно-лужного стану. У цьому ви-падку !хня стабiльнiсть була критерiем безпеки й адекватностi проведено! анестези й аналгези. У пiсляоперацiйному перiодi рiвень болю оцiнювався за 10-бальною вiзуально-аналоговою шкалою (ВАШ).
З лабораторних показниюв визначалися: загальний аналiз кровi (гемоглобiн - НЬ, гема-токрит - Ht, кiлькiсть еритроципв i лейкоципв, час згортання), загальний аналiз сечi, а також плазмений рiвень глюкози. Психологiчне обсте-ження проводилося медичним психологом за згодою батьюв дитини за наступними методиками: 1) метод колiрних виборiв М. Люшера (оцiнка актуального психологiчного стану дитини); 2) тест колiрних вщносин - ЦКВ (виз-начення вщносини до значимих об'ектiв); 3) прогресивш матрицi Равенна (оцiнка психiчних процесiв); 4) методика запам'ятовування 10 ^в А.Р. Лури (оцiнка пам'ят^. 1х вибiр був зумов-лений рядом факторiв. По-перше, вони повною мiрою можуть охопити всi параметри, як
визначають рiшення поставлених питань. Подруге, цi тести вщповщають вимогам експрес-методик, прост в застосуваннi, можуть прово-дитися у лiжку хворого, не вимагають спещ-ального устаткування й шдготовки лшаря-кл> нiциста, що дозволяе !х широко використати в умовах стащонару. По-трете, це перевiренi методи, часто застосовуваш в медичнiй i пси-хологiчнiй практицi, що мають високу вiро-гiднiсть й iнформативнiсть [2, 8, 9, 12].
На початку обстежуваним пред'являлася методика М.Люшера. Метою цього дослщження було вивчення у хворих неусвiдомлюваних переживань, пов'язаних як з !х ситуацшно-зумовленим станом, так i з базовими шди-вiдуально-типологiчними особливостями. Ця методика дозволяла нам виявляти стутнь вираз-ностi дитячо! емоцшно! напруженост й визна-чати И динамшу пiд час медикаментозно! передоперацiйно! шдготовки. Далi використо-вувався метод колiрних вiдносин (МКВ), за допомогою якого ми судили про вщношення обстежуваних дтей до батькiв, себе, школи, лiкарнi й лiкарiв. Все це враховувало й ту складну ситуащю, в умовах яко! виявлялася дитина при проведенш лiкування хiрургiчно! патологи. Далi за допомогою методики «Проек-тивнi (прогресивнi) матрицi Равена» здшсню-валася оцiнка стану вищих психiчних функцiй, що у даного контингенту хворих проводилося з використанням дорослого варiанта i було спря-мовано на визначення уваги, сприйняття й мислення дитини. Останньою використовувалася методика Лурi!, що дозволяла оцшювати вплив анестезi! на стан пам'ят хворих, !х стомлю-вашсть, а також активнiсть уваги.
Наше дослщження проводилося в 5 етатв. Перший етап проводився вiдразу тсля надход-ження пацiентiв у палату й був спрямований на визначення вихщного рiвня !хнього психолопчного стану. Другий етап обстеження був вико-наний пiсля медикаментозно! премедикаци, зав-данням якого було визначення впливу введених препаратiв на психологiчний стан хворих перед операщею. Наступнi етапи (3-й й 4-й) прово-дилися на другий i третiй день тсля операци для ощнки впливу анестези на психолопчний стан i когнiтивнi функцi! пацiентiв, а також динамшу !хнього вiдновлення. Заключний, 5-й етап проводився на 6-7 день, метою якого було шдведення тдсумку вщновлення дитини на момент !! виписки зi стацiонару.
На 1, 3, 4 й 5 етапах обстежуваним про-понувався весь визначений нами комплекс методик психолопчного дослщження, на 2 етат в
дггей дослщжувався тiльки психологiчний стан i вiдношення до значущих тем за допомогою методик Люшера й ЦТО.
Математичне i статистичне опрацювання от-риманих результатiв матерiалу проводилося на персональному комп'ютерi за допомогою пакету статистичних програм Microsoft Excel 7.0. Для ощнки достовiрних вiдмiнностей мiж групами пацieнтiв використовували параметричний метод - критери Стьюдента, непараметричний - Вш-коксона, критерiй xi-квадрат [5, 7].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У частини дiтей уже в передоперацшному перiодi ми вiдзначали виражений больовий синдром з ощнкою по вiзуально-аналоговiй шкалi 46 балiв, що викликав збiльшення частоти серце-вих скорочень на 15-20% вщ вшово! норми. Однак тсля проведення премедикаци показники ЧСС у бшьшост хворих знижувалися й реестру-валися на 5-10% нижче передоперацшного рiвня. Створення внутршньочеревно! напруги (10-12 мм. рт. ст.) завжди супроводжувалося тдви-щенням цифр артерiального тиску (у середньому на 10-15% вщ вихщних величин), що е ха-рактерним для даного виду оперативного втру-
чання [3, 11]. Проведення помiрноl мехашчно1 ппервентиляци з подачею високо1 фракци кисню (FiO2 - 0,8-1,0) стабшьно забезпечувало високе значення ступеня його насичення гемоглобiну (SaО2 - 98-99%) протягом усього перiоду опе-раци. Кровотеч, що вимагають екстреного запов-нення ОЦК i гемоглобiну, пiд час хiрургiчного втручання ми не спостертали. Всi пацieнти екстубоваш за 10-12 хвилин пiсля заюнчення операци. Адекватнiсть самостiйного подиху ат-мосферним повiтрям визначалося клiнiчно й пщтверджувалося показниками SaО2, рiвними -97-98%. Таким чином, усе вищесказане пщ-тверджуе, що проведена анест^я була адекватною й безпечною для дано! категорп хворих.
Пюляоперацшний перiод у всiх дiтей пере-бiгав гладко, знеболювання проводилося кето-профеном з розрахунку 1-2мг/кг внутришньо-венно, що вводився тшьки в першу добу тсля операци. Всi пацiенти вже через 6-10 годин самостшно пiднiмалися з лiжка. Скарги на виражений бшь у дшянщ тсляоперацшно1 рани дiти не пред'являли. Показники ЧСС, АТ й ЧД вщповщали вiковiй нормi (табл. 1).
Показники вггальних (функций пац1ент1в (M±m)
Таблиця 1
показники
1 етап
2 етап
3 етап
4 етап
5 етап
ЧСС АТ (сист) АТ (дааст) ЧД
93 ± 2,05 119 ± 1,72 72,25 ± 1,28 18,90 ± 0,27
86 ± 1,6 117 ± 1,4 71,8 ± 1,2 17,7 ± 0,2
101,7 ± 2,8 125,5 ± 2,8 76,8 ± 2,0 19,1 ± 0,2
84 ± 1,2 116,5 ± 1,3 72,3 ± 1,3 16,7 ± 0,2
82 ± 1,1 116,8 ± 1,0 70,8 ± 1,6 16,4 ± 0,2
На першому етапi обстеження дтей, на пiдставi фактора вiдхилення вщ аутогенно1 норми, що вказував у цей момент на стутнь психолопчного дискомфорту, вiдзначалася сильна 1хня напруга, про що свщчив високий середньогруповий результат у вшх випробуваних (табл. 2). Варто звернути увагу, що шсля проведення медикаментозно1 внутришньом'язово1 премедикаци ми в наступному не спостерпали посилення психолопчно1 напруги в дiтей. Цей показник практично не пщвищувався, що можна розщнювати як позитивний результат И вико-нання. У пiсляоперацiйному перiодi (третiй етап обстеження хворих) вщзначалося навiть зни-ження вiдхилення вщ аутогенно1 норми, що пов'язано зi зменшенням 1хнього занепокоення й тдготовкою до виписки. Невисокi показники
психолопчно1 напруги в дiтей ще1 вшово1 групи зумовлено рiвнем 1хнього розумшня того, що вiдбуваеться. Пiдлiткам у цьому випадку можна пояснити необхщшсть премедикаци й операци, послiдовнiсть дш лiкарiв, що допомагае па-цiентовi психологiчно настро1тися.
Оцiнюючи фактор тривожносп, можна ска-зати, що в дано1 групи пацiентiв вiн невисокий i мае тенденцiю до зниження. Незначне зниження цього показника тсля проведення премедикаци говорить про те, що обрана медикаментозна тдготовка в дтей старшого вiку не здiйснюе вираженого заспокiйливого ефекту. Для зниження свого психолопчного дискомфорту вони змушеш проявляти якусь дiяльнiсть, про що свщчить пiдвищений фактор активностi. Най-бiльш високi результати по даному показнику ми
08/ Том XIII/ 4
45
спостерпали на другому етат, що викликав найбшьшу кiлькiсть побоювань. Надалi цей показник поступово знижувався. Однак фактор працездатностi залишався на високому рiвнi й навiть мав тсля операци тенденцiю до росту. Все це вказувало на те, що д™ забезпечували собi можливють ефективно впоратися з нап-ругою.
Аналiз результатiв за методом колiрних вщносин дозволив видiлити наступнi тенденци:
- на вшх етапах дослiдження значно пере-важало позитивне вiдношення до обох батьюв. Однак вiдношення до батька було незначно нижче, що зумовлено знаходженням дитини в стацiонарi разом iз мамою, а також ситуащями вiдсутностi батька в деяких дггей;
- вiдношення до себе в переважнш бiльшостi обстежуваних хворих позитивне, а починаючи iз четвертого етапу, воно було таким у вшх дтей, що говорило про стабшьтсть психологiчного комфорту, вiдсутнiсть ознак нестерпних нега-тивних переживань i патолопчних станiв;
- вiдношення до школи, що, скорiше за все,
для дитини повязуеться iз друзями, а також iз власною активнiстю й волею, у значнш мiрi оцшювалося позитивно (в 60% випадкiв i бiльше). Причому до четвертого етапу цей показник зростав, що ще раз тдтверджуе досить швидке вщновлення дитини пiсля оперативного лшування пiд загальною анестезiею, вiдчуття можливосп й бажання повернутися до звичного способу життя;
- вiдношення до лшарш в бiльшостi випадкiв також позитивне, але даний показник сильно вардавав протягом усього дослiдження. Так, позитивне сприйняття на першому еташ було в 60% дiтей, на другому й третьому етапах - у 75%. Далi цей показник зростав до 90% до-слщжуваних;
- позитивним було й вщношення бшьшосп пацiентiв до лiкарiв (в 85% випадюв). Але даний показник на другому етат тсля проведення внутришньом'язово1 премедикаци мав яскраво виражене зниження, за рахунок болючих вщ-чуттiв, якi дитина пов'язувала з доктором, без-посередньо виконуючим премедикащю.
Таблиця 2
Результати тест1в кол1рних вибор1в М. Люшера (М±т)
Етапи Ввдхилення в1д аутогенно! норми, % Фактор тривожност1 % Фактор активносп % Фактор працездатносп, % Вегетативний тонус
симпа-тичний, % пари-симпати-чний, %
1 40,94 ± 2,60 11,25 ± 3,01 40,42 ± 2,5 73,43 ± 3,00 40 60
2 40,78 ± 2,60 10,00 ± 2,84 42,5 ± 2,17 72,27 ± 3,09 35 65
3 38,59 ± 3,15 7,92 ± 2,80 40,42 ± 2,79 73,6 ± 3,13 40 60
4 36,72 ± 2,78 6,04 ± 2,66 39,17 ± 1,82 75,85 ± 2,77 45 55
5 36,72 ± 2,88 4,58 ± 2,55* 36,25 ± 1,84 77,08 ± 2,98 50 50
Все перераховане вище свiдчить на користь вщсутносп виражених негативних переживань у дггей до й пiсля оперативного лшування пiд
загальною анестезiею, про яюсть й адекватнiсть знеболювання тд час операци й пiсля И.
Таблиця 3
Показники оперативно! пам'ят1
Р1вень виконання завдань На 1 етат, випробуваних в % На 3 етат, випробуваних в % На 4 етат, випробуваних в % На 5 етат випробуваних в %
1 35 10 25 25
2 20 5 10 20
3 25 45 55 40
4 20 40 10 15
Прим1тки: 1 р1вень - випробуваний запам'ятав 10 сшв за 4 I менш повторень, 2 р1вень - запам'ятав 10 сшв за 5 повторень, 3 р1вень ■ запам'ятав 8-9 сл1в за 5 повторень, 4 р1вень - запам'ятав 5-7 сл1в за 5 повторень
Сдиним неприемним моментом залишалися болiснi вщчуття при проведеннi премедикацi!, але в дтей старшо! вiково! групи iз цим можна досить легко впоратися шляхом пояснення необхiдностi останньо!. Одним iз важливих ар-гументiв на користь застосування ендоскотчно! методики операци е значне зниження болiсних вщчутпв у пiсляоперацiйному перiодi, що дае можливють бiльш швидкого вiдновлення фiзич-но! активностi пацiента.
Застосовуючи анестетик пропофол, ми припускали мшмальш змiни когнiтивних функцiй у дггей, що, дiйсно, й пiдтвердили показники тес-тування !хньо! пам'ятi (табл. 3, 4).
Оцшюючи результати, отримаш при тесту-ванш показникiв пам'ят пацieнтiв дано! bîkoboï групи, можна однозначно сказати, що вплив анестези все-таки мав мюце. При цьому вщ-значалися два основних моменти: 1) досить швидке вiдновлення в шсляоперацшному перiодi короткочасноï пам'ятi; 2) значне полшшення показникiв довгостроковоï пам'яп, що було зумовлено вiдсутнiстю хвилювання в тсляопе-рацiйному перiодi з одша сторони й швидким вщновленням розумових процесiв пiсля анестезiï пропофолом - з iншоï.
Таблиця 4
Показники довгостроковоУ пам'ят
Ивень На 1 етап1, На 3 етат, На 4 етат, На 5 етат,
виконання випробуваних випробуваних випробуваних випробуваних
завдань в % в % в % в %
1 15 0 10 10
2 20 40 70 80
3 45 30 20 10
4 20 30 0 0
Прим1тки: 1 р1вень - випробуваний згадав через годину 8-9 сл1в, 2 р1вень - згадав через годину 6-7 сл1в, 3 р1вень - згадав через годину 4-5 сшв, 4 р1вень - згадав через годину 3 i менш сл1в
Вплив на когштивш функцiï дiтей ми до-датково оцiнювали по тестах Равена, де одержали наступи результати (табл. 5).
Таблиця 5
Результати дослщження когштивних функцш (M±m)
1 етап 3 етап 4 етап 5 етап
Юльюсть
правильних 57,00 ± 60,67 ± 67,50 ± 69,99 ±
результатш, 1,16 1,82 1,32 1,18
%
Вихщний рiвень сприйняття й розумових здiбностей був трохи знижений за рахунок домшування думок про операцiï. При цьому вс пiдлiтки були доступш продуктивному контакту й вiдповiдали на тести. У шсляоперацшному перiодi дослщжуваш показники тестiв Ревена навiть полшшувалися. Уже на третiй день тсля операци кшькють правильних вiдповiдей була на 15,7% бшьше, нiж до операци. Використання пропофолу дозволяло дггям швидко вщновлю-
ватися пiсля операци, а сам препарат мало впливав на когштивш функци мозку. До того ж, вщсутнють хвилювань i переживань iз приводу майбутньо1' операци також сприяла бiльшiй розумовiй активносп дитини.
П1ДСУМОК
Таким чином, оцшюючи гемодинамiчнi показники до, пiд час i тсля операци, швидке вщновлення функци подиху, захисних рефлекшв i фiзичноï активностi пацieнта, можна зробити висновок про адекватнють проведено1' анестези, що свщчить про якiсть запропонованого варiанта анестезiï. Крiм цього, вщсутнють виражено1' пси-хологiчноï напруги тсля проведено1' преме-дикацiï свiдчить на користь ïï адекватностi. При цьому вс дiти старшо1' вiковоï групи були доступш продуктивному контакту й перебували в легкому ступеш седаци.
Даш, отримаш за допомогою психолопчного тестування, дозволяють говорити про те, що даний вид анестези не мае глибокого впливу на вищi психiчнi функци в дтей i дозволяе за-безпечувати стабшьну психолопчну пiдтримку пiсля операцiйного втручання. Крiм цього, не-глибокий вплив i досить швидке вщновлення тсля анестези пропофолом дають можливють
08/ Том XIII/ 4
47
пiдлiткoвi вже на третш день шсля oпеpaцil пoвнiстю вщновити свою aктивнiсть i пси-холопчний стан. На четвертий день показники уваги, пам'ят й poзyмoвi процеси адекватш
вихiднoмy piвню, а в деяких випадках нaвiть вище вихщного piвня, що може бути пояснено вщсутшстю хвилювання, яке було перед опе-paцiею.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Возрастные аспекти адаптации к операционной травме и анестезии / Усенко Л.В., Фроленко В.В., Мальцева Л.А., Ермаков С.М. - К.: Здоровье, 1992.-257с.
2. Гуревича К.М., Борисовой Е.М. Психологическая диагностика. - М.: УРАО, 1997.- С. 46-117.
3. Кажарская Е.Ю. Особливосп анестезиологического забезпечення лапороскопических операцш у дней // Rusian Server of Anaesthesiologists http:// www.rusanesth.com/ Genam/lapar/htm, 2001г.
4. Никольская И.М., Грановская Р.М. Психологическая защита у детей // Детская психология и психотерапия. - Санкт-Петербург: 2000.- 496с.
5. Платонов А.Е. Статистический анализ в медицине и биологии.- М.: РАМН, 2000.- 51с.
6. Романова Е.С., Гребенщиков Л.Р. Мехашзми психолопчного захисту. - М.:Талант, 1996.- С. 112117.
7. Сепетлиев Д.А. Статистические методы в научных медицинских исследованиях.- М.:Медицина, 1968. - 419с.
8. Собчик Л.Н. Модификация восьмицветового теста Люшера // Практикум по психодиагностике. -Санкт-Петербург: 2006.- 125с.
9. Соколова Е.Т. Проэктивные методы исследования личности. - М.: МГУ, 1980.- 235с.
10. Усенко Л.В., Шифрин Г.А., Концепция анти-ноцициптивного обезболивания. - К.:Здоровье, 1993. -187с.
11. Федоров И.В. 1шем1чш розлади в лапоро-скопической х1рургп // Эндохирургия сегодня. - 1997.
- № 1. - С.14-18.
12. Шнейдер Л.Б. Основы психодиагностики: Учебно-методическое пособие. - М.: МГУ, 1995.-112с.
13. Albert Bothe, Rihard Galdston. The child's loss of consciousness: A psychiatric view of pediatric anesthesia // PEDIATRIC. - 1972. - N 4. - С. 252-263.
14. Kain Z.N., Caldwell-Andrews A.A., Wang S. Psychological preparation of the perent and pediatric surdical patient // Anesthesiol. Clin. North. - 2002. - N 4.
- С. 46-49.
♦
УДК 616.89-008.441.3:615.217.7:615.065
С. В. Рокутов, Е.Т. Зленко, B.I. Опришко, В. С. Рокутов
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра фармакологи й технологи лтарських 3aco6ie (зав. - д. мед. н., проф. В.Й.Мамчур)
ПОБ1ЧН1 ЕФЕКТИ ЗАМ1СНО1 ТЕРАПП БУПРЕНОРФ1НОМ ХВОРИХ НА НАРКОМАН1Ю
Ключовi слова: ф1зычна залежнгсть, гострый абстинентный синдром, опгатна наркомангя, замгсна терапгя, бупренорфт, ускладнення Key wоrds: physical dependence, acute abstinent syndrome, opioid addiction, substitution therapy, buprenorphine, side-effects
Резюме. В работе приведены результаты клинических наблюдений 30 больных опиоидной зависимостью при заместительной терапии бупренорфином. Установлен ряд осложнений, частота которых снижалась в такой последовательности: нарушения сердечно-сосудистой, пищеварительной, выделительной, нервной и гормональной систем. Заместительная терапия способствовала редукции острых абстинентных расстройств и стабилизации состояния пациентов. Summаr,y. The article presents the results of clinical observation of 30 patients with opioid dependence during substitution therapy with buprenorphine. The series of complications, was determined their incidence diminished in such line: disturbance of cardio-vascular, digestion, excretory, nervous and hormonal systems. Substitution therapy promotes redution of acute withdrawal symptoms and stabilization of patients' state.
