Научная статья на тему 'ВПЛИВ ГОСТРОГО НіТРАТНО-НіТРИТНОГО ТОКСИКОЗУ НА АКТИВНіСТЬ ФЕРМЕНТАТИВНОї СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ'

ВПЛИВ ГОСТРОГО НіТРАТНО-НіТРИТНОГО ТОКСИКОЗУ НА АКТИВНіСТЬ ФЕРМЕНТАТИВНОї СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
44
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Старик Л. І.

Досліджено активність ферментів глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, за умов дії токсичної дози нітрату натрію (0,4 гNО3ˉ/кг) на організм бичків.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по ветеринарным наукам , автор научной работы — Старик Л. І.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Researched the Activity of the ferments of glutationeperoxidasa, glutationereductasa, glucose-6-phosphatedegidrogenasa, catalasa under condition of Action of toxical dose of nitrates of sodium on the bull-calves organism.

Текст научной работы на тему «ВПЛИВ ГОСТРОГО НіТРАТНО-НіТРИТНОГО ТОКСИКОЗУ НА АКТИВНіСТЬ ФЕРМЕНТАТИВНОї СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ»

УДК 636.09: 615.9: 636.2

Старик Л.1.3 здобувач Лье1еський нащональний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш iмет С.З. Гжицького

ВПЛИВ ГОСТРОГО НПТАТНО-ШТРИТНОГО ТОКСИКОЗУ НА АКТИВН1СТЬ ФЕРМЕНТАТИВНО1 СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ

До^джено актиетсть ферментiе глутатюнпероксидази, глутатюнредуктази, глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази, за умое dií токсичноí дози нтрату натрт (0,4 гНО3~/кг) на оргатзм бичюе.

Надлишкове утворення активних форм кисню та штенсифжащя процеЫв вшьнорадикального окиснення лшвдв е ушверсальним мехашзмом пошкодження кл^ин i тканин [1, 2]. Окисний стрес - важливий патогенетичний фактор в розвитку багатьох захворювань [3]. Для його попередження в органiзмi е захисна система - антиоксидантна, яка регулюе iнтенсивнiсть радикалоутворення та знешкоджуе продукти пероксидаци. Саме тому при штратно-штритнмоту токсикозi е важливим визначення ферментативно! системи антиоксидантного захисту.

Тому метою наших дослщжень було встановити вплив штрату натрiю у токсичнiй дозi на активнiсть глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази, глютатiонпероксидази, глютатюнредуктази та каталази.

Матер1али i методи. Дослщи проводились на бичках шестимшячного вiку, якi були сформованi у 2 групи по 5 тварин у кожнш:

1 група - контрольна, бички знаходились на звичайному ращош згiдно норм В1ТА;

2 група - дослщна, бичкам згодовували з кормом нiтрат натрiю у дозi 0,4 гКОз"/кг маси тша;

Кров для аналiзу брали з яремно! вени через 1, 3, 6, i 9 годин тсля згодовування нiтрату натрiю.

Активнiсть глутатюнпероксидази та глутатюнредуктази визначали за методом В.В. Лемешко i спiвавт. (1985); актившсть глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази - за методом N.Z. Baquezetal (1967); актившсть каталази -за методом Баха й Зубково! (1948);

Результати дослщжень. При розвитку гострого штратно-штритного токсикозу у бичюв актившсть глютатюнредуктази, на першу годину, знизилась на 15%, i становила 1,36±0,030 нмоль NADPH/хв. на 1мг бiлка (табл. 1), а актившсть глютатюпероксидази знизилась на 19% i складала 29,9±1,0 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка (табл. 2).

У подальшому, активнiсть ГР i ГП почала зростати i на третю годину дослiду становила: ГР - 1,65±0,06 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка, ГП. - 34,4±1,1

3 Науковий кер1вник доктор ветеринарних наук, професор Д.Ф. Гуфрш Старик Л.1., 2008

252

нмоль КЛОРИ/хв. на 1мг бшка, тобто, актившсть ГР тдвищилася на 6%, а ГП знизилась на 3% вщносно контрольно! групи тварин.

Таблиця 1

Актившсть глютатшнредуктази в сироватщ кров1 бичкт при гострому _штратно-штритному токснкоз1; (М±т, п = 5)_

Час дослщження кров1 (години) ГР (нмоль КЛОРИ/хв. на 1мг бшка)

Групи тварин

Контрольна Дослвдна 1 (0,4 г Ш37кг)

Контроль 1,56±0,03 1,53±0,05

Перша година 1,60±0,05 1,36±0,030 ***

Третя година 1,55±0,06 1,65±0,06*

Шоста година 1,56±0,05 1,32±0,020 ***

Дев'ята година 1,58±0,04 1,39±0,031 *

Пщвищення активностi ферментiв антиоксиданив в даний перiод дослiду, можливо, зумовлено тим, що при згодовуванш нiтрату натрiю у токсичнiй доз^ посилено утворюються вiльнi радикали, що сприяють посиленню процесiв перекисного окиснення лшвдв. I як захисна реакщя органiзму на чужорiдний подразник i посилення процесiв перекисного окиснення активiзуeться антиоксидантна система, що проявляеться пщвищеною активнiстю у сироватцi кровi ферменив антиоксидантiв: глютатiонредуктази та глютатiонпероксидази.

Таблиця 2

Актившсть глютатшнпероксидази у сироватщ кров1 бичк1в при гострому

штратно-штритному токсикозу (М±т, п = 5)

Час дослвдження кров1 (години) ГП (нмоль КЛОРИ/хв. на 1мг бшка)

Групи тварин

Контрольна Дослвдна 1 (0,4 г Ш37кг)

Контроль 37,0±1,1 37,2±1,1

Перша година 37,1±1,2 29,9±1,0 ***

Третя година 37,0±1,3 34,4±1,1 *

Шоста година 36,8±1,3 27,6±1,2***

Дев'ята година 37,1±1,2 34,5±1,2 *

На шосту годину дослiду, ми встановили зниження активностi ферментiв: ГР - на 15%, ГП - на 25% вщносно величин контрольно! групи тварин. Дане пригшчення активност ферменив у сироватщ кровi бичюв дослiдно! групи, можливо зумовлено тим, що при надходженш велико!

253

кшькост штрату натрш в оргашзм бичюв, утворюеться значна кiлькiсть радикальних метаболiтiв i антиоксидантна система не в 3M03i боротися з даною патологiею, настае виснаження антиоксидантно! системи, i як наслщок зниження активностi ферментiв-антиоксидантiв у сироватщ кровi тварин.

На дев'яту годину дослiду активнiсть ГР досягала початкових величин, де вщповщно становила 1,39±0,031 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка. Актившсть ГП у даний перюд до^ду у сироватцi кровi бичкiв дослiдноï групи становила 34,5±1,2 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка, що на 7% нижче величин контрольноï групи тварин.

Актившсть глюкозо-6-фосфатдегщрогенизи при гострому штратно-штритному токсикозi наведена у таблиц 3. До згодовування штрату натрш, актившсть Г-6-ФДГ знаходилась в межах 0,72±0,021 - 0,73±0,021 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка.

Таблиця 3

Актившсть глюкозо-6-фосфатдегщрогенази у сироватщ кров1 бичюв при

гострому нiтратно-нiтритному токсикоз; (M±m, n = 5)

Час дослвдження кров1 (години) Г-6-ФДГ (нмоль NADPH/хв. на 1мг 61лка)

Групи тварин

Контрольна Дослвдна 1 (0,4 г N03~/Kr)

Контроль 0,72±0,021 0,73±0,021

Перша година 0,73±0,024 0,80±0,030*

Третя година 0,76±0,025 0,63±0,024 ***

Шоста година 0,74±0,022 0,52±0,017 ***

Дев'ята година 0,74±0,025 0,58±0,016 ***

Пiсля згодовування пщдослщним бичкам нiтрату натрiю, активнiсть ферменту почала змшюватися. Зокрема, на першу годину дослщу, активнiсть глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази зросла на 10% вщносно показниюв контрольноï групи тварин. На третю годину до^ду, активнiсть ферменту у сироватщ кровi бичкiв дослiдноï групи знизилась i становила 0,63±0,024 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка, що на 17% нижче показниюв контрольноï групи тварин.

У дальшшому, на шосту годину дослiду активнiсть Г-6-ФДГ знижувалась, i становила 0,52±0,017 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка, що на 30%, вщносно контролю. При дослщженш кровi взято1' на дев'яту годину шсля згодовування нiтрату натрiю, актившсть дослщжуваного ферменту становила 0,58±0,016 нмоль NADPH/хв. на 1мг бшка.

У таблищ 4 наведено результати дослщжень активност каталази у сироватцi кровi бичкiв за умов гострого штратно-штритного токсикозу. До згодовування бичкам штрату натрш, актившсть каталази була у межах величин фiзiологiчноï норми.

254

Таблиця 4

Актившсть каталази в кров1 бнчкчв при гострому штратно-штритному _ токсикоза (M±m, n = 5)_

Час дослвдження кров1 (години) КТ (одинищ)

Групи тварин

Контрольна Дослвдна 1 (0,4гШ37кг)

Контроль 6,49±0,14 6,52±0,11

Перша година 6,51±0,12 5,08±0,10***

Третя година 6,48±0,12 4,73±0,10***

Шоста година 6,58±0,13 4,62±0,13***

Дев'ята година 6,55±0,14 5,27±0,13***

Пщ впливом штрату натрiю, актившсть каталази у сироватщ KpoBi поступово знижувалась. Вipогiдне зниження aктивностi дослщжуваного ферменту спостеpiгaли вже з першо1' години дослiдy, де вiдносно контролю вона становила 5,08±0,10 одиниць. У подальшому aктивнiсть каталази продовжувала знижуватися i вiдносно контролю була нижчою на 27%. Найнижчою aктивнiсть ферменту у дослщно1' групи тварин була на шосту годину дослiдy, де вона вщповщно становила 4,62±0,13 одиниць, що на 30% нижча вщ величин контрольно1 групи тварин.

Висновки. Результати дослщжень вказують на те, що актившсть фермешпв системи антиоксидантного захисту, у сиpовaтцi кpовi, вipогiдно зменшуеться пiсля згодовування пiддослiдним бичкам штрату нaтpiю у дозi 0,4 гКО37кг маси тварини. Дана динамжа aктивностi феpментiв-aнтиоксидaнтiв можливо е наслщком нагромадження пpодyктiв перекисного окиснення лшвдв.

Л1тература

1. Активнiсть антиоксидантних ферменпв та вмiст малонового дiaльдегiдy у свиноматок та поросят пщ впливом метaболiчноï енеpгiï та селену/ В.В. Данчук, В.В. Снiтинський, О.М. Бучко, Р.Я., 1скра // Наук.-техн. Бюлл. 1н-ту землер. i бiол. тв. (сеpiя - фiзiол. i бюх1м.) Вип. I (3).- Львiв.- 1999.- С. 18-21.

2. ВаЫв Р. О. Поpiвнaльнa характеристика, впливу пipидоксинy та aскоpбiновоï кислоти на розвиток штратно-штритного токсикозу в почaтковiй стaдiï. // Вет.-мед. мiж. вiд.темaт. наук.зб. 2000. №77.

3. Гутий Б.В. Итратне навантаження оргашзму бичкiв i стан aнтиоксидaнтноï системи 1'х кpовi за цих умов // Науковий вюник Львiвськоï нaцiонaльноï aкaдемiï ветеринарно1' медицини iменi С.З. Гжицького. Том 6 (№3), частина 1, Львiв - 2004. - С. 88-94.

Summary

Researched the Activity of the ferments of glutationeperoxidasa, glutationereductasa, glucose-6-phosphatedegidrogenasa, catalasa under condition of Action of toxical dose of nitrates of sodium on the bull-calves organism.

Стаття надшшла до редакци 18.02.2008

255

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.