кой модели Wildland-Urban Fire Dynamics Simulator (WFDS). Оценена пожарная опасность в полных сосновых древостоях в возрасте 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35 и 40 лет по скорости распространения фронта пожара на основе моделей роста и рассчитывая высоту нижних ветвей от поверхности почвы. Наземным ярусом горючего материала в насаждениях в возрасте 5 лет рассматривали сухую траву, а в старшем возрасте - хвойную подстилку. Получены значения скоростей распространения низового пожара и верхового при условии перехода в такую форму. Установлено, что переход низового пожара в верховую форму происходит в насаждениях в возрасте до 20 лет, приводит к увеличению скорости распространения пожара и свидетельствует об увеличении пожарной опасности.
Ключевые слова: сосна обычная, сосновые молодняки, лессовой пожар, моделирование.
Tovaryansky V.I., Kuzyk A.D. Evaluation of the Dependence of Fire Hazard of Young Pine Stands of Age
Research of fire hazard of young pine depending on the age of young pine with the use of computer modeling of forest fires in the physical model Wildland-Urban Fire Dynamics Simulator (WFDS) was conducted. Fire hazard in 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35 and 40-years full pine stands via velocity of the front of the fire using models of growth and height of lower branches from soil surface was evaluated. The combustible material on the ground in 5-year stands was dry grass and in older age - pine litter. The speeds of spread of ground and crown fires and transition from ground to crown fires was obtained. Transition of ground fires into crown fires was going in 5-20-year stands and this causes increase the speed of propagation of fire and fire danger.
Keywordds: fire hazard, young pine stand, combustive materials, ground fire.
УДК 332.142.6(477.83)
ВПЛИВ ЛКП "ЗБИРАНКА" НА НАВКОЛИШН6 СЕРЕДОВИЩЕ ТА ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ НОВОГО ПОЛ1ГОНУ У.В.Хром'як1, А.Б. Тарнавський2
На сьогодш в Укра'лш вщбуваеться швидке нагромадження твердих побутових вщхо-дiв, що призводить до негативних змш у довкшл^ Обсяг побутових вiдходiв значною мiрою залежить вщ погодних умов, пори року, ршня життя населения тощо. Рiчне нагромадження побутових вiдходiв становить близько 240 тис. т на рш. Проблема утилiза-Щ1 побутових вiдходiв стае дедалi гостршою в еколопчному i сощальному аспектах на-шого життя. Проаналiзовано основний негативний вплив ЛКП "Збиранка" на навко-лишне середовище та розраховано основш елементи нового полтону для складування твердих побутових вiдходiв у Жовювському р-ш Львiвськоl обл.
Ключовi слова: твердi побутс^ вщходи, ЛКП "Збиранка", вплив, навколишне при-родне середовище, забруднення, рекультивацш.
Постановка проблеми. На цей час в УкраМ досить гостро стойъ проблема yTmi3anji твердих побутових ввдходав (ТПВ). З кожним роком обсяг ТПВ зростае. Бшъша частина цих вiдходiв потрапляе на полтонн та несанкщоноваш звалища, яю розташоваш, спроектованi та експлуатуютъся таким чином, що негативно впливають на навколишне природне середовище (НПС) та здоров'я лю-дини.
1 доц. У.В. Хром'як, канд. техн. наук - Львгвський ДУ безпеки життедшльнот,;
2 доц. А.Б. Тарнавський, канд. техн. наук - Льв1вський ДУ безпеки життедшльност1,
Нагpoмадження го6утових i пpoмислoвих вiдхoдiв пpизвoдить дo низки негативних екoлoгiчних ефектiв i впливае пpактичнo на Bei ^мш^нти НПС. Зoкpема, вiдхoди забpyднюють атмoсфеpне пoвiтpя, пiдземнi та пoвеpхневi вo-ди, гpyнти, негативнo впливають на всi види живих opганiзмiв - poслини, тва-pини та мiкpoopганiзми [1, 2].
Львiвське смiттeзвалище ЛКП "Збиpанка" вхoдить дo сoтнi найбшьш е^-лoгiчнo небезпечних oб,eктiв y^äim. На цьoмy пoлiгoнi poками збеpiгаeться близькo 9 млн т вiдхoдiв та стiчнi вoди, вiд смотезвалища i не пpoхoдять вщго-вiднoгo oчищення. Внаслiдoк цьoгo вмiст шюдливих pечoвин y них пеpевищye ^антго дoпyстимi нopми y сoтнi й тисячi pазiв [3].
З onra^y на це, виникае пoтpеба пpoаналiзyвати негативний вплив ЛКП "Збиpанка" на навкoлишнe сеpедoвище та poзpoбити oснoвнi елементи нoвoгo пoлiгoнy для складyвання твеpдих вiдхoдiв y Жoвкiвськoмy p-нi Львiвськoï oбл.
Результати. Львiв - тypистичне мiстo Схiднoï €вpoпи. Сyчасний poзвитoк мiста та значш пoтoки тypистiв пpизвoдять дo збшьшення oб,eмiв yтвopення ТПВ. Нагpoмадження ТПВ значгою мipoю залежить i вщ пoгoдних yмoв, пopи poкy, ступеня благoyстpoю житлoвих бyдинкiв, piвня життя населення тoщo. Щopiчне нагpoмадження ТПВ на мюь^му пoлiгoнi наведенo на p^. 1.
250000т
2 4625(
238738 I 241800 242100
224046 223716
У/л ■4 У/ % У/ *
245000
240000
д 235000 2
- 230000 H 225000 220000 215000 210000
2010 2011 2012 2013 2014 2015 роки
Рис. 1. Щоpiчнe нагромадження ТПВ на MicbKOMy полиом у 2010-2015pp.
На цей час мopфoлoгiчний склад ТПВ значго вiдpiзняeться вщ тош, :o був ще декiлька po^ тoмy, зoкpема збiльшилoсь викopистання пакувальних матеpiалiв у пoвсякденнoмy життi бiльшoстi мешканцiв Львoва (pис. 2). Це пpизвелo дo зpoстання вмiстy пoлiмеpiв i папеpy у ТПВ [4]. Вважаеться, :o склад ТПВ не е гостшний: вiн змiнюeться залежго вiд пopи poкy, пoчинаючи з весни, хаpактеpизyeться збiльшенням хаpчoвих вiдхoдiв вiд 20 % дo 55 % вoсе-ни, а взимку зменшуеться oбсяг вyличнoгo вiдсiвy [4].
Львiвське смiттeзвалище ЛКП "Збиpанка" ТПВ фyнкцioнye з 1959 p. Цей гол^н poзташoваний на землях Гpибoвицькoï сiльськoï pади Жoвкiвськoгo p-ну та пеpебyваe у гостшгому кopистyваннi Львiвськoï мiськoï pади. Вщстань вiд пoлiгoнy дo меж мкта 5 км, а дo найближчих сiл Збиpанка i Великi Tpróo-вичi - 1 км. Загальна плoща пoлiгoнy станoвить 38,8 га. ^вщина смiття змь нюеться вщ 3 дo 10 м, в oкpемих мiсцях - дo 50 м [4].
Рис. 2. Склад твердих побутових вiдходiв: 1) харчовг вгдходи; 2) вуличний в1дс1в;
3) пластмаси; 4) тертнг вгдходи; 5) патр, картон; 6) текстиль; 7) дерево;
8) скло; 9) метал чорний; 10) шшра, гума; 11) небезпечш вгдходи; 12) ¡ншг вгдходи
К^м вiдходiв мюта Львова, на мюький пол^он потрапляють ТПВ вщ насе-лених пункпв Жовювського, Кам'янко-Бузького, частини Пустомитiвського, Микола1вського та Явор1вського р-нiв. Вiд 1959 р. до юнця 1991 р. на подгон безконтрольно вивозили i захоронювали промисловi та побутовi вiдходи. Вважаеться, що в межах полiгону було оргашзовано сховища гудронiв Львiвсь-кого дослщного нафтомаслозаводу. У цей перюд вiдбулося найбiльше забруд-нення НПС вщ фiльтрату, який без будь-якого очищення потрапляв на прилег-лу територiю полiгона.
Екологiчна ситуацiя на Грибовицькому смтезвалишд загострилася 29 травня 2016 р., внаслiдок пожежi смггтя. Близько 16 год 30 травня 2016 р. стався зсув смтя, де пiд його завалами опинилося трое рятувальниюв. Також була небезпека прориву дамби поблизу озер з шф^тратами. Поряд з пошуко-во-рятувальними роботами зниклих осiб вiдбувадося укр^ення дамби поблизу озер з шфшьтратами (рис. 3).
Рис. 3. Озера з Ыфтьтратами смттезвалища ЛКП "Збиранка
На цей час кнуе потреба створення нового полкону для зберiгання та захоронения ТПВ. Новий полкон мае замшити звалище на околицi мкта, яке створене кiлька десятилiть тому i сьогоднi несе екологiчну небезпеку.
Новий полкон плануеться розташувати у Жовккському р-нi неподалiк сш Гряда та Воля Гомулецька. Вiдстань ввд мiста Львова до полiгону становитиме 16 км. Ця ввдстань встановлена з метою зменшення негативного впливу на Львiв. Окр1м цього, його розмiщення сплановано бiля лково!' смуги, що мае форму серпа, яка буде охоплювати бiльшу частину полiгону. Завдяки цьому бу-де вщбуватися часткове очищення повiтря ввд шшдливих речовин. Саштарно-захисна зона дотримуеться i буде становити 500 м.
Зпдно з проведеними стандартними розрахунками [5], площа нового поль гону повинна становити 18,8 га, проектована i фактична мiсткiсть полкона -2160875 i 3043809 м3 вiдповiдно, тривалiсть експлуатацií - 20 рокк. Для розра-хункiв використовували кiлькiсть осiб на перший рк експлуатацií нового поль гону - 758,2 тис. та прогнозовану кшьккть осiб через 20 рокк - 860 тис. Питом рiчнi норми нагромадження ТПВ за об'емом на перший рк становлять 1,93 м3/оаб-рк, а на останнiй рк експлуатацп полiгону, згiдно з шдрахунками за стандартними формулами, вони становитимуть 3,48 м/Ьабрк.
Основними елементами нового полкону буде пiд'íзна дорога, дкянка для складування ТПВ, господарська зона, шженерш споруди i комунiкацií [6, 7]. ШдЪна дорога буде з'еднувати iснуючу транспортну магiстраль з дшянкою для складування ТПВ. Пiд'íзна дорога буде розрахована на двостороннш рух [7].
Основна споруда полiгону - дкянка для складування вiдходiв, яка буде займати до 95 % загально!' площi полiгону. Полiгон буде розбитий на черги експлуатацп з урахуванням прийому побутових вiдходiв. Дкянка складування ТПВ буде захищена ввд стоку поверхневих вод, що надходитимуть з вище роз-ташованих земельних масивк. Для перехоплення дощових i паводкових вод навколо нового полкону буде спроектовано водовiдвiдну канаву [7].
Вщ водовiдвiдноí канави на ввдсташ 2 м навколо полiгону плануеться огорожа. Також по периметру полкону по смузi 5 м буде насаджено деревно-ча-гарникову рослиннкть. Крiм цього, плануеться прокласти шженерш мережi i комунiкацií (водопровiд, каналiзацiю), встановити щогли електроосвiтлення, виконати вщсипи кар'ерiв мiнерального fрунту для використання в якостi iзоля-цií ТПВ [7]. Господарська зона спроектована на перетиш пiд'íзноí автодороги з кордоном полкону. У господарськш зонi розмщеш побутовi та виробничi споруди. Площа господарсько1 зони становить ввд 5 % всiеí площi полкону [7].
У господарськш зош знаходитимуться адмiнiстративно-побутовий корпус; контрольно-пропускний пункт сшльно з пунктом стацiонарного радюметрично-го контролю; вага; гараж з навком i майстернi для стоянки та ремонту машин; склад для розмщення енергоресурск, буд1вельних матерiалiв, спецодягу, гос-подарського iнвентарю та шших матерiалiв; об'екти i лiнií електропостачання та iншi споруди [6-8].
На вшзд з полiгону повинен бути контрольно-дезшфекцшний пункт для дезiнфекцií колк смiттевозiв. Усi автомобiлi проходитимуть через дезшфек-цiйний бар'ер, що заповнений дезшфекцшним розчином вiдповiдноí концентра-
цп (розчин лiзолу 5 %, креолiту вщ 5 %, нафтолiзолу не менше 10 %, фенолу 3 %, метасилiкатунатрiю 1 % [8]).
У процес експлуатацiï полiгону потрiбно перюдично проводити перевiрку його впливу на НПС. Для цього спещалкти вiдповiдних органiзацiй не рiдше нiж двiчi на ргк, вiдбиратимуть проби пов^я з територiï полiгону ТПВ та i3 са-нiтарно-захисноï зони на ввдсташ 50, 100, 200, 500 м ввд територiï полiгону. Bi-дiбранi проби дослiджуватимуть на вмкт азоту, двоокису вуглецю, сiрчаного анпдриду, оксиду вуглецю, сiрководню, фенолу, формальдепду, метану та зва-жених речовин. У вказаних точках не рвдше двох разш на рiк проводитимуть вiдбiр проб Грунту та дослвдження 1х рН, вмiсту амiаку, штратш, хлоридiв, свинцю та ртутi. Щоквартально проводитимуть дослiдження хiмiчного складу та наявнкть у пробах пiдземних вод нафтопродукпв [8].
Вважаеться, що на полконах ТПВ досить часто виникають пожеж^ Тому для 1х л^вдацц потрiбно влаштувати систему пожежогасiння. Витрата води на зовнiшне пожежогасiння повинна становити 10 л/с. Для цього потрiбно спроек-тувати залiзобетонний резервуар або ставок мкткктю не менше 50 м3 [5, 6].
Пкля закриття смiттезвалища ЛКП "Збиранка" на його територп потрiбно виконати комплекс роби з вiдновлення земель - рекультивацда. Рекультивацда земель полiгонiв ТПВ проводять у два етапи - техшчний та бiологiчний. Пкля здшснено!' рекультивацп цю територда можна використовувати у рiзних напрям-ках, а саме - сшьськогосподарському, лiсогосподарському та будавельному [8].
Висновок. З кожним роком вiдбуваеться збшьшення обсягу твердих побу-тових вiдходiв, що негативно позначаеться на навколишньому природному се-редовищi. Потрiбно зазначити, що невелика частина цих вiдходiв розкладаеться шд дiею сонця, повiтря i води. Бшьшкть з них розкладаеться протягом тривало-го часу, що призводить до 1х швидкого нагромадження. Отже, проблема з утиль зацiею вiдходiв стае дедалi гострiшою в еколопчному i соцiальному аспектах нашого життя. У робоп проведено огляд ЛКП " Збиранка", як об'екта, що негативно впливае практично на ус компоненти природного середовища, i е однiею з найбшьших проблем як Львова, так i обласп загалом. Спроектовано мiсце по-будови нового полiгону та проведено розрахунки нового полкону: проектна мктккть, площа земельно1 дшянки та фактична мiсткiсть.
Лiтература
1. Смiття у свт та YKpaÏHi. Проблеми утизаци вiдходiв. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.sites.google.coM.
2. Савицький В.М. Вщходи виробництва i споживання та ïx вплив на грунти i природы води : навч. поабн. / В.М. Савицький, В.К. Хшьчевський, О.В. Чунарьов, М.В. Яцюк; за ред. В.К. Хшьчевського. - К. : Вид.-шшграф. центр "Кшвський ушверситет", 2007. - 152 с.
3. Павлюк У.В. Львiвcькe смггтезвалище як еколого-екожмчна загроза населенню мicта i прилеглих територш / У.В. Павлюк // Вюник Чершвецького тoргoвeльнo-eкoнoмiчнoгo институту. - Сер.: Екoнoмiчнi науки. - Чершвщ : Вид-во АНТ Лтд, 2010. - Вип. IV (40). - С. 367-371.
4. Програма поводження з твердими побутовими вiдxoдами у м. Львoвi на 2014-2018 роки (Затверджена ухвалою сеси Львшсько!' мюько!' ради вiд 18.12.2014 р., № 41324).
5. Инструкция по проектированию и эксплуатации полигонов для твердых бытовых отходов / М-во житл.-коммун. хоз-ва РСФСР, АКХ им. К.Д. Памфилова. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1983. - 39 с.
6. Наказ Мшстерства з питань житлово-комунального господарства Украши вiд 01.12.2010 р., № 435 "Про затвердження правил експлуатаци полiгонiв побутових вщходгв".
7. ДБН В.2.4-2-2005 "Полтони твердих побутових вiдходiв. Основнi положения проектування".
8. Радовенчик В.М. Твердi вiдходи: збiр, переробка, складування / В.М. Радовенчик, М.Д. Гомеля : навч. поабн. - К. : Вид-во "Кондор", 2010. - 552 с.
Надтшла до редакцп 15.06 2016р.
Хромяк У.В., Тарнавский А.Б. Влияние ЛКП "Збиранка" на окружающую среду и основные принципы создания нового полигона
В настоящее время в Украине происходит быстрое накопление твердых бытовых отходов, что приводит к негативным изменениям в окружающей среде. Объем бытовых отходов в значительной степени зависит от погодных условий, времени года, уровня жизни населения. Годовое накопление бытовых отходов составляет около 240 тыс. т в год. Проблема утилизации бытовых отходов становится все более острой в экологическом и социальном аспектах нашей жизни. Проанализировано основное негативное влияние ЛКП "Збиранка" на окружающую среду и рассчитаны основные элементы нового полигона для складирования твердых бытовых отходов в Жовковском р-не Львовской обл.
Ключевые слова: твердые бытовые отходы, ЛКП "Збиранка", влияние, окружающая природная среда, загрязнение, рекультивация.
Khromyak U.V., Tarnavskyj A.B. The Influence of LCP "Sbyranka" on The Environment and Significant Creation of New Polygons
Nowadays there is a rapid accumulation of solid waste, leading to negative changes in the environment in Ukraine. Number of waste is largely dependent on the weather, the seasons, the level of life. The annual accumulation of waste is around 240 thousand tons a year. The problem of waste disposal is becoming more acute in the environmental and social aspects of our lives. The article analyzes the main negative impact LCP "Sbyranka" Environmental and calculates the basic elements of a new landfill for solid waste storage in Zhovkva district, Lviv region.
Keywords: municipal solid waste, LCP "Sbyranka" impact, environment, pollution, reclamation.
3. ТЕХНОЛОГИЯ ТА УСТАТКУВАННЯ
УДК 620.[197+193]:669.15
ХАРАКТЕРЫ ОСОБЛИВОСТ1 СЕЛЕКТИВНОГО РОЗЧИНЕННЯ СТАЛ1 AISI 321 У ВИСОКООКИСНЮВАЛЬНОМУ РОЗЧИН1 Н1ТРАТНО1 КИСЛОТИ С.Б. Белтов1, О.Е. Нарiвський2, Н.В. 'Маркова3
Наведено характеры особливост селективного розчинення металiв межами зерен аустешту сталi АК1 321 шсля п'яти циклiв випробувань за методом ДУ ГОСТ 6032-89. Зокрема, виявлено, що пiсля першого циклу випробувань межi зерен аустенiту плавок 1, 2 збагачуються N1 та збщнюються Сг i Бе, а плавок 3-5 збагачуються Бе та збщню-ються Сг i N1. Це може сприяти твердофазной дифузи атомш N1 в об'ем, а Сг i Бе iз об'ему стал для плавок 1, 2 та Бе в об'ем, а Сг i N1 iз об'ему ст^ для плавок 3-5. При цьому твердофазна дифузiя атомгв Бе до меж зерен аустешту сприяе утворенню дефек-тiв структури у виглядi вакансiй i пор, що пришвидшуе !х корозiйно-механiчне руйну-вання. Разом з тим виявлено, що шсля другого циклу випробувань 2Сг плавки 2, шсля третього - плавок 1, 2, четвертого - плавок 1, 2, 5 i п'ятого - плавки 1 меншi за одини-цю. Це сприяе утворенню дефекпв структури i корозiйно-механiчному руйнуванню меж зерен аустенiту внаслiдок твердофазно! дифузи атомiв Бе до !х поверхнi. Водночас аналогiчну тендендiю встановлено для плавок 1, 3 шсля третього циклу випробувань, оскшьки коефшденти 2м<1. Тiльки у плавки 3 шсля п'яти ци^в випробувань коефь цiенти 2Сг, 2^>1. Це свщчить, що вона найтривкiша до мiжкристалiтноl корози у висо-коокиснювальному середовищi. Запропоновано тривкiсть сталi А181 321 до ще! корози в особливо небезпечних середовищах оцiнювати за коефшдентами 2Сг, Зокрема, як-що 2Сг i меншi за одиницю, то сталь не тривка до ще! корози, а якщо 2Сг i бiльшi за одиницю, то навпаки.
Ключовi слова: селективне розчинення, границ зерен аустенiту, мiжкристалiтна ко-розiя, структура, легувальний елемент.
Вступ. Шжкристалггна корозiя - це руйнування сталей або сплавiв, локаль зоване на межах 1х зерен. Причиною ц виникнення найчастше е структурнi змь ни сталi, що вiдбуваються на межах зерен. Зпдно зi загальновщомою теорiею мiжкристалiтноí корозií аустенiтних сталей, 1х руйнування спричинене змен-шенням вмiсту Сг на межах зерен, що пов'язано зi змiною розчинносп карбону в аустенiтi за рiзних температур [1]. До того ж на корозiйнi втрати аустенiтних сталей ктотно впливають íх хiмiчний склад i структура. Зокрема, у працях [2, 3] встановлено вплив хiмiчного складу i структури сталi А1Б1 321 на 11 тривкiсть до мiжкристалiтноí корозií у високоокиснювальному середовишд. Цю сталь широко застосовують у виробництвi емнкно!' та теплообмшно!' апаратури, яку ви-користовують у технолопчних процесах на особливо небезпечних виробниц-твах. Тому оцiнювання тривкосп сталi до мiжкристалiтноí корози за методом ДУ [4] не завжди дае змогу об'ективно це зробити, оскшьки в його основi закла-дено гравшетричну методику. Цей недолк можна усунути додатковими елек-
1 проф. С.Б. Белков, д-р техн. наук - Запор1зький нацюнальний техшчний ун1верситет, м. Запор1жжя;
2 проф. О.Е. Нар1вський, д-р техн. наук - Запор1зький нашональний техшчний ун1верситет, м. Запор1жжя;
3 асшр. Н.В. Маркова - Запор1зький нашональний техшчний ун1верситет, м. Запор1жжя