CC BY
41
IMPACT OF THE DAY REGIMEN FACTORS ON MENTAL WORKING CAPACITY IN THE SENIOR PRE-SCHOOL AGE CHILDREN
Filonenko О.О., Hozak S.V., Yelizarova O.T.
ВПЛИВ ФАКТОР1В РЕЖИМУ ДНЯ НА РОЗУМОВУ ПРАЦЕЗДАТН1СТЬ Д1ТЕЙ СТАРШОГО ДОШК1ЛЬНОГО В1КУ
Ф1ЛОНЕНКО О.О., ГОЗАК С.В., еЛ1ЗАРОВА О.Т.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН Укра'ши», м. КиТв
УДК: 613.954:373.2
Ключовi слова: дiти старшого дошкiльного BiKy, режим дня, розумова працездатнiсть, показники шкiльноï зрiлостi.
озумова працездатн1сть д1теи дошк1льного в1ку е важливим штегральним показником п1д-готовленост1 до шктьного нав-чання. Розумова працездат-нють дитини в якост1 штеграль-ного показника може розгля-датися як своерщний «фон», на якому вщбуваеться реал1зац1я вс1х складових штелектуальноТ' д1яльност1. Саме тому тип I р1вень розумовоТ працездатно-ст1 е надзвичайно важливими показниками, як1 характери-зують процеси мислення I законом1рно належать до основних критерпв, що визна-чають здатн1сть дитини до систематичного I устшного навчання [1].
Режим дня д1тей старшого дошк1льного в1ку, що е найваж-лив1шою складовою способу Тхнього життя, мае в1дпов1дати в1ковим особливостям д1тей та сприяти Тхньому гармон1йному розвитков1 [2]. Основними компонентами режиму дня вихо-ванц1в дошк1льних навчальних заклад1в (ДНЗ) е навчальн1 заняття, 1гри, прогулянки, ден-
ний сон, харчування, само-обслуговування, загартування та ппешчш процедури. Одним з головних чинниюв збереження здоров'я д1тей е чергування оптимального обсягу навчаль-ного навантаження, тривалост1 занять та рацюнально оргашзо-ваноТ руховоТ активност1, що створюе сприятлив1 умови гар-мон1йного розвитку для до-шк1льник1в [3]. Це стосуеться не лише перебування д1тей у до-шк1льному навчальному закла-д1, а й оргашзаци життед1яльно-ст1 вдома та виховання батьками позитивного ставлення у дитини до дотримання режиму навчання, вщпочинку та ф1зич-ноТ активность
Правильно орган1зований режим дня — неодм1нна умова нормального ф1зичного розвитку дитини, змщнення ТТ здоров'я, п1дтримання високого р1вня ф1зичноТ I розумовоТ пра-цездатност1. Встановлений режимом певний ритм життя сприяе нормальному переб1гу вс1х ф1з1олог1чних процес1в в оргашзмк Потреби дитини у
ВЛИЯНИЕ ФАКТОРОВ РЕЖИМА ДНЯ НА УМСТВЕННУЮ РАБОТОСПОСОБНОСТЬ ДЕТЕЙ СТАРШЕГО ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА Филоненко О.А., Гозак С.В., Елизарова Е.Т.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев
Цель работы: оценить влияние факторов режима дня на показатели умственной работоспособности у детей старшего дошкольного возраста.
Материалы и методы. Изучение умственной работоспособности детей старшего дошкольного возраста проводили на основе модификации корректурной методики М.В. Антроповой с использованием таблиц с рисунками. По методике Керна-Ирасека определяли мотивационную готовность ребенка к систематическому обучению в школе. Динамический тремор как показатель нервно-психического напряжения и, в некоторой мере, готовность руки к письму изучали по методике «Дорожки» (по Л.А. Венгеру). Нами разработана специальная анкета для родителей, состоящая из вопросов, касающихся длительности пребывания ребенка в дошкольных образовательных учреждениях (ДОУ), а также режима
дня: длительности прогулок в свободное время, длительности экранного времени (компьютерных игр, просмотра телевизионных программ), продолжительности сна. Выводы. Установлено, что 51,4% детей старшего дошкольного возраста на свежем воздухе находятся меньше 1,5 часов, 83,0% просматривают телепередачи дольше 30 мин., 41,5% играют в компьютерные игры, а дефицит сна имеют 50,0% детей. Таким образом, приведенные выше результаты научных исследований свидетельствуют о том, что правильный, соответствующий возрастным возможностям ребенка режим дня укрепляет здоровье, обеспечивает высокую работоспособность, успешное осуществление разнообразной деятельности, предупреждает переутомление. В тоже время серьезные нарушения распорядка дня (сокращение прогулок на свежем воздухе, дневного сна, самостоятельной игровой деятельности, оздоровительных мероприятий) приводят к снижению умственной работоспособности.
Ключевые слова: дети старшего дошкольного возраста, режим дня, умственная работоспособность, показатели школьной зрелости.
© Флоненко О.О., Гозак С.В., eлiзарова О.Т. СТАТТЯ, 2016.
№ 3 2016 Environment & Health 42
сн1, харчуванш, чистот1, зм1Н1 вид1в д1яльност1, прогулянках на пов1тр1 зумовлюють вщпо-в1дний режим дня, що мае важ-ливе значення для збереження I змщнення II здоров'я, повно-ц1нного розвитку.
Д1ти дошк1льного в1ку надзви-чайно чутлив1 до зм1ни режиму дня. Це пов'язане з активним формуванням у цьому в1ц1 кори головного мозку, нервов! кл1ти-ни якоТ не можуть довго перебу-вати в активному стаж. Тому порушення режиму знижують працездатнють орган1зму, спри-чиняють розлади д1яльност1 I повед1нки д1тей, як1 стають роз-дратованими, вередливими.
Нин1 проблема пщготовки д1тей до школи е особливо актуальною у зв'язку з1 ст1йкою тенденщею пог1ршення здоров'я д1тей та п1дл1тк1в.
Мета дослщження: оц1нити вплив фактор1в режиму дня на показники розумовоТ праце-здатност1 у д1тей старшого до-шк1льного в1ку.
Матерiали та методи. Вивчення розумовоТ праце-здатност1 д1тей старшого до-шк1льного в1ку проводили на основ! модифкацп коректурноТ методики АнтроповоТ М.В. з використанням таблиць з рисунками. Дослщження проведено у чотири етапи: до та п1сля навчальних занять на початку та наприк1нц1 тижня. Загальний показник праце-здатност1 (!0) визначаеться за розробленою нами формулою:
!0 = 0,03 • N - 0,2 • Р- 0,53, де N — к1льк1сть ф1гур, перегля-нутих I позначених протягом двох хвилин безперервноТ роботи; Р — юльюсть помилок, допущених п1д час виконання завдання. Помилками вва-жаються неправильно проставлен! або пропущен! знаки.
1ндекс !0 оц!нювали за чотирьохбальною шкалою: високий р!вень працездатност! (4 бали) мае дитина з! значен-ням ¡ндексу !0 понад 0,83 ум. од., середшй (3 бали) — вщ 0,27 до 0,82 ум. од., нижче середнього (2 бали) — вщ 0,04 до 0,26 ум. од., низький (1 бал) — нижче 0,03 ум. од [4].
Для досягнення мети дослщження з урахуванням отрима-них результат1в д1тей було роз-подшено на дв1 групи: д1ти з задов1льним р1внем працездатност! та з незадовтьним. До першоТ групи ув!йшли д!ти,
Г1Г1вНА Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В =
в яких протягом досл1джень спостер!гався високий та середн!й р1вн1 працездатност!, до другоТ — д!ти з низьким та нижче середнього р!внями працездатност!.
За методикою Керна-1расека визначали мотивацмну готов-н!сть дитини до систематичного навчання у школ!, потребу тзнання ! розвитку сфери довшьност [5]. Динам!чний тремор як показник нервово-псих!чного напруження та пев-ною м!рою готовност! руки до письма вивчали за методикою «Дор!жки» (за Л.А. Венгером) [б]. Методика е завданням на проведення дитиною л1н1й, що сполучають р1зн1 елементи малюнка. Тип дор!жок усклад-нюеться в!д першоТ до остан-ньоТ. Р!вень виконання вважа-еться високим, якщо виходи за меж! дор!жки в!дсутн!; серед-шм — 1-2 виходи за меж!; низьким — 3 ! бТпьше виход!в за меж! "дор!жки".
У досл!дженн! брали участь 103 дитини старшого дошкть-ного в!ку трьох ДНЗ м. Киева (61 хлопчик та 42 д!вчинки).
Нами розроблена спец!альна анкета для батьюв, яка м!стила запитання, що стосувалися тривалост! перебування дитини у ДНЗ (кшькють повних рок!в: до 2-х/бшьше 2-х), а також режиму дня: тривалють прогулянок у втьний час (до 1,5 год./понад 1,5 год.), трива-
лють екранного часу (ком-п'ютерних irop — до 30 хв, бшь-ше 30 хв; перегляд телевiзiйних програм — до 30 хв, 30 хв — 1 год., бшьше 1 год.), трива-nicTb сну (достатня/дефщит).
Для визначення наявносл, тiснoти i спpямoванoстi зв'язку з результуючою змiннoю кож-ноТ яюсно'Т ознаки чинника за таблицями зв'язаност були poзpахoванi кoефiцieнти nip-сона (х2) та Спipмена (r).
Кшькюну характеристику впливу фактopiв oцiнювали за допомогою розрахунку вщнос-ного ризику (RR). Системати-зацiю матеpiалу i первинну ма-тематичну обробку виконано за таблицями Microsoft EXCEL 2013. Статистична обробка проводилася з використанням пакета STATISTICA 8.0.
Результати дослщження. Вивчення результалв дослщження дозволило встановити, що протягом тижня незадо-вшьний piвень показника розумовоТ працездатност мають (40,0 ± 4,7)% дошкшьнят (табл. 1). При цьому частка д^ей з незадoвiльним piвнем показника серед хлoпчикiв вища в 1,7 рази, шж серед д!в-чаток (х2 = 3,9; p<0,05).
Аналiз даних показав, що при готовност дитини до школи бiльша частка дошкшьнят мае задовшьний показник працездатност (p<0,05) (табл. 2). Так, частка д^ей з незадoвiльним
Таблиця 1
Характеристика показника розумовоТ працездатност вихованщв старшоГ групи ДНЗ за статевими ознаками (P ± m)
Стать Дан1 Р1вень показника розумово'1 працездатност!
незадов1льний задовшьний
Хлопчики n 31 34
% 47,7 ± 6,2 52,3 ± 6,2
Д1вчатка n 13 32
% 28,9 ± 6,8 71,1 ± 6,8
Разом n 44 66
% 40,0 ± 4,7 60,0 ± 4,7
43 Environment & Health №3 2016
Таблиця 2
Розподш дiтей старшого дошкiльного вiку за результатами аналiзу залежностi показникiв розумовоТ працездатностi та рiвня шкшьно'Гзршост (Р ± т)
Показник шктьно'| зр1лост1 Градац|| Дан1 Показник розумово! працездатност1
незадовтьний задовтьний
Мотивац1йна готовн1сть (х2 = 4,1; р<0,05) Низька п 11 9
% 55,0 ± 11,1 45,0 ± 11,1
Висока п 23 52
% 30,7 ± 5,3 69,3 ± 5,3
Готовн1сть руки до письма (х2 = 7,6; р<0,05) Низький рюень п 6 3
% 66,7 ± 15,7 33,3 ± 15,7
Середн1й рюень п 13 23
% 36,1 ± 8,0 63,9 ± 8,0
Високий рюень п 11 39
% 22,0 ± 5,9 78,0 ± 5,9
Таблиця 3
Розподiл дiтей старшого дошкiльного вку за показниками термiну перебування дiтей у ДНЗ та режиму дня у порiвняннi за статевими ознаками (Р ± т)
Показник Градацп Хлопчики Д1вчатка Разом
К1льк1сть повних роюв вщвщування ДНЗ до 2-х роюв 35,7 ± 7,4 25,0 ± 8,2 31,4 ± 5,5
бшьше 2-х роюв 64,3 ± 7,4 75,0 ± 8,2 68,6 ± 5,5
Елементи режиму дня Тривапють прогулянок поза ДНЗ до 1,5 години 54,8 ± 7,7 46,4 ± 9,4 51,4 ± 5,9
понад 1,5 години 45,2 ± 7,7 53,6 ± 9,4 48,6 ± 5,9
Тривалють перегляду телепрограм понад 1 годину 16,7 ± 5,8 17,9 ± 7,2 17,1 ± 4,5
30 хв. — 1 година 66,6 ± 7,3 64,2 ± 9,1 65,8 ± 5,7
до 30 хв. 16,7 ± 5,8 17,9 ± 7,2 17,1 ± 4,5
Тривалють комп ютерних 1гор понад 30 хв. 42,9 ± 7,6 39,3 ± 9,2 41,4 ± 5,9
до 30 хв. 57,1 ± 7,6 60,7 ± 9,2 58,6 ± 5,9
Тривалють сну дефщит сну 59,5 ± 7,6 35,7 ± 9,1 50,0 ± 6,0
достатнш сон 40,5 ± 7,6 64,3 ± 9,1 50,0 ± 6,0
показником розумово! праце-здатност1 за високоТ мотива-ц1йноТ готовност1 до школи ста-новить (30,7 ± 5,3)%, за низькоТ — (55,0 ± 11,1)%. При готовно-ст1 руки до письма частка д1тей з незадовшьним показником розумовоТ працездатност1 ста-новить (22,0 ± 5,9)%, при него-товност1 — (66,7 ± 15,7)%.
За даними анкетного опиту-вання батьюв встановлено, що (31,4 ± 5,5)% д1тей в1дв1дували ДнЗ менше 2-х рок1в, на тривалють прогулянок п1д час перебування поза межами ДНЗ менше 1,5 годин вказали (51,4 ± 5,9)%, переглядають телепередач! бшьше 30 хв (82,9 ± 4,5)% д1тей, б1льше 30 хв грають у комп'ютерш 1гри (41,4 ± 5,9)% д1тей, деф1цит сну мають (50,0 ± 6,0)% д1тей
(табл. 3). Визначено, що серед хлопчиюв вища частка д1тей з деф1цитом сну (г = 0,23; р<0,05). Вщмшностей за статевими ознаками шших еле-мент1в режиму дня не виявлено (р>0,1).
Встановлено прямий зв'язок м1ж показниками «кшькють рок1в вщвщування ДНЗ» та «готовнють руки до письма» (г = 0,45; р<0,01). При тривало-ст1 навчання у ДНЗ бшьше двох роюв частка д1тей з неготовн1-стю до письма становить (34,2 ± 7,7)%, менше 2-х роюв — (76,5 ± 10,3)% (рис.).
Встановлено взаемозв'язок м1ж градац1ями показника розумовоТ працездатност1 та трива-л1стю навчання у ДНЗ (х2= 4,2; р<0,05), характеристиками еле-мент1в режиму дня: тривалютю прогулянок (х2 = 5,2; р<0,05), переглядом телепрограм (х2 = 4,5; р<0,05) та користуванням комп'ютером (х2 = 4,6; р<0,05), а також тривалютю сну (х2 = 4,6; р<0,05) (табл. 4).
Ймов1рнють незадов1льних показник1в розумовоТ праце-здатност1 е вищою у 2,1 рази при навчанш у ДНЗ менше 2-х роюв (ЯЯ = 2,12; Д1 1,05-4,26; р<0,05), тривалост1 прогулянок у в1льний час менше 1,5 години
— у 2,2 рази (ЯЯ = 2,22; Д1 1,074,61; р<0,05), тривалост1 перегляду телепередач б1льше 30 хв
— в 1,8 рази (ЯЯ = 1,81; Д1 0,983,36; р = 0,06) та користування комп'ютером — у 2,1 рази (ЯЯ = 2,05; Д1 1,05-4,0; р<0,05), дефщиту сну — у 2,1 рази (ЯЯ = 2,06; Д1 1,03-4,11; р<0,05).
Отже, вищенаведеш резуль-тати наукових дослщжень св1д-
Рисунок
Розподiл дiтей старшоГ групи ДНЗ за показником готовностi руки до письма залежно вщ тривалостi навчання, % (N=100)
к н
100,0
: 75,0
76,5
Б
50,0
25,0
0,0
£55,8
ДО 2-Х РОК1Й
34.2
Г+1
ЫЛЬШЕ 2-Х РОК1В
еолыастъ повних рок1в в1дв1дування дпз
□ неспроможшсяъ до письма
□ залоишьна гогов1псть руки до письма
№ 3 2016 Еоттошшг & Иеаьти 44
IMPACT OF THE DAY REGIMEN FACTORS ON MENTAL WORKING CAPACITY IN THE SENIOR PRE-SCHOOL AGE CHILDREN Filonenko О.О., HozakS.V., Yelizarova O.T.
SI "Marzeiev Institute of Public Health, NAMS of Ukraine", Kviv
Objective. We assessed the impact of the day regimen factors on the mental working capacity in the senior pre-school age children. Materials and methods. We studied the mental working capacity on the basis of the modification of the proof methodology by M.V. Antropova, using the tables with drawings, in the senior preschool children. The motivation readiness of a child to a systematic training was determined by Kern-Jir6sek methodology. Dynamic tremor as an indicator of neuropsychical strain and, to a certain extent, a preparedness of hand for writing were studied by the "Tracks" methodology (by L. Wenger). We developed a special questionnaire for the parents on the duration of a child's stay in
the pre-school institutions, and the day regimen as well: walk duration in a free time, duration of time for computer games, watching of the TV programs, sleep duration.
Conclusions. We determined that 51.4% of the senior pre-school age children spent less than 1.5 hours in the open air, 83.0% watched TV for more than 30 minutes, 41.5% played computer games, and 50.0% of the children had a sleep deficiency. Thus, the above research results indicate that the correct, age appropriate day regimen improves health, provides high working capacity, successful implementation of the various activities, prevents fatigue. At the same time the serious day regimen violations (reduction of outdoor activities, daytime sleep, self-dependent game activity, recreational measures) lead to a decrease of mental working capacity.
Keywords: senior pre-school age children, day regimen, mental working capacity, school maturity indicators.
чать про те, що правильнии, вщповщний вковим можливо-стям дитини режим дня змщ-нюе здоров'я, забезпечуе пра-цездатнють, успшне здмснен-ня рiзноманiтноí дiяльностi, попереджае перевтому. Вод-ночас серйозн порушення розпорядку дня (скорочення прогулянок, денного сну, часу самостмно)' iгровоí дiяльностi, оздоровчих заходiв) призво-дять до зниження розумово)' працездатностк
Висновки
1. Встановлено, що 51,4% д^ей старшого дошкшьного в^ на свiжому пов^ перебу-вають менше 1,5 години, 83,0% переглядають телепере-дачi бшьше 30 хв., 41,5% понад 30 хв. грають у комп'ютерш iгри, а дефщит сну мають 50,0% д^ей. Визначено, що хлопчики, порiвняно з дiвчатка-ми, мають бшьший дефщит сну (r = 0,23; p<0,05).
2. Встановлено взаемозв'я-зок мiж градаЦями показника розумово)' працездатност та тривалютю навчання у ДНЗ (х2 = 4,2; p<0,05), характеристиками елемен^в режиму дня: тривалютю прогулянок (х2 = 5,2; p<0,05), переглядом телепро-грам (х2 = 4,5; p<0,05) та кори-стуванням комп'ютером (х2 = 4,6; p<0,05), а також триват-стю сну (х2 = 4,6; p<0,05).
3. Встановлено зв'язок мiж показниками «тривалють навчання у ДНЗ» та «готовнють руки до письма» (r = 0,45; p<0,01). За тривалост навчання у ДНЗ бшьше двох роюв частка д^ей з низьким рiвнем готовност руки до письма ста-
45 Environment & Health №3 2016
новить (34,2 ± 7,7)%, а менше 2-х роюв — (76,5 ± 10,3)%.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вивчення розумовоТ пра-цездатностi дiтей старшого дошкшьного BiKy / С.В. Гозак, О.О. Фшоненко, А.М. Парац, О.Т. 6лiзарова // Гiгieна насе-лених мюць. — Кшв, 2013. — Вип. 61. — С. 303-309.
2. Якубова И.Ш. Оценка сани тарно-гигиенического благополучия детского дошкольного учреждения / И.Ш. Якубова, Н.А. Матвеева, Ю.Г. Кузми-чев // Гигиена и санитария. -1997. — № 1. — С. 26-29.
3. Адаптация ребенка к пребыванию в дошкольных образовательных учреждениях /
Таблиця 4
Розподш д^ей старшого дошкшьного BiKy за оцшкою впливу показнимв термшу перебування дiтей у ДНЗ i режиму дня на розумову працездатнють (P ± m)
Показник Градаци Дан1 Показник розумово'| працездатносп
незадовшьний задов1льний
К1льк1сть повних рок1в вщвщування ДНЗ (Х2 = 4,2; p<0,05) до 2-х роюв n 9 8
% 52,9 ± 12,1 47,1 ± 12,1
51льше 2-х рок1в n 10 30
% 25,0 ± 6,8 75,0 ± 6,8
Елементи режиму дня Тривалють прогулянок (Х2 = 5,2; p<,05) до 1,5 години n 15 13
% 53,6 ± 9,4 46,4 ± 9,4
понад 1,5 години n 7 22
% 24,1 ± 7,9 75,9 ± 7,9
Тривал1сть перегляду телепрограм (Х2 = 4,5; p<0,05) понад 30 хв. n 29 21
% 58,0 ± 7,0 42,0 ± 7,0
до 30 хв. n 8 17
% 32,0 ± 9,3 68,0 ± 9,3
Тривал1сть користування ПК (Х2 = 4,6; p<0,05) понад 30 хв. n 13 11
% 54,2 ± 10,2 45,8 ± 10,2
до 30 хв. n 9 25
% 26,5 ± 7,6 73,5 ± 7,6
Тривал1сть сну (Х2 = 4,6; p<0,05) дефщит сну n 19 14
% 57,6 ± 8,6 42,4 ± 8,6
достатнм сон n 7 18
% 28,0 ± 9,0 72,0 ± 9,0
Н.Д. Бобрищева-Пушкина, О.Л. Попова, Л.Ю. Кузнецова, А.А. Силаев // Практика педиатра. — 2008. — № 10. — С. 66-72.
4. Споаб оцшки розумовоТ працездатност дiтей 5-7 рокiв / С.В. Гозак, О.Т. 6лiзарова, А.М. Парац та iH. — К., 2013. — 4 с. (шформ. лист / ДУ 1ГМЕ, № 144-2013).
5. Головань Н.О. Дiагностика загальноТ шкiльноТ зрiлостi дитини 5-7^чного вiку /
Н.О. Головань. — К., 1993. — 72 с.
6. Система профшактично-оздоровчих заходiв з подготовки дiтей старшого дошюльного вiку до навчання у загальноосв^ых навчальних закладах: метод. рек. № 62.13/154.13 / Н.С. Полька, 1.О. Калиниченко,
С.В. Гозак та н. — К., 2013. — 50 с.
REFERENCES
1. HozakS.V., Filonenko O.O., Parats A.M., Yelizarova O.T. Vyvchennia rozumovoi pratsez-datnosti ditei starshoho doshkil-noho viku [Study of Mental Working Capacity in the Senior Pre-School Age Children]. In : Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2013 ; 61 : 303-309 (in Ukrainian).
2. Yakubova I.Sh., Matveie-va N.A., Kuzmichev Yu.G. Gigiena i sanitariia. 1997; 1 : 2629 (in Russian).
3. Bobrishcheva-Pushkina N.D., Popova O.L., Kuznetsova L.Yu., SilaevA.A. Praktika pediatra. 2008 ; 10 : 66-72 (in Russian).
4. Hozak S.V., Yelizarova O.T., Parats A.M., Stankevych T.V., Kalynychenko I.O., Kysylevs-
ka V.P., Filonenko O.O. Sposib otsinky rozumovoi pratsezdat-nosti ditei 5-7 rokiv (informatsi-inyi lyst № 144-2013) [Method for the аssessment of mental working capacity in the children 5-7 уears of аge]. Kyiv ; 2013 : 4 p. (in Ukrainian).
5. Holovan N.O. Diahnostyka zahalnoi shkilnoi zrilosti dytyny 5-7-richnoho viku [Diagnosis of general school maturity in the child 5-7 уears of аge]. Kyiv ; 1993 : 72 p. (in Ukrainian).
6. Polka N.S., KalynychenkoI.O., Hozak S.V., Stankevych T. V., Parats A.M., Yelizarova O.T. et al. Systema profilaktychno-ozdorovchykh zakhodiv z pidho-tovky ditei starshoho doshkilno-ho viku do navchannia u zahal-noosvitnikh navchalnykh zak-ladakh: metodychni rekomen-datsii № 62.13/154.13. Kyiv ; 2013 : 50 p. (in Ukrainian).
Надiйшла до редакцп 28.02.2016
HYGIENIC ASSESSMENT OF THE ENVIRONMENTAL FACTOR EFFECT ON THE DEVELOPMENT OF PRE-SCHOOL AGE CHILDREN IN THE TOWN OF CHERNIVTSI
Gracheva T.I.
Г1ПСН1ЧНА ОЦ1НКА ВПЛИВУ ФАКТОР1В ДОВК1ЛЛЯ НА Ф1ЗИЧНИЙ РОЗВИТОК Д1ТЕЙ ДОШК1ЛЬНОГО В1КУ М. ЧЕРН1ВЦ1
iзичний розвиток е основним критерieм стану здоров'я, що тюно пов'язаний з адаптацмни-ми можливостями дитячого оргашзму, i це дозволяе викори-стовувати його в якост ште-грального показника впливу на оргашзм факторiв навколиш-нього середовища. Численнi пуб-лiкацiТ свiдчать про негативш змiни у процесах росту та роз-витку дитячого оргашзму пщ впливом соцiально-економiчних та еколопчних умов [1, 2]. Однак вщсутшй детальний аналiз, для яких вкових груп дiтей цi явища найбшьш характернi [3].
Метою наших досшджень було вивчення впливу факторiв навко-
ГРАЧОВА Т.1.
ВДНЗ УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет»
УДК 613.954:613.16(477.85)
K^40Bi слова: фiзичний розвиток, харчування, фактори довкшля, аналiз множинноГ регресГГ.
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ ФАКТОРОВ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ НА ФИЗИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА г. ЧЕРНОВЦЫ Грачева Т.И.
ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет»
Целью наших исследований было изучение влияния факторов окружающей среды (показатели, которые характеризуют качество пищевых рационов: калорийность, содержание белка, углеводов, жиров, кальция и фосфора; степень загрязнения грунта низкими дозами тяжелых металлов и радионуклидов, гигиенические условия в детских учебных заведениях) на показатели физического развития детского населения г. Черновцы. Материалы и методы. С целью изучения влияния указанных факторов окружающей среды на показатели физического развития детей дошкольного возраста и его гармоничность проведен анализ множественной регрессии. Кроме этого, рассчитаны показатели достоверности для коэффициентов регрессии. Сравнение значимости влияния факторов окружающей среды и питания на показатели физического развития проводили по величинам р-коэффициентов, а также определяли процент влияния изученных факторов (d). Полученные результаты обработаны на персональном компьютере с помощью программного обеспечения Statistics 7.0 (StatSoft Inc., США).
Результаты множественной регрессии позволили выделить группы риска детей дошкольного возраста, куда отнесены 3-летние мальчики и девочки и мальчики в возрасте 3.5 лет с резко дисгармоническим физическим развитием за счет дефицита массы тела, на физическое развитие которых статистически достоверно влияет большинство изученных факторов. Использование анализа множественной регрессии позволило рассчитать и обосновать с позиций вариационно-статистического анализа регрессионные модели изменений показателей гармоничности физического развития детей дошкольного возраста, которые могут возникать при изменении исследованных факторов окружающей среды.
Ключевые слова: физическое развитие, питание, факторы окружающей среды, анализ множественной регрессии.
© Грачова Т.1.
СТАТТЯ, 2016.
№ 3 2016 Environment & Health 46
