CC BY
16
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
УДК 611.61-089-092.9:615.468.6
ДИНАМ1КА П0КАЗНИК1В СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ТКАНИН СЕЧ0В0ДА СОБАК В Р13Н1 ТЕРМ1НИ П1СЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН01 УРЕТЕР0Т0М11 3 ВИКОРИСТАННЯМ Р13НИХ РОЗСМОКТУВАЛЬНИХ Х1РУРГ1ЧНИХ НИТ0К
Ставничий О.С.
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Дослгдження показникгв тканинних елементгв сечовода собак в р1зт термши теля експериментальног уретротоми з використаншм р1зних х1рург1чних розсмоктувальних ниток показало, що сучаст шовт матергали розглядаються не як пасивний зааб з'еднання тканин, а як активний регулятор процеЫв загоення операцшног рани. Це тдтверджено нашими дослгдженнями, ят показали, що використання РШМ гз швидким темпом резорбцИ (до 30 дгб), модифжованих препаратами, здатними стимулювати процеси репаративног регенераци в паравульнарних тканинах, ° ефективним засобом попередження тсляоперацшних ускладнень.
Ключов1 слова: сечовщ, уретеротстня, роземоктувальний шовний матер1ал, структуры! елементи паравульнарнихтканин.
Необх1дысть стимуляци процесс загоення чину анальпну на 10-15 кг вагитварини.
операцмних ран мае особливе значения при xi-рурпчних втручаннях у oci6 3i зниженими плас-тичними властивостями тканин i Тх сповтьнено-му затаены (у хворих ¡з злояюсними новоутво-реннями, променевими ураженнями, старечого BiKy, ослаблених супутыми хроннними захворю-ваннями), а також в практик вмськово-польовоТ xipyprii та урологи [1, 2] .
Метою дослщження, було встановлення ди-намнних зм1ни структурних елемет1в тканин сечовода собак в pi3Hi строки пюля експеримен-тальноТ уретеротоми з використанням р^них розсмоктувальних х1рурпчних ниток.
Матер!ал i методи дослщження
Експеримент був проведений на 48 безпорщ-них, статевозртих собаках обох статей вагою 8 - 14кг.
Bei тварини були розподтеы на чотири групп: контрольну та експерименталы-ii (з використанням нитки вкрт, з використанням нитки 6io-фт i групи, де застосовували б1оф1л, модифко-ваний етон1ем). У першм rpyni проводились yci етапи оперативного доступу до сечоводу, без його розскання i використання шовного матерн алу. Це була конрольна група.
У друг1й, третм i четверой rpyni тварин для зшивання рани сечовода використовувалися вщповщы роземоктувальы нитки.
Bei РШМ застосовувались з атравматичною голкою, метричного po3Mipy - 3 зпдно з EP (умо-вний номер зпдно з USP - 3/0 для бюлопчних РШМ). Евтаназ1ю тварин не проводили, nifl час повторно!' операци у строки на 1, 3,7,14,30,90 добу брали тканини сечоводу ¡з дтянки накпа-дання шв1в i сформованого рубця.
За 25 хвилин до проведения експерименту тварин1 проводили премедикац1ю - 0,5 ml - 0,1% розчин aTponiHy сульфату на 10-15 кг ваги собаки, 1% розчин димедролу, 0,8 ml + 2 ml 50% роз-
Через 25-30 хвилин починали проведения ввщного наркозу розчином фентанту + седуксеном з розрахунку (1,3 т1 + 1,5 т1 на 10-15 кг). Коли починалася перша стад1я наркозу, твариы пункц1ювали вену \ пщкпючали стерильний ¡зо-тоннний розчин натр1ю хлориду 0,9% з1 швидкю-тю 50-60 крапель за хвилину. Для пщтримання наркозу був уведений тюпенталнатр1ю ¡з розрахунку 0,09 г на 10 кг ваги тварини. Наркоз проводили на безпечному для тварини р1вы, зовнн шньо ор1ентуючись на появу "третьоТ повки" в оцк Експериментальну уретротом1ю проводили за загальноприйнятою методикою.
Морфометричний аналЬ був проведений на натвтонких зр^ах пщрахунком кл1тин р^них кпаав методом стандартних площин. Для цього з кожно1 серп зр1з1в методом випадкових чисел було вобрано по п'ять. В кожному з них визна-чалася ктькють макрофапв, л1мфоцит1в, мюци-т1в та кттин ф1бробластичного ряду у п'яти полях зору бнакулярного мкроскопу при збть-шены 900. Результати дослщження обробляли-ся за загальноприйнятою методикою вар1ацмноТ статистики з визначенням такого алгоритму: се-редньоТ арифметичноТ (М), середньоквадратич-ного вщхилення (о), середньоТ помилки серед-ньоарифметичноТ (т). Достов^ысть результата оцшювалася за таблицями з використанням кри-тер1ю Стьюдента.
Результати та !х обговорення
На 3 добу пюля уретеротоми р1зко зростае кн лькють нейтрофтьних гранулоцит1в у вах доелн джених сер1ях: при використаны в1кр1лу, немо-дифкованого бюфту \ ниток, модифкованих етоыем (вщповщно в 8,0; 13,6 \ 16,0 раз1в). Ви-явлеы ¡стоты вщмнност1 в числ1 нейтрофт1в при ¡мплантаци вказаних РШМ: при використаны не-модиф1 кованого \ модиф1 кованого етоыем бюфн лу число нейтрофт1в перевищуе таке при ¡м-
* Особливостi топографп, структуры органн/зацП' кровеносних судин та вегетативних вузл/в голови та шш в онтогенезi. Використання шовних Mamepianie exipypzi'i. (№ Держ.реестрацп 0101U005762)
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
плантаци вкрту (вщповщно на 72,9 \ 100,0%). При застосуваны модифковано! етонюм нитки ктькють нейтрофтьних гранулоцит1в перевищуе величину сери з ¡мпланта^ею немодифкованого бюфту на 15,7% (Р<0,01). Пщвищення нейтрофтьних гранулоцит1в вщображае ступшь вира-женост1 запалення, раневого процесу.
Ктькють макрофапв на 3-ю добу пюляопе-рацмного перюду ¡стотно перевищуе даы контрольно! сери (без ¡мплантаци ХШМ) при засто-суваны немодиф1 кованого \ модиф1 кованого етонюм бюфту (вщповщно в 10,2 \ 4,6 раз1в). Причому при використаны немодифкованого \ модиф1 кованого етонюм бюфту число макрофапв перевищуе величину серп з ¡мплантац1ею вк-рта вщповщно в 4,6 \ 2,1 раз1в). Проте, при за-стосуваны модиф1кованоТ етоыем нитки ктькють макрофапв на 54,9% (Р<0,001) менше, ыж при ¡мплантаци немодифкованого бюфта.
На цей перюд також ¡стотно зростае ктькють л1мфоцит1в у вах дослщжуваних серых: при ви-користаны вкрту - на 45,1%, немодиф1 кованого бюфту - на 82,4%, а ниток, модифкованих ето-нюм - на 64,7%. При застосуваны немодифко-ваного бюфту ктькють л1мфоцит1в перевищуе на 25,7% число цих клток в зразках, в яких ви-користовувався вкрт.
У сертх ¡з застосуванням немодиф1 кованого \ модиф1 кованого етонюм бюфту на 3-ю добу пь сляоперацмного перюду ¡стотно зростае також число плазматичних кттин (вщповщно в 5,7 \ 5,3 раз1в).
На 3-ю добу пюляоперацмного перюду в тканинах сечоводу не вщбуваеться ¡стотних змн ктькост1 ф1бробласт1в.
При оцнц1 числа мюцитв в тканинах сечоводу на 3-ю добу пюляоперацмного перюду звер-тас увагу зниження даних кттин при застосу-ваны вкрту (на 41,2%) немодифкованого бюфту (на 46,3%) \ ниток, модифкованих етоыем (на 41,5%).
На 7-у добу пюляоперацмного перюду число нейтрофт1в в паравульнарних тканинах ¡стотно знижуеться в пороняны з попередым термшом, проте все ще перевищуе даы контрольно!" сери (без уретеротоми): при застосуваны вкрту (у 2,5 разу), немодифкованого бюфту (у 2,0 разу) \ ниток, модифкованих етонюм (у 1,8 разу). Таким чином, ¡стотне пщвищення нейтрофтьних гранулоцит1в на 3-ю добу пюляоперацмного перюду (у 16,0 раз1в) строго обмежено в час1 ¡, очевидно, виконуе регуляторну роль. Так, на 7-у добу пюля уретротоми ктькють нейтрофт1в в сери ¡з застосуванням ниток, модифкованих етонюм, на 33,3% поступаеться даним серыми з використанням вкрту, що вважаеться умовно «бюнертним» матер^лом.
Ктькють макрофапв \ л1мфоцит1в залишаеть-ся ¡стотно збтьшеною: при використаны вкрту
- вщповщно в 4,4 \ 1,58 раз1в, немодиф1 кованого бюфту - в 6,4 \ 1,58 раз1в, а ниток, модифкова-них етонюм, - в 8,4 \ 1,63 раз1в.
На 7 добу пюля уретротоми звертае на себе увагу виражене збтьшення ктькост1 ф1броблас-т1в (на 81,7%) при введены етоыю у склад х1рур-пчноТ нитки в пороняны з даними контрольно!" серп. Виявлена величина на 69,3% перевищуе даы сери ¡з застосуванням немодифкованого бюфту (Р<0,02) \ на 87,8% - з використанням вкрту (Р<0,001). Таким чином, введения етоыю у склад хфурпчних ниток забезпечуе швидший перехщ на макрофагально-моноцитарну стад1ю раньового запалення.
На 7-у добу пюля операци ктькють мюцит1в дещо зростае, проте при ¡мплантаци вкрту все ще залишаеться вфогщно зниженою (на 35,0%) в пороняны з даними контрольно! сери (без уретеротоми).
На 14-у добу пюляоперацмного перюду ктькють нейтроф1льних гранулоцит1в в ус1х сер1ях в1дпов1дае значению контрольно! групи.
Ктькють макрофаг1в \ л1мфоцит1в перевищуе даны контрольно! сери при ¡мплантаци вах ви-користаних ХШМ: в1кр1лу - вщповщно у 4,8 \ 2,2 рази, немодиф1кованого б1офила - у 12,6 \ 1,8 раз1в, ниток, модиф1кованих етон1ем, - у 4,8 и 1,5 раз1в.
При використаны немодиф1кованого б1оф1лу к1льк1сть макрофаг1в у 2,6 рази превищуе данн1 серп з використанням вкрту (Р<0,001) \ на 61,9% - ниток, модиф1кованих етон1ем.
При ¡мплантац1! останн1х ктькють л1мфоцит1в на 14-у добу пюля уретротом1! уступав на 35,1% даним сери з використанням в1кр1лу (Р<0,001) \ на 20,4% - з використанням немодифкованого б1оф1лу (Р<0,05).
При використаны немодиф1кованого б1оф1лу к1льк1сть плазматичних кл1тин в цей терм1н в 4,3 рази перевищуе значения контрольно! сери (Р<0,05).
На 14-у добу пюляоперацмного пер1оду в1д-значаеться збтьшення ктькост1 ф1бробласт1в в ус1х дослщних сер1ях: при використанн1 в1кр1лу на 81,3%, немодифкованого б1оф1лу - на 90,2%, а ниток, модифкованих етонюм, - на 166,0%. При ¡мплантаци останых к1льк1сть ф1бробласт1в на 46,9% перевищуе даы сер1! з використанням вкрту (Р<0,001) \ на 40,0% - немодифкованого б1оф1лу (Р<0,05). В цей перюд ктькють м1оцит1в в уах сер1ях в1дпов1дае значению контрольно! групи.
На 30-у добу тсляоперацмного перюду звертае на себе увагу збтьшення ктькост1 нейтро-фтьних гранулоцит1в \ макрофаг1в при викорис-танн1 в1кр1лу в1дпов1дно на 83,3% (Р<0,001) \ 560,0% (Р<0,02) пороняно з даними контрольно! сер1!, що, швидше за все, пов'язано з тривалим находженням цього шовного матер1алу, який по-
В1СНИК УкралнськоУ медичноУ стоматолог! чноУ академУ
вты-ю резорбуеться в тканинах, та ¡нщацюю процесу хроннного запалення, який е важливим фактором патогенезу стенозу сечоводу.
Вщомо, що хроызацт запалення первинно характеризуемся бтьш значною тривалютю нейтрофтьно! та посиленням л1мфоцитарно! ¡нфтьтраци, вщстрочкою макрофагальноТ та фн бробластично! реакцм. Так, на 30-у добу пюля уретеротоми при використаны в1кр1лу \ немоди-фкованого бюфту все ще вщмнаеться суттеве зростання ктькост1 л1мфоцит1в - вщповщно на 78,4 и 43,1% (Р<0,001). При ¡мплантаци ниток, модифкованих етоыем, ктьюсть л1мфоцит1в \ плазматичних кттин в1ропдно поступаеться величин! серм як з використанням вкрту (вщповь дно на 46,2 и 84,6%), так \ немодифкованого бюфту (на 32,9 и 77,8%).
При використаны вкрту та немодифковано-го бюфту в тканинах сечоводу на 30-у добу пю-ляоперацмного перюду все ще вщмнаеться п1д-вищення ктькост1 ф1бробласт1в вщповщно на 72,4 \ 48,8%. При використаны ниток, модифко-ваних етонюм, ктькють ф1бробласт1в не пере-вищуе значения у контрольна сери (без уретеротоми), що е позитивним моментом у попере-джены небажаних продуктивних реакцм з роз-витком надлишкового рубця [3].
На 30 добу ктькють мюцит1в в зразках тканин сечоводу не вщр^няеться вщ даних контрольно!' сери в ус1х експериментальних сер1ях. Звертае на себе увагу перевищення юлькост1 мюцит1в (на 65,2%, Р<0,01) в тканинах при використаны ниток, модифкованих етоыем, у пороняны з дан-ними сериз використанням вкрту.
Висновки
Таким чином, отримаы нами результат свщ-чать, що:
1. При використаны в1кр1лу виникае м1ымаль-на тканинна реакц1я в ранньому пюляоперацм-ному перюд1 (на 3 добу пюля уретеротоми), яка проявляеться незначним ростом ктькост1 поль морфноядерних лейкоцит!в. Але, в той же час
посилюеться нейтрофтьна, макрофагальна i л1мфоцитарна ¡нфтьтрацт у ni3Hi строки пюля ypeTepoTOMiï (на 30 добу пюляоперацмного перюду). Це свщчить про хроызац1ю раньового запального процесу.
2. При використаны хфурпчних ниток, моди-фкованих етоыем, прол1ферац1я ф1бробласт1в вщмнаеться в раны строки (на 7 добу пюля уретротоми) i вщмежована часовим ¡нтервалом вщ 7 до 14 fliö, що важливо для попередження розвитку надлишкового рубця i л1тогенезу в се-
HOBOfli.
3. Використання х1рурпчних ниток, модифко-ваних eTOHieM, попереджуе зниження ктькост1 мюцит1в в ранньому пясляоперацмному nepiofli та актив^уе процес вщновлення м'язових шар1в сечоводу.
Отримаы даы дозволяють 4Îtko прогнозувати репарантну д1ю РШМ, що обгрунтовуе необхщ-HicTb регуляци процеав репараци пошкоджених в xofli оперативного втручання тканин за допо-могою вщповщних лкарських 3aco6iB (ЛЗ). Пер-спективним е вивчення можливост1 проведения фармаколопчних препарат^, що стимулюють загоення пюляоперацмно! рани, в locus morbi за допомогою самих же РШМ з м1ымально можли-вим часом перебування в зшитих тканинах, що дозволяе забезпечити необхщну концентра^ ю ЛЗ саме у вогнищ1 пошкодження.
Л1тература
1. Бабанин A.A., Коротко А.Ш., Гумеров Р.Х. Новая рассасывающаяся хирургическая нить "Биофил" // Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных импланта-тов: Мат. II Международ. конф., 21-22 ноября 1995 г.-М., 1995. - С.305-306.
2. Белозерская Г.Г., Олтаржевская Н.Д., Лысун Н.В. Гемо-статический материал "Колетекс-гем" // Хирургия. 1998.
- №3. - C.50-53.
3. Пронина E.H., Костенко В.А., Супруненко C.H. Влияние хирургических нитей, модифицированных этонием, на количество фибробластов в тканях оперированных почек и мочевого пузыря собак // BicH. морфологи. - 2001. -
- Т.7, №2. - C.258-260.
Реферат
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ СТРУКТУРНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ ТКАНЕЙ МОЧЕТОЧНИКА СОБАК В РАЗЛИЧНЫЕ СРОКИ ПОСЛЕ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ УРЕТЕРОТОМИИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ РАЗНЫХ РАССАСЫВАЮЩИХСЯ ХИРУРГИЧЕСКИХ НИТЕЙ Ставничий A.C.
Ключевыеслова: мочеточник, уретеротомия, рассасывающийся шовный материал, структурные элементы паравульнарных тканей.
Исследование показателей тканевых элементов мочеточника собак в различные сроки после экспериментальной уретеротомии с использованием разных хирургических рассасывающихся нитей показало, что современное поколение шовных материалов рассматривается не как пассивное средство соединения тканей, а как активный регулятор процессов заживления операционной раны. Это подтверждается нашими исследованиями, показавшими, что применение РШМ с быстрым темпом резорбции (до 30 суток), модифицированных средствами, стимулирующими процессы репаративной регенерации в паравульнарных тканях, является эффективным средством предупреждения послеоперационных осложнений.
Актуалып проблеми сучасно! медицини
Summary
DYNAMICS IN PARAMETER CHANGES OF STRUCTURAL ELEMENTS OF CANINE URETER TISSUES IN VARIOUS TERMS AFTER EXPERIMENTAL URETEROTOMY WITH USE OF VARIOUS RESORBTIVE SURGICAL SUTURE MATERIALS Stavnychiy O. S.
Key words: ureter, ureterotomy, resorptive suture material, structural elements of paravulnar tissues.
The studying of canine ureter tissular elements at different terms after experimental ureterotomy with applying of various surgical resorptive suture materials allowed us to reveal that the latest sutures may be considered to be not only passive means of uniting of tissues but may act as active regulator of surgical wound healing process. This is proved by our investigations showed that applying of RSM with the high resorption rate (to 30 days) modified with substances which encourage the reparative generation processes in paravulnar tissues are the effective means in prevention of the development of post-operative complications.
УДК 616.65-006 -092.9:611.133
ВПЛИВ ТРАНСПЛАНТАЦП KPI0K0HCEPB0BAH0I ПЛАЦЕНТИ НА ДИНАМ1КУ АСЕПТИЧН0Г0 ЗАПАЛЕННЯ С1М ЯНИК1В
Стецук G.B.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
В cmammi представлене вивчення впливу nidmxipHo'i трансплантацй крюконсервовано1 плаценты на переби експере ментального асептичного запалення в сшяниках щуpiв çi змшами кыъ^сного клтинного складу сперматогенного еттелт.
Ключов1 слова: Л-карапнен, асептичне запалення, яечко, сперматогенний еглтелш, крюконсервована плацента, трансплантац1я плаценти.
Ктьюсть безплщних шлюб1в в XXI сторнч1 невпинно збтьшуеться. В УкраТы в 2000 роц1 було нараховано близько 1000000 безплщних амей [2,3]. Позначаеться стмка тенденця до збтьшення ктькост1 андролопчних хворих, а частка внеску ¡нфертильного стану у безплщы шлюби становить у чоловшв 30-50%. Одыею з головних причин чоловного безплщдя е надто висока чутливють чоловноТ статевоТ системи до дм р1зних хЫчних та фЬичних аген^в. При цьо-му найбтьш вразливими е генеративы структу-ри ам'яника, як1 в певних стадтх сперматогенезу реагують на майже незначы змЫи навколиш-нього середовища [10]. В даний час важливе мн сце займае розробка нових метода протизапа-льноТ терапп шляхом створення \ дослщження дм тканних препарат^, особливо плаценти [5]. Наявысть у плацент! велико!' ктькост1 бюлопчно активних речовин забезпечуе значний бюстиму-люючий ефект цих препарат^. За данними л1те-ратури визначений Тхнм активний вплив на сер-цево-судинну, ендокринну, нервову системи, на позитвы змши енергетичного, бткового (актива-ц1я бюсинтезу бтка) та ¡нших вид1в обмну речовин. Вони мають протизапальну, протипухлинну, ¡мунокорегуючу \ радюпртекторну д1ю [4,7].
Метою запропонованоТ роботи було вивчення експериментально-морфолопчних змЫ кттин сперматогенного еп1тел1ю при гострому асепти-чному запалены та при корекци його пщшюрною трансплантацию крюконсервованноТ плаценти.
Матер!ал та методи дослщження
Дослщження було проведено на ам'яниках 65 щур1в-самцв niHiT „BicTap", масою 280-340 грам, (по 5 тварин в rpyni). Експериментальне асептичне запалення викпикали внутршньоче-ревинним введениям 5 мг Л -карапнену ("Sigma", США) в 1 мл ¡зотоннного розчину хлориду на-Tpira на 1-у тварину. KapariHeH являе собою су-льфатизований глкозамноглкан, який видте-ний з ¡рландського морського моху Chondrus i використовуеться як флогоген. Одноразово тва-ринам проводили транспланта^ю крюконсерво-ваноТ плаценти шляхом пщшюрноТ трансплантаци' и шматочюв.
Евтаназ1я тварин проводилась шляхом пере-дозування кетам1 нового наркозу на 6, 12, 24 -години, 2-у, 3-ю, 5-у, 7-у, lO-у, 14-у, 21-у та 30-у добу пюля змодельованного асептичного запалення [1].
Пюля евтаназп тварин шматочки ам'яниюв занурювали в епон-812 за загальноприйнятою методикою [6,9]. 3 отриманих блоюв готували HaniBTOHKi зр1зи за допомогою ультрамкротома УМТП-7, як1 забарвлювали метиленовим сиым. Морфолопчну оцнку стану сперматогенного eni-тел1ю, кровоносного мкроциркуляторного русла i ¡нтерстиц1альноТ сполучноТ тканини проводили за допомогою св1тлового м1кроскопу [11]. MiKpo-фотографування здмснювали на цифровому MiKpocKoni ф1рми "Olympus" C 3040-ADU з адап-
* Робота е фрагментом комплексноi НДР „Розробка нових 6iomexHonoaiü mepani'i eHympiWHix хвороб з застосуванням кл/тинних та тканинних препаратов", № державно)'реестрацп 0105U002408.
