CC BY
8
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
УДК [616 - 001.4 - 092. 9: 615. 2'2/.9] Львов
ВПЛИВ ПЕПТИДНИХ Б10РЕГУЛЯТ0Р1В НА РАН03АГ0ЕННЯ В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Чорна I.O., Лыоненко О.В., Зубаха A.B., Стороженко О.В., Кравщв M.I.
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
В paöomi наведет резулътати вивчення впливу препарату "Вермшат для т'екцт" на процеси ранозагоення в пoрiвняннi з аналогами по di'i актовегтом i солкосершом. Експерименталъну мо-делъ вiдmвoрювaли на щурах лтп Wistar, котрим вводили препарат в дoзi 0,1 мг/кг cyxöi речо-вини тсля нанесення дефекту штри. Вермшат сприяе стимуляцп процесу ранозагоення бшъше, шж аналоги. Зроблено висновок про можливктъ клнчного застосування лтарсъкого препарату "Вермшат для т'екцт" при рановому процеЫ у другт i третт фазах.
Ключов1 слова: ранозагоення, полтептиди, репарац1я
Вступ
Загоення ран е важливою загалы-юбюлопч-ною, медичною \ соц1альною проблемою, яка за-лишаеться актуальною вщ глибокоТ давнини до сучасност1 [1,2]. Процес загоення рани необхщ-ний для нормально!' життедтльност1 оргаызму як прояв бюлопчноТ еволюцмноТ адаптаци [2]. Знания динамки ранового процесу, точне ви-значення функцИ кожноТ штини, яка приймае у ньому участь, мехаызм1в Тх взаемодп дозволяе п1д1йти до розробки рацюнальних високоефек-тивних метода лкування \ попередження мож-ливих уекпаднень у Тх переб1гу [1,2,4].
Метою нашоТ роботи стало експериментальне вивчення впливу нового пептидного бюрегулятора препарату "Вермтат для ¡н'екцм" (Патент N 5743) [3] на ранозагоення у пороняны з аналогами по дм актовепном та солкосертом.
Матер1али 1 методи
Виконано експериментальне дослщження впливу на процеси ранозагоення препарату "Вермшат для ¡н'екцм", який е коректором метабо-л1зму сполучноТ тканини, стимулюе антиоксида-нтний захист, сприяе прол1фераци ф1бробласт1в, мае колагенопротекторний ефект, не токсичний [4], у пороняны з аналогами по дм актовепном та солкосертом.
Експеримент був проведений на 78 бтих щурах лни Wistar, самцях, середньою масою 180200 г. Тваринам п1д еф1рним наркозом наносили дозований дефект шфи спини розмфом 450 (±45) мм2 круглоТ форми [5]. Тварини були роздтеы на 5 груп: 1 група - контрольна, тваринам внутршньом'язево уводили фЫолопчний розчин 0,1 мл.; 2 група - тваринам внутршньом'язево уводили розчин
дослщжуваного препарату в 0,9% розчиы хлориду натр1ю (0,1 мл) у доз1 0,1 мг/кг, 3 група -тваринам внутршньом'язево уводили солкосерт у доз1 0,057мл на 1 кг маси тта, роз-ведений на ф^юлопчному розчиы, 4-та група -тваринам уводився актовепн удоз1 0,057мл на 1 кг маси тта, розведений на ф^юлопчному розчиы (0,01 мл + 0,09 мл 0,9% NaCl на щура), 5-та група - ¡нтакты тварини. Препарати уводили через годину пюля нанесення дефекту, а пот1м кожного дня протягом 10 д1б. Проводилось пстолопчне дослщження ранового дефекту на 5-ту, 7-му, 10-ту, 14-ту, 21-у та 45-у добу.
Результати та 1х обговорення
За даними пстолопчного спостереження на 5-ту добу в контрольна груп1 тварин спостер1галась велика ктькють некротично змшених тканин. Тканини навколо ранового дефекту ¡нфтьтроваы лейкоцитами, з'являеться грануляцмна тканина. У грут щур1в, яким уводили актовепн, у шкр \ п1дшк1рн1й кттковиы ви-значалося розростання грануляцмноТ тканини з великою ктьюстю кл1тинних елементв, але з меншою, пороняно з контролем, лейкоцитарною ¡нфтьтрацею. С дтянки некротичних тканин .При уведены щурам солкосерту некротичних дтянок не спостер1галося. Еттелм наповзае на грануляцмну тканину. Присутня виражена лей-коцитарна ¡нфтьтрацт краТв рани.
При уведены "Вермтату для ¡н'екцм" на 5-ту добу у пороняны з попередыми трупами лейко-цитарна ¡нфтьтрацт тканин спостер1галася ттьки по краю рановоТ щтини. Еттелм наповзае на грануляцмну тканину. Некротичы тканини вщеуты.
При проведены пстолопчного спостереження рановоТ дтянки шфи експериментальних тварин на 7-му добу з моменту нанесення ранового дефекту у пороняны з 5-ю добою е позитивний ранозагоюючий ефект. У вах групах уже вщеуты некротичы маси, розвиваеться грануляцмна тканина. У контрольнм грут спостер1гаеться виражена лейкоцитарна ¡нфтьтрацт тканин навколо дефекту, з'являються кровоносы судини. При уведены щурам актовепну у шк1р1 \ пщшфый кттковиы ¡нфтьтрацт тканин у пороняны з контролем менша. Визначаеться розростання грануляцмноТ тканини з великою ктьюстю ф1бробласт1в. З'являеться основна ре-човина \ колагенов1 волокна. При уведены солкосерту на 7-му добу спостер1гаеться значна лейкоцитарна ¡нфтьтрацт, але е велика ктьюсть новоутворених кровоносних судин. Картина схожа на таку ж, як у груп1 щур1в, яким уводили актовепн. При уведены "Вермтату для ¡н'екцм" у пороняны з попередыми трупами ктьюсть ммкттинноТ речовини сполучноТ тканини значно бтьша, зросла ктькють зртих ф1бробласт1в та велика ктькють новоутворених кровоносних судин.
На 10-у добу з моменту нанесення ранового дефекту проведения пстолопчного спостере-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
ження рановоТ дтянки шюри тварин у пороняны з 7-ю добою продовжуе спостер1гатися позитив-ний ранозагоюючий ефект пщ впливом пептид-них бюрегулятор1в. У контрольнм груп1 ще спостер1гаеться лейкоцитарна ¡нфтьтрацт тканин навколо дефекту. Грануляцмна тканина пронизана розширеними кровоносними судина-ми, як1 заповнеы еритроцитами. З'являеться м1жкл1тинна речовина \ колагенов1 волокна. У груп1 щур1в, яким уводили актовепн, у шк1р1 \ п1дшк1рн1й кттковиы ¡нфтьтрацт тканин дещо менша у пороняны з контролем., але бтьше розвинута ммкттинна речовина сполучноТ тка-нини та бтьша ктьюсть новоутворених колаге-нових волокон. При уведены солкосерту спостер1гаеться картина, схожа на таку ж, як у грут, де уводили актовепн. Ммкттинна речовина та колагенов1 волокна бтьше розвинута ыж у контрольна груп1 та при уведены актовепну. При уведены тваринам "Вермтату для ¡н'скцм" на 10-у добу у пороняны з трупами 2, 3 \ 4 визначаеться поодиною л1мфоцити, велика ктькють зртих ф1бробласт1в, колагенових волокон та новоутворених судин мкроциркуляторного русла.
При проведены пстолопчного спостереження рановоТ дтянки шфи тварин на 14-у добу з моменту нанесення ранового дефекту у пороняны з 10-ю добою продовжували спостер1гати ранозагоюючий ефект. У тварин контрольно! групи грануляцмна тканина ще повыстю не еттел^ована. Еттелм складаеться з дектькох шар1в кл1тин, наповзае на грануляцмну тканину. 1нфтьтрацт грануляцмноТ тканини менша у пороняны з 10-ю добою. У грут щур1в, яким уводили актовепн, у \ п1дшк1рн1й кттковиы спостер1галися поодиною л1мфоТды кттини. М1жкл1тинна речовина сполучно!' тканини бтьше розвинута, ыж у тварин контрольно!" групи. Спостер1галася бтьша ктькють кровоносних судин. При уведены солкосерту на 14-у добу ¡нфтьтрацт тканин менша, пороняно з уведен-ням актовепну. Виражений розвиток м1жкл1тинноТ речовини. Шар еттел^ тонкий \ не повыстю диференцмований. При уведены щурам "Вермтату для ¡н'скцм" спостер1галася пов-на еттел^ацт рани. У пороняны з попередыми трупами шар еттел1ю товстший, з'являеться зернистий шар з кттинами, як1 мютять гранули кератопалну.
Проводилось пстолопчне спостереження рановоТ дтянки шюри тварин на 21-у добу з моменту нанесення ранового дефекту. У вах трупах рановий дефект був покритий еттел1ем р^ного ступеню диференц1ювання. У тварин в контрольнм груп1 еттелм товстий, повыстю по-кривав рубцеву тканину, диференцмований. В рубцевм тканиы спостер1галася велика ктькють не упорядкованих хаотичних колагенових волокон новоутвореноТ сполучноТ тканини. С поодиною кровоносы судини. У груп1 тварин, яким уводили актовепн, еттелм повыстю
покривас рубцеву тканину, але без ч1ткого диференцювання. В еттелм зустрнаються вакуал^оваы кттини, е велика ктьюсть м1жкл1тинноТ речовини. Направления волокон сполучноТ тканини неупорядковане. При уведены щурам солкосерту на 21-у добу спостер1гався товстий диференцмований шар еттел^. У сполучнм тканиы е тенденцт до па-ралельного розташування волокон.
Зустрналися поодиною л1мфоцити. При уведены "Вермтату для ¡н'скцм" на 21-у добу у пороняны з попередыми трупами визначалося найбтьш повне полярне диференц1ювання еттел1ю. Ч1тко визначаеться базальний, шипу-ватий \ роговий шари, але роговий шар дуже тонкий. В сполучый тканиы багато зртих колагенових волокон, як1 мають тенденц1ю до упо-рядкованого розташування. Сполучну рубцеву тканину пронизуе велика ктькють кровоносних судин
На 45-у добу в контрольнм грут тварин еттелм повыстю покривас рубцеву тканину. Сполучнотканины волокна розташовуються бтьш упорядковано, пороняно з 21-ю добою, але рихт, не мають ч1ткоТ орюнтацп. Епщермю покривас всю поверхню дефекту. У груп1 щур1в, яким уводили актовепн еттел1апьний пласт виражений краще, пороняно з контрольною гру-пою, бтьш товстий, ч1тко виражене полярне диференц1ювання. Шар рогових лусок бтьш товстий, зустрнаються вакуолк Картина пщлягаючоТ тканини схожа з такою ж у кон-трольних тварин. При уведены солкосерту на 45-у добу спостер1галася картина, схожа на таку ж, як у грут з уведенням актовепну, але е бтьша ктькють вакуол^ованих штин в еттелм. Пучки колагенових волокон мають бтьш вира-жену тенденцю до розташування паралельно поверхы шару.
При уведены тваринам "Вермтату для ¡н'скцм" на 45-у добу у пороняны з попередыми трупами визначався недеформований еттел1альний шар, який мае ч1тке полярне диференц1ювання, виражений роговий шар. Пучки сполучнотканинних волокон упорядковаы \ компакты, мають ч1тку ор1снтац1ю паралельно поверхы пласта.
Препарат мав виражений регенераторний ефект, особливо в раны строки загоення рани. Застосування вермтату при ранозагосны викли-кало значну регенераторну д1ю \ виявило перевагу перед ранозагоенням з уведенням актовепну та солкосерту. Найбтьш виражеы зм1ни динам1ки ранозагоення, як самост1йного, так \ лкованого органоспециф1чними препаратами, в1дм1чалися на 5-ту- 7-му добу в експеримент1. Саме в ц1 строки проявилися ефекти верм1лату в кров1.
Висновки
Досл1джуваний препарат "Верм1лат для ¡н'скцм" мав стимулюючий вплив на процеси ре-
Том 7, Выпуск 1-2
257
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
Даценко Б.М. Теория и практика местного лечения гнойных ран. - К.: Здоров'я, 1995. - 383 с. Препарат тканинних бюлопчно активних речовин, який мае регенеративну дш та споаб його одержання. // Патент УкраУни № 5743.- 1995.
Отчет об изучении фармакологической активности и токсичности субстанции и иньекционной формы "Верми-лат", влияющих преимущественно на тканевой обмен и являющихся корректорами метаболизма соединительной ткани. - Полтава, 1995. - 229 с. Шалимов С.А., Радзиховский А.П., Кейсевич Л.В. Руководство по экспериментальной хирургии. - М.: Медицина, 1989. - 272с.
параци, який був в1ропдно вищим, н1жд1я анало-пв актовепну та солкосерту, особливо в раны термни загоення рани.
Використання "Вермтату для ¡н'скцм" викпи-кало значну регенераторну д1ю, яка перевищила ефекти актовепну та солкосерту, що дае п1д-ставу рекомендувати його для кпннного засто-сування при рановому процеа в друг1й \ третм фазах з метою ¡нтенсифкаци загоення ран.
Л1тература
1. Амирсланов Ю.А., Шимкевич Л.Л. Раны и раневая инфекция. - М., 1990. - С. 125-149.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ПЕПТИДНЫХ БИОРЕГУЛЯТОРОВ НА РАНОЗАЖИВЛЕНИЕ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Черная И.А., ЛигоненкоА.В., ЗубахаА.Б., СтороженкоА.В., Кравцив Н.И. Ключевыеслова: ранозаживление, полипептиды, репарация
В работе приведенны результаты изучения влияния препарата "Вермилат для инъекций" на процессы ранозаживления в сравнении с аналогами по действию актовегином и солкосерилом. Экспериментальную модель воссоздавали на крысах линии Wistar, которым вводили препарат в дозе 0,1 мг/кг сухого вещества после нанесения дефекта кожи. Вермилат оказывает стимулирующий эффект процесса ранозаживления больше, чем аналоги. Сделан вывод о возможности клинического применения препарата "Вермилатдля инъекций" при раневом процессе в второй и третьей фазах.
УДК 617. 586: 616. 379 - 008. 64: 614. 2
АНТИБИОТИКИ В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ С СИНДРОМОМ ДИАБЕТИЧЕСКОЙ СТОПЫ: ВОПРОСЫ ВЫБОРА
Шаповал С.Д., Мартынюк В.Б., Курдаченко О.Л.
Запорожская медицинская академия последипломного образования, Запорожский городской центр диабетической стопы, м. Запор1жжя
В центре диабетической стопы г.Запорожье в 2005-2006гг. госпитализировано, обследовано и проведено лечение 417 больных с гнойно-некротическим поражением стоп при сахарном диабете. Обязательными этапами лечения были: оперативное вмешательство в очаге инфекции, антибактериальная терапия и терапия, направленная на основные звенья патогенеза СДС. Сравниваются результаты лечения больных с синдромом диабетической стопы при использовании схем антибактериальной терапии с включением различных антибиотиков.
Ключевые слова: синдром диабетической стопы, гнойно-некротическое поражение, антибиотики, антибактериальная терапия.
Введение
В настоящее время, несмотря на применение различных антибиотиков, препаратов для лечения ишемии и нейропатии, гнойно-некротические поражения стоп у пациентов с сахарным диабетом и развитие синдрома диабетической стопы (СДС) остаются наиболее частой причиной нетравматической ампутации нижних конечностей вследствие развития гангрены [2, 5, 7].
Инфекция - обычное осложнение формирующихся язв или ран на стопе и именно она во многом определяет тяжесть течения поражения нижних конечностей у больных с СДС. В условиях нарушенного кровотока, гнойно-некротические процессы часто протекают с существенным отягощением основного заболевания и риском генерализации процесса. Инфекция не просто ухудшает прогноз вероятности сохранения конечности, но и угрожает даже самой жизни [1, 3, 4, 9].
Микробный пейзаж гнойно-некротических очагов у больных с СДС носит поливалентный характер, причем необходимо учитывать вероят-
ность наличия различных штаммов микроорганизмов на поверхности и в глубине язвенного дефекта. Результаты бактериологических исследований показывают, что в гнойных очагах у таких больных в подавляющем большинстве случаев присутствует смешанная аэробно-анаэробная инфекция [1, 5, 6, 8].
Определяющая роль в таких условиях, наряду с радикальным хирургическим вмешательством и терапией, направленной на восстановление нарушенного регионарного кровотока в нижних конечностях, принадлежит своевременной, адекватной антибактериальной терапии [2, 4, 5, 6, 7, 8, 9].
Цель: исследование эффективности применения различных схем антибактериальной терапии в комплексном лечении у больных с осложненным течением СДС.
Материалы и методы исследования
Больные с гнойно-некротическими поражениями стоп на фоне сахарного диабета.
В группу обследования вошло 417 больных с осложненным течением СДС, которые были гос-
