CC BY
17
исследовано развитие идей и положений концепции социального капитала, а также результаты исследования изменений в американском обществе, которые приобрели большую популярность и оказали значительное влияние на научное и политическое общество.
Ключевые слова: концепция социального капитали Р. Патнема.
FEATURES OF CONCEPTION OF SOCIAL CAPITAL IN WORKS OF ROBERT D. PATNEM
Kovayazina K. A.
The article considers the Robert D. Putnam's works about one of social phenomena as social capital. It represents in chronological order the researcher's adeas on the social capital conception and also shows the results of the study on changes in American society, which became very popular and had a significant impact on scientific and political community.
Key words: the R. Putnam's social capital conception.
УДК 140.1
ГЛОБАЛЬНИЙ СВ1Т XXI СТОЛ1ТТЯ I ПРОБЛЕМА СОЩАЛ1ЗАЦП
О. Ю. Панфшов, доктор фшософських наук, доцент, О. О. Савченко, кандидат фшософських наук, доцент
Розкрито особливост1 сощал1зацп людини в епоху глобал1зацИ та складов1 цього процесу, зокремарозвиток освШи I науки, посилення тформатизацп життя, форму-вання глобальног екологИ, посилення ринкових в1дносин тощо. Визначено негативш аспекти глобал1зацп та гх вплив на сощалЬзащю.
Ключовi слова: сощал1защя людини, глобал1защя, людина сощальна.
Актуальтсть проблеми. Процеси i наслщки глобалiзацil на початку XXI ст. особливо гостро поставили на порядок денний питання подальшого розвитку людини, осмислення суп И сощальносп, визначення якосп и життя. Все бшьше поширюеться та обгрунтовуеться думка, зпдно з якою глобальна людина XXI ст. демонструватиме тенденщю поступово ставати людиною не спльки економiчною, скшьки сощальною. Безумовно такш тдхвд е багато-мiрним i в першому наближенш про нього краще говорити гшотетично. Однак у свт юнують певш тенденцп, що засвщчують про вiдмову вiд вульгарних ринкових вщносин та якiснi змши процесiв соцштзаци людини. Таким чином, © Панфшов О. Ю., Савченко О. О., 2010 223
актуальшсть статп визначаеться проблемою дослщження сощал1заци люди-ни в умовах глобатзаци.
Дана проблема пов'язана з темами дослщження aBTopiB статп та науково дослщницькою роботою, яку здшснюе кафедра фшософп Харювського уш-верситету Повiтряних Сил iменi 1вана Кожедуба.
Анал1з наукових джерел i публтацш. Сощатзаци в умовах цившйацш-них та формацшних змiн у житп людства присвячено чимало наукових праць вгтчизняних та заруб1жних дослiдникiв. Зокрема, ri чи iншi аспекти сощаль заци розглянуто у працях О. Бшоруса, В. Гури, В. 1ноземцева, А. Кiнга, Н. Мойсеева, К. Поппера, Дж. Сороса, С. Фомша С. Хантiнгтона, та iн. Однак проблема сощалйаци людини в умовах глобалiзацil свiтового суспiльства ще тшьки починае дослвджуватися.
Метою статтi е спроба осмислення основних тенденцш сощатзаци людини в умовах глобалiзацil
Початок ХХ1 ст. ознаменувався величезними зрушеннями в гстори людства, осмислення i усвщомлення яких сьогодш перебувае у центрi уваги на-уковцiв. Зокрема, визначаеться низка явищ, що вiдiграють ледве не виршаль-ну роль у мiжнародному житп. Це розпад бшолярно1 системи свггоустрою, перетворення тенденцiй глобатзаци економiки на магютралъний напрям роз-витку свгтового спiвтовариства, формування нового свiтового порядку, що включае не тiльки економiчнi, а й широке коло шших проблем — вiд глоба-лiзацil нацiональних культур до питань безпеки. З числа головних ознак глобалiзацil виокремлюеться i проблема сощал1заци людини
Слщ зазначити, що, на думку багатьох учених, сучасний процес сощаль заци розглядаеться як процес формування homo socialis, або ново! сощально! людини [1]. Така тенденц1я почала формуватися ще у XX ст., однак сощаль зацiя гальмувалася виявами вульгарних ринкових вщносин i вщповщно нео-лiберальною iдеологiею. Однак i в цих умовах у передових крашах сама економiка ставала сощально орiентованою. Що стосуеться регресу ринкових вщносин, тобто руху економiки шляхом вщродження тенденцiй необмеженоl лiбералiзацil, то щ змiни суттево гальмували трансформацп процесiв соща-лiзацil в особистюш якостi людини.
Разом iз тим, починаючи з 70-х роюв ХХ ст., завдяки технiчним та шшим змiнам, а також через надмiрне втручання держави в економiку стали поси-люватися процеси саморегулювання та орiентацil на комерцiйнi iнтереси, i на нинiшньому етапi неолiбералiзацil економiчних процесiв вiдсторонення i самоусунення вщ економiки вже заюнчуються. Ринкове саморегулювання, як свого часу й деспотичне державне, через свою надмiрнiсть починае вщ-ступати, тобто йдуть процеси балансування, якi в результатi дають новий, бшьш високий рiвень сощатзаци [2].
Одночасно, як зазначають дослщники, посилюються також тi об'ективнi обставини, що за своею природою е антиринковими. Вони зумовлюють мо-
менти згортання ринку, декомерцiалiзацiï людини, а отже, домiнування со-щальних засад. Аналiзуючи працi з дано! проблеми, можна визначити таш особливосп зазначеного процесу [1; 3].
По-перше, розвиток освiти i науки. Питома вага освгги i науки та всього, що з ними пов'язане, безперервно зростае. Тут тенденцiя однозначно йде на посилення. Наука за своею глибинною природою, навiть якщо ïï результати i стають об'ектом комерцiйноï дiяльностi, е феноменом некомерцшним. У нiй закладено так моменти, як сшльшсть знань, що виявляеться у неможливост повноï локалiзацiï знання, наприклад, вщносинами власностi або шшими економiчними механiзмами. Все це веде до глобальноï iнтелектуалiзацiï ви-робництва i всього сустльного розвитку.
Знання мають властивiсть вiльно розтiкатися. Причому тi знання, що ви-никли ранiше, дають iмпульс появi шших знань. Крiм того, наука мае й таю особливосп: в нш закладено властивостi невизначеностi. Ринковi ж вщноси-ни спрямованi на конкретику, конкретний продукт, його якють та кшькють. У науцi часто невщомо, що вийде з наукового вщкриття. Вщкриття не може бути вичерпано набором продукцiï та послуг — воно йде у безкшечну дале-чiнь, за меж цього всього [4, с. 295—305]. Нарешп, в наущ закладено ще одну особливiсть — вiдкладений ефект. Комерцшна дiяльнiсть сама по соб^ не ко -ригована державою, орiентуеться на швидкий ефект, на те, що можна одер-жати вщразу. Однак у науцi, якщо витрачаються грошi на формування вчено-го, це вирiшуеться без всяко1' видимо1' вiддачi i навiть тод^ коли фшансують-ся фундаментальнi дослщження в лабораторiï, теж незрозумiло, яким буде результат.
Отже, передбачаеться регулювання науки на основi некомерцiйних важе-лiв. У високорозвинених крашах все б^ше й бiльше функцiю фiнансування науки беруть на себе держава та мiждержавнi штеграцшш утворення (GC, НАТО). Це е виявом глобально!' iнтелектуалiзацiï та соцiалiзацiï.
Таким чином, чинники все бiльшого домiнування науки i похщних вiд науки високих технологш виступають як фактори послабления ринку. Наука i новиш технологiï, яю набувають все бiльшого значення у сучасному свiтi, по сутi визначають конкурентоспроможнiсть кожноï кра1ни. Слiд додати, що й шновацп стають комерцшними лише за певним кiнцевим продуктивним результатом, а не за своею природою. Саме ж виштовхування з глобально! арени комерцшних вiдносин названими обставинами е процесом звуження зони дiяльностi комерцiйноï людини. I вщповщно там, де з'являеться вакуум, вщбуваеться його наповнення соцiалiзацiею, адже людина — id^ra социальна.
По-друге, шформатизащя. У цьому разi п1д шформатизащею ми розумi-емо реч1, процеси, яю е комерцiйними i можуть дати сплеск комерцiалiзацiï. Маються на увазi не iнформацiйнi технологiï, розраховаш на споживання глядачами, а шформатизащя як процес, котрий, як i наука, безперервно по-силюеться i використовуеться в комп'ютеризацп управлiння. Йдеться про
можливостД перевести управлДння буквально всДма процесами в будь-якДй сферi людсько! дiяльностi на режим автоматичного пошуку оптимальних рД-шень. Саме в цьому пунктi ринок не просто вщступае, а й виявляеться несу-мiсним iз кДбернетичним управлiнням. У природi ринку, як вДдомо, закладено максимiзацiю доходiв. Проте найскладнiшi комплекси з 1'хшми чiткими вну-тршшми i зовнiшнiми взаемозалежностями та кшькюними сгавв^ношення-ми виявляються несумiсними з хаотичною максимiзацiею, що внутрiшньо притаманна ринковим вДдносинам [5, с. 51—61].
Характер вщносин у цих комплексах та мДж ними адекватний комп'ю-терному управлiнню, яке й вщповщае вiдносинам оптимДзаци, а не максимД-заци. Цi вщносини управлДння протистоять ринку i вщпсняють його на другий план, що призводить до формування Дншого типу вщносин i зумовлюе соцД-алiзацiю. Посилення сощалДзацп в свою чергу означае все бiльше занурення людини в Днтереси та мотивацп, далек! вщ комерцiйних.
По-трете, глобальна екологДя. Заходи щодо захисту природного середови-ща — це той бар'ер, що сто!ть на шляху ринку, який його вДдтДсняе та спо-нукае людство до його згортання. Ринковий ажДотаж — головне джерело екологДчного лиха, тотального руйнування природного середовища. Екологи зазначають, що екологДчне лихо, яке несе людству ринок, набагато перевищуе вигоду, яку дае вся разом взята комерщя [6]. Посилюеться небезпечнДсть смертельних для людства катастроф. I якщо розум все ж таки переможе, то чинник урятування природного середовища стане наймогутнДшим важелем звуження сфери ринку, а отже, замши комерцп Дншими, в тому числД сощаль-ними, регуляторами, якД збагачують сутнДсть людини як Дстоти сощально!.
Це означае, що починае домшувати Днша сила — сила любовД до природи, сила турботи про не!, а вДдтак, Д витрати, пов'язанД не з комерцДйним ажДота-жем, а з благодатною для планети людською дДяльнДстю. Все це визначае позитивна сощалДзащя, яка витДсняе певну комерщалДзащю. ЗазначенД чин-ники об'ективно наростають Д вщтюняють ринок, а отже, замДнюють комер-цДйну дДяльнДсть Дншими Днтересами, Днтересами сощальними. I вщповщно до цих видДв дДяльностД людина стае сощально збагаченою.
Людина сощальна витДсняе людину комерцшну. Сощальш, а не комерцш-т засади все бДльше формують нову особистДсть Д нову якДсть життя.
По-четверте, надмДрне посилення ринкових вДдносин на нивД суто еконо-мДчнш. ТакДй процес, одержавши новД Дмпульси в 70-х роках ХХ ст., ниш все бДльше вичерпуе себе. Так влаштованД природа взагалД та економДчна дДяль-нДсть зокрема — коли негармонДйно посилюються акценти на якомусь видД дДяльностД, то з одного боку, досягаеться мета, а з другого — Дншим цДнностям заподДюеться велика шкода.
Якщо у минулому столтт держави, рятуючи катталДзм вщ кризи, запо-дДювали шкоду мотивацД! та свободД, то останнДм часом, навпаки, надмДрна,
шчим не обмежена eKOHOMi4Ha свобода стае небезпечною через вiдтворення у новому BapiaHTi руйнiвноï ринково! стихи. Планетарний сплеск комерщаль зацiï та всевладдя наймогутнших, нiким i шчим не обмежуваних транснащ-ональних компанш стали джерелом не тiльки еколопчних лих i катастроф, а й беззахисност бiльшостi людства перед експанмею модерного (в основному захщного) капiталу i тоталiтарних держав (Чорнобиль). Як зазначае К. Поппер, «Свобода може бути таким самим злом, як i фiзичне насильство» [7, с. 17]. Цю формулу з повним правом можна перенести i на «свободу» транснащональних компанш i на «свободу дш» тоталгтарних держав.
Надмiрним, таким, що заподгае шкоду людству, виявилося перекачу-вання багатства на користь розвинених краш на шдгруип зростаючо! не-еквiвалентностi i глобально! несправедливость Цей катастрофiчний для краш, що розвиваються i трансформуються, результат е наслiдком всевладдя ринково! стихiï. Чинником, який розширюе безодню, е полiтика монетаризму, лiбералiзму, вiдкладеного лiбералiзму, неолiбералiзму, а простше — необмежено! свободи для сильних цього свгту, могутнiх транснащональних корпорацш, що базуються в крашах Заходу. Врешп-решт на цьому шдгрун-тi вибухнула на початку XXI ст. небезпечна вже й для Заходу свгтова фшан-сова криза.
По-п'яте, негативи ажиотажного споживацтва, вихолощення духовних i культурних потенцiй людини та людства. Адже людина не унiверсальна i, тотально орiентуючись на однi щнноеп, неминуче втрачае iншi цiнностi, часто дуж1 важливi. Орiентуючись на споживацтво, людина зазвичай збщнюе себе як особистють духовна, як особистiсть культурна, штелектуальна. Звщ-си загальний занепад морал^ збiднення духовностi, вiдсутнiсть глибини в освгтшх процесах, загальна поверховють. Крiм того, таке споживацтво не може дати i справжнього задоволення. Перенасичешсть компенсуеться наркотиками, бездуховною масовою культурою, тобто гонитвою за гострими вщчуттями. Ц обставини змушують серйозно замислитися над долею куль-тури в умовах глобалiзацiï ринку. I загальна тенденщя звуження меж ринково! стихи може виявитися дуже доречною. Процес все бшьшо! соцiалiзацiï людини, що намгтився, е здатним у майбутньому забезпечити перелом, поверну-ти маси до високих щнностей.
Таким чином, основними особливостями, що визначають повернення людини майбутнього у бж соцiалiзацiï, е й сама сощальна сфера, яка зростае швидше, нiж сфера економiчна, випереджаючими темпами збшьшуеться питома вага науки, освгти, культури. Набувае випереджаючого розвитку i факт шформатизацп, що виявиться джерелом прискорено! соцiалiзацiï. Людина все бшьше звертаеться до iнформацiйного простору, до сощального, духовного. Так змiни вже усвщомлюються володарями думок, видатними мислителями людства. Багато позитивного з'являеться на стику кращого, що йде вщ сучасних
iдеалiв eвросоцiалiзму, i передового гуманно-штелектуального каmталiзму, тобто вiд !х конвергенцп.
Висновок. Глобалiзацiя — це не просто процес штеграцп, глобальноi шформатизацп, процес розгортання единих свiтовиx комушкацш, що робить земну кулю маленькою i доступною кожному в будь-якому ii мiсцi. Глобаль зацiя — це не тшьки виxiд на свггову арену левово! частки катталу. Глобал^ зацiя — це одночасно й защкавлена планетарна комерцiйна гра з боку най-сильнiшиx кра!н. Глобальний, надкрашовий простiр вiдмiнний вщ внутрш-нього. Вiн бiльшою мiрою розiгруeться глобальним капiталом, нiж проспр окремих кра!н. Однак на початку XXI ст. намгтилася тенденцiя зрушення планетарного маятника у бiк посилення ролi держави та «рацiональноi за-критостi економж», що саме й знаменуе послаблення глобального ринкового саморегулювання. А вщносне згортання впливу ринку — це неминуче роз-ширення меж соцiалiзацi!. Тобто, головною тенденщею постае все бiльший вщхщ вщ людини комерцiйноi у бiк людини сощально!. Глобальна соцiалiза-цiя стае закономiрнiстю i законом ново! ери розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гура, В. Глоб^защя i проблема людини [Текст] / В. Гура // Полпика i час. — 2001. — № 2. — С.14—18. Павленко, Ю. Цивтзацшт аспекти глобальних протирiч у сучас-ному свiтi [Текст] / Ю. Павленко // Освгга i управлгння. — 2004. — Т. 7. — № 2. — С. 9—18; Тоффлер, Э. Футурошок [Текст] / Э. Тоффлер. — СПб : Лань, 1997.
2. Фомш, С. Глобалiзацiя та ii ^^iOT^ для Украши [Текст] / С. Фомш // Политика i час. — 2001. — № 7. — С. 62 —73.
3. Яковец, Ю. В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций [Текст] / Ю. В. Яко-вец. — М. : ЗАО «Изд-во "Экономика"», 2001. — 346 с.
4. Михальченко, Н. И. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимтроф Европы? [Текст] / Н. И. Михальченко — К. : Ин-т социологии НАНУ, 2001. — 440 с.
5. Иноземцев, В. М. Пределы догоняющего развития [Текст] / В. Л. Иноземцев. — М. : ЗАО «Издательство "Экономика"», 2000. — 256 с.
6. Бабосов, Е. М. Катастрофы: социологический анализ. — Минск : Наука и техника, 1995; Global Warming : Електронний ресурс. — Режим доступу : http : // www.nhk/ or/jp/forum/co2/e/index.html
7. Поппер, К. Р. Открытое общество и его враги [Текст]. Т. 1 : Чары Платона / К. Р. Поппер : пер. с англ. ; под ред. В. Н. Садовського. — М. : Феникс, Междунар. фонд «Культурная инициатива», 1992. — 448 с.
ГЛОБАЛЬНИЙ МИР ХХ1 СТОЛЕТИЯ И ПРОБЛЕМА СОЦИАЛИЗАЦИИ
Панфилов А. Ю., Савченко О. А.
Раскрыты особенности социализации человека в эпоху глобализации, составляющие этого процесса, в частности развитие образование и науки, усиление инфор-
матизации жизни, формирование глобальной экологии, усиление рыночных отношений и т.д. Определены негативные аспекты глобализации и их влияние на социализацию.
Ключевые слова: социализация человека, глобализация, человек социальный.
GLOBAL WORLD OF THE XXIst CENTURY AND THE PROBLEM OF SOLIALIZATION
Panfilov O. Yu., Savchenko O. O.
The article deals with the peculiarities of human socialization in the period of globalization. The authors consider the components of this process; in particular, the development of education and science, further informatization of life, development of global ecology, further development of market relations, etc. Negative aspects of globalization and their influence on t socialization are also defined.
Key words: human socialization, globalization, social human being.
