CC BY
8
AGE PECULIARITIES OF HARMFUL ACTION OF LOW DOSES OF LEAD ON ERYTHROCYTES OF RATS AT THE LONG-TERM EXPOSURE
Lugovskoy S.P.
В1КОВ1 ОСОБЛНВОСТ1 ШК1ДЛИВО1 ДМ МАЛИХ ДОЗ СВИНЦЮ НА ЕРНТРОЦНТН ЩУР1В ПРИ ЙОГО ТРНВАЛОМУ ВПЛНВ!
НА ОРГАН1ЗМ
ЛУГОВСЬКИЙ С.П.
ДП «Укра'шський НД1 промислово!' медицини МОЗ Укра'ши», м. Кривий Pir
УДК 616-092.4053:546.825+611-018.51.
основу соц1альних передумов необхщност урахування в1ку при ппешчшй оц1нц1 чинник1в навколишнього середовища закладено аргументи демогра-ф1чного порядку [12]. За цих умов необхщно забезпечити збереження життя, здоров'я, б1олог1чний I соц1альний розви-ток д1тей, молодо зберегти ви-соку профес1йну I загальну пра-цездатн1сть ос1б працездатно-го в1ку, забезпечити активне, соц1ально-ор1ентоване довго-л1ття ос1б старших вкових груп. Для вир1шення цього завдання 1.М. Трахтенберг I М.М. Коршун вважають за необх1дне т1сний союз м1ж пед1атрами, геронтологами I ппенютами, а також максимальне урахування при г1г1ен1чному нормуванш вс1х зовн1шньо-середовищних чин-ник1в, з якими стикаються особи будь-якого в1ку [13].
Свинець, який, за даними ВООЗ, е одним з прюритетних I глобальних забруднювач1в навколишнього середовища, мае пол1тропний характер токсично! дм [6]. Його присутнють по-ст1йно рееструеться у т1й або 1нш1й к1лькост1 у р1зних об'ектах
ВОЗРАСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ВРЕДНОГО ДЕЙСТВИЯ МАЛЫХ ДОЗ СВИНЦА НА ЭРИТРОЦИТЫ КРЫС ПРИ ДЛИТЕЛЬНОМ ВОЗДЕЙСТВИИ НА ОРГАНИЗМ Луговской С.П.
При субхроническом воздействии ацетата свинца на организм молодых и старых крыс в дозе 5 мг/кг возрастные особенности его вредного действия характеризовались изменением морфофизиологических показателей эритроцитов, обусловленных нарушением синтеза порфиринов, дистрофией и деструкцией цитоплазмы клеток вследствие накопления металла в виде мелкогранулярных, электронно-плотных цитоплазматических включений, а также деструкции клеточных мембран. Возрастные особенности эффектов связывали с развитием в онтогенезе адаптированности системы красной крови к внешним воздействиям у старых крыс и высокой пластичностью адаптационно-приспособительных реакций у молодых животных, что необходимо учитывать при гигиеническом нормировании, обосновании и разработке профилактических мероприятий.
© Луговський С.П. СТАТТЯ, 2010.
17 Environment & Health № 4 2010
2 Довктля та здоров'я № 4-2010
навколишнього середовища (пов^, вод^ харчових продуктах тощо). За умов прогресу-вання техногенно!' денатураци довктля прюритетним на-прямком ппени е вивчення ви кових особливостей дм цього полютанту як одного з провщ-них етюлопчних факторiв розвитку еколопчно залежних захворювань з позицм особливостей формування адаптацп до токсичних впливiв [12].
Метою цього дослщження було вивчення за морфофiзiо-лопчними показниками кровi щурiв вiкових особливостей шюдливоТ дiï малих доз свин-цю. У якостi об'екта дослщжен-ня були обраш еритроцити (Ер) кровi молодих i старих щурiв. Кров як об'ект дослщження давно привертае увагу дослщ-никiв, що вивчають вплив на органiзм рiзних факторiв навколишнього середовища, зав-дяки шформативност параме-трiв i доступной методiв ïх визначення в умовах клшки, важких експедицiйних умовах та в експеримент [8, 10, 11]. Еритроцити е надто чутливою моделлю, яка дозволяе вивча-ти глибок фiзiологiчнi, бiохiмiч-нi i бiофiзичнi процеси, що вщ-буваються в органiзмi у нормi та пщ впливом рiзних факторiв навколишнього середовища, та розкривае штимш мехашз-ми процеав пошкодження i адаптацiï [2, 10, 11].
Матерiали та методи дослщження. В експеримент було використано 24 стате-возрiлих конвенцшних рен-домбредних аутбредних сам-щв бiлих щурiв вiком 3-3,5 та 23-24 мюяц^ якi утримувалися у стандартних умовах вiварiю на стандартному харчовому i питному режиму згщно з ре-комендацiями [7]. Протягом 30 дшв (5 днiв на тиждень) пщ-дослiднi щури (по 6 тварин у кожнм вковм групi) зазнава-ли впливу свинцю. Метал у ви-
гляд| водного розчину ацетату свинцю вводили щурам до че-ревноТ порожнини з розрахун-ку 5 мг/кг, контрольш щури (по 6 тварин у кожшй вковш груп1) отримували ш'екцп 1,0 мл ф1-з1олог1чного розчину. Вс1 маш-пуляцп з тваринами проводили згщно з вимогами бвро-пейськоТ конвенцп щодо гуманного поводження з лабо-раторними хребетними тваринами [14]. Для дослщжень ви-користовували кров, яку одер-жували з надр1зу к1нчика хвоста щур1в п1сля Тх наркотизац1Т' гексеналом (20 мг/кг). У кров1 визначали вмют гемоглоб1ну, гематокритне число, загальну к1льк1сть Ер I ретикулоцит1в за ун1ф1кованими методами [3]. Також досл1джували морфоло-г1ю Ер, визначали Тхшй диаметр та форму, подшяючи вс1 кшти-ни на м1кроцити, нормоцити I макроцити, а також дискоцити I трансформоваш форми, серед яких розр1зняли акантоци-ти, стоматоцити тощо [1-3] Окремо виявляли полкрома-тоф|льн1 Ер та кштини з базо-ф1льною пунктуац1ею. Викори-стовуючи люм1несцентний м1кроскоп ЛЮМАМ Р-8, у кров1 виявляли флюороцити (Ер з червоною люм1несценц1ею ци-топлазми) [9]. На основ! отри-маних даних розраховували шдекси Ер: МСН — середньо-го вмюту гемоглоб1ну в Ер (пг); МСНС — середньоТ концен-трацп гемоглоб1ну в Ер (%); МСУ — середнього об'ему Ер (мкм3) та СД6 — середнього д1аметру Ер (мкм) [3]. За до-помогою трансм1с1йного елек-тронного мкроскопа (ТЕМ) ПЕМ 125К на ультратонких зр1-зах, контрастованих за мето-
дом Рейнолдса, вивчали ультраструктуру Ер [5]. Вс1 отри-ман1 результати обробляли методами вар1ац1йноТ статистики з визначенням в1рогщ-ност1 зм1н за критер1ями Ст'юдента, а також кутового перетворення Ф1шера [4].
Результати дослiджень та Тх обговорення. Результати дослщжень морфоф1зюлопч-них показниюв кров1 молодих I старих щур1в показали, що у контрольних тварин морфоло-г1чна картина червоноТ кров1 була представлена Ер-диско-цитами та окремими тран-сформованими Ер (переважно ех1ноцитами I стоматоцита-ми). При цьому взаемовщно-шення дискоцит1в I трансфор-мованих Ер надавали морфо-лог1чн1й картин червоноТ кров1 певних в1кових вщмшностей (рис. 1). Так, було встановле-но, що у кров1 молодих тварин переважну бшьшють Ер (близько 80%) складали кшти-ни, як1 мали звичайну двоввк-нуту дископод1бну форму з р1вном1рним еозиноф1льним забарвленням цитоплазми. 1нш1 Ер були представлен! трансформованими формами. Морфометричн1 дослщження виявили, що переважну бшьшють кл1тин становили нормоцити, лише незначна Тх кТпь-к1сть однаковою м1рою була представлена м1кро- I макро-цитами (рис. 2). Середнш вм1ст гемоглоб1ну в Ер кров1 молодих щур1в та його серед-ня концентрац1я перебували у межах ф1зюлопчноТ норми [10] (табл.). Про високу пла-стичн1сть I високий адаптацм-ний потенц1ал гемопоетичноТ системи (еритропоезу) у мо-
лодих тварин, пор1вняно з1 старими, св1дчив високий по-казник вм1сту в Т'хшй кров1 ре-тикулоцит1в, який у молодих щур1в на 33% був вищим, н1ж у старих (р<0,05; табл.).
Морфофункц1ональний стан червоноТ кров1 у старих щур1в контрольноТ групи вщр1знявся в1д молодих незначною (у межах ф1зюлопчноТ норми) ппое-ритроцитем1ею I пойюлоцито-зом та в1рогщним зменшенням на 10% юлькост1 у кров1 Ер-ди-скоцит1в (86,0±0,46% у молодих тварин та 77,9±0,51% — у старих, в1дпов1дно; р<0,001). За таких умов у кров1 старих щур1в вщзначали зб1льшення майже вдв1ч1 к1лькост1 трансформова-них Ер (рис. 1) та у 2,5 рази — юлькост1 полкроматофшьних Ер (р<0,05; табл.). 1ндексн1 по-казники Ер МСН, МСНС, МСУ I СДЕ при цьому в1рогщних вко-вих в1дм1нностей не виявляли.
Пщ впливом свинцю змши показник1в червон1й кров1 у молодих I старих щур1в виявляли однакову Тх направленють I визначали розвиток у тварин пом1рно вираженоТ анем1Т. Та-кий патолопчний стан у щур1в характеризувався недостов1р-ним зменшенням, пор1вняно з контролем гематокритноТ ве-личини (на 8,7% у молодих I 7,6% у старих тварин вщповщ-но; р>0,05) та загальноТ ктько-ст1 Ер у кров1 (до 3% у молодих I 7,2% у старих вщповщно; р>0,05), що може пояснювати-ся розвитком процес1в приско-реноТ загибел1 Ер. На такий хщ под1й у систем! еритрону вка-зували показники, як характе-ризують виключно ушкодження Ер. Це показник в1дносноТ кшь-кост1 Ер з базоф1льною пункту-
Рисунок 1
Порiвняльна характеристика вщносно'Г кiлькостi трансформованих Ер у кровi щурiв молодого (1), старого вiку (2) i пiсля впливу свинцю (вщповщно 3 i 4)
Рисунок 2
Розподiл еритроцитiв у кровi щурiв рiзного
вiку за розмiрами кштин (К — контроль, Д — дослщ, мол. — молодi щури, стар. — старi щури)
□ мифоцити □ нормоцити в макроц^ги
№ 4 2010 ЕотШОШШТ & ИмЬТИ 18
AGE PECULIARITIES OF HARMFUL ACTION OF LOW DOSES OF LEAD ON ERYTHROCYTES OF RATS AT THE LONG-TERM EXPOSURE Lugovskoy S.P.
Age peculiarities of young and old rats at sub-chronic effect of lead acetate in a dose of 5 mg/kg are characterized by the alterations in morphofunctional indices of erythrocytes caused by porphyrin synthesis disturbances, dystrophy and destruction of cell cytoplasm due to
accumulation of metal as microgranular, electronic-dense cytoplasmic inclusions, as well as destructions of cellular membranes. The age peculiarities of effects were connected with the adaptability of red blood system to external influences in old rats developed in ontogenesis and high plasticity of adaptation reactions in young animals that should to be considered at the hygienic control, foundation and prevention measures elaboration.
а^ею (рис. 3 а, б), а також Ер, в яких при люмшесцентнш мкроскопп виявляли нестмку яскраво-червону люмшесцен-цю цитоплазми (флюороцити). Наявнють таких кттин у крово-носному руст щуpiв не була характерною для контролю. Появу флюороци^в у кpoвi пщ-
свщченням фiзикo-хiмiчних змЫ, що вщбувалися пщ впли-вом свинцю у cтpуктуpi моле-кули гемоглобЫу та вщповщно у cтpуктуpi плазматичноТ мем-брани Ер. Пщ впливом металу у молодих щуpiв так само, як i у старих кшькють трансформо-ваних Ер у загальшй популяци
кттин збiльшувалаcя пор!вня-но з контролем майже в 1,9 i 1,7 рази вщповщно (р<0,05; рис. 1). При цьому у молодих тварин кшькють ехшоцилв збiльшувалаcя пopiвнянo з контролем у 2,9 рази, а стомато-ци^в — на 40% (р<0,05). У старих тварин пiд впливом свинцю
Таблиця
BiKOBi особливост морфофiзiологiчних показникiв червоноГ KpoBi щурiв пiд впливом
на органiзм свинцю
0
Показник Група, в1к
Контроль Дослщ
молод! crapi молод! crapi
Гемоглоб1н, г/л 136,20±1,46 о=4,37 127,80±1,56 о=4,76 126,20±2,30 о=6,89 122,50±1,48 о=4,43
Гематокрит, % 57,40±0,72 о=2,17 58,90±0,84 о=2,51 52,40±1,00 о=2,99 54,40±1,09 о=3,27
Еритроцити, 1012/л 7,19±0,10 о=0,31 7,07±0,08 о=0,24 7,00±0,09 о=0,28 6,56±0,14 о=0,41
Ретикулоцити, % 27,80±1,81 о=5,45 20,80±1,38# о=4,13 39,20±0,95* о=2,86 32,60±1,45#* о=4,35
Базсфльно-зернист1 Ер, % 1,20 1,50 19,80±2,09* о=6,27 26,10±2,90* о=8,69
Флюороцити, % 0,40 0,40 13,20±2,82* о=8,46 17,80±3,20* о=9,61
Пол1хроматофтьн1 Ер, % 5,60±0,12 о=0,36 14,20±1,95* о=5,85 16,90±2,06* о=6,17 24,50±1,99#* о=5,97
МСН, пг 18,93±0,36 о=1,07 18,05±0,24 о=0,72 18,01±0,24 о=0,71 18,68±0,32 о=0,95
МСНС, % 23,09±0,79 о=2,36 21,87±0,37 о=1,10 24,12±0,57 о=1,71 22,53±0,49 о=1,47
MCV, мкм3 79,92±1,52 о=4,57 83,31±1,72 о=5,16 74,96±1,90 о=5,70 83,12±2,23 о=6,70
СДЕ, мкм 7,52±0,06 о=0,17 7,50±0,03 о=0,08 7,50±0,03 о=0,09 7,64±0,06# о=0,17
е
Примтки: # — Bipo^HO щодо вiковихгруп у контролi(р<0,05);* — Bipor^HO щодо контролю (р<0,05).
дослщних тварин пов'язували з ензимопатичним характером дм свинцю на ферменти, що регулюють синтез гемоглобЫу i oбмiн пopфipинiв [9]. Внасли док цього у цитoплазмi Ер на-копичуеться пpoтoпopфipин, здатний до флюоресценцп в ультpафioлетoвoму cпектpi (рис. 3 в).
Вipoгiдне збшьшення у кpoвi пщдослщних щуpiв обох вкових груп пopiвнянo з контролем вщносно'Т кiлькocтi пoлiхpoма-тофтьних Ер (втpичi у молодих щуpiв та в 1,7 рази у старих вщповщно, р<0,05) так само, як i трансформованих кттин було
19 Environment & Health № 4 2010
Рисунок 3
Морфолопчна характеристика Ер молодих контрольних (а) i пiддослiдних (б) щурiв: а, б — свiтлова мiкроскопiя, крезiл-вiолет, в — люмiнесцентна мшроскошя
кiлькiсть ехiноцитiв збшьшува-лася порiвняно з контролем на 50% (р<0,05), а стоматоцитiв — в 1,9 рази (р<0,05), що було свщченням вiкових особливо-стей токсично! дм металу на структуру плазматично! мем-брани Ер, яка, iмовiрно при старты, зазнавала змiн.
Про BiraBi особливостi ком-пенсаторних реакцм, напра-влених на вщновлення популя-цií Ер у кровi у вщповщь на !х прискорену загибель, шщйо-
вану свинцем, вказував показ-ник в1дносноТ к1лькост1 ретику-лоцит1в, який у молодих тварин збшьшувався пор1вняно з контролем на 41%, а у старих тварин — на 56,7% вщповщно (р<0,05; табл.).
Ультраструктурн1 зм1н1 Ер у щур1в р1зних в1кових груп пщ впливом малих доз свинцю, як правило, мали однотипний характер I часто характеризува-лися трансформац1ею Ер, ди-строф1ею цитоплазми та по-шкодженням ТхньоТ плазматич-ноТ мембрани. У молодих щур1в так само, як I у старих пщ впливом свинцю виявляли пол1мор-ф1зм Ер, що було зумовлено збшьшенням у кров1 к1лькост1 м1кро- I макроцит1в, а також трансформованих Ер. У моло-дих тварин у кров1 серед транс-формованих Ер переважали кл1тини, що мали ел1псоТдну або вигнуту у вигляд1 п1вм1сяця форму, а також сщлопод1бн1 I двох'ямков1 Ер (рис. 4 а). Разом
Рисунок 4
Ультраструктурна характеристика Ер KpoBi щурiв пiсля впливу свинцю
Примтка: молодi (а, д) i CTapi (б, в, г, ж) щури: а — двох'ямковий Ер; б — нормоцит дискоцит; в — exiHO^T; г — Ер з дрiбногранулярною цитоплазмою i вогнищами деструкцп цитоплазми з дрiбногранулярним матер'алом i цитоплазматичними включеннями; д — ретикулоцит з деструкцию плазматично! мембрани; ж — ретикулоцит з дрiбногранулярною цитоплазмою. ТЕМ.
з Ер сiдлоподiбна форма була притаманна i ретикулоцитам, в яких визначали зниження елек-тронно! щшьност цитоплазми i наявнють поодиноких з наб-ряклим i просвтпеним матрик-сом м^охондрм, рибосом та фрагмен^в ядер (рис. 4 д, ж). У мiтохондрiях визначалися електронно-щшьы гранули (110 нм), що може свщчити про порушення !хнього функцю-нального стану, можливо, ще до моменту виходу кштин у кровоносне русло, тобто ще на етапi еритропоезу у юстковому мозку. У старих щурiв серед уах трансформованих форм Ер найчаслше зустрiчалися акантоцити (ехiноцити зiрча-сто! форми), що свiдчить про ушкодження свинцем структу-ри плазматично! мембрани (рис. 4 в). Таю змЫи, як вiдомо, можуть бути зумовленими фи зико-хiмiчними процесами, як вiдбуваються у структурi лтщв плазматично! мембрани [6]. Для Ер кровi щурiв всiх вiкових груп характерною ознакою дií металу були порушення струк-тури цитоплазми у виглядi !! неоднорiдноí електронно! щшьност^ що, ймовiрно, зумовлено фiзико-хiмiчними змша-ми структури гемоглобiну i ли попротеíдiв строми Ер (рис. 4 а, б, в, г). Частота появи Ер з ознаками порушення структу-ри !хньо! цитоплазми у молодих щурiв дорiвнювала 24%, а у старих — 15,3%. Аналiз цих ча-стотних показникiв за допомо-гою метода кутового перетво-рення Фшера довiв вiрогiд-нiсть цих змш (ир=1,90; р=0,029), що свщчить про ви-сокий ступiнь ураження Ер молодих тварин порiвняно зi ста-рими. Крiм того, у цитоплазмi Ер виявлялися дрiбнi (вiд 1 нм до 15 нм електронно-щшьш гранули, якi майже рiвномiрно розподiлялися по всiй !! площi або в окремих !! зонах, набли-жених до периферп кпiтин (рис. 4 г). Таю ультраструктурш змiни можуть свiдчити про на-копичення свинцю, який внас-лiдок взаeмодií з внутршньо-кштинним кальцieм i фосфором утворюе з ними важкороз-чиннi електронно-щшьш комплексы сполуки (свинець-кальцм-фосфатш комплекси). При цьому у молодих тварин частота появи Ер з наявнютю у цитоплазмi таких гранул у за-гальнiй популяцií кттин була ви рогiдно вищою, шж у старих
№ 4 2010 Environment & Health 20
(28,6% у молодих i 11,3% у старих; up=3,83; р<0,001), що мо-же бути пояснено вковими вщ-мiнностями в штенсивност ме-таболiчних процесiв, як впли-вають на накопичення свинцю у кттинах та його елiмiнацiю з клiтин.
Ультраструктурнi змiни плаз-малеми Ер пiд впливом свинцю проявлялися у виглядi вщшару-вання, потовщення, фрагмен-таци i сферуляци мембран, що найчастiше виявляли у старих тварин порiвняно з молодими. Так, частота появи Ер з ознака-ми деструкцп плазмалеми у старих тварин дорiвнювала 24,6%, а у молодих — 13,3%. Це визначало високу вiрогiднiсть таких вкових змiн в Ер, що ви-никали у вiдповiдь на вплив свинцю (ир=2,52; р=0,005).
Отриманi факти свщчать про однотипний характер ультра-структурних змiн Ер пiд впливом свинцю i у молодих, i у старих щурiв, однак iнтенсивнiсть i частота виявлення змш може бути зумовленою вком тварин, вiдповiдно i рiзним станом íхнiх адаптацiйних i при-стосувальних реакцiй, що зна-ходить вiдображення у трива-лост життя клiтин, штенсивно-стi еритроклазп, елiмiнацií не-життездатних Ер з кровооб^у та реактивностi i пластичност кiсткового мозку у вiдповiдь на вплив металу.
Пщсумовуючи результати проведених дослщжень, не-обхiдно зазначити, що в умовах тривалого впливу малих доз свинцю на оргаызм щурiв рiз-них вiкових груп у системi чер-воно' кровi виникали порушен-ня, якi характеризуються де-структивними змiнами Ер у ви-глядi збiльшення кiлькостi íхнiх трансформованих i деструк-тивних форм, а також кттин з вираженими ознаками дистро-фií цитоплазми, якi, iмовiрно, розвиваються внаслiдок фiзи-ко-хiмiчних змш у структурi ге-моглобiну, накопичення у цито-плазмi свинцю у виглядi елек-тронно-щiльних гранул i про-мiжних продуктiв синтезу пор-фiринiв, а також деструктивних змш плазматично' мембрани Ер. При цьому за рахунок акти-вацií у системi червоно' кровi адаптацiйно-пристосувальних реакцм, направлених на ком-пенсацiю частково втрачених функцм, основнi гематологiчнi показники червоно( кровi (за-гальна кшькють Ер, гематокрит
та кiлькiсть гемоглобшу) вiрогi-дно не змiнювалися порiвняно з вiдповiдними контролями. Було встановлено, що ц реакцií у щур^в рiзних вiкових груп мають сво( особливостi. Так, штенсив-нiсть еритропоезу, яка оцшюва-лася за кшьюстю ретикулоцитiв у кровi, пiд впливом свинцю збтьшувалася на 20% у молодих щурiв порiвняно зi старими, що свiдчило про високу «пла-стичнють» пристосувальних ре-акцм у молодих щурiв, направлених на вщновлення Ер в умовах скорочення íхньоí жит-тездатностi. У старих щур^в пiд впливом свинцю у системi ери-трону вщбувалося виснаження окремих ланок у ланцюгу ком-пенсаторно-пристосувальних реакцiй, якi визначали уражен-ня свинцем цитоплазми Ер i [х-нiх плазматичних мембран. Внаслщок цього у старих тварин порiвняно з молодими збтьшувалася на 29% кшькють трансформованих Ер у кров^ а на 17,3% — частота появи у кровi еритроци^в з ушкодже-ною цитоплазмою. Отримаш результати вказують на те, що деструктивно змiненi Ер у старих тварин здатн довше затри-муватися у кровоносному ру-слi, нiж у молодих щурiв. За таких обставин слщ припустити, що зменшення у кровоносному руслi молодих щурiв ушкодже-них свинцем Ер визначае (хню бiльш швидку деструкцiю, яка супроводжуеться вивiльненням свинцю з клiтин i його кумуляци ею у тканинних депо.
Отриман результати визна-чають перспективи подальших дослiджень, якi мають бути спрямованими на визначення вкових особливостей юнетики ушкоджених свинцем Ер та токсикокiнетики металу в орга-нiзмi для обфунтування i роз-робки заходiв, способiв i мето-дiв iндивiдуальноí та колектив-ноí профiлактики захворювань, зумовлених шюдливим впливом свинцю на оргашзм.
Висновки
1. Шкiдлива дiя малих доз свинцю за його тривалого впливу на оргашзм щурiв виз-начаеться за морфо^зюло-гiчними показниками червоноí кровi, як характеризують пору-шення синтезу порфiринiв, ди-строфiчнi i деструктивнi змши цитоплазми i плазматичних мембран Ер. Таю змши визна-чаються морфолопчним до-слiдженням клiтин методами
еритрометрп, люмiнесцентно' та електронноí мiкроскопií, що необхщно враховувати при пп-ешчному нормуваннi.
2. Морфологiчними характеристиками шкщливо[ дií малих доз свинцю на систему черво-ноí кровi щурiв е макроцитоз Ер, (хня полiхроматофiлiя, по-ява у кровi разом з базофшьно-зернистими Ер флюороци^в, виражена трансформацiя Ер, а також накопичення свинцю у цитоплазмi клiтин у виглядi дрiбних електронно-щiльних гранул, нерiвномiрне ущiль-нення цитоплазми i утворення у шй вогнищ парцiальних не-крозiв з вiдкладенням дрiб-ногранулярного щшьного ма-терiалу, а також вщшарування, потовщення, фрагментацií i сферуляцiя плазматично( мембрани Ер.
3. Надбана в онтогенезi адап-тованiсть системи червоно( кровi старих щурiв та висока «пластичнють» у нiй пристосувальних реакцм у молодих тварин, яю можуть бути пов'яза-ними з вiковими особливостя-ми метаболiчних процесiв, що вiдбуваються в оргашзм^, зумо-влюють вiковi вщмшност ефек-тiв шкiдливоí дií малих доз свинцю у системi червоно( кровi пiд час тривалого його впливу на оргашзм. Таю вiковi особливостi необхiдно враховувати при пп-ешчному нормуваннi та обфун-туваннi i розробцi заходiв, мето-дiв i способiв iндивiдуальноí i колективноí профiлактики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрамов М.Г. Гематологический атлас. — 2-е изд. / М.Г. Абрамов. — М.: Медицина, 1985. — 344 с.
2. Исследование морфоэри-трограммы в определении характера патологического процесса / В.А. Одинокова, Н.Н. Квитко, Мороз Л.А. и др. — М.: Медицина, 1987. — 187 с.
3. Лабораторные методы исследования в клинике: справоч-
21 Environment & Health № 4 2010
ник / Под ред. В.В. Меньшикова.
— М.: Медицина, 1987. — 368 с.
4. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. — К.: Морион, 2000. — 320 с.
5. Микроскопическая техника: руководство / Под ред. Д.С. Саркисова, Ю.Л. Перова.
— М.: Медицина, 1996. — 544 с.
6. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / А.П. Авцын, А.А. Жаворонков, М.А. Риш, Л.С. Строчкова. — М.: Медицина, 1991. — 496 с.
7. Науково-практичш реко-мендаци з утримання лабора-торних тварин та роботи з ними / Ю.М. Кожем'яюн, О.С. Хромов, М.А. Фшоненко, ПА. Сай-фетдЫова. — К.: Авщенна, 2002.
— 156 с.
8. Патология человека на Севере / Авцын А.П., Жаворонков А.А., Марачев А.П. и др. — М.: Медицина, 1985. — 416 с.
9. Порфирии / И.П. Кузнецова, Б.С. Панков, А.С. Чубарова и др.
— М.: Медицина, 1981. — 192 с.
10. Проблема нормы в токсикологии (современные представления и методические подходы, основные параметры и константы) / И.М. Трахтенберг, Р.Е. Сова, В.О. Шефтель и др. [Под ред. И.М. Трахтенберга].
— М.: Медицина, 1991. — 208 с.
11. Самойлов М.В. Трансформированные и патологические эритроциты при эндогенной интоксикации и экстракорпоральной детоксикации / М.В. Самойлов, О.Д. Мишнев, Ю.В. Кудрявцев // Арх. патологии. — 2000. — № 5. — С. 36-40.
12. Трахтенберг И.М. Общие и частные предпосылки становления возрастной токсикологии / И.М. Трахтенберг, М.Н. Коршун // Очерки возрастной токсикологии. — Пер. с укр. / Под ред. И.М. Трахтенберга. — К.: Авиценна, 2006. — С. 21-33.
13. Трахтенберг 1.М. Особли-вост формування адаптаци до токсичних впливiв у зв'язку з вком / 1.М. Трахтенберг, М.М. Коршун, О.О. Вербшов // Нариси вковоТ токсикологи / [За ред. 1.М. Трахтенберга] — К.: Авщенна, 2005. — С. 27-36.
14. European convention for the protection of vertebrate animal used for experimental and other scientific purposes / Council of Europe. — Strasburg, 1986. — 53 p.
Надшшла до редакцп 17.02.2010.
DISTINCTIONS OF CHLOROFORM DISTRIBUTION IN WATER OF DOMESTIC-AND-DRINKING WATER PIPELINES
Dmitrenko О.А.
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗПОД1ЛУ ХЛОРОФОРМУ У ВОД1 ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНИХ ВОДОГОН1В
ДМИТРЕНКО О.А.
Донецький нацюнальний медичний ушверситет iM. М. Горького
УДК 614.777:628.1+546.121
ОСОБЕННОСТИ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ХЛОРОФОРМА В ВОДЕ ХОЗЯЙСТВЕННО-ПИТЬЕВЫХ ВОДОПРОВОДОВ Дмитренко Е.А. Проведены исследования воды поверхностных источников, смешанной воды (артезианская: поверхностная = 60: 40) и подземных источников по этапам ее транспортировки от водозаборов до распределительных сетей населенных пунктов. Установлены значительные колебания интенсивности загрязнения проб хлороформом по точкам отбора проб. Содержание побочных продуктов хлорирования в водопроводе поверхностных водоемов в 2 раза выше, нежели в смешанной воде. В воде артезианских скважин хлороформ не определялся.
© Дмитренко О.А. СТАТТЯ, 2010.
дним з штегральних критерив, що визначають якють життя наци, е безпека умов навко-лишнього середовища, особливо доброякюнють питно! води [1]. Тому подготовка питно! води для споживання населенням надалi стае жит-тево необхщним нацюнальним стратепчним напрямом будь-яко! кра!ни [2].
Найважлившим етапом во-допщготовки визнане знеза-раження, зокрема хлоруван-ня. Проте значна бюцидна дiя хлору, що забезпечуе його ви-соку ефективнють щодо практично вЫх мкробюлопчних об'еклв, компрометуеться утворенням побiчних продук-лв хлорування з вщдаленими небезпечними ефектами [3, 4]. ДомЫуюче значення серед хлорвмюних похщних процесу дезшфекцп води належить тризамщеним гало!дам — тригалометанам (ТГМ), маркером наявност яких через його найбшьшу питому вагу е хлороформ (ХФ) [5]. У водi вщкритих водоймищ вмют ХФ та iнших ТГМ може бути зумо-вленим забрудненням слчни-ми водами пiдприeмств целю-лозно-паперово! промисло-востi, органiчного синтезу, коксохiмiчних i фармацевтич-них заводiв, лакофарбуваль-них виробництв [6], а також використанням хлорвмюних пестицидiв i розчинниюв. У процесi хлорування води утворення ТГМ вщбуваеться у результатi реакци замiщення атомiв водню гумусних кислот, що мютяться у водi по-верхневих вододжерел, на атоми галогешв [3, 5].
Транспортування води вщ водопровiдних станций до во-дорозбiрних пристро!в спожи-вачiв супроводжуеться змЫа-ми вмiсту ТГМ. Поетапне дослщження води на маршрутi !! доставки вiд водозабору до
№ 4 2010 Environment & Health 22
