CC BY
142
ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ ТА ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНА СПРАВА
УДК 631.459(470.45) Доц. В.П. Кирилюк, канд. с.-г. наук -
Уманський НУС
КОМПЛЕКСНИЙ ЗАХИСТ ГРУНТ1В В1Д ЯРУЖНО1 ЕРОЗН
Клiматичнi умови (особливо розподiл опадiв, як за вегетацiйним перiодом, так i за iнтенсивнiстю випадання) в деяга перiоди сприяють прискоренню водно! ерози, особливо тако!, як яружна. Виршення проблеми яружно! ерози можливе лише за умови застосування комплексу протиерозшних заходiв: агротехшчних, люомелюра-тивних i гiдротехнiчних.
Knm4oei слова: яружна ерозiя, опади, змив Грунту, протиерозшш заходи.
Вступ. Ефективний захист Грунлв вщ водно! ерозп можливий у раз1 систематичного впровадження комплексу протиерозшних заход1в, розробле-них з урахуванням конкретних природно-економ1чних умов кожного району чи господарства.
Анал1з науково1 л1тератури [1, 2] i наш1 дослщження [3, 4] показали, що важливими елементами системи заход1в з1 захисту Грунтш вщ водно! ерози е:
• правильна оргашзащя територи;
• иротиерозшна агротехшка, що забезпечуе захист Грунтiв i тдвищення !х ро-
дючостц
• лгсомелюративш заходи боротьби з ероз1ею:
• пдротехшчш споруди, що попереджують розмив Грунту.
Виб1р протиерозшних заход1в не мае однозначного ршення, оскшьки завжди можна пдабрати декшька р1зних вар1ант1в, яю забезпечили б ефективний захист вщ ерозп.
Мета роботи - вивчення яружно! ерози у виробничих умовах i роз-роблення люомелюративних i пдротехшчних заход1в для комплексно! бо-ротьби з ярами.
Об'ект дослщжень. Дослiдження з вивчення яружно! ерозп проводили в ТОВ "Свгганок" трейд ЛТД с. Лащова Тальшвського району Черкасько! областi. Об'ектом, на якому будуть запроектованi гiдротехнiчнi та люомель оративнi протиерозiйнi заходи, е яр, який знаходиться в полi № 3 (кормова сь возмша). Водозбiрна площа яру 11 га, довжина 236 м. У гирлi ширина яру ся-гае 24 м, найбшьша ширина становить 32 м. Глибина яру в вершит - 3 м, а в гирлi - 6 м.
Умови i методика дослвджень. Грунти дослщно! дiлянки (поле № 3 кормово! ивозмши) - чорнозем ошдзолений важкосуглинковий слабкоз-митий i середньозмитий.
На дослiднiй дшянщ (поле № 3 кормово! швозмши) за крутизною схи-лiв площа розподшена так: 0-1 о - 18,3 %; 1-2 о - 22,6 %; 2-3 о - 31,2 %; 3-5 о -27,9 %. За даними метеостанци Звенигородка, опадiв за рiк випадае 595 мм, з
них 381 мм за перюд вегетацп (кытень - жовтень). Середня багаторiчна температура за рж +7,4 оС. Середньомiсячна найбiльш жаркого мiсяця липня +19,2 оС. За 2010 р. опадiв випало 605,5 мм, що на 10,5 мм бiльше вщ норми. Найбiльш ерозiйно небезпечнi дощi пройшли 24 травня (20,2 мм), 21 червня (23,2 мм), 22 червня (22,7 мм).
Опадiв за 2011 р. випало 493,1 мм, що на 101,9 мм менше вщ норми. Найбшьш ерозшно небезпечш дощi в 2011 р. пройшли 18 червня (31,4 мм), 22 червня (26,7мм), 25 червня (23,2 мм), 2 липня (21,6 мм), 6 липня (23,8 мм), 9 жовтня (36,5 мм). За 2012 р. опадiв випало 556,6 мм, що на 38,4 мм менше вщ норми. Найбшьш ерозшно небезпечш дощi в 2012 р. пройшли 10 липня (25,1 мм), 16 липня (23,8 мм), 28 липня (15,0 мм), 12 серпня (73,1 мм).
Дослщження змиву Грунту проводили на стокових площадках (3 шт. площею 2 м2), як влаштовувалися на схилг Площадки закладали довшою стороною (2 м) вздовж схилу, а короткою (1 м) - поперек, i iзольовували вщ шших частин схилу земельними валиками. У нижнш частиш площадки влаштовувався лоток, по якому спк вщводився в спещальну посудину. Облж змитого Грунту стоково! площадки проводили зважуванням вщкладень, що утворилися в посудинi, з перерахування його на 1 га. Для о&тку росту вершин i вщкосу яру було встановлено 4 пари постшних реперiв, на основi яких перiодично, а також тсля танення снiгу i злив вивчали рiст яру в довжину, ширину i глибину.
Облiк урожаю проводили на еродованих Грунтах i порiвнювали з урожаем на повнопровшьних (не еродованих) Грунтах для встановлення втрат вщ ерозп. Даш з урожайносп обробляли методом дисперсного аналiзу з виз-наченням ютотно! рiзницi.
Результати досл1джень. Дослiдження змиву Грунту (площинна еро-зiя) здшснювали на прияружному схилi, що розташований у полi № 3. Тали-ми водами в 2010 р. (агрофон багатс^чш трави) було змито 0,8 т/га Грунту. Змив Грунту дощовим стоком (агрофон багаторiчнi трави) на кшець вересня становив 1,8 т/га. Найбшьший змив (0,7 т/га) i (0,6 т/га) на цьому агрофош спричинили зливи, що випали 21 червня (23,2 мм) i 22 червня (22,7 мм). Су-марний змив за 2010 р. становив 2,6 т/га Грунту за допустимого 2 т/га [5].
У 2011 р. талими водами (агрофон багаторiчнi трави) було змито 0,4 т/га Грунту. Змив Грунту дощовим стоком (агрофон багаторiчнi трави) на кшець друго! декади липня становив 1,4 т/га. Найбшьший змив (0,7 т/га) на цьому агрофош спричинила злива (31,4 мм), що випала 18 червня. У третш декадi липня люцерну переорали i проводили тдготовку Грунту тд пошв озимо! пшенищ. Змив Грунту дощовим стоком (друга половина лиа - початок осеш) на агрофош переоран багаторiчнi трави становив 2,6 т/га. Найбшьший змив Грунту (0,9 т/га) спричинив дощ (36,5 мм), що випав 19 жовтня. Сумар-ний змив за 2011 р. становив 4,4 т/га Грунту за допустимого 2 т/га.
Талими водами в 2012 р. (агрофон озима пшениця) було змито 1,3 т/га Грунту. Змив Грунту вщ дощового стоку (агрофон - до кшця друго! декади липня озима пшениця, тсля стерня, яка в жовтш переорана на зяб) становив
4.0 т/га. Найбшьший змив Грунту спостерiгався вщ злив, якi випадали 10 лип-ня (25,1 мм), 16 липня (23,8 мм), 12 серпня (73,1 мм), що становило до 90 % загального змиву вщ дощу. Сумарний змив за 2012 р. становив 5,3 т/га за допустимого 2 т/га. У середньому за 2010-2012 рр. змив Грунту становив
4.1 т/га за допустимого 2 т/га.
Спостереженнями було встановлено, що яр, який знаходиться в полi № 3, у 2010 р. збшьшився на 4,5 м в довжину i 0,7 м в боки. Пщ час перюдич-них дослщжень було помiчено, що в разi випадання дощу менше тж 5 мм, росту яру не вщбувалося. Пюля зливи, яка випала 21 червня (23,2 мм), було встановлено, що яр у вершит збшьшився на 1,1 м. Найбшьший рют вершин i вщкосу в 2011 р. спричинили зливи, що випали 18 червня (31,4 мм) - 1,1 м, 22 червня (26,7 мм) - 0,8 м i 30 липня (23,8 мм) - 0,7 м. Загалом за рж довжи-на яру збшьшилася на 5,4 м, а в боки 0,9 м.
У 2012 р. спостереженнями було встановлено, що яр, який знаходиться в полi № 3, збшьшився на 5,7 м в довжину i 1,1 м в боки. Найбшьший рют вершин i вщкосу в 2012 р. спричинили зливи, що випали 10 липня (25,1 мм) -0,7 м, 16 липня (23,8 мм) - 0,6 м i 12 серпня (73,1 мм) - 1,5 м. Визначальним фактором у проектувант водозатримуючих валiв i основних параметрiв сис-теми захисних люових насаджень е об'ем стоку води 10 % забезпеченосп.
Зпдно з пдролопчними розрахунками об'ем стоку 10 % забезпеченос-т вщ танення стгу становив 6792 м3, сумарного твердого стоку - 476 м3. Для !х затримання запроектований земляний вал довжиною 186 м, висотою -2,0 м. У комплекс з гщротехтчними спорудами доцшьно застосувати також люомелюративт заходи боротьби з ерозiею, як пiдвищують стiйкiсть Грунтiв до ерозшних процесiв.
Одночасно з влаштуванням водозатримуючого валу створюемо при-яружну лiсову смугу, яку розмiщуемо по обидва боки яру вздовж його бровок на вщстат 5 м вщ них. Протяжтсть смуги - 0,526 км, ширина -12,5 м, кшь-кiсть рядiв -5. Кiлькiсть садивного матерiалу: дуба звичайного - 1,052 тис. шт.; грушi 0,375 тис. шт.; акацп бшо! - 0,375 тис. шт.; шипшини звичайно! -0,750 тис. шт.; облшихи - 1,052 тис. шт. Загати для змщнення дна яру вста-новлюють упоперек водотоку. Вони припиняють зростання яру в глибину, затримують мул i пюок, а також створюють сприятливi умови для наступного залуження або залюення дна яру.
Для змiцнення дна яру передбачено влаштування 15 плетених загат. Дно яру ми выводимо пщ суцшьне залiсення. Насадження створюються за комбiнованим, деревно-чагарниковим типом культур, тобто обов'язкова участь чагарнику (25-30 %). Ряди розташовуються упоперек водотоку; вщ-даль мiж рядами 2 м, а в ряду 1 м. Для залюення дна яру площею 0,52 га нам необхщно посадкового матерiалу тополi 1,733 тис. шт.; шипшини - 0,867 тис. шт. При вивчет впливу ерозп на врожайтсть сшьськогосподарських культур ми проводили !! якюне порiвняння, як на еродованих Грунтах (поле № 3 кор-мово! ивозмши), так i на не еродованих (поле № 2 польово! швозмши) i вста-новлювали втрати (табл. 1).
Табл. 1. Пилив ерози Грунту на урожай, ц/га
2010 2011 2012
Грунти люцерна втрати вщ люцерна втрати вщ озима втрати вщ
ерозп ерози пшениця ерози
Еродоваш 285 67 249 61 34 12
Не еродоваш 352 310 46
Н1Р05 23,9 32,8 4,9
У 2010 р. на полi № 3 (кормова швозмша) знаходилися багатс^чш трави (люцерна), яю були зiбранi на зелену масу. Урожай становив 285 ц/га, тодi як на не еродованих Грунтах (поле № 2 польово! ивозмши) - 352 ц/га. Як бачимо, втрати вщ ерозп були ютотними i становили 67 ц/га (при Н1Р05 -23,9 ц/га. На полi № 3 (кормова швозмша) у 2011 р. знаходилися багаторiчнi трави (люцерна), якi були зiбранi на зелену масу. Урожай становив 249 ц/га, тодi як на не еродованих Грунтах (поле № 2 польово! ивозмши) - 310 ц/га. Як бачимо, втрати вщ ерозп були ютотними i становили 61 ц/га (при Н1Р05 -32,8 ц/га).
Поле № 3 у 2012 р. було зайняте озимою пшеницею. Урожайнють озимо! пшениц становила 34 ц/га. Тод^ як при однаковому обробггку i термшах посiву урожайнiсть озимо! пшеницi на полi № 2 (не еродоваш Грунти) становила 46 ц/га. Втрати вщ ерозi! також були ютотними i становили 12 ц/га (при Н1Р05-4,9 ц/га).
Висновки. Змив Грунту в роки дослiджень залежав як вщ агрофону, так i вiд клiматичних факторiв. Яружна ерозiя щороку забирае до 0,12 га рш-лi, i цим завдае значно! шкоди господарству. Втрати родючо! частини Грунту приводить до значного зниження врожаю сiльськогосподарських культур. Запроектоваш гiдротехнiчнi i лiсомелiоративнi заходи дадуть змогу знизити iнтенсивнiсть ерозiйних процешв i утворення ярiв на землях сшьськогоспо-дарського призначення.
Л1тература
1. Свпличний О.О. Основи ерстаезнавства / О.О. Свгтличний, С.Г. Чорний. - Суми : Вид-во "Ушверситетська книга", 2007. - 266 с.
2. Пилипенко О.1. Системи захисту грунпв вщ ерози / О.1. Пилипенко, В.Ю. Юхновсь-кий, М.М. Ведмщь. - К. : Вид-во "Златояр", 2004. - 435 с.
3. Кирилюк В.П. Сучасний стан ерозшних процеав та Грунтозахисна ефектившсть люо-мелюративних 1 гщротехшчних заход1в в агроладшафтах Правобережного Люостепу / В.П. Кирилюк // Географ1я та еколопя : Изд-во "Наука" 1 освгга : матер. IV Всеукра!нсько! на-ук.-практ. конф., м. Умань, 26-27 кв1тня 2012 р. - Умань : Видавець "Сочшський", 2012. - С. 89-91.
4. Кирилюк В.П. Пдротехшчш 1 люомелюративш заходи боротьби з яружною ероз1ею / В.П. Кирилюк, О.М. Гончарук // Природнич1 науки в систем! освгга : матер. М1жнар. наук.-практ. 1нтернет-конф. 27 лютого 2013 р. м. Умань. - Умань : ПП Жовтий О.О., 2013. - С. 130-133.
5. Шикула Н.К. К вопросу картографирования территории по интенсивности эрозионных процессов / Н.К. Шикула, А.Г. Рожков, П.С. Трегубов // Оценка и картирование эрозион-ноопасных и дефляционноопасных земель. - М. : Изд-во МГУ, 1973. - С. 30-34.
Кирилюк В.П. Комлексная защита почв от овражной эрозии
Климатические условия (особенно распределение осадков, как по вегетационному периоду, так и по интенсивности выпадения) в некоторые периоды способствуют ускорению водной эрозии, особенно такой, как овражная.
Решение проблемы овражной эрозии возможно только при условии применения комплекса противоэрозионных мероприятий: агротехнических, лесомелиоративных и гидротехнических.
Ключевые слова: овражная эрозия, осадки, смыв почвы, противоэрозионные мероприятия.
Kyryljuk V.P. The complex protection of soils from ravine erosion
Climatic conditions (especially the allocation of rainfall, according to the growing period and the intensity of rainfall) during certain periods accelerate water and especially ravine erosion are determined. The agrotechnical, forest-improving and hydrotechnical actions need to use from ravine erosion.
Keywords: ravine erosion, rainfall, soil washout, antierosion actions.
УДК 630*164 Доц. ЮА. Мельник1, канд. с.-г. наук;
тж. 1.Я. Тимочко2; доц. О.М. Гриник1, канд. с.-г. наук
В1КОВА СТРУКТУРА ЦЕНОПОПУЛЯЦ1Й ALLIUM URSINUM L. БАСЕЙНУ Р1ЧКИ СВ1Ч1 (ГОРГАНИ)
Проаналiзовано вжову структуру ценопопуляцш Allium ursinum L. Результати свщчать, що вид перебувае у вщносно безпечному сташ. Рослини проходять ус пер> оди онтогенезу та вiковi стани вщ проростання насшня до вщмирання. Нашстотн^ змши у розвитку генеративних оргашв вщбуваються у вiргiнiльному перюдг
Ключовг слова: Allium ursinum L., ценопопулящя, вжова структура.
Вступ. Цибуля ведмежа, черемша (Allium ursinum L.) з родини (Alli-aceae) - кавказько-европейський люовий вид, тзньовесняний ефемеро!д, ге-офгт, кальщефш, тшьовитривалий евтрофний мезофгг, який в Укра!ш спорадично трапляеться на Полюш, в Люостепу, в Карпатах. Вид занесено до Чер-воно! книги Укра!ни [6].
Згщно з1 ст. 13 Закону Укра!ни "Про Червону книгу Украши" видшено категорп вид1в тваринного i рослинного св1ту, що заносяться до Червоно! книги Укра!ни [6]. Залежно вiд стану та ступеня загрози зникнення видiв тваринного i рослинного свiту, !х подiляють на таю категорп: зниклi - види, про яю пiсля неодноразових пошуюв, проведених у типових мiсцевостях або в ш-ших вiдомих та можливих мiсцях поширення, вiдсутня будь-яка шформащя про наявнiсть !х у природi чи спецiально створених умовах; зникш в природi - види, яю зникли в природi, але збереглися у спецiально створених умовах; зникакт - види, якi перебувають тд загрозою зникнення у природних умовах i збереження яких е малоймовiрним, якщо триватиме дiя факторiв, що негативно впливають на стан !х популяцiй; вразливi - види, якi у найближчому майбутньому можуть бути вiднесенi до категорп зникаючих, якщо триватиме дiя факторiв, що негативно впливають на стан !х популяцiй; рiдкiснi - види,
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 ДП "Вигодське лкове господарство"
