Вплив ізомерів ліноленової кислоти на функціональний стан печінки овець породи авасі Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:612.118.24:636.3

Шарандак П.В., канд. вет. наук, Луганський НАУ © Левченко В.1., академш УААН, Быоцерювський НАУ Шарандак В.В., канд. вет. наук, Державний комтет ветеринарног медицини Украгни Гаал Ti6op, д-р наук, професор, факультет ветеринарних наук, Утверситет Сент-1штвана

Хушвет Ференц, д-р наук, професор, факультет Георгжон, утверситет

Панотя, Угорщина

ВПЛИВ 1ЗОМЕР1В Л1НОЛЕНОВО1 КИСЛОТИ НА ФУНКЩОНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧ1НКИ ОВЕЦЬ ПОРОДИ АВАС1

1зомери лтоленовог кислоти мають високу бюлог1чну активтсть при введент гх в оргатзм жуйних. Кр1м антиоксидантних властивостей, кислота мае захисну дт на внутршш органи. Робота була проведена на вгвцях породи авас молочного напряму, що знаходились на ферм1 поблизу мкта Баконсег в Угорщит. Було встановлено, що через 2 мхс. тсля введення до рацюну овець лтоленовог кислоти спостер1гаеться актив1зац1я бмоксинтезувальног функцп, зменшення активност1 аспарагтовог та алашновог трансфераз й умкту сечовини та креатитну.

Ключовi слова: в1вщ, печтка, антиоксидантш властивост1, лтоленова кислота, АСТ, АЛТ.

BiB^ - найпоширешший вид сшьськогосподарських тварин, як широко розповсюджеш у свт i постачають м'ясо, молоко та шерсть високо! якост рiзним галузям народного господарства. У Свропейському Союзi вирощуються переважно змшаш породи. Тому важливим е пщтримання нормального функщонального стану внутршшх оргашв овець, особливо печшки, яка першою реагуе на змши в органiзмi [1].

На сучасному етат багато уваги придшяеться захисту внутршшх органiв вiд вшьних радикалiв - речовин, що легко взаемодшть i3 бiологiчно-активними речовинами та спричиняють негативнi змiни у кл^инах органiзму [2]. Тому в останш роки дуже актуальним стало вивчення антиоксидантних властивостей органiзму. Важливе мюце вiдводять вiтамiну Е, сполукам селену, екстракту зеленого чаю. У зарубiжнiй практицi окремих кра!н почали використовувати iзомери лшоленово! кислоти, особливо цис-9, транс-11 та транс-10, цис-12 [37]. Ц сполуки були синтезоваш в 1987 р. бiохiмiками тд керiвництвом М. Парiза [2, 4]. Крiм того, П. Пародi (1977) встановив, що хiмiчно активнi iзомери лшоленово! кислоти синтезуються у рубщ жуйних iз жиру молока тд впливом мiкроорганiзмiв роду Propionobacter [5].

Оскшьки вивчення властивостей iзомерiв лшоленово! кислоти проводилось переважно на лабораторних тваринах - мишах та пацюках, то

© Шарандак П.В., Левченко B.I., Шарандак В.В., Гаал Т1бор, Хушвет Ференц, 2008

269

застосування ще! бюлопчно активно! речовини на сшьськогосподарських тваринах е дуже важливим [6-9].

Мета роботи - вивчити вплив iзомерiв лшоленово! кислоти на функщональний стан печшки овець.

Матер1али 1 методи. Роботу проводили на вiвцях породи авасi молочного напряму iз середнiм надоем 1000 кг молока за лактащю, що знаходились на молочнш фермi у мiстi Баконсег (Угорщина) за 40 км вщ румунського кордону.

Дослiдження проводили з лютого по травень 2008 р. разом iз сшвроб^никами сiльськогосподарського (Георпкон) факультету унiверситету Панон мiста Кестхей та факультету ветеринарних наук ушверситету Сент-1штвана в мiстi Будапешт. Для дослщжень було вiдiбрано по 16 тварин у контрольну та дослщну групи. 1зомери лшоленово! кислоти згодовували вiвцям дослщно! групи у кшькост 1 г на голову за добу разом iз основним ращоном. У овець вiдбирали проби кровi на початку дослiджень та через 2 мю., в яких визначали рiвень загального бiлка, сечовини, креатишну, АсАт, АлАт загальноприйнятими методами.

Результати дослщжень. Клмчним дослiдженням встановлено: загальний стан - задовшьний, вгодованiсть тварин - середня, вщсутш змiни шкiри, волосяного покриву та слизових оболонок. Ознак ураження печшки не були виявлеш.

Печшка - найбшьша залоза в органiзмi тварин. Клiтини цього органа виконують функцп обмiну бiлкiв, жирiв, вуглеводiв, бiлiрубiну, а також знешкодження токсичних продуктiв. Для пiдтримання нормального функщонування гепатоцитiв необхiдно вводити тваринам речовини, що мають гепатопротекторнi властивоси.

У лабораторнiй практицi ветеринарно! медицини з метою функщонально! оцiнки стану печшки використовують наступнi бiохiмiчнi тести: вмют у сироватцi кровi загального бшка та його фракцiй, бшруб^, креатинiну, сечовини, глюкози, активнiсть аспарагшово! та аланшово! трансфераз [10].

Нами встановлено, що на початку дослщжень концентращя загального бшка в сироватщ кровi тварин контрольно! та дослщно! груп знаходилась на рiвнi 69,0±0,03 г/л (68,1-69,6) i 68,4±0,02 г/л (68,2-69,2). По закшченш дослiджень вмшт загального бiлка в овець дослщно! групи становив 72,6±0,03 г/л (71,8-73,3), що вiрогiдно вище (р<0,001) показниюв контрольно! - 68,4±0,02 г/л (68,1-69,2).

Вмiст альбумiнiв у сироватцi кровi овець обох груп на початку дослщжень був практично на одному рiвнi - 32,1±0,04 г/л (31,8-32,8) та 31,6±0,02 г/л (31,0-32,0) вщповщно. Пiсля застосування лiноленово! кислоти як добавки у тварин дослщно! групи вмют !х не змiнювався - 32,4±0,05 г/л (31,333,8), що вiрогiдно (р<0,001) нижче, нiж у контрольнш - 34,4±0,03 г/л (33,635,0). Вмiст глобулiнiв у овець дослщно! групи зростав, що свщчить про стимулювання утворення глобулiнових фракцш пiд дiею лiноленово! кислоти.

Трансферази виконують в органiзмi тварин та людини мiжмолекулярне перенесення амiногруп з гамма-амшокислоти на альфа-кетокислоту без

270

промiжного утворення амонш. Трансамiнування забезпечуе синтез i розпад окремих амiнокислот. У практичнш медицинi чiльне мiсце вiдводиться визначенню активностi аспартат- i аланiнамiнотрасфераз, яю широко розповсюдженi у тканинах, але найбiльша !х кiлькiсть мiститься у печшщ. Отже, визначення !х активной у сироватцi кровi мае велике дiагностичне значення для пiдтвердження або виключення захворювань печiнки [11].

Встановлено, що у тварин контрольно! групи актившсть аспарагiново! трансферази зменшилась на 6,0 % - з 30,1±0,14 до 28,3±0,18 ОД/л (р<0,001). Додавання до ращону тварин iзомерiв лшоленово! кислоти сприяе зменшенню активностi ензиму на 16,2 % - з 30,4±0,14 до 26,3±0,15 ОД/л, що вiрогiдно нижче (р<0,001) порiвняно з контролем (табл. 1). Актившсть АЛТ на початку дослщжень у сироватцi кровi тварин обох груп практично не вiдрiзнялась -6,2±0,06 (4,3-8,1) та 6,1±0,12 ОД/л (5,8-10,6) вiдповiдно. У разi застосування лiноленово! кислоти у овець дослщно! групи активнiсть ферменту вiрогiдно (р<0,01) знижуеться до 6,0,±0,08 ОД/л (4,3-8,7) порiвнян з контрольною групою (табл. 1).

Таблиця 1

Актившсть трансфераз та вм1ст сечовини 1 креатиншу у сироватщ

кров1 д1йних овець

Показники АСТ, ОД/л АЛТ, ОД/л Сечовина, ммоль/л Креатинш, мкмоль/л

Початок 30,1±0,14 6,2±0,06 4,0±0,04 104,3±1,12

Контрольна досладу (24,2-33,6) (4,3-8,1) (3,1-5,0) (88,2-143,6)

група Кшець 28,3±0,18 6,4±0,09 3,4±0,02 112,4±1,06

досладу (23,2-31,6) (5,6-9,8) (3,0-4,0) (90,3-142,8)

Початок 30,4±0,14 6,1±0,12 3,9±0,06 106,2±0,71

Дослщна досладу (26,6-33,8) (4,8-8,6) (3,2-4,7) (96,0-130,6)

група Кшець 26,3±0,15** 6,0±0,08* 3,0±0,03** 103,1±1,17**

досладу (21,7-30,6) (4,3-8,7) (2,1-3,6) (92,3-150,3)

Примггка. * - р<0,01 - порiвняно з контрольною групою тварин; ** - р<0,001 - порiвняно з контрольною групою тварин

Зменшення активностi трансфераз пiсля додавання до основного рацюну iзомерiв лiноленово! кислоти свщчить про стабiлiзацiю мембран гепатоциив, уповiльнену елiмiнацiю у кров та бшьш ефективну участь у трансамiнуваннi та синтезi бiлка.

У нормi близько 50 % залишкового азоту припадае на частку сечовини. Змши !! вмiсту в сироватцi кровi цього показника вказують на порушення функцi! печiнки або нирок. Креатин та креатинш - важливi компоненти залишкового азоту, в синтезi яких беруть участь амшокислоти аргiнiн, глщин та метiонiн [10].

Застосування лшоленово! кислоти сприяе зниженню вмюту сечовини та креатишну до 3,0±0,03 ммоль/л (2,1-3,6) та 103,1±1,17 мкмоль/л (92,3-150,3), що вiрогiдно (р<0,001) нижче показниюв контрольно! групи (табл. 1).

Використання iзомерiв лiноленово! кислоти дозволяе нормалiзувати бiлковий обмiн, що виражаеться збшьшенням концентрацi! загального бiлка в

271

сироватщ KpoBi овець за рахунок фракцп глобулшв. Актившсть трансфераз при цьому була нижчою, порiвняно з показниками тварин контрольно! групи, що, на нашу думку, означав стабшзацш мембран гепатоциив i активiзацiю обмiнних процесiв у печшщ. Концентрацiя продуктiв азотного обмiну в сироватцi кровi овець дослщно! групи вiрогiдно (p<0,001) нижча порiвняно з контрольною, що свiдчить про бшьш тривале використання бiлкiв у органiзмi тварин.

Висновки та перспективи подальших дослщжень.

1. Використання iзомерiв лiноленово! кислоти сприяе нормалiзацi! функщонального стану гепатоциив.

2. У сироватщ кровi овець дослiдно! групи концентращя загального бiлка збiльшуeться на 6,1 %, порiвняно з показниками контрольно! групи тварин, за рахунок зростання вмюту глобулiнiв.

3. Лiноленова кислота сприяе зниженню активностi у сироватщ кровi овець АСТ на 7,1 та АЛТ - 6,3 % порiвняно з контрольною групою.

4. У дослщнш групi тварин виявили зниження концентращ! продуктiв азотного обмiну сечовини та креатинiну вiдповiдно на 11,8 i 8,3 % порiвняно з контролем.

5. Перспективою подальших дослщжень е бiльш детальне вивчення показниюв вуглеводного та лiпiдного обмiну в овець тд впливом iзомерiв лшоленово! кислоти.

Лггература

1. Сухарльов В.О., Дерев'янко О.П. Вiвчарство: Навчальний поабник. - Харкiв: Еспада, 2003. - 256 с.

2. Pariza M.W., Park Yeonhwa, Cook M.E. The Biologically Active Isomers of Conjugated Linoleic Acid // Progress in Lipid Research. - 2001. - № 40. - P. 283289.

3. Musialik M., Litwinenko G. DSC Study of Linolenic Acid Autoxidation Inhibited by BHT, Dehydrozingerone and Olivetol // Journal of Thermal Analysis and Chemistry. - 2007. - Vol. 88. - Is. 3. - P. 781-785.

4. Tasco-Forage: I. Influence of a Seaweed Extract on Antioxidant Activity in Tall Fescue and in Ruminants / J.H. Fike, V.G. Allen, R.E. Schmidt et al. // J. Anim. Science. - 2001. - Vol. 79. - P. 1011-1021.

5. Parodi P.W. Conjugated Octadecadienoic Acids of Milk Fat // J. Dairy Science. - 1977. - Vol. 60. - P. 1550-1553.

6. Palacios A., Piergiacomi V., Catala A. Antioxidant Effect of Conjugated Linoleic Acid and Vitamin A During non Enzymatic Lipid Peroxidation of Rat Liver Microsomes and Mitochondrias // Molecular and Cellular Biochemistry. - 2003. -№ 250. - P. 107-113.

7. Steinhart C. Conjugated Linoleic Acid; the Good News about Animal Fat // J. Chem. Educ. - 1996. - № 73. - P. A302.

8. The biological Activities of Conjugated Linoleic Acid / M.P. Yurawecz, M.M. Mossoba, J.K.G. Kramer et al. // Advances in Conjugated Linoleic Acid Research. - 1999. - Vol. 1. - P. 12-20.

272

9. Effect of Intake of Pasture on Concentrations of Conjugated Linoleic Acid in Milk of Lactating Cows / M.L. Kelly, E.S. Kolver, D.E. Bauman et al. // J. Dairy Science. - 1998. - № 81. - P. 1630-1636.

10. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: В 2 т. - Т.1. - Минск.: Беларусь, 2000. - 495 с.

11. Ветеринарна клЫчна бiохiмiя / B.I. Левченко, В.В. Влiзло, 1.П. Кондрахш та ш.; За ред. B.I. Левченка i В.Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. -400 с.

Summary

P. Sharandak, V. Levchenko, V. Sharandak, Tibor Gaal, Ferenc Husveth INFLUENCE OF LINOLEIC ACID ISOMERS ON FUNCTIONAL STATUS

OF AWASSI SHEEP'S LIVER

Linoleic acid isomers have a big biological activity after it came into organism. Accept antioxidant characteristics this substance have protective activity for internal organs. This work made on Awassi sheep milk line, which were on milking farm near Bakonseg in Hungary. Was set that after 2 months after putting linoleic acid into food allowance of sheep we observed activation of protein synthesis increasing of Asparagine and Alanine Transaminaze activity and content of Ammonium and Creatininum.

Стаття надшшла до редакцИ 19.09.2008

273