CC BY
6
Вкник Нацюнального унiверситету «Льв1вська полггехшка». Серiя: «Юридичш науки» № 4(28), 2020
УДК 340.12 Роман Шай
Нащональний ушверситет «Львiвська полтехшка», 1нститут права, психологи та шновацшно! освiти, доцент кафедри теорп, ютори та фшософи права кандидат юридичних наук, доцент roman.y.shai@lpnu.ua
ВПЛИВ ПРАВОВО1 КУЛЬТУРИ НА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ПРАВОВОГО СУСП1ЛЬСТВА В УКРА1Н1
http://doi.org/10.23939/law2020.28.142
© Шай Р., 2020
У статт окреслено роль правовоТ культури та н вплив на формування i розвиток правового сустльства, оскiльки будiвництво громадянського суспiльства, демократично^ правовот держави - це не тшьки внутрiшньополiтична потреба, але й зовтшня необхщ-шсть, яка диктуеться розвитком Укратни в умовах глобалiзацiт. По сутi, за вает рiзнома-нiтностi свiт единий у тому, що справжнiй прогрес здшснюеться лише там, де створет суспiльнi умови для розкриття головного ресурсу цивьшзацп - людини.
Демократичт перетворення, якi вiдбуваються в Укратт, е початком великих i всебiчних шновацшних трансформувань в усiх сферах укратнського суспiльства. Цi зм^ ни наочно демонструють не тшьки пршритети майбутнього розвитку, але й недолжи, що заважають динамЩ розвитку цього процесу.
Спостереження полiтичних под1й сьогодення свщчать про те, що активiзацiя громадянського, правового суспiльства стала потребою укратнськот державностi, оскiльки пол^ичний процес в Укратт зiткнувся з ситуащею правового беззаконня i кризи поль тичнот влади.
Свiт сьогодш б1льш взаемопов'язаний, нiж колись. Тому Укратна може стати рiв-ноправним партнером у св^овш прогресивнiй спшьнот тiльки тодi, коли буде демократичною i правовою кратною з розвинутими економiчними вiдносинами, високим куль-турним i духовним потенцiалом громадянського сустльства. Досягти цього можна лише за верховенства закону, сильного правопорядку, ефективнот власност^ конструктивнот виконавчот i законодавчот влади, незалежнот судовот системи, вшьних i незалежних ЗМ1, громадського самоврядування. Уа цi аспекти поеднуе у собi саме правове суспшьство.
Ключовi слова: правова культура, правове суспшьство, глобашзащя, правова держава, правовий прогрес.
Постановка проблеми. Поди остатшх рокiв, якi вщбуваються в Укра1ш (вiйськовий конфлiкт з Росшською Федерацieю), а також рiзноманiтнi виклики часу, що зумовленi сощальними проявами (знецiнення працi i вщповщно трудова мiграцiя, слабкий соцiальний дiалог та соцiальна згуртова-нiсть) потребують переосмислення ролi i значення державно-правових явищ у суспiльному життi як на буденному, так i на науковому рiвнi. Незалежно вiд рiвня, на якому вiдбуватиметься це пере-
осмислення, з'еднувальною ланкою мiж ними буде правова культура, яка вщграе важливу роль не лише формувант правового суспiльства, а й у житп окремо! людини та в юторп людства загалом.
Вивчення проблеми формування правово! культури та И впливу на розвиток правового сустльства мае високу актуальтсть тому, що правовий прогрес, до якого прагне Укра!на, може бути реальнiстю лише за умови, що пол^ична i правова реформа поеднуватиметься з формуванням правово! культури укра!нського суспiльства, ушх його соцiальних груп. Бiльше того, без усшху в галузi формування правово! культури населення ефективтсть реформ в Укра!ш буде просто неможливою [1, с. 26].
Важливими аспектами зазначено! проблематики е питання, пов'язаш з поняттям правово! культури, !! ролi у правовому та культурному розвитку особи та сустльства, а також впливi на формування правового сустльства в Укра!ш.
Розбудова демократично!, правово! держави безпосередньо пов'язана iз розвитком правово! культури громадян. Саме правова культура населення е гарашгею дп верховенства правового закону в суспшьствь
Вказаний напрям наукових дослщжень не е новим, водночас окремi питання досi залишають-ся недостатньо дослщженими або не знайшли свое! практично! реалiзацi!.
Мета та задачi щеТ науковоТ статтi полягають у визначенi основних чинникiв правово! культури, що впливають на формування правово! культури сустльства в умовах розбудови правово! держави - Укра!ни.
Аналiз дослщження проблеми. Дослщженням правово! культури свого часу займались С. Алексеев, Н. В. Вирук, М. М. Вопленко, Л. Г. Гранат, Д. А. Керiмов, О. О. Красавчиков, В. С. Нерсесянц, М. I. Козюбра, В. В. Копейчиков, С. Сливка, Ю. О. Тихомиров, I. Ю. Хомишин та ш. Процеси глобалiзацi! сучасного св^у спричинили виникнення проблеми впливу правово! культури на укра!нського правового сустльства. Ниш розробкою зазначено! проблематики займаються Ю. П. Битяк, М. Г. Окладна, М. С. Олшник, О. С. Проць, I. В. Яков'юк та iн.
Виклад основного матерiалу. Як вiдомо, одним iз рiзновидiв загально! культури е правова культура. Вона становить самостшний роздш, е синтезом права та культури, характеризуемся певною автономтстю щодо iнших рiзновидiв культури (матерiально!, економiчно!, пол^ич-но! та ш.).
Сьогоднi в науковiй лiтературi констатуеться факт вiдсутностi однозначного пiдходу до ро-зумiння правово! культури. Важко погодитися iз Т. Бачинським, який вбачае вщсутшсть синтезова-ного поняття «правово! культури» в тому, що «культуролопя та юриспруденцiя в даному контекст е не зовсiм однорiвневими явищами, оскiльки процес формування культурологи в самостшну наукову дисциплiну ще не завершений i !! амфортсть як науково! дисциплiни та неч^юсть поняття «культура» ... ускладнюе використання останньо! як науково! категорi!, оскшьки вона повинна мати однозначний змют» [2, с. 16].
На думку В. В. Копейчикова, правова культура е системою правових щнностей, що вщпов> дають рiвню досягнутого суспшьством правового прогресу i вiдображають у правовш формi стан свободи особи та iншi найважливiшi соцiальнi щнносп [3, с. 140].
Отже, можна припустити, що правова культура е певним ставленням кожно! людини до прав шших людей, повага до них.
Правова культура проявляеться в накопичених правових цiнностях, якi вщносяться до духовно! культури, та мае практичну спрямоватсть, як i культура управлiння, i складаеться iз взаемо-пов'язаних елементiв. Основнi з них:
- стан правосвщомост в суспiльствi (ступiнь розумшня права);
- стан законности
- стан законодавства;
- стан практично1 роботи в галузi права [4, с. 269-270].
Правова культура пов'язана як i3 ощнкою рiвня знання та розумшня права, так i з розви-нетстю вiдчуття законностi. Одним iз найважливших проявiв культури е законнiсть. Рiвень культури в галузi юриспруденцiï залежить вщ поваги, з якою законодавець ставиться до ство-рюваних ним норм.
Правова культура е показником сощального розвитку людини, по-перше, ïï рiвня; по-друге, ïï спрямованостi. 1з цих позицiй структура правово1' культури особи виступае тби в подвшнш якостi -типi людсько1' дiяльностi та ïï орiентацiï на право, його галузь, окремий закон.
Вивчення структури поняття «правова культура» пов'язане iз системою тзнання право-вих явищ, серед яких видiляють буденний, професшний i теоретичний рiвнi правовоï культури [5, с. 368].
Буденний рiвень правовоï культури обмежений щоденними рамками життя людини за ïï з^кнення з правовими явищами. Специфiка буденноï правовоï культури проявляеться на рiвнi здорового змiсту (глузду) i використовуеться людьми у буденному житп [5, с. 368].
Зважаючи на рiзноманiтнiсть пiдходiв до розумшня правовоï культури, пропонуемо визнача-ти правову культуру як специфiчний спошб органiзацiï та розвитку правовоï життедiяльностi учас-никiв суспiльного життя в конкретних юторичних умовах, що визначае правову орiентацiю та правову позищю суб'екта i проявляеться у правових цiнностях.
За сьогоднiшнiх обставин, визначальними чинниками кризовоï ситуацiï в украшському суспiльствi е ослаблення державностi, незахищетсть прав i свобод людини, низький економiчний рiвень розвитку краïни, вщсутшсть правовоï культури, зростання злочинностi та корупцп. Усунення суспiльного аморалiзму неможливе в умовах, коли ситуащя у прав^ сферi полiтики i державноï влади не тiльки цьому не сприяе, а й, навпаки, шдсилюе його.
Становлення правовоï держави та правового сустльства в Украш вщбуваеться достатньо повiльно, що пов'язано з багатьма соцiально-економiчними, полiтичними, адмшютративно-управлшськими чинниками. Визначаючись термiнологiчно, зазначимо, що правове суспшьство — це така спшьнота людей, яю поважають право, дотримуються права, оскiльки внутрiшньо под^ють його цiннiсть i значущiсть. Суб'екти такоï спiльноти також здатнi вщстоювати права i свободи в iндивiдуальний та колективний спосiб.
На думку С. Максимова, поняття «правове суспшьство» краще, шж поняття «правова держава», передае змют англiйськоï дефшщп «rule of law» (правлiння або «верховенство права»), що як принцип конституцшного ладу означае прюритет права над пол^ичною владою, рiвнiсть ушх (зокрема влади) перед законом i судом, а також дотримання фундаментальних (або природних) прав людини [6, с. 83].
Стаття 1 Конституцп Украïни [7] проголошуе, що Украïна е незалежна, демократична, со-цiальна i правова держава. Основний Закон фактично визначае нащональну iдею украïнського народу - побудувати демократичну правову державу, яка б вщповщала кращим державотворчим традицiям захщноевропейських краïн. Основною передумовою реалiзацiï визначеного завдання е формування якiсно нового рiвня правовоï культури громадян, який би вщповщав умовам демокра-тичноï правовоï держави.
Побудова правовоï держави без тдвищення правовоï культури та рiвня правосвiдомостi громадян е неможливою. Пщвищення рiвня правовоï культури сустльства, в свою чергу, вимагае тдвищення рiвня та якосп оргатзацп правового виховання, яке здiйснюеться шляхом навчання, пропаганди, агiтацiï та самовиховання. Водночас найбiльш ефективною i результативною формою правового виховання е правова освга, тобто цшеспрямована, систематична дiяльнiсть навчально-виховних i культурно-освiтнiх закладiв, спрямована на засвоення необх1дного рiвня знань про державу i право, формування та тдвищення рiвня правосвщомосп та правовоï культури, виховання учасниюв правовиховного процесу в дусi поваги до закону та прав людини [8, с. 13].
Щоб принципово змшити ставлення громадян до права, держави, активiзувати роботу по за-вершенню формування правово! держави в Укра!ш, треба виршити низку питань теоретичного i практичного рiвня щодо вдосконалення системи правово! осв^и та правового виховання. Необхщно створити всi умови для формування тако! правосвiдомостi, яка б вщповщала iсторичним традицiям, ментальностi укра!нського народу, забезпечувала розвиток провiдних iнститутiв громадянського суспiльства, сприяла iнтеграцi! Укра!ни до европейського та св^ового правового простору.
Сьогодш нагальною е потреба у вщповщнш сучасним умовам життя ефективнш системi пра-вовиховного впливу, яка б ураховувала всi особливостi св^огляду сучасно! людини, останнi досяг-нення правознавства, психологi!, фiлософi!, сформувала високу правову культуру особи [9, с. 3].
Педагопчна думка Укра!ни тлумачить правове виховання як формування морально-правово! (а також етично-правово!) культури, яка включае в себе: володшня певною системою знань i щншс-них орiентацiй естетики, моралi, права в !х едностi; готовнiсть дотримуватись правових норм i громадянських обов'язкiв; правову пропаганду; виховання в душ поваги до закошв i прав; формування активно! життево! позицi!; неприпустимють антисуспiльних дiй та порушень громадського порядку [10, с. 153-154].
В той же час дiяльнiсть тако! системи буде недостатньо ефективною без залучення шститупв громадянського суспiльства, активно! життево! позицп укра!нських громадян. Правове виховання i самовиховання прямо пов'язаш з правовою активнiстю, пiд якою фах1вщ розумiють позитивну, ативну, корисну для суспiльства i схвалювану державою дiяльнiсть людини у правовш сферi, що виступае вищою формою правомiрно! поведiнки. Категорiя «правова актившсть», як правило, вводиться для позначення дiяльностi громадян, громадських об'еднань у сферi правового регулювання на вiдмiну вiд дiяльностi органiв державно! влади та органiв мiсцевого самоврядування [11, с. 736].
Крiм цього, на думку А. Токарсько!, динамша сучасного суспiльства все бiльшою мiрою кон-ституюеться як комунiкативна самооргашзащя, в контекстi яко! перманентно набувае ваги правова комушкащя. Концептуальний фундамент останньо! визначаеться конкретно-iсторичними формами узгодження <штери закону» з тим його «духом», що визрiвае в штерактивному середовищi суспшь-ного буття. Необхщним моментом самоорганiзацi! правового суспiльства е зростання показниюв комунiкативностi останнього, оскшьки при цьому збiльшуватиметься ступiнь взаемодп та взаемоза-лежностi його шдсистем i елементiв, а вiдтак, взаемообмеження свободи !хньо! поведiнки чи дина-мiки призводитиме до зростання коефщента !х взаемоупорядкування. Розширення комунiкативних можливостей сустльства посилюе мiру взаемозалежностi комушканлв i вiдповiдно послаблюе необхiднiсть та звужуе сферу координацп !хньо! суспшьно! поведiнки з боку державно-адм> шстративних структур [12, с. 14].
Отже, необхщною умовою реалiзацi! демократично! моделi правового виховання в нашiй кра!ш е ефективна, прозора, багатоканальна комушкащя у трикутнику «громадянин-суспшьство-влада». Система правового виховання не може насаджуватися штучно, без урахування ментальних, соцiально-економiчних, духовних чинникiв укра!нського соцiуму. В демократичному суспiльствi застосування певних механiзмiв правового виховання передбачае здiйснення експертних ощнювань та громадського обговорення.
Отже, конструктивними перетворення можуть бути тшьки в тому раз^ коли вони вiдобража-ють штереси бiльшостi громадян, спираються на власний економiчний, iнтелектуальний потенцiал, сильну i правову державу.
Висновки. З нашого погляду, розвиток правового суспiльства в Укра!ш буде динамiчним лише в тому раз^ якщо сво! зусилля об'еднають держава, створивши систему правового виховання, та громадсью оргашзацп i рухи, що орiентуються у сво!й дiяльностi на захист прав людини, пропаганду правових щнностей. В сучасному укра!нському суспiльствi мають мюце значнi деформацi! правосвiдомостi та правово! культури громадян, найпоширешшими з яких е правовий шгшзм i правовий iнфантилiзм. Саме тому системна правовиховна дiяльнiсть державних органiв, освiтнiх
закладiв, правоохоронних структур об'ективно сприятиме формуванню правового сустльства, створюючи шституцшно-управлшське шдгрунтя цьому процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Третяк С. (2005). Правове забезпечення правово1 культури населения як умова створення основ громадянського сустльства // Право Украши. № 4. С. 26-28. 2. Бачинський Т. (2011). Правова культура: деяш сучасш тдходи до ïï розумшня. // Юридична Украша. № 8. С. 16-20. 3. Загальна теор1я держави i права (2000). / за ред. В. В. Копейчикова. К. : Юршком 1нтер, 320 с. 4. Алексеев С. (1999). Право. Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования. М. : Статут, 416 с. 5. Общая теория государства и права (2002). / под ред. М. Н. Марченка. М. : Зерцало, Т. 3. 528 с. 6. Максимов С. I. (2010). Про концепт «правове сустльство» // Право Украши. № 7. С. 82—88. 7. Конститущя Украши (1996).: станом на 15 травня 2015 р. / Верховна Рада Украши. - Ввдомосп Верховноï Ради Украши. № 30. ст. 141. 8. Макарова О. В. (2010). Правовий шгшзм: теоретико-правовий аспект : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теор1я та 1стор1я держави i права; 1стор1я полггичних i правовий учень». Кшв. 186 с. 9. Ганзенко О. О. (2002). Формування правовоï культури особи в умовах розбудови правовоï держави Украша : дис.. .. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теор1я та ютор1я держави i права ; 1стор1я полгтичних i правових вчень». Запорiжжя : Запор1зький юридичний шститут МВС Украши. 198 с. 10. Касьяненко М. Д. (1993). Педагопка сшвробггаицтва: вплив на внутрштй стан : навч. поабник. Кшв. 169 с. 11. Куцшак О. В. (2010). Правове життя та правова актившсть: стввщношення понять // Держава i право. Вип. 47. С. 734—738. 12. Токарська А. С. (2008). Правова комушкащя в контекст посткласичного праворозумшня : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.12 «Фшософ1я права» / А. С. Токарська : Кшв. 36 с.
REFERENCES
1. Tretiak S. (2005). Pravove zabezpechennia pravovoi kultury naselennia yak umova stvorennia osnov hromadianskoho suspilstva // Pravo Ukrainy. No. 4. S. 26-28. 2. Bachynskyi T. (2011). Pravova kultura: deiaki suchasni pidkhody do yii rozuminnia. // Yurydychna Ukraina. No. 8. S. 16-20. 3. Zahalna teoriia derzhavy i prava (2000). / za red. V. V. Kopieichykova. K. : Yurinkom Inter, 320 s. 4. Alekseev S. S. (1999). Pravo. Azbuka. Teoryia. Fylosofyia. Opyt kompleksnoho yssledovanyia. M. : Statut, 416 s. 5. Obshchaia teoryia hosudarstva y prava (2002). / pod red. M. N. Marchenka. M. : Zertsalo, T. 3. 528 s. 6. Maksymov S. I. (2010). Pro kontsept «pravove suspilstvo» // Pravo Ukrainy. No. 7. S. 82—88. 7. Konstytutsiia Ukrainy (1996): stanom na 15 travnia 2015 r. / Verkhovna Rada Ukrainy. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. No. 30. St. 141. 8. Makarova O. V. (2010). Pravovyi nihilizm: teoretyko-pravovyi aspekt : avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: spets. 12.00.01 «Teoriia ta istoriia derzhavy i prava; istoriia politychnykh i pravovyi uchen». Kyiv. 186 s. 9. Hanzenko O. O. (2002).Formuvannia pravovoi kultury osoby v umovakh rozbudovy pravovoi derzhavy Ukraina : dys. ... kand. yuryd. nauk : spets. 12.00.01 «Teoriia ta istoriia derzhavy i prava ; istoriia politychnykh i pravovykh vchen». Zaporizhzhia : Zaporizkyi yurydychnyi instytut MVS Ukrainy. 198 s. 10. Kasianenko M. D. (1993). Pedahohika spivrobitnytstva: vplyv na vnutrishnii stan : navch. posibnyk. Kyiv. 169 s. 11. Kutsipak O. V. (2010). Pravove zhyttia ta pravova aktyvnist: spivvidnoshennia poniat // Derzhava i pravo. Vyp. 47. S. 734—738. 12. Tokars'ka A. S. (2008). Pravova komunikatsiia v konteksti postklasychnoho pravorozuminnia : avtoref. dys. ... d-ra yuryd. nauk : 12.00.12 «Filosofiia prava» / A. S. Tokarska : Kyiv. 36 s.
Дата надходження: 31.08.2020 р.
Roman Shai
Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education
Lviv Polytechnic National University Department of theory, history and philosophy of Law
Ph.D., Assoc. Prof.
THE INFLUENCE OF LEGAL CULTURE ON THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF LEGAL SOCIETY IN UKRAINE
The article outlines the role of legal culture and its influence on the formation and development of legal society, as building a civil society, democratic, rule of law is not only a domestic political need, but also an external necessity dictated by Ukraine's development in globalization. In fact, for all its diversity,
the world is united in the fact that real progress is made only where the social conditions for the discovery of the main resource of civilization - man.
The democratic transformations taking place in Ukraine are the beginning of large and comprehensive innovative transformations in all spheres of Ukrainian society. These changes clearly demonstrate not only the priorities for future development, but also the shortcomings that hinder the dynamics of this process.
Observations of today's political events show that the intensification of civil and legal society has become a need of Ukrainian statehood, as the political process in Ukraine has faced a situation of legal lawlessness and a crisis of political power.
The world today is more interconnected than it used to be. Therefore, Ukraine can become an equal partner in the world progressive community only if it is a democratic and legal country with developed economic relations, high cultural and spiritual potential of civil society. This can be achieved only with the rule of law, strong law and order, effective ownership, constructive executive and legislative power, an independent judiciary, free and independent media, and public self-government. All these aspects are combined in the legal society itself.
Key words: legal culture, legal society, globalization, rule of law, legal progress.
