CC BY
13
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-3-61-83-85 УДК 611-018.46-03:615.36]-092.9
ЛЕКТИНОХ1М1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛ1ТИННИХ ЕЛЕМЕНТ1В ЕРИТРОБЛАСТНОГО ОСТР1ВЦЯ ЧЕРВОНОГО К1СТКОВОГО МОЗКУ У ЩУР1В ПРИ ВВЕДЕН1 КР1ОКОНСЕРВОВАНО1 ПЛАЦЕНТИ
e-mail: [email protected]
За допомогою лектиногiстохiмiчного дослщження був проведений порiвняльний аналiз складу вуглеводних залишюв на структурних елементах еритробластного острiвця червоного кiскового мозку у щурiв. Встановлено, що розподш вуглеводних залишкiв на структурних елементах еритробластного острiвця залежить вiд iндукторiв впливу, якi змiнюють вуглеводну специфiчнiсть на структурних елементах еритробластного острiвця.
Ключовi слова: макрофаги, проеритробласти, полiхроматофiльнi еритробласти, базофiльнi, ацидофiльнi еритробласти, макрофаги, лектини.
Робота е фрагментом НДР «Експериментально-морфологiчне вивчення óii mpaHcmaHmamie крюконсервованог плаценти та шших екзогенних чиннитв на морфофункцюнальний стан внутрштх оргатв», № державно!реестраци 0113U006185.
Використання моноклональних антитш i лектишв е перспективним напрямком на сучасному етапi розвитку морфологiчних дослщжень, але якщо за допомогою iмунногiстохiмiчних методiв виявляються, як полiпептиднi так i вуглеводш ланцюги бiополiмерiв, то при використанш лектинохiмiчних методiв можливо верифшувати вуглеводнi детермiнанти бiологiчних макромолекул [1, 2, 4, 5].
В основi бюлопчно! активностi лектинiв лежить феномен зворотно! взаемоди !х з вуглеводами, який визначае декшька тишв бiологiчних реакцiй - це транспорт i накопичення вуглеводiв, якi забезпечують специфiчнiсть мiжмолекулярних взаемодiй (процеси розшзнавання макромолекул i клiтин), мiжклiтиннi взаемоди [6].
Метою роботи було визначення глiкополiмерiв - рецепторiв рослинного походження у кттинних елементiв еритробластного острiвця червоного кiсткового мозку у щурiв при введенi крюконсервовано! плаценти.
Матер1ал та методи дослщження. Робота була виконана на 50 безпорщних бших щурах. Експериментальним тваринам в кшькосп 45 особин було одноразово, шдшюрно введено фрагмент крюконсервовано! плаценти розмiром 0,5х0,5х0,5 см у дiлянку стегна. Виводили тварин з експерименту на 1-у, 2-у, 3-ю, 5-у, 7-у, 10-у, 14-у, 21-у та 30-у доби шляхом передозування тюпенталового наркозу. Дослщження червоного юсткового мозку здшснювалось вщповщно до встановлених термiнiв експерименту. Забiр бiологiчного матерiалу для проведення дослiджень проводився в умовах мало! операцшно! вiварiю ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматологiчна академiя» згiдно з «Правилами використання лабораторних експериментальних тварин» (2006, додаток 4) i Гельсшською декларащею про гуманне вщношення до тварин. Пюля забору матерiалу фрагменти стегново! кiстки, розмiром 1 см фшсували в 10% нейтральному розчинi формашну з послiдуючою декальцiнацiею у розчиш етилендiамiнтетрауксусноl кислоти з дотриманням ph 7,4. Для отримання оглядових препарапв зрiзи товщиною до 5 мкм фарбували гематоксилшом i еозином. В подальшому зрiзи обробляли з використанням стандартних наборiв НПК «Лектинотест» м. Львiв у розведеннi лектинiв 1:50 за методикою [5].
Вуглеводш залишки на пстоструктурах еритробластного острiвця червоного юсткового мозку дослiджували за допомогою лектишв: конканавалшу А (Con A, специфiчного до aDMan, aDGlc); лектину виноградного слимака (НРА, специфiчного до аОаВДАс); лектину кори золотого дощу (LABA, специфiчного до aLFuc); лектинарахису (PNA, специфiчного до pDGal(P1-3)DGalNAc); лектину насiння со! (SBA, специфiчного до DGalNAc); лектину бузини чорно! (SNA, специфiчного до Neu5Ac(a2-6)Gal/ DGalNAc); лектину омели бшо! (VAA, специфiчного до PDGal); лектину зародкiв пшенищ (WGA, специфiчного до DGlcNAc, №пКАс), якi були мiченi пероксидазою хрону [2]. Контроль реакци зв'язування лектишв проводили шляхом виключення дiамiнобензидину зi схеми обробки препаратiв. Гiстохiмiчнi препарати забарвлювались вiд свiтло - до темно-коричневого кольору i двома незалежними один вщ одного дослiдниками
виставлялись у протоколи бали: 0, 1, 2, 3, 4 - вщповщно: вщсутшсть реакцн, слабо позитивна, помiрно позитивна, сильна i дуже сильна реакщя).
Результати дослщження та !х обговорення. В результат вивчення гiстологiчних препарапв встановлено, що строма червоного юсткового мозку була представлена юстковими балками i ретикулярною тканиною в якш розмiщувалась велика кiлькiсть кровоносних судин, в основному, синусощш капiляри без базально! мембрани але з порами в ендотелп. Паренхiма червоного юсткового мозку була представлена острiвцями в яких виявлялись диферони гемопоетичних клггини на рiзних стадiях диференцiювання. Еритробластний острiвець червоного кiсткового мозку був представлений клггинами еритробластного ряду, а саме: проеритробластами, базофiльними, полiхроматофiльними та ортохромним еритробластами, якi розташовувались навколо макрофапв. Постановка лектинохiмiчних реакцiй на пстолопчних препаратах червоного юсткового мозку щур1в при введет крюконсервовано! плаценти показав, що дуже сильна реакщя зв'язування вщбуваеться з лектином НРА на клггинних поверхнях макрофапв, а також у цитолем1 проеритробласпв. Сильна реакщя на цей лектин в1дм1чалася на базофшьних та пол1хроматоф1льних еритробластах, а у ортохромних еритробластах було встановлено слабо позитивну реакщю (таблиця 1). Пюля проведення лектиногiстохiмiчних реакцш, при введеннi крюконсервовано! плаценти, встановлена сильна реакщя зв'язування на макрофагах, проеритробластах та базофшьних еритробластах з лектинами СопА, ЬАБА, РКА наведено у таблиц 2.
Таблиця 1
Характеристика специфiчностi лектинiв_
Лектин Скорочена назва fl^epeao OTpHMaHHH Вуглеводна специф1чшсть
Конканавалш А Con A Canavalia ensiforme aDMan
Лектин виноградного слимака HPA Helix pomatia aGalNAc
Лектин кори золотого дощу LABA Laburnum anagyroides bark agglutinin Fuc (Fuca1-2Gapi-4Glc)
Лектин арахису PNA Arachis hypogaea Т-антиген (Galp1-3GalNAc-)
Лектин насшня со! SBA Glicine max aGalNAc
Лектин бузини чорно! SNA Sambucus nigra NeuNAc(a2-6)DGal /DGalNAc
Лектин омели бшо! VAA Viscum album P-D-Gal
Лектин зародив пшенищ WGA Triticum vulgare NAcDGlc, NANA
Примака. Man - маноза; Glc - глюкоза; GlcNAc - N-ацетил-глюкозамiн; Gal - галактоза; GalNAc - N-ацетил-галактозамш; Fue - фукоза; NeuNAc - N-ацетилнейрамшова (сiалова) кислота.
Таблиця 2
Лектинохiмiчна характеристика структурних елементiв еритробластного ос^вця при
Лектини Макрофаги Кттини е ритробластного острiвця
Проеритро-бласти Базофшьш еритробласти Птхроматофшьш еритробласти Ацидофшьш (орто-хромш) еритробласти
Con A 3 3 3 2 1
HPA 4 4 3 3 1
LABA 3 3 3 1 1
PNA 3 3 2 1 1
SBA 2 2 2 1 0
SNA 2 2 2 1 0
VAA 2 2 2 1 0
WGA 2 2 2 1 0
Анал1з штенсивносп лектинох1м1чних реакцш з вуглеводними залишками встановив наступну послщовшсть: було в1дм1чено пом1рно позитивну реакщю на кл^инних поверхнях макрофапв, проеритробластах та базофшьних еритробластах з лектинами SBA, SNA, VAA, WGA. На пол1хроматоф1льних еритробластах було встановлена слабо позитивну реакщю з лектинами LABA, PNA, SBA, VAA, WGA. В ортохромних еритробластах еритробластного остр1вця, була виявлена слабо позитивна реакщя з лектинами Con A, HPA, LABA, PNA, а з лектинами SBA, SNA, VAA та WGA реакщя була вщсутня.
1. Встановлено шдвищення експресп рецепторiв лектину, кори золотого дощу, арахюу, насшня со!, бузини чорно!, омели бшо! та зародив пшенищ на клггинних поверхнях макрофагах, проеритробластах та базофшьних еритробластах, що може бути використано, як селективний маркер.
2. Базофшьш еритробласти давали реакщю з лектином виноградного слимака, кори золотого дощу спостерналось посилення зв'язування з лектином арахюу, насшня со! та зародюв пшенищ.
3. Виявлено, що в полiхроматофiльних та ортохромних еритробластах, вiзуалiзуеться зменшення частоти зв'язування з лектинами виноградного слимака, кори золотого дощу, арахiсу, насiння со!, бузини чорно!, омели бшо! та зародкiв пшеницi.
4. Доведено, що в ортохромних еритробластах еритробластного ос^вця реакщя була вiдсутня з лектинами лектин кори золотого дощу, лектин арахюу, лектин насшня со!, лектин бузини чорно!, лектин омели бшо!, лектин зародюв пшеницi.
1. Antoniuk V. A. Koniuhyrovanye lektyniv s peroksydazoi khrena: usovershenstvovanye metodyky / V. A. Antoniuk, A. M. Yashchenko // Klyn. lab. Diahnostyka.-1996.-No. 4.-S. 102-106.
2. Antoniuk V. O. Lektyny ta yikh syrovynni dzherela /V. O. Antoniuk.-Lviv: PP «Kvart», 2005.- 554 s.
3. Voloshin N. A. Ispolzovanie metodov lektinovoy gistohimii v morfologi / N. A. Voloshin, E. A. Grigoreva, M. A. Dovbyish // Tavrich.mediko-biol.vesti.-2004.-T.7, No.4, ch. 1.- S. 40-41.
4. Lahtin M. V. Lektin glyukokonyugatnyie sistemyi v organizme cheloveka/M. V. Lahtin, A. V. Karaulov, V. M. Lahtin // Immunopatologiya, allergologiya, infektologiya.-2012.-No.1.-S.27-36.
5. Lutsik A. D. Lektinyi v gistohimii / A. D. Lutsik, E. S. Detyuk, M. D. Lutsik.-Lvov.: Vischa shkola, 1989.-139 s.
6. Lutsik M. D. Lektinyi / A. D. Lutsik, E. N. Panasyuk, A. D. Lutsik.-Lvov.: Vischa shkola, 1981.-156 s.
ЛЕКТИНОХИМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КЛЕТОЧНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ ЭРИТРОБЛАСТНОГО ОСТРОВКА КРАСНОГО КОСТНОГО МОЗГА У КРЫС ПРИ ВВЕДЕНИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ Билаш С. М., Борута Н. В., Старченко И. И. С помощью лектиногистохимического исследова был проведен сравнительный анализ состава углевод] остатков на структурных элементах эритробластн островка красного костно мозга у крыс. Установлено, распределение углеводородных остатков на структурн элементах эритробластного островка зависит от индукто влияния, которые меняют углеводную специфичность структурных элементах эритробластного островка.
Ключевые слова: макрофаги, проеритробласты, полихроматофильные эритробласты, базофильные, ацидофильные эритробласты, макрофаги, лектины
Стаття надшшла 25.06.2017 р.
LECTINOCHEMICAL CHARACTERISTICS OF CELLULAR ELEMENTS OF ERYTRIBLASTIC INSULA OF RATS' RED BONE MARROW IN ADMINISTRATION OF CRYOPRESERVED PLACENTA Bilash S. M, Boruta N. V., Starchenko 1.1. With the aid of lectinogistochemical research, a comparative analysis of the composition of carbohydrate residues on the structural elements of the red rats' erythroblastic insula was carried out. It was established that the distribution of carbohydrate residues on the structural elements of the erythroblast island depends on the inductors of influence, which change the carbohydrate specificity on the structural elements of the erythroblast insula.
Key words: macrophages, pereritroblast, polychromatophilous erythroblast, basophilic, acidophilic erythroblast, macrophages, lectins.
Pe^o3eoT OeniTbKO B.I.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-3-61-85-89 УДК 611.06.813.9-055.1
МЕТРИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА АНАТОМИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ МОЗОЛИСТОГО ТЕЛА МУЖЧИН ЗРЕЛОГО ВОЗРАСТА
e_mail: [email protected]
В результате исследования установлено отсутствие коррелятивной связи между возрастом мужчин в зрелом периоде жизни и размерами мозолистого тела. Отмечается значительное индивидуальное разнообразие его комбинаторной формы и метрических параметров. Это может соотноситься с определенными психофизиологическими свойствами людей, дающее перспективу изучения данной проблемы с помощью методов магнитно-резонансной томографии.
Ключевые слова: мозолистое тело, морфометрия, МРТ-изображения, анатомические препараты.
Работа является фрагментом НИР «Морфологические особенности органов и систем тела человека на этапах онтогенеза», № государственной регистрации 0114U004149.
В подавляющем большинстве среди исследователей все суждения о мозолистом теле сводятся только к рассмотрению его в одном ракурсе, который получается в результате межполушарного срединного сечения большого мозга. Хотя он и не отражает все стороны строения самой большой спайки между полушариями большого мозга, тем не менее его
