CC BY
19
In flow system CD3-positive cells have formed periductal groups of 2-3 cells. In the gland stroma of Guinea pig these cells, in terms of 10 fields of view were not observed. In the salivary gland of the rabbits CD3-positive cells were detected only between epitheliocytes of striated ducts and singly in the parenchyma of the gland. In the submandibular salivary gland of dogs this type of immunocompetent cells was visualized periacinarly in the end divisions and perivascularly in stroma. In rats CD3-positive cells were clearly visualized only intraepithelially within striated ducts.
CD20-positive cells that belong to B-lymphocytes subpopulation were located predominantly periacinarly in the end departments and perivascularly in gland stroma. In Guinea pig they were located periacinarly in the end departments and periductally in incerted and striated ducts. In rabbits they were located only within the acini. In dogs they were located periacinarly as the component of the end divisions and periductally as the component of inserted ducts. In rats they were visualized periductally as the component of striated and granular ducts.
Macrophages (CD68-positive cells) were visualized on the histological human specimens between granulocytes of the end departments, periductally as the component of striated ducts and in the same structures in the form of intraepithelial macrophages.
In Guinea pigs and rabbits they were not visualized. In dogs they were located periacinarly in serous and mixed acini. In rat they were visualized not only periacinarly as the component of the end departments, but also periductally as the component of striated ducts and perivascularly next to the stromal microvessels, which indicated the different mechanisms of the primary immune response.
Plasmacytes (CD138-positive cells) as effectors of humoral immunity on the human specimens of salivary glands histocytotopographycally and in small amount were visualized periacinarly as the component of the end departments, intraepithelially as the component of the incerted ducts, periductally and intraepithelially as the component of striated ducts. Among the stromal elements these cells were not detected. In Guinea pig, on the contrary, the macrophages have formed the accumulations in periacinar end departments and periductally were visualized as the components of striated ducts. Histological specimens of rabbits and dogs CD138-positive cells were visualized periacinarly as the component of the end departments and in dogs □ perivascularly next to stromal vessels. In rats these immunocompetent cells were visualized intraepithelially as the component of the striated ducts.
Conclusions
1. Considering histocytotopography of immunocompetent cells of submandibular salivary glands of humans and laboratory animals the different duration and mechanism of the immune response can be observed.
2. Histocytotopographic location of mature T-lymphocytes in the structural components of the human submandibular salivary glands are similar to those in dogs and Guinea pigs.
3. Localization of B-lymphocytes in the structural elements of the human submandibular salivary gland is similar to those in dogs, Guinea pigs and rabbits.
4. Macrophages, as antigen modifiers, similarly to human in the submandibular salivary glands are located in dogs and rats periacinarly in end departments.
Keywords: submandibular salivary gland, immunocompetent cells, immunohistologic markers.
Рецензент — проф. Врошенко Г. А.
Стаття надшшла 19.03.2017 року
УДК 616.419-07:616.381-021.4-085.368]-036.13-092.9 Блаш С. М., Борута Н. В.
МОРФОЛОГ1Я ЕРИТРОБЛАСТНОГО ПАРОСТКУ ЧЕРВОНОГО К1СТКОВОГО МОЗКУ НА П1ЗН1Х ТЕРМ1НАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА КОРЕКЦП ЙОГО ВВЕДЕННЯМ КР1ОКОНСЕРВОВАНО1 ПЛАЦЕНТИ
ВДНЗ Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
boruta.nata@mail.ru
Робота е фрагментом науково-дослщно! роботи ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна академiя» МОЗ «Експериментально-морфолопч-не вивчення дм транспланта^в крюконсервовано! плаценти та Ыших екзогенних чинниюв на морфо-функцюнальний стан ряду внутршых оргаыв», № державно! реестраци 011311006185. Автор е ствви-конавцем роботи.
Вступ. Тенден^я до широкого розповсюджен-ня захворювань червоного юсткового мозку е стимулом до вдосконалення дiагностики та розробки
нових комплексних методiв л^вання захворювань, як характеризуются структурно-функцюнальними порушеннями викликаного запальним процесом з розвитком дефек^в структурних елемен^в оргаыв кровотворення у виглядi патолопчних змЫ [3,7].
Доотдження останнього десятирiччя довели, що крюконсервована плацента мае стимулюючий вплив на оргаызм, що проявляеться активащею стромаль-них та паренхiматозних елемен^в уЫх оргаыв [10]. При трансплантацп, плацента виступае у ролi при-родних стимуляторiв неспецифiчноI резистентнос-
т органiзму, а також репаративних властивостей тканин, що забезпечуе гомеостаз оргаызму [6,9]. Крiоконсервована плацента мае протизапальн та iмуностимулюючi властивостi, введення II щурам на тл гострого експериментального запалення, викли-каного п-карапненом, позитивно впливае на запаль-ний процес [2,4].
Вивчення лггературних джерел показало, що данi вiдносно реакцп структурних елементiв червоно-го юсткового мозку на введення крюконсервовано! плаценти на тл гострого асептичного запалення, не повн та уривчастi, i зовсiм вiдсутнi 1х морфометрич-н характеристики.
Метою роботи було вивчення морфолопч-них змiн структурних елеменпв еритробластного острiвця та судинного русла червоного юсткового мозку щурiв при одноразовому пщшюрному вве-деннi крюконсервовано! плаценти на тлi гострого асептичного запалення очеревини на тзых термшах спостереження.
Об'ект i методи дослiдження. При проведены експерименту дотримувались мiжнародних принци-пiв бвропейсько! конвенцiI «Про захист хребетних тварин, яю використовуються для експеримен^в та iнших наукових цтях» (Страсбург, 1985), норм бю-медично! етики, згiдно з «Правилами використання лабораторних експериментальних тварин» (2006, додаток 4) i Гельсшською декларацiею про гуманне вiдношення до тварин.
Робота виконана на 50 безпорщних бтих щурах, роздiлених на 2 групи: I група - 5 штактних тварин, II групу складали 45 тварин, яким на тл змодельова-ного гострого асептичного запалення було одноразово введено крюконсервовану плаценту розмiром 0,5х0,5х0,5 см в дтянку стегна.
Тварин виводили з експерименту через 10-у, 14-у, 21-у, 30-у доби експерименту шляхом передо-зування тюпеналового наркозу. Дослщження червоного юсткового мозку здмснювалось вiдповiдно до встановлених термов.
Пiсля взяття матерiалу шматочки стегново! юст-ки, розмiром 1 см фiксували в 10% нейтральному розчин формалiну з послщуючою декальцiнацiею у розчинi етилендiамiнтетрауксусноI кислоти з дотри-манням рИ 7,4, пюля чого отриманi декальцiнованi фрагменти стегново! юстки заключали в Епон-812 за загальноприйнятою методикою [1,5]. Натвтоню зрiзи одержували на ультрамiкротомi Сумського ВО «8е1т1» УМТП-7, в подальшому зрiзи забарвлювали 1% розчином метиленового синього, полiхромним барвником [8] та заключали в полютирол пiд по-кривнi скельця i пiсля полiмеризацiI вивчали в св^-ловому мiкроскопi. Морфометрiя i мiкрофотографу-вання проводили за допомогою мiкроскопу В1огех-3 ВМ-500Т з цифровою мiкрофотонасадкою РОМ 900 з адаптованими для даних до^джень програмами.
Результати дослщження та Ух обговорення. На сермних натвтонких зрiзах червоного юстково-го мозку вiзуалiзувались структурнi елементи еритробластного острiвця: кровоноснi судини, клiтини еритробластного паростка на рiзних стадiях дифе-ренцювання, якi розташовувались навколо макро-фапв. Встановлено, що для деяких кровотворних
компонен^в червоного кiсткового мозку виявля-лась характерна структурно-функцiональна неза-вершенють, а дозрiваючi клiтини еритробластного паростка перемщувались на периферiю острiвця, наближаючись до синусо!дного капiляру. Серед судини гемомiкроциркуляторного русла (ГМЦР) вiзу-алiзувались: артерiоли, капiляри та венули, стшка яких мала типову тришарову будову.
При проведеннi морфологiчного та морфоме-тричного аналiзу середнього дiаметру елементiв ГМЦР у експериментальних групах з'ясовано, що протягом усього експерименту !х середы показники дiаметру просвтв змiнювались неоднаково. Було встановлено, що в артерюлах на пiзнiх термшах експерименту морфолопчно виявлялись спастичнi явища, що е проявом запального процесу. Власне стшка артерюл була побудована з оболонок: вну-трiшня, яка представлена ендотелiальними клггина-ми на базальнм мембранi, по периферiI яко! вiзуа-лiзувалась внутрiшня еластична мембрана; середня оболонка складалась з шарiв гладком'язових клiтин; зовнiшня була представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною. В просвггах артерiол, на 10-у добу експерименту, спостертався сладж-синдром, який призводив до утруднення перфузп формених елемен^в кровi через стiнку артерiол, що е морфо-логiчним пiдтвердженням запального процесу.
Проаналiзувавши метричнi показники дiаметрiв артерiол встановлено, що з 10-! по 14-у доби спо-стер^алась тенденцiя до вiдновлення морфофунк-цюнального стану артерiол, а на 21-у та 30-у доби ц показники вщновлювались до значень у штактно! групи тварин при р<0,05 (рис. 1). Клггины елементи судинно! стшки мали набухший вигляд, а внутршня еластична мембрана мала вигляд складчасто! смуж-ки i забарвлювалась базофтьно.
При аналiзi змiн у каптярах встановлено, що !х стiнка була побудована з ендотелiальних клiтин, яю розташовувались на базальнiй мембранi, яка в свою чергу, мала переривчастий хщ. Стiнка каптя-рiв вщокремлювала зрiлi форменi елементи гемопо-етичного компоненту вщ незрiлих. Поряд iз стiнкою вiзуалiзувались мегакарiоцити, котрi сво!ми вщ-ростками проникали в пори синусо!дних капiлярiв, таким чином регулюючи мiграцiю кровотворних клi-тин через стшку капiлярiв.
Самi мегакарiоцити розташовувались екстра-васкулярно, мали найбiльшi розмiри, фрагменто-ване ядро i грубосггчасту цитоплазму. Сама цитоплазма забарвлювалась у рожево-фюлетовий або фiолетовий колiр, а !! грубосiтчаста структура обу-мовлювалась наявнiстю азурофiльноI зернистостi (рис. 2).
Морфометричний аналiз дiаметрiв капiлярiв по-казував, що з 10-! по 14-ту доби цей параметр бть-ший вiд значень штактно! групи тварин (р<0,05). Переважна бтьшють капiлярiв були розширенi i переповнен еритроцитами, а !х стiнка була витон-ченою. Вiдновлення морфофункцiонального стану обмшних гемомiкросудин спостерiгалося на тз-нiх термiнах спостереження, а саме на 21-у та 30-у доби експерименту.
При дослщженш структури та морфометричних показниюв венул встановлено, що на 10-у добу вщ-бувалось розширення !х просв1ту. В них знаходились формеш елементи кров1. Ендотел1альн1 кл1тини мали видовжену форму, 1нод1 округлу, ядра !х набухали I наближались до внутр1шнього просв1ту судини. Ба-зальна мембрана мала переривчастий х1д I була по-товщеною.
Починаючи з 14-! доби визначалось зменшення д1аметр1в венул вщносно попереднього термшу, але воно не суттеве у пор1внянн1 з групою 1нтактних тва-рин (р<0,05). В1дновлення морфофункцюнально-го стану венозних ланок визначалось з 21-! по 30-у доби експерименту.
Результати морфолопчного та морфометрич-ного досл1дження засв1дчують, що динам1ка запального процесу при введенн1 плаценти суттево в1др1зняеться в1д переб1гу запального процесу без корекци. Д1я плацентарно! тканини стимулюе репа-ративн1 процеси, гормони та бюлопчно активн1 ре-
човини викликають дилятац1ю та повнокр1в'я судин ГМЦР червоного к1сткового мозку, тим самим змен-шуючи ушкоджувальш чинники викликан1 введенням Х-караг1нену I тим самим пщтверджуючи св1й проти-запальний ефект (рис. 3).
При вивченш кл1тинного складу еритробластно-го остр1вця, при введенн1 плаценти на тл1 гострого асептичного запалення, було виявлено збшьшення к1лькост1 пол1хроматоф1льних та оксифшьних нор-мобласт1в, починаючи з раншх терм1н1в спостере-ження. З 10-! доби виявлялось зменшення кшькост1 нормобласт1в пор1вняно 1з 7-ю добою, вщповщно на 14-у добу спостер1гали послаблення еритропоезу, але 1з бшьшою к1льк1стю еритробласт1в пор1вняно 1з такою в штактшй груп1 тварин при р<0,05. В1днов-лення кл1тинних елемент1в еритробластного паро-стка спостер1галось на 21-у та 30-у доби експерименту. В пром1жок м1ж 21-ю та 30-ю добами кшькюш показники кл1тинних елемент1в червоного к1сткового
мозку вiдповiдали таким як у груп iнтактних тварин (рис. 4).
Висновки
1. Введення плаценти на тт гострого асептично-го запалення викликае позитивнi змiни у структурних компонентах еритробластного острiвця червоного юсткового мозку, судинах ГМЦР. При морфолопчно-му та морфометричному дослiдженнi встановлено, що елементи гемомiкроциркуляторного русла червоного юсткового мозку реагували однотипно в бк збiльшення середнiх дiаметрiв просвiтiв в порiвняннi з штактною групою тварин (р<0,05).
2. За рахунок бюлопчно-активних речовин, якi мютить плацентарна тканина, вiдновлення морфо-
функцюнального стану червоного KicTKOBoro мозку вщбуваеться на ni3Hi термши експерименту, а вщ-новлення пoказникiв до таких у штактнм rpyni тварин спостер^аеться з 21-1 по 30-у добу експерименту.
3. Поряд i3 юльюсними змiнами, в клiтинах еле-ментах червоного юсткового мозку виявлялись ознаки яюсних змн якi cвiдчать про вщновлення 1х функцioнальних властивостей.
Перспективи подальших дослiджень. В по-дальшiй рoбoтi плануеться встановити вуглеводну cпецифiчнicть структурних кoмпoнентiв червоного кicткoвoгo мозку до панелi лектинiв з подальшим пoрiвняльним аналiзoм складу 1х вуглеводних за-лишкiв.
Лiтература
1. Багрш М.М. Методики мoрфoлoгiчних дocлiджень: Монографт / М.М. Багрiй, В.А. Дiбрoва, О.Г. Попадинець, М.1. Грищук; за ред. М.М. Багрiя, В.А. Дiбрoви. - Вiнниця: Нова книга, 2016. - 328 с.
2. Бташ С.М. Вплив крюконсервованоУ плаценти на морфофункцюнальний стан екзoкринoцитiв воротарних залоз шлунка при запальних процесах / С.М. Бташ // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2013. - Т. 2 (99), Вип. 1. — С. 224-227.
3. Бташ С.М. Характеристика метричних показниюв структурних елемен^в кардiальних залоз шлунку штактних щурiв, при гострому гастриту введеннi препарату «Платекс-плацентарний» та Ух поеднаною дiею / С.М. Бташ // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2013. - Т. 2 (95), Вип. 3. - С. 153-155.
4. Гаврилов О.К. Клетки костного мозга и периферической крови / О.К. Гаврилов, Г.И. Козинець, Н.Б. Черняк. — М.: Медицина, 2005. — 288 с.
5. Горальський Л.П. Основи гютолопчно'У технки i морфофункцюнальш методи доожджень у нoрмi та при патологи / Л.П. Горальський, В.Т Хомич, О.1. Кононський. — Житомир: Полюся, 2011. - 288 с.
6. Грищенко В.И. Новые криобиологические технологии получения клеточных и тканевых фетоплацентарных трансплантатов и их использование в медицине / В.И. Грищенко, Т.Н. Юрченко, О.С. Прокопюк // Трансплантолопя. — 2004. — Т. 7, № 3. — С. 123-129.
7. Грищенко В.И. Плацента: криоконсервирование, структура, свойства и перспективы клинического применения / под ред. В.И. Грищенко, Т.Н. Юрченко. - Х.: СПД ФЛ Бровин А.В., 2011. - 292 с.
8. Декл. патент на корисну модель № 75669 № и 201206261. Споаб забарвлення натвтонких зрiзiв / Шеттько В.1., брошен-ко Г.А., Якушко О.В., Втьхова О.В.; заявл. 24.05.2012; опубл. 10.12.2012. — Бюл. № 23.
9. Юрченко Т.Н. Клеточная и тканевая трансплантация. Биопрепараты / Т.Н. Юрченко, О.С. Прокопюк, В.В. Ломако. — Харьков: ИПК и К НАНУ, МНЦ криобиологии и криомедицины НАН, АМН и МЗ Украины, 2003. — 67 с.
10. Serikov V. Humanterm placentaas a source of hematopoie ticcells / V. Serikov, C. Hounshell, S. Larkin [et al.] // Experimental biology and medicine. - 2009. - Vol. 234 (7). - P. 813-823.
УДК 616.419-07:616.381-021.4-085.368]-036.13-092.9
МОРФОЛОГ1Я ЕРИТРОБЛАСТНОГО ПАРОСТКУ ЧЕРВОНОГО К1СТКОВОГО МОЗКУ НА П1ЗН1Х ТЕР-М1НАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА КОРЕКЦП ЙОГО ВВЕДЕННЯМ КР1ОКОНСЕРВОВАНО1 ПЛАЦЕНТИ
Бшаш С. М., Борута Н. В.
Резюме. В результат експериментального дослщження були встановлен морфолопчы та морфоме-тричн змши, як кгмтинних елемен^в еритробластного ocтрiвця, так i ланок гемoмiкрoциркулятoрнoгo русла червоного юсткового мозку щурiв при одноразовому пщшюрному введены крюконсервованоУ плаценти на тл гострого асептичного запалення. Встановлено, що одноразове введення плацентарное тканини, на тл гострого асептичного запалення, впливае на червоний юстковий мозок i проявляеться динамiчними змша-ми, а саме посиленим еритропоезом, в результат чого хвилепoдiбнo збтьшуеться юльюсть клггин еритробластного ocтрiвця на рiзних cтадiях дoзрiвання, з переважанням пoлiхрoматoфiльних та oкcифiльних ери-трoблаcтiв. Вплив плаценти на елементи ГМЦР характеризуеться дocтoвiрним розширенням або звуженням Ух середых дiаметрiв, особливо на тзых термiнах спостереження. Вiднoвлення уciх показниюв: KJliтиннoгo складу еритробластного ocтрiвця та ланок ГМЦР спостертали протягом 21-У - 30-Í доби.
Ключовi слова: червоний юстковий мозок, еритробластний ocтрiвець, плацента, гостре асептичне за-палення.
УДК 616.419-07:616.381-021.4-085.368]-036.13-092.9
МОРФОЛОГИЯ ЭРИТРОБЛАСТНОГО РОСТКА КРАСНОГО КОСТНОГО МОЗГА НА ПОЗДНИХ СРОКАХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВОСПАЛЕНИЯ И КОРРЕКЦИИ ЕГО ВВЕДЕНИЕМ КРИОКОНСЕРВИРО-ВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ
Билаш С. М., Борута Н. В.
Резюме. В результате экспериментального исследования были установлены морфологические и мор-фометрические изменения, как клеточных элементов эритробластного островка, так и звеньев гемомикро-циркуляторного русла красного костного мозга крыс при однократном подкожном введении криоконсер-вированной плаценты на фоне острого асептического воспаления. Доказано, что однократное введение плацентарной ткани, на фоне острого асептического воспаления, влияет на красный костный мозг и проявляется динамическими изменениями, а именно усиленным эритропоэзом, в результате чего волнообразно увеличивается количество клеток эритробластного островка на разных стадиях созревания, с преобладанием полихроматофильных и оксифильных эритробластов. Воздействие плаценты на элементы ГМЦР характеризуется достоверным расширением или сужением их средних диаметров, особенно на поздних сроках наблюдения. Возобновление всех показателей: клеточного состава эритробластного островка и звеньев ГМЦР наблюдали в течение 21-х - 30-х суток.
Ключевые слова: красный костный мозг, эритробластный островок, плацента, острое асептическое воспаление.
ийС 616.419-07:616.381-021.4-085.368]-036.13-092.9
MORPHOLOGY OF THE ERYTHROBLAST SPROUT OF THE RED BONE MARROWIN THE LATER STAGES OF THE EXPERIMENTAL PERETONITIS AND ITS CORRECTION VIATRANSPLANTATION OF THE CRYOPRESERVED PLACENTA
Bilash S. M., Boruta N. V.
Abstract. Placenta being provisional organ performs a number of functions such as protein synthesis, gas exchange, release and regulation of hormones, anti-toxic function, separation of metabolites, depositing of various bioactive substances and others. According to the literary sources, it is known that during cell and tissue transplantation of the placental tissue there is a correction of intersystem interactions that are aimed at minimization of the negative effects of the pathological process.
One of the problems of the Morphology is the study of patterns of structural elements and functioning of the ways of hemomicrocirculation at the level of the bloodstream as a link that provides the full range of metabolic processes of the body. In the modern medicine the structural elements in different organs and tissues are studied quite detailed, but along with that there are no researches that study structural elements and hemomicrocirculation in the red bone marrow at a single subcutaneous injection of cryopreserved placenta during the acute aseptic peritonitis.
The aim of the work was to study morphological changes of structural elements in erythroblast islet and vascular bed of the red bone marrow of rats at a single subcutaneous injection of the cryopreserved placenta during the acute aseptic peritonitis in the later stages of observation.
Work is performed on 50 white outbred rats divided into 2 groups: group I — 5 intact animals, group II consisted of 45 animals, which on a background of simulated acute aseptic peritonitis were administered a subcutaneous injection of the cryopreserved placenta with size 0,5х0,5х0,5 cm in hip area.
As a result of experimental studies changes in the cellular elements of erythroblast islet as well as in the links of hemomicrocirculatory bed of the red bone marrow of rats were set after a single subcutaneous injection of cryopreserved placenta during the acute aseptic peritonitis. It is established that a single injection of placental tissue during acute aseptic peritonitis influences the red bone marrow with dynamic changes, such as increased erythropoiesis, resulting in wavy increase of the number of cells in erythroblast islet at different stages of maturing, with a predominance of polychromatophilic and oxyphilic erythroblasts.
The impact of the placenta on the elements of hemomicrocirculatory bedis characterized with reliable expansion or narrowing of their average diameters, particularly at different stages of the experiment. Restoring of all parameters of the cellular composition of the erythroblast islet and of the reactive links of hemomicrocirculatory bed was observed in the later stages of the experiment.
In carrying out morphological and morphometric analysis of the average diameter of the hemomicrocirculation elements in the experimental groups it was found out that during the experiment the average diameter of the lumen varied differently. It was established that there were spastic phenomena identified morphologically in the arterioles in the later stages of the experiment, which is the demonstration the inflammation. The wall of the arterioles proper was built of membranes: the inner, represented with endothelial cells on the basement membrane, on the periphery of which the internal elastic membrane was visualized; middle membrane was composed of the layers of smooth muscle cells; and outer membrane was presented with soft fibrous tissue. In the lumen of the arterioles sludge syndrome was observed, which led to difficulty of perfusion of blood corpuscles through the wall of arterioles, which is a morphological confirmation of the inflammation.
Keywords: red bone marrow, erythroblast islet, placenta, acute aseptic peritonitis.
Рецензент — проф. Врошенко Г. А.
Стаття надшшла 19.03.2017 року
