CC BY
13
УДК 616.379-008.64:616.33-002.2-036-085
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142376
С.С. Срчак, С.В. Пацкун
вплив комплленсу плц1ент1в
З КОМБшАЩеЮ ЦУКРОВОГО Д1ЛБЕТУ 2 ТИПУ ТА ХРОН1ЧНОГО ГАСТРИТУ НА ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ТА Л1КУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ
ДВНЗ «Ужгородський нацюналънийутверситет» медичний факультет, кафедра пропедевтики внутрiшнiх хвороб пл. Народна, 1, Ужгород, 88000, Украша SHEE « Uzhgorod National University»
Faculty of Medicine, Department ofpropaedeutics of internal diseases Narodna sq., 1, Uzhgorod, 88000, Ukraine е-mail: szircsak_heni@bigmir.net
Ключовi слова: хронiчний гастрит, цукровий дiабет 2 типу, комплаенс Ключевые слова: хронический гастрит, сахарный диабет 2 типа, комплаенс Key words: chronic gastritis, type 2 diabetes mellitus, compliance
Реферат. Влияние комплаенса пациентов с комбинацией сахарного диабета 2 типа и хронического гастрита на особенности течения и лечения заболеваний. Сирчак Е.С., Пацкун С.В. Сахарный диабет -это системное метаболическое заболевание, которое может влиять на большинство систем организма, включая желудочно-кишечный тракт. Некоторые исследования сообщают о более высокой распространенности инфекции НР у людей с диабетом. Здоровая диета, регулярная физическая активность, поддержание нормальной массы тела и избежание употребления табака могут помочь предотвратить или задержать начало СД 2 типа. Цель - оценить особенности клинического течения и эффективности лечения сахарного диабета (СД) 2 типа и хронического гастрита (ХГ) в зависимости от наличия у пациента высшего образования. Обследовано 46 HP положительных больных с сочетанием ХГ и СД II типа, средний возраст пациентов составил 55,4±1,3 года. Среди больных 15 (32,6%) женщин и 31 (67,4%) мужчина. Пациенты разделены на 2 группы в зависимости от наличия или отсутствия высшего образования, так в I группу вошли 23 (50%) человека с высшим образованием, в то время как во II группу - 23 (50%) больных со средним образованием. Для выявления комплаенса пациента проведено тестирование с применением шкалы Morisky-Green. Инсулинорезистентность зависит от наличия в организме НР, и ее эрадикация в дальнейшем приводит к улучшению чувствительности к инсулину. Согласно полученным результатам пациенты I группы (с высшим образованием) имеют более высокую приверженность к лечению, а именно: средний балл комплаенса в I группе составил 0,61±0,15 балла, а во II группе - 2,74±0,24 балла. Таким образом, наличие у пациента высшего образования способствует лучшей приверженности к лечению. Выявлено улучшение инсулинорезистентности после эрадикации НР у больных СД 2 типа и ХГ, и данные изменения являются несколько более значимыми у пациентов с высшим образованием.
Abstract. Influence of compliance of patients with a combination of type 2 diabetes and chronic gastritis on features of course and treatment. Sirchak Y.S., Patskun S.V. Diabetes mellitus is a systemic metabolic disease that can affect most of the bodily systems, including the gastrointestinal tract. Some studies report a higher prevalence of HP infection in people with diabetes. A healthy diet, regular physical activity, support of normal body weight and avoiding tobacco use can help prevent or delay the onset of DM 2 type. The purpose of the study - to evaluate the peculiarities of the clinical course and effectiveness of treatment of DM type 2 and chronic gastritis (CG) depending on the presence of higher education in patients. 46 HP positive patients with a combination of CG and type 2 DM were examined, the average age of patients was 55.4±1.3 years. Patients were divided into 2 groups, depending on the presence or absence of higher education, so that 23 (50%) patients with higher education were included in group I, whereas in the II group - 23 (50%) patients with secondary education. The Morisky-Green scale was tested to determine the patient's compliance. Results. Insulin resistance depends on the presence of HP in the body and its eradication subsequently leads to an improvement in insulin sensitivity. According to the results obtained, patients in group I (with higher education) have a higher degree of adherence to treatment, namely, the average score of compliance in the I group was 0.61±0.15 points, and in the II group - 2.74±0.24 points. Hence, the presence of higher education in a patient contributes to better adherence to treatment. Improvement of insulin resistance after eradication of HP in patients with type 2 DM and CG, and these changes are somewhat more significant in patients with higher education.
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
193
За даними Мiжнародно! федераци дiабету та BcecBiTHboi' оргашзаци охорони здоров'я, цукро-вий дiабет 2 типу (ЦД) е однieю з найважли-вiших проблем у галузi охорони здоров'я, що спричиняе величезш витрати, з огляду на загаль-ну захворюванiсть у свiтi в 350-400 мшьйошв випадкiв [2, 5].
Цукровий дiабет - це системне метаболiчне захворювання, яке може впливати на бшьшють систем органiзму, включаючи шлунково-киш-ковий тракт. Helicobacter pylori (НР) розгля-даеться як основний гастродуоденальний патоген, який етюлопчно пов'язаний з хворобами дванадцятипало! кишки та шлунка. Деякi до-слщження повiдомляють про вищу поширенiсть шфекци HP у людей з дiабетом. Причинами цього явища може бути те, що хiмiчнi змiни в слизовш оболонцi шлунка виникають через порушення метаболiзму глюкози та сприяють колошзаци HP; крiм того, iмунний статус хворих на цукровий дiабет е скомпрометованим, що може призвести до шдвищено! сприйнятливостi до шфекци HP [4].
Даш останшх дослщжень показують, що поширенiсть шфекци H. pylori залишаеться висо-кою в бiльшостi краш свiту. Приблизно одна третина дорослих iнфiкованi. Нижча поширенiсть шфекци в молодого поколшня в подальшому призведе до зниження поширеностi H. pylori у стльнот протягом найближчих десятилiть [1].
Зниження поширеност H. Pylori, в свою чергу, сприятиме паралельному зменшенню кшь-костi хворих на виразкову хворобу та рак шлунка i може вплинути на змшу ешдемюлоги шших захворювань, таких як гастроезофагорефлюксна хвороба, алергiя та астма [3].
ВООЗ прогнозуе, що дiабет стане сьомою основною причиною смертi до 2030 року. Здорова дiета, регулярна фiзична активнiсть, тд-тримка нормально! маси тша та уникнення вживання тютюну можуть допомогти запоб^ти або затримати початок ЦД 2 типу. Дiабет пiдвищуе ризик серцевих захворювань та ш-сульту. Багатонащональне дослiдження засвщ-чило, що 50% людей, хворих на цукровий дiабет, вмирають вiд серцево-судинних захворювань (перш за все серцево-судинш захворювання та шсульт) [6].
Оскiльки цукровий дiабет 2 типу та хронiчний гастрит вимагае змши способу життя пащента, зокрема постiйного дотримання дiети, дозованих фiзичних навантажень, щоденного прийому медикамеипв, то хворий повинен мати необхщну прихильнiсть до лiкування. Прихильнiсть пащента часто не беруть до уваги при призначенш
та ощнщ лшування, що в подальшому сприяе погiршенню стану пацieнта, тому важливим фактором покращення стану хворого е тесту-вання його комплаенсу з подальшим дуальним пiдходом до кожного шдивщууму.
Мета - ощнити особливостi клiнiчного пере-бiгу та ефективносп лiкування цукрового дiабету (ЦД) 2 типу та хрошчного гастриту (ХГ) залежно вiд наявностi в пащента вищо! освiти.
Наукове дослщження е фрагментом ДБ теми кафедри пропедевтики внутршшх хвороб № 851 «Мехашзми формування ускладнень при за-хворюваннях печiнки та ПЗ, методи !х лiкування та профшактики» (номер державно! реестраци 0115U001103).
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 46 HP позитивних хворих з поеднанням ХГ та ЦД II типу, як знаходилися на стащонарному лiкуваннi в ендокринолопчному вiддiленнi ЗОКЛ iм. А. Новака м.Ужгород. Се-реднiй вш пацiентiв становив 55,4±1,3 року. Серед хворих 15 (32,6%) жшок та 31 (67,4%) чоловш. Пацiентiв розподiлено на 2 групи залежно вщ наявносп чи вiдсутностi вищо! освгги: до I групи увiйшло 23 (50%) особи з вищою осв™ю, до II групи - 23 (50%) хворих iз серед-ньою освiтою. Хворим проведено загально-клшчш дослiдження вiдповiдно до локальних протоколiв. Дiагноз ЦД II типу встановлено зпдно з рекомендацiями International Diabetes Federation (IDF, 2005 р.), а саме проведено ви-значення рiвня глюкози в сироватщ кровi натще i через 2 години шсля прийому, що проводилося за допомогою глюкозооксидантного методу. За рiвнем глшозильованого гемоглобiну (HbAlc, %), який визначали за допомогою хромогенного аналiзу на апарат Sysmex 560 (Японiя) iз вико-ристанням реактивiв фiрми Siemens, ощнювали ступiнь тяжкост дiабету. НР вивчали за допо-могою С13-уреазного дихального тесту (C13-УДТ) (IZINTA, Угорщина), а також швидкого уреазного тесту (CLO-тест) i визначення калових антигетв до НР (CITO TEST H.Pylori Ag «ФАРМАСКО»).
Для виявлення комплаенсу пащента проведено тестування iз застосуванням шкали Mo-risky-Green (Donald E. Morisky, Lawrence W. Green and David M. Levine, 1986). Цей тест включае 4 запитання, на котрi пацiент повинен обрати одну з двох можливих варiантiв вiдповiдi ("так" або "ш"). Якщо пацiент обирае вiдповiдь "так" - отримуе 1 бал, "ш" - 0 балiв. Ытер-претацiя результат е такою: 0 балiв - прихиль-нiсть пацiента до лшування, 1 бал - недостатня
прихильнють, 2 бали i бiльше - неприхильнють пацieнта до лiкування.
Вшм хворим проведено стандартну АГТ про-тягом 2 тижнiв: пантопразол по 40 мг + кларит-ромщин по 500 мг + амоксицилш по 1000 мг 2 раз на день+ препарат SВ (Нормагут, фiрми Ме-ga) по 2 капсули 2 рази на день - 14 дшв.
Критерiями включення пацieнтiв до цього дослiдження були:
Пащенти з пiдтвердженим дiагнозом ЦД II типу та ХГ з НР - шфекщею.
Критерiями виключення пацiентiв з цього дослiдження:
Пащенти з ЦД I типу;
Пащенти, яю вже отримали/отримують анти-гелшобактерну терапiю.
Всi дослiдження проведенi за згодою хворих, а !х методика вщповщала гельсiнськiй деклараци 1975 року та и перегляду 1983 р.
Аналiз i обробка результатiв обстеження хворих здiйснювалися за допомогою комп'ютерно! про-грами STATISTICA 10.0 ^рми 8еаГ8с!йпс, США).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ГХ ОБГОВОРЕННЯ
Всiм хворим, що увшшли до двох груп, проведено обстеження вуглеводного, лшщного та бшкового обмiну з використанням показникiв бiохiмiчного дослiдження кровi, який був проведений перед та через 4 тижш шсля проведено! АГТ. Даш, отримаш в результатi обстеження, наведет нижче в таблицi 1 у виглядi середнього арифметичного значення показниюв обстежених пацiентiв.
Як видно з таблищ, позитивно! динамiки по бшковому, вуглеводному та лiпiдному обмiну виявлено не було при порiвнянш параметрiв до та пiсля лiкування, единий показник, що ви-явився значущим (р=0,01) - iндекс НОМА в па-цiентiв I групи, так само цей параметр дещо покращився у пацiентiв II групи (р=0,05). Тобто цей iндекс показуе, що шсулшорезистентшсть залежить вiд наявностi в органiзмi НР i !! ера-дикацiя в подальшому призводить до покра-щення чутливостi до iнсулiну.
Показники б1о\1м1чного дослщження кров1 в обстежених хворих на ЦД II типу та ХГ на фош лжування в динамЩ (М±т)
Обстежет \вор1 на ЦД II типу та ХГ
Показник I група (п=23) II група (п=23)
до лшування п1сля л1кування Р до л1кування п1сля л1кування р
Холестерин 6,9±0,17 5,6±0,39 р=0,62 7,3±0,24 5,7±0,21 р=0,71
Триглщериди 2,3±0,11 1,5±0,07 р=0,59 2,4±0,10 2,1±0,09 р=0,82
Глюкоза кров1 8,1±0,26 7,1±0,21 р=0,74 8,3±0,32 7,7±0,18 р=0,68
АлАТ 0,69±0,11 0,55±0,02 р=0,86 0,82±0,04 0,78±0,05 р=0,92
АсАТ 0,71±0,04 0,66±0,07 р=0,54 0,74±0,04 0,62±0,05 р=0,65
Креатитн 105,7±1,09 91,2±1,79 р=0,41 102,2±2,06 96,7±1,84 р=0,54
Сечовина 6,6±0,72 4,9±0,43 р=0,11 6,1±0,95 5,5±0,59 р=0,23
Iндекс НОМА 3,83±0,45 2,51±0,23 р=0,01 3,85±0,61 3,55±0,31 р=0,05
При проведенш опитування з використанням тесту Morisky-Green було отримано результати в двох порiвнюваних групах (рис.).
Вщповщно до отриманих результапв, па-цiенти I групи (з вищою освiтою) мають вищу прихильнiсть до лiкування, а саме 52,2% хворих
ще! групи отримали 0 балiв, 34,8% - 1 бал. Що ж стосуется II групи, то при аналiзi даних 87% пащенпв отримали 2 i бшьше балiв, тобто ця група пацiентiв е неприхильною до лшування. Середнiй бал комплаенсу в I груш становив 0,61±0,15 бала, а в II групi - 2,74±0,24 бала.
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
195
60
50
40
30
20
10
52,2
;4,3.
34,8
8,7
13
26
30,5
30
0 5ал1в
1
2 бали
3 бали
4 бали
0
□ I група □ II група
Результата опитування пащент1в щодо прихильност1 до л1кування (%)
ВИСНОВКИ
1. Аналiз отриманих даних свiдчить, що наяв-нiсть у пацiента вищо! осв^и сприяе кращiй прихильностi до лшування, тобто хворий може краще слiдувати призначенiй схемi лiкування (середнш бал комплаенсу в I груш - 0,61±0,15, а в II груш - 2,74±0,24).
2. При порiвняннi показникiв кровi до та тсля лiкування спостерiгаеться покращення шсулшо-резистентностi пiсля ерадикаци НР у хворих на ЦД 2 типу та ХГ, i таю змши е дещо бшьш значущими в вищою освггою.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Epidemiology of Helicobacter pylori Infection / H.E. Leonardo, M. Rocco, Zagari, B. Franco // J. Helicobacter. - 2014. - Vol. 19, N 1. - P. 1-5.
2. International Diabetes Federation.; 2013 Sixth edition. Available from: https://www.idf.org/sites/de-fault/files/EN_6E_Atlas_Full_0.pdf. Accessed 19 Feb 2016.
3. Sonnenberg A. Review article: historic changes of Helicobacter pylori-associated diseases / A. Sonnenberg // Aliment Pharmacol Ther. - 2013. - Vol. 38. - P. 329-342.
4. Type 2 diabetes mellitus: a risk factor for Heli-cobacter pylori infection: a hospital based case-control study / B.R. Devrajani, S.Z. Shah, A.A. Soomro, T. Dev-rajani // Inter. J. Diabetes Dev Countries. - 2010. -Vol. 30. - P. 22-26.
5. WHO. Fact sheet no. 312: Diabetes. - Geneva: WHO, 2013.
6. World Health Organization. Global Health Estimates: Deaths by Cause, Age, Sex and Country, 20002012. - Geneva: WHO, 2014.
REFERENCES
1. Leonardo HE, Rocco M, Zagari, Franco B. Epidemiology of Helicobacter pylori Infection. J Helicobacter. 2014;1(19):1-5.
2. International Diabetes Federation. 2013 Sixth edition. Available from: https://www.idf.org/sites/de-fault/files/EN_6E_Atlas_Full_0.pdf. Accessed 19 Feb 2016.
3. Sonnenberg A. Review article: historic changes of Helicobacter pylori-associated diseases. Aliment Pharmacol Ther. 2013;38:329-42.
4. Devrajani BR, Shah SZ, Soomro AA, Devrajani T. Type 2 diabetes mellitus: a risk factor for Helicobacter pylori infection: a hospital based case-control study. Int J Diabetes Dev Countries 2010;30:22-6.
5. WHO. Fact sheet no. 312: Diabetes. Geneva, WHO; 2013.
6. World Health Organization. Global Health Estimates: Deaths by Cause, Age, Sex and Country, 20002012. Geneva, WHO; 2014.
♦
