CC BY
12
Ходыко Д.И. Перспективы международных договоренностей в сфере пограничного урегулирования налогов на выбросы парниковых газов
Проблема сохранения конкурентоспособности энергоинтенсивных отраслей приобретает новую актуальность в канун Копенгагенской конференции РК ООН по проблемам изменения климата. В частности, актуальным для экономики Украины является предвидение будущего режима пограничного урегулирования расходов, связанных с ограничением выбросов парниковых газов. Рассмотрены основные предложения относительно такого урегулирования, имеющиеся в научной литературе и законодательных проектах в странах ЕС и США; проанализированы их эко-лого-экономическая эффективность и соответствие интересам заинтересованных сторон. На основании анализа сделан прогноз относительно будущих международных договоренностей по этой проблеме. Вероятно, учет выбросов будет осуществляться на основе среднеотраслевых коэффициентов выбросов на единицу продукции, а непосредственная компенсация расходов - путем приобретения прав на весь объем выбросов по полной рыночной стоимости. Таким образом, необходимо ожидать будущего существенного роста расходов для отечественных экспортно-ориентированных отраслей и принять соответствующие меры относительно радикального улучшения их энергетической эффективности.
Ключевые слова: пограничное урегулирование налогов, прогнозирование, Рамочная конвенция ООН по проблемам изменения климата.
Khodyko D.I. Perspectives of the international agreements on border
greenhouse gas tax abatement
At the eve of Kopenhagen UNFCCC conference, maintaining the competitiveness of energy-intensive industries is becoming the issue. In particular, making a forecast of the future international border greenhouse gas tax abatement regime is crucial for Ukrainian economy. General proposals for such an abatement, that exist in literature and legislative projects in the EU countries, as well as in the United States, are surveyed in the paper; both their environmental economic efficiency and accordance with the stakeholder groups' interests, are analyzed. Based on the analysis, a forecast is made for the future international agreements on the topic. Probably, the tax accounting will be maintained using the industrial average emission coefficients per unit of production, while the cost compensation will be made by purchasing the full amount of emission rights for the full market price. Therefore, a substantial cost increase is expected for the national export-oriented industries, and the radical improvement of their energy efficiency is necessary.
Keywords: border tax adjustment, forecasting, United Nations Framework Convention on Climate Change.
УДК 630*181.65 Здобувач С.1. Шабанов1 -Воронезька державна
л^отехмчна акадмя
ВПЛИВ Л1С1В СХ1ДНОГО ДОНБАСУ НА КЛ1МАТИЧН1 УМОВИ РЕГ1ОНУ
Розглянуто змши ^матичних показниюв репону, вплив на температуру пов^-ря та кшьюсть опадiв великих люових масивiв, розташованих на територп Лугансь-ко'1 обласп. В умовах вкрай нестабшьно! пдролопчно'1 ситуацп в Луганськш обласп, спричинено'1 порушеннями геолопчно'1 структури прничими виробками, затоплен-ням закритих шахт i вщкачуванням тдземних вод тдприемствами водопостачання,
1 Наук. керiвник: проф. В.1. Таранков, д-р бюл. - Воронезька державна люотехшчна академшя
необхщно зважено тдходити до проектування i створення нових дшянок лiсових культур, збереження юнуючих лiсiв.
Ключовi слова: потепдшня, кiлькiсть опадiв, температура повiтря, рiвень грун-тових вод.
Анал1зуючи фактичш показники температури повпря та опад1в, кшмат Укра!ни можна визначити як потеплшня, котре супроводжуеться деяким ско-роченням кшькосл опад1в. Потеплшня кшмату в Укра!ш ч1тко простежуеться протягом 1988-89 рр. У наступш роки воно найчггюше було визначено у зи-мов1 мюящ, середньомюячна температура Ычня зросла на 1,5-2,5 °С, лютого -на 1-2 °С. Поступово зростае i температура л1тн1х мюящв, чггко простежуеться тенденщя зниження температури в листопад! та незначна - у грудш.
Зазначеш процеси спостершаються i на територи Лугансько! область Водночас варто зазначити регюнальш особливост у змш кшматичних умов в умовах Схщного Донбасу. Наявшсть в регюш досить великого люового ма-сиву площею понад 130 тис. га (насадження Кремшського, Северодонецького i Н. Айдарского Державних люомисливських господарств обласного об'еднання мЛуганськлiсм) накладае вщбиток на процес змши клiматичних умов. Насадження мають довжину понад 50 км у напрямку з швденного сходу на швшчний захщ, шириною у середньому 10-12 км (до 25 км у райош м. Кремшна). Таким чином, розташування люового масиву збiгаеться з нап-рямком переважаючих у регiонi швденно-схщних вг^в. Понад 70 % вше! плошд цього масиву представлено сосновими насадженнями на алювiальних пiсках першо! надзаплавно! тераси Сiверського Дшця, причому бшьша части-на з них - це люов! культури сосни, створеш у 50-70-т рр. ХХ ст., тобто насадження у вод 30-50 роюв. Дослiдження, виконаш наприкiнцi XIX ст., свщ-чать, що соснов! насадження, iнтенсивно витрачаючи вологу на трансшращю, залучають до атмосферного кругообшу грунтов! води, як! перебувають на глибиш до 4 м, листяш ж породи використовують вологу i з глибших ша-р!в грунту (до 6-7 м). Дослщники по^зному ощнюють витрати вологи на трансшращю люовими насадженнями степово! зони - вщ 100-150 мм (Сука-чов, Дилю, 1964) до 700-800 мм (Рутковський, 1950; Алпатов, 1969). Однак бшьшють дослщниюв наводять дат про витрату вологи насадженнями в межах 350-420 мм. Зокрема, за результатами, отриманими в Бузулукському бору А. А. Молчановим, загальна витрата вологи на трансшращю i випарову-вання з поверхш крон i поверхш люово! шдстилки залежно вщ вшу дерев становить вщ 395 до 590 мм, досягаючи максимуму в насадженнях 20-40 рГч-ного вжу (Молчанов, 1953). Аналопчш результати отримав Н.А. Воронков на Середньому Дону (Воронков, 1973). Дослщження, виконаш у дубово-ясене-вих насадженнях Ворошжсько! областi показали витрати вологи у юлькост 2,6 мм/добу, даш, отриманi для швденшших широт (Волгоградська, Рос-товська област^, а отже, в умовах вищих температур, показують витрати у 3,5-3,7 мм (Погребняк, Ремезов, 1965). При цьому треба враховувати, що нез-важаючи на чггко виражеш у сосни ознаки породи-ксерофгга, загалом хвойш насадження за рахунок тривалiшого вегетацшного перiоду споживають бшь-ше вологи. У соснових насадженнях трансшращя вщбуваеться навiть у зимо-
вий перюд, хоча 1 у значно менших обсягах. Таким чином, згаданий вище ль совий масив, з одного боку, сприяе шдвищенню вологосл пов1тряних мас, що проходять над ним, з шшого боку - вщбуваеться зниження р1вня грунто-вих вод унаслщок штенсивного споживання вологи насадженнями. Очевидно, що потеплшня кшмату спричиняе за собою збшьшення витрат вологи на трансшращю, а отже - { стушнь впливу люу на кшматичт умови регюну.
Для вивчення змш кшмату та впливу на них люових насаджень вико-ристано даш спостережень метеостанци "Сватове", розташовано! у 15 км на швшчний захщ вщ люового масиву, з урахуванням переважаючих у регюш вгтр1в схщного { швденно-схщного напрямюв. Через перехщ на 8-годинний робочий день метеостанци С1веродонецького аеропорту { припиненням без-перервних спостережень за погодою, дат зазначено! метеостанци не вико-ристовувалися, незважаючи на мюце розташування вказано! метеостанци в центральны частиш люового масиву.
Для пор1вняння змш кшмату у степовш зош Укра!ни використано даш вщдшу агрометеоролог^ Укра!нського пдрометеоцентру (Адаменко, 2004).
Табл. Вьдхилення середньом1сячних температур повШря за перюд
1991-2006 рр. вьд стандартное кльматичпоХ норми за 1945-1990 рр.
Перюди та зм1ни М1сящ Р1чне
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1945-1990 -6,7 -6,0 -0,6 8,9 15,8 19,6 21,1 20,0 14,2 +7,1 1,2 -3,2 7,6
1990-2006 -4,3 -3,3 0,8 9,5 15,4 19,4 21,6 20,3 14,4 8,0 1,3 -4,2 8,1
Регюналь-т змши +2,4 +2,7 +0,2 +0,6 -0,4 -0,2 +0,5 +0,3 +0,2 +0,9 +0,1 -1,0 +0,5
Середт для степу + 1,5 + 1,1 +0,7 +0,4 -0,4 +0,5 +0,9 +0,6 -0,3 +0,6 -1,3 -0,7 +0,3
З анал1зу середньомюячних { середньор1чних температур зрозумшо, що в регюш середньор1чна температура повгтря шдвищилася на 0,5 °С, тод1 як загалом у степовш зош шдвищення становить тшьки 0,3 °С. Пор1вняно се-редньомюячних температур видно, що в лгтш, найспекотшш1 мюящ, зростан-ня температури в регюш ютотно вщстае вщ аналопчного показника для сте-пово! зони загалом, у червш ж вщбуваеться нав1ть деяке зниження середньо-мюячних температур (табл.). Ймов1рно, що одшею з причин такого вщста-вання в л1тш мюящ е штенсивний рют деревних порщ у першш половиш ль та, а, отже - { максимальна трансшращя вологи рослинами. Водночас варто зазначити бшьш ютотне, пор1вняно з показниками степово! зони, шдвищення температури у Ычш-лютому. Ця тенденщя призводить до попршення умов зим1вл1 озимих поЫв1в, а так само природного вщновлення люу { посадкового матер1алу на розсадниках. Шдвишуе загрозу пошкодження та загибел1 сход1в так само { зниження травневих температур, що свщчить про бшьшу ймов1р-шсть тривалих шзшх заморозюв з катастроф1чними наслщками { з1 значним збитком. Вщзначаеться скорочення перюду без заморозюв у швденнш части-т кра!ни. Вплив кшматичних змш на збшьшення кшькосп та повторюванос-т небезпечних заморозюв зумовлено, головним чином, значними позитивни-ми аномал1ями температури повгтря у перюд до весняних заморозюв.
У режимi зволоження по Укршт зaзнaченi таю тенденци: зниження кiлькостi опaдiв у зимовi мiсяцi й вагоме збшьшення кiлькостi опaдiв у верес-ш та жовтнi. Причому у шчш така кiлькiсть опaдiв (менше норми на 25-30 %) спричинюе занепокоення. Вiдбулося iстотне зменшення кiлькостi опaдiв у зо-нi Степу i Люостепу в липнi - до 10-20 %, спостер^аеться тенденцiя до його подальшого скорочення (Адаменко, 2004). На вщмшу вiд загально!" тенденци, в регюш вiдзнaчено зростання юлькост опaдiв. При цьому видiляються таю зaкономiрностi - кiлькiсть опaдiв за даними метеостанцп "Луганськ" пiсля 1960 р. збшьшилася незначно - лише на 20 мм або на 4,5 %. Водночас за даними метеостанцп "Сватове", спостер^аеться ютотне зростання - на 96,4 мм, або на 22 % (рис. 1).
Рис. 1. Змши сeрeдньoрiчнoï ктькост1 опадiв у регюш
Рис. 2. Розподт опадiв по м^яцях протягомроку по м/с "Ceamoee"
Метеостанщя "Луганськ" розташована на швдень вщ дослщжуваного масиву, а отже, з урахуванням переважаючих у регюш швденно-схщних вгг-
рiв, меншою мiрою шддаеться впливу лiсових масивiв. Зростання кiлькостi опадiв, за спостереженнями на метеостанци "Сватове", починаючи з 60-х ро-кiв минулого столггтя вочевидь пов'язане з розпочатими у середиш 50-х рокiв численними роботами зi створення лiсових культур на шсках заплавних те-рас. У перюд 1990-2000 рр. зростання кшькосп опадiв, за метеостанщею "Сватове" тривало, хоча i в менших обсягах. Серед можливих причин можна навести загибель значних площ насаджень шд час великих пожеж у середиш 90-х роюв., а також зменшення трансшрацп внаслiдок зниження водоспожи-вання насадженнями старше 40 роюв.
Аналiз абсолютних i вiдносних показникiв вщхилення фактично! кшь-костi опадiв вщ середньомiсячних багаторiчних норм так само показуе, що максимальна кiлькiсть опадiв випадае в лiтнi мiсяцi з тком у червнi-липнi, i на цей перюд припадають максимальнi перевищення багаторiчних норм. Окрiм цього, перевищення багаторiчних норм спостерiгаеться також у люто-му-березнi та у вересш (рис. 3).
о4 £ 140 Л с. о X ч '20 *ш « . - \ Чу / i * / \ 1
Я 0} = КО .5 S 60 МЮЩ: ✓ "» ? *
С1ЧСН1> л ютнй береге lit КЕНТСНЬ травень червекь липень сериснь всрессмь жовтень листоиал ГрДОСНЬ piK
-М ( Сватово 72,6 122,8 129 J 99,9 125,8 132,5 94,3 93,4 137,6 124.1 101,2 97,2 109,7
----Стенопа юна 66 84 118 104 105 99 80 116 121 129 97 85 98
Рис. 3. Вiдхилення eid середн1х норм onadie
Висновок. Представлен даш свiдчать, що велик лiсовi масиви, залу-чаючи в атмосферний Kpyroo6ir значнi кiлькостi грунтово! вологи, здатнi ic-тотно змшити клiматичнi показники регiону. Водночас треба враховувати, що маси води, залучеш подiбним чином в атмосферний кругообщ вилуча-ються з внутрiшньо-грунтового стоку, що спричиняе зниження рiвня грунто-вих вод i висушування грунпв. В умовах вкрай нестабильно! пдролопчно! обстановки в Луганcькiй обласп, спричинено! порушеннями геолопчно! струк-тури прничими виробками, затопленням закритих шахт i вiдкачуванням шд-земних вод шдприемствами водопостачання необхiдно зважено шдходити до проектування i створення нових дшянок лicових культур, збереження юну-ючих лiciв. Допущенi прорахунки можуть призвести до ускладнення i без того непросто! еколопчно! ситуаци.
Л1тература
1. Адаменко Т.А. Изменение агроклиматических условий и их влияние на зерновое хозяйство Украины // АПК - Информ. - Днепропетровск, 2004. - № 41 (414). - С. 20-24.
2. Алпатьев А.М. Влагообороты у природе и их преобразования / А.М. Алпатьев. - Л. : Гидрометеоиздат, 1969. - 218 с.
3. Воронков Н.А. Влагооборот и влагообеспеченность сосновых насаждений. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1973. - 185 с.
4. Молчанов А.А. Сосновый лес и влага. - М. : Изд-во АН СССР, 1953. - 137 с.
5. Ремезов Н.П. Лесное почвоведение / Ремезов Н.П., Погребняк П.С. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 323 с.
6. Рутковский В.И. Влияние динамики климатических и гидрологических условий на лесные культуры. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1950, 141 с.
7. Сукачёв В.Н. Основы лесной биогеоценологии / Сукачёв В.Н., Дылис Н.В. - М., 1964. - 236 с.
Шабанов С.И. Влияние лесов Восточного Донбасса на климатические условия региона
Рассмотрены изменения климатических показателей региона, влияние на температуру воздуха и количество осадков больших лесных массивов, расположенных на территории Луганской области. В условиях крайне нестабильной гидрологической обстановки в Луганской области, вызванной нарушениями геологической структуры горными выработками, затоплением закрытых шахт и откачиванием подземных вод предприятиями водоснабжения, необходимо взвешенно подходить к проектированию и созданию новых участков лесных культур, сохранения существующих лесов.
Ключевые слова: потепление, количество осадков, температура воздуха, уровень грунтовых вод.
Shabanov S.I. Influence wood east Donetsk basin on climatic conditions of the region
Consider changes of climatic parameters in the region, the impact on air temperature and precipitation of large forest areas located in the Lugansk region. In the conditions of extremely unstable hydrological situation in the Lugansk region, geological structure caused violations mountain making, submergence of the closed mines and pumping out of underwaters it is necessary self-weighted to go the enterprises of water-supply near planning and creation of new areas of forest cultures, maintainance of the existent forests.
Keywords: warming, rainfall, temperature of the air, water table.
УДК349.412[66.048.5:332.2:504:631.95](327.7) Пров. спец. А.Р. Шевченко -
Президш НАН Украти, Eiööin Miw^rnpoÖHUx зв'язюв
ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВ1, ЕКОЛОГ1ЧН1 ТА ЕКОНОМ1ЧН1 НАСЛ1ДКИ ПАРНИКОВОГО ЕФЕКТУ У КОНТЕКСТ Д1ЯЛЬНОСТ1 ОКРЕМИХ М1ЖНАРОДНИХ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНВАЩЙ
Проаналiзовано пол1тико-правов1, еколопчш та економ1чш наслщки парникового випаровування газ1в, як призводять до змш кшмату. Мiжнароднi неурядовi ор-гашзацп беруть активну участь у вир1шенш ризиюв, пов'язаних з щею проблемою.
Ключов1 слова: парниковий ефект, право, економ1ка, еколопя, мiжнароднi не-урядовi оргашзацп.
Нараз1 змша кшмату залишаеться найактуальшшою проблемою люд-сько! цившзаци. Вона складаеться з еколопчних, економ1чних i правових пи-тань, як потребують негайних, рiшучих заходiв, як можуть припинити про-цес глобального потеплшня [1]. Жодна краша сьогодш не застрахована вiд викликiв, яю постають через проблему парникового випаровування газiв. Висновок однозначний - бща може зачепити кожного. Останнiм часом у ЗМ1 дедалi частiше можна почути про аномальш природнi катакшзми, якi почер-гово насуваються на т чи iншi регiони нашо! планети. Жертвами природних
