CC BY
39
ки i прогнозування здоров я д|-тей та ж1нок / Н.Г. Гойда, О.П. Мн цер, О.В. Гойко // Зб. наук. праць ствроб^ниюв КМАПО iM. П.Л. Шупика. — К., 2003. — Т. 2, вип. 12. — С. 871-875.
REFERENCES
1. Sysoienko N.V., Svietlova O.D. Mir meditsiny i biologii. 2014 ; 10 (3) : 94 - 96 (in Ukrainian).
2. Svietlova O.D. Dovkillia ta zdorovia. 2015 ; 3 : 61 - 63 (in Ukrainian).
3. Peresypkina T.V. Zdorovie rebenka. 2014 ; 8 (59). Availableat : http://www.mif-ua.com/archive/ article/39893 (in Ukrainian).
4. Kochin I.V. Prohnozuvannia rivnia zakhvoriuvanosti na matem-atychnykh modeliakh pry formu-vanni zdorovoho sposobu zhyttia [Prognostication of the Morbidity Level on the Mathematical Models in the Formation of Healthy Life Style]. In : Aktualni pytannia far-matsevtychnoi i medychnoi nauky ta praktyky [Topical Issues of Pharmaceutical and Medical Science and Practice]. 2013 ; 3 (13) : 132 - 136 (in Ukrainian).
5. Prognozirovanie zdorovia naseleniia. Sushchnost prog-nozirovaniia zdorovia naseleniia [Prognostication of the Health of the Population. Essence of the Prognostication of the Health of Population]. Available at : http://www.sociologyinweb.ru/sp gs-511-1.html (in Russian).
6. Prognozirovanie kachestva obshchestvennogo zdorovia [Prognostication of the Quality of Public Health]. Available at : http://www.ecfor.ru/pdf.php?id=b ooks/uch/21
7. Sadovnikova N.A., Shmoilo-va R.A. Analiz vremennykh riadov i prognozirovanie [Analysis of Time Series and Prognostication]. Moscow ; 2001 : 67p. Available at: http://techlibrary. ru/b/2z1a1e1p1 c1o1j1l1p1c1a_2v.2h._2001.pdf (in Russian).
8. Zavhorodnia T.P. Metody prohnozuvannia [Methods of Prognostication]. Available at : http://lubbook.net/book_251.htm
l (in Ukrainian).
9. Hoida N.H., Mintser O.P., Hoiko O.V. Vykorystannia matem-atychnykh metodiv dlia otsinky i prohnozuvannia zdorovia ditei ta zhinok [Application of Mathematical Methods for the Assessment and Prognostication of the Health of Children and Women]. In : Zbirnyk nauk. prats spivrobitnykiv KMAPO im. PL. Shupyka [Collection of Sci.-Pract.Works of the Scientists of PL. Shupik KMAPE]. Kyiv ; 2003 ; 2 (12) : 871 - 875 (in Ukrainian).
Надiйшла до редакцп 17.11.2015
еЛ1ЗАРОВАО.Т., Ф1ЛОНЕНКОО.О., ГОЗАКС.В.
ДУ "1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМНУ", м. Ки!в
УДК: 613.954:373.2
Ключовi слова: д^и дошкшьного BiKy, система осв^и, профшактика захворювань.
PREVENTIVE ORIENTATION OF THE SYSTEMS OF PRESCHOOL EDUCATION IN FOREIGN COUNTRIES
Yelizarova O.T., Filonenko O.O., HozakS.V.
Г1Г1ЕН1ЧИ1 АСПЕКТИ ОРГАНШЦП СИСТЕМ ДОШКШЬНО'1 ОСВ1ТИ У ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1НАХ
умовах демографiчно! кризи та соцiально-економiчних негараз-дiв одыею з актуальних проблем □пени дтей та пщлтов е удоско-налення профтактично! направ-леносл юнуючо! системи дошктьного виховання щодо забезпечен-ня комфортних i найбтьш ефек-тивних умов для розвитку дитини та !! пiдготовки до школи. Основою збереження та змщнен-ня здоров'я дiтей у дошктьних закладах е створення безпечного середовища життедiяльностi та вщмЫно! ствпращ квалiфiковано-го персоналу: педагогiв, психоло-гiв, медикiв. Завдяки працi багать-ох поколiнь гiгiенiстiв розробленi та постмно удосконалюються нормативи (вiд планування будiвлi та територп дошкшьного закладу до принцитв здорового харчу-вання та оптимальних умов навчання), виконання яких е запо-рукою фiзiологiчного розвитку дитячого органiзму.
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ НАПРАВЛЕННОСТЬ СИСТЕМ ДОШКОЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В ЗАРУБЕЖНЫХ СТРАНАХ Елизарова Е.Т., Филоненко О.А., ГозакС.В.
ГУ "Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины", г. Киев
Цель работы. Аналитический обзор особенностей дошкольного образования в зарубежных странах с учетом мониторинга здоровья воспитанников, участия государства и общественности в процессах контроля и совершенствования.
Материалы и методы. Изучение особенностей дошкольного воспитания проводили с использованием опыта экономически развитых стран мира, входящих в Организацию экономического сотрудничества и развития. В исследование включены те страны OECD, которые, по данным исследования группы Economist Intelligence Unit (2012 г.), имели четкую программу защиты здоровья и стандарты безопасности детей дошкольного возраста. Выводы. Анализ зарубежного опыта организации дошкольного образования свидетельствует о следующих позитивных тенденциях:
— о стремлении достичь полного соответствия гигиеническим требованиям должного уровня двигательной активности, питания, условий жизнедеятельности и обучения на всех уровнях системы дошкольного образования и для всех социальных категорий населения;
— о постоянном повышении квалификации и улучшении условий труда сотрудников дошкольных учреждений;
— о сотрудничестве с родителями, повышении их педагогической и гигиенической компетентности относительно здорового образа жизни;
— о регулярном мониторинге особенностей двигательной активности, питания детей, а также условий их жизнедеятельности;
— об усовершенствовании государственной политики в области дошкольного образования и воспитания путем координации работы всех министерств и ведомств.
Ключевые слова: дети дошкольного возраста, система образования, профилактика заболеваний.
© бл'зарова О.Т., Флоненко О.О., Гозак С.В. СТАТТЯ, 2016.
№ 2 2016 Environment & Health 54
PREVENTIVE ORIENTATION OF THE SYSTEMS OF PRESCHOOL EDUCATION IN FOREIGN COUNTRIES Yelizarova O.T., Filonenko O.O., HozakS.V.
SI "Marzeev Institute for Public Health of the NAMS of Ukraine", Kyiv
Objective. We performed the analytical review of preschool education features in foreign countries, taking into account the health monitoring of the pupils, participation of state and community in the process of control and improvement. Materials and methods. We studied the features of the preschool education taking into account the experience of the economically developed countries of the world which are the members of the Organization for Economic Cooperation and Development. The countries with a clear program for health protection and standards of children's safety were chosen to be analyzed according to the data of the Economist Intelligence Unit Group (2012). Conclusions. Analysis of foreign experience of the
organization of preschool education demonstrates the following positive trends:
— desire to achieve a full compliance with the hygiene requirements regarding a proper level of motor activity, nutrition, vital functions'conditions and teaching at all levels of preschool education for all social categories of the population;
— constant improvement of the skills of the employees and improvement of labor conditions of the employees at preschool institutions;
— collaboration with the parents, rise of their pedagogical and hygienic competence concerning a healthy lifestyle;
— regular monitoring of the features of physical activity, nutrition of the children, as well as the conditions of their vital functions;
— improvement of state policy in the field of preschool education and training by means of the coordination of the activity of all ministries and departments.
Keywords: children of preschool age, system of education, prophylaxis of diseases.
Особливютю ппешчного вив-чення умов життeдiяльностi у дошктьних навчальних закладах е розумшня того, що зовшшш фактори на етап молодшого дитинства впливають не ттьки на функцюнальний стан оргаызму, а й визначають вектор його подальшого розвитку. Ще одыею з важливих проблем е вивчення факторiв, як сприяють досягнен-ню шктьно' зртосп, що е нетри-вiальним завданням в умовах рiз-номаштносл тих форм та методик викладання, як нин застосо-вуються у дошктьних закладах.
Згщно з Законом Укра'ни «Про дошктьну осв^» вщ 11.07.2001 № 2628-Ш дошктьна освта е обов'язковою частиною системи безперервно!' осв™ в УкраМ. В Укра'н розвиваються дошкшьш навчальн заклади рiзних титв. На сьогодн реальнютю е ¡х варiа-тивнють залежно вщ форм влас-ностi, контингенту д^ей, режиму ¡х перебування, застосування тих чи шших пiдходiв до змюту та методiв виховання.
За даними державно!' служби статистики Укра'ни, у 2014 рощ у кра'ы працювало 15,0 тис. дер-жавних i приватних дошкiльних навчальних закпадiв (ДНЗ), де навчалося 1295 тис. дтей, що ста-новить 56,0% уах дiтей дошюль-ного вiку. Отже, 46,0% дошкiльнят не мають можливосл вiдвiдувати заклади дошкiльного виховання через рiзнi причини: переповне-нiсть або недостатню якiсть умов у доступних державних закладах, високу вартiсть перебування у приватних закладах тощо.
Мiж тим проведенi нами дослiд-ження показали, що режим дня значно' частки дiтей старшого дошкiльного в^ не вiдповiдае '¡хым вiковим потребам, не сприяе
формуванню навичок здорового способу життя та характеризу-еться переважно статичною дiяльнiстю з сенсорним, статич-ним та iнформацiйним наванта-женням. Близько 50,0% обстеже-них закладiв мають незадовiльну гiгieнiчну оцЫку оргаызацп фiзич-ного виховання д^ей старшого дошкiльного вiку [1]. А належний медико-педагогiчний контроль над проведенням занять з фiзич-ного виховання проводиться лише у третий ДНЗ [1].
Разом з цим визначено, що вихованц лише 46,0% дтей мюь-ких ДНЗ та 28,0% стьських ДНЗ мають задовiльну сощально-пси-хологiчну адаптацiю до умов навчання [2]. Порушення постави мають 67,0% дiтей на порозi школи (з них сколютичну поставу - 8,4%), плоску стопу - 36,0%, зниження зору - 26,0%, порушення бшокулярного зору - 8,7% [3].
Отже, актуальнють продовження наукових дослщжень для розроб-ки науково обфунтованих ппеыч-них рекомендацiй щодо оптимiза-цп дошкiльного навчання не викли-кае сумнiв. Одним iз аспеклв таких дослiджень е вивчення досвщу розвинених краш щодо особливо-стей дошктьно'| освiти.
Тому метою дано'| публкаци е аналiтичний огляд особливостей дошк1пьно'| освiти у зарубiжних кражах з урахуванням моыторин-гу здоров'я вихованщв та участi держави i громадськостi у проце-сах контролю та вдосконалення.
Матерiали та методи. Вивчення особливостей дошкiльного виховання проводили з викори-станням досвщу економiчно розвинених краш св^у, якi входять до Оргаызаци економiчного ств-робiтництва та розвитку (The Organisation for Economic Coo-
peration and Development -OECD) за допомогою аналiзу шформацп з наукових публкацм та мереж PubMed, Eurydicenet-work, OECDiLibrary. З цих краш у дослiдження було включено Ti, що мали 4iTKy програму захисту здоров'я та стандарти безпеки дтей дошкiльного вiкy за дослщ-женнями групи Economist Intelligence Unit, 2012 р. [4]. Це 17 краш 6С (Бельпя, Великобрита-нiя, Дашя, lспанiя, lрландiя, lталiя, Нiмеччина, Норвепя, Нiдерланди, Польща, Туреччина, Угорщина, Фшлян^я, Францiя, Чеська Респyблiка, Швейцарiя, Шве^я), а також Австралiя, Канада та США.
Результати дослщження. Нинi надзвичайне поширення дошкiльного виховання у спеща-лiзованих закладах пов'язане з розумшням значимостi перiодy перших рокiв життя людини для становлення особистостi i фор-мування здоров'я у подальшому. Дошкiльною освiтою у Нщерлан-дах, 1тали, Англи, Бельгií, Франци охоплено майже 100% 4-5^чних дiтей, у Швеци, Португали, США, Австрп, Ымеччиш - близько 60,095,0% дгай [4].
Аналiз лiтератyрних джерел та наш власний досвщ дозволили визначити критери якостi та достyпностi дошк1пьно'| освiти у рiзних краíнах, оцшка кожного з яких з позицм здоров'язбере-ження була роздiлена на три рiвнi: високий, середнiй та низь-кий. Видiлено такi критери, як квалiфiкацiя кадрiв, залучення батьюв до процесiв реалiзацií програм дошктьного виховання, наявнiсть систем спостереження за якютю дошкiльного виховання та стану здоров'я дтей, ефектив-нiсть державно'1 стратегií щодо
55 Environment & Health №2 2016
дошк1льно1 осв1ти, наявн1сть та впровадження Нацюнапьно! про-грами виховання д1тей дошкть-ного в1ку. Детальне пояснення сут1 оцшки кожного критер1ю наведено у таблиц! 1.
Первинно! ланкою захисту здо-ров'я д1тей у дошк1льних устано-вах е педагоги-виховател1. Адже саме вони вщповщають за вт1-лення у життя стандарт1в здорового способу життя, як1 з'яв-ляються внасл1док досягнень пед1атри та ппени. Але якщо педагоги дошк1льних заклад1в не мають певно! п1дготовки та моти-вацИ, виконання цих норматив1в перетворюеться на формаль-н1сть I призводить до нерацю-
нального ппенмного виховання. Св1доме дотримання г1г1ен1чних рекомендацм можливе лише за достатньо! кшькосл у заклад1 персоналу високо! квал1ф1каци. Експерименти, проведен! нау-ковцями Великобритании Канади, США та АвстралИ, показали, що ц1леспрямован1 1нвестицИ в освпу виховател1в е важливою стратеп-ею для п1двищення шк1льно! готовност1 майбутшх першоклас-ник1в, покращання !хн1х когнгтив-них та соц1альних особливостей. Також бшьш квал1ф1кован1 педагоги мотивован на заохочення дошк1льнят брати участь у склад-них 1грах, у т.ч. для пщвищення рухово! активност1 [5-7]. Сп1в-в1дношення к1лькост1 виховател1в I к1лькост1 д1тей у р1зних кра!нах коливаються у межах вщ 1 : 6 до 1 : 24 (табл. 2). Найбтьша кть-к1сть виховател1в на найменшу к1льк1сть д1тей припадае у Швецп, Н1дерландах та Дани (1 : 6 - 1 : 9), найменша - у Бельги, 1рландИ, Канад1 та ФранцИ (1 : 16 - 1 : 24).
Квал1ф1кац1я персоналу та р1вень його перепщготовки е най-вищим у ФЫляндп, БельгИ, ШвецИ та ВеликобританИ, найнижчим - в АвстралИ, Н1меччин1 та 1рландИ.
Тобто е кра!ни з високою к1льк1стю персоналу та низькою його квапн ф1кац1ею (1рланд1я, Н1меччина, Австрал1я), кра!ни з низькою юль-к1стю виховател1в, але з високою квал1ф1кац1ею (Бельг1я, Велико-британ1я). У б1льшост1 кра!н ви-явлено тенденцю до п1двищення сп1вв1дношення юлькють вихова-тел1в / к1льк1сть д1тей з пщвищен-ням '¡хньо! квашфкаци.
П1двищення квал1ф1кацИ педа-гог1в, як1 працюють з дошюльня-тами, ведеться за р1зними про-грамами, але обов'язково мютить розд1л з навчання д1тей основам здорового способу життя [5-7].
Р1вень монггорингу даних щодо якост1 дошк1льного виховання е найвищим у таких кра'нах, як Ф1нлянд1я, Н|дерланди, Бельг1я, Швец1я, Дан1я, Великобритан1я та Угорщина, а найнижчим - в 1рландИ, АвстралИ, 1спанИ, Швейцари, ЧехИ, НорвегИта США (табл. 2). Державний контроль з високим р1внем 1нвестиц1й харак-терний для таких кра!н, як Бельпя, Норвег1я, Швец1я, Великобритан1я, Угорщина, а низький центральний контроль та низью 1нвестицИ спостер1-
Таблиця 1
Шкала гiгieнiчноГоцiнки критерГГв якостi та доступностi дошкiльного виховання
у зарубiжних кра'Гнах
ф Квал1ф1кац1я кадр1в Залучення батьюв у процеси реал1зацп програм дошк1льного виховання Наявн1сть систем спостереження за якютю дошк1льного виховання та стану здоров'я д1тей Ефективнють державно! стратеги щодо дошктьно! осв1ти, 1нвестиц|| Наявнють та впровадження нац1онально! програми виховання д1тей дошк1льного в1ку
Високий Ч1тко визначен1 квал1ф1кац1йн1 вимоги до сп1вроб1тник1в, впроваджен1 в ус1х рег1онах кра!ни, регулярно проводиться перегляд квал1ф1кац1йних вимог та пост1йн1 трен1нги для педагог1в Впроваджен1 осв1тн1 програми для батьк1в щодо здорового способу життя та орган1зацп навчання д1тей на нац1ональному р1вн1 в ус1х рег1онах кра!ни. Високий р1вень по1нформованост1 батьк1в Ефективн1 системи збору даних, пов'язан1 з дошк1льним вихован- ням, осв1тою та здоров'ям д1тей, дан1 регулярно он ов люють ся, 1нформац1я доводиться до вщома громадськост1 1снуе ч1тка нац1ональна стратег1я щодо дошк1льного виховання, впроваджено систему мон1торингу II здмснення. Система мон1торингу регулярно переглядаеться та оновлюеться Наявна Нацюнальна програма з ч1тко вид1леними прин ци па ми. Впроваджен1 ефективн1 механ1зми ко нтро лю над вт1ленням цих принцип1в у кра!н1 на державному та мюцевих р1внях
Ч ф о. ф О Ч1тко визначен1 квал1ф1кац1йн1 ви м оги до сп1вроб1тник1в, але впроваджен1 не в ус1х рег1онах кра!ни Осв1тн1 програми для батьюв щодо здорового способу життя та орган1зацп навчання д1тей впроваджен1 у деяких рег1онах кра!ни. Середн1й р1вень по1нформованост1 Наявн1 системи збору даних, пов'язан1 з дошк1льним вихованням, осв1тою та здоров'ям д1тей, дан1 регулярно оновлюються, але доступ громадськост1 до цих даних обмежений 1снуе ч1тка нац1ональна стратепя щодо дошк1льного виховання, впроваджено систему мон1торингу II зд1йснення Наявна Нац1ональна програма з ч1тко вид1леними прин ци па ми. Механ1зми контролю над вттенням цих принцип1в у краш1 обмежен1
Низький Ч1тко визначен1 квал1ф1кац1йн1 ви м оги до сп1вроб1тник1в, але у реальних навчальних закладах не впроваджен1 Осв1тн1 програми для батьюв щодо здорового способу життя та орган1зацп навчання д1тей впроваджен1 у деяких дошктьних закладах. Низький р1вень по1нформованост1 Наявн1 системи збору даних, пов'язаш з дошктьним вихованням, осв1тою та здоров'ям д1тей, дан1 нерегулярно оновлюються, обм1н дани ми та доступ до них громадськост1 обмежений 1снуе нацюнальна стратег1я щодо дошк1льного виховання, але без ч1тких механ1зм1в дИ' щодо ун1ф1кацп в ус1х рег1онах/федерац1ях кра'ни. До виконання обов'язко ви ми е т1льки певн1 норм ат и ви Наявна Нац1ональна програма з ч1тко вид1леними прин ци па ми. Механ1зми контролю над вттенням цих принцип1в у краУт в1дсутн1
№ 2 2016 Еоттошшг & Иеаьти 56
гаються в lталií, Канадi, Нщер-ландах, Швейцарп, Чехи та США.
В останн роки у таких кражах, як США, Ымеччина, Канада та Австрашя впроваджуеться система монiтоpингу з боку нацюналь-них цeнтpiв охорони здоров'я щодо дотримання нацiональних стандарт та рекомендацм достатньо1 pуховоí активной i pацiонального харчування у дош-кiльних закладах [8-11].
Метою активних дослiджeнь фактично'| вiдповiдностi ппеыч-них вимог щодо здоров'я дош-ктьнят та !'хньо!' фiзичноí активности а також умов у будiвлi та на тepитоpií закладу, заявленим у програмах виховання е створен-ня уыфковано!' державно!' про-грами та мeтодiв контролю над ii впровадженням i виконанням, а також постмне удосконалення iснуючих нацiональних програм [12-16].
Pascal C., Bertram A. i Tickell C. довели, що погодження та впро-вадження на державному piвнi едино1 програми навчання дош-кiльнят дозволяе забезпечити piвнi права дiтeй iз сiмeй з piзни-
ми статками щодо отримання дошктьно1 освiти та пiдвищуe рiвень психопогiчноí i фiзичноí готовностi до школи [17]. Повна реапiзацiя нацюнально1 програми дошктьно1 освiти наявна у 13 кражах, серед яких найвищий рiвень мають такi кражи, як Фiнпяндiя, Бепьгiя, Швецiя, Франщя, Великобритаыя, Поль-ща, Угорщина (табл. 2).
Проведений аналiз показав, що найвища оцiнка та доступнiсть системи дошктьного виховання притаманнi Фжлянди, Бельги, Вепикобританií, Угорщинi та Швецп. Висок стандарти охорони здоров'я та осв™ дошкiпьнят у цих кражах пщтримуються регу-пярними науковими доспiдження-ми, спрямованими на удоскона-пення юнуючо'| системи [17-20].
Отже, дошктьна освiта та виховання е прiоритетом державно!' попiтики у багатьох кражах св^у. Зростаюче число дослщжень свiдчить, що рацiонапьне до-шктьне виховання надае ряд переваг, у тому чист соцiапьних i економiчних, для суспiпьства загалом. У зв'язку з цим неухиль-
Таблиця 2
Оцшка дошкiльного виховання у зарубiжних краГнах з гiгieнiчних позицiй
Кража 03 с i > »= В £ >- £ ф .У to ^ m ьо лх Кв Р1вень показника
cj m ац ел * h -¿x to ^ m о ах ви Кв Активне залучен-ня батьк1в до процесу виховання д1тей г н и р о н 'i о Державна п1дтримка та Ывестицп и н to "rn нас ль ма о 10 о ° н гр н .2 о £ и срБ апк л Э о д
Австрал1я 14 ни зьк ий середн1й ни зьк ий середн1й середнм
Бельпя 16 вис о кий високий вис о кий вис о кий вис о кий
Великобритан1я 13 вис о кий високий середн1й вис о кий вис о кий
Дан1я 9 середн1й середнм середн1й середн1й середн1й
!рланд1я 20 ни зьк ий високий ни зьк ий середн1й середн1й
!спан1я 13 середн1й ни зьк ий ни зьк ий середн1й середн1й
!тал1я 15 ни зьк ий ни зьк ий ни зьк ий ни зьк ий ни зьк ий
Канада 18 середнм середн1й ни зьк ий ни зьк ий ни зьк ий
Нщерланди 8 середн1й високий середн1й ни зьк ий ни зьк ий
Н1меччина 13 ни зьк ий високий ни зьк ий ни зьк ий середн1й
Норвег1я 14 середн1й високий ни зьк ий вис о кий середнм
Польща 8 вис о кий середнм середнш середнм вис о кий
США 8 ни зьк ий середн1й ни зьк ий ни зьк ий ни зьк ий
Туреччина 10-20 вис о кий середн1й середн1й вис о кий середн1й
Угорщина 12 вис о кий середн1й вис о кий вис о кий вис о кий
Ф1нлянд1я 11 вис о кий високий вис о кий середн1й вис о кий
Франц1я 22 середн1й ни зьк ий ни зьк ий середн1й вис о кий
Чех1я 14 середн1й високий ни зьк ий ни зьк ий середн1й
Швец1я 6 вис о кий високий вис о кий вис о кий вис о кий
Швейцар1я 15 середнм середнм ни зьк ий ни зьк ий ни зьк ий
но збтьшуеться кiлькiсть кpаíн, якi створюють монiтоpинговi системи для забезпечення якосп дошкiльного виховання в жтере-сах гармошйного розвитку дити-ни [20].
Висновки
Аналiз заpубiжного досвiду оргашзацп дошкiльноí освiти свiдчить про таю позитивн тен-дeнцií:
— прагнення досягти повно!' вiдповiдностi гiгiенiчних вимог щодо piвня pуховоí активностi, харчування, умов життедiяльно-стi та навчання на уЫх piвнях системи дошюльно!' освiти та для усiх со^альних катeгоpiй насе-лення з особливою увагою до дiтeй з незаможних або сощаль-но неблагополучних Ымей;
— постiйнe пдвищення квалiфi-кацп та покращання умов пpацi ствробгтниюв дошкiльних заклаAiв;
— обов'язкову тюну спiвпpацю з батьками, пiдвищeння !'хньо!' педагопчно1 та ппеычно1 компе-тентност щодо здорового способу життя;
— регулярний монiтоpинг особливостей рухово1 активностi та харчування дiтeй, а також умов життедiяльностi у закладах дошктьного виховання;
— удосконалення державно1 пол^ики у галузi дошкiльноi освн ти та виховання шляхом коорди-наци роботи усiх мжютерств та вiдомств.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гозак С.В. Ппеычна оцiнка оpганiзацií фiзичного виховання дiтeй старшого дошкiльного в^у / С.В. Гозак, О.Т. 6лiзаpова,
ТВ. Станкевич // Освiта i здоров'я : матер. IV мiжнаp. наук.-практ. конф. (27-28 березня 2012 р.). — Суми, 2012. — С. 114-121.
2. Психолопчна адаптащя д^ей старшого дошктьного в^ та ii зв'язок з факторами навчання у закладах осв™ / С.В. Гозак,
О.Т. 6лiзаpова, В.П. Киселевська та ж. // Ппена населених мюць. — К., 2012. - Вип. 59. - С. 279285.
3. Система профтактично-оздоровчих заходiв з пщготовки дiтeй старшого дошкiльного вiку до навчання у загальноосв^шх навчальних закладах: методичн рекомендаци № 62.13/154.13 / Н.С. Полька, I.O. Калиниченко, С.В. Гозак та ж. - К., 2013. - 50 с.
4. Watson J. Starting Well benchmarking Early Education Across the World : A Report from the Economist Intelligence Unit / J. Watson. - London, New York, Hong Kong, Geneva: EIU, 2012. - 40 p.
5. Predicting Teacher Participation in a Classroom-Based,
57 Environment & Health №2 2016
Integrated Preventive Intervention for Preschoolers / C.N. Baker J.B. Ku-persmidt, M.E. Voegler-Lee et al. // Early Child Res. Q. — 2010. -Vol. 25 (3). - P. 270-283.
6. Alhassan S. Intervention fidelity in a teacher-led program to promote physical activity in preschool-age children / S. Alhassan, M.C. Whitt-Glover // Prev. Med. - 2014. -
Vol. 69, Suppl. 1. - P 34-36.
7. Preventing conduct problems and improving school readiness: evaluation of the Incredible Years Teacher and Child Training Programs in high-risk schools / C.Web-ster-Stratton, M.J. Reid, M. Stool-miller // J. Child. Psychol. Psychiatry.
- 2008. - Vol. 49 (5). — P 471-488.
8. Do preschools differ in promoting children's physical activity? An instrument for the assessment of preschool physical activity programmes / E. Sterdt, N. Pape,
S. Krameret al. // BMC Public Health. - 2013. - Vol. 13. - 795 p.
9. Attributes of Child Care Centers and Outdoor Play Areas Associated With Preschoolers' Physical Activity and Sedentary Behavior / T. Sugiyama, A.D. Okely, J.M. Masters, G.T Moore // Environment and Behavior. - 2012.
- Vol. 44, № 3. - P. 334-349.
10. The influence of centre-based childcare on preschoolers' physical activity levels: a cross-sectional study / L.M. Vanderloo, P. Tucker, A.M. Johnson, M.M. van Zandvoort // Int. J. Environ. Res. Public Health. - 2014. - Vol. 11, № 2. - P 1794-1802.
11. Correlates of physical activity: why are some people physically active and others not / A.E. Bau-man, R.S. Reis, J.F. Sallis et al. // Lancet. - 2012. - Vol. 380 (9838).
- P. 258-271.
12. Barriers and supports to implementing a nutrition and physical activity intervention in child care: directors' perspectives /
R. Lyn, S. Evers, J. Davis et al. / J. Nutr. Educ. Behav. — 2014. -Vol. 46 (3). - P. 171-180.
13. Best-practice guidelines for physical activity at child care /
C. McWilliams, S.C. Ball, S.E. Benjamin et al. // Pediatrics. — 2009. -Vol. 124 (6). - P 1650-1659.
14. The Wellness Child Care Assessment Tool: a Measure to Assess the Quality of Written Nutrition and Physical Activity Policies / J. Falbe, E.L. Kenney, K.E. Henderson, M.B. Schwartz // J. Am. Diet. Assoc. - 2011. -Vol. 111 (12). - P 1852-1860.
15. A cluster randomised trial to evaluate a physical activity intervention among 3-5-years-old children attending long day care serv-
ices: study protocol / M. Finch, L. Wolfenden, PJ. Morgan et al. // BMC Public Health. - 2010. -Vol. 10. - 534 p.
16. Ward D.S. Physical activity in young children: the role of child care / D.S. Ward // Med. Sci. Sports Exerc. - 2010. - Vol. 42 (3). -
P. 499-501.
17. Comparison of International Childcare Systems (Research report July 2013) / C. Pascal, T Bertram, S. Delaney, C. Nelson. - London : Centre for Research in Early Childhood (CREC), 2013. - 36 p.
18. The next step in health behavior research: the need for ecological moderation analyses — an application to diet and physical activity at childcare / J.S. Gubbels, D.H. Van Kann, N.K. de Vries et al. // Int. J. Behav. Nutr. Phys. Act. -2014. - Vol. 11 (1). - 52 p.
19. Increased health and well-being in preschools (DAGIS): rationale and design for a randomized controlled trial / S. Maatta,
R. Lehto, M. Nislin, C. Ray et al. // BMC Public Health. - 2015. -Vol. 15. - P 402-426.
20. Quality Toolbox for Early Childhood Education and Care. International Policy Event on Monitoring Quality in Early Childhood Education and Care. — Dublin, 2011. - 372 p.
REFERENCES
1. HozakS.V., Yelizarova O.T., Stankevych T.V. Hihiienichna otsin-ka orhanizatsii fizychnoho vykho-vannia ditei starshoho doshkilnoho viku [Hygienic Assessment of the Organization of Physical Education of the Senior Preschool Age Children]. In : Osvita i zdorovia : mater. konf. [Education and Health: Mater. Conf.]. Sumy ; 2012 : 114-121 (in Ukrainian).
2. Hozak S.V., Yelyzarova O.T., Kyselevska V.P., Stankevych T.V., Makarova O.V. Psykholohichna adaptatsiia ditei starshoho doshkilnoho viku ta ii zviazok z faktoramy navchannia v zakladakh osvity [Psychological Adaptation of the Senior Preschool Age Children and its Connection with the Factors of the Education at the Educational Institutions]. In : Hihiiena nase-lenykh mists [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2012 ; 59 : 279-285 (in Ukrainian).
3. Polka N.S., Kalynychenko I.O., Hozak S.V., Stankevych T. V., Parats A.M., Yelizarova O.T., DiachenkoYu.L. et al. Systema profilaktychno-ozdorovchykh zakhodiv z pidhotovky ditei starshoho doshkilnoho viku do navchannia u zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh: metody-chni rekomendatsii [System of the
Prophylactic-Sanitary Measurements for the Preparation of the Senior Preschool Age Children for the Education at Secondary Educational Institutions : Methodical Recommendations]. Kyiv ; 2013 : 50 p. (in Ukrainian).
4. Watson J. Starting Well : Benchmarking Early Education Across the World : A Report from the Economist Intelligence Unit. — London, New York, Hong Kong, Geneva : EIU ; 2012 : 40 p.
5. Baker C.N., Kupersmidt J.B., Voegler-Lee M.E., Arnold D.H., WilloughbyM.T. Early Child Res. Q.2010 ; 25(3) : 270-283.
6. Alhassan S., Whitt-GloverM.C. Prev. Med. 2014 ; 69; Suppl. 1 : 34-36.
7. Webster-Stratton C, Reid M.J., Stoolmiller M. J. Child. Psychol. Psychiatry. 2008 ; 49(5) : 471-488.
8. Sterdt E., Pape N., Kramer S., Urban M., Werning R., Walter U. BMC Public Health. 2013 ; 13 : 795.
9. Sugiyama T., Okely A.D., Masters J.M., Moore G.T. Environment and Behavior. 2012 ; 44(3) : 334-349.
10. Vanderloo L.M., Tucker P., Johnson A.M., van Zandvoort M.M. Int J Environ Res Public Health. 2014; 11(2) : 1794-1802.
11. Bauman A.E., Reis R.S., Sallis J.F. Lancet. 2012 ; 380(9838) :258-271.
12. Lyn R., Maalouf J., Evers S., Davis J., Griffin M. J. Nutr. Educ. Behav. 2014 ; 46(3) : 171-180.
13. McWilliams C, Ball S.C., Benjamin S.E., Hales D., Vaughn A., Ward D.C. Pediatrics. 2009; 124(6) : 1650-1659.
14. Falbe J., Kenney E.L., Henderson K.E., Schwartz M.B. J. Am. Diet. Assoc. 2011 ; 111(12) : 1852-1860.
15. Finch M., Wolfenden L., Morgan P.J., Freund M., Wyse R., Wiggers J. BMC Public Health. 2010 ; 10 : 534.
16. Ward D.S. Med. Sci. Sports Exerc. 2010 ; 42(3) : 499-501.
17. Pascal C., Bertram T., Delaney S., Nelson C. Comparison of International Childcare Systems (Research Report July 2013). London : Centre for Research in Early Childhood (CREC) ; 2013 : 36 p.
18. Gubbels J.S., Van Kann D.H., de Vries N.K., Thijs C., Kremers S.P. Int. J. Behav. Nutr. Phys. Act. 2014 ; 11(1) : 52.
19. Maatta S., Lehto R., Nislin M., Ray C., Erkkola M., Sajaniemi N., RoosE. BMC Public Health. 2015 ; 15 ; 402-426.
20. Quality Toolbox for Early Childhood Education and Care. International Policy Event on Monitoring Quality in Early Childhood Education and Care. Dublin ; 2011 : 372 p.
HagiMwna go pegaK^'i 20.12.2015
№ 2 2016 Environment & Health 58
