CC BY
14
УДК 619: 615.015.4: 619: 616.2: 636.2
Павлiв О.В., к.вет.н., ст. викладач, Гунчак В.М., д.вет.н., професор, Канюка О.1., д.в.н., професор, Гутий Б.В., к.вет.н., асистент, Bacie Р.О., к.вет.н., доцент, Харiв I.I., к.б.н., доцент, Хомик Р.1., к.б.н., доцент® Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ВПЛИВ ОФЛОКСАЦИНУ НА МОРФОЛОГ1ЧН1 I БЮХ1М1ЧШ ПОКАЗНИКИ КРОВ1 ТЕЛЯТ ХВОРИХ НА КАТАРАЛЬНУ БРОНХОПНЕВМОН1Ю
До^джено еплие офлоксацину на морфологiчнi i 6wxiMi4m показники кроеi телят хеорих на катаральну бронхопнеемотю. Встаноелено еисоку лжуеальну ефектиетсть за умое ступенееог антибютикотерапп.
Ключовi слова: офлоксацин, катаральна бронхопнеемотя, ступенееа антибют икотератя
Головне завдання в rany3i тваринництва - збшьшити та здешевити виробництво тваринницько! продукци. Одним i3 шляхiв вирiшення цього питання е профiлaктикa та ефективне л^вання тварин при захворюваннях шфекцшно! та незаразно! етюлоги. У структурi захворювань бaктерiaльноl етюлогп бронхопневмонп у молодих тварин е одшею з причин масово! зaгибелi i вимушеного забою [1, 3]. Тому, щ захворювання наносять знaчнi економiчнi збитки тваринництву. При л^ванш захворювань бaктерiaльноl етюлогп провiдне мiсце займае aнтибiотикотерaпiя [2, 3]. Високу ефективнiсть при бронхопневмошях проявляють aнтибiотики групи пенiцилiну, тетраци^ну, мaкролiдiв, aмiноглiкозидiв.
Проте, до вказаних антибютиюв у бaктерiй швидко настае резистентшсть, що зменшуе 1хню терапевтичну ефективнiсть.
Саме тому постiйно здшснюеться пошук нових груп aнтибiотикiв на основi високих технологiй виробництва та складних способiв синтезу, що значно збшьшуе вaртiсть лiкувaння. Поряд iз впровадженням у практику лiкувaння препараив iз новими фaрмaкологiчними властивостями, створюються новi лiкaрськi форми на бaзi вiдомих препaрaтiв та розробляються оптимальш схеми i способи фармакотерапп. Одним iз таких способiв е ступенева aнтибiотикотерaпiя при iнфекцiйних захворюваннях, яка за останш роки набула широкого застосування в гуманнш медицинi.
Саме тому метою наших дослщжень було дослщити вплив офлоксацину на актившсть ферментiв сироватки кровi хворих телят та впровадити у практику ветеринарно! медицини ефективний метод лiкувaння телят, хворих на катаральну бронхопневмонш методом ступенево! терапп офлоксацином -новим антибютиком групи фторхiнолону.
® Павл1в О.В., Гунчак В.М., Канюка О.1., Гутий Б.В., Вас1в Р.О., Хар1в I.I., Хомик Р.1., 2008
199
Матер1ал 1 методи дослщжень. Дослщи проводили на 20-ти телятах 2-х мюячного вшу, яю були сформованi у 2 групи по 10 тварин у кожнш (контрольну i дослiдну). Телят хворих на катаральну бронхопневмонiю, л^вали ступеневим введенням офлоксацину в дозi 10 мг/кг м.т. з штервалом 24 год. У день постановки дiагнозу офлоксацин вводили внутрiшньом'язово, а в наступш 2 доби препарат задавали перорально.
У телят, яких лжували офлоксацином дослiджували морфологiчнi i бiохiмiчнi показники кровi на 1-у, 3-ю, 5-у i 7-у доби дослщу. Контролем нормалiзацil морфологiчних показниюв кровi були величини показникiв кровi клiнiчно здорових телят - аналопв.
Результати дослщжень морфологiчного i бiохiмiчного складу кровi лiкованих телят, представлеш у табл. 1-4. Контролем нормалiзацil бiохiмiчних i морфологiчних показникiв кровi були величини показникiв кровi клшчно здорових телят - аналогiв.
При застосуванш офлоксацину, на третю добу л^вання у телят полiпшився загальний стан. Вони по!дали корм. Зменшився кашель та стабiлiзувалося дихання i стан серцево! дiяльностi. Нормалiзувалася температура тша.
Результати дослiдження морфологiчних показниюв кровi телят, лiкованих офлоксацином, представлеш у табл. 1. У телят, хворих на катаральну бронхопневмонш, встановлено пщвищену юльюсть еритроцитiв та високий рiвень гемоглобiну.
Таблиця 1
МорфолоНчш показники кров1 телят, л1кованих офлоксацином
(М± т, п =10)
Показники Доба дослщжень
Дослвд/контроль Перша Третя П'ята Сьома
Еритроцити, Т/л 8,65 ± 0,34 8,24 ± 0,26 8,60 ± 0,35 7,62 ± 0,56
7,32±0,15 ** 7,34±0,12 * 7,36± 0,14 * 7,46±0,12
Гемоглобш, г/л 137,8 ± 1,4 134,6± 1,8 116,6 ± 3,2 113,6 ± 2,8
107,3±1,6*** 112,4± 1,5** 108,7±1,5 116,2± 1,2
Гематокрит, л/л 38,8± 0,6 35,8± 0,6 36,8± 1,4 36,2± 0,8
34,5± 0,8 * 34,8±0,2 34,7±0,4 34,8± 0,6
ШОЕ, мм/год 5,75 ± 0,13 6,24 ± 0,14 6,28 ± 0,16 6,30 ± 0,18
6,54±0,05 * 6,52±0,08 6,45±0,06 6,49±0,04
Кольоровий показник 0,80±0,05 0,82± 0,02 0,68± 0,03 0,74± 0,02
0,74±0,03 0,76± 0,04 * 0,73±0,06 * 0,78±0,05
Об'ем еритроцита, фл. 44,8± 1,6 43,4± 1,4 42,8± 1,7 47,5± 1,8
47,1±1,2 * 47,4±1,3 * 47,1±1,5* 46,6± 1,4
Конц. гемоглобшу в 35,4± 1,4 37,6± 1,3 31,7± 1,2 33,4± 1,7
еритроцип, ммоль 31,9± 1,3 * 32,3± 1,4 * 31,1± 1,6* 34,2±1,5
Вм1ст гемоглоб1ну в 15,9 ± 1,3 16,3± 1,6 13,5 ± 1,7 14,9 ± 1,6
еритроцит1, фмоль 14,7±0,6 15,2±0,8 14,7±0,8 15,5±0,8
200
При застосуванш для л^вання офлоксацину на 3-у добу встановлено зменшення кшькосп еритроциив i вмюту гемоглобiну кровi. У межах нормальних величин була величина гематокриту та швидкiсть осiдання еритроциив. Проте, вмiст i концентрацiя гемоглобiну в одному еритроцитi були, вщповщно, на 7% i 16% вищими, порiвняно iз клiнiчно здоровими телятами. Тому, величина кольорового показника, на вказаний перюд, була на 8% вищою. Середнш об'ем одного еритроцита на 3-у добу до^ду був на 9% меншим, порiвняно iз контролем.
На 5-у добу рiвень гемоглобiну кровi нормалiзувався, а кшьюсть еритроцитiв була на 17% бшьшою, порiвняно iз клiнiчно здоровими телятами.
Встановлено, що на 5-у добу у лжованих телят величини середнього вмшту та середньо! концентраци гемоглобiну в одному еритроцитi, вiдповiдно на 9% i 10% меншими, шж у контролi, а тому меншою була величина кольорового показника. Середнш об'ем одного еритроциту був на 10% меншим за нормальну величину.
Отримаш результати дослщжень морфологiчного складу кровi свiдчать що у телят, лжованих офлоксацином, активiзуеться система еритропоезу, про що свщчить наявнiсть молодих формених елементiв кровь У телят, лжованих офлоксацином повна нормалiзацiя морфологiчних показникiв кровi, кшькосп еритроцитiв, рiвня гемоглобiну та величин еритроцитарних iндексiв настае на 7-у добу дослiду.
Результати дослщження обмiну бiлкiв у телят, хворих на катаральну бронхопневмошю i лжованих офлоксацином, представленi у табл. 2.
На 7-у добу встановлено, що рiвень загального бiлка у сироватщ кровi був таким, як у тварин контрольно! групи. Рiвень альбумшв у сироватцi кровi лiкованих телят поступово пiдвищувався на 3 i 5-у доби. Проте, i на 7-у добу до^ду був на 30% нижчим, порiвняно iз клмчно здоровими телятами. Рiвень глобулiнiв у сироватщ кровi телят, лiкованих офлоксацином також тдвищувався i на 7-у добу був таким, як у контрольно! групи втарин.
Таблиця 2
Р1вень загального бшка 1 його фракцш у сироватщ кров1 телят, лiкованих
офлоксацином (М± т, п =10)
Показники Доба дослвджень
Дослщ/контроль Перша Третя П'ята Сьома
Бшок загальний, г/л 50,5 ± 0,12 52,0 ± 0,14 56,4 ± 0,18 61,3 ± 0,08
61,9±0,22*** 62,4±0,35 ** 62,6 ± 0,34* 61,8±1,24
Альбумши, г/л 22,6± 0,32 25,4± 0,28 27,6± 0,22 23,4± 0,34
18,4±0,34*** 23,3±0,36 * 24,2±0,18* 26,8±0,16*
Глобулши, г/л 33,9 ± 0,28 38,0 ± 0,25 35,0 ± 0,24 37,9± 0,27
39,6 ± 0,23** 39,1± 0,34 35,2 ± 0,38 34,5±0,26
Коефщент А/Г 0,66 ± 0,06 0,67 ± 0,04 0,79 ± 0,02 0,68± 0,04
0,46±0,02*** 0,65±0,04 0,68±0,08* 0,77±0,05*
201
Результати проведених дослщжень свщчать, що у телят, лшованих офлоксацином у сироватщ кровi рiвень загального бiлка i глобулмв нормалiзувався на 7-у добу. Гiпоальбумiнемiя, встановлена на вказаний перiод, могла бути наслщком посилено! утилiзацil альбумшв для пластичних процесiв у реабштаци змiн, що настали в легенях при катаральнш бронхопневмони.
Результати дослщжень активной ферментiв у сироватцi кровi телят, хворих на катаральну бронхопневмошю i лiкованих офлоксацином, представленi у табл. 3
Таблиця 3
Актившсть фермент1в у сироватщ кров1 телят,
лжованих офлоксацином (М± т, п =10)_
Показники Доба дослвджень
Дослвд/контроль Перша Третя П'ята Сьома
Каталаза, ммоль/л 0,85 ± 0,06 0,82 ± 0,06 1,18 ± 0,07 1,64 ± 0,08
1,73±0,04*** 1,68±0,02*** 1,65±0,04*** 1,78±0,04
Фосфатаза ммоль/л 3,25± 0,12 3,54± 0,14 3,62± 0,16 3,78± 0,16
3,70± 0,16* 3,86± 0,12* 3,95± 0,12* 3,76± 0,14
АсАТ, ммоль/л 2,15± 0,02 2,14± 0,08 1,72± 0,04 1,45± 0,06
1,34±0,08*** 1,42±0,02*** 1,48± 0,06* 1,32± 0,08
АлАТ, ммоль/л 0,86± 0,06 0,82± 0,06 0,68± 0,02 0,56± 0,04
0,62±0,08*** 0,64±0,07*** 0,58± 0,04** 0,61± 0,06
Коеф. АсАТ/АлАТ 2,52± 0,04 2,61±0,04 2,53±0,06 2,19± 0,05
2,16±0,04* 2,22±0,06* 2,55±0,06* 2,16± 0,08
Як встановлено у наших дослщах, у сироватцi кровi телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, низькою була активнiсть каталази i лужно! фосфатази. У сироватцi кровi телят, лiкованих офлоксацином, активнiсть каталази на 3-ю i 5-у доби поступово пiдвищувалася, i нормалiзувалася на 7-у добу. Актившсть лужно! фосфатази нормалiзувалася на 5-у добу л^вання. Актившсть АлАТ була вищою за нормальш величини на 28% на 3-у добу та на 17% на 5-у добу л^вання. Актившсть АсАт нормалiзувалася на 7-у добу. Внаслщок не однаково! нормалiзацil активност амiнотрансфераз у сироватцi кровi, величина коефщента АсАТ/АлАТ на 5-у добу була меншою вiд контрольно! на 6%.
Отже, зниження активной АсАТ у сироватцi кровi на 5-у добу свщчить про стабiлiзацiю м^охоц^альних мембран гепатоцитiв, а дещо високий рiвень АлАТ на вказаний перюд, вказуе на неповну стабiлiзацiю зовшшшх мембран гепатоцитiв.
Повну нормалiзацiю активност дослiджуваних амiнотрансфераз у сироватцi кровi телят, лiкованих офлоксацином, встановлено на 7-у добу. Це свщчить про стабЫзацш метаболiчних процесiв в органiзмi телят пiсля проведено! антибiотикотерапi!.
Результати дослщження величин показникiв клiтинного iмунiтету телят, хворих на катаральну бронхопневмошю i лiкованих офлоксацином представленi у табл. 4.
202
Встановлено, що у лжованих телят на 7-у добу норм^зувалася фагоцитарна актившсть нейтрофшьних лейкоциив, пщвищилася бактерицидна i лiзоцимнa aктивнiсть сироватки кровi. Нормaлiзaцiя системи клiтинного iмунiтету свiдчить про припинення дп бaктерiaльноi шфекцп. Проте, лейкоцитоз, встановлений на 7-у добу, свщчить, що на вказаний перюд у легенях наявш залишки запального процесу.
Таблиця 4
Величини показникт неспециф1чно! резистентност у телят, лжованих
офлоксацином (М± m, n =10)
Показники Доба дослвджень
Дослщ/контроль Перша Третя П'ята Сьома
Лейкоцити, Г/л 12,64± 0,86 10,46± 0,65 9,24± 0,64 9,32± 0,82
8,42±0,24*** 8,46±0,38** 8,24± 0,36* 8,56±0,26*
БАСК, % 45,6 ± 1,74 51,2 ± 1,74 51,4 ± 1,64 64,3 ± 1,34
67,4±1,45*** 67,2±1,16*** 67,7±1,24** 67,2± 1,64
ЛАСК, % 18,2± 0,14 20,4± 0,18 25,6± 0,22 26,8± 0,32
25,4±0,72*** 26,2± 0,24*** 27,4±0,36* 28,6±0,63
ФАЛ, % 40,6 ± 1,45 40,4 ± 1,26 48,3 ± 1,84 54,7 ± 1,26
53,7±1,63*** 54,2±1,36*** 53,2± 1,62* 52,8± 1,46
Висновки. Пiдводячи пiдсумки вивчення ефективност лiкувaння телят офлоксацином при катаральнш бронхопневмонп, ми дiйшли висновку, що антибютик проявляе високу лiкувaльну ефектившсть за умов ступенево! антибютикотерапп. Клмчне одужання телят настае на 3-5 добу а нормaлiзaцiя морфологiчних i бiохiмiчних покaзникiв кровi на 7-у добу. Гiпоaльбумiнемiя, на тлi нормального рiвня загального бiлкa у сироватщ кров^ вказуе на iнтенсивну утилiзaцiю aльбумiнiв для вiдновлення легенево! тканини, ушкоджено! бaктерiaльними токсинами. Наявний лейкоцитоз i еозинофiлiя на 7-у добу дослщу, свiдчaть, що у легенях наявш залишки запального процесу.
Лггература
1. Новиков В.Н., Ленкова Н.И., Макарова О.В. Ступенчатая терапия офлоксацином бронхолегочных заболеваний.// Антибиотики и химиотерапия.-1996. Т.41.-С.50-52.
2. Siporin C., Heifetz C.-L., Domagala J.M. The nev Generation of Quinolones. / Edits. New-York-London, -1990. -P.156-162.
3. Пaвлiв О.В., Гунчак В.М. Лiкувaльнa ефектившсть офлоксацину при бронхопневмонп телят // Наук. практ. конф. / Сучасш проблеми ветеринарно! фaрмaкологii, токсикологii, фармацп. - Ки!в, 2006. - Вип.107. - С. 8-10.
Summary
Explored influence of ophloxacini is on the morphological and biochemical indexes of blood of calves patient with catarrhal bronchopneumonia. High medical efficiency is set subject to the condition stepdown therapy antibacterialis.
Keywords: ophloxacini, catarrhal bronchopneumonia, stepdown therapy antibacterialis.
Стаття надшшла до редакцИ 10.04.2008
203
