CC BY
7
УДК 636.09: 615.9: 636.2
Старик Л.1.4 здобувач Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
ВПЛИВ П1РИДОКСИНУ Г1ДРОХЛОРИДУ, АСКОРБ1НОВО1 КИСЛОТИ ТА Т1АМ1НУ ХЛОРИДУ НА ФЕРМЕНТНУ СИСТЕМУ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ КРОВ1 БИЧК1В ПРИ ГОСТРОМУ НПТАТНО-ШТРИТНОМУ ТОКСИКОЗ1
Дослгджено актиешсть фермент1е глютатюнпероксидази, глютатюнредуктази, глюкозо-6-фосфатдег1дрогенази сироеатки кроег бинте за умое дп етамтних препарат1е при нтратно-нтритному токсикозI
В останш роки спостер^аеться велика защкавлешсть до процеЫв вшьнорадикального окиснення як наслiдок, до препарата, якi можуть здiйснювати той чи шший вплив на щ процеси. З урахуванням перспектив практичного використання особливу увагу придшяють антиоксидантам. Не менш активно, нiж вивчення вже вщомих антиоксидантних властивостей препарата, ведеться пошук нових лiкарських речовин, що мають здатнiсть iнгiбувати вшьнорадикальне окиснення на рiзних стадiях процесу [1, 3].
Процеси вшьнорадикального окиснення лшвдв мають загально-бiологiчний характер i з'являються при 1х високш активаци, на думку багатьох авторiв, як унiверсальний механiзм пошкодження кл^ин на рiвнi мембран. При цьому в лшщнш фазi бiологiчних мембран процеси лшопероксидацп викликають пiдвищення в'язкоси, що веде до порушення впорядкованосп бiошару мембран, змiцнюють фазовi властивост мембран та знижують 1х електричний отр, а також полегшують обмш фосфолiпiдiв мiж двома моношарами. Пвд дiею перекисних процесiв вщбуваеться також пригнiчення рухливих мембранних бшюв. На клiтинному рiвнi перекисне окиснення лшдав супроводжуеться набряком мiтохондрiй, роздшенням окиснювального фосфорування, що на рiвнi цiлiсного органiзму проявляеться розвитком так званих вшьнорадикальних патологiй [2, 3].
Широка участь вшьнорадикальних механiзмiв у розвитку патологш, котрi проявляються в рiзних системах i певних органах тварин, гостро ставиться питання про корекцш цих порушень, перш за все, фармаколопчними засобами. На сьогодшшнш день вiдчутний дефiцит високоефективних ветеринарних лжарських засобiв для профiлактики i лiкування вiльнорадикальних патологiй сiльськогосподарських тварин.
Тому метою наших дослщжень було вивчити сукупне застосування аскорбшово! кислоти з тридоксином та аскорбшово! кислоти з тамшом на
4 Науковий кер1вник доктор ветеринарних наук, професор Д.Ф. Гуфрш Старик Л.1., 2008
240
актившсть ферменив системи антиоксидантного захисту i рiвень продукпв перекисного окиснення лшдав у кровi дослiдних тварин.
Матер1али 1 методи.
Дослiди проводились на бичках шестимкячного вiку, якi були сформованi у 3 групи по 5 тварин у кожнш:
1 група - контрольна, бичкам згодовували з кормом штрат натрш у дозi 0,4 ^О3"/кг маси тiла;
2 група - дослщна 1, бичкам згодовували з кормом штрат натрш у дозi 0,4 ^О3"/кг маси тша та через 3 години в/м ввели тридоксину гiдрохлорид у дозi 0,00167 г/кг та аскорбiнову кислоту в/в у дозi 0,311 г/кг з 200 мл 5% розчину глюкози;
3 група - дослщна 2, бичкам згодовували з кормом штрат натрш у дозi 0,4 ^О37кг маси тша та через 3 години в/м ввели иамшу хлориду у дозi 0,003 г/кг розчиненого у 10 мл 5% розчину глюкози та в/в аскорбшову кислоту (0,03 г/кг) розчинено! у 200 мл 5% розчину глюкози;
Кров для аналiзу брали з яремно! вени на початку дослщу та через 3 години тсля згодовування бичкам штрату натрш, а також через 1, 2, 3, 6, 9, 12 годин тсля введення в^амшних препараив.
Актившсть глютатюнпероксидази та глютатюнредуктази визначали за методом В.В. Лемешко i ствавт. (1985); активнiсть глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази - за методом N.Z. Baquezetal (1967).
Результати дослщжень.
При дослщженш активностi глютатiонредуктази у кровi бичкiв встановлено, що на початку дослщу вона була у межах норми, що вщповщае показникам даного виду тварин (табл. 1).
Таблиця 1
Актившсть глютатюнредуктази у кров1 бичк1в за розвитку гострого штратно-
мтритного токсикозу, нмоль КАБРН/хв на 1мг быка; (М±т, п = 5)
Показники кров1 тварин (години) Групи тварин
Контрольна Дослщна (ДО Дослщна (Д2)
До згодовування штрату натрш
Контроль 1,59±0,050 1,58±0,055 1,59±0,050
Шсля згодовування штрату натрш
Третя година 1,69±0,060 1,63±0,065 1,67±0,060
Шсля введення антиоксиданпв
— Аскорбшова кислота + тридоксину пдрохлорид Аскорбшова кислота +т1амш
Перша година 1,37±0,050 1,39±0,055 1,41±0,050
Друга година 1,34±0,042 1,41±0,045 1,45±0,045
Третя година 1,30±0,025 1,43±0,050* 1,48±0,048**
Шоста година 1,35±0,033 1,46±0,046* 1,50±0,060*
Дев'ята година 1,42±0,043 1,48±0,058 1,53±0,055
Дванадцята година 1,46±0,045 1,54±0,061 1,57±0,064
241
При згодовуванш дослщним тваринам штрату натрш у дозi 0,4 ^О37кг маси тiла актившсть глютатiонредуктази в кровi дослiдних тварин збшьшилася, порiвняно з початком дослщу, в бичкiв контрольно! групи - на 6%, у першш дослщнш групi - на 3% та у другш - на 5%. У подальшому активнiсть вище згаданого ферменту у кровi бичкiв контрольно! групи почала поступово знижуватися i на другу годину дослщу вщповщно становила 1,34±0,042 нмоль NADPH/хв на 1мг бшка.
Найнижчою активнiсть глютатюнредуктази у кровi тварин контрольно! групи була на третю годину дослщу (тсля введення антиоксидантiв), де вона була нижчою порiвняно з початком дослщу на 18%. Однак, тсля введення антиоксиданта актившсть глютатюнредуктази у кровi бичюв усiх дослiдних груп повшьно зростала з 1 по 12 годину до показниюв, отриманих на початку дослщу. Порiвняно з контролем на другу годину дослщу актившсть ферменту у кровi першо! дослщно! групи зросла на 5%, а друго! дослiдно! групи - на 8%. На шосту годину дослщу актившсть глютатюнредуктази вщповщно становила у першо! дослщно! групи 1,46±0,046 нмоль NADPH/хв на 1мг бшка, а у друго! -1,50±0,060 нмоль NADPH/хв на 1мг бшка, тодi як у тварин контрольно! групи актившсть ферменту становила 1,35±0,033 нмоль NADPH/хв на 1мг бшка. На дев'яту годину дослщу актившсть ферменту дослщних груп зросла порiвняно з контролем вщповщно на 4 i 8%.
Порiвняно з контролем та через 12 годин тсля введення в^амшних препарата бичкам першо! дослщно! групи актившсть вищезгаданого показника кровi зросла на 5%, вщповщно друго! - на 7,5%.
Отже, в^амшш препарати сприяли пщвищенню активност глютатюнредуктази у кровi бичюв за умов розвитку гострого штратно-штритного токсикозу. Виходячи iз даних таблиц 1, видно, що введення аскорбшово! кислоти разом iз тiамiном сприяло бшьшому зростанню активностi дослiджуваного ферменту чим введення аскорбшово! кислоти з тридоксином гщрохлоридом.
З даних, наведених у таблицi 2, видно, що актившсть глютатюнпероксидази на початку дослщу в контрольнш та двох дослщних групах була в межах 37,1±1,3 - 37,2±1,2 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка.
Шсля згодовування штрату натрш через 3 години актившсть глютатюнпероксидази у кровi бичюв пщвищилася. За цей же час розвитку штратно-штритного токсикозу порiвняно з початковими величинами його актившсть у контрольнш грут зросла на 3,5%. Вщповщно даний показник зрю в дослщних групах, а саме: у першш - на 2,7%, у другш - на 3,2% (табл. 2). У подальшому актившсть глютатюнпероксидази кровi бичюв контрольно! групи знижувалась i у першу годину дослщу становила 34,2±1,2 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка. Через двi години актившсть ферменту знизилася на 20% порiвняно з контролем.
Шсля введення бичкам в^амшних препарата актившсть глютатюнпероксидази у !х кровi мала тенденцш до пщвищення, починаючи з 1 до 12 години за умов розвитку штратно-штритного токсикозу. Вщзначимо, що
242
через 3 години тсля введення BÎTaMÎHÎB дослщним групам бичюв nopÎBMHO з контрольною групою тварин за цей же промiжок часу, актившсть ферменту, що дослщжувався, у кровi дослщних тварин зросла вщповщно - першо1 на 18% та друго1 на 19%.
Таблиця 2
Актившсть глютатюнпероксидази у кров1 бичкчв за розвитку гострого
штратно-штритного токсикозу, нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка; __(M±m, n = 5)_
Показники кров1 тварин (години) Групи тварин
Контрольна Дослщна (Д1) Дослщна (Д2)
До згодовування штрату натрш
Контроль 37,1±1,5 37,2±1,2 37,1±1,3
Шсля згодовування штрату натрш
Третя година 38,4±1,5 38,2±1,4 38,3±1,5
Шсля введення антиоксиданпв
— Аскорбшова кислота + тридоксину пдрохлорид Аскорбшова кислота +т1амш
Перша година 34,2±1,2 34,4±1,6 34,5±1,5
Друга година 31,6±1,2 33,9±1,5 34,9±2,5
Третя година 29,5±1,1 34,9±1,4** 35,1±1,6**
Шоста година 34,6±1,3 35,3±1,5 35,8±1,4
Дев'ята година 35,5±1,4 35,7±1,4 36,5±1,5
Дванадцята година 36,2±1,4 36,4±1,4 37,0±1,6
На 6 годину дослщу актившсть глютатюнпероксидази у кровi бичкiв становила у першо1 дослiдноï групи 35,3±1,5 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка, у друго1 - 35,8±1,4 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка, тодi як у контрольноï групи тварин активнiсть даного ферменту становила 34,6±1,3 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка. Тобто, порiвнюючи з контрольною групою тварин, актившсть ферменту першоï дослiдноï групи була вищою на 2%, а другоï на 3,5%. У подальшому актившсть глютатюнпероксидази у кровi дослiдних груп тварин продовжувала знову поступово зростати i через 12 годин тсля введення вггаммв становила у першох' дослiдноï групи тварин 36,4±1,4 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка, а у другое' дослщнох' групи тварин вщповщно 37,0±1,6 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка.
Отже, нормалiзацiя активност глютатiонпероксидази у кровi дослiдних тварин тсля введення аскорбiновоï кислоти з таамшом та аскорбiновоï кислоти з тридоксином гiдрохлоридом вiдбувалася поступово, починаючи з першоï години. Найвищу актившсть дослщжуваного ферменту спостерiгали на 12 годину дослщу.
З аналiзу результат щодо впливу вiтамiнiв на актившсть глютатюнпероксидази кровi бичкiв за виникнення гострого отруення нiтратами приходимо до висновку, що дослщш препарати сприяли нормалiзацiï
243
активност глютатюнпероксидази у KpoBi протягом усього перюду дослщу, але найкраще на нормалiзацiю активност ферменту впливало застосування аскорбiновоï кислоти разом з таамшом, як це видно з таблищ 2.
З даних, наведених у таблищ 3 встановлено, що актившсть глюкозо-6-фосфатдегщрогенази кровi тварин усiх дослiдних груп була у межах 0,73±0,025 - 0,75±0,023 нмоль NADPH/хв на 1мг бшка.
Таблиця 3
Актившсть глюкозо-6-фосфатдег1дрогенази у кров1 бичкчв за розвитку гострого н1тратно-н1тритного токсикозу, нмоль NADPH/хв на 1мг бшка; __(M±m, n = 5)_
Показники кров1 тварин (години) Групи тварин
Контрольна Дослщна (Д1) Дослщна (Д2)
До згодовування штрату натрш
Контроль 0,73±0,025 0,75±0,023 0,74±0,024
Шсля згодовування штрату натрш
Третя година 0,62±0,025 0,60±0,023 0,61±0,025
Шсля введення антиоксиданпв
— Аскорбшова кислота + тридоксину пдрохлорид Аскорбшова кислота +т1амш
Перша година 0,53±0,021 0,55±0,022 0,56±0,021
Друга година 0,50±0,020 0,57±0,021* 0,59±0,023**
Третя година 0,48±0,017 0,59±0,021*** 0,62±0,022***
Шоста година 0,52±0,017 0,60±0,023** 0,65±0,023***
Дев'ята година 0,56±0,019 0,54±0,024* 0,69±0,025***
Дванадцята година 0,60±0,021 0,67±0,024* 0,72±0,025***
Шсля згодовування нiтрату натрiю актившсть вищезгаданого ферменту через 3 години у кровi бичкiв контрольноï групи знизилася на 15%, першоï дослiдноï групи знизилася на 20% та другоï - на 18%.
У контрольнш грут тварин спостерiгали знижену активнiсть глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази протягом усього дослщу. Найнижчою активнiсть ферменту кровi тварин контрольно!' групи була на другу i третю годину дослщу, де вщповщно становила 0,50±0,020 i 0,48±0,017 нмоль NADPH/хв на 1мг бшка, тобто порiвняно з початковими величинами знизилася на 31% i 34%. У подальшому актившсть Г-6-ФДГ почала дещо зростати i на 12 годину вже становила 0,60±0,021 нмоль NADPH/хв на 1мг бшка.
Введення тваринам в^аммв за умов розвитку гострого штратно-штритного токсикозу сприяло поступовому зростанню активност Г-6-ФДГ у кровi бичюв дослiдних груп, починаючи з 1 до 12 години. Через 2 години тсля введення антиоксиданив у тварин, яким вводили аскорбшову кислоту та тридоксин гщрохлорид актившсть ферменту була на 14% вищою вщ величин контрольноï групи тварин, а при введенш аскорбiновоï кислоти разом з ■памшом активнiсть даного ферменту була вищою на 18% порiвняно з
244
контролем. Через 3 години актившсть ферменту кровi дослщних груп була вищою вщповщно на 23 i 29% вщносно контролю. У подальшому актившсть Г-6-ФДГ кровi тварин дослщних груп продовжувала зростати i на 12 годину дослщу вже становила вщповщно у першоï дослiдноï групи 0,67±0,024 нмоль NADPH/хв на 1мг бшка, а у другоï дослiдноï групи тварин 0,72±0,025 нмоль NADPH/хв на 1мг бшка.
Отже, застосування в^аммв за умов розвитку штратно-штритного токсикозу позитивно вплинули на нормалiзацiю активност глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази у кровi дослiдних груп.
Висновки. 1. Застосування в^амшних препаратiв за умов розвитку гострого штратно-штритного токсикозу бичюв сприяли пщвищенню активностi ферментiв антиоксидантноï системи (глутатiонпероксидази, глутатiонредуктази, глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази) у кровi дослiдних тварин;
2. Аскорбшова кислота з иамшом проявляла кращу дiю на систему антиоксидантного захисту оргашзму бичкiв нiж сукупне застосування аскорбiновоï кислоти i пiридоксину гщрохлориду.
Л1тература
10. Активнiсть антиоксидантних ферменив та вмют малонового дiальдегiду у свиноматок та поросят пщ впливом метаболiчноï енергiï та селену/ В.В. Данчук, В.В. Сштинський, О.М. Бучко, Р.Я., 1скра // Наук.-техн. Бюлл. 1н-ту землер. i бiол. тв. (серш - фiзiол. i бкшм.) Вип. I (3).- Львш.- 1999.- С. 18-21.
11. ВаЫв Р.О. Порiвнальна характеристика, впливу пiридоксину та аскорбiновоï кислоти на розвиток штратно-штритного токсикозу в початковш стади. // Вет.-мед. мiж. вiд.темат. наук.зб. 2000. №77.
12. Гутий Б.В. Штратне навантаження оргашзму бичюв i стан антиоксидантноï системи 1х кровi за цих умов // Науковий вкник Львiвськоï нацiональноï академiï ветеринарноï медицини iменi С.З. Гжицького. Том 6 (№3), частина 1, Львiв - 2004. - С. 88-94.
Summary
Researched the Activity of the ferments of glutationeperoxidasa, glutationereductasa, glucose-6-phosphatedegidrogenasa, catalasa under condition of Action of toxical dose of nitrates of sodium on the bull-calves organism.
Стаття надшшла до редакцИ' 20.09.2008
245
