ВПЛИВ ХЛОРИДУ КАДМіЮ У РіЗНИХ ДОЗАХ НА АКТИВНіСТЬ АМіНОТРАНСФЕРАЗ СИРОВАТКИ КРОВі БУГАЙЦіВ Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 636,09: 615,9: 636,2

©

Гутий Б.В., к. вет.н., доцент Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицького

ВПЛИВ ХЛОРИДУ КАДМ1Ю У Р13НИХ ДОЗАХ НА АКТИВШСТЬ АМ1НОТРАНСФЕРАЗ СИРОВАТКИ КРОВ1БУГАЙЦ1В

Дослгджено актившсть фермент1в алатн-амтотрансферази та аспартат-амтотрансферази за умов дп токсичных доз хлориду кадмт (0,030,04 мг/кг) на оргашзм бугаищв

Ключое1 слова: токсиколог1я, бугаиц1, ферменти, кров, кадмт.

Забруднешсть навколишнього середовища кадм1ем та його негативний вплив на оргашзм тварин, особливо молодняку велико1 рогато! худоби роблять проблему вивчення патогенезу кадм1евого токсикозу у с1льськогосподарських тварин особливо актуальною. Необхщно зазначити, що надм1рне накопичення кадм1ю у кормах \ водах становить реальну загрозу для здоров'я та продуктивност1 сшьськогосподарських тварин, яким використовують дан1 корми та воду [1-3]. Наявна л1тература, яка в1дображае численн1 результати дослщжень впливу кадм1ю на орган1зм тварин, не повшстю в1дображае !х мехашзм д1!. Тому наш1 досл1дження, були спрямован1 на поглиблене вивчення патогенезу кадм1евого токсикозу в молодняку велико! рогато! худоби, яю мають важливе наукове та практичне значения.

Метою наших дослщжень було встановити вплив хлориду кадмш у токсичних дозах на актившсть алан1н-ам1нотрансферази \ аспартат-ам1нотрансферази у сироватц1 кров1 бугайщв.

Матер1али 1 методи. Досл1ди проводились на бичках шестим1сячного в1ку, яю були сформован! у 3 групи по 5 тварин у кожнш:

1 група - контрольна, бички знаходились на звичайному рац!он! згщно норм В1Та;

2 група - дослщна 1, бичкам згодовували з кормом хлорид кадмш у доз! 0,03 мг/кг маси тша тварини;

2 група - дослщна 2, бичкам згодовували з кормом хлорид кадмш у доз! 0,04 мг/кг маси тша тварини;

Кров для анал!зу брали з яремно! вени на 1, 8, 16, 24 ! 30 добу п!сля згодовування хлориду кадм!ю.

У сироватщ кров! досл!джували: актившсть аспартат-амшотрансферази (АсАТ) (К.Ф. 2.6.1.1.) ! алан!н-ам!нотрансферази (АлАТ) (К.Ф. 2.6.1.2.) - за методом Райтмана й Френкеля, в модифжаци К.Г. Капетанак!.

Результати дослщжень. У кров! дослщних тварин, визначали активн!сть ам!нотрансфераз, адже щ ферменти в!дображають функц!ональний

® Гутий Б.В., 2008

49

стан печшки. Вщомо, що амшотрансферази беруть участь у процесах перемшування. Вони переносять амшогрупи вщ амшокислот до кетокислот.

Одним ¿з фермешпв, яю належать до групи амшотрансфераз, е аспартат-амшотрансфераза. Актившсть цього ферменту при кадм1евому навантаженш наведена у таблиц! 1.

Як видно ¿з таблиц! 1, актившсть аспартат-амшотрансферази на початку дослщу була у межах 0,91±0,03 - 0,94±0,03 ммоль год/л. У подальшому актившсть ферменту пщвищувалася, починаючи ¿з першо! доби дослщу. У бугайщв групи Д1 актившсть ферменту, на восьму добу дослщу зросла на 5%, на шктнадцяту добу - на 3% 1 на двадцять четверту добу на 7,6%, в1дносно величин контрольно! групи тварин. На тридцяту добу досл1ду, активн1сть аспартат-ам1нотрансферази дещо знизилася 1 становила в1дпов1дно 0,96±0,03 ммоль год/л.

Таблиця 1

Актившсть аспартат-амшотрансферази у сироватщ кров1 бугайщв при

кадм1свому навантаженн1; (М±ш, п = 5)

Час достдження кров1 (доби) Аспартат-амшотрансфераза (ммоль год/л)

Групи тварии

Контрольна Досл1дна 1 Досл1дна 2

Вих1дн1 величины 0,91±0,03 0,94±0,03 0,92±0,02

Перша доба 0,94±0,02 0,95±0,03 0,94±0,03

Восьма доба 0,92±0,03 0,97±0,03* 0,98±0,02*

Ш1стнадцята доба 0,95±0,05 0,98±0,03 1,00±0,02 *

Двадцять четверта доба 0,92±0,03 0,99±0,04* 1,01±0,04*

Тридцята доба 0,93±0,03 0,96±0,03 0,98±0,04*

Ступтъ е1рог1дност1 пор1еняно з даними контрольно!групи -Р<0,05-*, Р>0,01-**

Аналопчш змши активност1 АсАТ встановили I при згодовуванш бугайцям хлориду кадмш у доз1 0,04 мг/кг маси т1ла. На першу добу дослщу актившсть АсАТ у кров1 дослщних тварин становила 0,94±0,03 ммоль год/л. На восьму добу дослщу актившсть ферменту зросла, вщносно контрольно! групи тварин, на 6,5%, а на шктнадцяту добу - на 5,2%. На двадцять четверту добу дослщу, актившсть ферменту була найвищою, де вщповщно вона становила 1,01±0,04 ммоль год/л.

3 наведених у таблиц! 2 даних видно, що актившсть аланш-ам1нотрансферази, до згодовування хлориду кадмш, у кров1 бугайц1в була у межах 0,41±0,02 - 0,43±0,02 ммоль год/л.

П1сля згодовування згаданого вище токсиканту, активн1сть ферменту, у тварин вс1х досл1дних груп зростала I найвищою була на двадцять четверту добу дослщу. У бугайщв групи Д1 вона становила 0,50±0,01 ммоль год/л, групи Д2 0,52±0,03 ммоль год/л. Пор1вняно ¿з контролем, актившсть аланш-ам1нотрансферази, у тварин групи Д1 була вищою на 16%, групи Д2 - на 21%,.

50

Зростання активноси внутр1шньокл1тинних фермешгв - аланш- I аспартат-амшотрансферази у кров1 дослщних бугайщв, можливо зумовлене тим, що штрити пошкоджують бюлопчш мембрани кл1тин, внаслщок чого ¿з гепатоциив, та серцевого м'яза, у кров надходять амшотрансферази. Чим глибш1 структурш пошкодження бюлопчних мембран, тим вища актившеть амшотрансфераз у сироватщ кровг

Таблиця 2

Актившеть аланш-амшотрансферази у сироватщ кров! бугайщв при

кадм1евому навантаженш; (М±ш, п = 5)

Час дослщження кров1 (доби) Аланш-амшотрансфераза (ммоль год/л)

Групи тварин

Контрольна Дослвдна 1 Дослвдна 2

Вихвдш величины 0,41±0,02 0,43±0,02 0,42±0,01

Перша доба 0,43±0,02 0,45±0,03 0,45±0,02

Восьма доба 0,44±0,01 0,47±0,02* 0,49±0,02**

Шктнадцята доба 0,42±0,01 0,49±0,03** 0,51±0,02**

Двадцять четверта доба 0,43±0,02 0,50±0,01** 0,52±0,03**

Тридцята доба 0,43±0,03 0,45±0,02 0,47±0,01*

Отже, за величинами активное^ амшотрансфераз у сироватщ кров1, можна встановити стутнь ураження печшки. Виходячи ¿з результат, проведених нами дослщжень, встановлено, що при дп кадм1ю у токсичних дозах, у сироватщ кров1 актившеть аланш-амшотрансферази пщвищуеться в бшьшш м1р1, шж актившеть аспартат-амшотрансферази. Це зумовлено тим, що аланш-амшотрансфераза нав1ть при незначних деструктивних ураженнях мембран гепатоцшгв, легко видшяеться з них \ надходить у кров. Натомшть, фермент аспартат-амшотрансфераза мштиться у м1тохондр1ях гепатоциив, а тому проникнення даного ферменту у кров ускладнюеться тим, що кр1м поверхнево! оболонки кл1тини, фермент повинен проникнута ще й через м1тохондр1альну мембрану, що бувае при високих дозах хлориду кадмш.

Висновки. 1. Згодовування бугайцям з кормом хлориду кадмш у токсичних дозах, сприяло в1рогщному зростанню активное^ амшотрансфераз: аланш- 1 аспартат-амшотрансферази.

2. Найвищою актившеть амшотрансфераз була у сироватщ кров1 бугайщв, яким згодовували з кормом хлорид кадмш у доз1 0,04 мг/кг.

Л1тература

1. Абрагамович О.О. Процеси лшщно! пероксидацп при хрошчних ураженнях печшки / О. О. Абрагамович, О. I. Грабовська, О. I. Терлецька[та ш.] // Медична х1м1я. — 2000. — Т. 2, № 1. - С. 5-8.

2. Боржов О.Ю. Вплив хлориду кадмш та пероксиду водню на процеси пероксидного окисления I фракцшний склад лшщ1в у гепатоцитах щур1в / Боржов О.Ю., Кал1ман П.А. // Украшський бюх1м1чний журнал. - 2004. - Т.

51

76., № 2. - С. 107-111.

3. Гутий Б.В. Змша бюх1м1чних i морфолопчних показниюв кров! щур1в при хрошчному кадм1евому токсикоз!. - Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини:3б1рник наукових праць Харювсько! державно! зооветеринарно! академи . - Х.:РВВ ХДЗВА., 2012. Випуск 24, ч. 2 «Ветеринарш науки» с.247-249.

Summary

Explored there is activity of enzymes of alanin-aminotransferaza and aspartat-aminotransferaza subject to the condition action of toxic doses of cadmium chloride (0,03-0,04 mg / kg) on the organism of bull-calves

Key words: bull-calves, enzymes, blood, nitrates, nitrites

Рецензент - д. вет. н., професор Стибель В.В.

52