CC BY
10
УДК 636,09: 615,9: 636,2
Гутий Б.В., ® к. вет.н., асистент Львiвський нащональний ушверситет ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iменi С.З.Гжицького
ВПЛИВ Н1ТРАТУ НАТР1Ю У Р1ЗНИХ ДОЗАХ НА АКТИВН1СТЬ АМ1НОТРАНСФЕРАЗ СИРОВАТКИ КРОВ1 БУГАЙЦ1В
Дослгджено актиетсть фермент1е алатн-амтотрансферази та аспартат-амтотрансферази за умое дИ токсичних доз нтрату натрт (0,30,5 гНО3~/кг) на оргатзм бугайще
Ключовi слова: бугайщ, ферменти, крое, нтрати, ттрити
Аналiз доступно! втизняно! та зарубiжно! л^ератури дае пщстави стверджувати, що у зв'язку з постiйно зростаючим викидом азотовмшних сполук у повiтряний i водний басейни, питанням токсичностi штраив i нiтритiв в наш час придшяеться значна увага [1, 2, 3]. Необхщно зазначити, що надмiрне накопичення нiтратiв i нiтритiв у кормах i водах становить реальну загрозу для здоров'я та продуктивной сiльськогосподарських тварин, яким використовують даш корми та воду. Наявна л^ература, яка вiдображае численнi результати дослщжень впливу нiтратiв i нiтритiв на оргашзм тварин, не повнiстю вщображае !х механiзм ди. Тому нашi дослiдження, були спрямованi на поглиблене вивчення патогенезу штратно-штритного токсикозу в молодняку велико! рогато! худоби, яю мають важливе наукове та практичне значення.
Метою наших дослщжень було встановити вплив штрату натрш у токсичних дозах на актившсть аланiн-амiнотрансферази i аспартат-амiнотрансферази у сироватцi кровi бугайцiв.
Матер1али 1 методи. Дослщи проводились на бугайцях шестимiсячного вшу, якi були сформованi у 4 групи по 5 тварин у кожнш:
1 група - контрольна, бугайщ знаходились на звичайному ращош згiдно норм В1Та;
2 група - дослщна 1, бугайцям згодовували з кормом нiтрат натрiю у дозi 0,3 гКО3"/кг маси тша;
3 група - дослiдна 2, бугайцям згодовували з кормом штрат натрш у дозi 0,4 гКОз"/кг маси тiла;
4 група - дослщна 3, бугайцям згодовували з кормом штрат натрш у дозi 0,5 гКО3"/кг маси тша.
Кров для аналiзу брали з яремно! вени через 1, 3, 6, i 9 годин тсля згодовування штрату натрш.
У сироватщ кровi дослiджували: активнiсть аспартат-амiнотрансферази (АсАТ) (К.Ф. 2.6.1.1.) i аланiн-амiнотрансферази (АлАТ) (К.Ф. 2.6.1.2.) - за методом Райтмана й Френкеля, в модифжаци К.Г. Капетанаю.
® Гутий Б.В., 2008
63
Результати дослщжень. У KpoBi дослщних тварин, визначали актившсть амiнотрансфераз, адже цi ферменти вщображають функцiональний стан печiнки. Вiдомо, що амiнотрансферази беруть участь у процесах перемiнування. Вони переносять амiногрупи вщ амiнокислот до кетокислот.
Одним i3 ферментiв, якi належать до групи амiнотрансфераз, е аспартат-амiнотрансфераза. Активнiсть цього ферменту при гострому штратно-штритному токсикозi наведена у таблицi 1.
Як видно i3 таблицi 1, актившсть аспартат-амшотрансферази на початку дослщу була у межах 0,92±0,01 - 0,95±0,04 ммоль год/л. У подальшому активнiсть ферменту пiдвищувалася, починаючи i3 першо! години дослiду. У бугайщв групи Д1 активнiсть ферменту, у першу годину до^ду зросла на 2%, на третю годину - на 3% i на шосту годину на 5%, вiдносно величин контрольно! групи тварин. На дев'яту годину дослщу, актившсть аспартат-амшотрансферази досягла висхщних величин i становила 0,94±0,03 ммоль год/л.
При згодовуваннi бугайцям штрату натрiю у дозi 0,4 г КО37кг активнiсть аспартат-амiнотрансферази, у першу годину до^ду зросла на 8%, вщносно контролю. У наступш години дослiду активнiсть ферменту продовжувала зростати i на шосту годину становила 1,04±0,03 ммоль год/л, що на 9,5% е вище вщ величин у контрольнiй групi тварин. На дев'яту годину до^ду, актившсть аспартат-амшотрансферази знизилася, але вiдносно контролю була вищою на 4%.
Таблиця 1
Актившсть аспартат-амшотрансферази у сироватш кров1 бугайщв при гострому штратно-штритному токсикоза (M±m, n = 5)
Аспартат-амшотрансфераза (ммоль год/л)
Час Групи тварин
дослщження кров1 Досл Досл Досл
(години) Конт щна 1 iдна 2 iдна 3
рольна (0,3 (0,4 г (0,5
г КОэ"/кг) КОэ"/кг) г КОэ"/кг)
Вих1дш 0,93 0,95 0,92±0 0,93±
величини ±0,03 ±0,04 ,01 0,02
Перша 0,92 0,97±0, 0,99±0, 1,02±
година ±0,02 01* 03* 0,08*
Третя 0,93± 0,98 1,01±0 1,07±
година 0,03 ±0,02* ,04* 0,04*
Шоста 0,95 1,00± 1,04±0 1,16±
година ±0,05 0,04 ,03* 0,03**
Дев'ята 0,92 0,94±0, 0,96±0, 1,05±
година ±0,0 03 03 0,05*
Аналопчш змiни активностi АсАТ встановили i при згодовуваннi бугайцям штрату натрш у дозi 0,5 г КО37кг маси тiла. На першу годину до^ду активнiсть ферменту зросла, вщносно контрольно! групи тварин, на 9,7%, а на третю годину - на 15%.
64
На шосту годину дослщу, актившсть ферменту зросла на 22%, а на дев'яту годину на 14%, вщносно величин контрольно! групи.
З наведених у таблиц 2 даних видно, що актившсть аланш-амiнотрансферази, до згодовування штрату натрiю, у кровi бугайцiв була у межах 0,41±0,01 - 0,43±0,02 ммоль год/л.
Пiсля згодовування згаданого вище токсиканту, активнiсть ферменту, у тварин вах дослiдних груп зростала i найвищою була на шосту годину. У бугайщв групи Д1 вона становила 0,51±0,07 ммоль год/л, групи Д2 0,53±0,06 ммоль год/л, групи Д3 0,65±0,02 ммоль год/л. Порiвняно i3 контролем, активнiсть аланш-амшотрансферази, у тварин групи Д1 була вищою на 19%, групи Д2 - на 23%, групи Д3 на 50%.
Зростання активност внутрiшньоклiтинних ферментiв - аланiн- i аспартат-амiнотрансферази у кровi дослiдних бугайщв, можливо зумовлене тим, що штрити пошкоджують бiологiчнi мембрани клiтин, внаслщок чого iз гепатоцитiв, та серцевого м'яза, у кров надходять амшотрансферази. Чим глибшi структурнi пошкодження бюлопчних мембран, тим вища активнiсть амшотрансфераз у сироватцi кровi.
Таблиця 2
Актившсть аланш-амшотрансферази у сироватщ кров1 бугайщв при гострому нiтратно-нiтритному токсикоза (М±т, n = 5)
Аланш-амшотрансфераза (ммоль год/л)
Час
дослщження кров1 (години)
Вих1дш величини
Перша
година
Третя година
Шоста година
Дев'ята година
Кон трольна
0,4 3±0,02
0,4 1±0,01
0,44± 0,01
0,4 3±0,02
0,4 2±0,02
Дос лiдна 1
(0,3 г КОз"/кг)
0,4 4±0,01
0,4 5±0,05
0,4 9±0,02
0,5 1±0,07
0,4 6±0,02
Групи тварин
Досл iдна 2 (0,4 г КОз"/кг) 0,41± 0,01
0,49± 0,01
**
0,50± 0,01
**
0,53± 0,06
**
0,45± 0,01
До^ дна 3 (0,5 г КОз"/кг) 0,42±0 ,01
0,54±0 ,02
***
0,58±0 ,03
***
0,65±0 ,02
***
0,49±0 ,01
**
Отже, за величинами активностi амiнотрансфераз у сироватщ кров^ можна встановити стутнь ураження печiнки. Виходячи is результат, проведених нами дослiджень, встановлено, що при дп нiтратiв у токсичних дозах, у сироватщ кровi актившсть аланш-амшотрансферази шдвищуеться в
65
бшьшш Mipi, шж актившсть аспартат-амшотрансферази. Це зумовлено тим, що аланiн-амiнотрансфераза навiть при незначних деструктивних ураженнях мембран гепатоцитiв, легко видшяеться з них i надходить у кров. Натомiсть, фермент аспартат-амшотрансфераза мiститься у мiтохондрiях гепатоцитiв, а тому проникнення даного ферменту у кров ускладнюеться тим, що ^м поверхнево! оболонки клiтини, фермент повинен проникнути ще й через мiтохондрiальну мембрану, що бувае при високих дозах нiтратiв
Висновки. 1. Згодовування бугайцям з кормом нiтрату натрш у токсичних дозах, сприяло вiрогiдному зростанню активностi амiнотрансфераз: аланiн- i аспартат-амшотрансферази.
2. Найвищою активнiсть амшотрансфераз була у сироватцi кровi бугайщв, яким згодовували з кормом штрат натрiю у дозi 0,5 г N037m\
Л1тература
1. Винярська А.В. Вплив штраив на бiохiмiчнi показники кровi на органiзм телят у неонатальний перiод розвитку за штратного навантаження // Вiсник Сумського нац. аграр. ун-ту. - Суми, 2004. - Вип. 11. - С. 150-153.
2. Гутий Б.В. До методики вивчення впливу штраив на стан антиоксидантно! системи бичюв // Науковий вюник Львiвськоï нацiональноï академп ветеринарноï медицини iменi С.З. Гжицького Львiв 2004 Т.6(№2) частина 2, С 48- 52
3. Гуфрш Д.Ф. Содержания нитратов и нитритов в химусе двенадцатиперстной кишки после введения бычкам нитрата натрия в разных дозах // Тезисы докладов Респ. конференции "Проблема нитратов в животноводстве и ветеринарии". Киев, 1990. - С.28.
Summary
Explored there is activity of enzymes of alanin-aminotransferaza and aspartat-aminotransferaza subject to the condition action of toxic doses of nitrate of sodium (0,3-0,5) on the organism of bull-calves
Key words: bull-calves, enzymes, blood, nitrates, nitrites
Стаття надшшла до редакцИ' 8.04.2008
66
