CC BY
12
asons of regression of herd and possible ways of their removal vas found. The addition to the herd due to Uladivska subpopulation and the perspective of subsequent development of herd vas analysed.
Keywords: hunting growing "Styr", Bison bonasus, subpopulation, reintroduction, inbreeding.
УДК 631.42 Викл. В.М. 1ваницька, канд. бюл. наук - Закарпатський
лкотехшчний коледж
СЛИВА - КУЛЬТУРА ШИРОКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ЕРОЗ1СЮ ГРУНТ1В
Здшснено аналiз еколопчних та бюлопчних властивостей сливи, наведено результата польових грунтознавчих дослщжень. Вперше встановлено позитивну змiну водно^зичних, фiзико-хiмiчних i протиерозшних властивостей бурих люових отд-золених грунтiв, покращення 1'хньо'1 родючосп пiд впливом систем утримання грунту та окультурення полотна терас, значного збшьшення врожаю культури завдяки пок-ращенню поживного режиму i водно^зичних властивостей грунту в умовах перед-прно" зони Закарпаття. Найбiльший вплив окультурення на покращення бюгеоцено-тичних еколопчних функцш еродованих грунтiв на терасованих схилах вщзначено у верхшх (0-20, 20-40 см) шарах грунту.
Ключое1 слова: еколопя, ерозiя, терасування, системи утримання грунту.
Вступ. Водна ерозiя завдае непоправноi шкоди сшьському i лiсовому господарству, особливо в перюд повеней. Водна ерозiя - результат сукупно" взаемодii гiдрометеорологiчного, геоморфолопчного, грунтового, рослинно-го i антропогенногочинниюв у динамiчних природних умовах. Шд впливом ерозii вiдбуваеться значне зниження найважливiшоi iнтегральноi функцп грунту - родючосп, головним чином, унаслiдок змиву верхнього родючого його шару. Разом iз змиваним грунтом втрачаеться багато поживних речовин, необхщних для росту, розвитку i високо" продуктивностi рослин. Зливовий характер випадання опадiв в умовах розчленованого рельефу територи Закарпаття зумовив значне поширення еродованих i ерозiйно-небезпечних земель. Важливе завдання грунтозахисних технологiй у районах iз надмiрним зволо-женням полягае в скороченш поверхневого стоку води, беззагрозливому ре-гулюванню схилового стоку, зменшенш зливу i розмиву, покращеннi водно-фiзичних i агрохiмiчних властивостей грунлв, якi в цих умовах часто лiмiту-ють отримання високо" бюлопчно1' продуктивностi.
У садах, посаджених без урахування рельефу мюцевосп за прямокут-ною системою, мало або зовЫм не застосують технiку. У таких насадженнях не дають вщповщного ефекту протиерозшш заходи та обробiток грунту спри-чиняе розвиток ерозiйних процеЫв. Задернiння грунту в молодих садах приг-нiчуе рiст дерев i знижуе "хню урожайнiсть.
Стiйкiсть грунлв до ерозii визначаеться не тшьки iхнiми властивостя-ми, але й видом та станом рослинного покриву. Еродовашсть i протиерозiйна стiйкiсть грунлв е найважливiшими характеристиками грунтового чинника у визначенш iнтенсивностi поверхневого змиву грунлв iз схилiв.
Причини розвитку ерозп дослiдило багато вчених. Вони з'ясували, що iнтенсивнiсть ерозiйних процеЫв залежить вiд особливостей природних умов
певно!' мюцевосп, довели гiдрологiчну роль грунту в процес антропогенного впливу. Розвитку ерози сприяють горбистий рельеф, велика кшьюсть опадiв i зливовий 1хнш характер, вщсутшсть i зрiдженiсть природного покриву. Але ще бiльшою мiрою ерозiя - це результат нерозумного антропогенного впливу на земельш ресурси [3-5, 7, 9].
Вщомо, що з метою зменшення ерози грунту, застосування мехашзацп пiд час освоення шд сади, схили крутизною бiльше 10-12 ° терасують. Пiд час створення садiв на терасованих схилах важлива роль у зменшеннi ерозiйних процеЫв, забезпеченнi нормального росту й урожайност плодових культур, належить системi утримання грунту на полотш терас. У цьому дослщженш ми вперше в умовах Закарпаття вивчали екологiчний вплив рiзних антропо-генних фонiв на рют плодових рослин, розвиток коренево! системи i продук-тивнiсть сливових бiогеоценозiв на терасах.
Матерiали та методика дослщжень. Польовi дослiди виконували в КСП "Бороняво" Хустського району Закарпатсько! областi в 1983-2000 рр. Дослщ здiйснили на терасованому схилi крутизною 9-12 ° швденно-захщно!' експозици. Сад посаджено навеснi 1982 р., наступного року було накладено схему дослщу. Площа кварталу сягае 5,09 га, площа полотна терас - 2,40 га, для дослщження зайнято 1,30 га, ширина терас - 5-6 м. Порода - слива, сорт - Угорка звичайна. Дерева висаджеш на вщсташ 0,7-0,9 м вщ насипного вщкосу i через 3 м одне вщ одного. У кожному варiантi дослщу 24 облшових дерева, повторнiсть дослiду триразова. Берми i виlмковi вiдкоси задернеш су-мiшкою багаторiчних злакових i бобових трав.
Грунти дiлянки - бурi лiсовi опiдзоленi суглинковi на елюво-делювь альних глинистих сланцях з шаруватим пiщаником.
Варiанти дослiду: 1) чорний шар iз внесенням гною 40 т/га один раз на три роки (контроль); 2) чорний шар iз внесенням гною 120 т/га один раз на три роки; 3) сидеральний пар; 4) довготривале задерншня (починаючи з другого року шсля садшня) зi скошуванням зелено!' маси.
Зразки грунту для аналiзiв вiдбирали з шарiв 0-20, 20-40, 40-60, 60-80 i 80-100 см. У них визначали передбачеш методикою фiзико-хiмiчнi та агрохь мiчнi аналiзи. Для кожного варiанта дослiду визначали висоту дерев, сумар-ний прирiст, потовщення штамбiв шляхом вимiрювання 1'хнього обхвату на висот 25-30 см; облiковували бiомасу сидеральних культур i трав на дшян-ках задернiння перед кожним скошуванням на 10 м у десятиразовш повто-рюваностi; дослiджували кореневу систему (за Колесшковим); оцiнювали ерозшну ситуацiю пiсля снiготанення i випадання зливових дошдв (за Со-болевим) та облж урожаю плодiв за збирально!' стиглостi.
Результати доcлiджень. Слива домашня (Prunus domestica L.) - дерево висотою 4-12 м. У дикому сташ шде не знайдена. Залежно вщ генетичних особливостей сорту, технологи вирощування, низки еколопчних чинникiв слива починае плодоносити з 3-7^чного вiку, продуктивний перiод тривае 10-25 рокiв, перiод виробничо!' експлуатаци - 15-30 рокiв, тривалiсть життя вшьноростучих дерев в оптимальних умовах зовшшнього середовища - до 35-40 роюв.
Слива - одна з найбшьш вологолюбних порщ, дуже чутлива до родю-40CTÍ грунту, особливо до забезпеченостi ii фосфором i KanieM. Краще, нiж яб-луня (Malus domestica Borkh.) i груша (Pirus communis L.) росте i плодоносить на кислих перезволожених грунтах. Помiрно вимоглива до свгтла, тепло-любна рослина, вiдносно морозостiйкa, мае неглибоку кореневу систему [1, 6, 8]. У рaзi вибору дшянок для створення високопродуктивних сливових культурбiогеоценозiв необхщно враховувати ступiнь еродовaностi грунту як один Í3 нaйвaжливiших екологiчних чинниюв. На повнопрофiльних грунтах рiст сливи не вдаиляеться вiд норми, але на слабозмитих рослини вiдстaють у розвитку, стають суховерхими. На середньозмитих грунтах слива розви-ваеться дуже слабо, дерева часто суховерхь Тому на таких грунтах потрiбно покращувати 1'хт функцп шляхом передпосадкового окультурення.
З'ясовано, що зменшення стоку води i змиву грунту шд час внесення оргашчних добрив i мелюранив, зaдернiння мiжрядь саду бaгaторiчними травами i поЫву сидерaтiв вщбуваеться внaслiдок покращення aгрофiзичних i aгрохiмiчних властивостей грунту.
Дослiдження показали, що найбшьш потужна коренева система фор-муеться у молодих рослин в умовах значного покращення еколопчних функцш еродованих грунив, що спостершалося на дшянках чорного пару з вне-сенням 40, 120 т/га гною i сидерального пару, в рaзi систематичного обробгт-ку грунту полотна терас.
Особливо важливо зазначити, що закладання плодових культурбюге-оценозiв на схилових землях передбачае не тшьки отримання високояюсно!' продукци, а водночас е надзвичайно важливим заходом для боротьби з еро-зieю грунту. Плодовi культури, висаджеш на терасах, вiдiгрaють грунтозахис-ну роль. Протиерозшне значення плодових рослин, у цьому випадку, визна-чаеться насамперед розвитком 1'хньо1' коренево! системи.
Шд впливом деревно! рослинностi структура грунту iз грудочкувато-пилувато! на вщкритих мiсцях пiд сливовими насадженнями перетворюеться в грудочкувато-зернисту i навгть зернисту. Коренева система - один iз чин-никiв формування структури грунту i шдвищення ii водостшкосп. Покращення структури грунту шд сливовими культурбiогеоценозaми пов'язано з великим притоком свiжоl оргашчно! речовини, яка утворюеться пiд час розкладу корiння сливових рослин. Вона посилюе цементaцiю aгрегaтiв i робить ii бiльш стiйкими, що сприяе шдвищенню 1'хньо1' протиерозiйноi стiйкостi.
Кiлькiсть корешв за рiзних систем утримання грунту на терасах стано-вить вщ 347 до 515 шт., найменшою вона була пiд час довготривалого задер-нiння терас з виносом зелено!' маси i сша (347 шт.). При цьому на дшянках чорного i сидерального пару в шaрi 20-100 см розмщувалося 83,5-92,6 % корешв, а шд час задерншня у шaрi 0-60 см - 86,3 % (рис. 1-4).
Виконаш дослщження свiдчaть про те, що тераси, як пдротехшчш споруди, виконують вaжливi протиерозiйнi функци - повнiстю усувають по-верхневий стш i водну ерозiю, внаслщок цього запаси вологи на гектaрi полотна терас збiльшуються.
Схема розмщення кореневоТ системи сливи на насипному укос1
в ряд! дерев у раз1 розкопування методом зр1зу 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Недернина
н
Рк
Нь
Щ)
о 1020302
« 40-
к И
ю 50-к
£
60708090100
Рис. 1. Вариант 1. Чорний пар Ь внесенням гною 40т/га
(ширина спинки траншеъ) J-1-1-1-,1-\-1-Д—
-г-
Дернина
о- о
.о/
•Ш'
о; лу
.ОС* • ■
Т ' I ' -
* * . . » , ж »
<>А0 •.в>
? с '¿о . о&' Г шс- V- * •
!•••. •• '.»К
. о-• .А Л-• л»??
д;<!
о;
и '.о. о
Д.^ • Л'. '■ °о: . .. .•)?•.
• А .О. * • - , • * " *
» . А -гй' *"■• Л
н
И>! .
оогрв^
Рис. 2. Вар'шпт 2. Чорний пар /з внесенням гною 120т/га
А корен! д1аметром нопад 5 мм
А —11—11—//—//— 2-5 мм
Умовн! позначення:
О --//—//—II—Н— 1-2 мм • —//—//—//— менше 1 мм
Продуктившсть плодових рослин за pi3Hrn систем утримання грунту на терасах у середньому за 1987-2000 рр. становила 82,4-117,2 ц/га. При ут-риманш грунту шд чорним паром i3 внесенням 40, 120 т/га гною i сидераль-ним паром за даний перюд вона була на 22,9-42,2 % бшьшою, нiж на дшян-ках довготривалого задернiння.
Пiд час вживання заходiв окультурення полотна на терасованих схи-лах змиву грунту не було. При цьому негативний вплив на змшу навко-лишнього природного середовища, одним iз яких е унiкальна територiя -"Долина нарцисiвм Карпатського бiосферного заповiдника, не спостернався.
Щодо значення терасування у люовому господарствi, А.М. Гаврусе-вич, В.1. Гнiденко, Ф.Ф. Гербут зазначають: "На деяких дiлянках еродованих схилiв та вирубках крутизною 13-40 ° з незначною кiлькiстю пенькiв, що ма-ють неглибоку кореневу систему, у люовщновних роботах доцiльно застосо-вувати терасування" [2].
Сьогодш найважливiше завдання садоводiв Закарпаття - ефективне використання садiв i розширення площ на схилових землях шд сливовими насадженнями з метою збшьшення виробництва високоякiсних плодiв для споживання у свiжому та сушеному виглядь Найперспективнiшою е перед-гiрна зона (1ршавський, Мукачiвський, Ужгородський, Хустський, Тячiвсь-кий райони).
При цьому невщ'емною складовою частиною грунтозахисно! системи створення високопродуктивних плодових бiогеоценозiв е захисш люонаса-дження, серед яких виокремлюють такi: водорегуляцiйнi та лiсосадовi смуги, яружно-балковi лiсонасадження та лiсосадовi насадження на пустирях i прогалинах. Здшснення цих заходiв буде сприяти шдвищенню бюлопчно! про-дуктивностi грунтового покриву, збереженню екосистем i шдвищенню про-дуктивностi лiсiв [2, 10].
Висновки. Враховуючи позитивну середовищеперетворювальну роль сливових фiтоценозiв при вирощуваннi !х на схилових землях, важливе гос-подарське значення сливи домашньо! (Prunus dimestica L.), вважаемо доцшь-ним розширити у Закарпаттi, насамперед на схилових землях, плошд для ще! культури до 24-25 % вщ усiх плодових насаджень.
Виявлення зв'язку продуктивностi сливи з едафiчними чинниками вщ-кривае широкi можливостi для ощнки придатностi грунту пiд закладання плодових насаджень з певним рiвнем продуктивностi майбутнiх садiв.
Л1тература
1. Власюк С.Г. Слива / С.Г. Власюк. - К. : Вид-во "Урожай", 1976. - 117 с.
2. Гаврусевич А.М. Агротехшка вирощування люових культур / А.М. Гаврусевич, В.1. Гтденко, Ф.Ф. Гербут. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1975. - 93 с.
3. Гудзон Н. Озрана почв и борьба с эрозией / Н. Гудзон. - М. : Изд-во "Колос", 1974. -
304 с.
4. Докучаев В.В. Наши степи прежде и теперь : сочинения / В.В. Докучаев. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1957 а. - Т. 6.
5. Заславский М.Н. Эрозия почв / М.Н. Заславский. - М. : Изд-во "Мысль", 1979. -
245 с.
6. Карпенчук Г.К. Частное плодоводство / Г.К. Карпенчук. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 295 с.
7. Назаров Г.В. Гидрологическая роль почвы / Г.В. Назаров. - Л. : Изд-во "Наука", 1981. - 213 с.
8. Симиренко Л.П. Помология / Л.П. Симиренко. - К. : Вид-во "Урожай", 1973. - Т. З. -
423 с.
9. Соболев С.С. Развитие эрозионных процессов на территории Европейской части СССР и борьба с ними / С.С. Соболев. - М.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1948. - Т. 1. - 305 с.; М. : 1960. - Т. 2. - 248 с.
10. Термена Б.К. Люознавство з основами лювництва / Б.К. Термена. - Сторожинець : Вид-во "Книги ХХ1", 2004. - 159 с.
Иваницкая В.М. Слива - культура широких возможностей для борьбы с эрозией почв
Осуществлен анализ экологических и биологических свойств сливы, полевые почвоведийные исследования. Впервые установлено позитивное изменение водно-физических, физико-химических и противоэрозийных свойств бурых лесных оподзо-ленных почв, улучшения их плодородия под воздействием систем удержания почвы и окультуривания полотна террас, значительного увеличения урожая культуры благодаря улучшению питательного режима и водно-физических свойств почвы в условиях зоны предгорья Закарпатья. Наибольшее влияние окультуривания на улучшение биогеоценотических экологических функций эродированных почв на террасированных склонах отмечено в верхних (0-20, 20-40 см) слоях почвы.
Ключевые слова: экология, эрозия, террасирование, системы содержания почвы.
Ivanytska V.M. Plum-tree - a culture with wide opportunities and the fight with soil errosion
The analyses of ecological and biological properties of a plum-tree, field soil studies had been conducted. By the investigations was firstly established the positive change in water-physical, physically-chemical and antierosion properties of red forest podsolic soils, the improvement of their fertility under the influence of soils' hold systems and culturaliza-tion of the terrace linens, considerable enlargement of culture harvest in account of nutrient regime improvement and water-physical properties of soil in conditions of pre-mountain zone of Transcarpathia. The largest influence on the culturalization and improvement of bi-ogeocenotic ecological functions of erosive soils on terraced slopes was marked in higher (0-20 cm) soil layers.
Keywords: ecology, erosion, terracement, soil' support systems.
УДК 582.711.714:630*2(477.46) Асист М.Ю. Остов* - Уманський
НУ садiвництва
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ГЛОДУ ОДНОМАТОЧКОВОГО В Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Розглянуто питання насшневого поновлення глоду одноматочкового в люових насадженнях Правобережного Люостепу Украши. Визначено поширення аянщв глоду в проекцп крони та за ïï межами. Дослщжено особливосп розвитку коренево'1' сис-теми у рiзних типах люорослинних умов. Встановлено динамшу росту надземно'1' та тдземно'1' частин глоду в умовах сухих та свiжих дiбров Правобережного Люостепу Украши.
Ключов1 слова: поновлення, сходи, прирют, лiсовi насадження.
Глщ одноматочковий е природним супутником люових насаджень Правобережного Люостепу Украши, який зростае в насадженнях, на узлюш, ви-
* Наук. кер1вник: Г. П. Леонтяк, д-р с.-г. наук
