CC BY
10
УДК 630*622 1.В. ФЬик - УкрДЛТУ
вплив еродованост1 грунт1в на р1ст л1сових насаджень в умовах п1вшчно-сх1дно1 частини
волинсько! височини
Подаеться характеристика росту люосташв на еродованих грунтах в умовах твшчно-схщно! частини Волинсько! височини. Аналiзуються особливостi приростiв сосни звичайно! та дуба звичайного. Пропонуються основнi напрямки формування насаджень.
I.V. Fizyk- USUFWT
Influence erosion of lands on growth of wood plantings in conditions of a
northeast part of the Volynsk height
We give the characteristic increase of forests on erosion land in North-East part of Volynsk height. Analysis of it increase pinus silvestris and quercus robur. We propose the most direction of forming plantings.
Дослщження впливу змитих грунлв, експозици та крутизни схилу на збереження, рют та розвиток створених люових насаджень проводились на еродованих грунтах аграрних шдприемств шести адмшстративних райошв, розташованих у твшчно-схщнш частит Волинсько! височини [2]. З щею метою було закладено 30 пробних площ у лш, причому насадження за свош складом i вжом неоднаков^ що ростуть на грунтах р1зного ступеню змитост та на схилах рiзноl експозици.
У результатi анашзу архiвних документiв було встановлено, що з 1964 до 1994 року на територп регюну було створено близько 9.5 тис. га за-хисних люових насаджень (табл. 1). У перюд до 1994 р. понад 7 тис. га захис-них люових насаджень було передано держлюгоспам району, а близько 2.5 тис. га перебувають у шдпорядкуванш аграрних тдприемств. При створе-ш захисних лiсових насаджень на еродованих землях використовувались рiз-номанiтнi деревш породи, у першу чергу головш лiсоутворюючi для даного району. На пiдставi аналiзу архiвних матерiалiв, швентаризацшних актiв лi-сових культур вдалося встановити, що серед деревних порщ, якi переважа-ють у складi створених лiсових культур, чiльне мюце займае сосна звичайна, частка яко! сягае 56 %. Друге мюце займае дуб звичайний - до 31 %. Поряд з згаданими вище деревними породами при створенш захисних люових насаджень велика увага придшялась введенню до !х складу таких деревних порiд, як модрина европейська, бук лiсовий, дуб червоний, ясен звичайний, липа дрiбнолиста, акащя бiла, клен гостролистий та явiр, береза повисла, граб зви-чайний тощо [1 ].
Як показали результати швентаризаци люових культур, на даний час до 29 % створених люових насаджень потребують доповнень, а понад 2 % -негайно! реконструкцil. Найбшьша частка таких насаджень зосереджена на територи Дубнiвського, Рiвненського та Гощанського адмiнiстративних райо-нiв. Суттеву роль у збереженш, а також у рос^ таких лiсових насаджень вщь грае ступiнь еродованостi грунтiв. З метою аналiзу росту насаджень на еродо-
Науковий тсиик, 2003, вип. 13.2
ваних та непошкоджених ерозiею грунтах були закладеш пробнi площi в на-садженнях, якi ростуть в щентичних за трофнiстю умовах, але з рiзним ступе-нем еродованостi. Перша серiя пробних площ закладена в насадженнях вжом до 10 роюв (пр. пл. 16, 24-29). Даш захисш лiсовi насадження були створеш на низькопродуктивних землях колективних сшлок працiвниками держшс-госпiв та аграрних шдприемств наприкiнцi 80-х рокiв, а шсля завершення комплексу лiсогосподарських заходiв з догляду за ними протягом 5-6 роюв та змикання !х у рядах, передавались аграрним шдприемствам. На всiх закладе-них пробних площах було проведено хiмiчний аналiз грунтiв з визначенням !х кислотност^ вмiсту гумусу, азоту, рухомих катюшв Р2О5 та К20 у швметро-вому шарi грунту. Аналiзуючи середньозважеш агрохiмiчнi показники коре-недоступного шару грунту, можна зробити висновок, що найкрашд агрохiмiч-нi умови для росту захисних люових насаджень сформувалися на ерозiйно незайманих грунтах (табл. 2).
Табл. 1. Характеристика л^ових насаджень, створених на еродованих землях _аграрних шдприемств_
Залишилось лшонасад- жень станом на 01.01.94 р., га 1з лшових культур, котр1 залишились
Адмшстратив-ний район Загальна Списано за и н Потребують
площа, га 1986-1994 р., га • ^ т мк З ^ й • ^ з е К Допов-нень, га ^ е еу Рн а
Гощанський 402 1 401 142 259 123 5
Дубтвський 508 4 504 214 290 149 8
Здолбутвський 306 2 304 111 193 86 8
Млитвський 404 5 399 164 235 88 4
Острозький 203 2 211 106 105 91 8
Ивненський 608 2 606 245 361 164 9
Всього 2441 16 2425 982 1443 701 42
Даний висновок шдтверджуеться високояюсним змшаним деревоста-ном, який сформувався впродовж 10^чного вжу на грунтах, що не шддава-лись ерозiйному впливу (пр.пл. 28). У цьому насадженш складом 5С4Д1Кл сосна звичайна мае висоту понад 4 м, а дуб звичайний - 1.5 м. До 10^чного вжу в насадженш було двiчi проведено освгглення, що дало змогу позбутися пригшчення дуба звичайного. Значну роль у зменшенш пригшчуючого впливу сосни звичайно! на дуб вщграе буферний ряд клена гостролистого. Вщ-ставання в росл молодого дуба звичайного порiвняно iз сосною звичайною обумовлене його бюлопчними особливостями. Дане насадження створене на твденному схилi, росте i розвиваеться з дотриманням оптимального складу. Аналiзуючи агрохiмiчнi показники намитого i середньозмитого грунту та по-рiвнюючи !х з такими ж показниками незайманих ерозiею грунтiв (пр. пл. 24, 26) варто зазначити, що у даному випадку спостер^аеться збшьшення кисло-тностi грунту, зменшення майже втричi вмiсту гумусу, а також зменшення катiонiв Р2О5, К20 та шших агрохiмiчних показникiв. Якщо проаналiзувати
агрохiмiчнi показники намитого шару намитих грунпв, то вони е гiршими вiд показникiв середньозмитих грунлв. Однак агрохiмiчнi показники шару грунту (товщиною 30-40 см), що перебувае пiд намитим шаром (товщиною 20-30 см) загалом е кращими, нiж у середньозмитого. Найгiршi агрохiмiчнi властивостi мае сильнозмитий грунт (пр.пл. 16). У ньому дуже низький вмют гумусу, азоту, рухомих катюшв та висока кислотшсть. На поверхнi сильноз-митих грунлв виступае материнська порода, всi iншi горизонти - змитi. Такi грунти дуже ерозiйнонебезпечнi i мають найнижчу родючють. Внаслiдок цьо-го шд час використання 1х у сшьському господарствi, втрачаеться не менше 60 % урожаю [3].
Табл. 2. Середньозважеш агрохiмiчнi показники tрунту
С 13 £ и • ^ и Склад лкових культур Характеристика грунту РН солят Гумус, % Пдроль тична кислот-тсть Загальний азот Рухом1 (мл/: катюш 00 г)
Р2О5 К20
28 10 5С4Д 1Кл Незайма-ний ероз1ею 4.0±0.2 3.6±0.3 3.2±0.2 18.5±0.4 0.21 8.56
24 9 6Д4С Намитий грунт 20см б.5±0.2 1.7±0.2 0.88±0.1 13.3±0.3 0.14 10.41
26 9 5Д5С Середньо-змитий грунт 7.0±0.2 0.9+0.1 0.46±0.1 11.8±0.3 0.08 6.14
16 9 6См4Д+Мд Сильно-змитий грунт 7.5+0.2 0.3±0.1 0.21±0.1 8.0±0.3 0.04 3.08
29 9 4См4Д2 Кл Середньо-змитий грунт 7.1±0.2 0.7±0.1 0.42±0.1 10.9+0.3 0.07 6.02
Для вивчення впливу агрохiмiчних показниюв грунту на рют люових насаджень у верхнш та нижнiй частинах схилу на середньозмитому i намито-му грунт було закладено серда пробних площ на схилах захщно! (пр. пл. 24), твденно! (пр. пл. 25) та схщно! (пр. пл. 26) експозицш (табл. 3). На пробних площах проводився суцiльний перелж дерев, вимiрювався прирiст за висо-тою кожно! породи протягом п'яти рокiв, закладались грунтовi шурфи та здшснювалось фiтопатолопчне та ентомологiчне обстеження масиву.
Як показали дослщження на середньозмитих грунтах швденного схилу у сосново-дубовому насадженш дев,ятирiчного вжу, приживлення сосни звичайно! становить 87.5 % кшькосл посадкових мiсць, а дуба звичайного -84 %. У нижнш частиш цього ж схилу на намитому грунт приживлення сосни звичайно! сягае 63 %, а дуба звичайного - 100 %. Краще приживлення сосни звичайно! у верхнш частит схилу обумовлене тим, що збщнет грунти верхньо! частини схилу краще вщповщають бiологiчним властивостям сосни звичайно!', яка е менш вибагливого до багатства i вологостi грунту порiвняно з дубом звичайним.
Науковий вкник, 2003, вип. 13.2
Табл. 3. Прир^т деревних nорiд за остант 5 рошв у молодняках на tрунтах _рiзного ступеня змитостi та рiзноi експозици схилу_
№ п/п Експозищя схилу стутнь еродованост: грунту, склад дере-востану, в1к Породи Середнш приршт за роками, см
1987 1988 1989 1990 1991
28 твденний схил 5 С4 Д1 Кл незмитий, 10 рок1в Сосна зви-чайна 60.4±1.4 63.1±2.9 67.5±2.5 74.1 ±2.5 83.6±2.4
Дуб зви-чайний 15.1±0.6 15.7±0.5 16.9±0.5 17.8±0.5 20.3±0.5
24 захвдний схил 6Д4С+Св намитий, 9 рошв Сосна зви-чайна 21.0 ±0.8 28.8±1.1 38.5±1.5 48.7±2.0 59.8±1.6
Дуб зви-чайний 12.6±0.9 13.9±0.7 14.8±0.8 15.6±0.7 16.1±1.0
24 схвдний схил Сосна зви-чайна 17.9±0.7 23.6±0.8 33.3±1.3 43.0±1.4 53.5±1.4
оереднъио-митий, 9 рошв Дуб зви-чайний 9.3±0.5 10.7±0.5 11.6±0.5 11.8±0.5 12.0±0,6
25 твденний схил Сосна зви-чайна 18. 0± 1. 1 27.8±1.3 43.0±1.4 48.7±1.7 58.3±1,6
оерсднъио-митий, 9 рошв Дуб зви-чайний 11.5±0.6 11.8±0,6 11.9±0.6 13.3±1.7 16.5±0.9
25 твденний схил 5Д4С1Св намитий, 9 рошв Сосна зви-чайна 21.6±1,1 34.9±1.4 45.4±1.5 58.9±1.6 63.7±1.8
Дуб зви-чайний 13.4±0.6 13.8±0.6 14.3+0.6 15.6±0.6 18.6±0.6
26 схвдний схил Сосна зви-чайна 20.4±0.7 30.9±1.0 41.8±1.2 47.7±1.6 58.7±1.5
оерсднъио-митий, 9 рошв Дуб зви-чайний 12.6±0.5 13.7±0.6 14.8±0.6 15.0±0.6 16.3±1.6
26 схвдний схил 5 Д4 С1 Св намитий, 9 рошв Сосна зви-чайна 18.1±0.8 28.0+1.0 38.0±1.1 41.6±1.4 54.0±1.4
Дуб зви-чайний 11.0±0.6 12.0±0.5 12.6±0,5 13.0±0.7 13.9±0.8
Поряд з впливом змитост на приживлювашсть люових порщ вивчався вплив цих грунлв i на 1х прирiст. Внаслiдок дослiджень було встановлено, що середнiй прирiст за висотою у сосни звичайно! у 2-3 рази бшьший, нiж у дуба звичайного, причому найменша рiзниця в ростi цих порiд спостер^аеть-ся в трирiчному вiцi. Поступово вона збшьшуеться i максимально вдаутна у 8-рiчному вiцi. Виявлена закономiрнiсть характерна як для намитого, так i для середньозмитого грунлв. Рiзниця в ростi сосни звичайно! залежно вiд ступеня змитостi грунту становить у середньому близько 15 % i збер^аеться протягом усього часу дослщження. Середнiй прирiст за рж на намитому грунтi сягае - 45.6 см, а на середньозмитому - 39.2 см. У дуба звичайного та-кож спостер^аеться чггка рiзниця у ростi на рiзних за ступенем змитостi грунтах. Так, на намитому грунт у молодому вщ вiн приростае краще (у середньому на 15 %), шж на середньозмитому.
Аналопчш особливост щодо приживлюваностi, та приростiв у висоту спостер^аються на схилах рiзноl експозици (пр.пл. 24, 26). Як показали нашi
дослiдження, найбшьш iстотно на змiну бiометричних показниюв сосни зви-чайно1 впливае грунт швденного схилу. Тут, 11 бюметричш показники на 12 % вишд, нiж такi ж показники сосни звичайно! на iнших експозицiях. Це пояснюеться свгглолюбшстю дано! породи. У дуба звичайного не спостерь гаеться члко! закономiрностi впливу експозици схилу. Найкраще в нижнiй частинi схилу на середньозмитих грунтах росте модрина европейська, 11 при-живлюванiсть тут сягае 94 % кшькост посадкових мюць.
Л1тература
1. Генс1рук С.А., Нижник М.С., Копш Л.1. Люи Захщного регюну Укра1ни. - Льв1в: Атлас, 1998. - 408 с.
2. Копш Л.1., Ф1зик 1.В. Основш напрямки оптим1зац1'1 люистосп твтчно-схщно'1 частини Волинсько1 височини// Науковий вюник. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.11. -С. 34-39.
3. Копш Л.1., Ф1зик 1.В. Оптим1зац1я люистосп в агроландшафтах твшчно-схщно'1 частини Волинсько1 височини. - Львiв: Вид-во НТШ, 1999. - 141 с.
