CC BY
23
УДК 616.24-007.272-036.1-57:615.279:612.017
ВПЛИВ МЕТОД1В ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОÏ ДЕТОКСИКАЦП НА Р1ВЕНЬ ТА РОЗМ1РИ ЦИРКУЛЮЮЧИХ 1МУННИХ КОМПЛЕКС1В У Л1КУВАНН1 ТЯЖКОÏ СТАДIÏ ПРОФЕС1ЙНО ЗУМОВЛЕНОÏ XPOHI4HOÏ ОБСТРУКТИВНОÏ ХВОРОБИ ЛЕГЕНЬ
1.В. Тонкопряд, Р.В. Рубцов, В.Д. Крушевський
Укратський НД1 промисловоï медицини
клтгчний eiddrn
(зав. - д.мед.н. Б. С. Науменко)
м. Кривий Р^
Ключовi слова:
екстракорпоральт методи, циркулюючi Шунт комплекси, лiкування, хротчне обструктивне захворювання легень Key words: extracorporal methods, circulating immune complexes, treatment, chronic obstructive pulmonary disease
Резюме. В работе представлены данные об эффективности экстракорпоральных методов детоксикации (лечебный плазмоферез и экстракорпоральное ультрафиолетовое облучение крови) для коррекции уровня и размеров циркулирующих иммунных комплексов в комплексном лечении обострений тяжелой стадии профессионально обусловленного хронического обструктивного заболевания легких. Показано, что применение этих методов лечения позволяет существенно уменьшить содержание в крови больных циркулирующих иммунных комплексов, прежде всего наиболее патогенных - среднего размера, повысить эффективность лечения, длительность ремиссии заболевания.
Summary. Several data about the effectiveness of the extracorporal methods of detoxication (such as curative plasmopheresis and extracorporal ultraviolet blood irradiation) for the correction of the level and volumes of circulating immune complexes in a complex treatment of relapses of the severe stage of professionaly caused chronic obstructive pulmonary disease are presented. It was shown, that using of such treatment methods allows to a substantially reduce the content of circulating immune complexes in patients' blood, first of all, the most pathogenic ones - of a middle volume and to increase the effectiveness of treatment, the duration of disease remission.
Проблема iмунопатологiчних змш в органiзмi людини, яю виникають при переб^у хрошчного захворювання, е одним iз головних та прюри-тетних напрямюв дослщжень у сучаснш медицина Вивченню циркулюючих iмунних комплекшв (Ц1К), як одше! з чинних складових загального iмунного ураження, придшяегься велика увага [5,10,11].
Поряд з шшими захворюваннями (ревмато!д-ний артрит, системний червоний вовчак, ревматизм, сироваткова хвороба та шш^, у патогенезi професшно зумовленого хрошчного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) роль Ц1К е провщною, впливаючи разом iз порушеннями у клггиннш та гуморальнш ланках iмунiтету на характер перебшу та прогноз ще! хвороби [3,4,6,7].
Розглядаючи процес поеднання iмуноглобулi-шв з антигеном та утворення при цьому Ц1К, як одного з компонент нормально! iмунно! вщпо-вщ з нейтралiзацiею чи елiмiнацiею антигену, треба завжди пам'ятати, що за певних умов вони можуть фшсуватись у судинах та викликати за-гальну запальну реакщю [1,5,8,10].
Формування та бюлопчна активнiсть Ц1К за-лежать вщ певних факторiв, у першу чергу вщ природи антитiл та антигешв, якi утворюють цей комплекс, а також вщ !х сшввщношення. Однiею iз важливих характеристик Ц1К е !х розмiр. Доведено, що комплекси невеликого розмiру (дрiбнi Ц1К), якi утворюються при надлишку антигену, не активують комплемент ^ звичайно, не викликають запалення. Комплекси, утвореш при надлишку антитiл, мають велик розмiри (великi Ц1К), вони хоча i здатнi активувати комплемент, однак швидко фагоцитуються та е обмежено па-тогенними. Найбшьш патогенними вважаються Ц1К середнiх розмiрiв (середнi Ц1К), як утво-рюються при незначному надлишку антигену та здатнi активувати комплемент, при цьому вони елiмiнуються у невеликш кiлькостi [1,8].
Корекцiя зазначених змш iз застосуванням методiв екстракорпорально! детоксикаци, особливо при загостреннi тяжко! стади професiйно зумовленого ХОЗЛ, мае виршальне, поряд iз ме-дикаментозними засобами, значення у лiкуваннi хвороби: полшшенш клiнiчних проявiв, функцi-
онального стану оргашв дихання, И перебшу, а звiдси якостi життя хворого [2,6,9].
Метою роботи е визначення ефективностi л> кувального плазмафереза (ПА) та екстракор-порального ультрафiолетового опромшення кро-вi (ЕУФОК) для корекци рiвня та розмiрiв Ц1К у комплексному ткуванш загострень тяжко! стади професiйно зумовленого ХОЗЛ у роб^ниюв пр-ничорудно! промисловостi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У дослiдження було включено 79 роб^ниюв прничорудно! промисловосп, хворих на профе-сiйно зумовлене ХОЗЛ III - IV стади, чоловiчо! статi, середнiй вiк 41,7 ±1,4 року, тривалють за-хворювання 13,5 ± 1,5 року, яю були роздiленi на двi групи, однорщш за вiком, анамнезом та сту-пенем тяжкостi захворювання.
Поряд iз ретельним вивченням клiнiчних про-явiв хвороби та оцiнкою функщонального стану органiв дихання , до та шсля лiкування у хворих визначали концентращю ЦIК у сироватщ кровi методом прециштащ! з полiетиленглiколем (ПЕГ-6000) за Digеоn. Пiсля забору кровi вранцi натще шляхом И центрифугування протягом 10 хвилин зi швидюстю 400 обертiв за хвилину отримували сироватку, з якою проводили пара-лельно двi реакци прециштащ! ЦIК з ПЕГ-6000. Перша реакщя - з 3% розчином ПЕГ: до 0,3 мл сироватки додавали 2,7 мл 3% розчину ПЕГ. Друга реакщя - з 4% розчином ПЕГ: до 0,3 мл сироватки додавали 2,7 мл 4% розчину ПЕГ. Для контролю використовувалась проба, що скла-даеться iз додавання у 0,3 мл сироватки 2,7 мл боратного буферу (рН 8,4) та сум^ 3,41 г бор-но! кислоти, 4,275 г бури та 1000 мл дистильо-вано! води. Реакщя здшснювалась при темпе-ратурi 20 0С протягом 60 хвилин, з наступною спектрофотометрiею при довжинi хвилi 450 нм. При цьому розраховувався коефщент К, який дорiвнюе вiдношенню концентращ! ЩК, осадже-них 4% та 3% розчинами ПЕГ. К<1,1 вiдповiдае наявносп ЦIК великого розмiру, 1,1 < К < 1,5 -наявност ЩК середнього розмiру, К >1,5 -наявносп дрiбних ЦIК.
Перша група (25 хворих) приймала базисне лшування хвороби: комбiвент - 2 вдихи 3-4 рази на добу, лазолван - 30 мг 3-4 рази на добу, тео-пек - 300 мг 2 рази на добу, у разi тдтвердження шфекцшно! етюлогп загострення - амоксиклав 625 мг 3 рази на добу протягом 7-9 дiб, а також шгаляци лшувальних трав, яким властива здат-нiсть до покращення вщходження харкотиння №10. Другiй групi (54 хворих), о^м вказаного лiкувального комплексу, були застосоваш екс-тракорпоральнi методи лшування - ПА та
ЕУФОК, яю проводили в умовах спещально обладнано! операцшно! iз суворим дотриманням правил асептики та антисептики.
ЕУФОК проводили на апарап МД-73-М ,Дзо-льда" з джерелом опромшення ДРБ-8 та максимальною довжиною хвилi 254 нм. Забiр кровi у хворих проводили з куб^альних вен у стери-льний флакон iз гемоконсервантом - 10 тисяч ОД гепарину у 50,0 мл iзотонiчного розчину натрда хлориду. Об'ем опромшено! кровi з роз-рахуванням 1,0-3,0 мл на кг ваги, усього 160,0 -200,0 мл. Повернення кровi проводили через ква-рцеву кювету МТ-73-М „Дзольда" зi швидкiстю 10,0 мл за хвилину, створивши дозу опромшення 15-25 Дж. Об'ем ексфузи кровi при лшувальному ПА становив 1000,0-1500,0 мл. Забiр кровi проводили за один раз iз наступним И центри-фугуванням на рефрижераторнiй центрифузi РС-6 при температурi 15-20 0С протягом 20 хвилин зi швидкiстю 2200 обертiв за хвилину. Пюля роздiлення кровi на плазму та кттинш елементи плазму вилучали, а до клiтинного складу додавали 30,0-60,0 мл iзотонiчного розчину натрда хлориду та реiнфузували внутршньовенно кра-пельно у системний кровообш. Пiсля кожно! опе-раци лшувального плазмаферезу об'ем вилучено! плазми складав 600,0-900,0 мл, яку компенсува-ли фiзiологiчним розчином. Для забору кровi використовували стерильнi флакони, якi вмщу-вали 50,0 мл. стандартного гемоконсерванта „Глюгщир". Комплекс ПА та ЕУФОК проводили щодня, сеанси чергували помiж собою, усього по 6 сеаншв кожного. Ус хворi надали письмову згоду на проведення зазначених лшувально^а-гностичних заходiв.
Статистичний аналiз отриманих результапв було проведено методом варiащйно! статистики з використанням критерпв Стьюдента. Даш представлен у виглядi М±т та у вщсотках. В> рогiдними визнавали змши при р < 0,05 - 0, 001.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Наведенi у таблищ данi свiдчать про те, що традицiйне лiкування загострення тяжко! стади професшно зумовленого ХОЗЛ призвело до зме-ншення вмiсту у кровi ЦIК (на 24,0 %, р < 0,02). Однак яюсна характеристика цього показника суттево не змшилась: сталось деяке збiльшення кiлькостi хворих iз вмiстом дрiбних ЦIК (5,9 %) та незначне зменшення кшькост осiб iз наяв-нiстю найбшьш патогенних середнього розмiру ЦIК (на 12,5 %).
У хворих, де у лiкуваннi загострення тяжко! стади професшно зумовленого ХОЗЛ були застосоваш ПА та ЕУФОК, мало мюце бшьш суттеве зменшення вмюту у кровi ЦIК (на 37,9%,
05/ Том X / 2
59
p<0,002). Особливо слщ вщзначити яюсш змiни цього показника: кшьюсть хворих i3 bmîctom у KpoBi дрiбних Ц1К зросла на 63,6% (р<0,01),
великого розмiру Ц1К - на 80,0%, а кшьюсть осiб i3 вмiстом найбiльш патогенних середнього розмiру Ц1К зменшилася у три рази (p<0,001).
Концентрац1я i розмпри Ц1К у хворих на профес1йно зумовлене ХОЗЛ при р1зни\ схемах
лжування (М ± m, %)
Групи хворих До шкування Шсля лжування
концентрация Ц1К (ум. од. ) розмiри Ц1К тльтсть хворих концентрации Ц1К (ум. од. ) розмiри Ц1К тльтсть хворих
абсолютна тльтсть % абсолютна тльтсть %
1група 120,33 ± 8,75 Малi 16 64,0 91,46 ± 8,87* Маш 17 68,0
(n = 25) (дрiбнi) (,^бт)
середт 8 32,0 середт 7 28,0
велит 1 4,0 велит 1 4,0
2 група 136,61 ± 12,31 Малi 22 40,7 84,77 ± 11,17* Маш 36 66,6*
(n =54) (дрiбнi) (^бн)
середт 27 50,0 середт 9 16,7*
велит 5 9,3 велит 9 16,7
Прим1тка: * р1зниця в1рог1дна до та шсля лжування ( р < 0,05 - 0,001)
Ефектившсть лшування хворих першо! групи характеризувалась як значне покращання само-почуття у 4,0 %, покращання - у 64,0 %, без змш - у 32,0 % ошб. У кожному з випадюв не сталось попршення самопочуття хворого. У другш групi хворих цi показники були, вщповщно, такими: 57,4 % - значне покращання, 40,8 % - покращання, без змш - 1,8 %, попршення не сталося у жодному з випадюв. Тривалють ремюп у ошб, яким у комплексному лшуванш було застосовано методи екстракорпорально! детоксикацп, суттево перевищувала аналогiчнi показники у групi хворих iз традицiйним лiкуванням: 218,1 ± 11,2 та 127,2 ± 7,0 дш (р < 0,001).
ЩДСУМОК
Таким чином, отриманi результати свщчать про те, що ЦIК середшх розмiрiв вiдiграють про-
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
вiдну роль у формуваннi iмунопатологiчних змiн при професiйно зумовленому ХОЗЛ, шдсилю-ючи явища деструкцiï слизово! оболонки брон-х1в, створюючи умови для прогресування явищ ïx обструкцп, порушень кровообiгу у малому ко-лi кровообiгу та формування легенево-серцево! недостатностi. Включення у комплексне лшуван-ня загострення тяжко! стадiï професшно зумов-леного ХОЗЛ методiв екстракорпорально! дето-ксикацiï (ПА та ЕУФОК) значно зменшуе вмiст у перифершнш кровi Ц1К, змiнюючи ïx яюсний склад, зменшуючи кшьюсть хворих i наявнютю найбiльш патогенних середнього розмiру Ц1К, пiдвищуючи ефективнiсть лiкування та тривалють ремюп цього захворювання.
1. Аутоиммунные процессы и их роль в клинике внутренних болезней / Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С., Гнатко Е.П. и др. - К.: Здоров"я, 1985. - 160с.
2. Варианты нарушений иммунного статуса у больных хроническим бронхитом / Чернушенко Е.Ф., Фещенко Ю.И., Круглова И.Ф. и др. // Укр. пульмо-нол. журн. - 2000. - №1. - С.12-15.
3. Величковский Б.Т. Основные патогенетические механизмы профессиональных заболеваний легких пылевой этиологии // Медицина труда и пром. экология. - 1998. - №10. - С.28-38.
4. Жестков А.В. Иммунологические изменения при пылевой патологии легких // Гигиена труда и проф. заболевания. - 2000. - №6. - С.30 - 33.
5. Змушко Е.И., Белозеров Е.С., Митин Ю.А. Клиническая иммунология: Руководство для врачей. -Санкт-Петербург: Питер, 2001.-576 с.
6. Крушевский В.Д., Гирин С.В., Рубцов Р.В. Размеры циркулирующих иммунных комплексов у больных хроническим бронхитом при использовании раз
i
личных способов лечения // Укр. пульмонол. журн. -1997. - №1. - С.33-35.
7. Куляс В.М., Трунова В.В., Решетюк В.А. Генетические маркеры крови и иммунологическая реактивность при хроническом пылевом бронхите // Укр. пульмонол. журн. - 2002. - №3. - С. 18-22.
8. Методы определения иммунных комплексов: (Обзор лит.) / Осипов С.Г., Еремеев В.В., Руднев В.И., Титов В.Н. // Лаб. дело. - 1983. - № 11. - С. 3-8.
9. Рубцов Р.В., Тонкопряд И.В. Влияние экстракорпоральных методов лечения на некоторые показатели кардиореспираторной системы у больных профессиональным хроническим обструктивным бронхитом // Укр. мед. альманах. -2004.- Т.7, №3.- С.104-106.
10. Фролов В.М., Пересадин Н.А., Бойченко П.К. Диагностическое и прогностическое значение циркулирующих иммунных комплексов у больных // Врачеб. дело. - 1990. - № 6. - С. 116 - 118.
11. Хаитов Р.А., Пинегин Б.В. Экологическая иммунология. - М.: ВНИРО, 1995. - 168 с.
