CC BY
21
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-3-61-68-72 УДК 616.98-097:578.825.13]:575.22
ВПЛИВ ПОЛ1МОРФ1ЗМУ ГЕНА 1НТЕРЛЕЙК1НА-28 НА ПЕРЕБ1Г ХРОН1ЧНО1 ЕПШТЕЙНА-БАРР В1РУСНО1 ШФЕКЦП
e-mail: [email protected]
Глобальне поширення Bipycy Епштейна-Барр (ВЕБ) та полiморфнiсть симптоматики викликае необхiднiсть у детальному вивченнi ще! патологи. Метою дано! роботи було вивчення впливу полiморфiзму гена IL-28B на nepe6ir хрошчно! ВЕБ-шфекцн (ХВЕБ1). Пiд нашим спостереженням перебувало 158 оаб: 52 пацiента з частими рецидивами ХВЕБ1 (I група), 76 пащенив з рiдкими рецидивами ХВЕБ1 (II група), 30 пащенив, яю мали ВЕБ-iнфекцiю в анамнезi (III група). За результатами проведених дослщжень було встановлено, що у пащенив II i III групи в локуа rs12979860 IL-28B частiше виявляеться генотип СС, а в локуа rs8099917 генотип ТТ. Частота невипадкового поеднання алельних пар CC i ТТ в локуа rs12979860 i rs8099917 вiдповiдно, достовiрно чaстiше зустрiчалася у пацiентiв II i III групи. Виявлеш поеднання дозволяють припустити, що вказана комбшащя генотипiв може бути використана при складанш прогнозу переб^у захворювання.
Ключовi слова: шфекцшний мононуклеоз, Епштейна-Барр вiруснa iнфекцiя, генотип, штерлейюн-28, пол1морф1зм гешв, nepe6ir захворювання, частота рецидив1в, прогноз.
Робота е фрагментом НДР «Вивчення poni iuymm, аутожунних та Mema6oniuHux порушень у патогенезi та натдки шфекцшного процесу, викликаного геpпесвipусами» (номер державноi реестрацн №0112U005911).
1нфекцшш захворювання в сучасному свт займають провщне мюце серед патологи людини. З кожним роком зростае вплив несприятливих фактор1в навколишнього середовища на оргашзм та, перш за все, на ¡мунну систему [1, 6]. Серед численних фактор1в, яю безпосередньо впливають на 1мунну систему, на особливу увагу заслуговують герпесв1русш шфекци [4, 6, 11, 16,
19].
Омейство в1рус1в герпетично! групи займае одне з перших мюць у структур1 шфекцшних захворювань за поширенютю, складностютю д1агностики та лшування, що забезпечуе актуальнють !х вивчення [4, 5].
В1рус Епштейна-Барр (ВЕБ) вщноситься до амейства Herpesviridae i е в1русом герпесу 4-го типу [14, 17, 23]. 1нфекци, викликаш цим в1русом, е найбшьш поширеними i займають важливе мюце у структур! захворювань герпесвирусной етюлоги. Як свщчать результати проведених ешдемюлопчних дослщжень, приблизно 90% людей шфшуються ВЕБ ще до досягнення повнол1ття. Багато автор1в у сво'х роботах вказують на те, що у ряд1 випадюв ктшчна д1агностика р1зних форм ВЕБ-шфекцп значно ускладнена, у зв'язку з наявнютю неспециф1чно! та пол1морфно! симптоматики. Це, в свою чергу, призводить до тзньо! д1агностики та несвоечасного початку патогенетично! терапи [9, 10, 12, 15, 22]. 1снують роботи, у яких було доведено залежнють темшв шфшування ВЕБ вщ сощально-економ1чних чинниюв життя 1ндивщуума. Глобальне поширення ВЕБ та пол1морфнють симптоматики викликае необхщшсть детального вивчення дано! патологи [18, 19, 25].
Актуальнють вивчення захворювань, викликаних ВЕБ, обумовлена також дов1чною персистенщею в1русу в оргашзм1 людини, потенцшною онкогеннютю, здатнютю до активацп ауто1мунних захворювань, ураженням серця, нирок, суглоб1в та ш. Ниш й дос стрними залишаються питання терапи хрошчних форм ВЕБ-шфекцн (ХВЕБ), що пов'язано з розвитком резистентносп до препарат1в ациклов1р, частими рецидивами у 1ммунокомпроментованих иащенпв [11, 24].
На сучасному еташ медично! науки вже виявлена важлива роль однонуклеотидних иол1морф1зм1в (ОНП), яю впливають на формування 1мунно! вщиовщ1, штенсивнють неспециф1чних 1мунних реакцш та формують схильнють до р1зних захворювань. Ц даш дозволяють по новому оцшити роль генетичного иол1морф1зму як господаря, так i патогену [7, 16]. В результат проведених наукових дослщжень, що стосувалися вивчення шших в1русних захворювань, яю не вщносяться до с1мейства Herpesviridae, вже було продемонстровано вплив генетичних фактор1в оргашзму людини на сириятливють иеребпу захворювання [21, 25].
На теиершнш час вже вщомо, що штерлейюн-28А (IL-28A), IL-28B та IL-29, яютакож називають штерферон-лямбда (INF-A,) 2, 3 та 1 вщповщно, вщносяться до с1мейства цитоютв II класу та являють собою нещодавно вщкриту групу против1русних цитоюшв. INF-A, 1ндукуе против1русш,
антипролiферативm, протипухлинш та ¡мунш ефекти. У nopÍB^Hm з INF-a, бiлки сiмейства INF-A, мають меншу противiрусну активн1сть in vitro [3, 8]. 1снують роботи, в яких було продемонстровано, що INF-A3 пригнiчуe вiрус гепатиту С (ВГС) в залежносп вiд дози та часу впливу, збшьшуе експресда генiв стимульованих iнтерфероном (ISGs, interferon stimulated genes), та тдвищуе противрусну активнiсть INF-a [18, 20, 25]. Ген IL-28B локалiзован у хромосомi 19q13. Поруч з ним виявлен полiморфнi локуси (rs12979860, rs8099917). Даний ген кодуе бiлок INF-^-3, який е лiгандом цигокiнового рецептору II класу. IL28B запускае JAK (янус-юназу) / STAT (signal transducer and activator of transcription) - сигнальний каскад, що передае шформащю вщ позаклiтинних полiпептидних сигналiв до промотс^в генiв-мiшеней, блокуючи синтез вiрусних бшюв [3, 8]. Однонуклеотидний полiморфiзм (ОНП, вiд англiйського Single nucleotide polymorphism, SNP) являе собой вщмшносп послщовносп ДНК розмiром в один нуклеотид у геномi представникiв одного виду або мiж гомологiчними дiлянками гомолопчних хромосом. Дiлянка ДНК у регуляторнш областi гена IL-28B, в якому вщбуваеться замiна нуклеотиду цитозин (С) на тимш (Т), позначаеться як генетичний маркер rs12979860 (позначення ОПН згiдно баз даних NCBI). 1снують наступнi можливi його генотипи: С/С, С/Т та Т/Т. Делянка ДНК, де вщбуваеться замша нуклеотиду Т на гуанш (G), позначаеться як генетичний маркер rs8099917 (позначення ОПН згщно баз даних NCBI). 1снують наступнi можливi його генотипи: T/T, T/G та G/G.
Нинi вже е роботи, в яких було показано, що бшки INF-A, важливi для елiмiнацiï ВГС. В даному дослщженш ми вирiшили придiлити увагу вивченню частоти зустрiчаемостi рiзних генотишв гена IL-28B та виявити юнування кореляцiйних зв'язкiв мiж певними генотипами IL-28B та перебiгом ВЕБ-шфекци [18, 19, 20].
Метою роботи було вивчення впливу полiморфiзму гена IL-28B на перебп ХВЕБ.
Матерiал та методи дослiдження. Пiд нашим спостереженням перебувало 158 осiб. 128 з них були хворi з ХВЕБ, основними кшшчними проявами в яких були рiзнi iммунопатологiчнi та iмунодефiцитнi стани. Серед хворих з ХВЕБ були видшеш двi кшшчш групи. До I групи було включено 52 пащента (40,6%) з частими рецидивами ХВЕБ (3 та бшьше загострень на рiк), а також хворi з постiйно присутньою клiнiчною симптоматикою. До II групи було включено 76 пащенпв (59,4%) з рщкими рецидивами ХВЕБ (1-2 загострення на рiк). До групи порiвняння було включено 30 пащенпв, якi мали в анамнезi дат про ВЕБ-шфекщю, але на час проведення дослiдження не мали жодних скарг (III група). Вiк пащенпв становив вiд 19 до 65 роив (середнш вiк 30 роив ± 10,7 рокiв), серед них жшки становили 60,9% (n = 78), чолов^ - 39,1% (n = 50). Робота було виконано на кафедрi загальноï та клiнiчноï iмунологiï та алергологiï медичного факультету Харювського нащонального унiверситегу iменi В.Н. Каразша та клiнiчних базах кафедри (Обласна клiнiчна iнфекцiйна лiкарня м.Харкова та КЗОЗ «Мiська полiклiнiка №6»), а також на базi ДУ «1нститут мiкробiологiï та iмунологiï iм. I.I. Мечникова НАН Украши» у перюд 2014-2017рр. Забiр аналiзiв та 1'х технiчне виконання здiйснювалося в кшшко^агностичнш лабораторiï обласно1' клiнiчноï шфекщйжй лiкарнi, частина аналiзiв вiконувалася в лабораторп <Жрола». Пiд час шдтвердження дiагнозу пацiентам проводився загальний аналiз крови, комплекс молекулярно-генетичних та серолопчшх дослiджень. Для визначення полиморфностi гешв використовували метод полiморфiзму довжин рестрштних фрагментiв (ПДРФ) та методот полiмеразноï-ланцюговоï реакци (ПЛР) у режимi «реального часу» на амплiфiкаторi Rotor-Gene-3000 фiрми Corbett Research та на детектуючому амплiфiкаторi ДТ-96 фiрми ДНК-технологiя. Для визначення алельних варiацiй гена IL-28B використовували комерцшну тест-систему фiрми «ДНК-технолопя». Для детекцiï дослiджуваних полiморфiзмiв проводили амплiфiкацiю певних дiлянок вiдповiдних гешв. Для виявлення точкових мутацiй SNP 39743165T> G (rs8099917) та SNP 39738787C> T (rsl2979860) гена LH-28B використовували метод ПДРФ та ПЛР. У якост матерiалу для дослщження використовувалася ДНК, отриману з лейкоципв за допомогою комерцiйних реагентiв для видшення ДНК з клiнiчного матерiалу. Пiсля денатураци (80°С, 2 хв; 94°С, 5 хв) проводили амплiфiкацiю з 51 циклу, кожен з яких включав: денатуращю (94°С, 30 сек), отжиг праймерiв та елонгащю (67°С, 10 сек) - 5 циктв; денатурацiю (94°С, 5 сек), отжиг праймерiв та елонгацiю (67°С, 5 сек) - 45 циктв; один цикл при 25°С, 30 сек. Автоматична детекщя результатiв амплiфiкацiï проводилася приладом ДП-96. ПЛР проводили в обсязi 35 мкл у розчиш наступного складу: 20 мл розчину праймерiв, 10 мкл сумiшi Taq-полiмерази та буфера, а також 5 мкл ДНК. Експоненщальне зростання кiлькостi продукту у каналi FAM та його вiдсутнiсть у каналi HEX детектувалось як генотип CC; зростання в обох каналах детектувалось як CT генотип, i тшьки у каналi HEX - як TT генотип. Експоненщальне зростання кшькосп продукту у каналi FAM та його вщсутшсть у каналi HEX детектувалось як генотип ТТ; зростання в обох каналах детектувалось як TG генотип, i тшьки в каналi HEX - як GG генотип.
При написанш статп були дотримаш мiжнароднi стандарта, рекомендован комiтетом публшацшно! етики.
З метою статистично! обробки результатiв дослщження використовувався пакет статистичних програм 8ТАТКГПСА 10.0. Обробка результатiв проводилась вщповщно до рекомендацiй до статистично! обробки медико-бюлопчних даних. Для кожного варiацiйного ряду розраховувалися середне арифметичне (М), середне квадратичне вiдхилення (о) та середня похибка середнього арифметичного (т). Для виявлення кореляцiйних залежностей мiж певними показниками використовувалися коефiцiент кореляцй Пiрсона (г) та ймовiрнiсть кореляцп (р). Якщо г = 0, то кореляцшний зв'язок вважався вщсутшм; вiд 0,1 до ± 0,29 - слабким; вщ ± 0,3 до ± 0,69 - помiрним (середнiм); вiд ± 0,7 до ± 0,99 - вираженим (сильним), ±1 - повним. Для проведення аналiзу яюсних даних використовувалися сполученосп за критерiем Пiрсона %2. Критичний рiвень статистично! значущостi (р) дорiвнював 0,05. Для визначення прогностично! значимосп обчислюваних показникiв, якi вивчалися, використовували аналiз Парето. Оцiнка ймовiрностi рiзницi середнiх величин у порiвнюваних групах (р) проводилася за допомогою критерда Стьюдента-Фiшера (1).
Результати дослiдження та Тх обговорення. Аналiз результатiв проведено! роботи дозволив виявити серед пащенпв дослщжуваних груп статистично значущi вщмшносп для алельних варiацiй гена 1Ь-28Б. У таблицi 1 та 2 вказаш отриманi результати частоти виявлення окремих алельних пар у полiморфних локусах гена 1Ь-28Б.
Таблиця 1
Частота зус^чаемост рiзних генотипiв ТЬ-28Б у локусi ^12979860_
Назва гену Локус Генотип I група(п=52) II група (п=76) III група (п=30)
ГЬ-28Б ге12979860 Абс. % Абс. % Абс. %
СС 14 26,92 40 52,63 21 70,00
СТ 28 53,85 27 35,53 9 30,00
ТТ 10 19,23 9 11,84 0 0
Як можна побачити у таблищ 1, серед пащенпв всiх груп переважали варiанти СС та СТ генотитв у локусi ге12979860 по гену 1Ь-28Б. Серед пацiетiв з частими рецидивами ХВЕБ (I група) частота виявлення генотипу СС становила 26,92%, (14 хворих), генотипу СТ - 53,85%, (28 хворих); генотип ТТ зус^чався досить часто - в 19,23% випадюв (10 хворих). У пащенпв з рщкими рецидивами ХВЕБ (II група) частота виявлення геноту СС становила 52,63%, (40 хворих), генотипу СТ - 35,53%, (27 хворих); найбшьш рщюсним генотипом у ще! групи пащенпв був генотип ТТ, оскшьки частота його виявлення склала всього 11,84% (9 хворих). У груш порiвняння (III група) частота генотипу СС становила 70%, (21 чол.), генотипу СТ - 30%, (9 чол.); генотип ТТ не був виявлений в жодного пащента.
Таблиця 2
Частота зус^чаемост рiзних генотитв ТЬ-28Б у локуС ^8099917_
Назва гену Локус Генотип I група (п=52) II група (п=76) III група (п=30)
!Ь-28Б ге8099917 Абс. % Абс. % Абс. %
ТТ 25 48,08 55 72,37 25 83,33
ТО 23 44,23 18 23,68 5 16,67
ОО 4 7,69 3 3,95 0 0
Як можна побачити у таблищ 2, серед пащенпв ушх груп переважали варiанти ТТ та ТО генотитв у локус ге8099917 по гену !Ь-28Б.
Серед хворих з частими рецидивами ХВЕБ (I група) частота виявлення генотипу ТТ становила 48,08% (25 хворих), генотипу ТО - 44,23%, (23 хворих); генотип ОО зус^чався достовiрно часпше, шж в шших групах - у 7,69% випадюв (4 хворих). Серед пащенпв з рщкими рецидивами ХВЕБ (II група) частота виявлення геноту ТТ становила 72,37% (55 хворих), генотипу ТО - 23,68% (18 хворих); найбшьш рщюсним генотипом у ще! групи пащенпв виявився генотип ОО, оскшьки частота його виявлення склала всього 3,95% (3 хворих). У груш порiвняння (III група) частота виявлення генотипу ТТ становила 83,33% (25 чол.), генотипу ТО - 16,67% (5 чол.); генотип ОО не був виявлений в жодного пащента.
Також нами було проведено аналiз поеднань рiзних алельних варiацiй у пащенпв рiзних ктшчних груп, яю знаходились шд нашим наглядом (таблиця 3). При проведет аналiзу однонуклеотидних замш у регуляторних областях ге8099917 та ге12979860 гена !Ь-28Б були отримаш статистично значущi докази невипадкового поеднання алельних пар СС та ТТ серед пащенпв ушх груп спостереження. Однак вщзначалася наступна тенденщя: серед хворих з
рщкими рецидивами ХВЕБ (II група), а також у груш порiвняння по гену 1Ь-28Б часпше виявлялося поеднання генотипу СС в локус ге12979860 та генотипу ТТ в локусi ге8099917 - у 51,3% (39 хворих ) та 66,67% (20 хворих) випадюв, вщповщно. Тодi як серед хворих з частими рецидивами ХВЕБ (I група) таке поеднання зус^чалася пом^но рiдше - лише у 25% (13 хворих).
Таблиця 3
IL-28B I группа (n=52) II группа (n=76) III группа (n=30) Статистическая
локус rs12979860 локус rs8099917 Абс %. Абс %. Абс %. достоверность
CC TT 13 25,0 39 51,3 20 66,67 p>0,05
TG 1 1,92 1 1,32 1 3,33 p>0,05
GG 0 0 0 0 0 0 -
СТ TT 11 21,15 15 19,74 5 16,67 p>0,05
TG 17 32,69 12 15,79 4 13,33 p>0,05
GG 0 0 0 0 0 0 -
ТТ TT 1 1,92 1 1,32 0 3,33 p>0,05
TG 5 9,62 5 6,58 0 6,66 p>0,05
GG 4 7,79 3 3,95 0 3,33 p>0,05
Це дозволяе припустити, що вказана комбшащя генотипiв може бути використана при складанш прогнозу перебiгу захворювання. Ймовiрно, що пацiенти в яких виявляеться подiбне поеднання генотипiв матимуть бшьшу прихильнiсть до терапн. Однак ця гiпотеза вимагае подальшого вивчення та буде нами опрацьована у наступних роботах. Також звертае на себе увагу, той факт, що в жодно! з дослщжуваних груп не було виявлено пацiентiв з комбшащею алельних пар СС-ОО таСТ-ОО.
1. В результатi проведених дослщжень та аналiзу отриманих даних, нами було встановлено, що домшуючим генотипом 1Ь-28Б у локусi ге12979860 е генотип СС, який достовiрно часпше виявляеться у хворих з рщкими рецидивами ХВЕБ, а також в груш порiвняння. Аналiз локусу ге8099917 1Ь-28Б дозволив встановити високу частоту верифшацп генотипу ТТ серед пащенпв з рiдкими рецидивами ХВЕБ та у груш порiвняння, тодi як серед хворих з частими рецидивами така комбшащя зус^чалася достовiрно рщше.
2. Частота невипадкового поеднання алельних пар СС та ТТ у локусi ге12979860 та ге8099917 вщповщно, серед пацiентiв з рiдкими рецидивами ХВЕБ, а також у груш порiвняння, була набагато вище, шж серед хворих з частими рецидивами ХВЕБ, тодi як iншi комбшацн зустрiчалися набагато рiдше.
3. Серед пащенпв групи порiвняння не було виявлено жодно! комбшацш генотипу ТТ у локус ге12979860 1Ь-28Б з генотипами ТТ, ТО та ОО у локус ге8099917, тодi як серед хворих ХВЕБ таю комбшацн вщзначалися, причому у пацiентiв з частими рецидивами, таю поеднання зус^чалися достовiрно частiше.
4. Виявленi поеднання дозволяють припустити, що вказана комбшащя генотишв може бути використана при складанш прогнозу перебпу захворювання.
Перспективи подальших до^джень. Наступним напрямком нашоX роботи буде дотдження кореляцшних зв'язтв мiж генотипами 1Ь-28Б та ефектившстю противiрусноX тератХ. Можливо, у хворих з певною комбшащею генотитв, буде спостерiгатись бшьша ефектившсть прот^русноХ тератХ, шж у пацiентiв з шшою комбшащею. Однак ця гтотеза вимагае подальшого вивчення та буде нами опрацьована у наступних роботах.
1. Bell M. J. Widespread sequence variation in Epstein-Barr virus nuclear antigen 1 influences the antiviral T cell response / M. J. Bell, R. Brennan, J. J. Miles [et al.] // The Journal of Infectious Diseases. -2008. - №197. - P. 1594-1597.
2. Bagert B. A. Epstein-Barr virus in multiple sclerosis / B. A Bagert. // Current Neurology and Neuroscience Reports. - 2009. -№9. - P. 405-410.
3. Bibert S. IL28B expression depends on a novel TT/-G polymorphism which improves HCV clearance prediction. / S. Bibert, T. Roger, T. Calandra, W.Roger [et al.] // The Journal of Experimental Medicine. - 2013. - Vol.210. - P. 1109-1116.
4. Chang C. The Extent of Genetic Diversity of Epstein-Barr Virus and its Geographic and Disease Patterns: A Need for Reappraisa / C. Chang, K. Yu, S. Mbulaiteye, W. Chang [et al.] // Virus Research. - 2009. - №142. - P. 209-221.
5. Cen O. Latent Membrane Protein 2 (LMP2) / O. Cen, R. Longnecker. // Current Topics in Microbiology and Immunology -2015. - №391. - P. 151-180.
6. Egorova N. U. Znachenie markerov gerpeticheskih virusov dlj ocenki sostojanija zdorovja detej / N. U. Egorova, F. S. Harlamova, V. F. Uchajkin [et al.] // Detskie infekcii. - 2008. - № 2. - P. 16 - 21.
7. Fomin V. V. O vozmognih mehanizmah giperchuvstvitel'nosti nemedlennogo tipa pri infekcionnom mononukleoze u detej / V. V. Fomin, E. E. Udilova // Ural. Med.zhurn. - 2007. - № 3. - P. 14 - 20.
8. Franco S. IL28B SNP rs8099917 is strongly associated with pegylated interferonalpha and ribavirin therapy treatment failure in HCV/HIV-1 coinfected patients / S. Franco. // Public Library of Science. - 2010. - Vol. 5. -13771 p.
9. Fukuda M. Role of the immunoreceptor tyrosine-based activation motif of latent membrane protein 2A (LMP2A) in Epstein-Barr virus LMP2A-induced cell transformation. / M. Fukuda, Y. Kawaguchi. // Journal Virology. - 2014. - №88. - P. 5189-5194.
10. Griffin B. D. EBV BILF1 evolved to downregulate cell surface display of a wide range of HLA class I molecules through their cytoplasmic tail / B. D. Griffin, A. M. Gram, A. Mulder [et al.] // Journal Immunology. - 2013. - №190. - P. 1672-1684.
11. Hmilevsskaya S. A. Kliniko-laboraatornie osobennosti CMV-virusnogo mononucleoza / S. A. Hmilevskaya, I. A. Zajceva, E. V.Mihajlova // Aktual'nie voprosi infekcionnoj patologii I vakcinoprofilaktiki: mater. VI kongr. Detskih infekcionistov Rossii. -M. - 2007.- 103 p.
12. Isakov V. A. Gerpes pathogen I laboratornaja diagnostika / V.A. Isakov, V.V. Borisova, D. V. Isakov // SPb.: - 1999 - 190 p.
13. Jill E. R. The Intersection of Epstein-Barr Virus with the Germinal Center / E. R. Jill, A. David // Journal of Virology. -2009. - Vol. 83. - №8. - P. 3968-3976.
14. Kann N.Yu. Value of persistent herpesvirus infection in the formation of secondary immunodeficiency in frequently ill children / N. Yu. Kann // Neonatal Sepsis/Infection - Journal of Neonatal Nursing. - 2008. - No. 2. - P. 64-66.
15. Kann N. U. Znachenie persestiruyushchej gerpesvirusnoj infekcii v formirovanii vtorichnogo immunodeficita u chastoboleushchih detej / N. U. Kann // Detskie infekcii. - 2008. - № 2. - P. 64 - 66.
16. Mukke N. A. HHV-6 associrovannaya infekciya v structure lihoradochnih zabolevanij u detej i podrostkov / N. A. Mukke, I. V. Zubkova // Voprosi. sovremennoj pediatrii. - 2006. -№ 1. - P. 401.
17. Novosad E. V. Infekcionnij mononukleoz, associirovannij s virusom gerpesa 6 tipa / E. V. Novosad, O. V. Shamsheva, N. D. L'vov // Detskie infekcii. - 2008.-№1.-P. 36-38.
18. Rauch A. Genetic variation in IL28B is associated with Chronic Hepatitis C and treatment failure: a genome-wide association study. / A. Rauch // Gastroenterology. - 2010. - Vol.138. - № 4. - P.18-45.
19. Suppiah V. IL28B is associated with response to chronic hepatitis C interferon-alpha and ribavirin therapy / V. Suppiah //Monography Genetics. - 2009. - № 41. - P. 1100-1104.
20. Tanaka Y. Genome-wide association of IL28B with response to pegylated interferon-alpha and ribavirin therapy for chronic hepatitis C / Y. Tanaka //Monography Genetics. - 2009. - № 41. - P.1105-1109.
21. Thorley-Lawson D. A. The pathogenesis of Epstein-Barr virus persistent infection / D. A. Thorley-Lawson, J. B. Hawkins, S. I. Tracy [et al.] // Current Opinion in Virology. - 2013. - №3. - P. 227-232.
22. Uchajkin V. F. Rukovodstvo po infekcionnim boleznyam u detej / V. F. Uchajkin - M.: GEOTAR Medicina. - 1999. - 824 p.
23. Vozianova G. I. Infekcijnij mononukleoz yak polietiologichne zahvoruvannya / G. I. Vozianova, G. I. Glej // Suchasni infekcii. - 2004. - № 2. - P. 37-41.
24. Zheleznikova G. F. Immunological criteria for prescribing immunocorrecting drugs for infectious mononucleosis in children / G. F. Zheleznikova, V. V.Ivanova, A. S. Levina [et al.] // Allergology and Immunology. - 2006. - № 3. - P.123-127.
25. Zhou L. IL-29/IL-28A suppress HSV-1 infection of human NT2-N neurons. / L. Zhou, Li Jieliang, Xu Wang [et al.] // Journal of NeuroVirology - 2011. - Vol. 17. - № 3. - P. 212-219.
ВЛИЯНИЕ ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА ИНТЕРЛЕЙКИН-28 НА ТЕЧЕНИЕ ХРОНИЧЕСКОЙ ЭПШТЕЙНА-БАРР ВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИИ Сорокина О. Г., Лядова Т. И.
Глобальное распространение вируса Эпштейна-Барр (ВЭБ) и полиморфность симптоматики вызывает необходмость в детальном изучении этой патологии. Целью данной работы было изучение влияния полиморфизма гена ТЬ-28Б на течение хронической ВЭБ-инфекции (ХВЭБИ). Под нашим наблюдением находилось 158 человек: 52 пациента с частыми рецидивами ХВЭБИ (I группа), 76 пациентов с редкими рецидивами ХВЭБИ (II группа), 30 пациентов, имевших в анамнезе данные о перенесенной ВЭБ-инфекции (III группа). В результате проведенных исследований было установлено, что у пациентов II и III группы в локусе ге12979860 ГЬ-28В чаще выявляется генотип СС, а в локусе ге8099917 генотип ТТ. Частота неслучайного сочетания аллельных пар СС и ТТ в локусе ге12979860 и ге8099917 соответственно, достоверно чаще встречалась у пациентов II и III группы. Выявленные сочетания позволяют предполагать, что указанная комбинация генотипов может быть использована при составлении прогноза течения заболевания.
Ключевые слова: инфекционный мононуклеоз, Эпштейна-Барр вирусная инфекция, генотип, интерлейкин-28, полиморфизм генов, течение болезни, частота рецидивов, прогноз.
Стаття надшшла 28.07.2017 р.
THE IMPACT OF THE INTERLEUKIN-28 GENE POLYMORPHISM ON THE COURSE OF THE CHRONIC EPSTEIN-BARR VIRUS INFECTION Sorokina O. G., Popov N. N., Liadova T. I. The global spread of the Epstein-Barr virus (VEB) and the polymorphism of the symptoms makes it necessary to study this pathology in detail. The aim of this work was to study the impact of the polymorphism of the interleukin-28 gene on the course of the chronic VEB-infection (CVEBI). We observed 158 people: 52 patients with frequent recurrences CVEBI (I group), 76 patients with occasional relapses CVEBI (II group), 30 patients who had VEB - infection in anamnesis (III group). As a result of the conducted studies, it was found that patients of groups II and III in the locus rs12979860 IL-28B are more often identified with the CC genotype, and in the locus rs8099917 genotype TT. The frequency of a nonrandom combination of alleles CC and TT at the locus rs12979860 and rs8099917, respectively, was significantly more frequent in group II and III patients. These combinations of genotypes can possibly be used in making the prognosis of the course of the disease.
Key words: infectious mononucleosis, Epstein-Barr virus infection, genotype, interleukin-28, the polymorphism of genes, course of the disease, relapse rates, prognosis.
Рецензент Шеттько B.I.
