CC BY
16Найвищий коефщент небезпечносп кадмш виявлено на грунтах пасовищ. У грунтах на яких ви-рощували озимий рiпак коефiцieнт небезпечностi цинку був найвищий, а у грунтах на яких вирощу-вали сою та пшеницю - найнижчий. Коефщент не-безпечностi мiдi був найвищий у грунтах на яких вирощували пшеницю та кукурудзу, а найнижчий у грунтах люових масивiв.
Для зниження iнтенсивностi забруднення гру-нпв пропонуемо зменшити застосування в рослин-ництвi мiнеральних добрив, пестицидiв та гербщи-дiв.
Мiнеральнi добрива замшити на органiчнi мж-родобрива, використання послвду та сидератiв. як1 суттево знижують забруднення важкими металами грунпв.
Список лiтератури
1. Алексеев Ю.В. Кадмий и цинк в растениях луговых фитоценозов / Ю.В. Алексеев, И.П. Лепко-вич // М.: Агрохимия. - 2003. - №9. - С. 66-69.
2. Важы метали: надходження в грунти, транслока^ у рослинах та екологiчна безпека / Гришко В.М. та ш. Донецьк: Донбас. 2012. 304 с.
3. Бондарева О.Б. Мнра^ та накопичення свинцю i кадмiю у грунп i рослинах пвд впливом добрив / О.Б. Бондарева, Л.1. Коноваленко, О.М. Мiлiгула // К.: Агроеколопчний журнал. - 2012. -№3. - С. 20-23.
4. Ткачук О.П. Боташко-морфолопчш особ-ливосп бобових багаторiчних трав залежно ввд еко-логiчних умов безпокривно1 авби. Вiсник Дшпро-петровського державного аграрно-економiчного унiверситету. 2016. № 240. С. 10-13.
5. Крамаров С.М. Детоксикащя важких мета-л1в у техногенному забрудненш грунту / [ С.М. Крамаров, С.В. Красненко, Ю.М. Федорченко та ш ] // К.: Агроеколопчний журнал. - червень 2009. - С. 166-170.
6. Кузьменко £.1. Оцшка фгготоксичносп важких метал1в в умовах моно- i полi елементного забруднення грунту / £.1. Кузьменко, А.С. Кузьменко // К. : Агроеколопчний журнал. - 2013. - №1. - С. 33-35.
7. Мислива Т.М. Важк метали в рослинниц-твi украшського полюся / т. М. Мислива // Таврш-ський науковий Вюник - 2010. - вип. 70. - с. 224233.
8. Мислива Т.М. Проблеми нормування важких металiв в грунп / Т.М. Мислива // вюник ХНАУ. - 2008. - № 4. - с. 155-161.
9. Мудрак О.В. Еколопчна безпека Вшнич-чини. Монографiя / О.В. Мудрак. - Вшниця: ВАТ «Мюька друкарня», 2008. - 456 с.
10. Надточш П.П. Мнращя Cu, Zn, Pb, Cd В де-рново-пвдзолистому Iрунтi при рiзних рiвнях iмпа-ктного полiметалiчного забруднення / П. П. Надточш, Л.О. Герасимчук // Вюник Житомирського на-цюнального агроекологiчного унiверситету. Науково-теоретичний збiрник. - 2011. - №2 (29). -ТОМ 1. - С. 21-37.
11. Первачук М.В., Чернявський Л.М., Нагре-бецький М.1. Оцiнка агроеколопчного стану грун-тiв Вiнницькоï обласп. / Сiльське господарство та лгавництво - збiрник наукових праць Вшницького нацiонального аграрного унiверситету, № 1, 2015 р. С. 106-117
12. Ткачук О.П. Використання багаторiчних бобових трав для зниження вмюту важких металiв у грунп. Наук.-практ. журнал «збалансоване при-родокористування». 2015. №4. С. 138-140.
13. Важк метали [Електронний ресурс] - 2016. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ - на-зва з екрану.
14. Первачук М.В. Проблеми еколопзаци аг-ропромислового виробництва [Електронний ресурс] / [Первачук М.В.] // Збiрник наукових статей III-го Всеукрашського зЧзду екологiв з мiжнарод-ною участю . - Вшниця, 2011. - том. 2. - с.426-429.
ВПЛИВ НА ЕКОЛОГ1ЧНИЙ СТАН ГРУНТ1В 1НТЕНСИВНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА ТА
САД1ВНИЦТВА
Мельник В.О.
астрантка факультету агрономИ та лiсiвництва Вiнницький нацюнальний аграрний утверситет, Украна
Миронова Г.В.
аспiрантка факультету агрономИ та лiсiвництва Вiнницький нацюнальний аграрний утверситет, Украна
INFLUENCE OF INTENSIVE AGRICULTURE AND HORTICULTURE ON THE ECOLOGICAL
CONDITION OF SOILS
Melnyk V.
post-graduate student of the Faculty of Agronomy and Forestry Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine
Myronova H.
post-graduate student of the Faculty of Agronomy and Forestry Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine
Анотащя
Здорове харчування населения залежить вiд здоров'я грунту. Для пвдвищення рiвня екологiчноï без-пеки потрiбно розробити науковi засади оцшки екологiчних ризикiв комплексного застосування пестици-дiв за iнтенсивного землеробства i садiвництва та розробити пропозицiй для зниження забруднення грунтiв токсичними речовинами, важкими металами, вiдновити родючють грунлв та пiдвищити яшсть рослинни-цько1 сировини iз зернових культур, вирощених на звiльнених вiд iнтенсивного садiвництва грунтах.
Abstract
Healthy nutrition of people depends on soil health. In order to increase the level of environmental safety it's necessary to develop scientific principles of environmental risks assessing of integrated pesticide use in intensive agriculture and horticulture. One more important thing is to work out the ways of reduction of soil contamination with the toxic substances, heavy metals, restore soil fertility and improve the quality of crops grown on soils free from intensive horticulture.
Ключовi слова: грунт, деградащя, штенсифшащя, родючють, штенсифшащя сшьського господарс-тва, штенсивне сащвництво.
Keywords: soil, degradation, intensification, fertility, intensification of agriculture, intensive horticulture.
Постановка проблеми. Сшьське господарс- поширення вiтровоï та водно1 ерозп, забруднення
тво Украши належить до прюритетних галузей на- довшлля засобами хiмiзацiï, радюнуклвдами, важ-
цiональноï економiки, розвиток якого сприяе пiдви- кими металами, выходами тваринництва тощо. Це
щенню матерiального добробуту населення, змiц- призводить до попршення якiсного стану сшьсько-
ненню економiчноï та продовольчо1' безпеки господарських земель, а отже i продукцп отримано1'
держави, збiльшення ïï експортного потенщалу [6]. з не1' [14].
Украша е однieю з проввдних аграрних держав Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй.
£вропи з великими можливостями виходу на евро- Украша володiе величезним земельним потенща-
пейський ринок сiльськогосподарськоï продукцп. лом та водночас ш притаманний високий рiвень ро-
Ключовою ланкою аграрного виробництва е грунт. зораностi Iрунтiв, що задiянi пiд виробництвом
Функцп грунлв впливають як на стан ландшафлв, сiльськогосподарськоï продукцп. Так за рейтингом
так i на стан бюсфери в цшому, а через них - на як- розораних краш свiту у 2017 роцi Украша посша
iсть середовища iснування людства. Крiм того, гру- перше мюце з площею орних земель 33,5 млн га.,
нтовий покрив, як основа сшьськогосподарського який становить 5,7 % територп Свропи. З 60 млн га
виробництва, визначае у багатьох випадках регiо- територй' краши понад 70 % становлять сшьського-
нальну специфiку землекористування. сподарськi упддя. Вченi вважають, що негативним
На сьогодшшнш день сiльське господарство наслвдком високого ступеня розораностi rрунтiв в
Украши зазнало низки проблем еколопчного хара- краш стае 1'х деградащя [7].
ктеру через значне скорочення заходiв з хiмiчноï Сучасний стан грунтового покриву визнача-
мелiорацiï, застосування фiзiологiчно кислих та лу- еться, в першу чергу, дiяльнiстю людини. У су-
жних добрив штенсиф^ються процеси пiдкис- часних умовах розвитку людства проблема дегра-
лення та тдлуження грунтiв, що обмежуе отри- даци земель набула загальнопланетарного харак-
мання високих та якiсних урожш'в сiльськогоспо- теру. Закон Укра1'ни «Про охорону земель» трактуе
дарських культур. деградацш грунту як погiршення корисних власти-
Такими проблемами стали втрата грунтами востей та родючостi грунту внаслщок впливу при-
Рисунок. 1. Карта стану TpyHmie Украгни (Ыфографта skyworlds.net). Джерело: сформовано за [9].
До нормативiв показнишв деградаци земель належать показники гранично допустимого попр-шення стану i властивостей земельних ресурав внаслiдок антропогенного впливу та негативних природних явищ, а також нормативи iнтенсивностi використання земель сшьськогосподарського при-значення [3, 8].
Основними культурами, яш вирощують на альськогосподарських угщдях е: пшениця озима, кукурудза, озимий рiпак, соняшник, соя та шшг Останнiм часом помггно збiльшуються площа сшь-ськогосподарських упдь зайнятих пiд садiвницт-вом, яке характеризуеться штенсифжащею та висо-ким рiвнем хшшци. У зв'язку з високим економiч-ним ефектом, пов'язаним з використанням препаратiв для боротьби зi шкодниками i хворобами рослин i пiдвищення врожайностi, 1х застосування в усьому свiтi в XX ст. зросло. Тому з кожним роком в грунт надходить усе б№ша к1льк1сть пести-цидiв, мiнеральних речовин, стимуляторiв росту рослин та ш
З точки зору сшьськогосподарського виробни-цтва висока яшсть грунту означае забезпечення ви-соко! иродуктивносп виробництва без ютотно!
його деградаци i забруднення навколишнього сере-довища. Нормативами яшсного стану грунлв укра-1нське законодавство визначае рiвень забруднення, оптимальний вмiст поживних речовин, фiзико-хiмi-чнi властивостi тощо. До деградованих земель ввд-носяться: земельш дiлянки, поверхня яких порушена внаслщок землетрусу, зсувiв, карстоутво-рення, повеней, добування корисних копалин тощо; земельш дмнки з еродованими, перезволоженими, з шдвищеною кислотнiстю або засолешстю, забру-дненими хiмiчними речовинами грунтами тощо.
У Закош Украши «Про Основш засади (стра-тегш) державно! еколопчно! полiтики Украши на перюд до 2030 року» зазначено: «Стан земельних ресурав Украши близький до критичного». Су-часне використання земельних ресурав Украши не вiдповiдае вимогам рацюнального природокорис-тування. Водною та вировою ерозiею ураженi бли-зько 57 % територи Украши, понад 12 % територи держави зазнають подтопления. За рiзними критерь ями забрудненими е близько 20 % земель Украши [10].
Рисунок 2. Площа альськогосподарських угiдь Украгни, млн га Джерело: складено на пiдставi даних [5].
Причини виникнення тако! ситуаци мають комплексний характер та юторичш передумови. Особливо слщ вщзначити порушення екологiчно збалансованого спiввiдношения мiж категорiями земель, зменшення територи ушкальних степових дiлянок, надмiрну розоранiсть територи та пору-шення природного процесу грунтоутворення, використання недосконалих технологш в сiльському го-сподарствi, промисловосп, енергетицi, транспорт-нiй та шших галузях господарства, орiентацiю на досягнення коротко- та середньострокових еконо-мiчних вигод, iгноруючи природоохоронну скла-дову та негативш наслiдки у довгостроковш перс-пективi [10].
За даними FAO, площа деградованих та непро-дуктивних орних земель в Укра1ш перевищуе 20 % рiллi, тобто 6,5 млн га. Щорiчно ввд ерози втрача-
еться вiд 300 до 600 мшьйошв тонн грунту, а вро-жайнiсть може бути знижена на 50 %, у залежносп вщ рiвия деградаци [1].
Так площа деградованих земель зросла з 70 000 до 100 000 га на ргк лише протягом останнього де-сятилiття. Щороку через ерозш втрачаеться майже 300-600 млн т грунту. Залежно вщ рiвия процесiв деградаци врожайшсть може зменшитися до 50 %, а втрати вщ нестачi продукци складають понад 20 млрд грн на рiк [2].
1нтенсифшащя сiльського господарства сприяе збiльшенню виробництва альськогосподарсько! продукци. Проте надмiрна штенсифжащя зумовила низку проблем без науково-обгрунтованого ве-дення сiльськогосподарського виробництва. Так з переходом галузi рослинництва на штенсивний рь вень хiмiзацil, в тому чи^ i галузi садiвництва, спостерiгаеться помiтний вплив на навколишне
природне середовище, зокрема на еколопчний стан грунпв та рiвень !х забруднення рiзними токсикантами, що ставлять пвд загрозу виробництво високо-як1сно1 рослинницько1 продукци, а отже i здоров'я населення. Пвдвищення рiвня штенсифжаци вироб-ництва е однieю з найважливiших проблем розви-тку держави на сучасному етат [6, 15].
Термiн «штенсифшащя» передбачае зростання напруженостi, продуктивностi чи дiевостi. Щодiбна напруженiсть процесу вiдбиваеться у мiрi вiддачi з кожного фактору, який використовуеться або забез-печуе зростання штенсивносп сшьськогосподар-ського виробництва за допомогою повшшого вико-ристання кожно! одиницi ресурсiв, збiльшення про-дуктивносп працi i вiддачi основного капталу [12].
Iнтенсифiкацiя сiльського господарства повинна була забезпечити насамперед тдвищення ро-дючосп землi, у тому числ1 за рахунок широкого використання мiнеральних i органiчних добрив, проведення мелiоративних заходiв [15].
Процес штенсифжаци використання земель-них угiдь спрямований на отримання позитивного ефекту ввд впливу на агроекологiчну систему, що забезпечуе зростання економiчноl ефективностi використання земель. Разом iз тим, штенсифшащя без науково-обгрунтованого пiдходу може привести й до негативного ефекту внаслвдок надмiрного антропогенного навантаження на земельнi площi: невра-хування еколопчно1 складово! при iнтенсивному використанш земельних упдь, вирощування та збь льшення площ експортно привабливих сшьського-сподарських культур без врахування авозмш, погь ршення кругообiгу та незбалансованого внесення оргашчно1 речовини, зменшення частки гумусу тощо.
Визначальною умовою сучасного землеробс-тва, в тому числi й сащвництва, е щдтримання на-лежного екологiчного стану грунтiв та збереження !х родючосп з одночасним отриманням врожав ви-соко! якостi сшьськогосподарсько! продукци. По-казники як1сного стану грунпв потрiбно визначати для ощнювання змiн якостi та родючосп грунпв у процесi !х господарського використання, з метою запобпання деградацп земельних ресурав.
На сьогоднiшнiй день стратепчним завданням Укра1ни е створення сприятливих умов для збереження здоров'я та тривалосп життя населення в не-сприятливих екологiчних умовах, яш характеризу-ються техногенним забрудненням об'екпв до-вк1лля: повiтря, вода, грунти, а також продукти харчування. Комплекс еколопчних проблем обумо-вив негативний вплив на здоров'я населення, адже з забрудненого грунту не можна отримати еколоп-чно чисту продукцш.
Забруднення грунту пестицидами та важкими металами небезпечно як при прямому контакп лю-дини iз забрудненим грунтом, так i при мнрацп пе-стицидiв та важких металiв з грунту в контактуюче з ним середовищем (вода, повiтря, рослини). Крiм того, пiд дiею пестицидiв можуть ввдбуватися кшь-кiснi та яшсш змiни популяцiй грунтових мжроор-ганiзмiв, змiни мiкробiоценозу грунту, що порушу-ють процеси самоочищення i вiдновлення грунту.
Забруднюючi речовини, що надходять до орга-нiзму людини з 1жею накопичуються та негативно впливають на стан здоров'я людини, знижують И iмунiтет, викликають штоксикацш органiзму, при-скорюють процеси старшня, а також iншi патологi-чш та генетичнi змiни фiзiологiчного стану людини. У зв'язку з цим сшьськогосподарська проду-кцiя, особливо, та И частина, яка використовуеться для виробництва продукпв харчування, повинна бути не лише яшсною, а й еколопчно безпечною для життя та здоров'я людини при И споживанш.
Основними причинами, що призвели до некон-трольованого виробництва еколопчно небезпечно1 продукцil, високий ступiнь забруднення грунпв то-ксичними, радiоактивними, хiмiчними речовинами, а також небезпечними выходами; обмеження роз-повсюдження та непопуляршсть споживання еко-логiчно безпечно1 продукцп сiльського господарства серед населення, вщсутшсть належного правового регулювання та науково не обгрунтована штенсифжащя сiльськогосподарського виробництва [14].
Родючють грунту характеризуеться складним комплексом взаемопов'язаних i взаемообумовлених властивостей та факторiв. Так здоровий, як1сний грунт повинен мати хорошу обробку грунту; доста-тню глибину; достатнiй, але не надмiрний вмют по-живних речовин; невелику популяцш збудник1в хвороби дерев та шшдливих комах; хороший дренаж грунту; велику популяцiю корисних органiз-мiв; низький вплив бур'янiв; вiдсутнiсть важких метал1в та iнших хiмiкатiв або токсин у грунп, як1 можуть завдати шкоди врожаю та еколопчним по-казникам грунту; стiйкiсть до деградацп та неспри-ятливих умов.
На здоров'я грунту впливають комплекс факто-рiв, що включають взаемодiю бюлопчних, фiзич-них та хiмiчних властивостей грунту. Активш грун-товi бюлопчш спiльноти мiнералiзують азот, ство-рюють структуру грунту та конкурують збуднишв захворювань рослин. Фiзичнi властивостi грунту визначають його здатнiсть зберiгати та видшяти по-живнi речовини; контролювати надходження, збе-рiгання та перемщення води; забезпечують доста-тню шльшсть кисню для коренiв дерев i мiкроорга-нiзмiв. Хiмiчнi аспекти здоров'я грунту включають присутшсть та доступнють поживних речовин, рН грунту, емшсть обмiну катiонiв, засоленiсть та ная-внiсть будь-яких забруднень, таких як важю метали чи стiйкi залишки пестицидiв, що використову-ються для захисту саду. Збiльшуючи наше розу-мiння бiологiчних та фiзичних, а також хiмiчних властивостей грунту, ми зможемо шдвищити стан здоров'я рослин, що ростуть та грунтах та збшь-шити не лише потенщал урожайностi вирощено1 рослинницько1 продукцil, але i И екологiчнiсть.
Для покращання стану земельних угiдь, збереження та ввдтворення родючостi грунтiв потрiбно: оптимiзувати структуру земельних угiдь, запрова-дити науково обгрунтоване внесення оргашчних i мiнеральних добрив; зменшити використання хiмi-чних речовин; впровадити агротехшчш, лiсомелiо-
ративш та пдротехшчш заходи щодо захисту земель вщ ерози та деградаци грунтiв. Прiоритетним напрямком залишаеться повернення у грунт оргаш-чно! речовини (оргаиiчнi добрива, сидерати, пожи-внi рештки, побiчна продукщя, органiчнi вiдходи).
У рамках становлення законопроекту земельно! реформи в Укра!ш на нашу думку доречно було б вщновити Постанову «Про затвердження Порядку розроблення проекта землеустрою», що за-безпечують еколого-економiчне обгрунтування а-возмiни та впорядкування угiдь з метою органiзацi! альськогосподарського виробництва i впорядкування сшьськогосподарських угiдь для ефектив-ного ведення сiльськогосподарського виробництва, забезпечення рацiонального використання та охо-рони земель, створення сприятливого екологiчного середовища i покращення природних ландшафтiв, впровадження землеустрою, зобов'язання прово-дити агрохiмiчну паспортизацш земель, повнiстю вiдмовитись вiд спалювання стернi на полях.
За умови подальшо! iнтенсифiкацi! сiльського господарства необхщно впроваджувати екологiчно чисте виробництво сшьськогосподарсько! продук-цi!, сутнiсть якого полягае в забезпеченш вщтво-рення природних ресурав, в тому числi грунта. За-гальна екологiчна ситуащя багато у чому визначае рiвень продуктивносп в агроценозах, а тому спо-соби одержання високих урожа!в еколопчно чисто! продукцi! повиннi враховувати зростаючу дiю антропогенно! дiяльностi на оточуюче середовище. У теперiшнiй час дослщження по iнтенсифiкацi! ста-новлять значний iнтерес тому, що дають змогу об'ективно оцiнити дш засобiв iнтенсифiкацi! на грунти, екологiчний стан посiвiв, урожайнiсть та параметри якосп кiнцево! продукцi! [13].
Рацiональне використання природо-ресурс-ного потенцiалу сприяе гармошзацп продуктивних сил, забезпеченню потреб уах членiв суспiльства за умови збереження та поетапного вiдтворения цшс-носп довкiлля. У даному випадку, еколопчна спря-моваиiсть аграрного виробництва, а також подо-лання наслiдкiв хiмiко-техногенного шляху штен-сифiкацi! сiльського господарства Укра!ни е одним з найбшьш важливих напрямiв на сучасному етат його розвитку. Тому, важливу роль на шляху еко-логiзацi! сiльськогосподарсько! галузi мають вщг-равати системи екологiчного землеробства, яш ба-зуються на використаннi суто оргашчних добрив, методах нехiмiчного контролю за поширенням бур'янiв, шквднишв, хвороб, збернанш продуктiв харчування i кормiв без синтетичних добавок; спи-раються на передовi технологi!, гарантують високу як1сть продуктiв харчування, економно та ефекти-вно використовують ресурси земл^ щдтримуючи природний баланс в аграрному землекористуваннг
Висновки. Збереження родючостi земель - не-одмiнна та головна умова ефективного аграрного виробництва, забезпечення продовольчо! безпеки та поступового формування сталого розвитку нашо! держави. Тому особливо! актуальносп набувае ви-вчення досввду збереження грунтiв заради забезпечення еколопчно! безпеки в цшому та проведення комплексно! екологiчно! оцшки i вивчення впливу
iнтенсивного землеробства та садiвництва на агро-еколопчш показники грунта та оптимiзацii аспекта ix ввдновлення в контекст оргашчного землеробства. Адже здорове харчування всього насе-лення залежить вiд здоров'я грунту.
Для шдвищення piвня екологiчноi' безпеки аграрного виробництва потpiбно розробити наyковi засади оцшки еколопчних ризик1в комплексного застосування пестицидiв за iнтенсивного землеробства i садiвництва. Сьогоднi перед науковцями сто-!гь проблема у розробленш пpопозицiй для зни-ження забруднення гpyнтiв токсичними речови-нами, в тому чи^ важкими металами, ввдновлення родючосп гpyнтiв та пiдвищення якосп рослинни-цькоi сировини iз зернових культур, вирощених на звiльнениx ввд iнтенсивного садiвництва грунтах.
Список лггератури
1. 20 % всix орних земель Украши - деградо-ваш, - ФАО. URL: https://agropolit.com/news/11391-20-vsih-ornih-zemel-ukrayini--degradovani--fao (дата звернення: 10.06.2020).
2. FAO запускае в Укpаiнi проект по боpотьбi з дегpадацiею гpyнтiв. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2454995-fao-zapuskae-v-ukraini-proekt-po-borotbi-z-degradacieu-gruntiv.html (дата звернення 06.06.2020).
3. Балюк С.А. Сyчаснi проблеми деградаци гpyнтiв i заходи щодо досягнення нейтрального ii piвня. Вюник агpаpноi науки, 2017. № 8. С. 5-11.
4. Без грунпв немае майбутнього. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/bez-gruntiv-nemaye-majbutnogo/ (дата звернення 06.06.2020).
5. Бердшков £. Стан та цш розробки проекпв землеустрою, що забезпечують еколого-еконо-мiчне обгрунтування сiвозмiн та впорядкування упдь. Землевпорядний вiсник, 2012. № 11. С. 9-13. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zv_2012_11_5 (дата звернення 06.06.2020).
6. Васюта В.Б., Мормуль В.В. 1нтенсифшащя альськогосподарського виробництва. Ефективна економжа. 2013. № 11.
7. Визначено рейтинг кpаiн-лiдеpiв за piвнем розораносп земель в свiтi. URL: https://superagronom.com/news/6385-viznacheno-reyting-krayin-lideriv-za-rivnem-rozoranosti-zemel-v-sviti (дата звернення: 03.06.2020).
8. Волощук М.Д. Дегpадацiйнi процеси та !х вплив на еколопчний стан земельних pесypсiв Украши. Вiсник Львiвського yнiвеpситетy. Сеpiя гео-гpафiчна. Львiв, 2013. Вип. 44. С. 55-63.
9. Деградация грунпв в Укра!ш: точка вiдлiкy до нуля. URL: http://agroportal.ua/ua/publishing/lichnyi-vzglyad/degradatsiya-pochv-v-ukraine-tochka-otscheta-k-nulyu/ (дата звернення: 10.06.2020).
10. Закон Украши «Про Основш засади (стра-тегш) деpжавноi екологiчноi полiтики Украши на перюд до 2030 року». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19/ (дата звернення: 10.06.2020).
11. Закон Украши «Про охорону земель». URL: https://zakon.help/law/962-IV.
12. Iнтенсифiкацiя.URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12399 (дата звернення: 12.06.2020).
13. Ковбасенко В.М., Дми^ев О.П., Ковбасе-нко Р.В. Проблемы та перспективы еколопзацп зе-млеробства i грунтознавства. Кив, 2017. 208 с.
14. Малевич Н.Ю. Iнновацiйно-iнвестицiйнi засади забезпечення розвитку екобезпечного земле-робства. Дисертацiя к.е.н. за спецiальнiстю 08.00.06
- економша природокористування та охорони на-вколишнього середовища (051 - Економжа). - Тер-нопiльський нацiональний економiчний ушверси-тет, Схвдноевропейський нацiональний ушверситет iменi Лесi Укра!нки, Луцьк, 2018.
15. Маренич Т.Г., Iнтенсифiкацiя альського господарства як основа сталого розвитку аграрно! галузi. Вiсник Харк1вського нацюнального техшч-ного унiверситету сiльського господарства iменi Петра Василенка, 2016. Вип. 172. С. 17-33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2016_172_5 (дата звернення 06.06.2020).
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ В РАЦ1ОНАХ КОР1В КУКУРУДЗЯНОГО СИЛОСУ, ЗАГОТОВЛЕНОГО З БАКТЕР1АЛЬНИМ КОНСЕРВАНТОМ
Сироватко К.М.
Кандидат сшьськогосподарських наук, доцент Втницький нацюнальний аграрний утверситет, м. Вiнниця, Украша
THE EFFECTIVENESS OF THE USE IN THE RATIONS OF COWS OF CORM SILAGE HARVESTED WITH BACTERIAL PRESERVATIVE
Syrovatko K.
Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
Анотащя
Наведеш результати дослщу з вивчення якосп, поживносп та продуктивно! ди кукурудзяного силосу, заготовленого з бактерiальним консервантом «Силакпро» при виробнищга молока. Встановлено, що при використанш консерванту стимулюеться молочнокисле бродiння, знижуються втрати сухо! речовини, протешу та шших поживних речовин при консервуванш, що забезпечуе отримання силосу високо! якостi i поживностi.
Замiна у рацюнах корiв кукурудзяного силосу, заготовленого без закваски, на силос виготовлений з бактерiальним консервантом «Силакпро» сприяла шдвищенню середньодобового надою корiв на 8,16%, вмюту жиру i бшку в молоцi на 0,07 та 0,05%, що забезпечило додатковий прибуток на 1 корову в день -18,88 грн. при зниженш витрат кормiв на 1 кг молока на 0,07 енергетичних кормових одиниць.
Abstract
The results of an experiment to study the quality, nutritional value and productive action of corn silage harvested with the bacterial preservative "Silakpro" in milk production are presented. It is established that the use of preservative stimulates lactic acid fermentation, reduces the loss of dry matter, protein and other nutrients during canning, which provides high-quality silage and nutrients.
Replacement in the rations of cows of corn silage, prepared without leaven, with silage made with bacterial preservative "Silakpro" increased the average daily milk yield of cows by 8.16%, fat and protein content in milk by 0.07 and 0.05%, which provided additional profit per 1 cow per day - UAH 18.88. while reducing feed costs per 1 kg of milk by 0.07 energy feed units.
Ключов1 слова: силос кукурудзи, рацюн, консервант, силакпро, молочна кислота, суха речовина, проте!н, клггковина, молоко, бшок.
Keywords: corn silage, ration, preservative, silakpro, lactic acid, dry matter, protein, fiber, milk, protein.
Постановка проблеми. Важко уявити високо-ефективну годiвлю великое' рогато1 худоби iз мшь мальними затратами грошових ресурав без викори-стання силосованих кормiв. I провщне мюце серед цих кормiв посвдае саме кукурудзяний силос,частка якого в рацiонах молочно1 худоби сягае 45% i бi-льше.
Яшсть та поживнiсть кукурудзяного силосу -основний чинник, що визначае ефективнють виро-бництва молока та яловичини. Для отримання висо-коякiсного корму важливо: правильно пщбрати спецiалiзованi високоврожайнi гiбриди кукурудзи з
низьким вмiстом лiгнiну, створити необхщш агро-технiчнi умови !х вирощування, забезпечити дотри-мання технолопчних вимог заготiвлi, враховуючи скошування, подрiбнення, ущiльнення та гермети-зацп сировини [6,11].
Всi технологiчнi операцй' силосування потрь бно спрямовувати на створення найсприятливiших умов для розвитку молочнокислих та знищення гнилiсних бактерiй. Лише за належного молочнокислого бродiння створюються умови для зниження втрат поживних речовин, особливо протешу, в про-цеа консервування та зберiгання [1].
