CC BY
17
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Рентабельнiсть товарних ресурЫв визначаемо за такою формулою
Я = (4)
ТЗ
Визначення та аналiз цих показникiв у динамщ та в структурi товарних ресурЫв дають змогу приймати найефективнiшi управлiнськi рiшення з уЫх можливих.
Таким чином, визначивши показники, управлшець мае змогу визначи-ти ряд параметрiв (показникiв) ефективностi управлшня товарними ресурсами:
• як вирш чи зменшився обсяг товарних ресурс1в;
• за рахунок яких чиннишв змшилися залишки товарних ресуршв на тд-приемствц
• як ефективно використовуються товарт запаси тдприемства;
• штенсивтсть використання товарних ресуршв за кшьшстю обтв товарних залишшв у перюд1, що анал1зуемо;
• визначити забезпечетсть товарообку товарними ресурсами загалом, або груп товар1в у розр1з1 анал1тичного облшу та шш1 показники, котр1 характе-ризують фшансово-господарську д1яльтсть тдприемства.
На базовому пiдприемствi в управлшському облiку та аналiзi застосо-вуються в основному економiчнi показники обсягу товарних ресуршв, тому для удосконалення системи ефективностi управлiння товарними ресурсами на тдприемств^ запропоновано застосування показниюв обiговостi товарних ресурсiв. Це дасть можливють проводити аналiз ефективност використання товарних ресурсiв, як загалом, так i за окремими товарними групами чи товарами.
Лггература
1. Дячук П.П. Економка. Фшанси. Право. - 2007, № 8. - С. 12-14.
2. Коляденко О. Економша Украши. - 2007, № 3. - С. 32-39.
3. Прихотько О. Дзеркало тижня. - 2004, 11-17 вересня. - С. 15.
УДК 658.0:339.9 Доц. К.Й. Пугачевська, канд. екон. наук -
Мукачiвськuй mехнологiчний тститут
ВПЛИВ 1ННОВАЦ1ЙНИЙ ФОРМ РЕГЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ НА ТРАНСФОРМАЦ1Ю ЕКОНОМ1КИ КРА1НИ
Розглянуто мюце шновацшних форм регионального розвитку у теоретичних моделях економ1чного росту та !х практичних впровадженнях, визначено системоут-ворювальну роль, тобто сприяння процесу формування сощального катталу, шсти-туцшним перетворенням при забезпеченш конкурентоспроможносп економ1чно'1 дь яльност в умовах в1дкрито'1 у зовшшне середовище економ1ки.
Ключов1 слова: регюнальш шновацшш програми, шновацшш форми регионального розвитку, шновацшний проект, спещальне економ1чне утворення, модель економ1чного росту, трансформащя економ1ки, сощальний каттал.
Assoc. prof. K.Yo. Puhachevska - Technological Institute of Mukachevo The influence of innovative process on the transformation of national economy
The place of the regional innovative programs in the theoretical patterns of economic growth and their practical introductions is considered. The accent is made on their system-forming role, assistance to the process of forming of social capital, to the institutional transformations for providing of competitiveness of economic activity in the conditions of opened to the external.
Keywords: regional innovative program, innovative project, pattern of economic growth, transformation of economy, social capital.
Перехщ до ново! якост eK0H0Mi4H0r0 зростання на шновацшнш осно-Bi характеризуе сучасний розвиток ринкового господарства. Проблема шно-вацшного розвитку е актуальною для вЫх постiндустрiальних краш. Особливо нагальною вона е у крашах з перехщною економшою. Вибiр моделi державно! шновацшно! полггики у свош основi визначаеться такими факторами: подоланням диспропорцш адмшютративно! економiки на ринковш основi, складними полiтичними проблемами, розробкою стратеги конкурентоспро-можностi в умовах формування сучасного глобального середовища постш-дустрiального iнформацiйного суспiльства. Проблему шдвищення шнова-цшно! активностi, розробку стратеги подальших системних реформ не можна розглядати у вiдривi вщ антикризових проблем, започаткованих у перюд трансформаци.
Напрями вдосконалення методiв проектування, технiко-економiчного обгрунтування та оперативного мониторингу ефективностi iнновацiйних про-ектiв регюнального розвитку не залишилися поза увагою зарубiжних дослщ-никiв (Дж. Вшер, Р.Г. Лепсi, К. Ланкастер, Я. Ванек, К.А. Купер, Б.Ф. Масел, Б. Баласса, Д. Сальваторе). Виршенню цих питань присвячена значна части-на в^чизняно! лiтератури, серед яко! вагоме мiсце посiдають працi I. Бура-ковського, В. Гееця, I. Лукшова, В. Письмака, М. Турiянсько!, G. Савельева, А. Фiлiпенка, М. Чумаченка. Проте методолопя i методика технiко-економiч-них розрахункiв ефективностi великих шновацшних проектiв потребуе пог-либлених дослщжень з урахуванням особливостей перехщно! економiки у процесi ll трансформування.
Отже, метою цього дослiдження е визначення системоутворювально! ролi та мюця iнновацiйних форм регiонального розвитку у теоретичних моделях економiчного росту.
Яким чином вщбуваеться вплив шновацшних форм розвитку на рют чи трансформащю економiки краши, яке мюце подiбних вилучень зi загаль-нонацюнальних умов економiчно! дiяльностi у теоретичних моделях еконо-мiчного росту чи !х практичних впровадженнях? Це видаеться необхiдним для окреслення методологiчно правильного шдходу до питання обгрунтова-ност соцiального, економiчного чи iнтегрального ефекту вщ впровадження iнновацiйних проектiв регюнального розвитку.
При цьому наголосимо на важливост розмежування категорш еконо-мiчного розвитку i економiчного зростання. Проф. А.С. Фшпенко, формулю-ючи новгтнш економiчний дискурс глобально! економiки, визначае "...розви-
Нацшнальний лiсoтeхнiчний yнiвeрситeт УкраТни
ток як бaгaтовимiрний процec, що включае гли6оку модeрнiзaцiю вcieï era^-мiчноï й сощально1" cиcтeми", який "пeрeдбaчae поряд iз зростанням доxодiв i виробництва здшстення рaдикaльниx змiн в шститущональнш, cоцiaльнiй та aдмiнicтрaтивнiй cтрyктyрax" [1, с. 67-6В] на вщмшу вщ eкономiчного зрос-тання - простого "... збiльшeння рeaльного ВВП наци (краши) в одному терь одi порiвняно з iншим" [1, с. 68].
З eкономiчним зростанням пов'язаш тaкi вiдомi тeорeтичнi побудови, як: модeль лiнiйниx cтaдiй розвитку; тeорiя cтрyктyрниx пeрeтворeнь; тeорiя зовнiшньоï зaлeжноcтi; нeоклacичнa модeль вiльного ринку; тeорiя eндогeн-ного розвитку [2]. Погоджуючись з проф. A.C. Фiлiпeнком щодо вiдобрaжeн-ня цими тeорiями eкономiчного розвитку краш, що звiльнилиcя вщ колош-ально1' зaлeжноcтi, звeрнeмо увагу на eволюцiйний xaрaктeр розвитку протя-гом тривалого часового пeрiодy. Ц icтотно yнeможливлюe ïx застосування для краш з пeрexiдною eкономiкою, дe на пeрeтворeння нe вiдвeдeно настшь-ки тривалого icторичного пeрiодy часу.
Kрiм того, cоцiaльно-eкономiчним cиcтeмaм властива iнeрцiйнicть, причому для пeрexiдниx eкономiк, особливо поcтрaдянcькиx, йдeтьcя про iнeрцiйнicть cоцiaльного складника, часовий горизонт трансформацп якого зicтaвний з тривaлicтю життя одного-двоx поколiнь. Поcтрaдянcькi пeрexiднi eкономiки, як зазначив aкaдeмiк В.М. ^ець, взaгaлi на початковому eтaпi свого розвитку варто розглядати як пiдcиcтeми колишнього загальносоюзно-го господарського комплeкcy [3]. Звiдcи, рeгiонaльнi iнновaцiйнi програми рiзниx типiв доцiльно вважати доповнювальним до зaгaльнодeржaвноï поль тики формування повнощнно1" cоцiaльно-eкономiчноï cиcтeми напрямом трaнcформaцiйниx зaxодiв cиcтeмоyтворювaльного xaрaктeрy.
Важливою особливютю поcтрaдянcькиx пeрexiдниx eкономiк, за ви-нятком бaлтiйcькиx, е ïx ^адаптивн^ть до доcвiдy розвинeниx i, навпь, пос-тcоцiaлicтичниx краш. Як зазначае дирeктор Cвiтового банку по Укра1'ш i Бе-лaрyci Л. Барбос: - "Ми використовували доcвiд Польшд та iншиx краш Цeнтрaльноï Свропи, нe ycвiдомлюючи вiдчyтниx нeдолiкiв в шституцшнш cиcтeмi рeформовaниx дeржaв" [4, с. 1]. Caмe cтрaтeгiя допомоги Овитого Банку Укрaïнi aкцeнтye увагу на iнcтитyцiйниx у трaктyвaннi Д. Норта (weï, iдeологiя, пeрeконaння, норми повeдiнки) пeрeтворeнняx, тобто нe лишe офь цiйниx, aлe й ^оф^йн^ iнcтитyцiяx, або "cоцiaльномy кaпiтaлi". Пщ cоцi-альним кaпiтaлом у Cтрaтeгiï розyмiють iнcтитyти, вiдноcини i норми, яю визначають якicть i стушнь cоцiaльноï взaeмодiï у суспшьствГ' [4, с. В].
Врaxовyючи виклaдeнe, у розвиток концeптyaльноï модeлi eкономiч-ного розвитку, запропоновано1' проф. A.C. Фiлiпeнком [2]
Y = F{P, R, T, X, N}, (1.1)
дe: Y - валовий нащональний продукт; P - кшьюсть нaceлeння; R - кaпiтaльнi рecyрcи; T - тexнiкa, тexнологiя; X - суспшьш iнcтитyцiï; N - довкшля. Внe-ceмо дeякi icтотнi уточтення.
Нacaмпeрeд, cycпiльнi iнcтитyцiï бyдeмо розглядати у розширeномy розyмiннi згадувано!" Кон^п^!' Cвiтового Банку як cоцiaльний каштал. Kрiм
того, варто звернути увагу на дестимулювальний характер впливу фактора N - стану довкшля для переважно! бшьшост пострадянських перехiдних еко-номiк (для Укра!ни втрати вiд Чорнобильсько! авари та iнших техногенних катастроф ощнюються у 200-400 млрд. дол. США). Негативний вплив цього фактора посилюеться i дефiцитнiстю iнших факторiв розвитку: кашталу, тру-дових ресурсiв, - причому навггь за такого становища не зупинений вщтж ка-ппашв, масова емiграцiя найквалiфiкованiших працiвникiв i продуктiв ште-лектуально! працi за кордон. Розширюючи поняття капiтальних ресурЫв (фактор Я у моделi 1.1), включимо до нього географiчне розмiщення кра!ни, яке вiдображаеться у кшькост сусiднiх кра!н, кiлькостi транзитних шляхiв та об-сягах транзитних продуктопотоюв через територiю кра!ни, коефщент тран-зитивностi.
Попереднiй змiстовний аналiз факторiв економiчного розвитку дае змогу стверджувати, що реально стимулювальними треба вважати саме ге-орозмiщення i науково-технологiчний потенцiал, на iнтенсивне використання яких i доцiльно спрямувати цшьову орiентацiю iнновацiйних проектiв. Не менш важливим е i послаблення дп дестимулювальних факторiв через стиму-лювання нагромадження капiталiв, у тому чи^ заощаджень населення, ш-вестицiй, охорони довкшля ^ головне, системоутворюючо! ролi iнновацiйних форм регiонального розвитку у формуванш соцiального капiталу св^ово! "якоси". Власне таке розумiння ролi iнновацiйних форм розвитку у процесi переходу "планово-директивна економiчна система - перехщна економiчна система - соцiально-орiентована ринкова система" найбшьшою мiрою вщпо-вщае теори iнкрементального - поступового, поетапного розвитку для пере-хiдних економж, основнi положення яко! сформульованi Дж. Слглщем [5].
Можливо, першу спробу сформулювати методологiчнi основи оцiнки ефекту вщ впровадження iнновацiйних форм регюнального розвитку у нашiй кра!ш наведено проф. С.В. Савельевим. Припускаючи можливють розповсю-дження теоретичних передумов ефекту на макрорiвнi держави до рiвня пев-ного !! анклаву за умови, якщо децентралiзацiя його управлшня досягае максимуму, оцiнку змши добробуту внаслiдок впровадження спецiального еко-номiчного утворення i переходу вщ автарки до вшьно! торгiвлi пропонуемо здшснювати за формулою
" дЖ
дЖ дЖ аС + дЖ аС дЖ дЖ =-аС1 +-аС2 =
дС1 дС2 дС2
аС1 + аС2
дЖ дС2
(1.2)
де: Ж = Ж(С1, С2) - функцiя добробуту для регюну i зарубiжноi' кра!ни сто-совно споживачiв товарiв 1 i 2; С1, С2 - обсяги споживання товарiв 1 i 2.
Попри значний теоретичний штерес, припущення щодо переходу вiд автарки до вшьно! торгiвлi, а також обмеження моделi лише двома товарами i застосовуваних спещальних умов - лише тарифними бар'ерами iстотно ус-кладнюють застосування наведено! моделi як методологiчно!' основи проек-тування спецiальних економiчних утворень. Як вщомо, свiтовий досвiд дае
Haцioнaльний лiсoтeхнiчний yнiвeрситeт Укрaïни
набагато ширший стектр cпeцiaльниx умов фyнкцiонyвaння суб'еклв госпо-дарювання.
Прaвильнiшим для випадку ощнки eфeктy вiд iнвecтицiй на мaкрорiв-нi, а, користуючись припyщeнням проф. С.В. Caвeльeвa, i на мeзорiвнi бyдe використати мeтодологiчний шдад до оцiнки eкономiчниx вигод вщ прямого зaрyбiжного iнвecтyвaння для приймальнж краш, запропонований Фрaнклiн Р. Рут та проф. A.C. Ф^ш^нком [6] для бaгaтонaцiонaльниx компaнiй.
Тодi чистий доxiд приймaльноï краши вiд зaрyбiжниx iнвecтицiй ста-новитимe [6]
F = (F + R + T) - N + L, (1.3)
дe: F - сумарш плaтeжi фiлiï за фактори виробництва (працю, каттал, про-дукти iнтeлeктyaльноï прaцi); R - пicляподaтковi доxоди фiлiï; T - податки на доxоди; N - aльтeрнaтивнa вaртicть мicцeвиx фaкторiв виробництва, вико-риcтaниx фiлieю; L - чистий зовшшнш eфeкт вiд eкономiчноï дiяльноcтi (по-зитивний за мшусом нeгaтивний зовнiшнiй eфeкт).
Видатки приймaльноï краши можна обчислити як
Е = Е1+ Е2, (1.4)
дe: Е1 - плaтeжi за iнозeмнi фактори (лiцeнзiйнi плaтeжi, конcyльтaтивнi пос-луги); Е2 - плaтeжi за каштал (дивiдeнди, рeiнвecтовaнi доxоди, нeтто-видaт-ки). Чистий внecок до нащонального доxодy cклaдe:
S = F - E. (1.5)
Використання такого пiдxодy як мeтодологiчноï основи розроблeння мeтодики оцiнки eфeктy та eфeктивноcтi iнозeмниx iнвecтицiй видаеться до-цшьним, звичайно з yрaxyвaнням впливу iнвecтицiйного процecy на пла^ж-ний баланс. Aлe, варто зважати на два принципово вaжливi зayвaжeння щодо розгляду iнозeмного кaпiтaлy як головного iнвecтицiйного рecyрcy, особливо у формi прямж зaрyбiжниx iнвecтицiй.
Нacaмпeрeд, цe стосуеться структурно змiн у cвiтовиx toto^x irnec-тицiйниx рecyрciв. Якщо у BG-т роки частка прямиx зaрyбiжниx iнвecтицiй становила 5G % до загального обсягу, портфeльниx - 2G %, мiжнaродниx ^e-дитiв i банювськж позик - 3G %, то у 9G-тi, вiдповiдно: 3G %, 6G % i 1G % [7, C.76]. Причому, бiльшe, нiж 9G % загального обсягу iнвecтицiй здiйcнюeтьcя у промислово розвинeниx крaïнax. Так, частка лишe шecти розвинeниx краш у зaгaльниx обcягax портфeльниx iнвecтицiй за 2GGG р. становить 84 %, зок-рeмa CШA, Вeликобритaнiя, Японiя - 6В %, Фрaнцiя - 6 %, Iтaлiя - 6 %, Гол-лaндiя - 4 % [7]. Caмe цi тeндeнцiï е визначальними для оцiнки конкyрeнтниx можливоcтeй iнвecтицiйноï привaбливоcтi eкономiки нaшоï кра1ни щодо за-лyчeння портфeльниx iнозeмниx i^ecra^^ По-дрyгe, щодо прямого iнвecтy-вання то, як зазначають Ф.Р. Рут та A.C. Фiлiпeнко "... закордонш прямi iн-вecтицiï нe обов'язково означають, що кожна фiлiя з iнозeмною влacнicтю здiй-снюе чистий вжсок до нaцiонaльного доxодy приймaльноï краши" [6, с. 699].
Зрeштою, головним iнвecтицiйним рecyрcом бyдь-якоï кра1ни залиша-ються кошти пeрвинниx eкономiчниx агеш!в i, особливо, нaгромaджeння ка-
2G6
36i|)iiiik' нayкoвo-тeхнiчних npaub
пгталу громадян та його залучення в швестицшний процес. Цей висновок справедливий i для економiки нашо! кра'ни.
Нетривiальний методологiчний пiдхiд до оцгнки ефекту вiд територiй прiоритетного розвитку пропонуе В.П. Письмак. Приймаючи за вихгдну тезу припущення про лгквгдащю системи формування державних фондiв, призна-чених для розвитку iнфраструктури територгй через нагромадження i центра-лiзований розподiл коштiв, зроблений висновок про необхгдшсть надходжен-ня цих кош^в безпосередньо до населення або через пгдприемства. Для цього передбачаеться система нормативiв вiдрахувань коштiв пiдприемством на одного працюючого на розвиток гнфраструктури територп. Аналогiчно пропо-нуеться визначити нормативи вгдрахувань iнвестором на утримання системи органiв державного управлгння територп
Такий пiдхiд, справедливо акцентуючи увагу на соцiальному аспектi збалансування iнтересiв територг! приймально! кра'ни та гнвестора, значною мiрою вiдхиляеться вгд ринкових засад функцiонування економiки, зокрема, взаемно! вiдповiдальностi економiчних агентiв i держави, свободи прова-дження господарсько! дiяльностi. Зрештою, необхiднiсть оптимгзаци мгжбю-джетних вiдносин на загальнодержавному i територiальному рiвнях е незапе-речною, як i вiдповiдальнiсть держави за вгдновлення якостi робочо! сили, за-безпечення житлом на мiнiмально необхгдному рiвнi. Однак, вирiшення цих проблем подiбним чином, на наше переконання, зведе нангвець потенцiйнi факторнi переваги i преференци для iнвестора.
Таким чином, стратеггчною метою впровадження шновацшних форм регiонального розвитку будемо вважати шдвищення рiвня якостi життя, а !х роль у нацiональнiй економгцг визначимо як системоутворювальну, тобто сприяння процесу формування сощального капiталу, шституцшним перетво-ренням при забезпеченнi конкурентоспроможностг економгчно! дiяльностi у межах територп зони чи спецiального режиму в умовах вгдкрито! у зовнiшне середовище економiки.
Прiоритетними завданнями впровадження шновацшних форм регг-онального розвитку доцгльно визначити створення внутрiшнiх передумов i стимулiв для мобшзаци iнвестицiйних ресурсгв, переструктуруваннi госпо-дарських комплексiв реггонгв, зменшеннi рiвня ризику шдприемницько! дг-яльностi i, як наслiдок, посилення дглово! активностi та пом'якшення негатив-них наслiдкiв трансформацшно! кризи.
Лггература
1. Св1това економша: Пщручник/ А.С. Фшшенко, О.1. Рогач, О.1. Шнирков та ш. - К.: Либвдь, 2000. - 582 с.
2. Фшшенко А.С. Економ1чний розвиток сучасно! цивш1заци: Навч. пос. - К.: Знания, 2000. - 174 с.
3. Геець В.М., Кваснюк Б.С., Зверяков М.1. та ш. Трансформащя модел1 економши Укра'ни: щеолопя, протирГччя, перспективи. - К.: Вид-во "Логос". - 2000. - 498 с.
4. Всемирный банк в Украине: исправляя ошибки прошлого. Интервью с Лукой Бабоне, директором Всемирного банка по Украине и Беларуси// Трансформация. - 2001, № 6. - С. 1-3.
5. Ст1глщ Дж. Куди ведуть реформи? До десятирГччя початку перехщних процесГв// Поступ. - № 160(416) - 23 листопада 1999. - С. 7-8.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
6. Рут Френклш Р., Ф1л1пенко Антон. Мiжнародна торпвля та швестицп/ Пер. з англ. - К.: Основи, 1998. - 750 с.
7. Губський Б. 1нвестицшш процеси в глобальному середовищь - К.: Наук. думка, 1998. - 250 с.
УДК 338.33 Асист. О. О. Цогла - НУ "RbeiecbKa полтехтка "
ВИБ1Р ОПТИМАЛЬНОГО НАПРЯМКУ ДИВЕРСИФ1КАЦП
Розглянуто теоретичш аспекти формування прийняття ршення щодо диверси-фшацп дiяльностi тдприемства в умовах невизначеностi. Запропоновано математич-ну модель можливостi вибору оптимального напрямку диверсифшацп.
Ключов1 слова: ршення, диверсифiкацiя, оптимальний напрямок, невизначе-
шсть.
Assist. O.O. Thogla - NU "L'vivs'ka Politekhnika" Define optimum direction diversification
In the article the theoretical aspects of forming of decision-making process are considered in relation to diversification of activity of enterprise in the conditions of vagueness. The mathematical model of possibility of choice of optimum variant of diversification is offered.
Keywords: decision, diversification, optimum direction, vagueness.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та ïï зв'язок i3 важливими науковими завданнями. Диверсифжащя дiяльностi тдприемства з метою ви-ведення його з кризового стану широко розглядаеться в економiчнiй лггера-тур^ однак при цьому виникае потреба у формуванн теоретичноï основи впровадження стратеги диверсифжацп та побудовi моделi вибору оптимального варiанту диверсифшаци на основi аналiзу можливих варiантiв диверси-фiкацiï.
Аналiз остантх до^джень в яких започатковано розв'язання дано1' проблеми. Вагомий внесок у дослщження проблеми впровадження стратеги диверсифшаци дiяльностi пiдприемства зробили такi вчеш, як: I. Ансоффа, Рогер М. Кунца, Жак Лiувiля, 3.G. Шершньову, А.П. Наливайко, А.М. Петрова, М.Д. Коршько та iн. Проте ïxm дослiдження не мiстять пропозицш щодо формування певно1' моделi, якою б можна було керуватися при виборi оптимального для тдприемства варiанту диверсифiкацiï.
Мета роботи. Обгрунтувати та запропонувати методику вибору оптимального напрямку диверсифжаци.
Виклад основного матерiалу. Рiшення про вибiр певного напрямку ди-версифiкацiï доцiльно базувати на методах теори нечiтких множин, а саме на методi ретроспективного стратепчного планування [1, c. 307-312]. Сутшсть цього методу полягае у визначенн на першому етапi деяко1' кiнцевоï мети i стану тдприемства на попередньому промiжку часу, на якому цю мету можна досягнути. По^м визначають множину можливих сташв пiдприемства на ще бшьш ранньому етапi й так далi до власне часу проведення планування. На другому еташ, починаючи з поточного стану, послщовно до досягнення
