CC BY
24
УДК 619:612.015:636.2.084
Головач П.1., доктор ветеринарних наук, професор Зм1я М.М., астрант © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ОБМ1Н Б1ЛК1В У БУГАЙЦ1В НА ВЩГОД1ВЛ1 ЗА ВПЛИВУ ВГГАМШ1В ГРУПИ В (Bi, В2, В5, Вб, Bio, В12)
Висетлюються особлиеостi еплиеу pi3mrn доз комплексу еiтамiнiе групи В (тiамiн гiдрохлорид, рибофлает, ткотиноеа кислота, тридоксин гiдрохлорид, фолieеа кислота, щанкобаламт) на показники быкоеого обмту (емкт загального быка, спiееiдношення бткоеих фракцш, актиетсть АСТ та АЛТ) е сироеатц кроеi молодняку ееликог рогатог худоби на еiдгодiелi.
Ключов1 слова: етамши групи В, загальний быок, альбумши, a-, ß-, у -глобулти, быкоеий коефщент, актиетсть АСТ та АЛТ, коефщент де Ртка.
Вступ. У ре^заци генетичного потенщалу продуктивност сшьськогосподарських тварин вагоме мшце выводиться повноцшнш годiвлi. В органiзмi тварин поряд i3 бшками, вуглеводами, лшщами i мшеральними речовинами важливi функци виконують рiзнi вiтамiни. Недостатня забезпеченiсть тварин окремими в^амшами негативно впливае на актившсть ферментних систем, гормональний статус, метаболiзм поживних речовин, функцiонування рiзних оргашв i систем органiв, стан природно! резистентностi, процеси адаптацп та рiвень продуктивностi [5, 9, 10, 14].
Чисельними дослщженнями доведено, що потреба сшьськогосподарських тварин у в^амшах залежить вiд виду, вiку, статi, фiзiологiчного стану, сезону року, рiвня продуктивной! [1, 3, 6]. 1снуе твердження, що жуйш тварини водорозчинними в^амшами групи В забезпечуються за рахунок !х синтезу мiкрофлорою рубця [11, 12, 13], вщповщно прийнято проводити нормування рацiонiв для велико! рогато! худоби, овець i кiз поряд iз поживними i мiнеральними речовинами лише за каротином i в^амшами D та Е [2, 8, 15].
Враховуючи, що водорозчиннi в^амши виконують життево важливi функцп, а генетичний потенщал м'ясно! i молочно! продуктивностi у велико! рогато! худоби постшно зростае нами була поставлена мета дослщити вплив додаткового введення до рацiону бугайцiв на вiдгодiвлi рiзних доз комплексу основних в^амшв групи В (Bi, В2, В5, В6, Bi0, Bi2) на рiзнi сторони фiзiологiчного статусу, продуктивнiсть i якiсть яловичини.
У цьому повщомленш наводяться данi про дослiдження впливу рiзних доз вiтамiнiв групи В на обмш бiлкiв у бугайщв на вiдгодiвлi.
Матер1ал i методи. Дослiдження проведено у ПАФ «Бший стш» Сокальського району Львiвсько! област у зимово-весняний стiйловий перiод на
© Головач П.1., Змш М.М., 2010
28
бугайцях чорно-рябо! укра!нсько! молочно! породи вшом 12 мюящв. За принципом аналопв було сформовано 5 груп дослщних тварин (контрольну i 4 дослiднi) по 6 голiв у кожнiй. Дослiд тривав 6 мшящв.
Рацiони для дослщних бугайщв складенi вiдповiдно до рекомендованих норм ( 1батулш I.I. та ш., 2007) i3 врахуванням хiмiчного складу кормiв дано! мiсцевостi, в^ тварин, живо! маси i планованих середньодобових приросив. Для годiвлi бугайщв використовували силосний тип вiдгодiвлi. При цьому в рацiон бугайцiв дослщних груп до основного рацюну щоденно вводили додатково пiд час ранково! годiвлi коплекс вiтамiнiв групи В (тсамш хлорид, рибофлавiн, нiкотинова кислота, тридоксин гiдрохлорид, фолieва кислота, щанкобаламш) у рiзних дозах з розрахунку на 1 кг маси тша (табл. 1).
У сироватцi венозно! кровi визначали: вмiст зального бшка з допомогою 1РФ - 22 за методом Рейса i стввщношення бiлкових фракцiй (%) шляхом електрофорезу на пластинах 7,5 % полiакриламiдного гелю [7]. Зафарбовували фореграми 1% розчином амщочорного 10Б. Знебарвлення фону проводили в 7% оцтовш кислота Вмiст бiлкових фракцiй визначали прямим скануванням пластин на аналiзаторi фореграм АФ-1 при довжинi хвилi 610 нМ. Активнiсть аспартатамiнотрансферази (К.Ф.2.6.1.1.) i аланiнамiнотрансферази (К.Ф.2.6.1.2.) дослiджували за методом Райтмана i Френкеля з використанням набору реактивiв ТОВ НВП "Фшат - Дiагностика" [4].
Таблиця 1
Схема проведення дослщу
Групи тварин Кшьшсть тварин у груш Дозування вташшв мг/кг маси тша
Контрольна 6 ОР (основний рацюн)
Дослвдш 1 6 ОР + втамши: В1 - 0,015; В2 - 0,03; В5- 0,5; В6 - 0,10; В10 - 0,0012; В12 - 0,0002.
2 6 ОР + втамши: В1 - 0,025; В2 - 0,04; В5- 0,8; В6 - 0,15; В10 - 0,0020; В12- 0,0004.
3 6 ОР + втамши: В1 - 0,040; В2 - 0,06; В5- 1,2; В6 - 0,25; В10- 0,0030; В12 - 0,0006.
4 6 ОР + втамши: В1 - 0,070; В2 - 0,10; В5- 2,0; В6 - 0,40; В10- 0,0050; В12- 0,0010.
Цифровi даш, отриманi в експериментах, опрацьовано за методикою 1.А.Ойвша (1960) i3 використанням програми Microsoft Exel. Результати середшх значень вважали статистично вiрогiдними при Р<0,05*, Р<0,01** та Р<0,001***.
Результати дослщження. У результатi проведених дослщжень встановлено, що додавання до рацюну дослщних груп бугайщв комплексу в^амшв групи В (В1, В2, В5, В6, В10, В12) у рiзних дозах в цiлому позитивно
29
впливае на бшковий обмш, причому величина змш вмюту загального бiлка, спiввiдношення його фракцш та активнiсть амiнотрансфераз (АСТ, АЛТ) в сироватщ кровi залежить вщ дози додатково введених до ращону бугайцiв вiтамiнiв групи В. Так, наприклад, рiвень загального бiлка у сироватщ кровi тварин контрольно! групи становив 71,7±0,68 г/л (табл. 2), а у бугайщв 1, 2, 3 та 4 дослщно! групи вмшт загального бiлка був вищим i вiдповiдно становив 72,6±0,70 (Р>0,05); 74,5±0,76 (Р<0,05); 75,8±0,73 (Р<0,01) та 76,1±0,69 (Р<0,01) г/л.
Таблиця 2
Вплив в1тамш1в групи В (В,, В2, В5, В6, Ею, В,2) на показники обмшу бшкчв у сироватщ кров1 бугайцiв на вiдгодiвлi (M±m, n=6)
Показники Контроль Дослвдш групи
на група I II III IV
Загальний бшок, г/л 71,7 ±0,68 72,6 ±0,70 74,5 ±0,76 * 75,8 ±0,73 ** 76,1 ±0,69 **
0х альбумши 37,1 ±0,74 36,5 ±0,43 35,2 ±0,65 32,8 ±0,71 ** 32,0 ±0,89 **
« '12 а - глобулши 19,1 ±0,42 19,4 ±0,32 18,4 ±0,38 18,8 ±0,47 18,5 ±0,42
и к а в - глобулши 16,4 ±0,67 15,9 ±0,55 16,1 ±0,62 16,0 ±0,58 16,9 ±0,64
а © Y - глобулши 27,4 ±0,78 28,2 ±0,69 30,3 ±0,66 * 32,4 ±0,57 *** 32,6 ±0,61 ***
Бшковий коефщент 0,59 ±0,03 0,57 ±0,04 0,54 ±0,03 0,49 ±0,05 0,47 ±0,05
Л н О аспартатамшо- трансферази, ммоль/год/л 1,12 ±0,05 1,23 ±0,11 1,36 ±0,06 * 1,52 ±0,08 ** 1,53 ±0,05 ***
« и т W <С аланшамшо-трансферази, ммоль/год/л 0,77 ±0,03 0,82 ±0,06 0,89 ±0,04 * 0,97 ±0,04 ** 0,98 ±0,03 ***
Коефщент де Ртса 1,45 ±0,03 1,50 ±0,02 1,53 ±0,03 1,57 ±0,06 1,56 ±0,05
Встановлено також статистично вiрогiдне зростання у сироватщ кровi у - глобулшово! фракцi! бiлкiв у бугайщв 2, 3 та 4 дослщних груп (30,3±0,66 (Р<0,05); 32,4±0,57 (Р<0,001) та 32,6±0,61 % (Р<0,001)), що було вищим на 10,6; 18,2 та 19,0 % порiвняно iз тваринами контрольно! групи.
Одночасно з цим виявлено зменшення кiлькостi альбумтв у сироватцi кровi тварин дослщних груп. Так, у бугайщв контрольно! групи вщ загально! величини вах бiлкiв альбумiни становили 37,1±0,74 %, а у тварин 1; 2; 3 та 4
30
дослщних груп ïx кшьюсть становила 36,5±0,43 (Р>0,05); 35,2±0,65 (Р>0,05); 32,8±0,71 (Р<0,01) та 32,0±0,89 % (Р<0,01).
Щодо впливу комплексу BÎTaMÎHÎB групи В (Вь В2, В5, В6, В10, В12) на BMiCT a- i ß-глобулiнiв у сироватщ KpoBi бугайцiв на вiдгодiвлi, то величини цих показникiв не вiдрiзнялися суттево у тварин контрольноï та дослiдниx груп (Р>0,05). Так, кшьюсть а-глобулжв у сировaтцi кровi тварин контрольноï групи становила 19,1±0,42 %, а у бугайцiв 1, 2, 3 та 4 дослщних груп вмшт а-глобулiнiв вщповщно становив 19,4±0,32; 18,4±0,38; 18,8±0,47; 18,5±0,42 %. Кiлькiсть ß-глобулiнiв у сироватщ кровi бугайцiв контрольноï групи становила 16,4±0,67 %, а у тварин 1, 2, 3 та 4 дослщних груп вмшт ß-глобулiнiв становив 15,9±0,55; 16,1±0,62; 16,0±0,58 та 16,9±0,64 % (Р>0,05). При цьому величина бiлкового коефщента в сироватцi кровi у бугайщв 1, 2, 3 та 4 дослщних груп знизилась на 3,4; 8,8; 16,9 та 20,3 % (Р>0,05).
Вщзначено також пщвищення активной ферменив переамiнування (АСТ i АЛТ) в сироватщ кровi тварин дослщних груп бугайщв. Так, активной АСТ в сироватщ кровi тварин контрольноï групи становила 1,12±0,05 ммоль/год/л, а у сироватщ кровi бугайцiв 1, 2, 3 та 4 дослщних груп вона зросла вщповщно на 9,8 (Р>0,05); 21,4 (Р<0,05); 35,7 (Р<0,001) та 36,6 % (Р<0,001). Актившсть АЛТ в сироватщ кровi тварин контрольное' групи становила 0,77±0,03 ммоль/год/л, а у кровi бугайщв 1, 2, 3 та 4 дослщних груп вона пщвищилася вщповщно на 6,5 (Р>0,05); 15,6 (Р<0,05); 26,0 (Р<0,001) та 27,3 % (Р<0,001) порiвняно i3 бугайцями контрольноï групи.
Величина коефiцiента де Ртса у тварин контрольноï групи становила 1,45±0,03, у тварин 1 та 2 дослщних груп величина коефщента де Ртса залишалась майже на тому ж рiвнi (1,50±0,02 та 1,53±0,03), а у бугайцiв 3 та 4 дослщних груп цей показник дещо пщвищився (1,57±0,06 та 1,56±0,05).
Висновки: Проведенi дослiдження показали, що додавання до рацiону бугайцiв на вiдгодiвлi комплексу вiтамiнiв групи В позитивно впливае на показники бшкового обмiну (вмiст загального бiлка, у - глобулшв, активнiсть АСТ та АЛТ) з певними вщмшностями у дослщних групах тварин. Встановлено, що величина впливу комплексу в^амшв групи В (Bi, В2, В5, В6, В10, В12) пов'язана iз дозою додатково введених вiтамiнiв до ращону бугайцiв на вiдгодiвлi. Найменшi змши в показниках бiлкового обмiну встановлено у тварин 1 та 2 дослщних груп, а найбiльшi - у бугайщв 3 та 4 дослщних груп.
Ллература
1.Галяс В. Бюлопчна роль в^амшв в органiзмi тварин : навч. посiбник / Галяс В., Колотницький А., Федець О. - Львiв, 2006 - 79 с.
2. Годiвля сшьськогосподарських тварин / [1.1. 1батулш, Б. О. Мельничук, Г. О. Богданов та ш.]; пiд ред. I.I. Iбатулiна. - Biнниця: Нова книга, 2007. - 616 с.
3.Дурст Л. Кормление основних видов сельскохозяйственных животных / Дурст Л., Витман М. ; [под ред. и с предисловием Ибатулина И.И., Проваторова Г.В.] (пер. с нем.). - Вшниця : Нова книга, 2003 - 384 с.
4.1нструкщя до набору реактивiв для визначення активност аспартатамiнотрансферази (аланшамшотрансферази) в сироватцi кровi (метод
31
Райтмана Френкеля). - ТОВ НВП «ФЫат - Дiагностика». - ТУ У24.4 -24607793 - 017 - 2008.
5.МельничукД.О. Теоретичш та практичш аспекти в^амшологп у розвитку тваринництва в Укршш / Д.О. Мельничук, Г.В. Донченко, М.О. Захаренко, Н.М. Мельникова // Украшський бiохiмiчний журнал. - 2004. -Т.76, №4. - С. 64-67.
6. Орлинский Б. С. Добавки и премиксы в рационах / Орлинский Б. С. -М.: Россельхозиздат, 1984. - 173 с.
7. Фiзiолого - бiохiмiчнi методи дослщжень у бюлогп, тваринництвi та ветеринарнш медициш : довiдник / [Влiзло В.В., Федорук Р.С. та ш.]. - Львiв, 2004. - 399 с.
8.Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: справочное пособие / [под ред. А. П. Калашникова, В. И. Фисинина, В. В. Щеглова, Н. И. Клейменова]; 3-е издание переработанное и дополненное. -Москва, 2003. - 456 с.
9.Хрипун В. В^амши в годiвлi тварин / В. Хрипун // Пропозищя. - 2000.
- №12. - C. 58-59.
10. Albers N. Vitamins in Animal Nutrition / [N. Albers, G. Gotterbarm, and al.] by GmbH : Agrimedia, 2002 - 80 р. - http:www.agrimedia.com
11. Coomer J. C. Vitamins in dairy cattle nutrition. Feeds Fakts, 1998 - 98 р.
12. Davis C.L., Ruminant digestion and metabolism / C. L. Davis J.H. Clark.
- Dev. Ind. Microbiol. 1981. - 259 р.
13. National Research Council: Nutrient Requirements of Dairy Cattle - [7th rev. ed. Natl. Acad. Press, DC]. Washington, 2001. - http: www.agrimedia.com.
14. Thompson J. Vitamins and minerals 4: overview of folate and the B vitamins/ J. Thompson // Community Pract. - 2006. - Vol. 79(6). - P.197-198.
15. Zinn R. A. B-vitamin supplementation of diets for feedlot calves / [R. A. Zinn, F. N. Owens and al.] // Can. J. Anim. Sci. - 1987. - Vol. 65. - P. 267-277.
Summary P.I. Golovach, M.M. Zmiya Lviv national university of veterinary medicine and byothehnology named after
S.Z. Gzhytskyj
THE INFLUENCE OF VITAMINS OF GROUP B (Вь В2, В5, В6, В10, В12 ) ON THE PROTEIN EXCHANGE OF YOUNG CATTLE FOR FATTENING
Results over of researches of influence of different doses of complex of vitamins of group В (thiamine, riboflavin, nicotinic acid, pyridoxine hydrochloride, folic acid, ciancobalamin) on the protein exchange (common protein, protein fraction, AST, ALT) in the blood serum of young cattle for fattening.
Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2010
32
