CC BY
19
УДК 619:616.636.592
Журавльов О.Ю.,1 здобувач Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ВПЛИВ ПЛОД1В РОЗТОРОПШ1 ПЛЯМИСТО1 НА АКТИВН1СТЬ ФЕРМЕНТ1В ПРИ ГЕПАТОДИСТРОФП У СОБАК
У статт1 представлено результати еплиеу плодге розторопш1 плямистог на нормал1зацт печткоеозалежних фермент1е у сироеатц кроег собак хеорих на гепатодистрофт г лгкоеаних глюкозо-аскорбгноеим розчином. Встаноелено, що флаеол1гнан «Сил1марин» плодге розторопш1 плямистог прояеляе еисоку гепатопротекторну дт г стабтзуе клтинш мембрани гепатоцит1е, що унеможлиелюе надмгрне еиходження енутршньоклтинних фермент1е у русло кроег.
Ключовi слова: собаки, гепатодистроф1я, гепатопротектори, флаеол1гнани «Сил1марин», глюкозо-аскорбгноеий розчин, плоди розторопш1 плямистог, амтотрансферази, фосфатази.
Актуальшсть теми. В умовах великих мкт собак утримують на обмеженш територи, годують не традицшними кормами, на них постшно дшть шумовi i свiтловi фактори та гiподинамiя, що призводить до глибоких метаболiчних процеЫв в органiзмi тварин, наслщком яких настае ураження печiнки. За повщомленнями в лiтературi [1,2] найбшьш часто, у собак, що утримуються в мiстах бувае гепатодистрофiя. Це захворювання дiагнозують у 30-40% вщ загально! кiлькостi внутрiшнiх незаразних захворювань.
Методи лiкування тварин, у тому чи^ собак, при гепатодистрофи розроблнеш недостатньо. Арсенал високоефективних гепатопротекторних препарата, що застосовують у практицi ветеринарно! медицини обмежений. В бiльшостi випадюв при гепатодистрофи для лiкування тварин застосовують глюкозо-аскорбшовий розчин та шсулш. Тому проблема фармаколопчно1 корекци патолопчних станiв при хворобах печiнки е одним iз актуальних завдань гепатопатологи.
За останнi роки, в гуманнш медицинi, для лiкування при гепатодистрофiях, застосовують рослиннi препарати. Вони проявляють повiльну, але високоефективну терапевтичну дш, що не супроводжуеться рiзкими змшами гомеостазу та побiчною дiею, яка притаманна для бшьшосп хiмiотерапевтичних препарата [3,4].
Помiж фiтопрепаратiв, що застосовують в гематологи, чшьне мiсце займае розторопша плямиста. Плоди ще1 рослини мктять кiлька фiтолiгнанiв, об'еднаних тд загальною назвою «Силiмарин», а також мiкроелементи (К, Са, Мg), мкроелементи (Fe, Си, Zn, Se), в^амши (А, К, Е, С, групи В), жирнi кислоти
® Науковий консультант - д.вет.н.,професор Гунчак В.М. Журавльов О.Ю., 2011
(оле!нова, пальм^инова, стеаринова). Такий широкий набiр бюлопчно активних речовин забезпечуе плодам розторопшi плямисто! високу гепатопротекторну дiю. Проте, у практищ ветеринарно! медицини препарати розторопшi плямисто! не набули широкого застосування, внаслщок недостатнього вивчення !х ди в дослiдах на тваринах.
Мета роботи полягала у встановленнi гепатопротекторно! ди плодiв розторопшi плямисто! при сумiсному застосуванш глюкозо-аскорбiнового розчину для лiкування собак, хворих на спонтанну гепатодистрофш.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проводили в кшшщ дрiбних тварин мiста Киева протягом 2010-2011 роюв. Собак, що надходили в клiнiку для лжування пiсля постановки дiагнозу на гепатодистрофш, лжували глюкозо-аскорбiновим розчинм (1-а група, 10 голiв) та одночасним введенням глюкозо-аскорбiнового розчину i задаванням плодiв розторопшi плямисто! (2-а група, 10 голiв). Необхiдно зазначити, що дослщи проводилися в умовах практики при спонтанних гепатодистрофiях, тому в дослщах були собаки рiзних порiд i вiку, якi нерiвномiрно поступали в клiнiку протягом року. Контролем були клмчно здоровi собаки (5 голiв).
Глюкозо-аскорбiновий розчин в 100 мл води для ш'екцш мютив 20г глюкози i 5г аскорбiново!' кислоти. Розчин уводили внутршньовенно в дозi 1мл/кг м. т. Розмелеш плоди розторопшi плямисто! закупляли в аптещ i задавали з мясним фаршем в дозi 1г/кг м. т.
Курс лiкування полягав в тому, що препарати задавали 3 дш поспшь, вiдтак 3 дш препарати не задавали, а в наступш днi курс лжування повторювали. Лiкування проводили 20 дiб поспiль. За цей перiод проведено 4 курси введення глюкозо-аскорбшового розчину та згодовування плодiв розторопшi плямисто!.
Для дослщження морфологiчних i бiохiмiчних показникiв кровi у собак iз стегново! вени шприцом брали кров на 1-у, 10-у, 15-у i 20-у доби.
В сироватщ кровi дослiджували активнiсть амiнотрансфераз (АсАТ, АлАТ, ГГТ) за методом Райтмана i Френкеля в модифiкацi! А.К. Капетанаю, активнiсть лужно! фосфатази i лактатдегщрогенази за методом описаним в довщнику з клiнiчно! бiохiмi!.
Результати дослщжень та Ух обговорення. У сироватцi кровi собак, хворих на гепатодистрофш актившсть печiнкових ферментiв була досить високою. У порiвняннi з клмчно здоровими тваринами активнiсть АлАТ була в 3 рази, а актившсть АсАТ в 2,4 рази вищою (таблиця 1). У вщповщноси до цього величина коефщенту АсАТ/АлАТ з 1,10±0,02 знизилась до 0,86±0,04 (Р<0,025), що вказуе на те, що у русло кровi АлАТ надходить з гепатоцитiв в бiльших кшькостях нiж АлАТ. Це зумовлено тим, що АлАТ локалiзуеться в цитоплазмi гепатоцитiв, а АсАТ - в мiтохондрiях i для надходження в кров ш необхiдно подолати двi бiологiчнi мембрани.
Неохiдно також зазначити високу актившсть ЛДГ i ГГТ у сироватщ кровi хворих собак, вщповщно в 2,1 i 2,9 рази вище, порiвняно з клмчно здоровими тваринами.
Таблиця 1
Актившсть фермент1в у сироватщ кров1 собак хворих на гепатодистроф1ю 1 лжованих глюкозо-аскорбшовим розчином сукупно з
плодами розторопш1 плямистоУ (М±т; п=10)
Ферменти (ммоль/л) Клшчно здоров1 Хвор1 Доба л1кування
10-а 15-а 20-а
АлАт 312,5±24,6 954,6±23,2*** 811,4±16,2*** 611,4±12,4** 338,4±18,6
АсАТ 345,2±18,4 827,4±25,2*** 724,6±18,2*** 625,6±18,6** 380,4±12,6
Коефщент АсАТ/АлАТ 1,10±0,02 0,86±0,04** 0,89±0,06* 1,02±0,05* 1,12±0,08
ЛДГ 105,4±8,2 185,6±14,3*** 153,4±12,2*** 125,4±9,2* 108,2±8,6
ГГТ 128,2±16,4 209,4±12,6 208,6±14,2*** 206,2±2,6*** 166,4±8,2
ЛФ 316,4±7,6 418,2±3,8 365,4±6,4* 320,4±8,6 315,4±7,2
Прижита - стутнь в1ропдносп: * - Р<0,05; **Р<0,025; ***Р<0,01
Отже, висока актившсть у сироватщ кровi собак, хворих на гепатодистрофш iндикаторних для печшки ферментiв (АсАТ, АлАТ, ГГТ, ЛДГ) зумовлена збiльшенням проникностi бюлопчних мембран гепатоцитiв i виходженням iз них у кров'яне русло внутршньокл^инних ферментiв, що i спричиняе гшерферментащю.
Як вважають бiльшiсть дослiдникiв [5] визначення активносп амiнотрансфераз у сироватщ кровi е iндикаторним тестом на ураження печшки, в тому чи^ i при гепатодистрофi!.
В цитоплазмi гепатоцитiв локалiзуеться глiколiтичний фермент лактатдегщрогеназа ЛДГ. Висока активнiсть цього ферменту у сироватщ кровi хворих собак свщчить про наявнiсть запальних процеЫв.
Гаммаглутамiлтрансфераза (ГГТ) локалiзуеться в мембранах мшарного полюсу гепатоцитiв та в кл^инах ендотелiю жовчовивiдних шляхiв. Пщвищення активностi цього фермента у сироватщ кровi хворих собак е показником холестазу.
Пщвищення активност лужно! фосфатази у сироватщ кровi на 32,2% можна поснити збшьшенням кiлькостi лейкоцита, що встановлено нами в попередшх дослщах. Адже, цей фермент у великих кшькостях мiститься в лейкоцитах [6].
При застосуванш для лжування собак хворих на гепатодистрофiю глюкозо-аскорбiнового розчину сукупно з плодами розторопшi плямисто! на 10-у добу суттево знизилася активнiсть лужно! фосфатази, на 15-у добу лактатдегщрогенази. Необхщно зазначити поступову нормалiзацiю у сироватщ кровi активностi АсАТ i АлАТ i повну нормалiзацiю ферментiв на 20-у добу лжування.
Плоди розторопшi плямисто! мiстять фiтолiгнан «Силiмарин». Вш проявляе високу мембрано стабiлiзуючу дш, тому у сироватцi кровi собак яких лкували, активнiсть амiнотрансфераз нормалiзувалася на 15-у добу. За тако! дi! плодiв швидко нормалiзувалася актившсть лактатдегщрогенази. Паралельно iз зменшенням юлькосп лейкоцитiв зменшувалася активнiсть лужно! фосфатази у сироватщ кровi собак.
Досить специфiчною була активнiсть гамаглутамiлтрансферази у сироватщ кровi собак, яких лжували глюкозо-аскорбiновим розчином сукупно з плодами
розторопшi плямисто1. На 10-у добу i 15-у доби лжування актившсть ферменту залишалася постшно високою i на 20-у добу знизилася, але була на 29,6% вищою порiвняно i3 клiнiчно здоровими тваринами.
Отримаш результати свiдчать, що на 20-у добу лiкування актившсть шдикаторних для печiнки ферментiв нормалiзуються, внаслiдок вiдновлення стабiльностi клiтинних мембран гепатоциив. Проте, на вказаний перюд, ще наявний холестаз внаслiдок циротичних змш паренхiми печiнки.
В процесах гепатопротекторно! ди необхiдно також зазначити вщповщну роль аскорбшово1 кислоти. Адже, це сильний антиоксидант, що нейтралiзуe активш форми кисню i захищае бiологiчнi мембрани гепатоцитiв вiд деструкци.
Поряд з цим глюкозi належить важлива роль в забезпеченнi регенераци гепатоцитiв.
Висновки. Собак iндивiдуального сектора в умовах великих мкт утримують на обмеженiй територи. За умов гшодинами, постшно1 ди шумових i свiтлових стрес-факторiв та неадекватна годiвля е причиною розладiв метаболiстичних процеЫв, що спричиняе гепатодистрофiю. При гепатодистрофп високу терапевтичну ефективнiсть проявляе глюкозо-аскорбшовий розчин при сукупному застосуваннi з плодами розторопшi плямисто1.
Л1тература
1.Уша Б.В. Беляков И.М .Болезни печени собак. - М., 2002. - 36с.
2.Дикий О.А.. Гепатодистрофiя у собак службових порщ. Автореф. дис.. ...канд. вет. наук. - Бша Церква, 2000. - 18с.
3.Харченко Н. Порiвняльна характеристика сучасних гепатопротекторiв //Вiсн. фармакол. та фармац. - 2001. - №3-4. - С. 18-26.
4. Соловйова Л.М. Ефектившсть лкування токсично1 гепатодистрофп у собак. //Вкн. БДАУ. - Бiла Церква, Вип. 23, 2002. - С. 187-193.
5. Изоферменты в медицине. /Н.М. Петрунь и др. - К.: Здоровя, 1982, -
248с.
6. Ветеринарна клЫчна бiохiмiя /В.1. Левченко i спiвав. - Бша Церква, 2002. - 440с.
Summary А. Zhuravlev
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z.Gzhytskyj EFFECT ON FETUS THISTLE SPOTTY AT EPATODYSTROFIYI ENZYME ACTIVITY IN DOGS
Dogs are individual sector in large cities hold a limited area. In terms of physical inactivity, constant noise and light of the stress factors and inadequate nutrition is the cause of disorders metabolistychnyh processes that cause hepatodystrofiyu. When hepatodystrofiyi high therapeutic efficacy revealed glucose-ascorbic solution at total use of milk thistle fruits spotty
Рецензент - д.вет.н., проф. Гуфрш Д.Ф.
