CC BY
7
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
АДМ1Н1СТРАТИВНЕ ТА 1НФОРМАЦ1ЙНЕ ПРАВО
УДК 342.951:331.556.46 Наталiя Бльок
Навчально-науковий шститут права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка", асистент кафедри цивiльного права та процесу
nataliia.v.blok@lpnu.ua
ВПЛИВ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В НА ЗОВН1ШНЮ М1ГРАЦ1Ю НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ
http://doi.org/10.23939/law2020.26.141
© Бльок Н., 2020
Дослщжено проблему трудовоТ м^рацн в умовах глоб&шзацн. Трудова м^ращя вiдiграe найважливiшу роль у сучасному св^овому мiграцiйному процесi населення. Зазначено, що процеси глобашзацн за своТм змiстом е культурними, соц1альними, економiчними, полiтичними "викликами" для УкраТни. Глобашзащя як позитивно, так i негативно впливае на розвиток украТнського сусшльства i держави.
Ключовi слова: глобашзащя, глобалiзацiйнi процеси, внутрiшня м1грац1я, демографiчна ситуацiя, м1грац1я населення, трудова м^ращя
Постановка проблеми. Глобальнiсть мiграцiйноi проблеми визначасться перемiщенням населення мiж державами, яке стосусться всiх континентiв земно! кул^ а 11 рiшення можливе за умови об'еднання зусиль всього мiжнародного спiвтовариства. Активiзацiя мiграцii е складовою процесу глобалiзацii. Глобалiзацiя - це сучасна форма мiжнародних вщносин, яка характеризуеться поширенням взаемозалежностi мiж крашами в економiчнiй, полiтичнiй i культурнiй сферах практично на всю земну кулю. Розрiзняють: економiчнi, полггичш, соцiальнi, демографiчнi, етнiчнi та iншi види глобалiзацii.
Мета статтi - розгляд сучасних тенденцiй мiграцii, основною з яких е процес глобалiзацii свггово! мiграцii.
Аналiз дослiдження проблеми. Значний внесок у дослщження мпраци населення, удоско-налення органiзацiйних, економiчних та правових важелiв й регулювання зробили провiднi вченi, серед котрих можна видшити: Н. Бортник, Л. Воробйову, В. Воронина, I. Гнибщенко, В. Свтуха, О. Журбу, С. Малиновську, Е. Плетньова, О. Позняка, О. Пуригшу, Л. Рибаковського, Ю. Рима-ренка, М. Романюка, Л. Солонську, Г. Старченкова, А. Хомра, О. Шиманську, А. Шлепакова, М. Шульгу, С. Чеховича, М. Чугуевську та ш.
Виклад основного матерiалу. Наприкiнцi XX - початку XXI ст. доволi стрiмко розвивалась нова за змютом тенденцiя соцiального розвитку людства, яка отримала назву глобалiзацii. Одним iз парадоксiв глобалiзацii у сучасному свт стало посилення прикордонного контролю i вiзового режиму в умовах усунення кордошв в економщ, iнформацiйному та культурному просторах. Глобалiзацiя виступае об'ективною закономiрнiстю розвитку для людства, формування у майбутньому единоi взаемопов'язаноi свiтовоi спiльноти.
Ще в 1949 р. шмецький фшософ К. Ясперс висунув щею про "глобальну еднють", "едине людство", "едину долю народiв", "створення цiлiсного планетарного свiту людей". Говорячи про неминучу глобальну еднiсть свпу, вiн передбачав основнi два шляхи майбутнього розвитку суспшьства: з одного боку, завжди дiятиме прагнення влади, яке мае на мет створення свггово! iмперil, а з шшого, - прагнення свiту до тако! свiтобудови, у якiй життя людей буде вшьним вiд страху. Свггова iмперiя утримуеться единою владою, що пiдкорюе собi усiх з якогось одного центру через насильство, а свгговий порядок - це еднють без едино! влади, еднють загально! згоди, солщарно! вiдповiдальностi за долю людства [1].
У сучасному розумшш термiн "глобалiзацiя" з'явився в середиш 80-х рокiв ХХ ст. Появу цього термша пов'язують з автором Т. Левгтгом, котрий запровадив його у статп, що була опублшована у журналi "Гарвард бiзнес рев'ю" у 1983 р., а поширення вiн набув завдяки американському сощологу Р. Робертсону, який у 1985 р. дав визначення поняттю "глобалiзацiя" [2, с. 199].
Р. Робертсон розглядае глобалiзацiю як iсторичний процес посилення контакпв мiж рiзними частинами свггу, який призводить до зростання одномаштносп у життi народiв планети. Англшський вчений Д. Гелд зазначае, що глобалiзацiя передбачае те, що полгшчна, економiчна i соцiальна дiяльнiсть стае всесвiтньою за своши наслщками [3].
На думку В. М. Лукашевича, "глобалiзацiя - це об'ективний сощальний процес, змiстом якого е посилення взаемозв'язюв i взаемозалежностi нащональних економiк, нацiональних полiтичних i сощальних систем, нацiональних культур, а також взаемодiя людини з навколишнiм середовищем. В основi глобалiзацil лежить розвиток св^ових ринкiв товарiв, послуг, пращ, катталу" [4, с. 13].
У. Бек вважае, що "...глобалiзацiя мае на увазi процеси, в яких нащональш держави i 1х суверенитет вплiтаються в павутину транснацiональних факторiв i пiдкоряються 1х владним можливостям, 1х орiентацil та iдентичностi" [5, с. 26].
Рiзне трактування поняття "глобалiзацiя" зумовлене масштабнiстю цього феномена i тiею обставиною, що багато дослщниюв визначають процес глобалiзацil з використанням рiзних наукових пiдходiв.
Отже, на нашу думку, глобалiзацiя - це складне явище, розвиток якого залежить вщ культурних, полiтичних, сощальних, економiчних та iнших вимiрiв функщонування соцiуму на даному етапi розвитку людства.
Основними видами глобалiзацil е: економiчнi, полiтичнi, соцiальнi, демографiчнi, етшчш та iн.
Глобалiзацiя в економщ - це об'ективний процес виникнення та розвитку зв'язюв мiж нащональними економiками рiзних кра!н свiту, котрий охоплюе вш аспекти економiчного розвитку життя кра!н. Економiчна глобалiзацiя проявляеться у поглибленш процесiв обмiну товарами та послугами, розширенш мiжнародного руху капiталiв, посиленнi трудових мiграцiйних процешв у межах свiтового господарства, зростанш мiжнародних науково-технiчних зв'язкiв. Економiчний процес глобалiзацil зародився i розвивався iз становленням товарно-грошових вiдносин. Посили-лася економiчна цiлiснiсть свiтового господарства, що грунтуеться на ринкових мiжнародно-економiчних вiдносинах. Слiд зазначити, що це посилюе глобальш тенденцil саме у свгговш економiцi, особливо в перюд економiчноl кризи в Украlнi та створюе негатив для Украши.
Слщ виокремити позитивнi та негативнi аспекти. Позитивш аспекти очевиднi, оскiльки: насамперед це можливють взяти участь в аналiзуваннi режимiв регулювання та налагодження мiжнародних економiчних вiдносин, не залишаючись осторонь, як це можна спостертати сьогоднi. По-друге, це явне скорочення витрат на виконання зовнiшньоекономiчних операцш, котре е доволi вагомим, тому що загальне збшьшення цiновоl конкурентоспроможносп виробникiв укра!нського походження — доволi актуальне питання. Тим самим наша краша виконае важливу умову посилення вщносин з Свропейським союзом i здобуде спроможнiсть захисту нацiональних штерешв i саме пiдприемств через можливють мiжнародних процедур та форм, що залежать вщ наявного коливання полгшчних вiдносин з однiею чи шшою кра!ною.
Вплив глобалгзацшних процеав на зовншню мгграцгю населення Украши
Глобалiзацiя створюе негативш наслщки, оскiльки вона загрожуе для майбутнього людсько! цивiлiзацii, негативно впливае на ктмат, знижуе рiвень та яюсть життя. Спостерiгаеться важливе пригшчення розвитку деяких сфер нацiональноi економши, котрi зовсiм не готовi до повноцшно! мiжнародноi конкуренци та замшу 1хшх товарiв iмпортними.
Для покращення стану нашоi краiни на свгговому ринку необхiдне застосування ефективноi, важливоi iнновацiйноi i зовнiшньоекономiчноi полiтики.
Глобалiзацiя в полiтицi - це об'ективний реальний процес, котрий мае таю основш ознаки полiтичноi глобалiзацii: посилення мiждержавних вiдносин щодо руху товарiв, капiталiв та ро6очо! сили; полггична iнтеграцiя краiн з формуванням наднащональних полiтичних органiв (СС, СОТ, Свгговий банк), зростання кiлькостi мiжнародних урядових органiзацiй, зокрема унiверсальних (ООН), мiжрегiональних (1сламська конференцiя, Лiга Арабських держав), субрегюнальних (Бенiлюкс), БР1КС, вiйськово-полiтичних (НАТО). Слщ зазначити, що пiд час глобалiзацii полiтики в свiтовому масштабi вiдбуваються два досить складних процеси, а саме: глобалiзацiя та регiоналiзацiя. Пiд глобалiзацiею маеться на увазi зближення краiн, 1х об'еднання в едиш органiзацii, вступ до рiзних всесвiтнiх органiзацiй. Цi два процеси ще можна назвати "штегращя" та "дезштегращя", але разом з тим глобалiзацiя, можливо, породила регiоналiзацiю. На думку В. Плохих, "у полггищ глобалiзацiя - це принцип, зпдно з яким органiзацiя, функцiонування й розвиток свггу розглядаеться як цшсна економiчна, соцiокультурна i полiтична суперсистеми" [6, с. 116]. Слiд зазначити, що глобалiзацiйний процес посилюе взаемозалежносп краiн, зниження 1х суверенiтету, тому вш генеруе саме трансконтинентальнi та мiжрегiональнi потоки, утворюючи глобальну взаемозалежнють, що дозволяе розглядати глобалiзацiю як яюсно самостiйну, складну систему явищ i вiдносин.
Пiд соцiальним видом глобалiзацii слiд розумiти змiни, котрi породженi свiтовими глобалiзацiйними процесами i стосуються умов життедiяльностi кожно! людини. Варто зазначити, що щ змши характеризуються iнтенсифiкацiею комунiкацiйних процесiв i перерозподiлом ресурсiв, якi забезпечують ус основнi потреби особи. Соцiальнi види глобалiзацii полягають у тому, що сучасний свiт розкривае великi можливосп дiяльностi людини у професiйнiй сфер^ в освоеннi нею досягнень свггово! науки, культури тощо. Вiльна конкуренщя у глобальному масштабi вивiльнюе творчу енерпю й iнiцiативу особи, створюе ушкальш можливостi для И самореалiзацii, дозволяе iнтенсифiкувати обмiн необхiдною шформащею, науковими досягненнями, досвiдом практичноi дiяльностi. Вплив глобалiзацii на соцiальну сферу виявляеться в тому, що вона шдшмае питання соцiальноi сфери i соцiальноi полiтики на наднацiональний рiвень, породжуе i пiдтримуе дискурс, дiалог вiдносно того, як краще регулювати сучасш державнi стосунки в штересах соцiального добробуту. Тому глобальна сощальна полiтика е результатом дiяльностi наднащональних суб'екпв i включае глобальний сощальний розподiл, глобальне соцiальне регулювання, а також глобальне сощальне забезпечення i захист прав громадянина.
Демографiчна глобалiзацiя - це насампеед, прояв загального, системного, глобалiзацiйного процесу в демографiчнiй сферi. Демографiчна глобалiзацiя - це зовсiм новий процес. Те, що ми сьогодш спостерiгаемо лише на рiвнi людства, мало мiсце у античному свт й у середньовiччя, коли так само цiлком вшьно перемiщувалися величезнi маси покупцiв, людський каттал спокiйно перетiкав з краши краiну. Фiлософи давнини упродовж свого життя встигали послужити рiзним царям (наприклад, грецький дiяч Алкивиад кшька разiв мандрував з однiеi краши в шшу, причому щоразу встигав повоювати за нову батьювщини проти батьювщини староi). Середньовiчною Захiдною Свропою також вшьно перемщувалися ландскнехти i трубадури. Впродовж цiлих iсторичних епох вважали нормою народитися в однш краш, отримати освiту в другш, одружитися у третiй, переiхати iз сiм'ею в четверту, переметнутися на п'яту, на И бощ повоювати проти четвертоi, потiм виiхати до шосто!, послужити 1й вiрою i правдою i, зiбравши грошей на старють, виiхати до сьомо! доживати вшу i вмирати. Тому стан демографiчноi глобальностi для людства е цшком природним. Можна зазначити, що процес демографiчноi глобалiзацii у свт лише
перерваний освггою нацш, держав-територш i держав-нацiй. Тепер iнiцiйований колошальною епохою процес освiти нацiй, а подекуди й етносГв, також частково перешкоджае демографiчнiй глобалiзацiï.
Отже, сьогодш демографiчна глобалiзацiя - це нове та ушкальне явище. Фiнансовий каттал, технологiï i товари лише нещодавно стали вiльно перетiкати на планету тодi як робоча сила, людський капiтал перемiщувалися по краïнах практично завжди.
Етнiчна глобалiзацiя - це одна з форм глобалiзацiï, тд якою треба розумiти процес зростаючоï унiфiкацiï в життi етносiв (народiв) в умовах поширення единих, спшьних для всього людства технологiй, культури, iдей, цiннiсних орiентацiй, способу життя, поведiнки тощо, який або призводить до втрати етносами культурно!', нащонально1' етшчно1' iдентифiкацiï, або, навпаки, пробуджуе шстинкт самозбереження етносом етнiчних особливостей свого народу. На думку
A. Кузьменка, "етшчна глобалiзацiя складаеться з двох основних процешв: зростання загальноï чисельностi населення планети та взаемноï асимiляцiï рiзних етнiчних груп. Причому, шдкреслюе вiн, цей процес прискорюе все зростаюча iммiграцiя (як легальна, так i нелегальна) до краш Заходу"
[7].
0. Картунов вважае, що "етнополггична глобалiзацiя - це юторичний об'ективний процес розповсюдження по всш земнiй кулi етнiчних, нащональних та етнополгшчних iдей i концепцш, пiднесення етнiчного ренесансу, посилення полгшзацп етнiчностi, вибуху нацiоналiзму та етш-цизму, поглиблення етнополiтичноï дезiнтеграцiï та штеграцп тощо" [8, с. 173]. Тому етнополггична глобалiзацiя - це юторичний об'ективний процес розповсюдження по всш земнш кулГ етнiчних, нащональних та етнополгшчних iдей i концепцш, етшчний ренесанс, посилення полiтизацiï етшч-носп, вибуху нацiоналiзму та етнщизму, поглиблення етнополiтичноï дезiнтеграцiï та штеграцп тощо.
Глобалiзацiя - це багатогранне явище, яке охоплюе рГзш сфери розвитку свггового господарства. Слщ зазначити, що: "процеси глобалiзацiï свiдчать про взаемозалежнють громадян i держав у сучасному свт, незважаючи на 1х просторове розмiщення чи рiвень полгтичного, економiчного i культурного розвитку. Реалiï глобалiзацiï змушують кожну державу чГтко визначитись ¡з сво1м геополiтичним вибором. Особливо це стосуеться Украши, яка за сво1м европейським коршням е лише европейською державою" [9].
Отже, слад зазначити, що мiграцiя населення залишаеться однiею з основних проблем кожноï держави, проявляючись у рГзнш формг Головною причиною мiграцiï населення е поганий економiчний стан краши, у зв'язку з чим послаблюеться сощальний захист. Але, з шшого боку, це випдно для держав ¡з стабшьним економiчним станом i куди населення прибувае великими потоками, тобто прибувае нова робоча сила з певною освггою та професшними навичками. Глоба-лiзацiя - це доволГ складне явище, котре охоплюе рГзш сфери розвитку свггового господарства. Саме процеси глобалГзацп свщчать про взаемозалежнють громадян та держав у сучасному свт, незважаючи на 1х просторове розмщення чи рГвень полгшчного, економГчного i культурного розвитку. Варто зазначити, що глобалГзацшний процес е суперечливим, оскшьки, з одного боку, вщкривае новГ можливосп економГчного та духовного розвитку, призводить до поглиблення господарських зв'язюв i сшвробггаицтва мГж крашами, залучення народГв до великих досягнень, вироблених людством, а з шшого, - загострюе юнуючГ та розкривае новГ проблеми i суперечносп, котрГ призводять до певних негативних наслщюв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс. М.: Политиздат, 1991. 527 с.2. Воробйова Л. С. Глобал1зац1я як сощальне явище сучасносп / Л. С. Воробйова // Наука. Релтя. Суспшьство. 2006. № 2. С. 199-204. 3. Гелд Д., МакГрю Е., Голдблатт Д., Перратон Дж. Глобальш трансформаций Полгшка, економжа, культура. / Пер. з англ. К.: Фешкс, 2003. 584 с. 4. Лукашевич В. М. Глобалютика /
B. М. Лукашевич. Льв1в: Новий св1т-2000, 2007. 400 с. 5. Бек У. Что такое глобализация? / У. Бек. М.: Прогресс, 2001. 301 с. 6. Плохих В. I. Етшчна глобал1защя: поняття та змют. Стратепчш прюритети, № 3
Вплив глобал1зац1йних процеав на зовншню мгграцгю населення Украши
(16), 2010 р. С. 116 URL: http://sp.niss.gov.ua/content/articles/iiles/16-1442924005.pdf 7. Кузьменко А. Глобалiзацiя, нацюнальш духовш цшносп, таемш операцii спецслужб / А. Кузьменко. Юридичний журнал. 2006. № 5. С. 77-94.URL: http://www.justinian.com.ua/index.php 8. Картунов О. В. Вступ до етнополггологп: науково-навчальний поабник / О. В. Картунов. К., 1999. 300 с. 9. Ковальова Г. П., Данш'ян В. О. Украша у свггових глобалiзацiйних процесах: виклики i вiдповiдi. Науковий вiсник. Серiя "Фшософгя". Харкiв: ХНПУ, 2015. Вип.45 (частина I) С. 231
REFERENCES
1. Jaspers K. The Meaning and Purpose of History / K. Jaspers. M .: Politizdat, 1991. 527 p. 2. Vorobyova L. S. Globalization as a Social Phenomenon of Modernity / L. S. Vorobyov // Science. Religion. Society. 2006. № 2. P. 199-204. 3. Geld D., McGrew E., Goldblatt D., Perraton J. Global transformations. Politics, economy, culture. / Trans. from English. K.: Phoenix, 2003. 584 p. 4. Lukashevich V. M. Globalistics / V. M. Lukashevich. Lviv: New World-2000, 2007. 400 p. 5. Beck W. What is globalization? / W. Beck. M.: Progress, 2001. 301 p. 6. Bad V. I. Ethnic globalization: concept and content. Strategic Priorities, No.3 (16), 2010 P.116 URL: http://sp.niss.gov.ua/content/articles/files/16-1442924005.pdf 7. Kuzmenko A. Globalization, national spiritual values , secret operations of special services / A. Kuzmenko. Law Journal. 2006. № 5. Pp. 77-94. URL: http://www.justinian.com.ua/index.php 8. Kartunov O. V. Introduction to ethno-political science: a scientific-educational manual. / O. V. Kartunov. K., 1999. 300 p. 9. Kovaleva G. P., Danilyan V. A. Ukraine in the Global Globalization Processes: Challenges and Answers. Scientific Bulletin. The Philosophy Series. Kharkiv: KhNPU, 2015. Issue 45 (part I) P. 231
Дата надходження: 03.03.2020р.
Nataliia Blok
Institute of Jurisprudence, Psychologyand Innovative education Lviv Polytechnic National University, Department of Civil Law and Procedure
IMPACT OF GLOBALIZATION PROCESSES ON THE EXTERNAL MIGRATION OF UKRAINE'S POPULATION
The problem of labor migration in the conditions of globalization is investigated. The labor migration plays a crucial role in today's world population migration process. It is noted that the processes of globalization in their content are cultural, social, economic, political "challenges" for Ukraine. The globalization has both a positive and a negative impact on the development of Ukrainian society and the state.
Key words: globalization, globalization processes, internal migration, demographic situation, population migration, labor migration
