Вплив крововтрати на еритропоетичну активність червоного кісткового мозку щурів при застосуванні рекомбінантного еритропоетину Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

УДК 616 - 005.1: 616.41: 611.018.46 - 08: 615.273

В.В. Васильченко

ВПЛИВ КРОВОВТРАТИ НА ЕРИТРОПОЕТИЧНУ АКТИВН1СТЬ ЧЕРВОНОГО К1СТКОВОГО МОЗКУ ЩУР1В ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 РЕКОМБ1НАНТНОГО ЕРИТРОПОЕТИНУ

Дтпропетровська державна медична академiя

кафедра хiрургiчних хвороб

(зав. - д.мед.н., проф. С.О.Мунтян)

Ключовi слова: крововтрата, юстковий мозок, щури, еритропоетин Key words: blood loss, bone marrow, rats, erythropoietin

Резюме. Проведено экспериментальное исследование эритропоэти-ческой активности красного костного мозга в постгеморрагическом периоде при различных объёмах кровопотери. Проведен анализ эффективности применения рекомбинантного эритропоэтина. Исследовались следующие показатели эритропоэза в красном костном мозге крыс: количественная плотность эритропоэтических клеток, относительное количество эритробластов с микроядрами, митотический индекс эритропоэтических клеток, относительное количество ретикулоцитов в составе эритропоэтических клеток и относительное количество эритробластных островков в состоянии реконструкции. Анализ динамики параметров показал, что при кровопотере легкой степени пик стимуляции эритропоэза приходился на третьи сутки постгеморрагического периода, у крыс с кровопотерей средней степени тяжести - на седьмые. Виявлено угнетение эритропоэтической активности красного костного мозга в первые семь суток исследования у крыс с кровопотерей тяжелой степени. Использование рЭПО приводило к значительной стимуляции эритропоэза у крыс с кровопотерей тяжелой и средне-тяжелой степени в течение первой недели после введения препарата. Применение рЭПО у животных с кровопотерей лёгкой степени было неэффективным. Увеличение объема кровопотери приводило к возрастанию уровня цитогенетических нарушений эри-тропоэтических клеток, а при введении рЭПО данные нарушения существенно сдерживались.

Summary. In the posthemorrhagic period in the different blood loss volume, experimental examination of the erythropoietic activity of the red bone marrow was made. An analysis of the effectiveness of the use of recombinant erythropoietin (rEPO) was also done. The following parameters of erythropoiesis in the red bone marrow of rats were examined: the quantitative density of erythropoietic cells, relative quantity of erythroblasts with micro-nuclei, mitotic index of erythropoietic cells, relative quantity of reticulocytes in the structure of erythropoietic cells and the relative quantity of erythropoietic islets in the state of reconstruction. The analysis of dynamics of these parameters showed that in blood loss of small level the peak of ery-thropoiesis stimulation comes on the third day of the posthemorrhagic period, and in rats with moderate level of bleeding - on the seventh day. The depression of the erythropoietic activity of the red bone marrow in the first seven days of experiment in rats with severe level of blood loss was revealed. The use of rEPO led to a great stimulation of erythropoiesis in rats with blood loss of moderate and severe degrees in the first week after using the preparation. The use of rEPO in animals with small level of blood loss was not effective. A rising of the volume of the blood loss led to the rising of level of cytogenetic lesions of the erythropoietic cells and with the use of rEPO these lesions were essentially restrained.

Протягом останшх десятирiч були досягнув значш усшхи у трансфузшнш медициш, яка стала бшьш безпечною. Введення у практику реко-мендацш для донорiв та скриншг у вщношенш патогенних мiкроорганiзмiв зробили кров доно-рiв безпечним продуктом, особливо в розвинутих

крашах. Однак навпъ у цих крашах усе ще залишасться ризик трансмюи низки патогенних MiKpoopram3MiB, включаючи BipyOT СН1Ду, гепатиту В i С [1, 2, 7, 8]. Ситуащя в трансфузшнш медициш в крашах, що розвиваються, набагато менш сприятлива, що зумовлено головним чи-

ном бшьш високою частотою i перевагою шфек-цiйних хвороб, а також низькими технолопями одержання препаратiв кровь Вищевикладене зумовлюе пошук альтернативних засобiв лшу-вання постгеморапчно1 анеми [3, 5]. Одним iз перспективних засобiв, якi сприяють зменшенню використання компонент донорсько! кровi, е рекомбiнантний еритропоетин (рЕПО). Вiн е аналогом ендогенного еритропоетину. Рекомбiнан-тний ЕПО стимулюе розвиток еритропоезу та не впливае на тромбо- i лейкопоез [6, 10]. Щцшюрш ш'екци рЕПО у малих дозах бiльш ефективнi, нiж внутршньовенне введення великих доз. Та-кий спошб введення сприяе бiльш тривалш цир-куляци рЕПО у кровоносному ру^ та дозволяе на 30% зменшити загальну дозу препарату [10, 11].

У доступних джерелах шформаци ми не знай-шли даних про дослщження впливу рiзноl за обсягом крововтрати на еритропоетичну функ-цiю червоного кiсткового мозку при викори-станнi як стимулятора еритропоезу рЕПО. Таким чином, метою роботи е вивчення в експеримент впливу крововтрати на еритропоетичну актив-нють червоного юсткового мозку та аналiз ефек-тивностi застосування у постгеморапчному пер> одi рекомбiнантного еритропоетину.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

В експеримент використовували 310 безпо-родних щурiв масою 180-230 г, яких шддавали крововтратi. Моделювали пiдгостру за темпом кровотечу ексфузiею кровi у три етапи з штер-валом в одну, твтори та двi години вщповщно при крововтратi легкого, середньотяжкого та тяжкого ступенiв. Тварин наркотизували внутр> шньоочеревинно введенням тiопенталу натрда у дозi 40-50 мг/кг. Ексфузда кровi виконували з хвостово1 артери через катетер. Тварини були розподшеш на шiсть груп по 50 щурiв у кожнiй. Контрольну групу склали 10 iнтактних щурiв. У першу, третю та п'яту групу увшшли щури вщ-повiдно iз крововтратою легкого (1,5 мл - до 20% ОЦК), середньотяжкого (3,0 мл - 20-30% ОЦК) та тяжкого (4,5 мл - 30-40% ОЦК) сту-

пешв. Другу, четверту та шосту групи склали тварини з аналопчним обсягом крововтрати, яким шдшюрно вводили рекомбшантний еритропоетин (Вепокс, виробництво 1ндп) у дозi 100 МО. Заповнення крововтрати проводили внутр> шньоочеревинним введенням 0,9% розчину натрда хлориду та рефортану. На 1-у, 3-ю, 7-у, 14-у та 21-у добу проводили дослщження кшь-юсних параметрiв еритропоезу у червоному юстковому мозку. Дослiджували кшьюсну щшь-нiсть еритропоетичних клiтин червоного юстко-вого мозку (КЩЕК, х105/мм3), вiдносну кшьюсть еритробластiв iз мiкроядрами у мазку червоного юсткового мозку (ВКЕМ, %) [9], м^отичний ш-декс еритропоетичних кттин у мазку червоного юсткового мозку (М1ЕК, %), вiдносну кшьюсть ретикулоцитiв у складi еритропоетичних кттин (ВКР, х10-2 %) та вщносну кiлькiсть еритро-бластних острiвцiв у сташ реконструкцп (ВКЕО,

%) [4].

Отримаш результати обробляли методом вар> ацшно1 статистики з використанням ^критерда Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

При аналiзi отриманих результатiв виявлено, що у щурiв контрольно1 групи показники ери-тропоетично1 активностi червоного юсткового мозку склали: КЩЕК - 4,83±0,41 х105/мм3, ВКЕМ - 0,14±0,04%, М1ЕК - 8,3±1,1%, ВКР -6,81±0,41 х10-2 % та ВКЕО - 1,6±0,2%.

У тварин першо1 групи КЩЕК достовiрно збiльшувався на 3-тю добу постгеморагiчного перiоду на 26,7%, а ВКЕМ - у 2,1 раза. М1ЕК був достовiрно вищий на 1-у, 3-тю та 7-у добу вщповщно у 1,9, 2,6 та 2,1 раза. Достовiрних змш ВКР виявлено не було. ВКЕО достовiрно зростав протягом усього дослщжуваного перiоду: у 1-у добу - в 2,3, у 2-у - в 3,8, у 7-у - в 3,4, у 14-у - в 3,2 та у 21-у - в 2,8 раза. П1к шдвищення ери-тропоетично1 активностi червоного юсткового мозку вiдбувався у 3-ю добу постгеморапчного перiоду, що вiдображено у зростанш параметрiв у цi строки (табл. 1).

Таблиця 1

Юлькчсш параметри еритропоетичноТ активностi червоного ккткового мозку у постгеморагiчному пер1од1 у щур1в iз крововтратою легкого ступеня (М±т)

Постгеморапч-ний пер1од (доба) КЧлькк'ш параметри червоного юсткового мозку

КЩЕК, х105/мм3 ВКЕМ, % | М1ЕК, % ВКР, х10-2 % ВКЕО, %

Контроль 4,83±0,41 0,14±0,04 8,3±1,1 6,81±0,41 1,6±0,2

1 3 7 5,08±0,54 6,12±0,57* 5,12±0,47 0,23±0,06 0,30±0,07* 0,26±0,05 15,6±1,7* 22,0±2,4* 17,1±1,9* 6,32±0,56 6,56±0,64 6,70±0,66 3,7±0,5* 6,2±0,8* 5,4±0,6*

14 4,90±0,44 0,15±0,04 11,4±1,4 6,64±0,58 5,2±0,7*

21 4,92±0,46 0,16±0,04 9,2±1,2 6,78±0,62 4,5±0,6*

Прим1тка: * - достов1ршсть вщмшност (р<0,05) вщ показниюв контрольно1 групи

1з представлених у таблиц 2 даних видно, що при введенш рЕПО у тварин друго! групи кшь-кiснi параметри еритропоезу у червоному юстко-вому мозку не мали тенденци до значних змш у

порiвняннi з показниками щурiв першо1 групи, що свщчить про обмеженi ефекти рЕПО при кро-вовтратi легкого ступеня.

Таблиця 2

Юлькчсш параметри еритропоетичноУ активностi червоного кiсткового мозку у постгеморапчиому пер1од1 у щур1в iз крововтратою легкого ступеня при застосуванш

рЕПО (М±т)

Постгеморагь чний пер1од Кшьшсш параметри червоного юсткового мозку

(доба) КЩЕК, х105/мм3 ВКЕМ, % М1ЕК, % ВКР, х10-2 % ВКЕО, %

Контроль 4,83±0,41 0,14±0,04 8,3±1,1 6,81±0,41 1,6±0,2

1 5,12±0,48 0,22±0,05 18,4±1,8* 6,34±0,60* 4,1±0,6*

3 6,14±0,52* 0,28±0,06* 25,2±2,3* 6,60±0,59* 8,6±0,7*

7 5,20±0,45* 0,26±0,06* 18,4±1,6* 6,74±0,63* 6,1±0,8*

14 4,96±0,48 0,16±0,05* 12,6±1,5 6,67±0,55 5,7±0,6*

21 4,93±0,48 0,15±0,04 11,2±1,4 6,83±0,64 4,8±0,7*

Прим1тка: * - достов!ршсть вщмшност (р<0,05) вщ показниюв контрольно! групи

При аналiзi параметрiв еритропоезу у червоному юстковому мозку у щурiв третьо! групи виявлено достовiрне пiдвищення КЩЕК на 27,9% на 3-ю добу постгеморапчного перюду. ВКР на усiх етапах дослщження був достовiрно нижчим вiд параметрiв контролю, але вщмь чалось його зростання з 1-! до 21-! доби на

71,7%. ВКЕМ, М1ЕК та ВКЕО достс^рно зроста-ли протягом усього дослщжуваного термiну. Найбшьш високi цифри спостерiгались у сьому добу: ВКЕМ зростав у 3,3 раза, М1ЕК - у 3,1 раза та ВКЕО - у 13 разiв, що свщчить про найвищу активащю еритропоезу у цей термш (табл. 3).

Таблиця 3

Кшьккш параметри еритропоетичноУ активностi червоного ккткового мозку у постгеморагiчному перюд1 у щур1в iз крововтратою середньотяжкого ступеня (М±т)

Постгеморапч- К1льк1сн1 параметри червоного к1сткового мозку

ний перюд (доба) КЩЕК, х105/мм3 ВКЕМ, % М1ЕК, % ВКР, х10-2 % ВКЕО, %

Контроль 4,83±0,41 0,14±0,04 8,3±1,1 6,81±0,41 1,6±0,2

1 4,64±0,48 0,27±0,05* 16,4±1,9* 3,11±0,29* 2,4±0,4

3 6,18±0,57* 0,37±0,07* 24,5±2,6* 3,70±0,35* 13,5±1,7*

7 5,87±0,52 0,46±0,08* 25,8±2,7* 4,22±0,41 * 20,8±2,2*

14 5,08±0,47 0,33±0,07* 22,6±2,1* 4,91±0,47* 17,6±1,9*

21 4,89±0,44 0,29±0,05* 18,1±2,5* 5,34±0,49* 12,1±1,3*

Прим1тка: * - достов!ршсть вщмшност (р<0,05) вщ показниюв контрольно! групи

Проведення аналiзу впливу рЕПО на еритро-поетичну функщю червоного кiсткового мозку у щурiв iз крововтратою середньотяжкого ступеня виявило, що застосування рЕПО призводило до достовiрного збiльшення КЩЕК у тварин четвер-то! групи у 1-у, 3-ю та 7-у добу вщповщно на 37,5%, 4,1% та 7,7%. Введення рЕПО надавало

виразного протекторного ефекту на еритро-бласти червоного юсткового мозку, достовiрно знижуючи при порiвняннi з показниками третьо! групи кшьюсть клiтин iз мiкроядрами у 3-ю добу на 32,4%. М1ЕК достовiрно зростав у 1-у, 3-ю та 7-у добу шслягеморапчного перюду вщповщно на 124,4%, 43,3% та 18,6%. Далi вiдбувалось зни-

ження М1ЕК: у 14-у добу - на 42,0% та у 21-у -на 46,4%. ВКР достовiрно тдвищувався у перший тиждень дослщження. У 1-у добу постгемо-рагiчного перiоду вiдбувалось достовiрне зро-

стання ВКЕО у 2,1 раза, у 3-ю добу - на 51,8% та у 7-у - на 16,3%%, у 14-у - на 29,5% та у 21-у -на 33,1% (табл. 4).

Таблиця 4

Юлькчсш параметри еритропоетичноТ активности червоного ккткового мозку у постгеморапчному перюд1 у щур1в iз крововтратою середньотяжкого ступеня при

застосуванш рЕПО (М±т)

Постгеморапч-ний пер1од (доба) К1льшсш параметри червоного юсткового мозку

КЩЕК, х105/мм3 ВКЕМ, % М1ЕК, % ВКР, х10-2 % ВКЕО, %

Контроль 4,83±0,41 0,14±0,04 8,3±1,1 6,81±0,41 1,6±0,2

1 6,38±061* 0,19±0,04 36,8±3,8* 4,58±0,41* 5,1±0,7*

3 6,43±0,62* 0,25±0,05* 35,1±3,8* 4,78±0,44* 20,5±2,3*

7 6,32±0,58* 0,22±0,06 30,6±2,8* 4,97±0,50* 24,2±2,6*

14 5,36±0,50 0,15±0,04 13,1±1,5* 5,82±0,54 22,8±2,5*

21 5,19±0,47 0,17±0,05 9,7±1,1 6,68±0,63 16,1±1,7*

Прим1тка: * - достов!ршсть вщмшност (р<0,05) вщ показниюв контрольно! групи

У щурiв п'ято! групи найбiльш високе досто-вiрне зростання КЩЕК вiдбувалось на 14-у добу - на 24,6%. Достовiрно високе тдвищення ВКЕМ спостерiгалось протягом 3 - 21-о! доби постгеморапчного перiоду, який поступово зрос-тав у 7-у добу - у 3,6 раза та поступово знижував-ся до 21-! доби - на 19,4%. Найбшьш високе достовiрне зростання М1ЕК вiдбувалося у 14-у добу - в 2,9 раза. ВКР протягом усього дослщжуваного перюду був достовiрно нижчим

вiд показниюв контрольно! групи. Вiдмiчалось його повшьне зростання з 3-! до 21-! доби на 75%. Зростання ВКЕО у 1 - 3-ю добу практично не вщбувалось, а починалось iз сьомо! доби (у 3 рази), поступово шдвищуючись до 21-! доби у 10 разiв. З наведених у таблиц 5 даних стае очевидним, що при крововтрат тяжкого ступеня найбiльш виразна стимулящя еритропоезу вiдбувалась у пiзнi строки постгеморапчного перюду - протягом третього тижня.

Таблиця 5

Кшьккш параметри еритропоетичноТ активност червоного кiсткового мозку у постгеморапчному перюд1 у щур1в iз крововтратою тяжкого ступеня (М±т)

Постгемораич- К1льшсш параметри червоного юсткового мозку

ний перюд

(доба) КЩЕК, х105/мм3 ВКЕМ, М1ЕК, ВКР, ВКЕО,

% % х10-2 % %

Контроль 1

3

7

14 21

4,83±0,41 4,21±0,42 4,35±0,48 4,96±0,42 6,02±0,57* 5,14±0,49

0,14±0,04 0,23±0,05 0,48±0,11* 0,51±0,09* 0,45±0,08* 0,41±0,08*

8,3±1,1 9,3±1,4 14,7±1,6* 22,1±2,3* 24,2±2,6* 20,6±2,4*

6,81±0,41 2,84±0,25* 2,20±0,21* 2,80±0,25* 3,26±0,31 * 3,85±0,34*

1,6±0,2

1,8±0,3

2,2±0,5

4,8±0,7*

13,6±1,6*

16,1±1,9*

Прим1тка: * - достов!ршсть вщмшност (р<0,05) вщ показниюв контрольно! групи

Введення рЕПО призводило до значного шд-вищення КЩЕК у щурiв шосто! групи на 1-у, 3-ю та 7-у добу дослщжуваного перiоду вiдповiдно

на 45,1%, 45,7% та 27,0%. Достовiрне зниження ВКЕМ вiдбувалось з 3-! до 14-! доби вiдповiдно на 35,4%, 31,4% та 40,0%. М1ЕК у 1-у добу до-

слщження зростав у 2,9 раза, у 3-ю - на 60,5%, у 7-у - на 26,7%. У 14-у та 21-у добу, навпаки, вщбувалось зниження м^отичного iндексу вщ-повщно на 27,7% та 31,6%. ВКР у 1-у добу дос-TOBipro пiдвищувався на 51,8%, у 3-ю - на

103,6% та у 7-у - на 70,0%. При використанш рЕПО шк тдвищення ВКЕО вщбувався у 3-ю та 7-у добу дослщжуваного перюду - ВКЕО до-ст^рно зростала вiдповiдно в 4,7 та 5,9 раза (табл. 6).

Таблиця 6

Кшьккш параметри еритропоетичноТ активности червоного KicTKOBoro мозку у постгеморапчному пер1од1 у щур1в i3 крововтратою тяжкого ступеня при застосуванш

рЕПО (M±m)

Постгеморапч- Кшьшсш параметри червоного юсткового мозку

нии перюд (доба) КЩЕК, х105/мм3 ВКЕМ, % М1ЕК, % ВКР, х10-2 % ВКЕО, %

Контроль 4,83±0,41 0,14±0,04 8,3±1,1 6,81±0,41 1,6±0,2

1 6,11±0,55* 0,24±0,07 27,3±3,1* 4,31±0,38* 3,1±0,4

3 6,34±0,58* 0,31±0,08* 23,6±2,9* 4,48±0,42* 10,4±1,2*

7 6,30±0,55* 0,35±0,07* 28,1±3,1* 4,76±0,46* 28,5±3,2*

14 5,51±0,51 0,27±0,06* 17,5±1,9* 5,72±0,55 27,3±2,8*

21 5,28±0,51 0,24±0,06 14,1±1,7* 6,07±0,56 20,6±2,4*

Пpимiтка: * - достовipнiсть вiдмiнностi (р<0,05) вiд показникiв контрольно! групи

Анатз еритропоетично! активностi червоного юсткового мозку щуpiв показав, що при збшь-шеннi обсягу крововтрати найвища стимуляцiя еритропоезу вiдбуваeться у бшьш пiзнi строки. Так, у тварин iз крововтратою легкого ступеня тк зростання показникiв спостеpiгався у третю добу постгемоpагiчного пеpiоду, з крововтратою середньотяжкого ступеня - на сьому та з крововтратою тяжкого ступеня - на 3-й тиждень дослщження. Введення рЕПО призводило до значно! стимуляци еритропоезу у щуpiв iз крововтратою тяжкого та середньотяжкого ступешв у pаннi строки постгеморапчного пеpiоду. Засто-сування рЕПО у тварин iз легкою крововтратою супроводжувалось стриманими цитогенетичними ефектами, що вщображено у незначному зро-станнi показникiв еритропоетично! активносп червоного кiсткового мозку. Збiльшення обсягу крововтрати призводило до достовipного зро-

стання кшькосп еpитpобластiв iз мшроядрами, а при введеннi рЕПО цей параметр набував тен-денци до достовipного зниження.

ВИСНОВКИ

1. Застосування рЕПО у щуpiв iз крововтратою легкого ступеня не призводить до тдвищення кшьюсних паpаметpiв еритропоезу у червоному кiстковому мозку. Ведення рЕПО значно шдвищуе еритропоетичну активнiсть червоного кiсткового мозку у пеpшi сiм дiб постгеморапчного перюду у щуpiв iз крововтратою тяжкого та середньотяжкого ступешв.

2. При шдвищенш обсягу крововтрати зростае кiлькiсть еpитpобластiв iз мшроядрами у червоному кiстковому мозку. Введення рЕПО надае виразного протекторного ефекту на еритроблас-ти юсткового мозку, достовipно знижуючи кшь-юсть клiтин iз мiкpоядpами.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Аграненко В.А., Скачилова Н.Н. Гемотранс-фузионные реакции и осложнения. - М.: Медицина, 1996. - 280 с.

2. Голосова Т.В., Никитин И.К. Гемотрансмис-сивные инфекции. - М.: МИА, 2003. - 192 с.

3. Ермолов А.С., Кобзева Н.Е., Хватов В.Б. Тра-нсфузиология и бескровная хирургия // Вестник службы крови России. - 2002. - №2. - С. 7-11.

4. Захаров Ю.М. Новые подходы к исследованию эритропоэза у человека и животных // Изв. Челяб.

науч. Центра. - 2001. - №2 (11). - С. 99-103.

5. Зильбер А.П. Кровопотеря и гемотрансфузия. Принципы и методы бескровной хирургии. - Петрозаводск, 1999. - 120 с.

6. Морщакова Е.Ф. Рекомбинантный человеческий эритропоэтин альтернатива гемотрансфузиям // Антибиотики и химиотерапия.- 2000.- №12.- С. 2729.

7. Фшатов Ф.П., Голосова Т.В. Общие принципы национальной концепции вирусной безопасности ге-

мотрансфузий // Гематол. и трансфузиол.- 2001.- Т.46, №3.- С.84-86.

8. Хватов В.Б. Клинические и лабораторные аспекты профилактики гемотрансмиссивных инфекций // Новое в трансфузиологии. - 2003. - Вып.34. - С.30-38.

9. Цитогенетические изменения костного мозга при массивной кровопотере и их коррекция мек-сидолом / В.Л.Кожура, Т.А.Тлатова, Н.В.Кондакова, В.В.Сахарова, Н.В.Рипа // Анестезиол. и реаниматол.-2003.- №6.- С.21-23.

10. Goldberg M.A. Erythropoiesis, Erythropoietin, and Iron Metabolism in Elective Surgery: Preoperative Strategies for Avoiding Allogeneic Blood Exposure // Amer. J. Surg. - 1995. - Vol. 170, N 6A.- P. 37-43.

11. Pharmacokinetics and effects of recombinant human erythropoietin after intravenous and subcutaneous injections in healthy volunteers. McMahon F.G., Vargas R., Ryan M. at al. // Blood. - 1990. - Vol. 76 - P. 1718-1722.

♦

УДК 611.12:611.012-02:547.262]-092.9 М.А. Mammanip

ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДС ЕРДНО-ШЛУНОЧКОВОГО КАНАЛУ У МИШИНИХ ЗАРОДК1В П1Д ВПЛИВОМ РЕТИНОеВО1 КИСЛОТИ

Дтпропетровська державна медична академiя кафедра анатомИ людини

(зав. - засл. дiяч науки i технки Укра'ти, д. мед. н., проф. В.О.Козлов)

Ключовi слова: мишиний зародок, кардюгенез, ретиноева кислота Key words: mice embryo, cardiogenesis, retinoic acid

Резюме. Целью работы является выявление нарушений развития пред-сердно-желудочкового отдела и желудочков сердца мышиных зародышей после воздействия ретиноевой кислоты. Беременным самкам мышей вводили интраперитонеально однократно РК в дозе 70 мг/г на 9-е сутки эмбриогенеза. При исследовании мышиных зародышей на 9-е, 10-е, 11-е сутки обнаружилось, что подушки атриовентрикулярного (АВ) канала развивались аномально, АВ канал был вытянутым. Со стороны желудочков сердца наблюдалось расширение и истончение стенок с задержкой трабекуляции. Угнетение развития мезенхимы АВ канала связано с нарушением синтеза кислых гликозаминогликанов. Наблюдалась задержка общего развития зародышей, выживаемость их снижалась, что сопроводжалось накоплением внешних аномалий. Также снижалась выживаемость зародышей, имеющих внешние отклонения в развитии.

Summary. The purpose of the current study was to reveal the abnormalities of atrio-ventricular (AV) canal in mice embryos after retinoic acid treatment. Pregnant mice were exposed to a single dose 70 mg/g of retinoic acid by intraperitoneal injection in the middle of 9th day of gestation. Examination of mice embryos at 9th, 10th and 11th days showed the abnormal development of the AV cushions, AV channel was prolate. As for the heart ventricles, the expansion of the walls with the retardation of the trabeculation was observed. The depression of mesenchyme development of the AV canal is the result of the violation of acid glicosaminoglycans synthesis. We observed the delay of the common development of embryos, their survival decreased. This was accompanied with the accumulation of external anomalies. The survival of embryos with the external anomalies also decreased.

Пороки розвитку серця e одшею з важливих проблем сучасно! кардюлоги. У людини найпо-ширешшими тератогенами вважаються етиловий алкоголь та вгамш А. Мехашзми формування пороюв можливо простежити при моделюванш

на експериментальних тваринах. Було з'ясовано, що морфогенетичш мехашзми розвитку пороюв для вищих хребетних e спшьними [4, 5]. У дослщженнях, що були започатковаш понад 20 роюв тому, були визначеш морфолопчш аспекти