CC BY
155
УДК 711.142:477.54
■Q О
Стаття присвячена застосу-ванню новог методики комплексног ощнки екологiчного стану TpyHmie на npu^adi визначення pieня забруд-неностi Гpунтiв Хартвськог обла-стi. Пpоаналiзовано причини та виявлено небезпечш чинники забруд-нення Гpунтiв. Екологiчний аналiз проблемних ситуацш дае змогу вия-вити найбшьш забруднет територи Хар^вськог областi та сприятиме впровадженню екологiчно безпечно-го природокористування
■Q О
АНАЛ1З ЯК1СНОГО СТАНУ ГРУНТ1В ХАРК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 ТА ПРИЧИН IX ЗАБРУДНЕННЯ
О.М. Коваленко
Кандидат педагопчних наук, ректор Хармвський шститут екологií i соцiального захисту вул. Матросова, 3, м. Хармв, Украíна Контактний тел.: (0572) 52-40-19
О. В. П оддаш Ki н
Старший науковий ствроб^ник* Контактний тел. (057) 702-62-22
О.В. Рибалова
Доцент, кандидат техшчних наук, завщуюча астрантурою*
Контактний тел. 8-067-417-47-89 e-mail: olga.rybalova@mail.ru *УкрНД1ЕП
вул. Бакулша, 6, м.Харкiв, Украíна
Вступ
Стратепя рацiонального природокористування повинна розроблятися на основi визначення граничних можливостей використання природних ресурав та мож-ливих збиткiв соцiального, економiчного й еколопчного характеру для всiei територи регюну з метою дотриман-ня еколопчного благополуччя i здоров'я населення.
Ощнка екологiчного стану е основою еколопч-но безпечного природокористування та еколопчного нормування. Метою еколопчного нормування е ви-явлення сукупноси критичних значень такого набору показниюв, при яких екосистема дослiджуваноi територи зберiгае в цiлому своi якость
Визначення допустимого антропогенного наван-таження на навколишне середовище е особливо ак-туальним для Харкiвськоi обласи, бо вона являеться найбiльшим промисловим центром Укра'ни з високо-розвиненою промисловiстю, багатогалузевим сiльсь-ким господарством й численними населеними пунктами. Еколопчний аналiз проблемних ситуацiй дасть змогу виявити найбшьш несприятливi та небезпечш територii Харкiвськоi областi та сприятиме впровадженню еколопчно безпечного природокористування.
Мета роботи
Мета роботи - комплексна ощнка яюсного стану Грунив Харкiвськоi областi та iдентифiкацiя джерел '¿х забруднення.
Для досягнення цiеi мети авторами проведено по-рiвняльний аналiз якiсного стану Грунтiв на основi ново' методики iнтегральноi ощнки стану земель, виз-начено еколопчно небезпечш територи Харювсько' областi та вдентифжовано екологiчно небезпечнi чинники i основнi джерела забруднення з метою розробки пропозицiй з удосконалення регюнального комплексу природоохоронних заходiв.
Анаиз останшх досягнень i публiкацiй
В Укра1ш та iнших крашах СНД використову-ють pi3HOMaHiTHi методи еколопчного нормування окремих компоненив довкiлля, що заснованi на ви-користаннi гранично допустимих значень окремих показниюв 1х стану, в основному концентрацiй вмшту шкiдливих та забруднюючих речовин та деяких показ-никiв фiзичного стану цих компоненпв [1-10].
З точки зору практичного використання для ощн-ки еколопчного стану навколишнього середовища повинна бути розроблена система показниюв стану окремих компонентiв довкшля та межi 1х значень. Щ показники мають контролюватися iснуючою системою державного еколопчного монiторингу та бути доступними, наприклад, на регюнальному рiвнi. За результатами порiвняльного аналiзу значень параме-трiв навколишнього природного середовища та зада-ними межами 1х значень робиться висновок щодо комплексно! екологiчноi оцiнки територп та проводиться порiвняльний аналiз и окремих частин.
Основною задачею системи керування яюстю навколишнього середовища е прогнозування наслiдкiв змiни стану навколишнього середовища. Тому одним з найб^ьш актуальних напрямюв е розробка методiв опису багатофакторного впливу навколишнього середовища на стан компоненпв довюлля та бюсисте-ми рiзного рiвня iерархii, дослiдження поеднано! чи комбшовано'! дп на реципiентiв багатокомпонентного впливу антропогенного навантаження, одержання ре-зультапв, що дозволяють на даному етат хоча i орiен-товно оцiнити й описати моделi таких залежностей.
Методолопчна частина
Загальна штегральна оцiнка формуеться з ште-гральних ощнок складових навколишнього середовища, таких як атмосфера, гщросфера, педосфера, лиосфера, ландшафти i природнi об'екти, бюсфера. Для визначення iнтегральноi ощнки екологiчного стану певно! територп повинна бути розроблена система показниюв стану окремих компоненпв довкiлля та гранищ значень, якi розподшяють увесь простiр стану довкiлля на класи якосп [11]. За результатами порiвняльного аналiзу значень параметрiв навколиш-
нього природного середовища та заданими границями значень робиться висновок щодо штегрально'! еколо-гiчноi оцiнки територп та проводиться аналiз стану и окремих частин.
Пропонуеться визначити 5 класiв стану довкшля з попереднiми назвами: добрий, задов^ьний, посеред-нiй, напружений та кризовий. Верхньою межею (мiж добрим та задов^ьним рiвнями) доцiльно вважати ГДК, яю визначають границю будь-якого негативного впливу на довюлля. Кризовий рiвень знизу вiддiляе межа летальности за якою настае загибель людини (концентрацiя кисню, кiлькiсть споживано! води тощо, при яких людина ще може вижити). Для визначення границi мiж напруженим та кризовим рiвнями можна використовувати систему показниюв, що була розроблена та затверджена у Росшськш Федерацп у 1992 р. [11]. Для визначення шших двох границь використано досвщ розробки екологiчних атлаав у Росп [12] та Укра'!ш [13], а також науковi даш про ступень негативного впливу окремих показниюв.
Фахiвцями УкрНД1ЕП розроблено нову методики комплексно! ощнки еколопчного стану Грунив, що призначена для и застосування при визначеннi рiвня забрудненостi Грунтiв рiзних регiонiв Украши [14]. Основний принцип вибору параметрiв стану iз велико! сукупностi характеристик Грунту - це не прагнення характеризувати Грунт найб^ьше повно, а концентра-щя уваги на тих властивостях Грунту, яю найбiльшою мiрою чутливi до змiн пiд впливом антропогенних чинниюв, тобто можуть служити штегральним показ-ником цих змш.
Показники, що використовуються для ощнки стану земельних ресурив, визначають структуру угщь та покриву, еколопчну стiйкiсть, родючiсть, продук-тивнiсть та бальну ощнку (бонiтет) вiдповiдного виду земельних ресурив.
Таблиця 1
Показники стану земельних ресурав
Показник Стан земельних ресурав
благополучний задовшьний посереднш важкий дуже важкий
1 2 3 4 5 6
1.Господарське використання земель, % вщ площ1 тер. таксона Норма* норма-5 норма+5 норма-10 норма+10 норма-20 норма+20 <норма-20 >норма+20
2.Розорашсть земель, % вщ площ1 тер. таксона < 15 15-40 41-60 61-75 > 75
3. Показник стшкост (СЕ) > 1 0,71-1,0 0,51-0,7 0,2-0,5 < 0,2
4. Вмют гумусу, % в орних Грунтах > 4,5 4,6-3,8 3,7-2,6 2,5-1,5 < 1,5
5. Вмют гумусу, т/га > 350 251-350 151-250 50-150 < 50
6. Гранулометричний склад Грунпв, % вмюту частин д1аметром 0,01 мм вщ ваги Грунту < 10 10-20 21-30 31-40 > 50
7. Люистють, % до оптимально! > 100 100-76 75-61 60-25 < 25
8.Вщсоток заповщносп, % > 15,0 15,0-10,1 10,0-5,0 4,9-1,0 < 1,0
9. Частка еродованих земель, % < 5 5-25 26-40 41-65 > 65
Ю.Яружшсть, км/км2 0 0,1-0,3 0,31-0,7 0,71-2,5 > 2,5
11.Частка дефльованих земель, % < 5 5-10 11-20 21-50 > 50
*- за норму прийнято для: зони Полкся - 55%, зон Лшостепу i Степу - 70%, зони Степово! посушливо! - 75 %, Карпатсько! гiрськоi областi - 35% (НТД 33-4759129-03-04-92).
Стан земель «льськогосподарського призначення визначаеться показниками структури упдь та Грунтового покриву, еколопчно! стiйкостi земельних ресур-сiв, вмiстом гумусу та основних елеменив живлення рослин, урожайнiстю основних сшьгоспкультур, сту-пенем еродованостi та засоленоси, а також бальною ощнкою земель.
Оцiнка стану земель лкового фонду здiйснюеться за допомогою показниюв структури лiсових земель, лiсистостi, боштеив лiсiв, повноти насаджень, запасiв головних лшоутворюючих порiд, середнього приросту деревини.
Еколопчний стан земель природно - заповвдного фонду (ПЗФ) визначаеться показниками структури земель ПЗФ, юльюстю та розмщенням об'ектiв ПЗФ за територiальними таксонами та вiдсотком земель ПЗФ в структурi земельних ресурсiв ввдповвдного тер. таксона.
1нтегральна оцiнка яюсного стану грунтiв ощню-еться за допомогою класифжацшних таблиць 1-4 та формулами 1- 6.
1нтегральний показник загального стану земельних ресурив (12 st) визначаеться як середне арифме-тичне балiв показникiв стану земель:
1 к
= К , (1)
де
Zi - бал 1-го показника;
к - юльюсть показникiв, що враховуються (при-наймнi 4 i б^ьше).
Таблиця 2
Оцiнка екологiчного стану земель, обумовленого техногенним впливом
Показник Стан земельних ресурав
благополучний задовшьний незадовшьний важкий дуже важкий
1 2 3 4 5 6
1.Потужшсть експозицiйноi дози на р1вш 1м вiд поверхш Грунту, мк Р/год <20 20 - 100 101 - 200 201 - 400 >400
2.Щiльнiсть забруднення, Ю/км2 Цезiй - 137, Стронцш - 90 природний фон <1 <0,02 1 - 5 0,02 - 1,0 6 - 15 1,1 - 3,0 >15 >3
3. Пестицидне навантаження, кг/га а.р. <3 4 4,1 - 5 5,1 - 7 >7
4. Залишковi юлькосл пестицидiв (у ГДК) у Грунт у рослинах 0 0 <1 <1 1 - 1,5 1 - 1,5 1,6 - 2 1,6 - 2 >2 >2
5.Валовi форми важких металiв у Грунй вiдносно кларкiв вiдносно ГДК у рослинах 2 <0,5 <1 2 - 4 0,5 - 1,5 <1 4,1 - 5 1,6 - 2 <1 5,1 - 6 2,1 - 2,5 1 - 1,5 >6 >2,5 >1,5
6.Рухомi форми важких метал1в у Грунтi (у ГДК) <1 <1 2 100 >100
7. Сумарний показник хiмiчного забруднення (2С) <10 10 - 16 17 - 32 33 - 128 >128
8.Вмiст яець гельмiнтiв в 1 кг Грунту, мг 0 1 10 100 >100
9.Юлькють патогенних мiкроорганiзмiв у 1 г Грунту, шт <104 104 105 106 >106
10. Кольтитр, г >1,0 0,1 0,01 0,001 <0,001
На основi ощнки забруднення земельних ресурав за кожним iндикаторним показником в залежноси вiд отриманих результатiв, кожному такому показниковi присвоюеться вiдповiдний бал (I): 1 (благополучний), 2 (задов^ьний), 3 (посереднш), 4 (важкий), 5 (дуже важкий).
1нтегральний показник забруднення земельних ре-сурсiв розраховуеться за формулою:
1 6 1 10
и = тах (11, 12, -XI,, 1XI,, 17), (2)
4 1=3 3 1=8
де I - бальна оцiнка ]-го показника таблицi 2.
Стiйкiсть Грунтiв до забруднення визначае здат-нiсть Грунив до саморегуляцii та характеризуе вла-стивiсть Грунтiв зберiгати нормальне функщонуван-ня i структуру незалежно вщ рiзноманiтних впливiв (фiзичних, хiмiчних та бюлопчних). Вона залежить вiд багатьох чинниюв, головним з яких е крутизна схилiв, кам'янистiсть, питомий отр, структурнiсть, механiчний склад Грунту, тип водного режиму, вмкт гумусу тощо.
В залежност вiд значення чинника (показника) на територп, що дослiджуеться (територiальному таксо-нi), визначаеться його бальна ощнка. На заключному етапi розраховуеться комплексна еколопчна оцiнка стiйкостi Грунтiв (%) за формулою: 100 к
С = 100 у С, (3)
а у 1 ()
де
С - бал за ]-тим показником;
N - юльюсть показниюв, за якими провадиться розрахунок;
Q - максимально можлива сума балiв за показни-ками, за якими проводиться розрахунок
Значення отримано! комплексно! еколопчно! ощн-ки стiйкостi rрунтiв до забруднення остаточно визна-чае стутнь стiйкостi rрунтiв за вiдповiдною строфою таблиц 3.
Таблиця 3
Критерп оцiнки стiйкостi Грунтiв до забруднення
Показник бал
4 3 2 1 0
1 2 3 4 5 6
1. Крутизна схил1в, град <1 1 - 3 4 - 5 6 - 20 >20
2. Кам'янистють, % вщ об'ему Грунту <2 2 - 7 8 - 20 21 - 70 >70
3. Мехашчний склад, % вщ ваги Грунту <10 10 - 20 21 - 30 31 - 40 >40
4. Грунти за влагоемшстю середньо! гумусносл (потужшсть шару 0 - 100 см) тщаний сутщаний легко суглинистий середньо суглинистий важко суглинистий ! глинист!
5. Питомий отр, кг/см2 >0,8 0,66 - 0,8 0,5- 0,65 0,4- 0,49 <0,4
6. Структуршсть, % вщ ваги Грунту >50 45 - 50 35- 44 20 - 34 <20
7. Вмют гумусу, % >6 5 - 6 4 3 <3
8. Кислотшсть (рН сольове) нейтральт близью до нейтральних слабокисш або слаболужш киот або лужш сильнокисш або сильнолужш
9.6мшсть катюнного обмшу, мг-екв/100г >40 30 - 40 20 - 31 10 - 19 <10
10. Люистють, % до оптимально! >100 75 - 100 50 - 74 25 - 49 <25
11.Господарська освоешсть земель, % вщ загально! площ1 територ1ального таксона <20 20 - 40 41 - 60 61 - 80 >80
12.Розорашсть земель, % вщ загально! площ1 територ1ального таксону <15 15 - 30 31 - 45 46 - 75 >75
13. Сума активних температур, град >3200 2600 - 3200 2000 - 2599 1500 - 1999 <1500
Комплексна еколопчна ощнка стшкосп Грунт1в (С) >70 60 - 70 61 - 50 51 - 40 <40
Стутнь стшкосп Грунт1в до забруднення сильно стшга стшга середньо-стшга слабо стшга дуже слабостшга
При ощнщ забруднення земельних ресурив реко-мендуеться враховувати обсяги утворення та нако-пичення промислових та твердих побутових вiдходiв. Полiгони захоронення промислових та твердих побутових вiдходiв включаються до складу деградованих земель.
В якосп iндикаторного показника оцiнки об^у промислових вiдходiв та !х накопичення використо-вуеться показник зведено! шдльносп утворення (накопичення) промвiдходiв (т/км2 за рж) який розрахо-вуеться за формулою:
Zw = —(4)
зув
S
де
Пзув - комплексний показник загального утворення (накопичення) вiдходiв, т/рiк;
S - площа вiдповiдного територiального таксона,
В свою чергу Пзув обраховуеться як: Пзув = 5000М1 + 500М2 + 50М3 + М4я,
де
Мк - кiлькiсть утворених (накопичених) промислових вiдходiв к-го класу небезпеки (к=1,...,4), т/рiк.
Полiгони захоронення твердих побутових вiдходiв характеризуються своею площею (га).
Головними показниками ступеня еколопчного не-благополуччя земельних ресурив е критерi'i фiзично'i деградацп, радiацiйного, хiмiчного та бiологiчного !х забруднення.
1ндикаторними показниками екологiчного стану rрунтiв являються: площа земель, що виведенi iз «ль-госпобiгу внаслiдок !х деградацп, перекриття гумус-ного горизонту абютичними наносами, збiльшення шiльностi rрунтiв, перевищення рiвня Грунтових вод, втрати гумусу за 10 роюв, збiльшення вмшту легко-розчинних солей, збiльшення частки обмшного на-трiю, зниження рiвня активно! мiкробно'i маси, перевищення ГДК хiмiчних речовин, частка забруднено! сiльськогосподарсько'i продукцп, зниження середньо! врожайност (табл. 4). Кратнiсть перевищення ГДК забруднюючих речовин у Грунтi передуам треба оцi-нювати за рухомими формами цих речовин.
км2.
У зв'язку з вщсутшстю для деяких забруднюючих речовин затверджених ГДК, рекомендуеться викори-стовувати вiдношення вмiсту забруднюючих речовин у рщкш фазi Грунту (грунтовому розчиш) до ввдповщ-но1 величини ГДК для природних вод. 1нтегральний показник екологiчного стану Грунив визначаеться за
максимальною бальною ощнкою найгiршого шдика-торного показника:
IGr_st = max (Ii, ... , Ik) (6)
де
Ij - бальна оцiнка j - го показника таблищ; k - юльюсть показникiв, що враховуеться.
Таблиця 4
Критери екологiчного стану Грунлв
Показник Ощнка стану
благополучна задовшьна посередня важка дуже важка
1 2 3 4 5 6
1. Площа земель, що виведеш ¡з альгоспоб1гу внаслщок деградацй'*, % вщ загально! площ1 територ1ального таксона <5 5 - 10 11 - 30 31 - 50 >50
2. Перекриття гумусного горизонту абютичними наносами, см 0 1 - 5 6 - 10 11 - 20 >20
3. Збшьшення щшьносп Грунтв, кратшсть р1вновюно! <1,1 1,1 - 1,2 1,21 - 1,3 1,31 - 1,4 >1,4
4. Перевищення р1вня Грунтових вод, % вщ критичного р1вня допусти-мий р1вень 1 - 10 11 - 25 26 - 50 >50
5. Втрати гумусу за 10 рогав, вщносш %% <1 1 - 5 6 - 10 11 - 25 >25
6. Збшьшення вмюту легкорозчинних солей, г/100 г Грунту <0,1 0,1 - 0,2 0,21 - 0,4 0,41 - 0,8 >0,8
7. Збшьшення частки обмшного натрш, % вщ еко** <5 5 - 10 11 - 15 16 - 25 >25
8. Зниження р1вня активно! мшробно! маси, кратшсть <5 5 - 25 26 - 50 51 - 100 >100
9. Перевищення ГДК х1м1чних речовин, кратшсть 1-го класу небезпеки (вкл. дюксини) 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки (вкл. нафту та нафтопродукти) <1 <1 <1 1 2 2 - 5 2 3 - 5 6 - 10 3 6 - 10 11 - 20 >3 >10 >20
10. Частка забруднено! сшьськогосподарсько! продукцй ***, % вщ перев1рено! <5 5 - 15 16 - 25 26 - 50 >50
11. Зниження середньо! врожайност, % <35 35 - 45 46 - 55 56 - 75 >75
* ерозп, дефляцii, вторинного засолення, осолонцювання, заболочення;
** емнiсть катiонного обмшу;
*** частка продукцii, яка не вщповщае вимогам нормативно-технiчноi документацii до якост продукцii (за-лишкова юльюсть пестицидiв, токсичних елементiв, мiкротоксинiв, штраив, нiтритiв тощо)
Вiдповiдно до ново! методики iнтегральноi оцiнки якiсного стану Трунив, в табл.5 наведен даш щодо оцiнки загального стану земельних ресурав Харювсь-ко! областi.
Таблиця 5
Загальний стан земельних ресурав ХарювськоТ областi
Показники стану 1нтегр. показник стану Групи областей
ь т а о з о а а нь чт •Е -ii о и лй ° 'В Вмют гумусу ь т 'н о и о ч ь т и о д о р н ь т о '3 3 'со о п а СО
4 4 1 2 3 4 3,0 2
Значення iнтегрального показника загального стану земельних ресурав Харювсько'! обласи (3,0) вщпо-
вщае 2 групi областей Украши з незадов^ьним станом rрунтiв (рис.1).
З еколопчно! точки зору земельнi ресурси Хар-кiвськоi областi представленi рекультивованим агро-ланшафтом, який експлуатуеться не одне сторiччя. За площею та бюпродуктивним потенцiалом земельний фонд обласи один з найбагатших в Украшь Площа областi складае 3141,8 тис км., що становить 5,2% вщ територп Украши. За цим показником область посщае 4 мiсце в крашь
Сучасний стан використання земельних ресурив не вiдповiдае вимогам ращонального природокори-стування.
Порушено екологiчно допустиме стввщношення площ рiллi, природних кормових упдь, що негативно впливае на стшюсть агроландшафту. Ольськогоспо-дарська освоенiсть земель перевищуе екологiчно до-пустиму, i протягом останнiх 11-ти рокiв залишилась майже незмiнною.
12 st < 3.0 - стан задовшьний
3.0< Izst < 3.3 - стан незадовшьний
12 ^ > 3.4 - стан важкий
Рисунок 1. Загальний стан земельних ресурав УкраТни
Так, iз загально! площд Харкiвсько'i областi (3141,8 тис.га.) 2420,9 тис.га або 77,1 вщсотка займають сiльськогосподарськi угiддя, в тому числi рiлля - 1932,2 тис.га.(79,8%). На одного жителя обласН припа-дае 1,09 га земель, в т.ч. 0,84 га альськогосподарських угщь, з них -0,68 га рiллi [15].
Основними землекористувачами в област е альсь-когосподарськi тдприемства, у користуваннi яких пе-ребувае 1748,2 тис.га або 55,6 вщсотка вщ загально! пло-шi. Високий рiвень розораностi угiдь, в тому чи^ на схилах, значне розширення посiвiв просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робiт по захисту Грунпв, порушення системи обробику Грунту приводить до погiршення стану земель.
У процес екстенсивного землеробства до рiллi були залученi малопродуктивш i еродованi землi, якi на тепершнш час складають бiльше 45% вщ всiх орних земель. Внаслвдок великих витрат i низько! врожай-ностi на цих землях значно знижена продуктившсть, а внаслiдок ерозп Грунтiв ми втрачаемо орну землю, луки, водоймища.
До попршення стану Грунтiв приводить несанкщ-оноване розмiшення вiдходiв, випадки забруднення земель нафтопродуктами.
Територiя Харкiвсько'i областi складае 3141,8 тис. га, загальна площа альськогосподарських земель ста-новить 2481,2 тис. га, в тому чи^ «льськогосподарсь-ких угiдь 2420,9 тис. га, рiллi - 1932,2 тис. га, багаторiч-
них насаджень - 49,7 тис. га, сшожатей - 118,7 тис. га, пасовищ - 309,6 тис. га, перелопв - 6,0 тис. га. На душу населення обласп припадае 0,6 га орних земель [15].
Структура земельного фонду Харювсько! обласп сввдчить, що 79% територп обласп зайнято «льського-сподарськими землями, сiльськогосподарських угiдь -77,1%, в тому чи^ рiллi - 61,8%, перелопв-0,2%, багаторiчних насаджень-1,6%, сшожатей i пасовищ-13,5% [15].
Шд лiсами та iншими лiсовкритими площами зайнято 13,2% територп, забудоваш землi займають 3,8%, болота 1,0%, iншi землi (пiски, яри, зсуви i т.д.) 1,1%, пiд водою 1,9% (рис.2).
Рисунок 2. Структура земельного фонду ХармвськоТ обласп
В CTpyKTypi Грунтового покриву обласп домшують чорноземи, якi займають площу 1775,2 тис.га., опщзолеш Грунти -253,7 тис.га тобто потенцшно родючi Грунти, придатш для вирощування багатьох альськогосподарсь-ких культур, значш площi (143,0 тис.га) зайняи лучними Грунтами, 47,6 тис.га - гщроморфними Грунтами [15].
Особливо щнш землi за даними земельного кадастру становлять 495,2 тис. га, або 15,8% вщ загально! плошд земель, з яких 461,6 тис. га (93,2%) - чорноземи нееродоваш несолонцювап сyглинковi на лесових породах, 21,6 тис. га (4,4%) - лучно-чорноземш та чор-ноземно-лучш незасоленi несолонцюватi сyглинковi Грунти, 5,8 тис. га (1,2%) темно-сiрi та чорноземи опщ-золенi на лесах, 6,2 тис. га (1,2%) - пiдзолисто-дерновi сyглинковi Грунти [15].
Головною проблемою попршення стану земельних ресурав обласп залишаеться деградацiя Грунпв, в першу чергу розвиток ерозшних процесiв, фiзична де-градацiя Грунпв, яка проявляеться у переyшiльненнi верхшх шарiв Грунту i за експертною оцiнкою поши-рена на 35% плошд рiллi. Ерозiя, як фактор деградацп Грунтового покриву та еколопчно! небезпеки ощню-еться насамперед штенсившстю змиву та об'емами перемiшення Грунтового субстрату. Середньорiчний змив Грунту з орних земель часто становить 10-15т/га, а тд просапними культурами подекуди сягае 20-30 т/га.
Пщсилення процеив деградацп Грунтового покриву, обумовлеш техногенним забрудненням. Основни-ми забруднювачами Харкiвськоï областi е Змпвська ТЕС, ВАТ "Балцем", ДВУ "Шебелинкагазпром", ДП '^мпром ", ДП ТЕЦ-5, викиди цих пщприемств за-бруднюють Грунти, але зони забруднення Грунпв та !х кiлькiсний склад по обласН визначенi не повнiстю.
За останш роки однiею з причин попршення еколо-гiчного стану земель в обласп е пщтоплення територiï Грунтовими водами та зсуви Грyнтiв, яю активiзyва-лися в останнi роки. Пщтоплення в обласп спостерь гаються у 129 населених пунктах на територп 23 рай-ошв. Таю територп складають бшя 7,3 тис.га земель, на яких розташовано 13,4 тис. га садиби з бyдiвлями, в м.Харковi вони охоплюють понад 4 тис. га, на яких знаходиться б^ьше 11000 виробничих об'екНв.
Викиди промислових пщприемств та автотранспорту, застосування пестицидiв, агрохiмiкатiв, мше-ральних добрив е основними причинами забруднення Грyнтiв хiмiчними речовинами, у тому чи^ важкими металами, пестицидами, штратами.
Однiею з найважливiших проблем обласп е пово-дження з вщходами. За даними держстатзвiтностi за формами № 1 (токсичш вiдходи) та 14-МТП в областi утворилося 919,335 тис.тонн вiдходiв (без вiдходiв пр-ничодобувно! промисловостi). Накопичено утворених вiдходiв 34799,563 тис.тон. Використано (yтилiзовано) вiдходiв у власному виробництвi - 358,966 тис.тон.
При цьому, токсичних вiдходiв в обласп утворилося 84,09 тис.тон, з них: 1 класу небезпеки - 0,764 тис. тон; 2 класу небезпеки - 2,643 тис.тон; 3 класу небезпеки - 16,278 тис.тон; 4 класу небезпеки - 64,404 тис.тон.
Використано (yтилiзовано) токсичних вiдходiв -24,63 тис.тон. Знешкоджено - 18,637 тис.тон. Вщправ-лено в сховища оргашзованого складування 41,754 тис. тон токсичних вiдходiв. Загальна юльюсть токсичних вiдходiв в сховищах оргашзованого складування на початок 2004 р. складала 1509,44 тис.тон.
Найб^ьша юльюсть токсичних промислових вщ-ходiв утворилася у Кшвському райош м. Харкова (за мшцем реестрацп ДГП "Харкiвкомyночиствод"), Ор-джонiкiдзiвськомy районi м. Харкова (найбiльш знач-ний промисловий район мiста, де зосереджеш ВАТ "-Харкiвський тракторний завод", ВАТ "Харювський пiдшипниковий завод", ВАТ "Харювська керамiка" та iншi великi пiдприемства), м. Первомайський (мшце розташування ДП "Хiмпром") [15].
Номенклатура утворення рiзноманiтних промислових вiдходiв обумовлена галузевою структурою про-мисловосп областi, до складу яко'1 входять електро-енергетична, видобувна, хiмiчна, машинобудування, металообробка, цементна та харчова промисловостг На теперiшнiй час зареестровано 469 видiв вiдходiв з визначеними хiмiчним складом та фiзичними власти-востями, у тому чи^ для 130 видiв вiдходiв визначено пiдприемства (виробництва) щодо '¿х yтилiзацiï.
В регюш впроваджуеться система yправлiння про-мисловими вщходами на обласному рiвнi. Особлива увага прид^яеться питанню забезпечення повного збирання, належного зберпання та недопущення зни-щення i псування вiдходiв, для yтилiзацiï яких в Укра-ïнi iснyе вiдповiдна технологiя. Вщпрацьоваш лyжнi та кислотнi акyмyляторнi батареï направляються на ТОВ "Владармет" та ТОВ "Мета"; вщпрацьоваш лю-мшесцентш лампи, що мiстять ртуть направляються на Микипвський ртутний комбiнат (м.Горлiвка До-нецькоï областi), вiдходи, брухт та шлаки кольорових металiв - на ТОВ "Мета", вщпрацьоваш нафтопродук-ти та мастильно-охолоджувальна рщина на ТОВ НВП "Новштех", макулатура на ВАТ "Роганська картонна фабрика", полiетилен на ТОВ "Харкiввторполiмер», зношенi шини на зовнiшньо-торгiвельне пiдприемство "МАГ"(Полтавська область) [15].
В обласп дiе 5 вщомчих полiгонiв промислових вiдходiв загальною площею 423 га, на яю вивозять своï вiдходи 3 та 4 клаав небезпеки ВАТ "Харювський пщ-шипниковий завод", ВАТ "Харювський тракторний завод", ВАТ "Куп'янський ливарний завод", Змпвська ТЕС, ВАТ "Лозiвський ковальсько-механiчний завод" [15].
Щорiчно в Харкiвськiй областi утворюеться близь-ко 3000 тис.м3 твердих побутових вiдходiв житлово-го сектору. Найб^ьша кiлькiсть вiдходiв утворилося в м. Харков^ Харкiвськомy, Балаклiйськомy, Дерга-чiвськомy, Вовчанському районах та мiстах обласного пщпорядкування - 1зюм, Купянськ, Лозова.
В Харювсьюй областi налiчyеться 68 основних звалищ твердих побутових вiдходiв загальною пло-щею 2,2 тис.га, з них 31 експлуатуеться комунальними пiдприемствами [15].
Централiзованими послугами зi збирання та ви-везення ТПВ охоплено 65-95% населення, що меш-кае в мштах обласного пщпорядкування, та 40-70% населення районних центрiв. Централiзований збiр та вивезення ТПВ в сiльськоï мiсцевостi практично не здшснюеться (охоплення населення послугами iз збирання та вивезення ТПВ - 10-25%), населення са-мостiйно вивозить вщходи на сiльськi звалища, або альради перiодично надають трактори з причепами для вивезення ТПВ з житлового сектора. Загальна юльюсть смiттевозiв в обласп складае 107 од., пере-важна б^ьшкть з них - застарШ смггтевози з боковим завантаженням, стyпiнь зносу яких - 70-95%.
Наповнешсть звалищ по районах Харювсь^ об-ластi складае переважно 60-85%. Найбшьш напружена ситуацiя склалася у Вовчанському, Змпвському, Куп'янському, Лозiвському, Нововодолазькому, Сах-новщанському та Шевченкiвському районах, де наповнешсть шнуючих звалищ складае 90-98%. Практично у в«х районах област всi великi мшью полiгони запо-вненi, - для складування ТПВ лишилися насамперед дрiбнi сiльськi звалища.
Критична ситуацiя склалася в системi поводження з твердими побутовими ввдходами в м. Харков^ де щорiч-но '¿х утворюеться до 1,5 млн.м3. За роки експлуатацп на полiгони повинно бути заскладовано 3065376 м3 ТПВ. Дтчий полiгон ТПВ в Дергачiвському райош вичерпав свою проектну потужнiсть i потребуе закриття [15].
Вiдповiдно до розроблено! програми поводження з побутовими вщходами в Харкiвськiй областi, для забез-печення нормалiзацiï стану у сферi поводження з побутовими ввдходами необхiдно будiвництво 9 нових пол^ошв, в тому числi нового полкону в Дергачiвському районi.
Згщно проведеноï iнвентаризацiï на Харкiвщинi збертлося 1214,37 тонн непридатних для викори-стання пестицидiв i '¿х сумшей. З загального об'ему 151,0 тонна сумшей пестицидiв зберiгаеться в 26 при-мiщеннях в незадовiльному стань Для виршення цiеï проблеми необхщно проводити комплекс заходiв щодо оргашзацп безпечного поводження з токсичними вщ-ходами, зокрема, з непридатними до використання пестицидами та '¿х сумiшами.
Аналiз сучасного стану поводження з вщходами в Харкiвськiй областi свiдчить про дуже небезпечну еколопчну ситуацiю, що потребуе негайного впровад-ження природоохоронних заходiв.
Висновки
1. Нова методика комплексноï оцiнки якiсного стану земель дае змогу виявити небезпечш територп з метою впровадження еколопчно безпечного природо-користування.
2. Значення штегрального показника загального стану земельних ресурив Харкiвськоï областi (3,0) вiдповiдае 2 груш областей Украши з незадовшьним станом Грунив.
3. Викиди промислових тдприемств та автотранспорту, застосування пестицидiв, агрохiмiкатiв, мiне-ральних добрив е основними причинами забруднення Грунтiв хiмiчними речовинами, у тому числi важкими металами, пестицидами, штратами. До попршення стану Грунтiв приводить несанкцiоноване розмщен-ня вiдходiв i смiття, випадки аваршного забруднення земель нафтопродуктами та скидом сичних вод на рельеф мшцевость
4. Головною проблемою попршення стану земельних ресурсiв обласи залишаеться деградацiя Грунтiв, в першу чергу розвиток ерозшних проце-«в, фiзична деградацiя Грунтiв, яка проявляеться у переушдльненш верхнiх шарiв Грунту i за експер-тною ощнкою поширена на 35% площi ршль Висо-кий рiвень разорюваностi угщь та практично повне припинення виконання комплексу роби по захисту Грунив призводить до поступового погiршення стану земель.
5. Масштабшсть ресурсовикористання призводять до значного утворення i накопичення вiдходiв, що негативно впливае на ва компоненти довкiлля. Критична ситуащя склалася в системi поводження з твердими побутовими ввдходами в м. Харков^ де щорiчно '¿х утворюеться до 1,5 млн.м3.
6. З метою покращення яюсного стану Грунтiв необ-хiдно впровадження заходiв з охорони земельних ресур-сiв Харкiвськоi областi: впровадження нових технологш вирощування сiльськогосподарських культур, у тому чи^ грунтозахисних та енергозберкаючих технологiй, проведення робiт з вилучення з iнтенсивноi обробки малопродуктивних, ерозшно-небезпечних земель, впровадження iнновацiйних методiв грунтозахисно - мелю-ративноi та агроландшафтноi органiзацii територii.
Лiтература
1. Принципы и методы определения норм нагрузок на ландшафты. - М.: ИГ АН СССР, 1987. - 32 с.
2. . Оценка состояния и устойчивости экосистем. - Институт охраны природы и заповедного дела. М., 1992. - 125 с.
3. Сукачев В.Н. Избранные труды. -T.III. - Л.: Наука, 1975. - 89 с.
4. Ковда В.А. Проблема биологической и хозяйственной продуктивности суши//Общие теоретические проблемы биологической продуктивности. - Л.:Наука, 1969. - с. 8-23.
5. Гришина ЛА. Гумусообразование и гумусное состояние почв. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 243 с.
6. Влияние атмосферного загрязнения на свойства почв / Под ред. Л.А.Гришиной. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 205 с.
7. Моргун Л.В. Биохимические показатели почв как индикаторы загрязненности их пестицидами. - М.: ВНИИТЭ-Иагропром, 1990. - 47 с.
8. Григорьевская А.Я. Оценка антропогенного изменения и регуляция использования травяных сообществ Центрального Черноземья// Пром.быт. состояние и перспективы развития. - Киев, 1990. - с. 61-63.
9. Экосистемы в критических состояниях/ Под ред. Ю.Г.Пузаченко. - М.: Наука, 1989. - 214 с.
10. Павлов Б.К. Популяционный подход к экологическому нормированию //Методол. экол. нормирования. - Харьков, 1990. - с. 49.
11. Критерии оценки экологической обстановки территорий для выявления зон чрезвычайной экологической ситуации и зон экологического бедствия. - М.: Минприроды РФ, 1992. - 51 с.
12. Экологический атлас Ростовской области. / Под ред. В.Е. Закруткина. - Ростов н/Д: Изд-во СКНЦ ВШ, 2000. - 120 с.
13. Барановський В.А. Еколопчна географ1я i еколопчна картограф1я. - К.: Фи'осощоцентр, 2001. - 252 с.
14. Поддашкш О.В., Рибалова О.В. Комплексна ощнка яюсного стану Грунйв Харювсько1 область Зб. наук. пр. XV М1жнародна науково - практична конференщя "Еколопя i здоров'я людини, охорона водного i повлряного басей-шв, утил1защя вщход1в" т.1 - Харьков. 2007. С.309-322.
15. Будьмо у злагод1 з природою (За матер1алами доповщ про стан навколишнього природного середовища в Хар-гавськш обласй) / тд ред. Разметаева С.В., Капусника 1.В. - Х.: ПП Оверська Н.В., 2003. -93 с.
