CC BY
26
NIGHT SLEEP DURATION IN THE PUPILS AS A HYGIENIC PROBLEM
Hozak S.V., Yelizarova O.T., Stankevych T.V., Parats A.M.
ТРИВАЛ1СТЬ Н1ЧНОГО СНУ ШКОЛЯР1В ЯК Г1Г1ЕН1ЧНА ПРОБЛЕМА
кiнця 1980-х роюв на науковому piBHi проводяться дослщження проблем дитячого та пщ^тко-вого сну в аспект оздоровпення та успшност у шкопi [1], адже хронiчний дефiцит сну негативно впливае на нейрокогнiтивнi функцií, настрм та стан здо-ров'я. Втьш значнi порушення тривапостi та якост сну спосте-рiгаються в учыв з гострими та хронiчними захворюваннями порiвняно з íхнiми здоровими одно^тками [2]. Lewandow-ski A.S. доведено, що саме порушення структури сну може бути причиною захворюваностк Також е свщчення пiдвищення рiвня тривожност у дiтей та пд л™в внаспiдок недостатньо!' тривапостi сну та доспщження, якими встановпено кореляцй ний зв'язок мiж проблемами сну та девiантною поведiнкою, депресивними симптомами, папiнням [3-6].
Свщченням актуапьностi вив-чення тривапостi та якост сну учнiв е дослщження, якi демон-струють зв'язок мiж дефiцитом сну у пщштюв та зниженням ака-демiчноí успiшностi [7-8]. Дефицит нiчного вiдпочинку у тд^тюв виникае у резупьтатi раннього початку навчального дня, що не кореспондуеться з (хыми цир-
ГОЗАК С.В., еЛ1ЗАРОВА О.Т., СТАНКЕВИЧ Т.В., ПАРАЦ А.М.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН Укра'ши», м. КиТв
УДК 613.22 : 613.955
Ключовi слова: тривалють сну, дiти шкiльного BiKy, самопочуття, невротичнiрозлади, розумова працездатнiсть, втома, екранний час.
кадними ритмами. Це призво-дить до швидкого розвитку розумового та фiзичного стом-лення, а також зниження настрою, що неодмЫно позна-чаеться на результатах навчан-ня [1, 9-11]. Окремi науковi дослiдження свiдчать про крашу працездатнють школярiв пiд час денного проведення тес^в, нiж вранiшнього, тому пошук оптимального початку навчального дня е важливим питанням орга-нiзацií навчального процесу у закладах осв™ [12].
Отже, необхщнють пошуку та корекцií факторiв, якi впли-вають на шчний вiдпочинок дiтей та пiдлiткiв (початок та тривалють занять у школ^ навчальне навантаження та проведення вiльного часу), е актуальною проблемою.
Метою даного дослщження було вивчення тривалост шч-ного сну сучасних школярiв та його вплив на самопочуття, формування невротичних про-явiв, розумову працездатнiсть та втому учыв.
Матерiали та методи. Тривалють сну, шших компонентiв розпорядку дня та питання самопочуття вивчали анкетним методом за допомогою специ ально розробленого опиту-вальника. Прояви невротичних розладiв (порушення поведн ки, вегетативнi розлади, схиль-нiсть до депресií, астенií, порушення сну, тривожнють) вивча-ли за методикою «Дитячий опи-тувальник невроз!в» (ДОН) [13].
Дослiдження розумово'' пра-цездатностi проведено шляхом натурного експерименту
ДЛИТЕЛЬНОСТЬ НОЧНОГО СНА ШКОЛЬНИКОВ КАК ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА Гозак С.В., Елизарова Е.Т., Станкевич Т.В., Парац А.Н.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев, Украина
Цель работы. Изучение длительности ночного сна современных школьников и его влияния на самочувствие, формирование невротических проявлений, умственную работоспособность и утомление учащихся.
Материалы и методы. Компоненты режима дня, самочувствие детей изучали анкетным методом; проявления невротических расстройств - с помощью методики ДОН; умственную работоспособность и степень утомления — по классической методике Антроповой М.В с нашими дополнениями. Был проведен корреляционный анализ, рассчитаны относительный риск и сила изолированного влияния факторов. Результаты. Достаточную длительность ночного сна имеют 11,4% детей младшего школьного
возраста, 23,5% - среднего и 21,9% - старшего. К фактору «длительность ночного сна» чувствительны обе составляющие умственной работоспособности для всех возрастных групп: объем выполненной работы и количество ошибок (р<0,001). При дефиците сна вероятность высокой степени утомления школьников на 30% выше, чем при достаточной длительности сна (р<0,01). Сокращение ночного сна приводит к ухудшению самочувствия школьников (р<0,001), а в группе девочек еще сопряжено с появлением невротических расстройств (склонность к депрессии, астении, нарушению поведения, вегетативным расстройствам) (р<0,01-0,001). Рекомендуемая длительность ночного сна составляет не менее 10 часов для учащихся 1-4 классов, 9 часов для учащихся 5-9 классов, 8 часов - для 10-11 классов. Ключевые слова: длительность сна, дети школьного возраста, самочувствие, невротические расстройства, умственная работоспособность, утомление, экранное время.
© Гозак С.В., €лiзарова О.Т., Станкевич Т.В., Парац А.М. СТАТТЯ, 2018.
№ 1 2018 Environment & Health 68
за методом коректурноТ проби з подальшим розрахунком сту-пеня втоми кожного учня за класичною методикою, роз-робленою Антроповою М.В. зi спiвавторами. Вивчення продуктивной та точностi розу-мовоТ працездатност школярiв проводили шляхом порiвняння «стартового» (на початку пер-шого уроку у 1-4 класах та другого уроку у 5-10 класах) рiвня кшькост переглянутих знакiв та зроблених помилок з вщпо-вщними показниками, визна-ченими пiсля кожного уроку. На основi отриманих результа^в визначали частки дiтей з сильною, вираженою, початковою втомою та без ознак втоми. Для оцЫки iзольованого впли-ву фактора на стомлення учшв нами був розроблений показ-ник <^ра стомлення» (МСт) з кiлькiсним вираженням стомлення вщ 0 до 100%. Чим ближ-че значення показника МСт до 100%, тим бшьше стомлення. Цей шдивщуальний показник розраховувався для кожноТ дитини за формулою:
b де МСт - показ-
МСт= q х100, ник, який харак-теризуе втому; b - кшькють тестiв протягом дослiдження з незадовшьним зсувом працездатностi; q - за-гальна кiлькiсть тестiв.
Градаци показника МСт визначали таким чином: кшькють тестiв у кожноТ дитини з незадо-вiльним зсувом працездатност протягом дослiдження 40% та бшьше трактували як високе стомлення, 20-40% - як серед-не, вщ 0 до 20% - як низьке.
Також використовували таю характеристики розумовоТ пра-цездатност^ як об'ем працез-датност (ОПср), точнiсть пра-цездатностi (тПср), кшькють помилок, що стандартизована на 500 знаюв (СКП500) та коефи цiент продуктивностi (КПср).
Силу iзольованого впливу факторiв визначали як частку мiжгруповоТ варiацiТ у загаль-ному варюванш результуючоТ ознаки.
Розраховували вiдносний ризик (RR). Довiрчий iнтервал (Д1) для rR визначали за формулою:
fll(RR)=exp(1 nRR+1,96а (1 nRR).
Загапом у дослщженш взяли участь 914 учшв загапы-юосвггшх навчапьнихзакпад1в м. Киева.
Систематизацю матер1алу i первинну математичну оброб-ку було виконано за допомо-
69 Environment & Health №1 2018
Г1ПеНА Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В =
гою таблиць Microsoft EXCEL 2016. Статистична обробка проводилася з використанням пакета STATISTICA 8.0.
Результати та ïx обговорен-ня. Середня тривалють нiчного сну знижуеться у дiтей з 1-го по 10-й кпас (F=124,8; p<0,001) (рис. 1). Вiдмiнностi мiж показниками тривалост сну учнiв 1-го та 10-го клаав становлять 23,1%. Особливо виражене зменшення тривалостi шчного сну вiдбуваеться у дiтей, почи-наючи з 5 класу, при переходi вiд початкового до базового ступе-ня освiти, коли суттево пщвищу-еться навчальне навантаження.
Кр.м навчального навантаження у д^ей середнього i старшого шкiльного в^ суттево зростае тривалiсть ком-п'ютерноТ дiяльностi у бюджетi дня.
Гендерних вщмшностей три-валостi сну для загальноТ групи дослiдження не виявле-но (F=1,4; p<0,24), але у трупах учшв 7-го (t=3,4; p<0,001) та 9-го класiв (t=2,8; p<0,01 ) середня тривалiсть сну у хлоп-
цiв бiльша на 4,0-5,0%, шж у дiвчат.
Встановлено вщмшност гра-дацiй тривалостi нiчного сну мiж молодшою, середньою та старшою групами дослiдження (х2 = 92,4; p<0,001). Так, дос-татню (вщповщно до гiгiенiчних рекомендацiй) тривалiсть сну серед д^ей молодшоТ вiковоï групи мають тiльки (11,4 ± 1,7)% д^ей, серед учнiв 5-9-го клаав - (23,5 ± 2,2)%, серед уч-нiв 10-го класу - (21,9 ± 4,2)% (табл. 1). Дефщит сну бiльше 1 години виявлено у (33,8 ± 2,5)% учшв 1-4-х класiв, у (20,8 ± 2,1)% учнiв 5-9-х клаав та у (64,6 ± 4,9)% старшокласниюв.
Можна припустити, що три-валiсть сну пов'язана з само-почуттям школярiв. Дiйсно, на фош зменшення тривалостi сну учнiв вщ 5-го до 10-го класу, як ми бачили на рисунку 1, за той же перюд на 15,4-36,3% змен-шуеться (p<0,001) частка учшв, як почуваються бадьорими протягом навчального дня (рис. 2), причому найменша частка бадьорих д^ей спосте-
Рисунок 1
Характеристика тривалостi шчного сну учшв 1-10-х кпаЫв з урахуванням стал, год. (M ± m)
10,0
9,5
9,0
>
I
с 8,5
-0
О 8,0
M
m s 7,5
Œ
1— 7,0
6,5
6,0
с
о
£5
=г с а 1- а и 1= а й и 1= а Й и 1= а Й и 1= а Й и 1= а Её
о IT о ZT О ZT О ZT О ZT О ZT
CD 5 m 5 m 5 m 5 m СО
4 5 Клас
10
1
2
3
7
9
р1гаеться вранц1 топя пробуд-ження та на першому уроцк Статистично значущих вщмЫ-ностей м1ж в1дпов1дями хлоп-чик1в та д1вчаток не виявпено (p>0,1). Встановпено прямий кореляцмний зв'язок м1ж три-вап1стю сну шкопяр1в та штег-рапьною оц1нкою самопочуття (r=0,31, р<0,001).
Якщо серед п'ятикпасник1в частка д1тей, як1 почувапися бадьорими вранц1, складала
(53,5 ± 4,7)%, то у 7-му кпас1 -(33,1 ± 4,2)%, у 9-му - (17,2 ± 3,3)%, у 10-му - (19,6 ± 4,0)%. Таку динамку можна пояснити тим, що режим дня п'ятиклас-ник1в батьки ще намагаються контропювати, у тому чисп1 й тривап1сть сну, тод1 як у старших д1тей 3i зростанням само-ст1йност1 спостертаеться дефи цит сну, руховоТ активностi та надмiр екранного часу.
Аналiз вщповщей щодо вд
Таблиця 1
Розподш учшв загальноосвiтнiх навчальних закладiв залежно вщ тривалостi Hi4Horo сну, % (P ± m)
В1кова група учню Деф1цит н1чного сну Достатнм н1чнии сон
51льше 1 години до 1 години
Молодша 33,8±2,5 54,8±2,6 11,4±1,7
Середня 20,8±2,1 55,7±2,6 23,5±2,2
Старша 64,6±4,9 13,5±3,5 21,9±4,2
Рисунок 2
Частки д^ей, якi почувалися бадьорими протягом дня, %
60,0
-р
^ 50,0
(Р
.Ь 40,0 Ч
2 30,0 н
| 20,0 10,0 0,0
53,5
48,0
Вранц1 На першому уроц1 П1спя урок1в ■ 5 клас п7 клас |=9 клас п 10 кпас
Ввечер1
Таблиця 2
Характеристика середшх значень показникiв розумовоГ працездатност учнiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв залежно вiд тривалостi нiчного сну з урахуванням вiку (M±m)
В1кова група учн1в Тривал1сть сну вщпо-в1дно до ппен1чних рекомендац1й, год. КПср ОПср ТПср СТ500
Молодша (1-4 класи) Деф1цит сну бтьше 2 год. 14,3±0,3 179,5±3,5 6,6±0,3 21,4±0,9
Деф1цит сну 1-2 год. 15,1±0,2 182,6±2,4 5,9±0,2 20,5±0,6
Достатня (бтьше 10 год.) 15,5±0,5 194,6±5,1 4,8±0,3 17,1±0,9
Середня (5-9 класи) Дефщит сну бтьше 2 год. 25,8±0,6 294,0±6,6 5,5±0,3 10,3±0,4
Дефщит сну 1-2 год. 27,1±0,3 309,5±3,4 4,9±0,2 10,0±0,3
Достатня (бтьше 9 год.) 28,3±0,5 326,0±5,5 4,5±0,2 9,9±0,4
Старша (10-11 класи) Дефщит сну бтьше 2 год. 29,9±0,5 338,6±6,1 4,9±0,4 8,2±0,5
Дефщит сну 1-2 год. 33,2±1,0 361,7±9,9 4,5±0,4 8,8±0,5
Достатня (бтьше 8 год.) 32,1±1,1 362,3±10,9 3,6±0,5 6,4±0,8
F 4,1 3,8 10,8 2,7
p 0,001 0,001 0,001 0,01
чуття сонливост на першому уроцi показав статистично достовiрнi вiдмiнностi в учнiв рiзних вiкових груп ( 2=35,6; p<0,001). Частка дiтей, якi завжди хочуть спати на першому уроц^ збшьшуеться з 5-го по 9-й класи, аналогiчно змен-шенню частки д^ей, якi почу-ваються бадьорими (r=0,46; p<0,001). Так, на першому уроц завжди вiдчувають сон-ливють (21,1 ± 3,8)% учнiв 5-го класу, (29,8 ± 4,1)% - 7-го та (42,1 ± 4,4)% - 9-го. Серед старшокласниюв завжди вщчу-вають сонливiсть на першому уроц (58,1 ± 7,5)% дiвчат та (25,9 ± 6,0)% юнаюв (х 2=13,9; p<0,01). У д^ей середнього шкiльного вiку немае достовiр-них вщмшностей у гендерному аспект (p>0,1) на вщмЫу вщ групи старшокласникiв.
Також встановлено кореля-цiйний зв'язок мiж зниженням тривалост нiчного сну та схильнiстю до невротичних розладiв у школярiв (що оцЫю-вались за методикою ДОН): схильнють до депресií (r=-0,22, р<0,001), астенп (r=-0,22, р<0,001), порушення поведш-ки (r=-0,19, р<0,001), вегета-тивнi порушення (r=-0,16, р<0,01), причому бшьш вира-жений зв'язок сну i невротичних розладiв спостер^аеться у групi дiвчат.
При вивченш впливу трива-лостi сну на розумову праце-здатнiсть школярiв бачимо (табл. 2), що до фактора «шч-ний сон» чутливi обидвi скла-довi розумовоТ працездатно-стк обсяг виконаноТ роботи i кшькють помилок. За дефiциту сну понад 2 години (порiвняно з ппетчними рекомендацiями для вiдповiдного вiку) обсяг роботи зменшуеться на 8,4% у початкових класах, на 10,9% -у середшх, на 6,9% - у старших. Кшькють помилок при цьому збшьшуеться вщповщ-но на 20,0%, 3,8% та 21,9%, що свщчить про суттеве зни-ження також i якост роботи, особливо у початкових та старших класах.
1зольований вплив фактора «тривалють шчного сну» на продуктивнють розумовоТ пра-цездатностi учнiв становить (7,6 ± 1,9)% (p<0,01).
За допомогою однофактор-ного дисперсшного аналiзу виявлено зв'язок мiж стомлен-ням учнiв та тривалютю сну (F=8,9; p<0,001). Мiра стом-
№ 1 2018 Environment & Health 70
щ 43,0
34,4
Щ
№ ш. Щ
Ш
NIGHT SLEEP DURATION IN THE PUPILS AS A HYGIENIC PROBLEM
Hozak S.V., Yelizarova O.T., Stankevych T. V., Parats A.M.
SI "O.M. Marzeiev Institute for Public Health, NAMSU", Kyiv, Ukraine
Objective. We studied the night sleep duration in modern pupils and its impact on the state of health, formation of neurotic manifestations, mental efficiency, and fatigue in them.
Materials and methods. Components of daily regime, state of health of the children were studied by the questionnaire method; manifestations of neurotic disorders — with the help of the Children's Questionnaire of Neuroses, and a stage of fatigue - by the Andropova classical methodology with our supplements. We performed a correlative analysis and calculated a force of isolated factors' effect. Results. 11.4% of junior school age children, 23.5% of
middle school age children, and 21.9% of senior school age ones have the sufficient night sleep duration. The components of mental efficiency both body of performed work and number of mistakes (p<0.001) were sensitive to the factor of"night sleep ^ duration". At the deficiency of sleep a probability of a high degree of fatigue in the pupils is by 30% higher than at the sufficient sleep duration (p<0.01). Reduction of night sleep leads to the deterioration of the state of health in the pupils (p<0.001), in the group of girls, it is connected with the beginning of neurotic disorders (tendency to depression, asthenia, behavior violation, vegetative disorders) (p<0.01-0.001). Recommended duration of night sleep is not less than 10 hours for the pupils of 14 grades, 9 hours - for the students of 5-9 grades, and 8 hours - for the students of 10-11 grades. Keywords: sleep duration, school age children, state of health, neurotic disorders, mental efficiency, fatigue, screen time.
лення школярiв зростае зi зменшенням тривалост сну з iзольованим впливом фактора «тривалють сну» на стомлення (18,5±2,1)% (p<0,01).
Серед д^ей молодшоТ вковоТ групи з тривалютю сну менше 10 годин наприюнщ навчально-го дня частка учшв з сильною та вираженою втомою становить (18,4 ± 1,3)%, а за тривалост сну понад 10 годин - (11,5 ± 3,1)% (табл. 3). За результатами розрахунюв у д^ей молод-шого шюльного в^ тривалють сну менше 10 годин на 33,0% пщвищуе ймовiрнiсть розвитку втоми до юнця навчального дня (RR=1,33; Д1 1,04-1,70; p<0,05).
Ймовiрнiсть високого рiвня втоми у загальшй груш дослщ-ження в 1,3 рази вища за дефи циту сну, шж за достатнього сну (RR=1,31; Д1 1,07-1,62; p<0,01) (табл. 4).
Вочевидь, тривалють сну кожноТ дитини пов'язана з рiз-номаштними факторами (ен-догенними: вк, стать, стан здоров'я, особливост особи-стост^ екзогенними: шкТпьни-ми та позашюльними, у тому чист оргашзацп навчального процесу, тривалост виконан-ня домашшх завдань, трива-лост екранного часу тощо). Нашим дослщженням вста-новлено, що з тривалютю сну обернено корелюе тривалють екранного часу ЕЧ (r = -0,42; p<0,001). В уах вкових групах визначено зменшення трива-лост шчного сну зi збТпьшен-ням тривалост екранного часу (F=69,2; p<0,001) (табл. 5) з iзольованим впливом фактора «ЕЧ» на тривалють сну (49,2 ± 0,7)% (p<0,01).
Отже, дотримання оптимально!' тривалост сну е важ-
71 Environment & Health №1 2018
ливою складовою профТпак-тичних заходiв з попереджен-ня стомлення та зниження розумовоТ працездатностк Ця складова передбачае мiждис-циплшарне ствроб^ництво фахiвцiв у галузi охорони здоров'я та освiти, а також мошто-ринг тривалост та якостi сну школярiв з акцентуванням уваги батьюв та учшв на впливi цього фактора на якють життя та формування здоров'я; ко-ригування навчального наван-таження та способу життя як факторiв, що впливають на тривалiсть сну.
Висновки 1. Достатню (вщповщно до гiгiенiчних рекомендацiй) тривалють нiчного сну мають 11,4% д^ей молодшого шкТпь-ного вiку, 23,5% - середнього та 21,9% -старшого. Дефщит сну понад 1 годину виявлено у 33,8% учшв 1-4-х клаав, 20,8% -5-9-х клаав та 64,6% старшо-класниюв.
2. Особливо виражене зменшення тривалост шчного сну вщбуваеться у дiтей з 5 класу (p<0,001) при переходi вiд початкового до базового сту-пеня освiти, коли суттево зро-стають навчальне навантажен-ня та тривалють комп'ютерноТ дiяльностi у бюджет дня.
3. До фактора «тривалють шчного сну» чутливi обидвi складовi розумовоТ працездат-ностi в уах вiкових групах: обсяг виконаноТ роботи i кТпь-кютьпомилок (p<0,001).
4. Ймовiрнiсть високого рiвня втоми д^ей шкiльного вiку в 1,3 рази вище за дефщиту сну, шж за достатньоТ тривалостi сну вщповщно до ппешчних реко-мендацiТ (p<0,01).
5. Зменшення тривалостi шч-ного сну призводить до попр-шення самопочуття школярiв (p<0,001), а у груш дiвчат ще пов'язане з появою невротич-них розладiв (депресiТ, астенiТ, порушення поведiнки, вегета-
Таблиця 3
Розподiл дiтей молодшого шкшьного BiKy за градацiями втоми наприкшщ навчального дня залежно вiд тривалостi нiчного вiдпочинкy (r=0,14; p<0,05), %
Тривалють сну Сильна втома Виражена втома Початкова втома Вiдсутнiсть ознак втоми
8-9,9 годин 13,8±1,2 4,6±0,7 33,9±1,6 47,7±1,7
10 годин i бтьше 9,6±2,9 1,9±1,3 27,9±4,4 60,6±4,8
Таблиця 4
Розподiл учшв загальноосв^шх навчальних закладiв за мiрою стомлення наприкiнцi навчального дня вщповщно до тривалост нiчного сну (P±m), (х2=6,5; p<0,05)
Тривалють сну вщповщно до ппешчних рекомендацм Мiра стомлення
висока середня низька
Дефiцит сну 51,9±4,8 37,0±4,6 11,1±3,0
Достатня для вщповщно'Т вiковоí групи 39,5±2,1 49,9±2,1 10,6±1,3
тивних розладiв) (p<0,01-0,001).
6. Рекомендована тривалiсть шчного сну становить не менше 10 год. для учшв 1-4 кпаав, 9 год. - 5-9 кпаав, 8 год. - 10-11 клаав.
Л1ТЕРАТУРА
1. Wheaton A.G., Chapman D.P., Croft J.B. School Start Times, Sleep, Behavioral, Health, and Academic Outcomes: A Review of the Literature. J. Sch. Health. 2016. Vol. 86 (5). P. 363-381.
2. Lewandowski A.S.,
Ward T.M., Palermo T.M. Sleep Problems in Children and Adolescents with Common Medical Conditions. Pediatr. Clin. North Am. 2011. Vol. 58 (3). P. 699-713.
3. Patten C.A., Choi W.S., Gillin J.C., Pierce J.P. Depressive Symptoms and Cigarette Smoking Predict Development and Persistence of Sleep Problems in US Adolescents. Pediatrics. 2000. Vol. 106 (2). e-23. P. 1-9.
4. Ismail Dalia M., Mahran Dalia G., Zarzour Ali H., Sheahata Ghaydaa A. Sleep
Quality and its Health Correlates among Egyptian Secondary School Students. Journal of Social, Behavioral, and Health Sciences. 2017. Vol. 11 (1). P. 67-79.
5. Willis T.A., Gregory A.M. Anxiety Disorders and Sleep in Children and Adolescents. Sleep Med. Clin. 2015. Vol. 10 (2).
P. 125-131.
6. Gangwisch J.E., Ba-biss L.A., Malaspina D. et al. Earlier Parental Set Bedtimes as a Protective Factor against Depression and Suicidal Ideation. Sleep. 2010. Vol. 33.
P. 97-106.
7. Short M.A., Gradisar M., Lack L.C., Wright H. R. The Impact of Sleep on Adolescent Depressed Mood, Alertness and Academic Performance. Journal of Adolescence. 2013. Vol. 36.
P. 1025-1033.
8. Hysing M., Harvey A.G., Linton S.J. et al. Sleep and Academic Performance in Later Adolescence: Results from a Large Population-Based Study. J. Sleep Res. 2016. Vol. 25 (3). P. 318-224.
9. Short M.A., Louca M. Sleep Deprivation Leads to Mood Deficits in Healthy Adolescents. Sleep Med. 2015. Vol. 16 (8).
P. 987-93.
10. Short M.A., Gradisar M., Lack L.C. et al. A Cross-Cultural Comparison of Sleep Duration between US and Australian Adolescents: the Effect of School Start Time, Parent-Set Bedtimes, and Extracurricular Load. Health Educ.
Behav. 2013. Vol. 40 (3). P. 323-330.
Ta6nu^ 5
Характеристика тривалост шчного сну учшв загальноосв^шх навчальних закладiв залежно вщ тривалост екранного часу, год.
Вкова трупа учн1в Тривалють ЕЧ, хв. Тривапють сну, год.
N Середне Похибка
Молодша бтьше 240 11 9,18 0,14
180-240 25 9,13 0,10
120-180 57 9,23 0,06
120 i менше 257 9,33 0,03
Середня бтьше 240 46 7,96 0,09
180-240 50 8,15 0,09
120-180 73 8,12 0,08
120 i менше 189 8,34 0,05
Старша бтьше 240 64 7,03 0,17
180-240 12 7,18 0,24
120-180 6 7,73 0,45
120 i менше 7 8,38 0,67
11. Kelley P. Synchronizing education to adolescent biology: 'let teens sleep, start school later'. Learning, Media and Technology. 2015. Vol. 40 (2).
P. 210-226.
12. Hansen M., Janssen I., Schiff A. et al. The Impact of School Daily Schedule on Adolescent Sleep. Pediatrics. 2005. Vol. 115 (6). P. 15551561.
13. Седнев В.В., Збар-ский З.Г, Берцев A.K. Детский опросник неврозов (ДОН) : методические указания. Донецк, 1997. 8 с.
REFERENCES
1. Wheaton A.G., Chapman D.P. and Croft J.B. J. Sch. Health. 2016 ; 86(5) : 363-381.
2. Lewandowski A.S., Ward T.M. and Palermo T.M. Pediatr. Clin. North Am. 2011 ; 58 (3) : 699-713.
3. Patten C.A., Choi W.S., Gillin J.C. and Pierce J.P. Pediatrics. 2000 ; 106(2);e-23: 1-9.
4. Ismail Dalia M., Mahran Dalia G., Zarzour Ali H. and Sheahata Ghaydaa A. Journal of Social, Behavioral, and Health Sciences. 2017 ; 11 (1) : 67-79.
5. Willis T.A. and Gregory A.M. Sleep Med. Clin. 2015 ; 10 (2) : 125-131.
6. Gangwisch J.E., Ba-
biss L.A., Malaspina D., Turner J.B., Zammit G.K. and Posner K. Sleep. 2010 ; 33 : 97-106.
7. Short M.A., Gradisar M., Lack L.C. and Wright H. R. Journal of Adolescence. 2013 ; 36 : 1025-1033.
8. Hysing M., Harvey A.G., Linton S.J., Askeland K.G. and Sivertsen B. J. Sleep Res. 2016 ; 25 (3) : 318-224.
9. Short M.A. and Louca M. Sleep Med. 2015; 16(8) : 987-93.
10. Short M.A., Gradisar M., Lack L.C., Wright H.R., Dewald J.F., Wolfson A.R. and Carskadon M.A. Health Educ. Behav. 2013 ; 40 (3) : 323-330.
11. Kelley P. Learning, Media and Technology. 2015 ; 40 (2) : 210-226.
12. Hansen M., Janssen I., Schiff A., Zee Ph.C. and Dubocovich M.L. Pediatrics. 2005 ; 115 (6) : 1555-1561.
13. Sednev V.V., Zbarskiy Z.G. and Bertsev A.K. Detskiy opros-nik nevrozov (DON) : metodich-eskie ukazaniya [Children's Questionnaire of Neuroses (CQN) : Guidelines]. Donetsk, 1997 : 8 p. (in Russian).
Надiйшла до редакцИ 05.11.2017
№ 1 2018 Environment & Health 72
